ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 160/13870/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року (головуючий у першій інстанції Верба І.О.) в адміністративній справі №160/13870/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України, в якому просив:

1) визнати протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області в частині:

-не нарахування та несплати грошового забезпечення відпрацьованих надурочних робіт ОСОБА_1 в період роботи з 10.12.2019р. по 30.09.2021р. у розмірі 67212,32 грн;

-не нарахування та несплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 10.12.2019р. по 30.09.2021р. за роботу у нічний час в повному обсязі;

-нездійснення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 у період роботи з 10.12.2019р. по 30.09.2021р.;

-не нарахування та несплати додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. № 375 у розмірі 166315,75 грн;

2) зобов`язати Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони України:

-нарахувати та сплатити грошове забезпечення відпрацьованих надурочних робіт ОСОБА_1 в період роботи з 10.12.2019р. по 30.09.2021р. у розмірі 67212,32 грн;

-нарахувати та сплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у період з 10.12.2019р. по 30.09.2021р. за роботу у нічний час в повному обсязі;

-здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 у період роботи з 10.12.2019р. по 30.09.2021р.;

-нарахувати та сплатити додаткову доплату до заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. № 375 у розмірі 166315,75 грн;

3) визнати протиправною бездіяльності Служби судової охорони України в частині невнесення ОСОБА_1 до персонального переліку працівників, яким встановлюється доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. № 375;

4) зобов`язати Служби судової охорони України внести ОСОБА_1 до персонального переліку працівників, яким встановлюється доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. № 375;

5) визнати протиправною бездіяльності Державної судової адміністрації України в частині невнесення посади (професії) ОСОБА_1 до переліку посад (професій) працівників, яким встановлюються доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. № 375;

6) зобов`язати Державної судової адміністрації України внести посаду (професію) ОСОБА_1 до переліку посад (професій) працівників, яким встановлюються доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. № 375;

7) стягнути з відповідачів судових витрат на користь ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року відмовлено в задоволені позову.

Позивач, не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що поняття «співробітник» є більш широким, і в нього входить і категорія «працівник». Поняття «працівник» закріплено в Трудовому кодексі, в той час, як поняття «співробітник» використовується тільки в розмовній мові. Відносність. Працівником називають будь-яку особу, яка виконує трудові обов`язки, співробітником - суб`єкта правовідносин, який відноситься до певного суб`єкта господарювання. Працівник завжди отримує кошти за свою працю. Співробітник може виконувати у зв`язки на добровільних засадах або за символічну плату.

09 грудня 2019 року, апелянт, уклав Контракт, який є письмовим договором, з державою в особі Служби, на умовах, визначених законодавством та локальними нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 162-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться у законі.

За виконання позивачем службових обов`язків при проходженні ним служби у судовій охороні, останньому виплачується грошове забезпечення, як винагороду та заробітну плату за здійсненну в межах відповідних функціональних обов`язків працю.

Позовні вимоги стосуються виплати додаткової винагороди яка, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони є складовою частиною грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони України, а отже й складовою частиною належної до виплати заробітної плати.

На підставі вищевказаного, аналізуючи положення укладеного контракту, оформлення наказу, прийняття на посаду від 10.12.2019р. за № 67 о/с, враховуючи факт отримання Скаржником щомісячної заробітної плати у вигляді грошового забезпечення за здійсненну в межах відповідних обов`язків працю та норми діючого законодавства, позивач вважає, що перебував у трудових відносинах с відповідачем та на вказані відносини в обов`язковому порядку розповсюджується положення КЗпП України.

Суд проігнорував факт оформлення трудових відношень між відповідачем та позивачем та безпідставно вказав та той факт, що трудові відносини відсутні у зв`язку з відсутністю трудового опору, незважаючи та той факт, що факт виникнення трудових відносин підтверджується даним контрактом та наказом про прийняття на посаду 10.12.2019р. за № 67 о/с.

Апелянт наголошує, що грошове забезпечення для робітників Служби судової охорони, також, має виплачуватись на період дії карантину для працівників, які, забезпечують правопорядок і безпеку громадян в приміщенні суду або при догляді справ судом та мають безпосередній контакт з населенням. Скаржник виконував свої службові обов`язки на посаді контролера II категорії взводу охорони розділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області до складу яких, у тому числі, відносилось й забезпечення правопорядку і безпеки громадян в приміщенні суду або при розгляді справ судом та в наслідок виконання своїх службових обов`язків мав безпосередній контакт з населенням.

Спеціальним законодавством щодо порядку та умов виплати грошового забезпечення тинкам Служби судової охорони не врегульовано питання відповідальності щодо не нарахування та не виплати грошового забезпечення надурочних робіт в тому числі за роботу у нічний, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи статей Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), що не заборонено спеціальним законодавством.

Відповідачем було залучено позивача, як співробітника Служби судової охорони до роботи понад встановлену законодавством та спеціальним законодавством нормальну тривалість робочого часу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Апелянт наголошує, що нарахування та сплата за роботу у нічний час не відповідає фактично відпрацьованим ним нічним годинам.

Також, з розрахункових листів, які наявні в матеріалах справи, які були надані скаржником, вбачається що відповідачем недоплачено суми до грошового забезпечення з урахуванням суми компенсації саме військового збору на яке скаржник мав право.

Компенсація сум податку з доходів фізичних осіб здійснюється виключно стосовно утриманих сум цього податку з грошового забезпечення під час проходження служби в Служби судової охорони, одержаного у зв`язку з виконанням обов`язків. Позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, відрахованих відповідачем податку на військовий збір у зв`язку з виконанням обов`язків при проходженні служби в Службі судової охорони.

Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому він просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає, що правові засади організації та діяльності Служби судової охорони, статус співробітника Служби судової охорони, а також порядок проходження служби в Службі судової охорони визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Положенням про Службу судової охорони, Положенням про проходження служби співробітниками Служби судової охорони.

Отже, вказаними нормами спеціального законодавства, яке регулює порядок та умови проходження служби в Службі судової охорони, врегульовано питання виплати грошового забезпечення.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області зауважує, що робочий час та час для відпочинку, а також компенсаційні механізми, пов`язані з проходженням служби співробітниками Служби судової охорони щодо виконання службових обов`язків понад установлений службовий час врегульовано Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Положенням про Службу судової охорони, Положенням про проходження служби співробітниками Служби судової охорони Порядком № 384, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Таким чином, виплата грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони врегульована спеціальними нормативно-правовими актами, а тому відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу (скаржнику) додаткового виду грошового забезпечення у вигляді грошової компенсації за виконання службових обов`язків понад установлений службовий час.

Відповідач зазначає, що жодного рапорту на адресу територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від позивача про надання часу для відпочинку в порядку компенсації, який передбачений підпунктом 5 пункту 16 Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, не надходило.

Вважає неприйнятними посилання позивача на норми Кодексу законів про працю України, оскільки до спірних правовідносин вони не можуть бути застосовані у зв`язку з наявністю вказаного вище спеціального законодавства, саме яким і врегульовані спірні правовідносини.

У територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу додаткового виду грошового забезпечення у вигляді грошового забезпечення відпрацьованих надурочних робіт за період служби з 10.12.2019р. по 30.09.2021р. у розмірі 67212,32 грн. Матеріали справи підтверджуються, що відповідачем за період служби з 10.12.2019р. по 30.09.2021р. позивачу, який залучався до несення служби у нічний час, доплата за службу у нічний час нарахована та виплачена разом із виплатою грошового забезпечення у повному обсязі.

Також, відповідач зазначає, що відповідно Порядку виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 (у редакції постанови КМУ від 21.08.2019 року № 779) позивач здійснювалась грошова компенсація ПДФО щомісячно, одночасно з виплатою йому грошового забезпечення у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Крім того, щодо виплати допалати пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину, зазначає, що співробітники Служби судової охорони у постанові Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 не передбачені, відповідно жодних підстав для створення Переліку посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, та Персонального переліку працівників, яким встановлюється доплата, не було.

Також посилається на необґрунтованість понесених позивачем судових витрат з правничої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 10.12.2019р. № 67о/с прийнятий на службу до Служби судової охорони та призначений на посаду контролера II категорії взводу охорони підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області з 10.12.2019р., встановлено посадовий оклад у розмірі 3170 грн, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання та надбавки за стаж служби (т.2 а.с.97).

Наказом Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 27.09.2021р. № 264 о/с сержанта Служби судової охорони контролера ІІ категорії 1 відділення 3 взводу охорони 1 підрозділу охорони (м. Дніпро) Служби судової охорони у Дніпропетровській області ОСОБА_1 звільнено зі служби у Службі судової охорони наказом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області відповідно до підпункту 7 (за власним бажанням) пункту 2 розділу XII «Положення про проходження служби співробітниками служби судової охорони», у запас збройних сил (із постановкою на військовий облік) (т.2 а.с.98).

Облік робочого часу відображено у табелях обліку робочого часу співробітників об`єкти підрозділу охорони ТУ ССО у Дніпропетровській області та уточнюючих графіках службового навантаження (т.1 а.с.69-117).

Позивачем надані копії розрахункових листів (т.1 а.с.181): за грудень 2020р. № 4048 станом на 21.12.202р. нараховано 20064,28 грн; за січень 2021р. від 31.01.2021р.: нараховано 13561,19 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 12/20 60 год. 382,59 грн, утримано та враховано ПДФО АТ 2441,01 грн, грош. комп. ПДФО АТ «-2441,01» грн; за лютий 2021р. від 28.02.2021р.: нараховано 13614,07 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 1/21 60 год. 440,86 грн, утримано та враховано ПДФО АТ 2450 грн, грош. комп. ПДФО АТ «-2450» грн.

Листами від 05.11.2021р. № 35-05/20-21а, від 23.11.2021р. № 35-05/20-21а надано відповідь на адвокатські запити (т.1 а.с.203-205).

Витягом з довідки обліку несення служби співробітниками 1 підрозділу охорони в нічний час за період, зокрема ОСОБА_1 , за період з грудня 2019 року по вересень 2021 року, підтверджено, зокрема (т.2 а.с.105-107): за листопад 2020 року 52 години; за грудень 2020 року 60 годин; за січень 2021 року 60 годин; за лютий 2021 року 24 години; за березень 2021 року 54 години.

Довідкою Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 21.09.2022р. № 161 надано відомості щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.12.2019р. по 30.09.2021р., якою підтверджено нарахування грошового забезпечення у розмірі 383676,47 грн, утримання ПДФО у розмірі 69061,76 грн., компенсацію ПДФО у розмірі 69061,76 грн, утримання військового збору у розмірі 5755,14 грн., утримання профвнесків та інших утримань у розмірі 6785,06 грн., виплачено 371136,27 грн. (т.2 .с.109).

Довідкою Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 23.09.2022р. № 162 надано відомості щодо кількості відпрацьованих ОСОБА_1 годин у нічний час щомісячно за період з 10.12.2019р. по 30.09.2021р., усього 1004 нічних годин, нараховано 6655,45 грн. Згідно із приміткою виплата доплати за службу у нічний час за минулий місця здійснена одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць (т.2 а.с.108), зокрема: за листопад 2020 року 52 години, нараховано 343,42 грн; за грудень 2020 року 60 годин, нараховано 382,59 грн; за січень 2021 року 60 годин, нараховано 440,86 грн.; за лютий 2021 року 24 години, нараховано 166,43 грн.; за березень 2021 року 54 години, нараховано 340,41 грн.

Доповідною запискою від 27.09.2022р. начальника служби документального забезпечення та контролю ТУ ССО у Дніпропетровській області повідомлено, що по теперішній час жодних звернень від гр. ОСОБА_1 щодо надання додаткових вихідних днів до служби документального забезпечення та контролю не надходило та не реєструвалось (т.2 а.с.121).

Актом № 1 про знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 10.01.2022р. підтверджено вилучення для знищення як такі, що не мають культурної цінності та втратили практичне значення документи за 2019-2021 роки (т.2 а.с.99-104).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. № 1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII) підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Відповідно до статті 161 Закону, Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).

Також, Закон № 1402-VIII доповнено статтею 162-1 Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони» від 27.04.2021р. № 1417-IX, який набрав чинності 23.05.2021р.

Отже, не існувала у період до 23.05.2021р., та не можуть розповсюджуватись на правовідносини які виникли до прийняття.

Статтею 162-1 Закону № 1402-VIII визначено, що Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України (частина 2). Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю (частина 5 статті 162-1 Закону № 1402-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 165 Закону №1402-VIII (в редакції що діяла на час проходження служби позивачем), грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У силу частини 2 цієї статті грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019р. №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 289 надано право Голові Служби судової охорони в межах асигнувань, що виділяються на утримання Служби судової охорони, установлювати, зокрема, надбавку за особливості проходження служби співробітникам Служби судової охорони в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальними званнями та надбавки за стаж служби.

Відповідно до пункту 6 розділу І «Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони», затвердженого вішення Вищої ради правосуддя від 04.04.2019р. № 1052/0/15-19 (далі Положення № 1052/0/15-19), на співробітників поширюються обмеження та вимоги, зокрема, передбачені для співробітників Законом України «Про Національну поліцію» обмеження, пов`язані зі службою в поліції.

Пунктом 16 розділу І Положення № 1052/0/15-19 встановлено, що службовий час і час відпочинку співробітників: 1) особливий характер служби містить такі спеціальні умови для певних категорій співробітників: службу у святкові та вихідні дні; службу позмінно; службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час; 2) розподіл службового часу співробітників визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (підрозділу) Служби; 3) для співробітників установлюється п`ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями; 4) вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх співробітників, крім залучених до виконання службових обов`язків; 5) співробітникам Служби, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім співробітників, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020р. №384 (далі Порядок №384).

Грошове забезпечення співробітникам Служби (далі - співробітники) визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання (пункт 1 розділу І Порядку № 384).

За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:1) підвищення посадового окладу;2) надбавки;3) доплати;4) премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:1) винагороди; 2) допомоги.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат (пункт 9 розділу І Порядку № 384).

Надбавка за особливості проходження служби співробітникам виплачується в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби за основною штатною або тимчасово виконуваною посадою (пункт 21 розділу ІІ Порядку № 384).

Розмір надбавки за особливості проходження служби встановлюється кожному співробітнику індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) з урахування показників результативності (своєчасність та якість виконання завдань) на підставі мотивованого подання керівників структурних підрозділів Служби або територіальних управлінь Служби та оголошується відповідним наказом по особовому складу (пункт 22 розділу ІІ Порядку № 384).

При цьому, пунктом 24 розділу І Порядку чітко визначено, що за виконання службових обов`язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення співробітникам додатково не виплачується.

Підпунктом 5 пункту Положення № 1052/0/15-19 окремо встановлено, що співробітникам Служби, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім співробітників, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виплата грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони врегульована спеціальними нормативно-правовими актами, а тому відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу додаткового виду грошового забезпечення у вигляді грошової компенсації за виконання службових обов`язків понад установлений службовий час.

Посилання позивача на положення Кодексу законів про працю України суд не прийнято до уваги у зв`язку з наявністю вказаного вище спеціального законодавства, саме яким і врегульовані спірні правовідносини.

Суд зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Правовідносини, які виникають під час проходження публічної служби, за наявності спеціального законодавства регулюються останнім. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 820/1267/16.

Щодо посилання на положення статті 162-1 Закону № 1402-VIII, суд зазначає, що аналіз «Положення про Службу судової охорони», затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019р. № 1051/0/15-19 та вказаної норми свідчить про те, в Службі судової охорони проходять службу співробітники Служби (які приймаються на службу та звільняються зі служби) та працюють інші працівники Служби (які призначаються на посаду та звільняються з посади).

Згідно із пунктами 3, 4 Положення № 1052/0/15-19 співробітниками Служби є громадяни, які в добровільному порядку прийняті на службу до Служби, склали Присягу співробітника Служби та яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання, співробітники належать до персоналу (кадрів) Служби та мають відповідний статус співробітника.

Позивач не є працівником Служби судової охорони, а є його співробітником, який проходить службу, а не працює за трудовим договором із Службою судової охорони.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову в частині оплати надурочних робіт

Стосовно позовних вимог в частині виплати грошового забезпечення за роботу у нічний час, суд зазначає наступне.

Згідно із підпунктом 2 пункту 4 Постанови № 289 установлено виплачувати доплату за службу в нічний час співробітникам Служби судової охорони - в розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Як зазначалось пп.1 пунктом 16 розділу І Положення № 1052/0/15-19 встановлено, що службовий час і час відпочинку співробітників: особливий характер служби містить такі спеціальні умови для певних категорій співробітників: службу у святкові та вихідні дні; службу позмінно; службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час.

За пунктом 34 розділу ІІ Порядку № 384, співробітникам, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання співробітниками службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00. Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є щоденні накази Служби або територіальних управлінь Служби по особовому складу, в яких зазначаються співробітники, які залучаються до охорони судів, органів та установ системи правосуддя. Нарахування доплати здійснюється за фактичний час несення служби в нічний час, зазначений в довідці обліку несення співробітниками служби в нічний час (додаток 1 до цього Порядку), яка складається на підставі щоденних наказів Служби або територіальних управлінь Служби по особовому складу відповідно до фактичного часу несення служби в нічний час та надається до фінансового підрозділу центрального органу управління Служби або територіального управління Служби до 05 числа поточного місяця за минулий. Співробітникам, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Отже, співробітникам, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Витягом з довідки обліку несення служби співробітниками 1 підрозділу охорони в нічний час за період, та довідкою від 23.09.2022р. № 162 підтверджено, зокрема, що: за листопад 2020 року за службу у нічний час в кількості 52 годин нараховано 343,42 грн., які виплачені у грудні 2020 року; за грудень 2020 року за службу у нічний час в кількості 60 годин нараховано 382,59 грн, які виплачені у січні 2021 року; за січень 2021 року за службу у нічний час в кількості 60 годин нараховано 440,86 грн, які виплачені у лютому 2021 року; за лютий 2021 року за службу у нічний час в кількості 24 години нараховано 166,43 грн, які виплачені у березні 2021 року.

Матеріалами справи не підтверджено порушення прав позивача при нарахуванні та виплаті доплати за службу у нічний час. Посилання апелянт на те, що нарахування та сплата за роботу у нічний час не відповідає фактично відпрацьованим ним нічним годинам, належними та допустимими доказами не підтверджується.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову в цій частині

Стосовно позовних вимог в частині виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. № 44 (далі Порядок № 44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства, зокрема, є співробітниками Служби судової охорони, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (пункт 4 Порядку № 44).

Довідкою Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 21.09.2022р. № 161 надано відомості щодо щомісячно нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.12.2019р. по 30.09.2021р.

Також, довідкою підтверджено за весь період проходження позивачем служби нарахування грошового забезпечення у розмірі 383676,47 грн., утримання ПДФО у розмірі 69061,76 грн., компенсацію ПДФО у розмірі 69061,76 грн., утримання військового збору у розмірі 5755,14 грн., утримання профвнесків та інших утримань у розмірі 6785,06 грн., а також виплату грошового забезпечення у розмірі 371136,27 грн. (т.2 .с.109).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову в цій частині

Стосовно позовних вимог в частині виплати доплати до грошового забезпечення в умовах карантину, суд зазначає наступне.

29.04.2020р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі Постанова № 375).

Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) (пункт 2 Постанови № 375).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади (пункт 4 Постанови № 375).

Пункт 5 Постанови № 375 визначено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Суд зазначає, що пунктом 1 Постанови № 375 визначено категорії осіб, яким встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу, а саме: окремим категоріям працівників; військовослужбовцям Національної гвардії; військовослужбовцям Державної прикордонної служби; посадовим особам Державної митної служби; особам рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту; поліцейським.

Позивач не є працівником або іншою особою, визначеною у пункті 1 Постанови № 375, отже, на нього не розповсюджується положення вказаної постанови.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року в адміністративній справі №160/13870/22 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року в адміністративній справі №160/13870/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко