П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/1503/23

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

12.04.2023 року;

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:

визнати противоправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення своєчасного звільнення зі служби в Збройних Силах України відповідно до свідоцтва про хворобу №286, затвердженого постановою ГВЛК від 27.06.2022 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести звільнення зі служби в Збройних Силах України;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове утримання з 11.09.2022 року по 22.02.2023 року в розмірі 271197,3 грн;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпуски за 2022 рік в розмірі 49308,74 грн.

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік в розмірі окладу за військовим званням в розмірі 1340 грн;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, передбачену ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням пільгової вислуги років понад повних 10 років за кожний повний календарний рік служби 12 повних років в розмірі 295852,44 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України, у тому числі в військовій частині НОМЕР_1 на посаді офіцера штабу, по травень 2022 року брав безпосередню участь у заходах забезпечення національної безпеки і оборони під час стримування збройної агресії російської федерації.

В червні 2022 року ГВЛК затверджено Свідоцтво про хворобу за №286, яким позивач був визнаний непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.

Однак, в порушення положень пункту 22.12 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 року №402, Указу Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, статтей 10-1, 14, 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військова частина НОМЕР_1 не прийняла невідкладне рішення про звільнення позивача з військової служби за станом здоров`я, розрахунок та виплату грошового утримання, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, а також компенсацію невикористаних відпусток і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не здійснила.

Посилаючись на порушення відповідачем у такий спосіб соціальних гарантій військовослужбовця, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи право позивача на звільнення з військової служби поновлено відповідачем шляхом видання відповідного наказу та подальшою реалізацією наказу виключенням позивача зі списків особового складу військової частини. При цьому, відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Щодо позовних вимог, пов`язаних із проведенням повного розрахунку при звільненні з військової служби, суд першої інстанції зауважив на їх передчасності та виключну дискрецію відповідача у нарахуванні військовослужбовцю належних виплат, вказав на відсутність обставин, які б свідчили про порушення прав позивача в цій частині. Крім того, залишаючи без задоволенні позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції зазначив, що за цим позовом позивачем не оскаржується відповідне рішення відповідача про припинення нарахування військовослужбовцю грошового забезпечення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі, а саме просить:

визнати противоправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення своєчасного звільнення зі служби в Збройних Силах України відповідно до свідоцтва про хворобу №286, затвердженого постановою ГВЛК від 27.06.2022 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати наказ від 22.02.2023 року №55 по звільненню зі служби в Збройних Силах України;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове утримання з 01.07.2022 року по 31.12.2022 року в розмірі 533759,4 грн.;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпуски за 2022 рік в розмірі 35583,96 грн.

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік в розмірі окладу за військовим званням в розмірі 88959,9 грн.;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, передбачену ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням пільгової вислуги років понад повних 10 років за кожний повний календарний рік служби 12 повних років в розмірі 533759,4 грн.

В апеляційній скарзі апелянтом наводяться обставини спірних правовідносин та доводи своєї правової позиції, ідентичні позовній заяві.

Окремо, не погоджуючись із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, апелянт наголошує на помилковому не врахуванні судом тих обставин, що по день прийняття рішення у справі позивача не ознайомлено в установленому порядку із наказом про його звільнення з військової служби та розрахунок грошового забезпечення не проводився.

У відзиві на апеляційну скаргу військова частина НОМЕР_1 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення і задоволення позову.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 підтримує свою правову позицію.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, наказом командира військової частини ПП НОМЕР_3 від 09.09.2015 року №233 майора ОСОБА_1 , передового авіанавідника мотопіхотної роти, звільнено з військової служби в запас за пунктом «б» (за станом здоров`я) частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 09.09.2015 року виключено зі списків особового складу, усіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до Вишгородського РВК Київської області.

Серед іншого, у наказі передбачено виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 50% місячного грошового забезпечення.

Відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_4 , виданого 20 січня 2015 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій та наділений правом на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2022 року №51 майора військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №2, призначеного на підставі наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України «Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» від 22.02.2022 року №2, призначено на посаду офіцера штабу, з 26.02.2022 року зараховано до списків особового складу частини та всі види забезпечення, продовольче з 27.02.2022 року та визначений таким, що з 26.02.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

24.06.2022 року військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_5 за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 25.05.2022 року №76/98 проведено медичний огляд ОСОБА_1 з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

27.06.2022 року постановою ГВЛК затверджено Свідоцтво про хворобу №286, у пункті 13 якої на підставі ст. 39-а, 41-б, 13-б, 40-в графи ІІІ Розладу хвороб ОСОБА_1 визначений непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

30.06.2022 року позивач оформив на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 рапорт, в якому просив клопотати перед вищим командування про його звільнення за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби).

Також, у рапорті позивач просив здійснити нарахування та виплату:

грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустка за 2022 рік відповідно до абзацу 3 пункту 14 статті 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік в розмірі окладу за військовим званням;

одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2022 року №219 майора військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , офіцера штабу, визначено таким, що самовільно залишив військову частину з 10.08.2022 року.

Цим же наказом позивача виключено з усіх видів забезпечення з 10.08.2022 року, з продовольчого забезпечення за каталогом з 11.08.2022 року.

31.08.2022 року позивач оформив на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 рапорт, в якому просив:

припинити незаконні дії та скасувати рішення про визнання його таким, що самовільно залишив військову частину;

вжити заходи щодо негайного звільнення з лав Збройних Сил України;

виплатити грошове забезпечення в повному обсязі.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2022 року №254 військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації офіцерського складу, який відсутній більше десяти днів, майора військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , офіцера штабу, відповідно до підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 з 12 вересня 2022 року до повернення у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про подальше проходження військової служби).

Також, у листі від 09.11.2022 року №76/1925 військова частина НОМЕР_1 на запит Південного територіального управління Військової служби правопорядку від 22.10.2022 вих. №808/1/46/13 повідомила, що рапорт майора ОСОБА_1 від 30.06.2022 року був розглянутий та було підготовлено подання про його звільнення з військової служби, яке пройшло погодження у військові частині НОМЕР_2 та готувалося подання до військової частини НОМЕР_6 , але у зв`язку із самовільним залишенням 10.08.2022 року ОСОБА_1 розташування військової частини НОМЕР_1 подання у серпні направлено не було.

Крім того, війська частина повідомила, що подання про звільнення ОСОБА_1 повторно проходило погодження у військовій частині НОМЕР_2 та було подано на погодження до військової частини НОМЕР_6 . На даний момент військова частина НОМЕР_1 чекає на прийняття рішення командуванням військової частини НОМЕР_6 щодо розгляду подання і звільнення з військової служби майора ОСОБА_1 .

Також, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.09.2022 року №691, прийнятого за результатом службового розслідування по факту не прибуття на місце служби до військової частини майора ОСОБА_1 , зокрема, визначено не виплачувати майору ОСОБА_1 премію в повному обсязі за серпень 2022 року та додаткову винагороду, передбачену постановою від 28.02.2022 року №168 за серпень 2022 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.02.2023 року №55 майора військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , колишнього офіцера штабу, звільненого з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_6 від 10.01.2023 року №10 РС у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 3 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу, визначено таким, що справи та посаду здав і направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 22 лютого 2023 року цим наказом позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

У наказі передбачено, що вислуга років у Збройних Силах України на день виключення зі списків особового складу частини становить: 12 років 08 місяців 20 днів.

Щорічна відпустка за 2022 рік, 2023 рік не надавалась.

Грошову допомогу для оздоровлення згідно наказу Міністра оборони України №260 та окремого доручення Міністра оборони від 01 лютого 2023 року №2683 за 2023 рік не отримав.

Грошова компенсація за невикористану додаткову оплачувану відпустку відповідно до статті 16-2 Закону України «Про відпустки», пункту 12 статті 12 Закону України «Про статусу ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період з 2015 року не нараховувалась та не виплачувалась.

Згідно Довідки військової частини НОМЕР_2 (2262) від 20.02.2023 року за №1199, за період з лютого по серпень 2022 року у період проходження служби у військові частині НОМЕР_1 позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення:

за лютий 2022 року: оклад за військове звання 143,57 грн., посадовий оклад 408,21 грн., надбавка за вислугу років (35%) 193,12 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) 484,19 грн., премія (179 %, постанова КМУ №704) 730,7 грн., індексація 72,04 грн., премія (постанова КМУ №168) 10714, 29 грн., всього 12746,12 грн.;

за березень 2022 року: оклад за військове звання 1340 грн., посадовий оклад 3810 грн., надбавка за вислугу років (35%) 1802,5 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) 4519,13 грн., премія (179 %, постанова КМУ №704) 6819,9 грн., індексація 672,35 грн., премія (постанова КМУ №168) 100000 грн., всього 118963,88 грн.;

за квітень 2022 року: оклад за військове звання 1340 грн., посадовий оклад 3810 грн., надбавка за вислугу років (35%) 1802,5 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) 4519,13 грн., премія (179 %, постанова КМУ №704) 6819,9 грн., індексація 672,35 грн., премія (постанова КМУ №168) 100000 грн., всього 118963,88 грн.;

за травень 2022 року: оклад за військове звання 1340 грн., посадовий оклад 3810 грн., надбавка за вислугу років (35%) 1802,5 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) 4519,13 грн., премія (179 %, постанова КМУ №704) 6819,9 грн., індексація 913,01 грн., премія (постанова КМУ №168) 86451,61 грн., всього 105656,15 грн.;

за червень 2022 року: оклад за військове звання 1340 грн., посадовий оклад 3810 грн., надбавка за вислугу років (35%) 1802,5 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) 4519,13 грн., премія (179 %, постанова КМУ №704) 6819,9 грн., індексація 1017,21 грн., премія (постанова КМУ №168) 30000 грн., всього 49308,74 грн.;

за липень 2022 року: оклад за військове звання 1340 грн., посадовий оклад 3810 грн., надбавка за вислугу років (35%) 1802,5 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) 4519,13 грн., премія (179 %, постанова КМУ №704) 6819,9 грн., індексація 1066 грн., премія (постанова КМУ №168) 30000 грн., всього 49357,53 грн.;

за серпень 2022 року: оклад за військове звання 389,03 грн., посадовий оклад 1106,13 грн., надбавка за вислугу років (35%) 523,31 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) 1312 грн., індексація 372,14 грн., всього 3702,61 грн.

Посилаючись на неправомірність бездіяльності відповідача щодо проведення звільнення з військової служби за станом здоров`я та проведення повного розрахунку при звільненні, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації введено на всій території України воєнний стан з 5:30 год. 24 лютого 2022 року, який діє на даний час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII.

Відповідно до частини 13 статті 2 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Згідно із частиною 10 статті 14 Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:

- придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;

- тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;

- підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);

- непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов`язаних;

- непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;

- підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

- підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Частиною 3 статті 24 Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII передбачено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі:

перебування на лікуванні;

захоплення в полон або заручником, а також інтернування у нейтральну державу;

безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим;

настання інших випадків, визначених законодавством.

У частині 1 статті 26 Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно із пунктом «б» частини 4 статті 26 Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.

Відповідно до пункту 240 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров`я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров`я, крім військовослужбовців, визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров`я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (за винятком розумових, сенсорних, психологічних вад та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України), які виявили бажання проходити військову службу та стосовно яких прийнято рішення про залишення на військовій службі за контрактом. Військовослужбовці, які були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров`я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та яким згідно з прийнятими рішеннями дозволено проходити військову службу за контрактом на визначених посадах, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку контракту в порядку, визначеному пунктом 35 цього Положення.

Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров`я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.

Згідно із пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Слід враховувати, що згідно із пунктом 22.12 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2008 року №402, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.

Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно.

Якщо постанова ВЛК не реалізована та в стані здоров`я оглянутого, незалежно від терміну, за його заявою або висновками лікарів військових (цивільних) лікувальних закладів виникли зміни, то проводиться повторний медичний огляд.

Військовослужбовці строкової військової служби, визнані у мирний час ВЛК непридатними до військової служби, після виписки із військових лікувальних закладів підлягають госпіталізації до лазарету військової частини (а за його відсутності - звільненню від виконання службових обов`язків) до звільнення з військової служби за станом здоров`я.

Таким чином, визнання військово-лікарською комісією військовослужбовця непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку є підставою для негайного видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби.

Як вірно визначив суд першої інстанції, обов`язок щодо негайного видання наказу про звільнення позивача-військовослужбовця з військової служби у відставку за станом здоров`я у зв`язку з висновком ВЛК про непридатність до військової служби покладається на відповідача.

Одночасно судом першої інстанції правильно враховано, що наказом командира військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) за №10-РС, прийнятим 10.01.2023 року, тобто до звернення із цим позовом, ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за п.п. «б» (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) п. 3 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без права носіння військової форми.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.02.2023 року №55 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як свідчать доводи позивача, про видання цих наказів на момент звернення із позовом він обізнаний не був.

Водночас, з урахуванням спірних правовідносин, що склались між сторонами, та встановлених обставин справи, слід зазначити, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у тому числі шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, захисту в адміністративному суді підлягають лише порушені права та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Порушення прав має бути реальним, стосуватись індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, як свідчать обставини справи, на момент звернення із цим позовом питання про звільнення позивача з військової служби за пунктом «б» частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є вирішеним шляхом видання відповідачем наказу від 10.01.2023 року №10-РС.

Також, на час вирішення справи позивач виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу від 22.02.2023 року №55, чим відповідачем поновлено право позивача, за захистом якого він звертався до суду. Підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, відсутні.

Окрім наведеного, фактичність обставин справи підтверджує відсутність порушеного права позивача на момент звернення із позовом, у розумінні положень статті 2 КАС України, на проведення із ним повного розрахунку грошового забезпечення на момент виключення зі списків особового складу військової частини.

Також, слід зазначити про те, що доводи позивача про порушення його прав, у зв`язку із проведенням відповідачем службового розслідування, перебувають за межами предмету доказування в даній справі, адже позивач не оскаржує відповідні дії та рішення, прийняті відповідачем у зв`язку із службовим розслідуванням та прийнятих висновків.

У тому числі, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення частини 5 статті 308 КАС України, згідно яких суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Отже, апеляційний суд зауважує на тому, що заявлення під час апеляційного провадження вимог щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 надати позивачу наказ від 22.02.2023 року №55 по звільненню зі служби в Збройних Силах України фактично направлено на зміну позовних вимог, що унеможливлює їх вирішення на стадії апеляційного провадження.

З огляду на те, що судом першої інстанції при розгляді справи правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв