РІШЕННЯ

Іменем України

25 липня 2023 року

м. Київ

справа №990/131/22

адміністративне провадження № П/990/131/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів Данилевич Н.А.,

Жука А.В.,

Загороднюка А.Г.,

Мартинюк Н.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Зайчишиної Т.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Нарольської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним рішення,

установив:

Зміст позовних вимог та стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

13.09.2022 до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП), у якій позивач просить визнати рішення ВРП від 15.02.2022 №129/0/15-22 «Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності судді та авторитету правосуддя за повідомленням судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 » протиправним та нечинним повністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуваним рішенням ВРП, розглянувши повідомлення судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, вирішила звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні № 42022000000000004, внесеному 05.01.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, за фактами, викладеними у повідомленні судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 .

На переконання позивача, вказане рішення за своїм змістом та по суті в кримінальному аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним обвинуваченням проти позивача, журналістів телеканалу «ЕСПРЕСО» та веб-сайту «Лівий берег» у вчиненні кримінального правопорушення, яке переслідується у кримінальному порядку за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України (втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків або добитися винесення неправосудного рішення).

Позивач зазначає, що рішення прийнято ВРП без урахування права позивача на участь у процесі прийняття такого рішення, що призвело до несправедливості такого рішення в цілому. Вказує, що оскаржуване рішення ґрунтується виключно на нічим не доведеному припущенні.

Позивач стверджує, що повідомлення суддею ОСОБА_2 про втручання журналістів та інших представників телеканалу «ЕСПРЕСО», інтернет-видання «Лівий берег», адвоката ОСОБА_1 у її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя під час розгляду справи № 910/15551/20 в апеляційному провадженні не відповідає дійсності та не доведено доказами.

Наголошує, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, недоведеним та суперечливим. Таке, на думку позивача, суперечить частині третій статті 62 Конституції України, відповідно до якої, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також частині другій статті 61 Конституції України, відповідно до якої, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач вказує, що ВРП не довела факт втручання позивачем та/або наміру втрутитися у діяльність судді ОСОБА_2 щодо здійснення правосуддя під час розгляду справи № 910/15551/20 в апеляційному порядку. В оскаржуваному рішенні не наведено жодних доказів та жодним чином не аргументовано нібито втручання позивачем у діяльність судді ОСОБА_2 під час розгляду справи № 910/15551/20 в апеляційному порядку у якій-небудь формі чи способом.

Позивачем наголошується, що рішення щодо нього є непропорційним втручанням у здійснення позивачем свободи вираження поглядів, що гарантується статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та здійснено не згідно із законом, не було необхідним для досягнення переслідуваної легітимної мети та не є необхідним у демократичному суспільстві.

21.11.2022 ВРП подано до суду заяву про закриття провадження у справі, в якій відповідач вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення ВРП не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача. Зазначає, що оскаржуване рішення лише декларує намір ВРП на звернення до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні № 42022000000000004, внесеному 05.01.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, за фактами, викладеними у повідомленні судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 . Наголошує, що оскаржуване рішення ВРП не порушує прав та інтересів позивача, а також не впливає на їх обсяг та зміст. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Тому відповідач просить закрити провадження у справі.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якому зазначається, що відзив на позов не містить аргументів проти всіх доводів та підстави, з яких було подано позов. Вказує про не спростування відповідачем аргументів, зазначених позивачем, та підстав, які відповідачем не заперечуються у відзиві, позивач просить вважати такі обставини встановленими. Додаткового наголошує, що висновки у рішенні відповідача є абстрактними, не містять реального фактичного обґрунтування ні наміру перешкодити здійсненню суддею ОСОБА_2 своїх професійних обов`язків у невідомо якій справі, в якій би ця суддя приймала участь у момент появи публікації у засобах масової інформації, ні факту реальної загрози здійсненню правосуддя.

Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2022 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Мельник-Томенко Ж.М., суддів Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Жука А.В., Данилевич Н.А. для розгляду судової справи № 990/131/22.

Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2022 визнано неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із цієї позовною заявою, позовну заяву ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення - залишено без руху, установлено строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

В межах строку, визначеного ухвалою від 19.09.2022, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2022 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Мельник-Томенко Ж.М., суддів Данилевич Н.А., Мартинюк Н.М., Жука А.В., Загороднюка А.Г. для розгляду судової справи № 990/131/22.

Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2022 позивачу поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі № 990/131/22 за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.11.2022 на 12 год 30 хв.

Розгляд справи, призначеної на 23.11.2022, не відбувся.

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2022 справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2022 на 12 год 00 хв.

14.12.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.01.2023 на 12 год 00 хв.

25.01.2023 у зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії суддів (знаходження суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М. у відпустці) розгляд справи не відбувся.

Ухвалою від 30.01.2023 Верховний Суд призначив справу до розгляду на 15.02.2023 об 11 год 00 хв.

15.02.2023 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії суддів (знаходження судді Загороднюка А.Г. у відпустці).

16.02.2023 Суд ухвалою призначив справу до розгляду на 15.03.2023 на 12 год 00 хв.

15.03.2023 у судовому засіданні клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 29.03.2023 на 12 год 00 хв.

У судовому засіданні 29.03.2023 оголошено перерву до 17.05.2023 на 12 год 00 хв.

17.05.2023 у судовому засіданні клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено розгляд справи на 28.06.2023 на 12 год 00 хв.

28.06.2023 розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та нечинним рішення не відбувся, у зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії суддів (знаходження судді Мартинюк Н.М. у відпустці).

Ухвалою від 03.07.2023 справу призначено до розгляду на 11.07.2023 о 14 год 00 хв.

11.07.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.07.2023 до 14 год 00 хв.

25.07.2023 у судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позову.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, застосування норм права та мотиви прийнятого рішення

Заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, надавши оцінку всім аргументам учасників справи відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права Судом встановлено такі обставини.

29.12.2021 до ВРП надійшло повідомлення судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя, в якому вона просить розглянути повідомлення про втручання журналістів та інших представників телеканалу «ЕСПРЕСО» та інтернет-видання «Лівий берег» в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя під час розгляду апеляційних скарг Компаній Trimcroft Services Limited, Emsworth Assets Limited, Calefort Developments Limited, Gilson Investments Limited на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 910/15551/20 та вжити відповідних заходів реагування, передбачених чинним законодавством.

ВРП, розглянувши повідомлення судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, прийнято рішення від 15.02.2022 № 129/0/15-22, яким вирішено звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні № 42022000000000004, внесеному 05.01.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, за фактами, викладеними у повідомленні судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2

Позивач, вважаючи таке рішення протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Джерела права та акти їх застосування

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

За приписами статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.

Для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до цього Закону діє суддівське самоврядування.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Суддя не зобов`язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

Суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.

Частиною п`ятою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що незалежність судді забезпечується: 1) особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень; 2) недоторканністю та імунітетом судді; 3) незмінюваністю судді; 4) порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення; 5) забороною втручання у здійснення правосуддя; 6) відповідальністю за неповагу до суду чи судді; 7) окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом; 8) належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді; 9) функціонуванням органів суддівського врядування та самоврядування; 10) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім`ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту; 11) правом судді на відставку.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї (частина шоста статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Стаття 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає права та обов`язки судді.

Згідно пункту 9 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п`яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначає Закон України «Про Вищу раду правосуддя».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Стаття 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначає повноваження Вищої ради правосуддя, пунктом 9 частини першої якої до таких віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.

За приписами частин першої та другої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя:

1) веде і оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення;

2) вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя;

3) вносить на розгляд зборів відповідного суду подання про звільнення судді з адміністративної посади у разі невиконання ним рішення Вищої ради правосуддя;

4) ухвалює та оприлюднює публічні заяви і звернення;

5) звертається до суб`єктів права законодавчої ініціативи, органів, які уповноважені приймати правові акти, із пропозиціями щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя;

6) звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду;

7) готує у співпраці з органами суддівського самоврядування, іншими органами та установами системи правосуддя, громадськими об`єднаннями і оприлюднює щорічну доповідь про стан забезпечення незалежності суддів в Україні;

8) вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Вища рада правосуддя вживає заходів, що визначені у частині першій цієї статті, з власної ініціативи, за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя.

Рішенням ВРП від 24.01.2017 № 52/0/15-17 затверджено Регламент Вищої ради правосуддя (далі - Регламент), який регулює процедурні питання здійснення нею повноважень, визначених Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон), «Про судоустрій і статус суддів», іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття Вищою радою правосуддя (далі - Рада), її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності Ради.

Главою 23 Регламенту врегульовано питання щодо вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (статті 73, 74 Закону).

За змістом пункту 23.1. Регламенту питання про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя Рада розглядає за зверненнями суддів, судів, органів та установ системи правосуддя (далі - звернення), а також із власної ініціативи.

Якщо член Ради під час проведення попередньої перевірки чи підготовки до розгляду дисциплінарної справи або іншого питання виявляє факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя, він має право ініціювання питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Згідно з пунктом 23.3. Регламенту повідомлення про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя подаються до Ради у письмовій (паперовій або електронній) формі.

Повідомлення про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя в електронній формі можуть бути подані, в тому числі, електронною поштою або через модуль «Електронний кабінет» шляхом заповнення відповідної електронної форми документа.

У разі подання повідомлення про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя в електронній формі через модуль «Електронний кабінет» у подальшому обмін документами здійснюється в електронній формі.

Отримавши звернення, член Ради здійснює підготовку його до розгляду. Під час підготовки до розгляду звернення член Ради проводить перевірку з метою встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді, а також дій, що несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Відповідно до пункту 23.4. Регламенту за результатами перевірки член Ради складає висновок, який має містити: стислий виклад обставин, зазначених у зверненні; обставини, встановлені під час перевірки; висновок про те, чи можуть відомості, викладені у зверненні та встановлені під час перевірки, свідчити про втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя або вони несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя; пропозицію про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з визначенням виду заходу, передбаченого статтею 73 Закону.

Якщо член Ради пропонує вжити інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (пункт 8 частини першої статті 73 Закону), у висновку має бути зазначено перелік таких заходів та процедуру їх реалізації.

За приписами пункту 23.7. Регламенту до заходів загального характеру належать заходи, передбачені пунктами 4-7 частини першої статті 73 Закону. Вживаючи заходів загального характеру, Рада: ухвалює та оприлюднює публічні заяви і звернення; звертається до суб`єктів права законодавчої ініціативи, органів, які уповноважені приймати правові акти, із пропозиціями щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя; звертається до прокуратури й органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їхніх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду; готує у співпраці з органами суддівського самоврядування, іншими органами та установами системи правосуддя, громадськими об`єднаннями й оприлюднює щорічну доповідь про стан забезпечення незалежності суддів в Україні.

Рада розглядає питання про вжиття заходів загального характеру та за результатами розгляду приймає рішення в порядку, встановленому Законом і цим Регламентом (пункт 23.10. Регламенту).

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінка Верховного Суду

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Незалежність судової влади є головною гарантією забезпечення законності та правопорядку, підтримання стабільності в державі, об`єктивного і неупередженого правосуддя. Судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Судову владу реалізовують судді шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією та законами України, зокрема, Законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про вищу раду правосуддя», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів».

Так, Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» встановлює систему особливих заходів державного захисту, зокрема, суддів від перешкоджання виконанню покладених на них законом обов`язків і здійсненню наданих прав, а так само від посягань на життя, здоров`я, житло і майно зазначених осіб та їх близьких родичів у зв`язку із службовою діяльністю суддів.

Захисту за цим Законом підлягають, зокрема, судді, які беруть безпосередню участь розгляді справ у судах, у разі якщо чиняться перешкоди виконанню покладених на них законом обов`язків і здійсненню наданих прав, а також у разі посягань на їх життя, здоров`я, житло і майно та їх близьких родичів у зв`язку із службовою діяльністю.

Право вимагати і одержувати допомогу у виконанні покладених на них обов`язків, а в разі необхідності - для особистого захисту, а також свого житла і майна з боку відповідних правоохоронних та інших державних органів, мають судді, які беруть безпосередню участь розгляді справ у судах, у разі якщо чиняться перешкоди виконанню покладених на них законом обов`язків і здійсненню наданих прав, а також у разі посягань на їх життя, здоров`я, житло і майно та їх близьких родичів у зв`язку зі здійсненням правосуддя.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює систему заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів, захисту судді від будь-якого незаконного впливу, тиску або в його діяльність щодо здійснення правосуддя, які вживаються ВРП з власної ініціативи та/або за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя.

За цим Законом суддя у разі втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя зобов`язаний звернутися з відповідним повідомленням до ВРП та до Генерального прокурора.

В свою чергу, підставою для вжиття ВРП заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів є наявність даних, що свідчать про реальний незаконний вплив, тиск на суддю або втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя.

З матеріалів справи встановлено, що суддя Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 на виконання частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звернулася до ВРП та до Генерального прокурора з повідомленням про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

Встановивши наявність ознак втручання у діяльність судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 , ВРП прийняла рішення від 15.02.2022 №129/0/15-22, яким вирішено звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні № 42022000000000004, внесеному 05.01.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, за фактами, викладеними у повідомленні судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 .

Отож, спірним рішенням, ВРП, виконуючи повноваження, покладені на неї чинним законодавством, лише звертається до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні № 42022000000000004, здійснюючи при цьому свою функцію щодо забезпечення незалежності судової влади у спосіб, прямо визначений пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

При цьому, спірне рішення ВРП не порушує прав та інтересів ОСОБА_1 , а також не впливає на їх обсяг та зміст.

Посилання позивача, що оскаржуваним рішенням ВРП фактично висунула проти позивача та журналістів кримінальне обвинувачення у вчиненні кримінального злочину, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, Судом відхиляється, оскільки ВРП не здійснювала кримінально-правову кваліфікацію дій осіб, про які йдеться у повідомленні судді, а лише проаналізувавши зміст повідомлення судді дійшла висновку про наявність ознак втручання у діяльність судді. Кваліфікація дій, які містять ознаки кримінального правопорушення здійснюється правоохоронними органами, які є суб`єктами реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.

Вказане дає підстави для висновку про відсутність порушеного права позивача оскаржуваним рішенням.

Щодо доводів ОСОБА_1 з приводу порушення ВРП права позивача на публічний розгляд на засіданні питання щодо нього, Суд зауважує, що Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Регламентом Вищої ради правосуддя не встановлено обов`язку ВРП запрошувати осіб при розгляді питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів.

Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Висновки щодо розподілу судових витрат

За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем витрати у вигляді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 22, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 266, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним рішення.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.07.2023.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Н.А. Данилевич

А.В. Жук

А.Г. Загороднюк

Н.М. Мартинюк