Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 липня 2023 р. справа № 520/14286/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд. 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 10.03.2023 №100/3500040136 складене Північним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних, які складені у вересні 2022^року відбулась через неправомірні дії Офісу великих платників податків по стягненню податкового боргу з ПДВ, оминаючи електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ у періоді з березня 2017р. по березень 2021р. Всього з березня 2017р. по березень 2021р. податковим органом стягнуто з рахунків товариства у примусовому порядку у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ 158 830 278 грн., стягнені кошти не поповнили електронний рахунок, що значно ускладнювало та іноді унеможливлювало реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань в ЄРПН.

Позивач наполягає на позиції стосовно того, що реєстрація дозволяється за умови наявності позитивного значення реєстраційної суми, а тому позивач здійснював реєстрацію податкових накладних, коли реєстраційна сума мала позитивне значення. Проте після складання податкових накладних, зазначених в оскаржуваному Акті та податковому повідомлені-рішенні, та до кінцевого строку реєстрації цих податкових накладних згідно з вимогами ПКУ, товариство мало від`ємне значення реєстраційної суми, тому спроб реєстрації не здійснював через відсутність будь якого сенсу, адже він у будь-якому разі отримав би відмову згідно з правилами податкового законодавства.

Позивач зазначає, що вилучені згідно з п. 95.5 ПКУ кошти повинні зараховуватись на рахунок у СЕА ПДВ, що підтверджується рішенням суду по справі №520/24920/21.

Позивач також зазначає, що податкове повідомлення - рішення складено невірно, а саме в ньому невірно розрахована сума штрафної санкції через застосування невірних розмірів штрафних санкцій внаслідок зміни правового регулювання цього питання під час воєнного стану.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що дії з несвоєчасної реєстрації податкових накладних вчинені умисно, оскільки позивачем взагалі не вчинялись заходи щодо їх реєстрації. Щодо посилань на стягнення коштів з СЕА ПДВ, відповідач зазначив, що кошти не вилучались посадовою особою контролюючого органу а були стягнуті з рахунків платника відкритих в установах банків. на електронний рахунок платника в СЕА ПДВ вносяться тільки готівкові кошти, вилучені посадовою особою контролюючого органу, а не стягнуті з рахунків підприємства б установі банку. У жовтні 2022 року - листопаді 2022 року не здійснювались заходи по стягненню податкового боргу АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» інкасовими дорученнями відповідно до п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України. Відповідач акцентує увагу на тому, що попри заяви підприємства щодо порушення його прав, у зв`язку з чим воно було позбавлено можливості реєструвати податкові накладні та повномасштабної збройної агресії російської федерації, АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» за період січень 2022 року вересень 2022 року (до періоду який охоплено камеральною перевіркою) спромоглось виписати та своєчасно зареєструвати 48 498 податкових накладних на загальну суму ПДВ 478 693 414,88 грн. Стосовно посилань позивача на розмір застосованих штрафних санкцій, відповідач вважає, що штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року.

У відповіді на відзив позивач додатково вказав, що контролюючий орган проігнорував пряму норму п.2001.4 статті 2001 ПК України, та застосував механізм спрямування коштів до бюджету, який був вигаданий ним самостійно, що унеможливило реєстрацію позивачем податкових накладних внаслідок того, що відповідачем порушено механізм зарахування стягнутих коштів у рахунок погашення ПДВ на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ.

Також у відповіді на відзив позивачем детально описано обставини функціонування підприємства під час введення воєнного стану з урахуванням специфіки послуг, що надає підприємство, наявності дебіторської заборгованості від комунальних підприємств Харківського міської територіальної громади, відсутності надходження компенсаційних платежів, руйнування інфраструктури, підвищення витрат на закупівлю електричної енергії з метою компенсації ТВЕ на її розподіл, послуг з передачі електричної енергії та диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, тощо.

Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що посадовими особами Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку Акціонерного товариства "Харківобленерго", за результатами якої складено акт перевірки від 01.02.2023 № 54/35-00-04-01-14/00131954 «Про результати камеральної перевірки АТ «Харківобленерго» (код ЄДРПОУ 00131954), з питань своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, які складені у періоді з 01.01.2022 по 30.11.2022 та зареєстровані у листопаді 2022 р., грудні 2022р. та січні 2023 року.

Згідно з висновками Акта перевірки, відповідачем встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ), у зв`язку з чим до позивача застосовані штрафні санкції на підставі п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ у сумі 128 455,61 грн.

Контролюючим органом на підставі вищевказаних висновків акту складено податкове повідомлення-рішення від 10.03.2023 № 100/3500040136.

При розрахунку суми штрафних санкцій відповідачем застосовано приписи п.120-1.1 ст.120 ПК України.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення скарга позивача залишена без задоволення, а спірне рішення - без змін.

Вважаючи, що податкове повідомлення-рішення від 10.03.2023 №100/3500040136, яким до АТ «Харківобленерго» застосовано штрафні санкції, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Зі змісту заяв по суті справи, наданих позивачем та відповідачем, судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень Податкового кодексу України в частині наявності у діях платника податків під час несвоєчасної реєстрації податкових накладних вини, а також визначення контролюючим органом розміру штрафної санкції, застосованої до позивача.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню у означеному контексті, суд зазначає таке.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 цієї статті передбачає, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Водночас, Законом № 2876-IX від 12.01.2023 підрозділ 2 розділу XX ПК України доповнено пунктами 89 та 90, якими визначено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України та який триває і на сьогодні.

Оцінюючи аргументи учасників справи стосовно ретроспективної дії вищевказаних норм пунктів 89 та 90 в часі стосовно застосування їх до спірних правовідносин, суд зазначає таке.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України також надав роз`яснення порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori «наступний закон скасовує попередній».

Таким чином, єдиний орган конституційної юрисдикції фактично передбачив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.

У контексті спірних правовідносин суд зазначає, що пункти 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України фактично врегульовують правовідносини як і щодо строків подання податкових накладних на реєстрацію, так і розміру штрафних санкцій за несвоєчасне їх подання саме на період дії в України правового режиму воєнного стану, який введено 24.02.2022. Такі норми по суті є спеціальними та за правовим принципом lex specialis derogat generali підлягають правозастосуванню до правовідносин, які виникли протягом дії воєнного стану, і, відповідно, мають зворотню дію в часі, оскільки пом`якшують відповідальність платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, обмежену саме строком дії воєнного стану та шість місяців після його завершення.

У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - ультраактивної дії нормативно-правових актів.

Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів, тобто, закон № 2876-IX від 12.01.2023, вводячи до кодифікованого нормативно-правового акту норму права з ретроспективною дією, мав би передбачати обмеження дії такого закону в часі, однак, подібних приписів не містить, а тому відсутність такого застереження нівелює право суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах застосовувати при проведенні камеральної перевірки та при винесенні податкового повідомлення-рішення приписи ст.120-1 ПК України, натомість, мають застосовуватись саме пункти 89 та 90.

Відтак, посилання відповідача на те, що норма пунктів 89 та 90 застосовується до правовідносин щодо реєстрації податкових накладних із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року, є неприйнятними, адже суперечать основним принципам теорії права.

Вказані висновки суду при оцінці спірного рішення вже є достатніми підставами для його скасування, утім, оцінюючи інші аргументи сторін щодо наявності у діях позивача щодо несвоєчасності реєстрації податкових накладних вини, суд вважає за необхідне вказати таке.

Згідно з п. 109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий кодекс України не містить визначення поняття «вина», однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у статті 112 Кодексу.

Так, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Одним з аргументів відсутності у позивача вини у спірних правовідносинах є обставини стосовно неможливості після складання податкових накладних, зазначених в Акті, та до кінцевого строку реєстрації цих податкових накладних згідно з вимогами ПК України, подати їх на реєстрацію у зв`язку з показником від`ємного значення реєстраційної суми, що підтверджується наданими до суду витягами щодо відсутності реєстраційних лімітів.

Як зазначає позивач, спроб реєстрації податкових накладних він не здійснював через відсутність будь якого сенсу, адже він у будь-якому разі отримав би відмову згідно з правилами податкового законодавства.

Водночас, відповідач стверджує, що тільки наявність квитанцій про відмову у реєстрації податкових накладних свідчили б про наміри позивача вчинити дії стосовно реєстрації.

Утім, суд критично ставиться до таких аргументів контролюючого органу, адже факт ненадання копій квитанцій не означає, що дії з несвоєчасної реєстрації вчинені позивачем умисно.

До такого висновку суд приходить з урахуванням оцінки доказів, наданих до суду, які у різних аспектах підтверджують системність дій позивача як добросовісного платника податків з намаганням вирішити питання щодо можливості реєстрації податкових накладних.

Так, не є спірними обставини щодо того, що позивачем за наявності позитивного значення суми реєстраційного ліміту протягом 2022 року здійснювалась реєстрація податкових накладних, відповідач у відзиві також вказує про те, що протягом спірного періоду позивачем своєчасно зареєстровано 450 податкових накладних.

Окрім того, 17.05.2023 позивачем на виконання приписів п. 69.1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України направлено на адресу контролюючого органу заяву № 01-16/2592 щодо неможливості виконання податкових обов`язків, до якої доданий перелік податкових обов`язків, які позивач не мав можливості виконувати, у тому числі і податкові накладні, щодо несвоєчасної реєстрації яких винесене спірне рішення. 09.06.2023 на адресу товариства надійшло Рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП № 1703/6/35-00-04-01-22 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, яке є предметом судового розгляду у справі № 520/16237/23.

Оцінюючи аргументи учасників справи у контексті протиправності дій контролюючого органу щодо непоповнення рахунку у СЕА ПДВ та невірного застосування формули у СЕА ПДВ, що призвело до від`ємного значення суми реєстраційного ліміту та неможливості зареєструвати своєчасно податкові накладні, суд зазначає, що предметом цього спору є скасування індивідуального акту, при цьому суд позбавлений можливості надавати правову оцінку законності таких дій податкового органу.

Суб`єктом владних повноважень не заперечується факт того, що стягнуті за інкасовими дорученнями на підставі рішення від 06.06.2019 № 3 (скасоване рішеннями судів по справі № 520/7295/19), рішення від 30.06.2020 № 3 (скасоване рішеннями судів по справі № 520/10770/20); рішення від 09.12.202 №4 ( скасоване рішеннями судів по справі №520/4563/21) не поповнювали рахунок позивача у СЕА ПДВ, а спрямовувались на погашення податкового боргу позивача, оминаючи такий рахунок, що унеможливило підвищення суми реєстраційного ліміту на рахунку.

При цьому факт стягнення таких коштів до моменту реєстрації податкових накладних у спірних правовідносинах не нівелює факту відсутності у позивача можливості у той чи інший проміжок часу скористатись реєстраційним лімітом.

У аспекті дослідження вказаних правовідносин стосовно наявності у позивача вини суд зважає на висновки суду у справі № 520/24920/21, де суд вказав, що згідно з підпунктом «г» пункту 200-1.4 статті 200-1 ПКУ на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються всі кошти, вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, у тому числі готівкові кошти та кошти, стягнуті податковим органом з рахунків такого платника податків у банках з подальшим зарахуванням коштів до державного бюджету відповідно до ст. 200, 200-1 ПКУ. Такі стягнуті кошти враховуються також у формулі відповідно до п.200-1.3 статті ПКУ.

Аналогічні висновки викладено також і в судових рішеннях у справі №520/10589/2020.

Відтак, вчинені відповідачем дії, що зумовили від`ємне значення реєстраційного ліміту на рахунку СЕА ПДВ у позивача, за такого правового регулювання та з урахуванням викладених у судовому рішенні, що набрало законної сили, висновків, а також довільне тлумачення відповідачем норм права, що регулюють правовідносини стосовно стягнення коштів з позивача, про що відповідач наполягає у відзиві, свідчать про недоведення відповідачем вини платника податків у спірних правовідносинах, адже у позивача внаслідок такий дій відповідача, а також за наявності сукупності обставин щодо фінансового стану підприємства під час введення воєнного стану та його статусу критичної інфраструктури, що підтверджується наданими до суду доказами, була відсутня можливість для дотримання норм щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

Більш того, відповідачем будь-яких інших суттєвих аргументів, що б свідчили про наявність вини у діях платника податків у спірних правовідносинах, у відзиві не наведено, відповідних доказів до суду не надано.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Враховуючи вищевстановлені обставини та норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про порушення відповідачем при винесенні спірного рішення принципу належного урядування, недоведення вини платника податку, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд. 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 10.03.2023 №100/3500040136, складене Північним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд. 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) судовий збір у сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 27 липня 2023 року.

СуддяОлексій Котеньов