ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2023 Справа № 914/913/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтогаз України, м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства Червоноградтеплокомуненерго, м. Червоноград, Львівська обл.

про: стягнення заборгованості

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

Представники:

Від позивача: Міненко Віктор Миколайович (в режимі відеоконференції) -представник;

Від відповідача: Дмуховський Степан Михайлович представник.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтогаз України, м. Київ до відповідача Комунального підприємства Червоноградтеплокомуненерго, м. Червоноград, Львівська обл. про: стягнення 21 040 746,74грн. заборгованості, з якої: 17 696 099,76грн. основний борг, 354891,64грн. три проценти річних, 2 989 755,34грн. інфляційні втрати. Також позивач просить стягнути з відповідача 315 611,20грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.04.2023 року на 13:40год.

20.04.2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.№9728/23 з документами згідно вказаного додатку, в якому надає пояснення щодо основного боргу та просить відмовити в частині стягнення трьох відсотків та інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 20.04.2023 року підготовче засідання відкладено на 04.05.2023 року на 14:45год.

26.04.2023 року на адресу суду надійшла від позивача відповідь на відзив за вх.№10229/23.

03.05.2023 року від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання за вх.№10960/23 про оголошення перерви для можливості укладення між сторонами договору про реструктуризацію боргу та надійшло заперечення за вх.№10961/23, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

У судовому засіданні 04.05.2023 року суд оголосив перерву до 01.06.2023 до 14:30 год. та постановив для обох представників сторін наступне судове засідання проводити в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

01.06.2023 року представником відповідача подано на електронну адресу суду клопотання за вх.№13774/23 про долучення документів до матеріалів справи згідно вказаного додатку.

В судове засідання 01.06.2023 року учасники справи не зявилися, у звязку з технічною неможливістю зєднатися з судом в режимі відеоконференції. 01.06.2023 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання за вх.№13774/23 про долучення документів до матеріалів справи згідно вказаного додатку.

Ухвалою суду від 01.06.2023 року відкладено підготовче засідання на 06.07.2023 о 14:30 год.

Ухвалою суду від 06.07.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 28.07.2023 року на 10:00год. та для представника позивача наступне судове засідання проводити в режимі відеоконференції.

В судове засідання 28.07.2023 року позивач явку представника забезпечив (в режимі відеоконференції), підтримав позовні вимоги та просить позов задоволити.

В судове засідання 28.07.2023 року відповідач явку представника забезпечив, проти позову заперечив.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи позивача.

Між, Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (Позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством «Червоноградтеплокомуненерго» (Відповідач, Боржник) укладено типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої наді» який затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501. Позивачем, зобов`язання взяті на себе за Договором, виконано в повному обсязі та забезпечено з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи та за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті, безперервне постачання природного газу Відповідачу в порядку та на умовах, передбачених Договором, у період з 01.02.2022 року по 06.02.2022 року 426, 06562 тис.м3.

Відповідач, в порушення умов Договору, не забезпечив своєчасну та повну оплату вартості поставленого Позивачем природного газу згідно з умовами Договору та не здійснив жодної оплати вартості спожитого за Договором природного газу.

Таким чином, у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за спожитий природній газ за Договором у період з 01.02.2022 по 06.02.2022 на загальну суму 17 696 099,76 грн.

26.04.2023 року на адресу суду надійшла від позивача відповідь на відзив за вх.№10229/23, в якій позивач зазначає, що відповідач у відзиві визнає основну суму основного боргу проти заперечує проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат, посилаючись на невідповідність тарифів на послуги теплопостачання. Позивач стверджує, що оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо сплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції а також 3 % річних від простроченої суми та зазначає, що законом передбачено право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції а також 3 % річних від простроченої суми та є способами захисту майнового права та інтересу позивача.

Відтак, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 354891,64грн. три проценти річних, 2 989 755,34грн. інфляційні втрати.

Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у сумі 315 611,20грн.

Аргументи відповідача.

20.04.2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.№9728/23 з документами згідно вказаного додатку, в якому відповідач зазначає, що станом на момент пред`явлення позовної заяви про стягнення заборгованості та відкриття провадження у даній справі, порядок та умови надання у 2022 році субвенцій з державного бюджету затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 року №1403 не реалізовані, відтак у відповідача відсутня можливість погасити заборгованість перед позивачем у повному обсязі та просить відмовити в частині стягнення трьох відсотків та інфляційних втрат.

03.05.2023 року від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання за вх.№10960/23 про оголошення перерви для можливості укладення між сторонами договору про реструктуризацію боргу та надійшло заперечення за вх.№10961/23, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат та повідомляє суд, що погашення кредиторської заборгованості перед позивачем проводиться без врахування розміру зобов`язань зі сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, трьох процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ.

01.06.2023 року представником відповідача подано на електронну адресу суду клопотання за вх.№13774/23 про долучення документів до матеріалів справи згідно вказаного додатку, а саме зазначено про направлення позивачу листа щодо укладення Договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ.

Фактичні обставини справи.

Між, Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (Позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством «Червоноградтеплокомуненерго» (Відповідач, Боржник) укладено типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої наді» який затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501. Позивачем, зобов`язання взяті на себе за Договором, виконано в повному обсязі та забезпечено з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи та за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті, безперервне постачання природного газу Відповідачу в порядку та на умовах, передбачених Договором, у період з 01.02.2022 року по 06.02.2022 року 426, 06562 тис.м3.

Відповідно до матеріалів справи, оператором ГТС об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.02.2022 року по 06.02.2022 року автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Позивача і відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Абзацом 2 пункту 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що для кодування використовується ЕІС-код, при цьому згідно з абзацом 4 вказаного пункту глави 2 розділу IV Кодексу ГТС кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код. Зазначене обумовлює відсутність в інформаційній платформі найменувань споживачів, у зв`язку з чим їх ідентифікація здійснюється виключно за присвоєними ЕІС-кодами. Враховуючи викладене, в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XQ0000NQU6W00S (Відповідач) був закріплений за постачальником «останньої надії» Комунальним підприємством «Червоноградтеплокомуненерго» (ЕІС-код 56Х930000008780В) (Позивач) у т.ч. у період з 01.02.2022 по 06.02.2022.

Обсяг природного газу, використаний Відповідачем ЕІС-код 56XQ0000NQU6W00S у вказаний період та внесений в алокацію Позивача як постачальника «останньої надії» ТзОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В), становить: з 01.02.2022 по 01.02.2022 -77,73782 тис.м3; з 02.02.2022 по 02.02.2022 -73,09169 тис.м3; з 03.02.2022 по 03.02.2022 -76, 87854 тис.м3; з 04.02.2022 по 04.02.2022 - 69, 01338 тис.м3; з 05.02.2022 по 06.02.2022 - 129,34419 тис.м3.

Відповідно до матеріалів справи, позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи Оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 1 жовтня 2021 року ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої

надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.

У відповідності до п. 4.1 Договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Відтак, ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price (Архів ціни ПОН для непобутових споживачів - додається у вигляді роздруківки на паперовому носії).

Відповідно до пункту 4.3 Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено). На виконання вказаного пункту Позивачем направлялись на адресу Відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані (рахунки на оплату додано).

Позивачем було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі, а саме з 01.02.2022 по 06.02.2022 року Позивач поставив Відповідачу природний газ у об`ємі 426,06562 тис.м3 на загальну суму 17 696 099,76 грн, в той час як Відповідачем, за цей же період, не здійснено жодної оплати вартості спожитого газу, в матеріалах справи такі докази відсутні та відповідач не заперечує основний борг.

Таким чином, у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за спожитий природній газ за Договором у період з 01.02.2022 по 06.02.2022 на загальну суму 17 696 099,76 грн.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 354891,64грн. три проценти річних, 2 989 755,34грн. інфляційні втрати за період з 01.04.2022 року по 30.11.2022 рік.

Норми права та мотиви суду.

Предметом доказування є встановлення факту неналежного виконання умов договору та стягнення існуючої заборгованості.

Між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини на в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 633 ЦК України визначено, зокрема, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Крім цього, згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 1 розділу VI Правила для постачальника останньої надії Правил постачання природного газу, затв. постановою Кабінету Міністрів України №2496 від 30.09.2015 (надалі Постанова №2496) передбачено, що Договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії.

За своєю правовою природою Договір є публічним договором приєднання та належить до категорії договорів про постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Згідно із ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до матеріалів справи, оператором ГТС об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.02.2022 року по 06.02.2022 року автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Позивача і відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Обсяг природного газу, використаний Відповідачем ЕІС-код 56XQ0000NQU6W00S у вказаний період та внесений в алокацію Позивача як постачальника «останньої надії» ТзОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В), становить: з 01.02.2022 по 01.02.2022 -77,73782 тис.м3; з 02.02.2022 по 02.02.2022 -73,09169 тис.м3; з 03.02.2022 по 03.02.2022 -76, 87854 тис.м3; з 04.02.2022 по 04.02.2022 - 69, 01338 тис.м3; з 05.02.2022 по 06.02.2022 - 129,34419 тис.м3.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та поставив відповідачу природний газ у період з 01.02.2022 по 06.02.2022 року Позивач поставив Відповідачу природний газ у об`ємі 426,06562 тис.м3 на загальну суму 17 696 099,76 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи та не заперечується відповідачем.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Відповідно до пункту 4.3 Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено). На виконання вказаного пункту Позивачем направлялись на адресу Відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані (рахунки на оплату додано).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу, відтак з 1 жовтня 2021 року ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт поставки відповідачу у період з 01.02.2022 по 06.02.2022 року природний газ у об`ємі 426,06562 тис.м3 на загальну суму 17 696 099,76 грн., та зважаючи на відсутність доказів його оплати останнім, позовна вимога про стягнення основного боргу у сумі 17 696 099,76 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Пунктом 8.1 Договору, сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність , передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 2 989 755,34грн. інфляційних нарахувань за період з квітня 2022 року по 30 листопада 2022 рік включно, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильно суму боргу від якої здійснювалось нарахування інфляційних втрат та період, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 2 989 755,34грн.

Щодо стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого газу позивачем нараховано відповідачу 3% річних від простроченої суми яка підлягала сплаті, за період з 01 04.2022 року по 30.11.2022 року у розмірі 354 891,64грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням розпорядження КМУ від 10.01.2019 №7-р «Про перенесення робочих днів у 2019» та ст.73 «Святкові і неробочі дні» - Кодексу законів про працю України, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильний період прострочення грошового зобо`язання (з врахуванням п.4.3 Договору) та сума від якої нараховувались 3% річних, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних в сумі 354 891,64грн.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 17 696 099,76грн. основний борг, 354 891,64грн. три проценти річних, 2 989 755,34грн. інфляційні втрати, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 315 611,20грн, що підтверджується платіжним дорученням №1192 від 16.01.2023 року .

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 315 611,20грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Червоноградтеплокомуненерго (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Промислова, 1 , код ЄДРПОУ 23966248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 10121452) 21 040 746,74грн. заборгованості, з якої: 17 696 099,76грн. основний борг, 354 891,64грн. 3% річних, 2 989 755,34грн. інфляційні втрати та 315 611,20грн. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.