Справа № 361/4451/21

Провадження № 2/361/441/23

13.07.2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Лелеки В.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Державна служба України з безпеки на транспорті про усунення перешкод в користуванні майном, надання доступу та встановлення порядку володіння та користування майном, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2021 року позивач подав до суду позовну заяву в якій просив суд:

-усунути перешкоди в користуванні судном марки ДАП -7182-к, тип -самохідно-моторне, прогулянкове, матеріал - сталь, дата державної реєстрації 18 вересня 2017 року, регістровий номер НОМЕР_1 шляхом надання доступу до судна ОСОБА_1 .

-зобов`язати ОСОБА_3 з`явитися разом з позивачем для надання судового білету до Державної служби України з безпеки на транспорті (Державна служба морського та річкового транспорту України).

-встановити порядок володіння та користування судном між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 місяць через місяць.

Свій позов обґрунтував тим, що договором купівлі-продажу від 20 жовтня 2019 року ОСОБА_1 є співвласником судна, а саме самоходно-моторного, прогулянкового з бортовим реєстраційним номером ДАП- 7182 К.

Позивач зазначив, що відповідач після укладання договору купівлі - продажу частини судна разом з позивачем повинен був з`явитися з усіма документами для видачі йому судового білету, який би засвідчував право власності та на право плавання судна під Державним прапором України.

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець (відповідач) продав, а покупець купив (приймає у власність) 1/2 частину судна марки ДАП -7182-к, тип самохідно моторне, прогулянкове, матеріал - сталь, дата державної реєстрації 18 вересня 2017 року, регістровий номер НОМЕР_1.

Пунктом 3.1 Договору визначено, у позивача право власності на рухоме майно, що є предметом цього Договору та зазначене в п. 1.1 виникає з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього Договору. Передачею продавцем рухомого майна покупцю вважатиметься одержання покупцем нотаріально посвідченого оригінального примірника цього Договору. Пунктом 4 Договору передбачено права та обов`язки сторін, а саме у п. 4.1.1 зобов`язано продавця передати покупцю у власність рухоме майно відповідно до умов цього Договору.

Після укладання договору купівлі-продажу, та реєстрації Договору в реєстрі за № 6034 власниками вищезазначеного судна (судовласниками) є ОСОБА_3 1/2 частина та позивач по справі на 1/2 частини.

З моменту укладання договору купівлі-продажу відповідач по справі не визнає право власності позивача та відмовляється звернутися до Державної служби України з безпеки на транспорті для видачі ОСОБА_1 судового білету який би засвідчував право власності і можливість користуватися майном.

На неодноразові звернення позивача до відповідача про надання доступу до судна, йому відмовляли. Також на прохання у вчинені певних дій, а саме звернення до служби про видачу судового білету та допуску до судна відповідач також відповідає відмовою.

Натомість, факт реєстрації належного позивачу на праві приватної власності майна підтверджується договором купівлі-продажу 1/2 частини судна ДАП -7182 К, який був укладений 20.10.2019 року та зареєстрований в реєстрі за № 6034.

Зазначає, що судно до його реєстрації на праві приватної власності за відповідачем, будувалося за власні грошові кошти позивача, а потім без його відома, третьою особою було зареєстроване на відповідача. Судно з моменту його реєстрації та видачі Суднового білету ДБ №009031 виданого Державною службою України з безпеки на транспорті 18.09.2017 року, вийшло з володіння позивача поза його волею. Натомість, задля того, щоб повернути собі судно, позивач був вимушений купити частину судна.

01 липня 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 15 жовтня 2021 року.

01 лютого 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_3 , в якому він просив у задоволенні позову відмовити.

Посилався на те, що 12.10.2019 року між ним, ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , був укладений договір купівлі-продажу відповідно до умов якого відповідач, продавець, продає, а позивач, покупець, приймає у власність 1/2 частину судна марки ДАП-7182-к, тип - самохідно-моторне, прогулянкове, матеріал - сталь, дата державної реєстрації: 18 вересня 2017 року, регістровий номер: НОМЕР_1.

Вказане рухоме майно належить відповідачу на праві приватної власності, на підставі Суднового білету ДБ № 009031, виданого Державною службою України з безпеки на транспорті 18.09.2017 року, зареєстрованого в Судновій книзі України серії СКР № 073, запис № 7195.

Відповідно до підпункту 4.3.1 пункту 4.3 вказаного Договору покупець (позивач) зобов`язаний здійснити оплату рухомого майна в строки та в порядку, які встановлені Договором.

Звертає увагу суду, що вказана умова Договору позивачем виконана не була, коштів від позивача за передбачене рухоме майно відповідач не отримував, доказів в розумінні статті 76 ЦПК України про те, що позивачем належним чином були виконані умови Договору, а саме в частині оплати судна - надано не було.

Договір купівлі-продажу від 12.10.2019 року був укладеним без належного виконання його істотних умов, позивач не здійснив оплату за передбачене договором рухоме майно, ввівши відповідача, в оману і твердження позивача у позовній заяві, що судно нібито будувалося за його власні грошові кошти, а потім без його відома, третьою особою, було зареєстроване на відповідача не відповідає дійсності. Позивач намагається ввести суд в оману надаючи неправдиві відомості, які не підтверджуються доказами в розумінні ст. 76 ЦПК України.

З пункту 1.5 договору вбачається, що судно оглянуто покупцем, однак доказів того, що судно дійсно було оглянуто надано не було: не вбачається яке саме судно було оглянуто, хто конкретно його оглядав, в якому технічному стані воно перебувало і чи взагалі проводився вказаний огляд, оскільки не був складений Акт огляду судна.

11 лютого 2022 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що все вищезазначене у відзиві не відповідає дійсності.

Пунктом 2 договору купівлі-продажу, а саме підпунктом 2.1 зазначено, що ціна рухомого майна, що купується покупцем за цим договором становить 180000 грн., що за курсом НБУ на день укладення цього договору складає сім тисяч доларів, які повністю сплачені покупцем продавцю до підписання цього договору. Зазначена ціна, встановлена за згодою сторін цього договору є остаточною та не підлягає будь-яким змінам.

Крім того зазначив, що відповідач з жовтня 2019 року не намагався розірвати або припинити договір купівлі-продажу, жодного разу не звертався з вимогами до позивача щодо виконання умов договору або стягнення грошової суми за договором купівлі-продажу або щодо визнання його недійсним.

Твердження відповідача про обман при укладені договору купівлі-продажу є хибним та таким, що не відповідає дійсності. Крім того твердження відповідача, що позивач вводить в оману суд стосовно того, що він саме за власні кошти будував судно спростовуються доказами, які надаються до відзиву. В судновому білеті, виданого на ім`я відповідача зазначений двигун SUZUKI, а згідно товарних чеків та договору купівлі - продажу цей двигун купувався саме позивачем за власні кошти, як і все обладнання в судні.

Договір купівлі-продажу від 12 жовтня 2019 року був вчинений у письмовій формі, як того вимагає законодавство та й нотаріально посвідчений.

Крім того, правочин має бути реальним, тобто спрямованим на настання правових наслідків, що обумовлені ним. Вважає, що відповідач не мав наміру створити правові наслідки, а саме передати 1/2 частину рухомого майна позивачу, переоформити та зареєструвати 1/2 судна за позивачем. Це відповідач ввів в оману позивача, тобто вчинив правочин лише для виду. Вивчивши відзив, наданий відповідачем, зрозумілим є, що відповідач не має наміру припинити заборону використання рухомого майна позивачем, а саме судна.

22 лютого 2022 року ОСОБА_3 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

13 вересня 2022 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. відмовлено у прийнятті зустрічного позову.

13 вересня 2022 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі, пояснення надали аналогічні, викладені в позовній заяві.

Позивач пояснив, що він займався будівництвом спірного судна, для цього найняв будівельника ОСОБА_4 . Після того як будівництво судна було завершено, його необхідно було зареєструвати згідно законодавства. ОСОБА_5 пообіцяв зайнятись цим питанням та зареєстрував вказане судно в м.Дніпро. Реєстрація відбулась на племінника ОСОБА_6 - ОСОБА_3 . При неодноразових спробах вирішити спірні питання щодо володіння судном із ОСОБА_7 єдина на що той пішов, так це продати ОСОБА_1 частину судна. Після укладення договору купівлі-продажу частини судна, він декілька раз звертався до ОСОБА_6 щоб той надав доступ до судна, але останній відмовляв та з 2019 року поставив його взагалі у себе у домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з`явилась, подала заяву, в якій просила відмовити в задоволенні позову в частині зобов`язання Державної служби України з безпеки на транспорті видати судовий білет.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, встановивши виниклі правовідносини, дійшов висновку.

Судом встановлено, що договором купівлі-продажу від 20 жовтня 2019 року ОСОБА_1 є співвласником судна, а саме самоходно-моторного, прогулянкового, Бортовий реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець (відповідач) продав, а покупець купив (приймає у власність) 1/2 частину судна марки ДАП -7182-к, тип самохідно моторне, прогулянкове, матеріал - сталь, дата державної реєстрації 18 вересня 2017 року, регістровий номер НОМЕР_1.

Пунктом 3.1 Договору визначено, у позивача право власності на рухоме майно, що є предметом цього Договору та зазначене в п. 1.1 виникає з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього Договору. Передачею продавцем рухомого майна покупцю вважатиметься одержання покупцем нотаріально посвідченого оригінального примірника цього Договору.

Пунктом 4 права та обов`язки сторін, а саме п. 4.1.1 зобов`язано продавця передати покупцю у власність рухоме майно відповідно до умов цього Договору.

Після укладання договору купівлі-продажу, та реєстрації Договору в реєстрі за № 6034 власниками вищезазначеного судна (судовласниками) є ОСОБА_3 1/2 частина та ОСОБА_1 1/2 частини.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1, 2, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Проте, позивач не надав суду належних, достатніх та достовірних доказів того, що порушується його право, як співвласника самохідно моторного судна та відповідач чинить йому перешкоди у користуванні вказаним майном.

Щодо вимоги зобов`язати видати судовий білет, слід зазначити про наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 року №1095 ?Про утворення Державної служби морського та річкового транспорту України? здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери мореплавства флоту рибного господарства покладено на Державну службу морського та річкового транспорту України. На виконання рішень уряду функція видачі судових білетів була передана до новоствореної структури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №212 ?Деякі питання оптимізації функціонування центральних органів виконавчої влади у сферах морського і внутрішнього транспорту та судноплавства? перейменовано з Державної служби морського та річкового транспорту України на Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України і затверджено Положення про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.

У відповідності до Положення Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України реєструє судна і припиняє реєстрацію суден у Державному реєстрі України і Судовій книзі України, видає судові білети, свідоцтво про право плавання під державним прапором.

Таким чином Державна служба України з безпеки на транспорті на сьогоднішній день, внаслідок зміни законодавства не має можливості видавати судові білети або вчиняти будь-які дії щодо реєстрації річкових суден.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження обставин справи на які він посилається, як на підставу своїх вимог, в даному разі позов є необґрунтований та недоведений належними доказами.

Керуючись ст.ст. 76-83, 141, 263-265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Державна служба України з безпеки на транспорті про усунення перешкод в користуванні майном, надання доступу та встановлення порядку володіння та користування майном, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційної суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.