ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Петрова Л.М.

18 липня 2023 р.Справа № 440/504/20Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Октябрського районного суду м. Полтави, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа: Національне агентство з питань запобігання корупції про зобов`язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в:

30.01.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви від 02.01.2021 року про зменшення позовних вимог (т. 2, а.с. 150-153) просить зобов`язати відповідача ТУ ДСА в Полтавській області нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, у зв`язку з несвоєчасною виплатою суддівської винагороди за період 2016-2017 роки та 2019 рік, а саме: за 06.07.2016 року, 13.09.2016 року, 14.09.2016 року, 21.09.2016 року, 22.09.2016 року, 23.09.2016 року, 28.09.2016 року, 11.10.2016 року, 18.10.2016 року, 16.03.2017 року, 05.04.2017 року, 14.09.2017 року, 15.09.2017 року, 14.03.2019 року, 05.06.2019 року, 07.06.2019 року, 01.11.2019 року, 19.11.2019 року, 20.11.2019 року, 27.11.2019 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон № 2050-III).

В обґрунтування позовних вимог позивачка фактично зазначила, що вона є діючим суддею Октябрського районного суду м. Полтави. На виконання наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави № 36/од.с від 09.10.2020 року відповідач ТУ ДСА в Полтавській області 18.11.2020 року здійснив перерахунок та виплату її суддівської винагороди за повних 15 робочих днів, а саме: за 06.07.2016 року, 13.09.2016 року, 14.09.2016 року, 21.09.2016 року, 22.09.2016 року, 23.09.2016 року, 28.09.2016 року, 11.10.2016 року, 18.10.2016 року, 16.03.2017 року, 05.04.2017 року, 14.09.2017 року, 15.09.2017 року, 14.03.2019 року, 05.06.2019 року, 07.06.2019 року, 01.11.2019 року, 19.11.2019 року, 20.11.2019 року, 27.11.2019 року, усього у сумі 23.903,84 грн.

У відповідь на її запит щодо вжитих відповідачем заходів по виконанню наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави № 36/од.с від 09.10.2020 року відповідач повідомив її про те, що у період з липня 2016 року по листопад 2019 року її суддівська винагорода нараховувалася і виплачувалася в установлений термін, у зв`язку з чим відсутні підстави для виплати компенсації втрати частини доходу.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач ТУ ДСА в Полтавській області зазначив, що заробітна плата за першу половину листопада 2020 року (аванс) була виплачена працівникам апаратів судів та суддям, у т.ч. позивачу 12.11.2020 року. Донарахована суддівська винагорода позивачу не була виплачена разом із авансом 13.11.2020 року (платіжне доручення від 12.11.2020 року), а була виплачена 18.11.2020 року (платіжне доручення від 17.11.2020 року). Тому нарахування перерахованої суддівської винагороди було здійснене між 12.11.2020 року та 17.11.2020 року. На переконання відповідача враховуючи те, що нарахування суддівської винагороди позивача перерахованої на підставі наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави № 36/од.с від 09.10.2020 року відбулося в тому ж місяці, що й виплата, підстав для нарахування та виплати компенсації у зв`язку з порушенням строків виплати перерахованої суддівської винагороди немає. У розрахунковому листі ОСОБА_1 за листопад 2020 року відображені суми перерахунку суддівської винагороди. Загальна сума нарахована становила 23925,24 грн, сума до оплати 19259,80 грн. Зазначено, що нарахованою, але не виплаченою заробітною платою є заробітна плата, яка відображена у бухгалтерських документах та фіксується як заборгованість перед працівником.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач Октябрський районний суду м. Полтави просив суд залишити позов ОСОБА_1 без задоволення.

У поясненнях Національне агентство з питань запобігання корупції (далі НАЗК) вважає вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (т. 2, а.с. 217-222).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2013 року вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.

Судовим рішенням ТУ ДСА України в Полтавській області зобов`язано нарахувати та виплатити судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 компенсацію у зв`язку з несвоєчасною виплатою суддівської винагороди за період 2016-2017 років та 2019 рік, а саме: за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, 14.03.2019, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019, 27.11.2019 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

За рахунок бюджетних асигнувань ТУ ДСА України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 стягнуто 2.102 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Судове рішення вмотивовано установленим про те, що у період з 2016 року по 2017 рік та у 2019 рік ТУ ДСА у Полтавській області здійснювало нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 , зокрема, на підставі наказів голови Октябрського районного суду м. Полтави щодо оплати праці пропорційно відпрацьованому часу та не проводило нарахувань та виплат такої винагороди за дні, які відображено у табелях обліку використання робочого часу як прогули.

11.08.2020 року за результатами перевірки про можливе порушення вимог Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» ( далі Закон № 1700-VII ) НАЗК, яким встановлено порушення посадовими особами Октябрського районного суду м. Полтави ч. 1 ст. 53-4 (до 01.01.2020 року ч. 3 ст. 53) цього Закону, що полягало в піддані ОСОБА_1 як викривача негативним заходам впливу, керівником Департаменту запобігання та виявлення корупції ОСОБА_2 на ім`я голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_3 винесено припис про усунення порушень та поновлення трудових прав викривача № 23-07/25/20, яким вимагалося усунути порушення трудових прав ОСОБА_1 як викривача; провести службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до порушення трудових прав ОСОБА_1 як викривача посадовими особами Октябрського районного суду м. Полтави; вжити заходів щодо притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.

25.09.2020 року керівником Департаменту запобігання та виявлення корупції ОСОБА_2 направлено на ім`я голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_3 лист «Про виконання припису» № 23-04/51578/20, в якому висунуто вимогу про усунення в найкоротший термін порушення трудових прав ОСОБА_1 , яке полягало в неповній оплаті суддівської винагороди, шляхом видання відповідних наказів та внесення змін до табелів обліку використання робочого часу за період 2016-2019 роки, з метою реалізації ч. 4 ст. 53-4 Закону № 1700-VII, згідно з якою викривачу гарантується поновлення порушених прав.

09.10.2020 року наказом голови Октябрського районного суду м. Полтави «Про скасування наказів про оплату праці судді ОСОБА_1 та внесення змін до табелів обліку використання робочого часу» № 36/од.с на виконання приписів вказаного вище листа скасовано накази голови Октябрського районного суду м. Полтави «Про оплату праці судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 »: від 27.09.2016 року № 26/од.с.; від 07.10.2016 року № 29/од.с.; від 21.10.2016 року № 31/од.с.; від 13.02.2017 року № 5/од.с.; від 15.03.2017 року № 7/од.с; від 23.03.2017 року № 9/од.с.; від 20.04.2017 року № 11/од.с.; від 20.03.2019 року № 14/од.с.; від 19.12.2019 року № 44/од.с.

Пунктом 2 вказаного наказу внесено виправлення до табелів обліку використання робочого часу за період 2016-2019 роки відносно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 в частині проставлення прогулів та відміток щодо пропорційно відпрацьованого часу шляхом проставлення відповідних відміток про відпрацювання робочого часу в повному обсязі.

Пунктом 3 вказаного наказу наказано бухгалтерії ТУ ДСА в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 період 2016-2019 роки відповідно до виправлених табелів обліку використання робочого часу.

На виконання означеного наказу та наданих уточнених табелів обліку використання робочого часу ТУ ДСА в Полтавській області здійснено перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за повних 15 робочих днів, а саме: 06.07.2016 року, 13.09.2016 року, 14.09.2016 року, 21.09.2016 року, 22.09.2016 року, 23.09.2016 року, 16.03.2017 року, 05.04.2017 року, 14.09.2017 року, 15.09.2017 року, 05.06.2019 року, 07.06.2019 року, 01.11.2019 року, 19.11.2019 року, 20.11.2019 року, які попередньо були зараховані як прогул, та 49 годин 40 хвилин за дні: 15.09.2016 року, 26.09.2016 року, 27.09.2016 року, 28.09.2016 року, 29.09.2016 року, 07.10.2016 року, 11.10.2016 року, 12.10.2016 року, 18.10.2016 року, 09.03.2017 року, 10.03.2017 року, 15.03.2017 року, 10.04.2017 року, 11.04.2017 року, 14.03.2019 року, 27.11.2019 року, попередньо за які оплата проводилася пропорційно відпрацьованому часу, за яким загальний розмір суми донарахованої суддівської винагороди склав 23.903,84 грн.

18.11.2020 ТУ ДСА у Полтавській області проведено виплату суддівської винагороди у розмірі 23 903,84 грн на користь ОСОБА_1 .

Судом зазначено, що основною умовою для виплати громадянину компенсації відповідно до умов Закону № 2050-III є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Як встановлено судом та не заперечується ТУ ДСА у Полтавській області, позивачу заробітна плата/суддівська винагорода за вказані вище періоди була виплачена 18.11.2020 року.

Надаючи оцінку обставинам справи з урахуванням висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 08.11.2022 у цій справі, судом зазначено про те, що у матеріалах справи міститься лист ТУ ДСА у Полтавській області від 21.12.2020 року № 02/3451/2020-вих /т. 2 а.с. 154/ відповідно до якого зокрема зазначено, що виплата коштів позивачу була здійснена 18.11.2020 року.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №№ 996-XIV) бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Частиною 1, 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На виконання вимог ухвали суду від 27.12.2022 року ТУ ДСА у Полтавській області надано до суду розрахунковий лист позивачки ОСОБА_1 за листопад 2020 року, в якому зазначено види нарахування, суми нарахування, дні за які здійснено нарахування, види та суми утримання. Дослідивши вказаний розрахунковий лист суд дійшов висновку, що останній не містить дати та часу формування даного документу. За поясненнями відповідача ТУ ДСА у Полтавській області, - нарахування перерахованої суддівської винагороди було здійснене між 12.11.2020 року та 17.11.2020 року.

Суд звернув увагу, що наказ голови Октябрського районного суду м. Полтави «Про скасування наказів про оплату праці судді ОСОБА_1 та внесення змін до табелів обліку використання робочого часу» № 36/од.с на виконання приписів вказаного вище листа скасовано накази голови Октябрського районного суду м. Полтави «Про оплату праці судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 »: від 27.09.2016 року № 26/од.с.; від 07.10.2016 року № 29/од.с.; від 21.10.2016 року № 31/од.с.; від 13.02.2017 року № 5/од.с.; від 15.03.2017 року 7/од.с; від 23.03.2017 року № 9/од.с.; від 20.04.2017 року № 11/од.с.; від 20.03.2019 року № 14/од.с.; від19.12.2019 року № 44/од.с. було прийнято 09.10.2020 року. Водночас позивачці заробітна плата за вказані вище періоди була виплачена 18.11.2020 року, що підтверджено матеріалами справи. Таким чином, право позивачки на отримання заробітної плати за оскаржувані періоди підтверджено наказом голови суду від 09.10.2020 року № 36/од.с «Про скасування наказів про оплату праці судді ОСОБА_1 та внесення змін до табелів обліку використання робочого часу».

За встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог позивачки та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачці компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати.

Не погоджуючись із судовим рішенням в апеляційній скарзі відповідач ТУ ДСА у Полтавській області просить його скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволені вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що відповідно до Закону № 2050-III компенсація нараховується в разі затримки нарахованого але не виплаченого доходу. Разом з тим, донарахування суддівської винагороди позивачці було здійснено на підставі наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави № 36/од.с від 09.10.2020 року. Виплата ж донарахованої суддівської винагороди у розмірі 23.903,84 грн (після утримання обов`язкових платежів) здійснена 18.11.2020 року. Оскільки календарний місяць, це проміжок часу з 1 до 30 (31) числа кожного місяця (28 чи 29 число у лютому), то ТУ ДСА не допустило затримки нарахованого але не виплаченого доходу позивачки .

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу ТУ ДСА в Полтавській області без задоволення, а судове рішення без змін. Доводи, покладені позивачкою в обґрунтування відзиву по суті аналогічні правовій позиції, яка займала позивачка звертаючись до суду з адміністративним позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу НАЗК просить залишити апеляційну скаргу ТУ ДСА в Полтавській області без задоволення, а судове рішення без змін, зазначаючи, що погоджується із викладеними у оскаржуваному рішенні висновками суду першої інстанції, яким в повному обсязі задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , що являється викривачем у розумінні положень Закону України «Про запобігання корупції».

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача Октябрського районного суду м. Полтави не надійшов, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши позивачку та її представника, представника НАЗК, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Наказом Державної судової адміністрації України № 131 від 04.07.2016 року затверджено Положення про облікову політику місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції, Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України.

Наказом ТУ ДСА в Полтавській області № 2161од від 17.07.2014 року затверджено Положення про облікову політику територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області.

Наказом ТУ ДСА в Полтавській області № 25/од від 20.11.2017 року затверджено Положення про організацію бухгалтерського обліку в ТУ ДСА в Полтавській області.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах й організаціях регулюється наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 року № 489 (далі Наказ № 489), яким затверджено типову форму № 5 «Табель обліку використання робочого часу».

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Вiдповiдно табель обліку використання робочого часу заповнюється двiчi на мiсяць: за першу половину мiсяця - для нарахування авансових платежiв; за весь мiсяць - для розрахунку заробiтної плати за мiсяць.

Наприкiнцi мiсяця в табелi обліку використання робочого часу пiдраховується загальна кiлькiсть вiдпрацьованих днiв i днiв неявок на роботу. Табель подається до бухгалтерiї завчасно для своєчасного розрахунку заробiтної плати.

Підприємство, установа, організація для обліку робочого часу самостійно має визначати: осіб, відповідальних за ведення обліку використання робочого часу працівниками та оформлення табелів; посадових осіб, які мають засвідчувати своїми підписами інформацію, зазначену в табелях; строки подання табелів на підпис відповідним посадовим особам; строки подання табелів до бухгалтерії для нарахування заробітної плати; порядок унесення до табеля відомостей про нових працівників та вилучення з нього відомостей про звільнених працівників; правила та порядок присвоєння працівникам табельних номерів; правила і порядок коригування відомостей про фактичну роботу та відсутність працівників на роботі.

Заповнений табель обліку використання робочого часу підписує відповідальна особа. Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до статті 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 Закону № 2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

У відповідності до ст. 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі ст. 4 даного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

За змістом ст. 7 Закону № 2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Уряд прийняв постанову від 21.02.2001 року № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно із пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст зазначених норм права дає підстави колегії суддів дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі суддівської винагороди) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Законом України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та Положенням про територіальне управління Державної судової адміністрації в Полтавській області, затвердженим 25.09.2015 року Головою ДСА України, визначено, що основним завданням управління, зокрема, є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів Полтавської області, фінансове забезпечення місцевих загальних судів Полтавської області. Заходи по фінансовому забезпеченню місцевих загальних судів Полтавської області включають в собі, у тому числі нарахування та виплату суддівської винагороди. При цьому, нарахування та виплата, у тому числі суддівської винагороди здійснюється ТУ ДСА на підставі табелів обліку використання робочого часу, з урахуванням наказів голів відповідних судів з цього питання (наказів про надання відпусток, про відрядження тощо).

Судовим розглядом справи встановлено і встановлені обставини визнаються сторонами, що позивачка ОСОБА_1 з 2010 року є суддею Октябрського районного суду м. Полтави.

Суддівська винагорода позивачці нараховувалася ТУ ДСА у Полтавській області на підставі табелів обліку використання робочого часу і наказів голови Октябрського районного суду міста Полтави, зокрема: 06.07.2016 року прогул (згідно табеля обліку використання робочого часу за липень 2016 року; 13.09.2016 року і 14.09.2016 року прогул (згідно табеля обліку використання робочого часу за вересень 2016 року; 21, 22, 23.09.2016 року прогул (згідно табеля обліку використання робочого часу за вересень 2016 року); 28.09.2016 року - прогул (згідно додаткового табеля обліку використання робочого часу за вересень 2016 року); 11, 18.10.2016 року прогул (згідно табеля обліку використання робочого часу за жовтень 2016 року); 16.03.2017 року прогул (згідно табеля обліку використання робочого часу за березень 2017 року); 05.04. 2017 року прогул (згідно табеля обліку використання робочого часу за квітень 2017 року); 14,15.09.2017 року прогул (згідно табеля обліку використання робочого часу за вересень 2017 року) (встановлено судовими рішеннями у справі № 440/4178/18); 14.03.2019 року прогул (згідно табелю використання робочого часу за березень 2019 року, т. 2, а.с. 7); 05,07.06.2019 року - прогул (згідно табелю використання робочого часу за червень 2019 року, т. 2, а.с. 10); 01, 19, 20, 27.11.2019 року прогул (згідно табелю використання робочого часу за листопад 2019 року, т. 2, а.с. 5, 15).

Наказом голови Октябрського районного суду м. Полтави № 36/од.с від 09.10.2020 року «Про скасування наказів про оплату праці судді ОСОБА_1 та внесення змін до табелів обліку використання робочого часу» скасовані накази голови Октябрського районного суду м. Полтави «Про оплату праці судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 »: від 27.09.2016 року № 26/од.с.; від 07.10.2016 року № 29/од.с.; від 21.10.2016 року № 31/од.с.; від 13.02.2017 року № 5/од.с.; від 15.03.2017 року № 7/од.с; від 23.03.2017 року № 9/од.с.; від 20.04.2017 року № 11/од.с.; від 20.03.2019 року № 14/од.с.; від 19.12.2019 року № 44/од.с. Внесені виправлення до табелів обліку використання робочого часу за період 2016-219 роки відносно судді ОСОБА_1 в частині проставлення прогулів та відміток щодо пропорційно відпрацьованого часу, шляхом проставлення відповідних відміток про відпрацювання робочого часу в повному обсязі. Бухгалтерії ТУ ДСА в Полтавській області запропоновано провести перерахунок суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 за період 2016-2019 років відповідно до виправлених табелів обліку використання робочого часу (т. 2, а.с. 170, 183-192, 223)

Обставини справи свідчать, що відповідачем ТУ ДСА в Полтавській області на підставі наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави № 36/од.с від 09.10.2020 року та уточнених табелів обліку використання робочого часу було проведено перерахунок (у листопаді 2020 року, точну дату відповідач визначити не в змозі) та 18.11.2020 року виплату донарахованої суми суддівської винагороди ОСОБА_1 (т. 4, а.с. 23-25, 26, 27).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості вимог адміністративного позову ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що положення Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 визначають право особи на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати незалежно від наявності чи відсутності вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (суддівська винагорода) особи (судді Гольник Л.В.) не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат. При цьому колегія суддів зауважує, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Колегія суддів також звертає увагу на висновки, що сформульовані у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 року у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19, від 29.03.2023 року у справі № 120/9475/21-а та інших, - зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Отже, наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів (висновок Верховного суду у справі № 2-а-1/11 (постанова від 30.09.2020 року).

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивачки ОСОБА_1 .

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегія суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ч. 1 ст. 316 КАС України).

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц Л.В. Курило Постанова у повному обсязі складена і підписана 27 липня 2023 року.