ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/1618/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Бошкової П.М., представників позивача Залізняка І.І. та Поляка П.П., представників відповідачів Шевченко Т.П. та Кушніра М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Черкаській області, 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та визнання протиправними і скасування рішень,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Черкаській області, 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та визнання протиправними і скасування рішень.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Черкаській області щодо прийняття Постанови від 08 вересня 2022 року за №45/51 про заборону в`їзду в Україну громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 3 роки та дії щодо складення і подання Державній прикордонній службі України Доручення від 13 вересня 2022 року за №45/52 щодо заборони в`їзду в Україну громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 3 роки;

- визнати протиправною та скасувати Постанову старшого оперуповноваженого Уманського РВ Управління Служби безпеки України в Черкаській області підполковника Лагоди О.В. від 08 вересня 2022 року за №45/51, яка затверджена заступником голови Служби безпеки України 12 вересня 2022 року, про заборону в`їзду в Україну громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 3 роки;

- визнати протиправним та скасувати Доручення Управління Служби безпеки України в Черкаській області від 13 вересня 2022 року за №45/52 Голові Державної прикордонної служби України щодо заборони в`їзду в Україну громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 3 роки;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 23 вересня 2022 року, прийняте в пункті пропуску через державний кордон "Порубне-авто" Помічником начальника відділу прикордонної служби Порубне - начальником кінологічного відділення капітаном ОСОБА_5 , як уповноважено службовою собою підрозділу охорони державного кордону, про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 28 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

У ході підготовки справи до судового розгляду по суті судом: з`ясовано зміст заявлених вимог та позицію відповідачів; отримано від сторін заяви по суті справи та докази, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення; залишено без розгляду клопотання представника позивача про встановлення додаткового строку для подання доказів у зв`язку із його відкликанням у підготовчому судовому засіданні; задоволено клопотання представника позивача та долучено до справи додаткові письмові докази; задоволено клопотання представника відповідача про долучення письмових доказів та про продовження строку подання доказів; долучено до справи докази, надані відповідачем; вчинено інші дії, передбачені частиною другою статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 06 червня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Згідно змісту поданих представниками позивача заяв по суті справи та наданих у ході судового розгляду справи додаткових пояснень, в обґрунтування позову зазначено, що при прийнятті Постанови про заборону в`їзду в Україну від 08 вересня 2022 року №45/51 Управлінням Служби безпеки України в Черкаській області не дотримано вимог Інструкції про порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, адже в ній не зазначено положень законів чи інших нормативно-правових актів, які було порушено позивачем. Поряд з цим вказано і про те, що відсутні будь-які належні докази на підтвердження наявності фактичних обставин, які могли б слугувати підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду позивачу та які покладені в основу для прийняття Управлінням Служби безпеки України в Черкаській області оскаржуваного рішення. Зауважено, що в оскаржуваній Постанові не зазначено яка саме діяльність позивача шкодить державному суверенітету, територіальній цілісності, демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України. Разом з цим, проаналізувавши в ході судового розгляду справи зміст Довідки, на підставі якої винесено оскаржувану Постанову про заборону в`їзду в Україну від 08 вересня 2022 року №45/51, представники позивача звертали увагу на те, що така Постанова не відповідає змісту Довідки щодо деструктивної діяльності громадянина Держави Ізраїль від 08 вересня 2022 року №45/38 дск. Водночас зазначені у названій Довідці відомості щодо позивача є недостовірними, не підтвердженні жодними доказами та не відповідають обставинам справи. Враховуючи викладене, на думку представників позивача, оскаржувана Постанова є протиправною, а, отже, і прийняті на її виконання документи (оскаржуване Доручення від 13 вересня 2022 року №45/52 та Рішення про відмову в перетині державного кордону України від 23 вересня 2022 року) також є незаконними та підлягають скасуванню. При цьому представниками позивача повідомлено, що позивач ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності в Україні не притягався, щодо нього відсутні порушенні кримінальні провадження, а відповідачами не надано доказів на підтвердження вчинення та/або готування позивачем яких-небудь правопорушень та/або загрози їх вчинення в Україні.

Відповідно до поданих представником Управління Служби безпеки України в Черкаській області заяв по суті справи та наданих у ході судового розгляду справи додаткових пояснень, в обґрунтування законності прийнятих та оскаржуваних позивачем Постанови про заборону в`їзду в Україну від 08 вересня 2022 року №45/51 і Доручення №45/52 від 13 вересня 2022 року про заборону в`їзду в Україну громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_6 зазначено, що такі прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством України, яке регулює спірні відносини. При цьому відповідачем вказано, що обставини та факти, наведені у Довідці щодо деструктивної діяльності громадянина Держави Ізраїль від 08 вересня 2022 року №45/38 дск, на підставі якої було прийнято оскаржувану Постанову, свідчать, що діяльність позивача у разі його приїзду в Україну може потенційно нанести шкоду громадському порядку, інтересам національної безпеки в умовах дії воєнного стану. Зокрема, зазначено, що за змістом указаної Довідки позивач є лідером ізраїльського праворадикального руху брацлавських хасидів "Шуву Банім", причетних до атак на палестинців та представників інших релігійних шкіл брацлавського хасидизму, а також акцій непокори стосовно органів державної влади та силових структур Ізраїлю; притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів сексуального характеру, в даний час щодо позивача розслідується справа про причетність до двох вбивств; з 2012 року позивач переховувався тривалий час в ряді країн Європи та Африки від правосуддя Держави Ізраїль; 2016 року був екстрадований до Держави Ізраїль та засуджений до 18 місяців позбавлення волі за вчинення злочинів сексуального характеру; у вересні 2017 року перебував у м. Умань під час святкування хасидами Рош-ха Шани, а його присутність призводила до радикалізації дій прочан; у червні 2021 був засуджений за звинуваченнями у шахрайстві, податкових правопорушеннях і відмиванні грошей. Відповідач наголошував, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України першочерговим завданням правоохоронних органів є захист державного суверенітету і територіальної цілісності держави, а тому оскаржуване рішення про заборону в`їзду в України носить виключно превентивний характер. Відповідач вважав, що існує потенційна загроза масових заворушень, порушення правопорядку тощо у випадку приїзду позивача на територію України. При цьому звернута увага і на те, що згідно Інструкції про порядок прийняття органами Служби безпеки України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, у Постанові про заборону в`їзду в Україну не допускається викладення інформації з обмеженим доступом. Враховуючи, що Довідка щодо деструктивної діяльності громадянина Держави Ізраїль від 08 вересня 2022 року містить гриф «для службового користування», тобто належить до інформації з обмеженим доступом, то використати формулювання, наведені у цій Довідці при складанні Постанови про заборону в`їзду в Україну громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_3 суперечило б нормам згаданої Інструкції. Окрім цього, зауважено, що Доручення Управління Служби безпеки України в Черкаській області від 13 вересня 2022 року №45/52 не може бути предметом оскарження, оскільки є службовим документом, який містить повідомлення посадовій особі про наявність обставин для вчинення певних дій, а висновки такого службового документа не породжують для позивача прав та обов`язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин.

Згідно позиції ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ), помічник начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » - начальник кінологічного відділення капітан ОСОБА_7 при винесенні оскаржуваного позивачем Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 23 вересня 2022 року діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб визначений законодавством, виконуючи рішення уповноваженого державного органу про заборону в`їзду в Україну.

У судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у заявах по суті справи та додаткових письмових поясненнях. Натомість представники відповідачів просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, наведених у поданих ними заявах по суті справи до додаткових поясненнях.

Крім цього, у судовому засіданні 26 липня 2023 року ухвалами суду, постановленими без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, частково задоволені клопотання представника позивача про приєднання доказів, які надійшли до суду 24 липня 2023 року і 26 липня 2023 року, та долучено до матеріалів справи надані письмові документи, водночас відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про приєднання доказів, яке стосувалося листа Міністра Єрусалиму та Традицій Ізраїлю.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом на підставі наявних у справі письмових доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, встановлено, що Рішенням про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 23 вересня 2022 року, прийнятим в пункті пропуску через державний кордон "Порубне-авто" помічником начальника відділу прикордонної служби Порубне - начальником кінологічного відділення капітаном ОСОБА_5 як уповноважено службовою собою підрозділу охорони державного кордону, було відмовлено у перетинанні державного кордону на в`їзд в Україну громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з наявністю рішення уповноваженого державного органу України про не пропуск до України.

У зв`язку з цим, як вбачається з наявних у справі матеріалів, представник позивача звертався з адвокатськими запитами до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, Управління Служби безпеки України в Черкаській області, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Служби безпеки України з метою витребування інформації та/або документального підтвердження наявності відсутності порушених кримінальних проваджень та/або притягнення до адміністративної відповідальності та/або застосування інших заходів адміністративного впливу в Україні або наявності документальних перевірок, які можуть слугувати підставою для притягнення до відповідальності та будь-які інші документи або інформацію, на підставі яких заборонено в`їзд в Україну стосовно громадянина держави Ізраїль ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом №91-35843/0/15-22-Вих від 21 листопада 2022 року Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України за результатами розгляду запиту повідомлено, що станом на 21 листопада 2022 року Державною прикордонною службою України виконується Доручення Управління СБ України в Черкаській області від 13 вересня 2022 року №45/52 щодо заборони громадянину держави Ізраїль ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в`їзду в Україну строком на три роки.

Листом №73/5/3/71-31/9/31 від 26 січня 2023 року Управління Служби безпеки України в Черкаській області повідомило представника позивача, що через запроваджений в Україні воєнний стан у зв`язку із збройною агресією рф проти України, примірник постанови про заборону в`їзду ОСОБА_9 в Україну №45/51 від 08 вересня 2022 року знищений. Другий примірник зазначеної постанови був направлений до Державної прикордонної служби України.

Згідно наявної в матеріалах справи Постанови про заборону в`їзду в Україну від 08 вересня 2022 року №45/51, уповноважений працівник управління Служби безпеки України в Черкаській області, розглянувши наявні матеріали стосовно громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановив, що отримані в установленому законом порядку відомості свідчать про те, що ОСОБА_11 здійснює активну діяльність на шкоду національній безпеці України шляхом провокування конфліктів на міжнаціональному ґрунті та інспірування масових заворушень. Враховуючи те, що у разі в`їзду в ОСОБА_12 існує ймовірність проведення ним діяльності, яка суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України, керуючись абзацом другим частини першої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» постановив в інтересах забезпечення державної безпеки заборонити громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_6 (лат. ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживаючому у Державі Ізраїль, в`їзд в Україну строком на 3 (три роки) до 12 вересня 2025 року.

Судом встановлено, що підставою для прийняття вказаної Постанови є Довідка щодо деструктивної діяльності громадянина Держави Ізраїль, складена старшим оперуповноваженим Уманського РВУ СБУ в Черкаській області від 08 вересня 2022 року №45/38 дск (гриф «Для службового користування»).

Так, у названій Довідці вказано наступне: «У рамках протидії загрозам «Послаблення державного суверенітету країни» у поле зору СБ України потрапив громадянин Держави Ізраїль, ОСОБА_11 (лат. Eliezer Berland), ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловічої статті, мешканець та уродженець Держави Ізраїль. Отримані дані свідчать про те, що вказана особа є лідером ізраїльського релігійного руху брацлавських хасидів «Шуву Банім», причетного до атак на палестинців та представників інших релігійних шкіл брацлавського хасидизму, а також систематичних акцій непокори стосовно органів державної влади та силових структур Ізраїлю. Поліцією Держави Ізраїль вказана особа вже притягалася до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів сексуального характеру, а на даний час відносно нього розслідується справа про причетність до двох вбивств. Наявна інформація свідчить про екстремістський характер діяльності підконтрольних ОСОБА_6 членів релігійної школи «Шуву Банім», які неодноразово вчиняли хуліганські дії та масові порушення громадського порядку, як в Державі Ізраїль, так і в Україні. Разом з тим, ОСОБА_11 планує до кінця 2022 року відвідати нашу державу для паломництва до місця захоронення Р. Нахмана (м. Умань, Черкаської області), у ході якого може провокувати релігійні та міжнаціональні конфлікти, вчиняти провокації стосовно представників хасидської спільноти та співробітників поліції. Вказана інформація підтверджується письмовими поясненнями мешканців м. Умань Черкаської області ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ОСОБА_16 та рапортом огляду мережі Інтернет (рапорт №45/50 від 06.09.2022 року). Так, у них стверджується, що зазначений громадянин Держави Ізраїль має безпосереднє відношення до організації масових заворушень, у т.ч. з використанням зброї, а також притягувався до кримінальної відповідальності на території Ізраїлю або мав справу з органами безпеки. Крім цього, отримані дані свідчать про значну радикалізацію діяльності представників релігійної школи «Шуву Банім» під час прибуття рабина ОСОБА_10 до м. Умань в минулі роки, що дестабілізувало ситуацію в районі паломництва. Зважаючи на викладене, ОСОБА_11 може вчинити дії, які суперечать інтересам державної безпеки України.».

Враховуючи викладене, в інтересах забезпечення державної безпеки України, керуючись абзацом другим частини першої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та вимогами Інструкції про порядок прийняття органами Служби безпеки України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (затверджена наказом ЦУ СБ України від 29 січня 2021 року №31) в указаній Довідці запропоновано прийняти рішення про заборону в`їзду на територію України громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_6 (лат. ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю та уродженцю Держави Ізраїль, терміном на 3 (три) роки у зв`язку з проведенням діяльності, що створює небезпеку національним інтересам України та у подальшому може призвести до вчинення злочинів, передбачених статтями 161 («Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками») та 294 («Масові заворушення») КК України.

До вказаної Довідки також додано рапорт щодо огляду мережі Інтернет №45/50 від 06 вересня 2022 року та письмові пояснення ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та ОСОБА_14 .

На підставі Постанови про заборону в`їзду в Україну, Управлінням Служби безпеки України в Черкаській області було направлено Голові Державної прикордонної служби України Доручення №45/52 від 13 вересня 2022 року про заборону в`їзду в Україну громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_6 , чоловічої статті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 3 (три) роки.

За таких обставин, вважаючи незаконними Постанову про заборону в`їзду в Україну, Доручення щодо заборони в`їзду в Україну та Рішення про відмову у перетинанні державного кордону України, прийняті відносно громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_1 , останній звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства від 22 вересня 2011 року №3773-VI (далі Закон №3773-VI) в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється в тому числі в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю.

Згідно з частиною третьою статті 13 Закону №3773-VI рішення про заборону в`їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України. У разі невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в`їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в`їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в`їзду в Україну.

Законом України Про Службу безпеки України від 25 березня 1992 року №2229-ХІІ (далі №2229-ХІІ) визначені повноваження Служби безпеки України.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону №2229-ХІІ на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Згідно пункту 13 частини першої статті 24 Закону №2229-ХІІ Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в`їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України Про контррозвідувальну діяльність від 26 грудня 2022 року № 374-IV (далі Закон №374-IV) спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є Служба безпеки України.

Згідно частини першої статті 2 Закону №374-IV метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.

Частиною першою статті 19 Закону України Про національну безпеку України від 21 червня 2018 року №2469-VIII передбачено, що Служба безпеки України є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку, здійснюючи з неухильним дотриманням прав і свобод людини і громадянина: 1) протидію розвідувально-підривній діяльності проти України; 2) боротьбу з тероризмом; 3) контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, інформаційної безпеки держави, об`єктів критичної інфраструктури; 4) охорону державної таємниці.

На виконання положень Закону України «Про Службу безпеки України», статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», пункту 5 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року №280, Службою безпеки України наказом від 29 січня 2021 року №31 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2021 року за №399/36021) затверджено Інструкцію про порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі Інструкція №31).

Відповідно до пункту 2 Інструкції №31 рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю (далі - рішення про заборону в`їзду) приймається в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю. У порядку, передбаченому цією Інструкцією, рішення про заборону в`їзду приймається також: за інформацією, отриманою від органу безпеки іноземної держави, з урахуванням відповідних міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України; за поданням Міністерства закордонних справ України (далі - МЗС) відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН, в яких передбачено застосування персональних санкцій. Не приймається рішення про заборону в`їзду стосовно іноземця, що має статус біженця в Україні, або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту.

Згідно з пунктом 3 Інструкції №31 у разі наявності підстав для прийняття рішення про заборону в`їзду функціональним підрозділом Центрального управління СБУ (далі - ЦУ СБУ), регіональним органом СБУ (далі - уповноважений підрозділ СБУ) готується довідка.

У довідці зазначаються:

дані про іноземця, якому передбачається заборонити в`їзд в Україну: прізвище, ім`я (імена) та по батькові (за наявності) іноземця в називному відмінку (для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею, для громадян інших країн та осіб без громадянства - латиницею), число, місяць, рік народження, стать, громадянство (підданство) або країна постійного проживання, а також за наявності - дані національного паспорта або іншого документа, який посвідчує особу іноземця (вид, серія, номер, орган, який видав, дата видачі), місце народження, місце роботи, посада, місце проживання, контактний номер телефону;

відомості, що обґрунтовують необхідність прийняття рішення про заборону в`їзду, зокрема:

обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду;

результати перевірки іноземця за інформаційними системами й оперативними обліками СБУ, МВС та банками даних Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол;

наявність родинних зв`язків в Україні (дружини або чоловіка, дітей, батьків, осіб, які перебувають під її опікою чи піклуванням);

наявність майнових зобов`язань перед юридичними та фізичними особами в Україні;

строк заборони в`їзду в Україну іноземцю (три роки).

Під час дії в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану у довідці не зазначаються відомості, визначені абзацами шостим - восьмим цього пункту, окрім відомостей про результати перевірки іноземця за інформаційними системами й оперативними обліками СБУ.

У пункті 4 Інструкції №31 зазначено, що довідка, підготовлена регіональним органом СБУ, разом з матеріалами, що підтверджують обставини і характер вчинення іноземцем діяння, яке суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України (далі - матеріали), направляються на погодження до функціонального підрозділу ЦУ СБУ за лінією роботи.

Начальник функціонального підрозділу ЦУ СБУ за лінією роботи зобов`язаний не пізніше десяти робочих днів з дня надходження довідки та матеріалів погодити довідку та повернути її разом з матеріалами до регіонального органу СБУ.

Якщо інформація, викладена у довідці або в матеріалах, є необґрунтованою та/або її недостатньо для прийняття рішення про заборону в`їзду, начальник функціонального підрозділу ЦУ СБУ за лінією роботи повертає матеріали та довідку без погодження з відповідним письмовим обґрунтуванням і пропозиціями щодо усунення недоліків.

Вимога щодо строку погодження довідки не поширюється на випадки, передбачені пунктом 8 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 5 Інструкції №31 на підставі відомостей, викладених у довідці, в уповноваженому підрозділі СБУ готується постанова про заборону в`їзду в Україну (додаток 1).

У постанові про заборону в`їзду в Україну не допускається викладення інформації з обмеженим доступом.

Пунктом 6 Інструкції №31 передбачено, що постанова про заборону в`їзду в Україну складається у двох примірниках, які підписуються оперативним співробітником уповноваженого підрозділу СБУ та погоджуються:

у ЦУ СБУ - начальником функціонального підрозділу або його заступником;

у регіональному органі СБУ - начальником цього органу або його заступником.

Примірники постанови про заборону в`їзду в Україну затверджуються Головою СБУ, його першим заступником чи заступником відповідно до розподілу функціональних обов`язків.

Строк заборони в`їзду в Україну іноземцю обчислюється з дати затвердження постанови про заборону в`їзду в Україну.

Згідно приписів пункту 7 Інструкції №31 уповноважений підрозділ СБУ готує доручення Держприкордонслужбі щодо заборони в`їзду в Україну іноземцю (далі - доручення), форму якого наведено у додатку до Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280.

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновків про те, що передумовою і підставою для прийняття постанови про заборону в`їзду в Україну іноземцю є довідка про необхідність заборони в`їзду іноземцю, у якій викладаються обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю, та на підставі відомостей, викладених у довідці готується постанова про заборону в`їзду в Україну.

Водночас необхідність заборони в`їзду, яка має превентивний характер, не має доводитися вчиненням особою протиправних діянь, проте, має обґрунтовуватися, тобто посилання на можливість протиправної поведінки.

Саме на Службу безпеки України, як на орган, що наділений унікальною компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенціальних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, покладено обов`язок, в тому числі вживати заходи превентивного характеру з метою протидії розвідувальній, розвідувально-підривній діяльності проти України.

Служба безпеки України як державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, наділена виключною компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенційних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України тощо та приймати за результатами такої оцінки відповідне рішення, спрямоване, крім іншого, на попередження загроз, прямий або опосередкований вплив на фактори запобігання їх виникненню, а також локалізацію та усунення загроз.

Отже, повноваження Служби безпеки України щодо прийняття рішень про заборону іноземцям в`їзду в України є виключними та дискреційними і суд не може здійснювати переоцінку загрозам національної безпеки України, яка попередньо здійснена Службою безпеки України.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у справах з подібних правовідносин, що вбачається з постанов суду касаційної інстанції від 31 травня 2023 року у справі №600/6944/21-а, від 27 травня 2021 року у справі №826/9102/18 та від 29 липня 2021 у справі №320/8499/20.

Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім цього, суд звертає увагу і на те, що за роз`ясненнями Пленуму Вищого адміністративного суду України, що містяться в пункті 18 Постанови від 25 червня 2009 року №1 Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка погребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні, при вирішенні судами спорів про оскарження рішень про заборону в`їзду в Україну слід ураховувати, що застосування такої заборони визначене статтею 13 та частиною другою статті 26 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. При цьому необхідність заборони в`їзду в інтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку визначається компетентними державними органами та має превентивний характер, який не потребує обов`язкової наявності порушень законодавства особами, яким заборонено в`їзд. Судам під час розгляду спорів про заборону в`їзду в Україну необхідно мати па увазі, що процедура заборони в`їзду в Україну не є прямим наслідком примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України. Підстави для заборони в`їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну визначені статтею 13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Таким чином, враховуючи викладені в постановах Верховного Суду висновки щодо застосування норм права, які регулюють спірні відносини, та зважаючи на те, що оскаржувана Постанова про заборону в`їзду в Україну від 08 вересня 2022 року №45/51 прийнята на підставі Довідки щодо деструктивної діяльності громадянина Держави Ізраїль від 08 вересня 2022 року №45/38 дск, яка, у свою чергу, містить визначений Інструкцією №31 виклад обставин, наявність яких є необхідною для прийняття рішення про заборону в`їзду в Україну, а також обґрунтування того, в чому саме полягають інтереси забезпечення безпеки України і пропозиції щодо строку заборони в`їзду в Україну особі, й така Довідка підписана на погоджена уповноваженими особами, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваної Постанови про заборону в`їзду в Україну громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 3 роки.

На переконання суду, названа Постанова у відповідності до вимог статті 13 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, пункту 13 частини першої статті 24 Закону України Про Службу безпеки України та Інструкції №31 прийнята Управлінням Служби безпеки України в Черкаській області в інтересах забезпечення державної безпеки України на підставі Довідки щодо деструктивної діяльності громадянина Держави Ізраїль від 08 вересня 2022 року №45/38 дск та відомостей, зазначених у ній, які свідчать про характер загроз національній безпеці України.

При цьому оцінка таких відомостей відноситься до виключної компетенції Служби безпеки України.

Тому, суд відхиляє доводи позову про недотримання відповідачем вимог Інструкції №31 при складанні Довідки щодо деструктивної діяльності громадянина Держави Ізраїль від 08 вересня 2022 року №45/38 дск та, відповідно, про безпідставність і необґрунтованість висновків, які слугували прийняттю оскаржуваної Постанови про заборону в`їзду в Україну від 08 вересня 2022 року №45/51.

Поряд з цим, враховуючи в тому числі дію воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та неодноразово в подальшому продовженому, суд вважає цілком обґрунтованою позицією Управління Служби безпеки України в Черкаській області про те, що оскаржувана Постанова носить і превентивний характер, адже з огляду на наявну у відповідача інформацію щодо громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_1 у випадку його приїзду на територію України існує потенційна загроза масових заворушень, порушень правопорядку, інтересам національної безпеки в умовах дії в нашій країні воєнного стану.

Щодо доводів, наданих в обґрунтування позову, про те, що позивач ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності в Україні не притягався, щодо нього відсутні порушенні кримінальні провадження, то такі суд оцінює критично, оскільки оскаржувана Постанова про заборону в`їзду в Україну прийнята органом Служби безпеки України у рамках здійснення завдань, покладених на неї законодавством України, має превентивний (попереджувальний) характер, відповідно, прийняттю такого рішення не обов`язково має передувати здійснення особою порушення законодавства та наявність кримінальних проваджень. Окрім того, пункт 3 Інструкції №31 не визначає обов`язковою умовою зазначення у довідці всіх перелічених у цьому пункті позицій.

Стосовно поданих представниками сторін письмових документів як доказів по справі, отриманих ними у ході судового розгляду від органів Держави Ізраїль щодо ОСОБА_6 , то такі суд відхиляє, оскільки вони були відсутні у сторін на час виникнення спірних відносин. Такі документи, на переконання суду, не мають значення для правильного вирішення цього спору.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині оскарження дій Управління Служби безпеки України в Черкаській області щодо прийняття Постанови про заборону в`їзду в Україну від 08 вересня 2022 року №45/51 громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 3 роки, а також в частині визнання протиправною та скасування названої Постанови є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Оскільки позовні вимоги про визнання протиправними дій Управління Служби безпеки України в Черкаській області щодо складення і подання Державній прикордонній службі України Доручення від 13 вересня 2022 року №45/52 щодо заборони в`їзду в Україну громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 3 роки, а також позовні вимоги про визнання протиправними та скасування названого Доручення та Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 23 вересня 2022 року пов`язані та, фактично, є похідними від позовних вимог про оскарження указаних вище дій Управління Служби безпеки України в Черкаській області та Постанови про заборону в`їзду в Україну від 08 вересня 2022 року №45/51, які суд визнає безпідставними та у яких відмовляє, то і вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Окрім цього, враховуючи наведені вище приписи Інструкції №31 та суть Доручення №45/52 від 13 вересня 2022 року про заборону в`їзду в Україну громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_6 , направленого Управлінням Служби безпеки України в Черкаській області Голові Державної прикордонної служби України, суд погоджується із твердженнями Управління Служби безпеки України в Черкаській області про те, що вказаний документ є службовим документом, який містить повідомлення посадовій особі про наявність обставин для вчинення певних дій, а висновки такого службового документа не породжують для позивача прав та обов`язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин. Указане Доручення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (пункти 18 та 19 частини першої статті 4, пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України) та не породжує виникнення, зміну або припинення прав, обов`язків безпосередньо для позивача.

Наведене є додатковою підставою для відмови у задоволенні відповідної частини позовних вимог.

Щодо оскарження позивачем Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 23 вересня 2022 року, то суд вважає за доцільне також зазначити наступне.

Так, статтею 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року №661-IV визначено, що на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, постановами державного виконавця; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних та уповноважених законом державних органів, у тому числі доручень митних органів щодо інформування митних органів про факт наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких митними органами було виявлено порушення митних правил.

Статтею 8 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05 листопада 2009 року №1710-VI (далі - Закон №1710-VI) передбачено, що уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в`їзду в Україну за умови, зокрема, відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в`їзду в Україну.

Іноземцям, особам без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам в`їзду в Україну, відмовляється у перетинанні державного кордону в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Відповідно до статті 9 Закону №1710-VI прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в`їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії. Процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки, зокрема, наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в`їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон.

Згідно частини першої статті 14 Закону №1710-VI іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Враховуючи зміст указаних норм та встановлення станом на 23 вересня 2022 року (день спроби позивачем перетину державного кордону України) наявності Постанови Управління Служби безпеки України в Черкаській області про заборону в`їзду в Україну від 08 вересня 2022 року №45/51 громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 3 (три) роки до 12 вересня 2025 року, тобто про наявність рішення уповноваженого державного органу України про не пропуск до України, помічником начальника відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 - начальником кінологічного відділення капітаном ОСОБА_5 як уповноважено службовою особою підрозділу охорони державного кордону було правомірно відмовлено позивачу у перетинанні державного кордону на в`їзд в Україну.

Отже, пред`явлені позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що приймаючі оскаржувані у цій справі рішення, відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством України. Відповідачі довели законність оскаржуваних рішень. Натомість доводи позову не свідчать про наявність правових підстав для задоволення заявлених вимог. До того ж, такі доводи наведені без урахування та усупереч правовій позиції Верховного Суду у цій категорії справ.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 03 серпня 2023 року.

Повне найменування учасників справи: позивач ОСОБА_2 (громадянин держави Ізраїль, місце проживання на території України відсутнє); відповідачі: Управління Служби безпеки України в Черкаській області (вул. Гоголя, буд. 240, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 20001740), 31 прикордонний загін імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ 14321683).

Суддя О.П. Лелюк