ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

26 липня 2023 рокум. Ужгород№ 260/1155/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Грин-Лумей В.Г.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - представник адвокат Дурдинець В.В.

відповідача: Територіальне управління у Закарпатській області Бюро економічної безпеки України - представник Хімчинська А.

БЕБ України - представник Рєзнікова І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальне управління у Закарпатській області Бюро економічної безпеки України БЕБ України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіальне управління у Закарпатській області Бюро економічної безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У позовній заяві зазначає, що відповідно до Наказу № 3-к/ДСК від 25 січня 2023 року його звільнено зі служби Бюро економічної безпеки та займаної посади старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області у званні лейтенанта БЕБ України згідно підпункту 6 пункту 72 Положення "Про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України ".

Підставою для прийняття наказу № 3-к/ДСК від 25січня 2023 року вказуються:

- висновок службового розслідування від 20 січня 2023 року

- Наказ ТУ БЕБ у Закарпатській області № 1-Д від 25 січня 2023 року.

Позивач також вказує, що Наказ № 3-к/ДСК від 25січня 2023 року ним отримано 25 січня 2023 року , перебуваючи на робочому місці , перед врученням якого йому також було надано для ознайомлення Наказ № 1-Д від 25 січня 2023 року.

Вказані накази позивач вважає протиправними та просить їх скасувати з мотивів наведених у позові.

06 березня 2023 року ухвалою ЗОАС було відкрито загальне позовне провадження та зобов`язано Територіальне управління у Закарпатській області Бюро економічної безпеки України надати суду в термін сім днів з дня отримання даної ухвали:

- особову справу позивача, висновок службового розслідування, довідку про заробітну плату . Також запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є .

27 березня 2023 року відповідач надав Відзив на позов, в якому заперечив проти позову, а також надав витребувані письмові докази.

10 квітня 2023 року ухвалою ЗОАС до участі у справі було залучено Дисциплінарну комісію БЕБ України в особі БЕБ, яку було зобовязано надати суду матеріали дисциплінарного провадження.

10 квітня 2023 року представником ТУ БЕБ у Закарпатській області було подано заяву про залишення позову без розгляду у звязку з пропуском позивачем строку звернення до суду, який в даному випадку становить 15 днів з дня ознайомлення позивачем з оскаржуваними наказами у відповідності до ст.31 Дисциплінарного статуту Нацполіції України.

04 липня 2023 року представником позивача було подано заперечення на заяву про залишення адміністративного позову без розгляду, де він зазначає, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду у відносинах публічної служби становить місяць згідно ч. 5 ст. 122 КАСУ.

10 липня 2023 року представником ТУ БЕБ України подано додаткові пояснення , в яких зазначено, що в даному спорі підлягають застосуванню норми Дисциплінарного статуту Нацполіції , і останнім днем оскарження дисциплінарного стягнення є 09.02.2023 року . Також звертає увагу, що при поданні позову представником позивач не повідомлено про поважні причини пропуску строку оскарження .і не зазначено обставини. які би були обєктивно непереборними.

Також вказує про некоректне посилання представника позивача на позицію Верховного Суду у справі 500/1912/22 щодо запровадження воєнного стану як на поважну причину пропуску звернення до суду, оскільки у справі 500/1912/22 позивач є учасником бойових дій та був мобілізований у першу хвилю, а не просто тому, що запроваджено воєнний стан.

11 липня 2023 року ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління у Закарпатській області Бюро економічної безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було залишено без руху для надання можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду.

17 липня 2023 року представником позивача подано заяву про поновлення строку на подання адміністративного позову, в якій акцентується на правовій колізії між КАСУ та Дисциплінарним статутом в питанні строків оскарження і з врахуванням принципу "dubio pro triutario" (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права) в даній справі підлягають застосуванню норми ч.2 ст.122 КАСУ, а не ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту.

20 липня 2023 року представником ТУ БЕБ у Закарпатській області подано заперечення на заяву про поновлення строку на подання адміністративного позову і зазначено , що недоліки, вказані в ухвалі суду від 11.07.2023 року позивачем не усунуто , оскільки не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду встановленого Дисциплінарним статутом Нацполіції.

25 липня 2023 року представником подано до суду додаткові обгрунтування до заяви про поновлення строку на подання адміністративного суду, де в аналогічній на думку представника позивача справі № 260/2727/23 , яка знаходиться у провадженні ЗОАС, де відповідачем є той самий субєкт владних повноважень, застосовано саме місячний строк звернення до суду.

Крім того , представник позивач зазначає, про позивач тривалий час перебував на лікарняному і приступив до виконання обовязків 23 січня 2023 року , а потім перебував на лікування з 26 січня 2023 року по 09 лютого 2023 року.

В підготовчому судовому засіданні представник позивач підтримав подані ним заяви про поновлення строку на подання адміністративного позову і просив в разі його пропуску -поновити строк для подання адміністративного позову.

Представник відповідача заперечив проти поданої представником позивача заяви про поновлення строку на подання адміністративного позову та просив залишити позов без розгляду.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступних висновків.

25 січня 2023 року ТУ БЕБ у Закарпатській області видано Наказ № 1-Д "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким застосовано до старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області лейтенанта БЕБ ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в Бюро економічної безпеки.

Ознайомився з даним наказом позивач 25.01.2023 року, про що свідчить його підпис .

25 січня 2023 року ТУ БЕБ у Закарпатській області видано Наказ № 3-к/ДСК "Про звільнення ОСОБА_1 " , яким з 25 січня 2023 року позивача звільнено зі служби в Бюро економічної безпеки України та займаної посади у звязку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Нацполіції.

Ознайомився з даним позивач 25.01.2023 року, про що свідчить його підпис .

23 лютого 2023 року згідно штампу Укрпошти позов пор оскарження вищевказаних наказів до ЗОАС , складений представником позивача адвокатом Дурдинець В.В, здано на пошту.

01 березня 2023 року даний адміністративний позов зареєстрований в ЗОАС.

Відповідно до ч.3 ст. 122 КАСУ для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач має спеціальне звання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" Порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.

На осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції., затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Отже, позивач , маючи спеціальне звання Бюро економічної безпеки України, мав право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення у відповідності до вимог ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції., затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. з 25 січня 2023 року до 09 лютого 2023 року.

Суд критично оцінює надану представником позивача довідку, видану директором КНП "Центр первинної медико-соціальної допомоги Середнянської селищної ради ", оскільки така видана 03 липня 2023 року без доданого листка непрацездатності, виписки з історії хвороби., які і є належними та допустимими доказами, які можуть бути підтвердженням непрацездатності позивача та не відповідає Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою Мінохорони здоровя N 455 від 13.11.2001, оскільки не містить обовязкового зазначення часу проведеної консультації (п.2.19 Інструкції). За порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України.(п.8.3.). Отже, у звязку з вищенаведеним чим суд не вважає поданий доказ належним та допустимим у розумінні ст.ст. 73-76 КАСУ.

Позов складено та підписано представником позивача адвокатом Дурдинець М.М., на підставі ордеру серія АО № 1016490, виданого 23 лютого 2023 року, в якому зазначено, що адвокат надає правову допомогу позивачу на підставі договору від 03 січня 2023 року, однак подав позов до суду тільки 23 лютого 2023 року , тобто з пропуском 15-денного строку .

Судом не встановлено непереборних обставин, які би унеможливили подання позову позивачем та його представником в 15 -денний термін .

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Наслідки пропуску строку звернення до суду визначені статтею 123 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку у разі визнання їх судом неповажними.

У постанові від 05.02.2020 у справі № 9901/425/19 Велика Палата Верховного суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

В даному випадку більш стислий строк звернення до суду законодавець запровадив на початку військової агресії РФ проти України , підсилюючи роль відповідальності осіб , які проходять службу в силових структурах.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

З приводу посилання представника позивача на висновки Верховного Суду у справі 500/1912/22 щодо запровадження воєнного стану як на поважну причину пропуску звернення до суду, то дане порівння є некоректним, оскільки у справі 500/1912/22 позивач є учасником бойових дій та був мобілізований у першу хвилю, а не просто тому, що запроваджено воєнний стан.

Крім того вказане вказане не позбавляє можливості звернення до суду. Через карантинні обмеження держава почала активно забезпечувати можливість осіб звернення до державних органів та судів альтернативними методами, а саме за допомогою підсистеми «Електронний суд»

Так, КАС України передбачено можливість подання позовної заяви до адміністративного суду як у письмовій, так і в електронній формах; при цьому, у електронній формі позов може бути поданий виключно з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Отже, позивач мав змогу подати позов в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. При цьому, позивач не був позбавлений можливсті звернутися за правовою допомогою з метою захисту його порушених прав у суді.

Такі висновки також зроблено Верховним Судом у справі з приводу перевірки питання поновлення строку звернення до суду і поважності причин пропуску строку у справі № 260/191/21 , де суд касаційної інстанції скасував рішення першої та апеляційної інстанції констатувавши:

- суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права в частині вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду та необґрунтованого поновлення такого строку без наявності на те поважних причин, що не залежали від волевиявлення особи, яка звертається до суду із позовом, та пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду.

Отже ні позивач, ні його представник не навів аргументів щодо неможливості подання до суду пояснень стосовно наявності інших поважних причин пропуску строку звернення із позовом разом із відповідними доказами

У відповідності до п.8 ч. 8 ст. 240 КАСУ суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє. зокрема, ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.( п. 1 ч. 2 ст. 183 КАСУ).

Керуючись статтями 183 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальне управління у Закарпатській області Бюро економічної безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом пятнадцяти днів.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27 липня 2023 року.