ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3517/22 Суддя (судді) першої інстанції: Тимошенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту - 06.12.2022) у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» до Головного управління ДПС в Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» звернулося з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Черкаській області від 03 лютого 2022 року Форма В1 № 1177/23-00-07-05-01 на суму 7 900,00 грн за платежем штрафні (фінансові) санкції (штраф) (код платежу 14060100);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Черкаській області від 01 грудня 2021 року «Форма В4» №0098550705 про зменшення від`ємного значення на суму 12 552 324,00 грн за платежем податок на додану вартість (код платежу 14060100).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки розрахунок суми бюджетного відшкодування у податковій декларації КП «Міськсвітло» за серпень 2021 року зроблено не за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; та не за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, а за рахунок від`ємного значення, яке виникло у звітному (податковому) періоді - червень 2021 року, то у відповідача відсутні визначені п. 200.11 ст.200 Податкового кодексу України підстави для документальної позапланової виїзної перевірки платника податку КП «Міськсвітло». Жодних порушень податкового законодавства при подачі податкової звітності за серпень 2021 року проведеною камеральною перевіркою встановлено не було, так як і не було встановлено жодних порушень камеральними перевірками декларацій з ПДВ по квітень 2021 року включно.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначив, що позивач не має права на податковий кредит за операціями, які звільнені від оподаткування, тому оскаржені податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що факт правомірності формування позивачем податкового кредиту за придбаними послугами відповідачем не спростовується, натомість позивачем в порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України не нараховано податкові зобов`язання при придбанні послуг капітального ремонту та реконструкції мереж зовнішнього освітлення виходячи з бази оподаткування, не складено не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду та не зареєстровано в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну. Таким чином, позивач придбав за рахунок бюджетних коштів (не власних, зароблених) вищевказані послуги, відніс на збільшення статутного фонду та на збільшення вартості вищевказаних мереж зовнішнього освітлення, передача яких з балансу Управління ЖКГ на баланс позивача була звільнена від оподаткування відповідно до п.п.197.1.6 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України. Тому, правомірно сформувавши податковий кредит по придбаним вищевказаним послугам позивач був зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України в сумі сформованого кредиту за відповідні податкові періоди.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 12.10.2021 №2156-п відповідно до п.п. 19-1.1.6 п.19-1 ст.19, п.п.20.1.2, п.п.20.1.4, п.п.20.1.5, п.п.20.1.6, п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «Міськсвітло» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт № 8037/23-00-07-0505/03356849 від 02.11.2021.

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено такі порушення:

- абз.б) п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201, абз.б) п.200.4 ст.200 розд. V Кодексу, в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 7 900 грн;

- абз.б) п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201, абз.в) п.200.4 ст.200 розд. V Кодексу, в результаті чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 12 552 324 грн.

На підставі акту перевірки прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 03 лютого 2022 року «Форма В1» № 1177/23-00-07-05-01 на суму 7 900,00 грн за платежем штрафні (фінансові) санкції (штраф) (код платежу 14060100);

- від 01 грудня 2021 року «Форма В4» №0098550705 про зменшення від`ємного значення на суму 12 552 324,00 грн за платежем податок на додану вартість (код платежу 14060100).

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що від`ємне значення з ПДВ за серпень 2021 року задекларовано виключно внаслідок господарських операцій з придбання в суб`єктів господарювання товарів/послуг, а не за рахунок передачі майна у власність, тому норми пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197.1 Податкового кодексу України на спірні правовідносини не поширюються та помилково застосовані контролюючим органом в якості підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування з ПДВ і потягло за собою неправомірне зменшення суми від`ємного значення з ПДВ за перевірений період.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. а, б п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.

За правилами пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об`єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Норми цього підпункту поширюються також на операції з безоплатної передачі об`єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб`єкти операції платниками податку.

Як вбачається зі змісту акту перевірки № 8037/23-00-07-0505/03356849 від 02.11.2021, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на те, що КП «Міськсвітло», на переконання ГУ ДПС у Черкаській області, у період з травня 2016 року по серпень 2021 року протиправно не нараховано податкові зобов`язання при придбанні послуг з поточного та капітального ремонту і реконструкції мереж зовнішнього освітлення міста Черкаси, у зв`язку з чим ним завищено суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 12 552 324 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до п. п. 1.2, 1.3 Статуту КП «Міськсвітло», затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 10.04.2020 №2-5920, власником та одноосібним засновником підприємства є територіальна громада міста Черкаси в особі Черкаської міської ради, а органом управління є департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради.

Згідно п. 2.1 Статуту головною метою діяльності підприємства є експлуатація і виконання робіт по утриманню та поточному ремонту електромереж зовнішнього освітлення міста.

Рішенням Черкаської міської ради від 26.06.2003 №3-531 «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким воно передається в оперативне управління» затверджено перелік об`єктів права міської комунальної та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління, в новій редакції.

Згідно пп. 4 п. 11.5 Додатку №1 до цього рішення позивачу передано комплекс споруд вуличного освітлення.

Із змісту листа Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради від 15.09.2021 №191-01-9 вбачається, що будівлі, споруди та інше майно, яке зазначено у п. 11.5 Додатку №1 до рішення Черкаської міської ради від 26.06.2003 №3-531, перебуває на бухгалтерському обліку та господарському віданні в КП «Міськсвітло».

Крім того, листом від 28.12.2021 №230-Д Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради повідомив, що мережі зовнішнього освітлення не перебувають на балансі департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради.

Із змісту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року вбачається, що позивачем у рядку 16 від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту податкового звітного (податкового) періоду, зазначено 13 079 586 грн; у рядку 20.2 вказано, що підлягає бюджетному відшкодуванню 79 000 грн.

Із змісту листа Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради від 26.05.2022 №570/18-06, вбачається, що протягом 2016-2018 років КП «Міськсвітло» надавалися бюджетні кошти.

У свою чергу, згідно листа ГУ ДКС у Черкаській області від 27.05.2022 №02-07-06/899 КП «Міськсвітло» з 01.01.2016 по 31.12.2021 не було включено до одержувачів та розпорядників коштів державного бюджету.

Матеріалами справи підтверджується, а учасниками справи не оспорюється, що будівлі споруди та мережі зовнішнього освітлення міста Черкаси передані на баланс КП «Міськсвітло» та належать останньому на праві господарського відання згідно рішення Черкаської міської ради від 26.06.2003 №3-531.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 139 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Таким чином, позивач здійснює господарську діяльність з експлуатації і виконання робіт по утриманню та поточному ремонту електромереж зовнішнього освітлення міста, які належать йому на праві господарського відання, у тому числі із залученням сторонніх підрядних організацій.

З вищевикладеного вбачається, що КП «Міськсвітло» не порушено вимоги пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПК України, оскільки безоплатна передача об`єктів відбулася у 2003 році, тобто у період, коли ця правова норма не була чинною. Крім того, аналіз цього правового припису свідчить про те, що вона лише констатує факт звільнення операції із безоплатної передачі майна від оподатковування податком на додану вартість, а не послідуючої діяльності з утримання цього майна у належному (працездатному) стані.

У період з травня 2016 року по серпень 2021 року КП «Міськсвітло» придбало послуги з капітального ремонту та реконструкції мереж зовнішнього освітлення міста Черкаси за рахунок поповнення статутного фонду з місцевого бюджету за КЕКВ 3210 «Капітальні трансфери підприємствам установам організаціям», тобто не за власні коштів підприємства, а тому, на переконання ГУ ДПС у Черкаській області, зобов`язане нарахувати податкові зобов`язання в сумі сформованого у його управління. Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою. Статутний капітал комунального унітарного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 (далі - Інструкція), видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються за такими кодами економічної класифікації видатків бюджету 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Згідно п. 1.6 Інструкції капітальні трансферти це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов`язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за своєю правовою природою у межах спірних правовідносин засновнику (у цьому випадку міській раді) належить саме майно комунального підприємства. Тому, хоча внесок до статутного капіталу і перераховується за кодом 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», фактично він є цілком відособленим платежем і кошти статутного капіталу використовуються підприємствах самостійно з метою здійснення господарської діяльності.

Крім того, згідно роз`яснення офіційного порталу ДПС України «Щодо надання роз`яснення стосовно можливості включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачених у зв`язку з придбанням товарів, послуг, основних фондів за рахунок коштів, що надійшли йому з міського бюджету» (розділ: Консультація для юридичних осіб) товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками.

Згідно пп. б п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Отже, у платника податку виникає обов`язок із складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що придбані КП «Міськсвітло» товари/послуги щодо поточного і капітального ремонту та реконструкції мережі зовнішнього освітлення міста Черкаси призначаються або починають використовуватися платником податків в операціях, звільнених від оподаткуванням податком на додану вартість, що, як було зазначено вище, виключає виникнення у підприємства обов`язку із реєстрації зведеної податкової накладної.

Від`ємне значення з ПДВ за серпень 2021 року задекларовано виключно внаслідок господарських операцій з придбання в суб`єктів господарювання товарів/послуг, а не за рахунок передачі майна у власність, тому норми пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197.1 Податкового кодексу України на спірні правовідносини не поширюються та помилково застосовані контролюючим органом в якості підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування з ПДВ і потягло за собою неправомірне зменшення суми від`ємного значення з ПДВ за перевірений період.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 580/11442/21.

Відповідно до п.8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №92 від 27.04.2000, первісна вартість об`єкта основних засобів складається з таких витрат, зокрема: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); суми непрямих податків у зв`язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству).

Разом із тим, колегія суддів наголошує, що податковим органом не було доведено, що в даному випадку відповідно до п.8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» непрямі податки мають включатися у вартість основних засобів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 01 грудня 2021 року «Форма В4» №0098550705 та від 03 лютого 2022 року «Форма В1» № 1177/23-00-07-05-01 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 31.07.2023.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна