ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/9833/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Турчин С.О.)

від 01.12.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Чорногуз М.Г., судді - Шаптала Є.Ю., Агрикова О.В.)

від 28.03.2023

у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до: 1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2 ,

3. ОСОБА_3 ,

4. ОСОБА_4 ,

5. ОСОБА_5 ,

6. ОСОБА_6

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Публічне акціонерне товариство "Артем-Банк",

2. Національний банк України

про солідарне стягнення 640 591, 50 грн,

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1. У червні 2021 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про солідарне стягнення 640 591, 50 грн.

2. Позов обґрунтований тим, що під час здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" (далі - Банк) встановлено недостатність його майна для покриття вимог кредиторів, що спричинено рішеннями кредитного комітету, до якого входили відповідачі, на підставі яких в подальшому здійснено ряд завідомо збиткових активних операцій, одною з яких є інвестування в цінні папери (іменні дисконтні облігації серії "В") емітента Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕКСПЕРТ" (далі - ТОВ "ФК "ЕКСПЕРТ") низької фінансової якості, без проведення належної оцінки ризиків від такого інвестування, на значні суми грошових коштів, що прямо суперечило інтересам Банку та його кредиторів. В результаті таких рішень Банку було завдано збитків на суму 640 591, 50 грн.

3. ОСОБА_1 заперечував проти позову з таких підстав:

- недостатність майна Банку була зумовлена не діями відповідачів, як членів кредитного комітету, під час прийняття спірного рішення, а внаслідок неправомірності дій посадових осіб Фонду;

- загальна заборгованість за кредитним портфелем, який увійшов до ліквідаційної маси Банку, складала 475 170 880 грн, а тому виникають обґрунтовані сумніви в тому, що ціна у розмірі 46 088 840 грн за продаж кредитного портфеля є економічно виправданою та такий продаж є ефективним способом розпорядженням майном банку;

- відповідно до протоколу засідання Головної інвентаризаційної комісії Банку від 15.03.2017, затвердженого уповноваженою особою Фонду Шевченко А.М. 15.03.2017, за результатами інвентаризації встановлено, що із загальної суми заставного майна, що обліковується на балансі Банку у сумі 1 109 180 646, 43 грн за кількістю 66, фактично перевірено майна у період інвентаризації на суму 519 388 100,97 грн за 28 договорами застави/іпотеки. Тобто, кредити на суму 439 721 055 грн, які продавалися під час процедури ліквідації банку, були забезпечені заставою фактично перевіреного майна на суму 519 388 100, 97 грн;

- Фонд не надавав оцінювачу для визначення дійсної вартості активів первинні документи щодо об`єктів оцінки, а тому таку оцінку дійсної вартості активів банку не можна вважати достовірною;

4. ОСОБА_6 вказувала, що сумлінно виконувала покладені на неї обов`язки, діяла в інтересах кредиторів та акціонерів Банку, дотримуючись чинного на той момент законодавства, нормативних актів Національного банку України (далі - НБУ), внутрішніх документів Банку, затверджених правлінням та спостережною радою Банку та статуту Банку. Також вона заявила про застосування строків позовної давності, оскільки з 16.05.2017 (дата затвердження акту про формування ліквідаційної маси Банку) почався відлік перебігу строку позовної давності за заявленими Фондом позовними вимогами і який закінчився 16.05.2020, тобто до звернення останнього з відповідним позовом до суду.

Фактичні обставини справи, установлені судами

5. 15.11.2016 правління НБУ прийняло рішення №416-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" до категорії неплатоспроможних".

6. 16.11.2016 виконавча дирекція Фонду ухвалила рішення № 2447 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "АРТЕМ-БАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким в Банку розпочато процедуру виведення з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на один місяць з 16.11.2016 до 15.12.2016 включно.

7. 15.12.2016 правління НБУ прийняло рішення № 492-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК".

8. 15.12.2016 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 2857 "Про початок процедури ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким в Банку запроваджено процедуру ліквідації строком на два роки з 16.12.2016 до 15.12.2018 включно.

9. 15.11.2018 виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення №3086, яким строк здійснення процедури ліквідації Банку продовжено на один рік з 16.12.2018 до 15.12.2019 включно, а також продовжено повноваження ліквідатора банку.

10. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 27.03.2017 № 1192 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів Банку, який з урахуванням змін (рішення виконавчої дирекції Фонду від 30.05.2019 №1388) становить 196 829 862, 83 грн.

11. 15.05.2017 рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1978 затверджено ліквідаційну масу Банку, яка з урахуванням змін становить: балансова вартість активів (без врахування резервів) - 592 172 713, 45 грн; оціночна вартість активів - 131 464 864, 61 грн.

12. 24.06.2019 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування №1575 затверджено ліквідаційний баланс та звіт про завершення процедури ліквідації Банку, відповідно до якого залишок незадоволених вимог кредиторів, внесених до переліку (реєстру) вимог кредиторів, за балансом Банку станом на 03.06.2016 складає 154 699 660, 00 грн.

13. 08.05.2015 відповідачі ухвалили рішення, оформлене протоколом кредитного комітету Банку № 51/15, яким вирішено придбати пакет цінних паперів - іменних дисконтних облігацій емітента ТОВ "ФК "ЕКСПЕРТ" в кількості 606 штук та 58 штук за договірною вартістю 575 700, 00 грн (за 606 шт.) та 58 000, 00 грн (за 58 шт.).

14. Станом на 08.05.2015 до складу кредитного комітету Банку входили: голова правління - ОСОБА_1.; перший заступник голови правління - ОСОБА_2.; заступник голови правління - ОСОБА_3.; головний бухгалтер банку - ОСОБА_4.; начальник департаменту банківської безпеки - ОСОБА_5.; начальник департаменту управління ризиками - ОСОБА_6.

15. На виконання вказаного рішення 08.05.2015 Банк і Товариство з обмеженою відповідальністю "Батман" уклали договір №ДД 26 купівлі-продажу цінних паперів за договірною вартістю 575 700, 00 грн та договір №ДД 27 купівлі-продажу цінних паперів за договірною вартістю 55 100, 00 грн.

16. 23.08.2016 Банк прийняв рішення, яке оформлене протоколом кредитного комітету № 131/16 від 23.08.2016, яким вирішено продати пакет іменних дисконтних облігацій ТОВ "ФК "ЕКСПЕРТ" в кількості 6 047 штук за договірною вартістю 15 000, 00 грн.

17. 23.08.2026 Банк і Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ніко Фінанс" уклали договір № БВ-16/04145; ДД8 купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого придбаний Банком пакет цінних паперів в кількості 6047 штук було відчужено за договірною вартістю 15 000, 00 грн.

18. Фонд звернувся до відповідачів з вимогою від 04.06.2021 №46-4667/21 про відшкодування шкоди в порядку частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в якій Фонд зазначив, що на підставі рішення кредитного комітету Банку у складі відповідачів, Банк здійснив збиткову операцію, яка полягала в укладенні між Банком та ТОВ "Батман" договору №ДД 26 купівлі-продажу цінних паперів від 08.05.2015 та договору №ДД 27 купівлі-продажу цінних паперів від 08.05.2015, що призвело до заподіяння Банку та його кредиторам шкоди у сумі 640 591, 50 грн. У своїй вимозі Фонд просив відповідачів протягом семи календарних днів перерахувати на рахунок Фонду вказану суму коштів як відшкодування завданих збитків.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

19. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023, позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів заподіяну Банку та його кредиторам шкоду в розмірі 629 153, 28 грн на користь Фонду. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідачів на користь Фонду витрати зі сплати судового збору в сумі 1 572, 88 грн з кожного.

20. Судові рішення мотивовано таким:

- на момент прийняття рішення, оформленого протоколом засідання кредитного комітету Банку № 51/15 від 08.05.2015, відповідачі діяли як пов`язані з банком особи;

- відповідачі не надали доказів на підтвердження того, що придбані, на підставі їх, як членів кредитного комітету, рішень про придбання активів у вигляді цінних паперів, могли в майбутньому принести дохід банку, а емітент, у свою чергу, мав задовільний фінансовий стан, проводив сприятливу господарську діяльність з можливістю, у разі необхідності, забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти для розрахунку з Банком;

- оцінка вартості пакету цінних паперів, перед прийняттям рішення кредитним комітетом не проводилась, як не проводився аналіз фінансового та господарського стану емітента ТОВ "ФК "ЕКСПЕРТ", не досліджувалась і його платоспроможність, а реальної вартості пакету цінних паперів, придбаних Банком, визначено не було;

- відповідачі порушили фідуціарні обов`язки, оскільки вказана операція була ризиковою; дії відповідачів, вчинені всупереч інтересам банку. Отже у їх діях наявний склад цивільного правопорушення (протиправна поведінка відповідачів та свідомий характер заподіяної шкоди банку та його кредиторам);

- Фонд невірно визначив розмір збитків, оскільки такий має обраховуватися, як різниця між сумою сплачених коштів банку за цінні папери та сумою одержаних коштів від їх реалізації. А тому обґрунтованим визнано збитки у розмірі 629 153, 28 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу

21. 24.04.2023 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

22. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає таке:

- суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини п`ятої статті 52, частини третьої статті 54 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушили норму частини другої статті 76 ГПК України щодо визначення предмета доказування, оскільки дійшли помилкового висновку, що предметом доказування у цій справі є виключно дії та бездіяльність відповідачів, а оцінка дій позивача щодо ефективності розпорядження активами банку (вплив на зменшення активів банку) не входить до предмету доказування;

- відсутній висновок Верховного Суду про застосування у подібних правовідносинах (у справах за позовами Фонду до керівників банків про стягнення збитків) вказаних норм права, а саме щодо необхідності дослідження дій Фонду на предмет ефективності розпорядженням активами банку у випадку, якщо відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує про те, що на момент виведення банку з ринку його майна (активів) було достатньо для задоволення вимог всіх кредиторів, а недостача виникла внаслідок неналежного виконання Фондом та уповноваженою особою, яка була призначена в банк Фондом і протягом часу виведення банку з ринку відчужувала активи, своїх обов`язків в рамках такої процедури (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України);

- суди порушили норми процесуального права, а саме статті 75, 76, 78, 86 ГПК України, оскільки не дослідили зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилили клопотання представника відповідача 1 про призначення судової економічної експертизи з метою визначення ринкової вартості активів Банку станом на 16.12.2016 (початок процедури ліквідації Банку), мотивуючи тим, що порушені питання не стосуються предмета доказування у цій справі, а також клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у аналогічній справі №910/4149/21, при цьому, ця справа має преюдиціальне значення для розгляду справи, яка переглядається (пункт 4 частини другої статті 287, пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України);

- касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо визначення Верховним Судом предмета доказування у справах за позовами Фонду до керівників банків про стягнення збитків;

- справа становить значний суспільний інтерес, оскільки у провадженні господарських судів перебуває значна кількість справ такої категорії, зокрема, справи № 910/10354/21 та № 910/4149/21 і вирішення справи, яка переглядається, має виняткове значення для скаржника, так як від вирішення цієї справи залежать результати вирішення зазначених справ про солідарне стягнення, зокрема зі скаржника, непомірно великих для нього грошових сум.

23. 31.05.2023 Фонд подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечував проти вимог касаційної скарги.

24. Відзив мотивовано таким:

- доводи скаржника з приводу обов`язку суду (у такій категорії справ) здійснити оцінку дій Фонду щодо ефективності розпорядження активами неплатоспроможного банку і що такі обставини входять до предмету доказування суперечать, як положенням ГПК України, так і правовим висновкам Верховного Суду (постанови від 08.02.2022 року у справі №910/15260/18 та від 20.10.2022 року у справі № 910/3782/21), а відтак не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій;

- висновок судів щодо наявності підстав для покладення відповідальності на колишніх керівників, посадових осіб Банку у завданні шкоди (збитків) фінансовій установі, є цілком логічними та правомірними з огляду як на предмет доказування, так і на докази, що були надані сторонами судового процесу;

- кредитний комітет порушив положення Закону України "Про банки та банківську діяльність", Закону України "Про акціонерні товариства", нормативні акти НБУ, внутрішні положення Банку у сфері організації господарської діяльності банку, у зв`язку з чим фінансова установа втратила реальні грошові кошти. Тому предметом доказування у справі є саме дії та бездіяльність відповідачів, яка полягала в інвестуванні реальних грошових коштів банку в неліквідні (низько вартісні) активи у вигляді цінних паперів;

- незадоволені вимоги кредиторів неплатоспроможного Банку в сумі 154 587 845, 00 грн підтверджуються звітом уповноваженої особи Фонду про завершення ліквідаційної процедури Банку, який затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1575 від 24.06.2019 та який не є предметом оскарження у цій справі. А тому суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні клопотання відповідача 1 про призначення експертизи у справі, оскільки вказані обставини не входять до предмету доказування у справі.

25. 06.06.2023 до Верховного Суду від НБУ надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник заперечував про доводів касаційної скарги з таких підстав:

- суди попередніх інстанцій, визначаючи предмет доказування у цій справі, правомірно врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.07.2021 № 910/12930/18, від 25.07.2022 у справі №922/2860/18 та від 28.10.2021 у справі №910/9851/20. Враховуючи предмет цього спору і суть правовідносин, у межах яких виник спір, питання протиправності дій Фонду/уповноваженої особи по виведенню банку з ринку не входять у предмет доказування у цій справі;

- доводи про необхідність призначення експертизи є необґрунтованими, оскільки на дослідження експерта були запропоновані питання, які не входять до предмета доказування у такій категорії справ, а первинних доказів у справі (з урахуванням факту відсутності у ОСОБА_1 претензій щодо їх дійсності) є по суті достатньо для ухвалення рішення у цій справі й без врахування інших доказів;

- за результатами інспекційної перевірки НБУ було встановлено незадовільний стан якості активів, загального фінансового стану та неповне виконання рекомендацій попереднього інспектування, що свідчить про порушення членами кредитного комітету Банку спеціального законодавства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

26. Розглянувши подану касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

27. Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідачів, як пов`язаних з Банком осіб, в порядку частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обов`язку з відшкодування завданої Банку шкоди, за наслідками прийняття ними, як членами кредитного комітету, рішення щодо придбання іменних дисконтних облігацій емітента ТОВ "ФК "ЕКСПЕРТ" в кількості 606 штук та 58 штук, яке, на переконання Фонду, було збитковим.

28. Відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент звернення з цим позовом до суду) Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів. Кошти, стягнуті з пов`язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку. У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. Ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов`язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.

29. Суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір у справі, визначали обставин, які входять до предмету доказування, зокрема чи мають досліджуватися дії уповноважених осіб Фонду на предмет ефективності продажу активів банку в процедурі ліквідації.

30. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 ГПК України).

31. Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, на яку послались суди попередніх інстанцій і Фонд, розглядаючи позов Фонду до пов`язаних з банком осіб про стягнення шкоди, завданої банку, зробив висновок, що предметом доказування у справі є:

1) персональний склад органів управління Банку на момент ухвалення рішень про вчинення сумнівних правочинів; дати обрання / призначення та звільнення з посади кожного з відповідачів; належність відповідачів до керівників Банку; наявність у відповідачів статусу посадової особи акціонерного товариства, пов`язаної з Банком особи;

2) факт ухвалення рішення органом управління Банку про вчинення сумнівного правочину, персональний склад органу на момент ухвалення такого рішення, результати голосування кожного члена (за, проти, утримався); інші фактичні обставини ухвалення такого рішення, на підставі яких документів (наданих контрагентом та внутрішніх документів банку) ухвалювалося рішення, чи була дотримана внутрішня процедура банку щодо погодження таких рішень, хід обговорення;

3) факт вчинення Банком сумнівного правочину (укладення договору);

4) факт виконання Банком сумнівного правочину (перерахування / отримання коштів, передання / отримання майна чи майнових прав);

5) факти протиправної поведінки відповідачів (недотримання законодавства про банківську діяльність, нормативів діяльності Банку, індивідуальних приписів НБУ, обставини, що підтверджують невиваженість інвестиційної політики та ризикованість кредитної політики Банку, відсутність в Банку ефективної системи запобігання ризикам, порушення відповідачами фідуціарних обов`язків, дії відповідачів усупереч інтересам Банку тощо);

6) збитки Банку від конкретного правочину (балансова вартість активу на дату початку виведення Банку з ринку, розмір грошових коштів, фактично стягнутих за рішенням суду та включених до ліквідаційної маси, оціночна вартість активу, визначена незалежним оцінювачем у процедурі ліквідації, вартість продажу такого активу в процесі ліквідації Банку) та їх причини;

7) розмір недостатності майна Банку для розрахунків з кредиторами (як мінімальний розмір збитків Банку та шкоди, завданої кредиторам Банку невиваженою інвестиційною політикою, ризикованою кредитною діяльністю, бездіяльністю відповідачів, що призвело до неплатоспроможності та ліквідації Банку).

32. Суд касаційної інстанції, визначаючи предмет доказування у справі №910/12930/18, виходив з обставин, якими Фонд підтверджував заявлені вимоги і заперечень відповідачів щодо таких обставин. Заперечення відповідачів зводились до того, що: Фонд визначив неправильну редакцію норм Законів України "Про банки та банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; Фонд не довів, що саме внаслідок вчинених посадовими особами банку угод завдано шкоди останньому; договори не були визнані недійсними; не підтверджено елементів цивільно-правової відповідальності та розміру шкоди; Фонд не надав витребовувані документи, які стосуються діяльності органів банку; відсутня вина з боку посадових осіб банку; не доведено факту перевищення повноважень відповідачами. Тобто відповідачі у справі №910/12930/18 (як і у справах №910/15260/18, № 910/3782/21, №922/2860/18, №910/9851/20, на які посилались Фонд і НБУ) не доводили обставини протиправної поведінки Фонду чи його посадових осіб під час проведення ліквідації банку та вчинення ними дій, всупереч інтересів кредиторів банку.

33. Водночас у справі яка переглядається, ОСОБА_1 послідовно вказував, що недостача майна Банку була зумовлена не діями членів кредитного комітету під час прийняття спірного рішення, а саме діями Фонду, адже майна (активів Банку), на момент запровадження в ньому тимчасової адміністрації, було достатньої для задоволення вимог всіх кредиторів, що на його думку підтверджується інвентаризацією, проведеною Фондом під час ліквідації Банку. З метою встановлення відповідних обставин відповідач 1 заявляв клопотання про призначення економічної експертизи у справі. Також відповідач 1 наводив обставини неефективної (економічно невигідної) реалізації Фондом своїх повноважень щодо продажу майнових прав і стягнення дебіторської заборгованості.

34. Відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом, метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників/кредиторів банків, що в процедурі ліквідації банку реалізується шляхом здійснення заходів з організації виплат відшкодувань за вкладами за рахунок активів неплатоспроможного банку.

35. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

36. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент запровадження ліквідаційної процедури) з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку.

37. Згідно з частиною першою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент запровадження ліквідаційної процедури) Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; 4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; 5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх; 7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов`язковому зберіганню; 8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону; здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом; 10) повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов`язань перед банком).

38. Оскільки в банку, що ліквідується, єдиною особою, яка має повноваження і обов`язок діяти від імені та в інтересах банку, є уповноважена особа Фонду, то положення частини п`ятої статті 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначають мінімальні стандарти поведінки Фонду та уповноваженої особи Фонду і не обмежують повноважень щодо звернення до суду з позовами до власників істотної участі, контролерів, керівників банку, пов`язаних з банком осіб, а також до будь-яких інших осіб про відшкодування ними шкоди в повному обсязі (пункт 118 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18).

39. При цьому, набуття Фондом таких прав (в т.ч. прав розпорядження майном (активами) банку формує певні правовідносини володіння ними, в межах яких Фонд вчиняє правомочності щодо нього для досягнення мети своєї діяльності - задоволення вимог вкладників/кредиторів банку.

40. Верховний Суд зазначає, що діяльність Фонду щодо реалізації майна банку, який ліквідується, має обумовлюватися майновим інтересом вкладників/кредиторів відповідного банку, адже умовою надання Фонду відповідних прав і є першочергове задоволення їх вимог. Тобто, з початком процедури виведення банку з ринку та набуттям Фондом і уповноваженою особою Фонду повноважень органів та посадових осіб неплатоспроможного банку ними набувається обов`язок якнайкраще діяти в інтересах вкладників/кредиторів відповідного банку.

41. Положеннями статтей 89, 92 ЦК України, статтей 42, 43 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 63 Закону України "Про акціонерні товариства" унормовано фідуціарні обов`язки органів юридичної особи (посадових осіб), якими є: діяти в інтересах юридичної особи, діяти добросовісно, діяти розумно та не перевищувати своїх повноважень, а також відповідальність за їх порушення.

42. З огляду на обов`язки і повноваження Фонду/уповноваженої особи Фонду в процедурі виведення банку з ринку, з моменту запровадження такої процедури існуючі між клієнтами банку та його керівництвом відносини не припиняються, а відбувається трансформація їх суб`єктного складу (шляхом заміни керівництва на Фонд / уповноважену особу Фонду і виключенням з них самого банку, необхідність захисту інтересів якого втрачається з початком процедури його ліквідації).

43. Верховний Суд вважає, що положення наведених норм щодо наявності фідуціарних обов`язків в рівній мірі поширюється, як на пов`язаних з банком осіб під час виконання ними функцій банку щодо його господарської діяльності, так і на Фонд і уповноважених ним осіб, після запровадження процедури ліквідації банком, оскільки саме до Фонду або уповноваженої особи Фонду переходить право здійснювати повноваження органів управління банку.

44. При цьому, хоч вчинення певних дій Фонду з реалізації майна (майнових прав) банку може відбуватися в межах повноважень органу або уповноважених ним осіб, які прийняли відповідне управлінське рішення, це не виключає необхідності дослідження дотримання Фондом його фідуціарних обов`язків в процесі ліквідації банку.

45. Отже, Фонд в силу законодавчого визначення суті його діяльності, має бути еталонним управителем банку, його дії та правочини мають бути передбачуваними та зрозумілими (як для кредиторів банку, так і для будь-якої зацікавленої особи) як з точки зору законності, так і з точку зору дотримання інтересів кредиторів.

46. Верховний Суд зазначає, що у цій справі (як і у справах, в яких пов`язані з банком особи на підтвердження своїх заперечень доводять належними доказами обставини порушення Фондом своїх фідуціарних обов`язків) до предмету доказування, окрім обставин, зазначених у пункті 31 цієї постанови, також входять обставини правомірної / протиправної поведінки Фонду та уповноважених осіб Фонду (належного виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порушення ними фідуціарних обов`язків, їх дії, вчинені всупереч інтересам кредиторів банку, тощо). А тому доводи скаржника щодо неправильного застосування статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 76 ГПК України знайшли своє підтвердження.

47. У межах цієї справи виник спір щодо належного виконання обов`язків зі співставлення та пріоритетності таких повноважень Фонду, як вжиття у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком, доцільності продажу майнових прав за рентабельними активами.

48. Зокрема, відповідач 1 звертав увагу, що через необґрунтовані дії Фонду під час продажу активів Банку в процедурі його ліквідації не було ефективно реалізовано відповідне майно Банку шляхом отримання найбільш економічно вигідного результату. ОСОБА_1 наголошував, що обов`язки Фонду під час ліквідації неплатоспроможного банку не обмежуються лише реалізацією майна (активів) банку, а й передбачають продовження проведення усіх можливих заходів у період ліквідації з повернення коштів у найефективніший спосіб.

49. Як в судах першої і апеляційної інстанції, так і в суді касаційної інстанції відповідач 1 наводив відповідні обставини, зокрема щодо дебіторської заборгованості Державної акціонерної холдингової компанії "Артем". Так відповідач 1 зазначав, що Фонд в листопаді 2018 року подав позов до Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" про стягнення на користь Банку 1 271 038 євро (еквівалент 40 466 957, 36 грн) та 607 004 грн судового збору. Під час розгляду справи Фонд продав Товариству з обмеженою відповідальністю "ФК "Соната фінанс" вказане право вимоги за 481 080 грн. Рішеннями судів у справі № 910/16065/18 було задоволено позовні вимоги про стягнення 40 466 957, 36 грн. Під час апеляційного перегляду було замінено Банк правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Соната фінанс". Новий кредитор стягнув заборгованість повністю. Тобто майнове право на 40 466 957, 36 грн було реалізовано Фондом за 481 080 грн. Також відповідач 1 наводив й інші дії Фонду щодо неефективної реалізації активів Банку в процесі ліквідації.

50. Вказані обставини не досліджувались в судах попередніх інстанцій, хоча на них наголошував відповідач 1, як на підставу своїх заперечень щодо неправильного застосування норми частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи), як і не досліджувались доводи Фонду в спростування таких обставин.

51. В силу частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо обставин, які входять до предмету доказування у цій справі і не дослідили їх, а суд касаційної інстанції в силу процесуальних приписів обмежений в праві встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові судів, то судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

53. Верховний Суд відхиляє заперечення Фонду щодо неоскарження відповідачами рішення його виконавчого органу про затвердження ліквідаційного балансу з огляду на таке.

54. Велика Палата Верховного Суду у пункті 105 постанови від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц зробила висновок, що порядок оскарження дій та бездіяльності Фонду та уповноваженої особи Фонду в процесі здійснення ними повноважень органу управління банком, зокрема, щодо виявлення майна банку, включаючи права вимоги банку до його боржників, у тому числі щодо відшкодування шкоди, завданої банку, дій та бездіяльності щодо здійснення прав банку стосовно його прав вимоги, стягнення коштів з боржників банку або продажу майна банку, включаючи продаж його вимог, законом не встановлено. Оскільки неналежне здійснення Фондом та уповноваженою особою Фонду таких повноважень впливає на похідний інтерес вкладників та інших кредиторів у формуванні ліквідного майна банку, його ліквідаційної маси у грошовій формі, в тому числі у трансформації прав вимоги у грошові активи, які підлягають подальшому розподілу між кредиторами, Велика Палата Верховного Суду констатує наявність прогалини в законодавстві і вважає, що вона підлягає заповненню за аналогією закону (частина перша статті 8 ЦК України), а саме за аналогією частини шостої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства: дії (бездіяльність) Фонду, зокрема в особі уповноваженої особи Фонду, щодо формування ліквідаційної маси банку, у тому числі щодо трансформації майна банку у грошову форму, можуть бути оскаржені до господарського суду кредиторами банку.

55. Тобто Велика Палата Верховного Суду вказала про можливість оскарження дій (бездіяльності) Фонду кредиторами банку.

56. Верховний Суд враховує особливість прав та інтересів кредиторів банку та пов`язаних з банком осіб. Якщо інтерес вкладників та кредиторів полягає в одержані грошових активів (в повній сумі або в найбільш можливі), які отримуються в результаті дій Фонду або уповноважених ним осіб, то інтерес пов`язаних з банком осіб не момент реалізації майна банку не виникає, а може з`явитися тільки після встановлення недостатності майна для задоволення вимог кредиторів банку, що може бути підставою для звернення Фонду з позовом до пов`язаних з банком осіб про відшкодування суми, якої не вистачає для задоволення вимог кредиторів. При цьому, в разі погашення вимог усіх кредиторів за рахунок коштів, отриманих Фондом в процесі ліквідації, підстави для стягнення відповідних коштів будуть відсутні, оскільки майна банку вистачить для їх погашення.

57. А тому перевірка дотримання правомірності всіх чи певних дій Фонду/уповноваженої особи Фонду під час виведення банку з ринку та його ліквідації, виключно за умови, якщо такі пов`язані з банком особи заперечують обставини недостатності майна банку при виведенні його з ринку неправомірними діями Фонду/уповноваженої особи Фонду, є ефективною вимогою таких осіб у межах спору про стягнення шкоди з них.

58. Інший підхід до цього питання може призвести до зловживань Фонду або уповноваженої ним особи та перекладання на інших осіб (пов`язаних з банком осіб) відповідальності за недостатність майна банку, який ліквідовано. Сам факт виведення банку з ринку не може бути єдиною безумовною підставою для притягнення таких осіб до майнової відповідальності та покладення на них обов`язку відшкодувати незадоволені вимоги кредиторів такого банку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

60. Частиною третьою статті 310 ГПК України визначено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

61. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди неправильно визначили предмет доказування у справі і, як наслідок, не встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

62. Під час нового розгляду справи суду необхідно з`ясувати обставини справи щодо наявності / відсутності протиправної поведінки у діях Фонду або уповноважених ним осіб в розумінні статтей 89, 92 ЦК України, статтей 42, 43 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 63 Закону України "Про акціонерні товариства" та статтей 46, 48, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які регулюють питання діяльності Фонду та причинного зв`язку між такими діями і розміром недоотриманого майна, з урахуванням документів, що підтверджують або ж спростовують відповідні обставини.

63. 21.07.2023 від ОСОБА_6 (відповідачки 6 у справі) до Верховного Суду надійшло клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, яке мотивовано відкриттям виконавчого провадження у справі. На підтвердження вказаних обставин заявниця надала копію постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2023.

64. Враховуючи те, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, то обставини, які зумовили звернення ОСОБА_6 з відповідним клопотанням (відкриття виконавчого провадження на підставі оскаржуваних рішень) відсутні, тому і відсутні підстави для задоволення такого клопотання.

Розподіл судових витрат

65. У зв`язку із скасуванням судових рішень і передачею справи на новий розгляд, розподіл судових витрат у справі, в тому числі понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 910/9833/21 скасувати.

3. Справу № 910/9833/21 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець