ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 р.Справа № 818/1597/17Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.08.2022, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 02.09.22 року по справі № 818/1597/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МХП Урожайна країна"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МХП Урожайна країна" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0002821401 від 09.08.2017 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 4049374,00 грн., у тому числі: 719159,00 грн. - основний платіж, 3330215,00 грн. за штрафними санкціями.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом під час перевірки зроблено хибні висновки, оскільки наявні на підприємстві первинні документи, що надавались уповноваженим особам відповідача, свідчать про відсутність порушень чинного законодавства України. Так, сільгосппідприємство - суб`єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість має право перераховувати кошти зі спецрахунка: на погашення вартості придбаних виробничих факторів будь-якого виду, перелічених у пп. 209.15.1ПКУ; на виплату орендної плати за землі, що використовуються для виробництва сільгосппродукції, та оренду сільськогосподарської техніки; для інших виробничих цілей, прямо пов`язаних із виробництвом і реалізацією сільгосппродукції. Отже, кошти використовуються для компенсації виробничих факторів та інших виробничих цілей, що і було зроблено позивачем. Крім того, на переконання позивача, посадовими особами податкового органу невірно визначено рівень звичайних цін сільськогосподарської продукції, оскільки джерела інформації про такі ціни використовувались без врахування обставин здійснення господарських операцій ТОВ "Урожайна країна".

Рішенням Сумського районного суду від 17.08.2022 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 №0002821401 в частині визначення податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 719159,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 359580,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МХП Урожайна країна" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області суму судового збору в розмірі 5393,88 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Сумській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що за результатами перевірки ТОВ "МХП Урожайна країна" та проведеного аналізу реалізації сільськогосподарської продукції, встановлено відхилення договірних цін від звичайних, оскільки позивач реалізовував продукцію за нижчими від звичайних цінами, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 719159,02 грн. При цьому, позивачем не виписувалось відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 №1307, зареєстрованого у МЮУ 26.01.2016 за №137/28267, другої податкової накладної з номенклатурою "перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами".

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, в той же час відповідач свої вимоги зводить до цитування норм Податкового кодексу та не містить жодних обгрунтувань щодо порушення судом першої інстанції норм права.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Урожайна країна" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 по 31.03.2017, за результатами якої складено акт перевірки від 19.07.2017 №126/18/28/1401/37078234/49.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ "Урожайна країна", а саме:

- п.188.1ст.188, п.201.1ст.201 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 768047,02 грн., у тому числі за лютий 2016 р. в сумі 6393,03 грн., за березень 2016 р. в сумі 11436,82 грн., за квітень 2016 р. в сумі 59002,54 грн., за травень 2016 р. в сумі 184348,59 грн., за липень 2016 р. в сумі 2059,23 грн., за серпень 2016 р. в сумі 356421,83 грн., за вересень 2016 р. в сумі 145948,21 грн., за жовтень 2016 р. 1304,07 грн., за листопад 2016 р. в сумі 132,70 грн.;

- п. п. 209.2, п.п. 209.15.1. п. 209 ст.209р.V Податкового кодексу Українивстановлено нецільове використання коштів акумульованих на спеціальному рахунку в 2015 р. в загальній сумі 1980422,48 грн., в т.ч. вересень 2015 р. в сумі 1030008,68 грн., жовтень 2015 р. в сумі 317221,98 грн., листопад 2015 р. в сумі 316571,58 грн., в грудні 2015 р. в сумі 316620,27грн.

ТОВ "Урожайна країна" не погоджуючись із висновками акту перевірки звернулось із запереченням до ГУ ДФС у Сумській області.

ГУ ДФС у Сумській області розглянуло заперечення ТОВ "Урожайна країна" та частково врахувало доводи заперечення щодо порушення п.188.1ст.188, п.201.1ст.200 Податкового кодексу України, що ТОВ "Урожайна країна".

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення №0002821401 від 09.08.2017 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 4049374,00 грн., у тому числі: 719159,00 грн. - основний платіж, 3330215,00 грн. за штрафними санкціями.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем до ДФС України. Відповідно до Рішення ДФС України про результати розгляду скарги №23216/6/99-99-11-01-01-25 від 17.10.2017, податкове повідомлення-рішення №0002821401 від 09.08.2017 залишено без змін.

Не погодившись з вказаними рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необхідності визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2017 №0002821401 в частині визначення податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 719159,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 359580,00 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо встановлення податковим органом порушень та визначення податкового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних санкцій щодо застосування ТОВ "МХП Урожайна країна" цін за реалізацію сільськогосподарської продукції, колегія суддів зазначає наступне.

З метою визначення інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутністю однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах (далі - ринкові ціни), у ході перевірки посадовою особою контролюючого органу використано загальнодоступні джерела інформації, а саме:

- дані Інтернет сайту Аграрної біржі (agrex.gov/ua) про ціни на сільськогосподарську продукцію, що реалізується сільськогосподарськими підприємствами України на території України;

- статистичну інформацію, надану Головним управлінням статистики у Сумській області листом від 16 грудня 2016 року за №04.4-82-3561, про ціни реалізації сільськогосподарської продукції сільськогосподарськими підприємствами Сумської області;

- інформацію про ціни реалізації сільськогосподарської продукції, які діяли відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", Методики визначення мінімальної та максимальної інвентаризаційної ціни об`єкта державного цінового регулювання, затвердженоїпостановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року №159, згідно знаказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14 вересня 2016 року №305.

Відповідно до абзаців першого-четвертого пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Пункт 1.1 статті 1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" визначає основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення.

У статті 2 вказаного Закону наведені визначення термінів для цілей цього Закону, які вживаються у таких значеннях, зокрема:

Аграрна біржа - юридична особа, створена згідно із Законом України "Про товарну біржу", яка підпадає під регулювання норм такого закону і статей 279 - 282 Господарського кодексу України (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) та надає послуги суб`єктам господарювання з укладення біржових договорів (контрактів) щодо сільськогосподарської продукції, товарних деривативів, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція, іпотечних сертифікатів та іпотечних закладних, а також з проведення розрахунково-клірингової діяльності за ними (пункт 2.1).

Аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів щодо сільськогосподарської продукції (пункт 2.2).

Державна аграрна інтервенція - продаж або придбання сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку з метою забезпечення цінової стабільності Державна аграрна інтервенція поділяється на товарну та фінансову. Товарна інтервенція - продаж сільськогосподарської продукції при зростанні цін на організованому аграрному ринку понад максимальний рівень, що здійснюється з метою досягнення рівня рівноваги, у тому числі шляхом продажу товарних деривативів. Фінансова інтервенція - придбання сільськогосподарської продукції при падінні оптових цін на організованому аграрному ринку нижче мінімального рівня, яка здійснюється з метою досягнення рівня рівноваги, у тому числі шляхом придбання товарних деривативів (пункт 2.5).

Організований аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів, предметом яких є сільськогосподарська продукція, за стандартизованими умовами та реквізитами біржових договорів (контрактів) і правилами Аграрної біржі (пункт 2.12).

Статтею 3 Закону встановлено, що держава здійснює регулювання гуртових цін окремих видів сільськогосподарської продукції (далі - державне цінове регулювання), встановлюючи мінімальні та максимальні інтервенційні ціни, а також застосовуючи інші заходи, визначені цим Законом, при дотриманні правил антимонопольного законодавства та правил добросовісної конкуренції (пункт 3.1). Зміст державного цінового регулювання полягає у здійсненні Аграрним фондом державних інтервенцій в обсягах, що дозволяють встановити ціну рівноваги (фіксінг) на рівні, не нижчому за мінімальну інтервенційну ціну та не вищому за максимальну інтервенційну ціну. Держава не здійснює цінове регулювання за межами організованого аграрного ринку України (пункт 3.2).

Відповідно до підпункту 3.3.1 пункту 3.3 статті 3 Закону пшениця, соняшник, кукурудза та соя є об`єктами державного цінового регулювання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 159, затверджена Методика визначення мінімальної та максимальної інтервенційної ціни об`єкта державного цінового регулювання (втратила чинність 01 квітня 2021 року), і на кожний маркетинговий період наказами Міністерства аграрної політики та промисловості України встановлювалися мінімальні і максимальні інтервенційні ціни.

Податковий орган зазначає, що позивач при визначенні бази оподаткування за операціями з продажу пшениці, соняшника, кукурудзи та сої у 2016 році не міг зазначати ціни менші ніж встановлені зазначеними наказами мінімальні інтервенційні ціни (для кукурудзи) та інформацією, яка міститься на офіційному сайті Аграрної біржі та наданою Головним управлінням статистики у Сумській області (для пшениці, соняшника та сої).

Проте системний аналіз наведених норм Закону свідчить про те, що держава здійснює регулювання гуртових цін окремих видів сільськогосподарської продукції лише в межах організованого аграрного ринку, натомість за межами цього ринку цінове регулювання державою не здійснюється.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2019 року у справі №818/309/18 та від 23 березня 2020 року у справі №240/6150/18.

Матеріалами справи встановлено, що Товариством здійснено постачанням зазначених товарів, за межами організованого аграрного ринку, що не потребує цінового регулювання державою.

В той же, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи відповідача при визначені найнижчих можливих цін реалізації сільськогосподарських культур у спірний період, посилання на статистичну інформацію, надану Головним управлінням статистики у Сумській області листом від 16 грудня 2016 року за №04.4-82-3561 та наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14 вересня 2016 року №305.

Колегія суддів зазначає, що наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України та лист, яким надана інформація Головним управлінням статистики у Сумській області, датовані другою половиною 2016 року (вересень та грудень), тоді як податкові зобов`язання, на думку податкового органу, занижені в період лютий - травень, липень - листопад 2016 року, що свідчить про неможливість застосування інформації у вказаних документах до вересня та грудня 2016 року відповідно.

Крім того, в самому листі Головного управління статистики у Сумській області вказано про те, що наведені в цьому листі середні ціни призначені для статистичних цілей і не можуть використовуватися для інших цілей.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2017 №0002821401 щодо визначення податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 719159,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 359580,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 по справі № 818/1597/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 27.07.2023 року