КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2023 року № 320/5489/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянув у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Токмак Солар Енерджі" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Токмак Солар Енерджі" з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП №497 від 17.05.2022 «Про затвердження Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова не містить належного обґрунтування, а прийнявши її відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень. В оскаржуваній постанові відповідачем не визначено конкретних положень законів та/або інших нормативно-правових актів, на підставі яких її було прийнято.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач проти позову заперечував, надав відзив на позовну заяву в якому пояснив, що позовні вимоги ТОВ «Токмак Солар Енерджі» до НКРЕКП є безпідставними та необґрунтованими, в свою чергу, Комісія діяла в межах компетенції та повноважень, з дотриманням норм чинного законодавства України, обґрунтовано, законно, при цьому права позивача порушені не були. Постанову № 497 прийнято НКРЕКП з дотриманням вимог Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, а тому в силу вимог статті 2 КАС України підстави для задоволення позову відсутні.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що ТОВ «Токмак Солар Енерджі» не було запрошено на засідання НКРЕКП 17.05.2022, що виключало можливість позивачу завчасно дізнатися про існування оскаржуваної постанови. Позивач був фактично позбавлений можливості дізнатися про прийняття оскаржуваної постанови в день її винесення, оскільки він був зареєстрований на тимчасово окупованій території України. Відповідачем не спростовано доводів позивача, що оскаржувана постанова не містить належного нормативного обгрунтування. Також наявність дискреційних повноважень в НКРЕКП не може свідчити про наявність законних підстав для прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначає, що доводи викладені у відповіді на відзив дублюються з позовною заявою та є безпідставними, та такими, що не спростовують твердження відзиву НКРЕКП на позовну заяву.

Представник позивача 19.07.2023 подав до суду клопотання в якому просив, закрити підготовче провадження та подальший розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження. Представник відповідача залишив на розсуд суду питання щодо подальшого розгляду справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 закрито підготовче засідання та вирішено подальший розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Токмак Солар Енерджі» зареєстроване як юридична особа 09.06.2011 за №10961020000000473 Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області.

Види економічної діяльності є: 35.11 виробництво електроенергії (основний), 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 64.91 фінансовий лізинг, 35.12 передача електроенергії, 35.13 розподілення електроенергії, 35.14 торгівля електроенергією, 42.22 будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Починаючи з 2012 року ТОВ «Токмак Солар Енерджі» здійснювало провадження господарської діяльності по виробництву електроенергії.

Так, у вересні 2012 року ТОВ «Токмак Солар Енерджі» було введено в експлуатацію перший об`єкт електроенергетики за адресою: Запорізька обл., Токмацький р-н., сільська рада Новенська, комплекс будівель і споруд № 1 та зареєстровано право власності на сонячну електростанцію потужністю до 4 MB.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - НКРЕ) від 20.09.2012 № 1214, ТОВ «Токмак Солар Енерджі» видано ліцензію на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії на території України строком дії 10 років. Постановою НКРЕ від 01.11.2012 № 1418 ТОВ «Токмак Солар Енерджі» затверджено «зелений» тариф на електричну енергію до 01.01.2030, а Постановою НКРЕ від 01.11.2012 № 1419 ТОВ «Токмак Солар Енерджі» встановлено величину «зеленого» тарифу на електричну енергію на листопад 2012 року.

У грудні 2012 року ТОВ «Токмак Солар Енерджі» завершено виконання робіт щодо будівництва нового об`єкту електроенергетики, а саме ІІІ-го пускового комплексу потужністю 6 МВт Сонячної електростанції, (с. Нове Токмацького району Запорізької області).

ТОВ «Запорізьке МБТІ» 17.12.2012 було виготовлено технічний паспорт на комплекс будівель та споруд сонячної електростанції, III пусковий комплекс потужністю 6 МВт, а 25.12.2012 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області посвідчено декларацію про готовність наведеного об`єкту до експлуатації.

ТОВ «Токмак Солар Енерджі» 12.06.2013 листами вих. № 01/97 та вих. № 01/142 звернулося до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики стосовно збільшення встановленої потужності з 4 МВт до 10 МВт у зв`язку з введенням в експлуатацію ІІІ-го пускового комплексу потужністю 6 МВт Сонячної електростанції, (с. Нове Токмацького району Запорізької області).

Листом НКРЕ від 20.06.2013 вих. № 4113/12/47-13 повідомлено Позивача про прийняття рішення щодо коригування встановленої електричної потужності для ТОВ «Токмак Солар Енерджі» до 10 МВт.

ТОВ «Токмак Солар Енерджі» 26.06.2013 було отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - будівля, сонячна електростанція, III пусковий комплекс, адреса: Запорізька область, Токмацький р., сільська рада Новенська, Комплекс будівель і споруд , №2, загальна площа 27967 кв.м.

Окрім зазначеного розширення енергогенеруючих потужностей, позивачем з 2017 року по 2020 рік, були введені в експлуатацію й інші сонячні електростанції в кількості 10 (десяти) об`єктів, а саме:

1.Сонячна електростанція, II пусковий комплекс, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 2016;

2.Сонячна електростанція, III пусковий комплекс, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201в;

Постановою НКРЕКП від 02.11.2017 № 1334 було внесено зміни до постанови НКРЕ від 20.09.2012 № 1214 про отримання ліцензії щодо доповнення додатка до постанови новими місцями провадження господарської діяльності Позивача з виробництва електричної енергії, що вказані вище та коригування потужності обладнання.

3.Сонячна електростанція, 4 пусковий комплекс, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201Г;

4.Сонячна електростанція, 5 пусковий комплекс, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201Д;

5.Сонячна електростанція, 6-й пусковий комплекс, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201Е;

Постановою НКРЕКП від 10.07.2018 № 685 було внесено зміни до постанови НКРЕ від 20.09.2012 № 1214 щодо доповнення додатка до постанови вказаними місцями провадження господарської діяльності Позивача з виробництва електричної енергії та коригування потужності обладнання.

6.Сонячна електростанція, 7-й пусковий комплекс, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201ж;

Постановою НКРЕКП від 18.09.2018 № 1013 було внесено зміни до постанови НКРЕ від 20.09.2012 № 1214 щодо доповнення додатка до постанови зазначеним місцем провадження господарської діяльності Позивача з виробництва електричної енергії та здійснено коригування потужності обладнання.

7.Сонячна електростанція, 8-й пусковий комплекс, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201 З;

8.Сонячна електростанція, 9 пусковий комплекс сонячної електростанції, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201К;

Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2024 було внесено зміни до постанови НКРЕ від 20.09.2012 № 1214 щодо доповнення додатка до постанови новими місцями провадження господарської діяльності Позивача з виробництва електричної енергії, які наведено та здійснено коригування потужності обладнання.

9. 1 пусковий комплекс сонячної електростанції, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201Л;

Постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2103 було внесено зміни до постанови НКРЕ від 20.09.2012 № 1214 щодо доповнення додатка до постанови новим місцем провадження господарської діяльності Позивача з виробництва електричної енергії та здійснено коригування потужності обладнання.

10.Сонячна електростанція, адреса об`єкта нерухомого майна: Запорізька обл., м. Токмак, вулиця Гоголя, будинок 201м.

Постановою НКРЕКП від 29.11.2019 № 2574 було внесено зміни до постанови НКРЕКП від 17.05.2019 № 778 щодо доповнення додатка до постанови новим місцем провадження господарської діяльності Позивача з виробництва електричної енергії та здійснено коригування потужності обладнання.

Загалом, в період з 2012 по 2021 рік позивач збільшив свої потужності з виробництва електричної енергії із 4 МВт до 70 МВт.

Після введення в експлуатацію вказаних об`єктів електрогенерації НКРЕКП встановлювались позивачу «зелені» тарифи згідно з постановами № 1414 від 27.12.2017 року, № 33 від 11.01.2018 року, № 749 від 19.07.2018 року, № 1190 від 09.10.2018 року, № 23 від 11.01.2019 року, № 3187 від 24.12.2019 року.

У зв`язку із відчуженням об`єктів електроенергетики, 19.11.2020 ТОВ «Токмак Солар Енерджі» звернулось до НКРЕКП із заявою № 03/350 про анулювання ліцензії на виробництво електричної енергії, виданої на підставі постанови НКРЕКП № 778 від 17.05.2019, а також припинення дії «зеленого» тарифу для об`єкта електроенергетики ТОВ «Токмак Солар Енерджі».

Постановою НКРЕКП від 04.12.2020 №2324 "Про анулювання ліцензії з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ «Токмак Солар Енерджі" було прийнято рішення про:

1)анулювання ТОВ "Токмак Солар Енерджі" на підставі його заяви ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 17.05.2019 №778;

2)визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 17.05.2019 року № 778 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ «Токмак Солар Енерджі».

Однак, на засіданні, яке відбулось 17.05.2022 НКРЕКП було прийнято ще дві Постанови:

Постанова № 496 «Про припинення дії «зеленого» тарифу ТОВ «Токмак Солар Енерджі»;

Постанова № 497 від 17.05.2022 «Про затвердження Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», якою було скасовано встановлення величин «зелених» тарифів для ТОВ «Токмак Солар Енерджі» у низці постанов НКРЕ та НКРЕКП.

Не погоджуючись з постановою №497 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як вбачається з позовної заяви позивач стверджує, що оскаржувана постанова НКРЕКП не містить належного нормативного обґрунтування, про що суд зазначає наступне.

НКРЕКП діє на підставі Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП), відповідно до статті 1 якого НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Статтею 3 Закону про НКРЕКП передбачено, що основними завданнями Регулятора є, зокрема, забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами.

Відповідно до статті 4 Закону про НКРЕКП встановлено, що основними принципами діяльності Регулятора є: законність; самостійність і незалежність у межах, визначених законом; компетентність; ефективність; справедливість; прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; адресність регулювання; неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень; відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; недопущення дискримінації; відповідальність за прийняті рішення.

Відповідно до статті 14 Закону про НКРЕКП Засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Регулятор на своїх засіданнях: розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції; затверджує щорічний звіт Регулятора; затверджує регламент Регулятора; розглядає справи про адміністративні правопорушення; розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інші заінтересовані особи.

Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора.

Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.

Голосування на засіданнях Регулятора здійснюється членами Регулятора особисто та самостійно.

Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів Регулятора, присутніх на засіданні. Кожний член Регулятора має один голос. Член Регулятора, не згодний з прийнятим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, яка додається до такого рішення.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Регулятор забезпечує онлайн-трансляцію засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, на своєму офіційному веб-сайті.

Суд зазначає, що в оскаржуваній постанові відповідачем не визначено конкретних положень законів та/або інших нормативно-правових актів, на підставі яких її було прийнято.

Так, відповідно до тексту оскаржуваної постанови НКРЕКП, вона прийнята на підставі:

1. Закону України «Про альтернативні джерела енергії»;

2. Закону України «Про НКРЕКП»;

3. Постанови Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 640/1323/20.

Окрім того, із Протоколу засідання НКРЕКП, що відбулося 17.05.2022 вбачається, що прийняття Оскаржуваної постанови було обумовлене повідомленням Національним антикорупційного бюро України на адресу НКРЕКП (лист від 01.11.2019 № 04-199/37821) про наявність рішення судів у справі № 908/2436/18, яким було визнано недійсним договір позики від 20.07.2012, укладений між ПП «Компанія «Прима-Транс» та ТОВ «ТОКМАК СОЛАР ЕНЕРДЖІ». Визнання недійсним договору позики у справі № 908/2436/18 було зумовлене наявністю кримінального провадження № 52017000000000617.

Проте вказане кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відсутністю в діях складу кримінальних правопорушень, згідно з постановою про закриття кримінального провадження від 22.11.2021.

При цьому, ні Закони України «Про альтернативні джерела енергії» та «Про НКРЕКП», ані рішення судів у справі № 908/2436/18 не містять положень, що надають право або зобов`язують НКРЕКП розглядати питання про скасування постанов НКРЕКП та НКРЕ щодо встановлення величин «зелених» тарифів ТОВ «ТОКМАК СОЛАР ЕНЕРДЖІ».

Так, відповідно до статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії встановлений Постановою НКРЕКП №1817 від 30.08.2019 (далі - Порядок №1817).

Зазначений Порядок № 1817 також не містить такої форми регуляторного рішення НКРЕКП як скасування величин встановленого «зеленого» тарифу.

Натомість п. 3.1. Розділу 3 Порядку №1817 передбачає можливість НКРЕКП прийняти рішення про припинення «зеленого» тарифу, зокрема у випадках:

-анулювання ліцензії на право ведення господарської діяльності з виробництва електричної енергії; та/або

-визнання в установленому порядку інформації, що міститься в документах, визначених пунктом 2.1 глави 2 цього Порядку, недостовірною або такою, що не відповідає дійсності (тобто визнання недостовірною або такою, що не відповідає дійсності інформації, що міститься у документах, що подаються для встановлення «зеленого» тарифу).

Однак, оскаржуваною постановою було скасовано саме встановлення величин «зелених» тарифів для ТОВ «Токмак Солар Енерджі» у низці постанов НКРЕ та НКРЕКП, а не припинено "зелений" тариф позивача.

При цьому, постанови НКРЕ та НКРЕКП про встановлення величин «зелених» тарифів втратили свою чинність, оскільки кожна постанова регулятора про встановлення «зеленого» тарифу для кожного конкретного суб`єкта господарювання приймалась та діяла в межах певного періоду часу. В свою чергу, дія постанови про встановлення «зеленого» тарифу вичерпувалася прийняттям «нової» постанови про встановлення нової величини «зеленого» тарифу для суб`єкта господарювання.

Також на засіданні, яке відбулось 17.05.2022, НКРЕКП було прийнято постанову №496 про припинення «зеленого» тарифу ТОВ «Токмак Солар Енерджі» у зв`язку з анулюванням ліцензії на право ведення господарської діяльності з виробництва електричної енергії.

При цьому, прийняттю Постанови НКРЕКП про анулювання ліцензії Позивача слугувала виключно заява самого ТОВ «Токмак Солар Енерджі» про анулювання ліцензії у зв`язку із відчуженням об`єктів електроенергетики.

Таким чином, ні нормами Порядку №1817, ані нормами Законів України «Про альтернативні джерела енергії» та «Про НКРЕКП» не передбачено можливості для прийняття НКРЕКП рішень про скасування встановлення величин «зелених» тарифів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова не містить належного нормативного обґрунтування, а прийнявши її, відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень.

Щодо прийняття НКРЕКП оскаржуваної постанови з підстави визнання недійсним договору позики, суд зазначає наступне.

Так, 17.05.2022 відбулося засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на якому, в тому числі, прийнято оскаржувану постанову.

В обґрунтування оскаржуваної постанови щодо скасування положень деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП щодо встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «Токмак Солар Енерджі» в частині 3 пускового комплексу СЕС відповідачем зазначено, що судовими рішеннями у справі №908/2436/18 було визнано недійсним договір позики від 20.07.2012, укладений між ПП «Компанія «Прима-Транс» та ТОВ «Токмак Солар Енерджі».

Проте, факт недійсності договору позики від 20.07.2012, який був укладений між ПП «Компанія «Прима-Транс» та ТОВ «Токмак Солар Енерджі» не може бути підставою для скасування положень ряду постанов НКРЕ та НКРЕКП щодо встановленого «зеленого» тарифу, оскільки для коригування ліцензійної потужності та коригування величини «зеленого» тарифу позивачем надавались регулятору інші документи.

Так, постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 3 від 08.02.1996 було затверджено Умови та Правила здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (далі - Умови та Правила).

Відповідно п. 2.1 Умов та Правил, для отримання ліцензії необхідним є подання документів, які підтверджують наявність у ліцензіата на праві власності чи користування енергогенеруючого обладнання.

Між ПП «Компанія «Пріма-Транс» (позикодавець) та ТОВ «Токмак Солар Енерджі» (позичальник) 20.07.2012 був укладений договір позики, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальнику речі, а позичальник зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк.

01.09.2012 між ПП «Компанія «Пріма-Транс» та ТОВ «Токмак Солар Енерджі» підписаний акт приймання-передачі ТМЦ, відповідно до якого позикодавець передав у власність позичальника товарно-матеріальні цінності згідно з наведеним переліком.

Зокрема, передані безкаркасні сонячні аморфно-мікрокристалічні кремнієві модулі NAE125G5 у кількості 29540 шт. та полікристалічні кремнієві фотогальванічні модулі NDR245A5 у кількості 9984 шт.

Зазначене обладнання було використано під час будівництва ІІІ-го пускового комплексу потужністю 6 МВт Сонячної електростанції, (с. Нове Токмацького району Запорізької області).

Виконання робіт на будівництві ІІІ-го пускового комплексу потужністю 6 МВт Сонячної електростанції, (с. Нове Токмацького району Запорізької області) було завершено в грудні 2012 року. 17.12.2012 ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» було виготовлено технічний паспорт на комплекс будівель та споруд сонячної електростанції, III пусковий комплекс потужністю 6 МВт., а 25.12.2012 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області посвідчено Декларацію про готовність об`єкту до експлуатації.

На підставі декларації та технічного паспорта проведено реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості - Сонячна Електрична станція III пусковий комплекс потужністю 6 МВт.

ТОВ «Токмак Солар Енерджі» 26.06.2013 було отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - будівля, сонячна електростанція, III пусковий комплекс, адреса: Запорізька область, Токмацький р., с/рада Новенська, Комплекс будівель і споруд , №2, загальна площа 27967 кв.м.

ТОВ «Токмак Солар Енерджі» 12.06.2013 листом вих. № 01/97 та вих. № 01/142 звернулося до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики стосовно збільшення встановленої потужності з 4 МВт до 10 МВт у зв`язку з введенням в експлуатацію ІІІ-го пускового комплексу потужністю 6 МВт Сонячної електростанції, (с. Нове Токмацького району Запорізької області).

До листа від 01/97 ТОВ «Токмак Солар Енерджі» було долучені документи, які підтверджують право власності Ліцензіата ТОВ «Токмак Солар Енерджі» на генеруючі потужності. Серед таких документів, Заявником , зокрема, були надані: довідка щодо переліку станцій, які знаходяться у власності або користуванні Ліцензіата. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.03.2013. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Копія Договору позики від 20.07.2012 з актом приймання-передачі обладнання.

Листом вих. № 01/142,ТОВ «Токмак Солар Енерджі» подало до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики для затвердження «зеленого» тарифу, в тому числі, наступні документи: Пояснювальна записка. Розрахунок собівартості виробництва електричної енергії об`єктом електроенергетики з використанням альтернативних джерел енергії - фотогальванічної електростанції в Запорізькій обл., Токмацький р., сільська рада Новенська, комплекс будівель і споруд №2 (третя черга потужністю бМВт/год). Обґрунтування статей та елементів витрат собівартості виробництва електричної енергії фотогальванічної електростанції в Запорізькій обл., Токмацький р., с/рада Новенська, комплекс будівель і споруд, №2 (третя черга потужністю бМВт/год). Копія загальної пояснювальної записки до робочого проекту по будівництву фотогальванічної електростанції в Запорізькій обл., Токмацький р„ с/рада Новенська, комплекс будівель і споруд. Копія технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок комплексу сонячна електростанція «Токмак Солар Енерджі». Копія декларації про початок виконання будівельних робіт. Копія декларації про готовність об`єкту до експлуатації. Висновок Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Запорізькій області від 17.05.2013 щодо розгляду підтверджуючих документів по визначенню питомої ваги сировини, матеріалів, основних засобів, робіт та послуг українського походження у вартості будівництва об`єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії.

Таким чином, право власності позивача на енергогенеруюче обладнання підтверджується не тільки спірним договором позики, а і свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (будівля, сонячна електростанція, III пусковий комплекс, адреса: Запорізька область, Токмацький р., сільська рада Новенська, Комплекс будівель і споруд , №2, загальна площа 27967 кв.м.) від 26.03.2013.

Саме за результатом розгляду всіх вищевказаних документів відповідачем було прийнято рішення щодо коригування встановленої електричної потужності ТОВ «Токмак Солар Енерджі» до 10 МВт. (лист від 20.06.2013 р. вих. № 4113/12/47-13) та скориговано «зелений» тариф.

Отже рішення щодо коригування встановленої електричної потужності ТОВ «Токмак Солар Енерджі» до 10 МВт було прийнято не на підставі Договору позики від 20.07.2012, а на підставі інших документів, які підтверджують наявність у ліцензіата на праві власності чи користування енергогенеруючого обладнання, зокрема це - Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Таким чином, суд дійшов висновку, про неможливість прийняття НКРЕКП оскаржуваної постанови виключно на підставі факту визнання недійсним договору позики, оскільки, як рішення НКРЕКП про надання позивачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії так і рішення НКРЕКП про встановлення та коригування величин «зеленого» тарифу були прийняті на підставі інших документів, які є чинними та не оскаржені.

Щодо твердження позивача, відносно того, що відповідачем протиправно, без належних на те повноважень скасовано рішення іншого державного органу національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, прийнявши оскаржувану постанову відповідач - орган державної влади, вийшов за межі наданих йому Конституцією повноважень.

Так, оскаржуваною постановою було затверджено зміни до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а саме:

-скасовано певні пункти Додатків до 22 Постанов НКРЕ, якими встановлювалися величини «зелених» тарифів на електричну енергію (які стосувалися ТОВ «Томак Солар Енерджі);

-скасовано певні пункти Додатків до 40 Постанов НКРЕКП, якими встановлювалися величини «зелених» тарифів на електричну енергію (які стосувалися ТОВ «Томак Солар Енерджі).

Суд зазначає, що до 2014 року повноваження щодо регулювання ринку електроенергетики, в тому числі видачу ліцензій, встановлення величин «зеленого» тарифу здійснювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ).

НКРЕ діяла на підставі Закону України «Про природні монополії» та була ліквідована Указом Президента України від 27.08.2014 №693 без визначення правонаступника.

Указом Президента від 27.08.2014 №694 було створено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Правовий статус НКРЕКП, завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення передбачено Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон України «Про НКРЕКП»).

В свою чергу, Указ Президента України № 694 від 27.08.2014 та Закон України «Про НКРЕКП» не містять ані положень щодо правонаступництва НКРЕКП, ані положень, що надають повноваження НКРЕКП на скасування рішень НКРЕ та/або будь-яких інших органів державної влади.

Даний висновок підтверджує і сама НКРЕКП. Так, у відповіді відповідача від 27.01.2023 за №1004/26/7-23 на запит щодо надання копій постанов НКРЕ, положення яких були скасовані оскаржуваною постановою, НКРЕКП зазначила, що вона не є розпорядником запитуваної інформації, оскільки на є правонаступником НКРЕ.

Таким чином, прийнявши оскаржувану постанову про скасування, в тому числі, положень нормативних актів іншого органу (НКРЕ), відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, та діяв не на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом України Про НКРЕКП».

Також позивач стверджує, що відповідачем порушено право ТОВ «Токмак Солар Енерджі» на участь у процесі прийняття оскаржуваної постанови. З даного питання суд зазначає наступне.

Постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133 затверджено Регламент Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, який установлює порядок організації діяльності НКРЕКП, пов`язаної із здійсненням її повноважень (далі - Регламент НКРЕКП).

Згідно з пунктами 5.1-5.4 Регламенту НКРЕКП (в редакції станом на 17.05.2022) основною формою роботи НКРЕКП є засідання. Засідання НКРЕКП є відкритими і гласними, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством та цим Регламентом. Засідання НКРЕКП проводяться у формі відкритих або закритих слухань. Засідання НКРЕКП можуть бути виїзними.

Пунктами 7.5-7.10 Регламенту НКРЕКП встановлено, що учасниками засідання є особи, які звернулися до НКРЕКП із заявою про видачу ліцензії, ліцензіати, споживачі, особи, залучені до участі в розгляді питань (свідки, експерти, перекладачі), та інші заінтересовані особи.

Участь запрошених представників ліцензіатів або посадової особи ліцензіата є обов`язковою при розгляді питань щодо: застосування санкцій до ліцензіатів; встановлення (затвердження, перегляду) тарифів за ініціативи ліцензіата; схвалення інвестиційних програм та змін до них. Представництво запрошених юридичних осіб має бути забезпечено на рівні не нижче керівників або їх заступників.

Учасники засідання, присутність яких на засіданні є обов`язковою, зобов`язані зареєструватися, вчасно з явитися на засідання НКРЕКП, давати правдиві пояснення, надавати документи, необхідні для всебічного розгляду питання.

Учасники засідання, питання щодо яких винесені на розгляд, зобов`язані повідомляти НКРЕКП про неможливість взяти участь у засіданні НКРЕКП до початку засідання НКРЕКП, надавши обґрунтовані пояснення.

Аналіз наведених норм Регламенту НКРЕКП дає підстави для висновку, засідання НКРЕКП здійснюється за участю особи, питання щодо якого винесені на розгляд комісії. Звідси у НКРЕКП виникає обов`язок повідомити останніх про розгляд такого питання.

Однак, ТОВ «Токмак Солар Енерджі», як особи, питання щодо якого винесені на розгляд комісії, не було повідомлено про засідання НКРЕКП 17.05.2022, а відтак позивач був позбавлений можливості взяти участь у процесі прийняття рішення комісією та надати свої пояснення та обґрунтування.

Суд зазначає, що не повідомлення та не запрошення його до участі в засіданні комісії свідчить про порушення відповідачем європейських стандартів гарантування принципу обґрунтованості рішень, врахування аргументів заявників та гарантії брати участь у підготовці та реалізації адміністративних рішень органів публічної влади, які стосуються його або її прав чи інтересів та конституційного принципу прозорості та права бути почутим.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.01.2020 по справі №599/1422/16-а принцип обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Як вже було зазначено, відповідач не надав можливості позивачу надати аргументи щодо порушеного на засіданні НКРЕКП питання. В свою чергу, при винесенні оскаржуваної постанови НКРЕКП своїми діями жодним чином не обґрунтувала необхідність та наявність підстав його винесення, чим порушено принцип обґрунтованості рішень та врахування аргументів заявників.

У відповідності до стандартів Ради Європи органи публічної влади забезпечують кожному доступ до офіційних документів, які перебувають у їхньому володінні. Доступ надається без дискримінації. Органи публічної влади також зобов`язані надавати інформацію про свою діяльність і прийняті рішення. Цей обов`язок також поширюється на опублікування офіційних документів (стаття 10 рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи CM/Rec(2007)7; статті 8, 10 рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи Rec(2002); Європейська конвенція з прав людини; Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів).

У справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) Європейський суд з прав людини вказав, що органи публічної влади зобов`язані забезпечити внутрішні процедури, які посилюють відкритість і зрозумілість їхньої діяльності, мінімізують ризик допущення помилок і сприяють юридичній визначеності у правочинах, які мають вплив на майнові інтереси.

Рада Європи неодноразово наголошувала, що кожен повинен мати можливість брати участь у підготовці та реалізації адміністративних рішень органів публічної влади, які стосуються його або її прав чи інтересів (стаття 15 Рекомендацій CM/Rec(2007)7, статті 40, 41, 42, 43, 44 Рекомендацій CM/Rec(2007), статті 14, 15 Рекомендацій № R(97)7, Принцип IV Рекомендації № R(87)16).

У справі «Ташкін та інші проти Туреччини» (Ta§kin and Others v. Turkey) Європейський суд з прав людини заявив, що у випадках, коли органи публічної влади вирішують складні питання екологічної та економічної політики, вони повинні забезпечити, щоб у процесі ухвалення рішень враховувалися права та інтереси осіб, чиї права, гарантовані статтями 2 та 8 Європейської конвенції з прав людини, можуть бути обмежені такими рішеннями. Відповідні особи повинні також мати можливість оскаржувати в судах будь-яке рішення, дію чи бездіяльність, якщо вони вважають, що їхнім інтересам або зауваженням не надали достатньої ваги під час ухвалення рішень.

Одним із ключових європейських принципів є право бути почутим. Перш ніж орган публічної влади ухвалить адміністративне рішення, яке стосується прав чи інтересів певної особи, їй повинна бути надана можливість висловити свої міркування та надати органу публічної влади інформацію і свої аргументи (стаття 14, 15 Рекомендації CM/Rec(2007)7, принципи 4,8 Рекомендації № R(87)16, принцип 1 Резолюції (77)31).

Європейський суд з прав людини у правах «МакМайкл проти Сполученого Королівства» (McMichael v. the United Kingdom) та «Бушемі проти Італії» (Buscemi v. Italy) постановив, що, попри відсутність у статті 8 Європейської конвенції з прав людини чітких процедурних вимог, процес ухвалення рішень, які в результаті призводять до заходів втручання, має бути справедливим і поважати інтереси, гарантовані статтею 8.

Таким чином, всупереч положенням Регламенту НКРЕКП, відповідач не запросив позивача до участі в засіданні, на якому розглядалось питання щодо ТОВ «Токмак Солар Енерджі», що є порушенням права бути почутим в межах відповідної адміністративної процедури, яку проводить орган публічної влади цієї держави або юрисдикції.

Крім того, суд зазначає, що НКРЕКП допущено порушення принципів ефективності та прогнозованості прийняття рішень.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про НКРЕКП» принципами діяльності НКРЕКП є прогнозованість та ефективність.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про НКРЕКП» рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності. З урахуванням цього виникає два варіанти застосування оскаржуваної постанови НКРЕКП у часі.

Оскаржувана постанова набуває чинності (а відповідні положення інших постанов НКРЕ та НКРЕКП вважаються скасованими і такими, що не повинні бути застосовані) з дня прийняття оскаржуваної постанови.

Також у цей же день, 17.05.2022 перед розглядом рішення на якому було прийнято оскаржувану постанову, НКРЕКП прийняла постанову № 496 про припинення «зеленого» тарифу, встановленого позивачу, у зв`язку з анулюванням ліцензії на право виробництва електричної енергії.

Окрім того, постанови НКРЕ та НКРЕКП, положення яких скасовуються (окрім постанови НКРЕКП від 30 грудня 2021 року № 3024), втратили свою чинність станом на дату прийняття оскаржуваної постанови.

За таких обставин, прийняття рішення про скасування постанов НКРЕ та НКРЕКП про встановлення ставок «зеленого» тарифу, який вже і так припинений, є неефективним та необґрунтованим, адже, фактично, не матиме жодних юридичних наслідків.

При цьому, оскільки обґрунтування оскаржуваної постанови НКРЕКП, опубліковане у матеріалах до засідання 17.05.2022, не містить жодних відомостей та інформації щодо мети прийняття відповідного рішення, то очевидно відсутня можливість оцінити його ефективність.

Так, адміністративні рішення, ухвалені органами публічної влади, повинні бути передбачуваними, щоб надати змогу особам діяти відповідним чином. Такі рішення не мають зворотної сили, крім випадків, коли це передбачено законом або якщо це буде на користь осіб. Не повинно бути жодного втручання в набуті особами права або втручання у легітимні очікування щодо рішень, які можуть бути прийняті органом публічної влади в майбутньому, за винятком випадків, передбачених законом (статті 6, 21 Рекомендацій Кабінету міністрів Ради Європи CM/Rec(2007)7).

Концепція «легітимного очікування» в контексті статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини вперше була розвинута Європейським судом з прав людини у справі «Пайн Веллі Девелопмент та інші проти Ірландії» (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland). У цій справі Європейський суд з прав людини встановив, що поняття «легітимне очікування» виникло тоді, коли було надано дозвіл на складання схематичного плану, на підставі чого компанії-заявники придбали земельну ділянку з метою її подальшого використання. Як зауважив Суд, дозвіл на планування, який орган планування не міг скасувати, був «складовою частиною майна компаній-заявників».

Юридична визначеність вимагає, щоб закон був зрозумілим, чітким і передбачуваним для того, щоб особи розуміли, якої поведінки очікують від них органи публічної влади і чого вони можуть очікувати від органів публічної влади. Кожен повинен мати можливість правомірно довіряти органам публічної влади для того, щоб регулювати свою поведінку, виходячи з чіткого розуміння того, як діють органи публічної влади. Тому органи публічної влади повинні бути послідовними в ухваленні рішень і не діяти у свавільний спосіб. У кожного повинна бути можливість добросовісно спиратись на адміністративні рішення, які були ухвалені органами публічної влади, чиї рішення й дії завжди повинні ґрунтуватися на законі, що регулює конкретну ситуацію. Закон має правильно застосовуватися.

Отже, оскаржувана постанова прийнята з порушенням принципів ефективності та прогнозованості прийняття рішень органом державної влади, та при винесенні оскаржуваної постанови НКРЕКП своїми діями жодним чином не обґрунтувала необхідність та наявність підстав для її прийняття.

Крім того, оскаржувана постанова є актом індивідуальної дії, а відтак вона не може скасовувати інші акти індивідуальної дії.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно- правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті (рішенні) особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

Індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі.

Постанова НКРЕКП від 17.05.2022 № 497 за своєю суттю є актом індивідуальної дії, оскільки вона адресована конкретному суб`єкту - ТОВ «Токмак Солар Енерджі», та впливає виключно на права та обов`язки ТОВ «Токмак Солар Енерджі».

Згідно з абз. 7 ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанцій (пускового комплексу).

Отже, також актами індивідуальної дії (в частині встановлення величин «зелених» тарифів для ТОВ «Токмак Солар Енерджі») є постанови про встановлення величин «зелених» тарифів на електроенергію для ТОВ «Токмак Солар Енерджі», які було скасовано оскаржуваною постановою.

Крім того, постанови про встановлення величин «зелених» тарифів (які було скасовано в частині прав та обов`язків ТОВ «Токмак Солар Енерджі» відповідно до оскаржуваної постанови) і так втратили свою чинність у зв`язку з наступним.

Так, усі скасовані постанови поділяються на дві групи, а саме: 1) постанови НКРЕ про встановлення величини «зеленого» тарифу (постанови за період з 25.10.2012 по 31.07.2014) та 2) постанови НКРЕКП про встановлення «зелених» тарифів (постанови за період з 31.01.2015 по 30.12.2021).

Кожна постанова регулятора про встановлення «зеленого» тарифу для кожного конкретного суб`єкта господарювання приймалась та діяла в межах певного періоду часу - як правило, зазначені постанови діяли лише строком від одного до двох місяців. В свою чергу, дія постанови про встановлення «зеленого» тарифу вичерпувалася прийняттям «нової» постанови про встановлення нової величини «зеленого» тарифу для суб`єкта господарювання.

В постановах НКРЕ (в період часу з 25.10.2012 по 31.07.2014) не містилось пункту про втрату ними чинності, з огляду на їх індивідуальний характер щодо кожного із суб`єктів господарювання такі постанови при прийнятті «нової» постанови про встановлення «зеленого» тарифу втрачали свою чинність.

В той же час, у постановах НКРЕКП (період часу з 31.01.2015 по 30.12.2021) передбачався пункт про втрату чинності попередніх постанов, якими встановлювався «зелений» тариф.

З огляду на втрату чинності постанов про встановлення величини «зеленого» тарифу, а також з огляду на їх індивідуальний характер щодо кожного суб`єкта господарювання, НКРЕКП не мало повноважень їх скасовувати оскаржуваною постановою, оскільки це суперечить принципу незворотності дії в часі індивідуального акту.

Верховним Судом сформовано правові висновки в постанові від 08.06.2020 по справі № 640/2071/21; в постанові від 12.12.2022 по справі № 640/2032/21, які підтверджують, що постанови про встановлення величин «зелених» тарифів не є нормативно-правовими актами, а є правовими актами індивідуальної дії, оскільки передбачають індивідуалізовані приписи НКРЕКП щодо встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію.

Крім того, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.06.2022 по справі № 640/2071/21 колегією суддів було зауважено, що постанови НКРЕКП № 1497 та № 1787 є актами індивідуальної дії (саме ці постанови, серед інших, було скасовано відповідачем оскаржуваною постановою в частині прав та обов`язків ТОВ «Токмак Солар Енерджі».

Суд не погоджується з твердженням відповідача про пропущення позивачем строку на звернення з позовом, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Токмак Солар Енерджі» не було запрошено на засідання НКРЕКП 17.05.2022, що виключало можливість позивачу завчасно дізнатись про існування оскаржуваної постанови. Крім того, відповідачем не надано до суду доказів щодо направлення позивачу повідомлення про проведення засідання 17.05.2022.

Також, ТОВ «Токмак Солар Енерджі», наголошувала в позовній заяві про порушення права позивача на участь у засіданні НКРЕКП 17.05.2022.

Відповідно до п. 5.2. Регламенту НКРЕКП, затвердженого постановою Комісії від 06.12.2016 № 2133 засідання НКРЕКП є відкритими і гласними, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством та Регламентом.

З положень Регламенту випливає, що учасниками засідання НКРЕКП є особи, які звернулися до Комісії із заявою про видачу ліцензії, ліцензіати, споживачі, особи, залучені до участі в розгляді питань (свідки, експерти, перекладачі), та інші заінтересовані особи.

Всупереч положенням Регламенту, НКРЕКП не вчинялось дій щодо повідомлення позивача чи керівних осіб позивача стосовно призначення засідання Комісії 17.05.2022.

У зв`язку з тим, що ТОВ «Токмак Солар Енерджі» не було повідомлено про проведення засідання Комісії 17.05.2022, позивач не міг знати про прийняття оскаржуваної постанови 17.05.2022.

Також оскаржуваною постановою скасовуються постанови НКРЕ та НКРЕКП про встановлення величин зелених тарифів стосовно ТОВ «Токмак Солар Енерджі», які і так втратили свою чинність станом на дату прийняття оскаржуваної постанови.

НКРЕКП, попри принцип незворотності дії в часі нормативно-правових актів, було скасовано акти індивідуальної дії.

Крім того, ТОВ «Токмак Солар Енерджі» був фактично побавлений можливості дізнатися про прийняття оскаржуваної постанови в день її винесення, оскільки він був зареєстрований на тимчасово окупованій території України.

Так, ТОВ «Токмак Солар Енерджі» є господарським товариством, основним видом діяльності якого є виробництво електроенергії. До 25.01.2023 ТОВ «Токмак Солар Енерджі» було зареєстроване та знаходилось в Запорізькій обл., м. Токмак, вул. Гоголя, 201.

Починаючи з 26.02.2022 військами рф було окуповано місто Токмак (публікація місцевого інтернет видання https://porokhivnvtsva.com.ua/2022/10/18/tokmak 26-2-2022-rf-ocupation/).

З моменту окупації місто було повністю відрізане від зовнішнього зв`язку з Україною (відсутність доступу до мережі інтернет, відсутність мобільного зв`язку).

ТОВ «Токмак Солар Енерджі» було позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність та отримувати кореспонденцію засобами поштового та електронного зв`язку.

За таких умов, можливість для позивача здійснювати моніторинг рішень, що приймались НКРЕКП була вкрай ускладнена.

З огляду на повномасштабну військову агресію рф проти України, окупації частини території України, зокрема м. Токмак, де був зареєстрований, знаходився та здійснював свою господарську діяльність позивач, в останнього була відсутня реальна можливість дізнатися про наявність оскаржуваної постанови та порушення нею своїх прав та законних інтересів.

Судом встановлено, що про існування оскаржуваної постанови ТОВ «Токмак Солар Енерджі» стало відомо з матеріалів господарської справи № 910/12851/22.

Так, з Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ «Токмак Солар Енерджі» стало відомо про існування ухвали Господарського суду м. Києва від 08.12.2022 по справі №910/12851/22 про відкриття провадження у справі за позовом ДП «Гарантований покупець» до ТОВ «Токмак Солар Енерйжі» та ДП «Енергоринок», яку було оприлюднено в ЄДРСР 09.12.2022.

В матеріалах справи відсутні докази, то що ДП «Гарантований покупець» на адресу ТОВ «Токмак Солар Енерджі» було надсилано копію позовної заяви з додатками по справі № 910/12851/22.

23.12.2022 представником ТОВ «Токмак Солар Енерджі» здійснено ознайомлення з матеріалами справи № 910/12851/22, що підтверджується копією клопотання про ознайомлення з матеріалами справи з відміткою Господарського суду м. Києва.

За наслідками ознайомлення з позовною заявою та матеріалами справи №910/12851/22, ТОВ «Токмак Солар Енерджі» стало відомо про існування оскаржуваної постанови НКРЕКП від 17.05.2022 № 497, яку ДП «Гарантований покупець» було додано до позовної заяви по справі №910/12851/22.

Саме з 23.12.2022 ТОВ «Токмак Солар Енерджі» дізналось про порушення своїх прав Оскаржуваною постановою, а отже саме з цієї дати обраховується, встановлений ст. 122 КАС України шестимісячний строк на звернення до суду.

Крім того, суд вважає, що відповідачем не спростовано доводів позивача, що оскаржувана постанова не містить належного нормативного обґрунтування з огляду на наступне.

Так, у відзиві НКРЕКП намагається навести нормативне обґрунтування щодо прийняття оскаржуваної постанови. Проте, такі твердження відповідача зводяться до цитування постанови КГС ВС від 13.01.2020 № 908/2436/18 (справа в якій було визнано недійсним договір позики від 20.07.2012, укладений між ТОВ «Токмак Солар Енерджі» та ПП «Компанія «Пріма-Транс»), а також до посилання на лист НАБУ від 01.11.2019 № 04-199/3 7821.

Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії встановлений Постановою НКРЕКП №1817 від 30.08.2019.

Зазначений Порядок №1817 також не містить такої форми регуляторного рішення НКРЕКП як скасування величин встановленого «зеленого» тарифу.

Натомість п. 3.1. Розділу 3 Порядку №1817 передбачає можливість НКРЕКП прийняти рішення про припинення «зеленого» тарифу, зокрема у випадках:

- анулювання ліцензії на право ведення господарської діяльності з виробництва електричної енергії; та/або

- визнання в установленому порядку інформації, що міститься в документах, визначених пунктом 2.1 глави 2 цього Порядку, недостовірною або такою, що не відповідає дійсності (тобто визнання недостовірною або такою, що не відповідає дійсності інформації, що міститься у документах, що подаються для встановлення «зеленого» тарифу).

Однак, оскаржуваною постановою було скасовано саме встановлення величин «зелених» тарифів для ТОВ «Токмак Солар Енерджі» у низці постанов НКРЕ та НКРЕКП, а не припинено "зелений" тариф позивача.

Ні нормами Порядку №1817, ані нормами Законів України «Про альтернативні джерела енергії» та «Про НКРЕКП» (які вказані в Оскаржуваній постанові в якості підстави її прийняття) взагалі не передбачено можливості для прийняття НКРЕКП рішень про скасування встановлення величин «зелених» тарифів.

Суд вважає, що неспроможність відповідача навести нормативне обґрунтування щодо оскаржуваної постанови додатково підтверджує відсутність правових підстав для її ухвалення.

Щодо посилань відповідача на лист НАБУ, суд зазначає, що такі твердження можуть свідчити, що прийняття оскаржуваної постанови було зумовлено вказівкою іншого органу, шо є неприпустимим. Крім того, даний лист несе в собі рекомендаційний характер та може не братися до уваги.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» під час виконання своїх функцій та повноважень Регулятор діє самостійно у межах, визначених законом. Письмові чи усні вказівки, розпорядження, доручення органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб`єктів господарювання, політичних партій, громадських об`єднань, професійних спілок чи їх органів, а також інших осіб, які обмежують повноваження членів Регулятора та посадових осіб Регулятора, є незаконним впливом.

Також в обґрунтування оскаржуваної постанови щодо скасування положень деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП щодо встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «Токмак Солар Енерджі» в частині З пускового комплексу СЕС відповідачем зазначено, що судовими рішеннями у справі №908/2436/18 було визнано недійсним договір позики від 20.07.2012, укладений між ПП «Компанія «Прима-Транс» та ТОВ «Токмак Солар Енерджі».

У позовній заяві ТОВ «Токмак Солар Енерджі» наводились детальні обґрунтування, що факт недійсності договору позики від 20.07.2012, який був укладений між ПП «Компанія «Прима- Транс» та ТОВ «ТОКМАК СОЛАР ЕНЕРДЖІ» не може бути підставою для скасування положень ряду постанов НКРЕ та НКРЕКП щодо встановленого «зеленого» тарифу, оскільки для коригування ліцензійної потужності та коригування величини «зеленого» тарифу Позивачем надавались регулятору інші документи.

Право власності позивача на енергогенеруюче обладнання підтверджується не спірним договором позики, хоч він також входив до пакету документів, а свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (будівля, сонячна електростанція, III пусковий комплекс, адреса: Запорізька область, Токмацький р., сільська рада Новенська, Комплекс будівель і споруд , №2, загальна площа 27967 кв.м.) від 26.03.2013 (детальний опис та перелік документів, які надавались для коригування ліцензійної потужності та коригування величини «зеленого» тарифу наводяться у п.п. 2.2. Позовної заяви).

У своєму ж відзиві відповідач зазначає, що у нього наявні дискреційні повноваження, якими він керувався при ухваленні оскаржуваної постанови.

Саме такими твердженнями відповідач намагається обґрунтувати взаємозв`язок щодо недійсності договору позики від 20.07.2012 та ухвалення оскаржуваної постанови.

Суд зазначає, що дискреційні повноваження це повноваження, надані адміністративному органу законом, обрати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведене означає, що розсуд суб`єктів владних повноважень є обмеженим, і виражається через «свободу волі», яка є відмінною від правового свавілля. Для органів влади (їх посадових осіб) обмеженнями, насамперед, виступає закон. Власний розсуд це особистий безпосередній розсуд, який стосується конкретного органу чи посадової особи, що випливає з матеріальних норм права, які встановлюють їх компетенцію, повноваження, цілі, завдання.

Отже, якщо припустити, що ухвалюючи оскаржувану постанову відповідач діяв в межах своїх дискреційних повноважень то рішення Комісії так чи інакше повинні були відповідати вимогам чинного законодавства.

Наявність дискреційних повноважень у НКРЕКП не може бути виправданням щодо прийняття оскаржуваної постанови. Постанова не містить належного нормативного обґрунтування, її прийняття відбувалось без належних на те повноважень Комісії, при її прийнятті порушено принцип незворотності дії в часі нормативних актів, що свідчить про використання Комісією своїх дискреційних повноважень всупереч законодавству.

При ухваленні оскаржуваної постанови НКРЕКП порушено принцип незворотності дії в часі індивідуального акту.

Суд зазначає, що оскаржувана постанова є актом індивідуальної дії, а відтак вона не може скасовувати інші акти індивідуальної дії.

Усі скасовані постанови поділяються на дві групи, а саме: 1) постанови НКРЕ про встановлення величини «зеленого» тарифу (постанови за період з 25.10.2012 по 31.07.2014) та 2) постанови НКРЕКП про встановлення «зелених» тарифів (постанови за період з 31.01.2015 по 30.12.2021).

Кожна постанова регулятора про встановлення «зеленого» тарифу для кожного конкретного суб`єкта господарювання приймалась та діяла в межах певного періоду часу - як правило, зазначені постанови діяли лише строком від одного до двох місяців. В свою чергу, дія постанови про встановлення «зеленого» тарифу вичерпувалася прийняттям «нової» постанови про встановлення нової величини «зеленого» тарифу для суб`єкта господарювання.

В постановах НКРЕ (в період часу з 25.10.2012 по 31.07.2014) не містилось пункту про втрату ними чинності, з огляду на їх індивідуальний характер щодо кожного із суб`єктів господарювання такі постанови при прийнятті «нової» постанови про встановлення «зеленого» тарифу втрачали свою чинність.

В той же час, у постановах НКРЕКП (період часу з 31.01.2015 по 30.12.2021) передбачався пункт про втрату чинності попередніх постанов, якими встановлювався «зелений» тариф.

З огляду на втрату чинності постанов про встановлення величини «зеленого» тарифу, а також з огляду на їх індивідуальний характер щодо кожного суб`єкта господарювання, НКРЕКП не мало повноважень їх скасовувати оскаржуваною постановою, оскільки це суперечить принципу незворотності дії в часі індивідуального акту.

Наведене жодним чином не спростовано відповідачем, у своєму відзиві ним зазначалось, без будь якого належного обґрунтування, що НКРЕКП діяло в межах своїх повноважень.

З наведеного в сукупності суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова не містить належного обґрунтування, а прийнявши її відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень.

Відповідно, за наведених вище мотивів та враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає спірне рішення таким, що не відповідає критеріям правомірності та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого ним спірного рішення. У той же час, позивачем документально підтверджено наведені ним у позові доводи та обставини.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачаєтеся, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2684,00 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №497 від 17.05.2022 «Про затвердження Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.