ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/14651/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року (головуючий у першій інстанції Неклеса О.М.) в адміністративній справі №160/14651/22 за позовом Керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» про зобов`язання привести захисну споруду у стан готовності,-

В С Т А Н О В И В :

Керівник Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради (далі позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (далі відповідач, АТ «ОГС «Криворіжгаз») в якому просив: зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (адреса: Україна, 50029, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, проспект Металургів, будинок 1, код ЄДРПОУ 03341397) привести у стан готовності захисну споруду №14725, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вулиця Цимлянська, 1-ц, шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту №14725.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на території міста Кривого Рогу обліковується захисна споруда сховище №14725, розташована за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 1-ц, яка перебуває на балансі Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Криворіжгаз». В рамках кримінального провадження, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення згідно з ч. 1 ст. 367 КК України було проведено огляд вказаного вище сховища за участі спеціалістів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій й за результатами цього огляду складено висновок, що захисну споруду сховище №14725 слід вважати «не готовим» до використанням за призначенням. Позивач зауважив, що, не зважаючи на введення в Україні воєнного стану, тобто виникнення надзвичайної ситуації воєнного характеру, порушуючи вимоги ст. 32 Кодексу цивільного захисту України і п. 10 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017 р., відповідач, як балансоутримувач сховища №14725, належним чином не здійснює свій обов`язок щодо утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням, що суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022р. задоволено позовні вимоги.

Зобов`язано Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (адреса: Україна, 50029, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, проспект Металургів, будинок 1, код ЄДРПОУ 03341397) привести у стан готовності захисну споруду №14725, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вулиця Цимлянська, 1-ц, шляхом забезпечення готовності до укриття захисної споруди цивільного захисту №14725.

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» про закриття провадження у справі відмовлено.

Відповідач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення яким позов залишити без розгляду повністю або закрити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень. Таке представництво: по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтереси держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається).

Прокурор звернувся до суду та визначив ГУ ДСНС у Дніпропетровській області органом, який є компетентним у даних правовідносинах.

Апелянт зазначає, що прокурором зазначено, що реалізація контролюючих функцій органами ГУ ДСНС у Дніпропетровській області фактично була обмежена проведенням перевірок та не була спрямована на вжиття більш ефективних заходів реагування; ГУ ДСНС у Дніпропетровській області не вжито заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача до приведення захисної споруди у стан, придатний для використання за призначенням; з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року № 303 - позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав і інтересів держави.

У даній справі прокурор не заявляв про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Апелянт наголошує, що повноваження ГУ ДСНС у Дніпропетровській області визначені Кодексом цивільного захисту населення України та звернення до адміністративного суду здійснюється суб`єктом владних повноважень виключно у випадках, встановлених законом. Це означає, що суб`єкт владних повноважень, виступаючи позивачем, має бути уповноважений законом на звернення до суду за вирішенням спору прямо визначеного законом.

Кодексом цивільного захисту населення України не передбачено звернення ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, як позивача, із заявленими у цій справі позовними вимогами. Таким чином, прокурором визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з даним позовом, який не має права на звернення до суду з даним позовом.

З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Отже, встановленні вище обставини, свідчать про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави у даному спорі, а отже і права на звернення до суду із подібним позовом.

Апелянт зазначає, що при прийнятті судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог за відсутності повноважень прокурора на звернення до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах держави, призвело до порушення п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Також апелянт щодо готовності захисної споруди цивільного захисту зазначає, що висновок суду про не перебування захисної споруди у стані готовності станом на початок збройної агресії проти України не містить посилань на докази, що станом на день ухвалення рішення, свідчать про те, що захисна споруда цивільного захисту - укриття № 14725, не перебуває в стані готовності до використання за призначенням.

На підтвердження усунення недоліків, які були встановленні протоколом огляду місця події від 03.08.2022 року, до матеріалів кримінальної справи було додані наступні документи.

Апелянт наголошує, що позивачем вжиті усі заходи задля приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту (сховища) № 14725, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, актом оцінки стану готовності захисної споруди Цивільного захисту від 18.08.2022р., довідками про герметичність, технічними звітами.

Відтак, відповідачем добровільно виконано вимоги, зазначені позивачем у позовній заяві, на час ухвалення оскаржуваного рішення суду, у зв`язку із чим суд першої інстанції мав закрити провадження на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.

Крім того апелянт просив стягнути на судові витрати по справі.

Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Позивач зазначає, що пунктом 5 Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» наказано Державній службі України з надзвичайних ситуацій невідкладно разом з обласними, Київською міською державними адміністраціями, іншими державними органами, установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності привести єдину державну систему цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період.

Положенням про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №14 від 09.01.2014р. визначено, що в особливий період єдина державна система цивільного захисту функціонує відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та з урахуванням особливостей, що визначаються згідно із Законами України «Про правовий режим воєнного стану», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також іншими нормативно-правовими актами (п. 24).

Особливим періодом відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Тобто на даний час на всій території України діє особливий період, під час якого органи державної влади мають діяти в рамках власних повноважень, але з урахування вимог та задач воєнного часу, спрямовуючи всі зусилля на захист життя та здоров`я населення від невмотивованої та неспровокованої агресії російської федерації, яка систематично здійснює ракетні обстріли території Дніпровського району.

Приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (ст. 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Позивач наголошує, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до не обгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом - КЦЗ, приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Крім того, до повноважень ДСНС належить видання розпорядчих документів (приписів, розпоряджень, постанов) підконтрольним суб`єктам господарювання (як в цьому випадку).

Звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених ст. 68 КЦЗ, чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в справі №240/401/19, стосовно того, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом, а також, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як захист життя та здоров`я людей у період збройної агресії проти України, тому можна дійти висновку, що за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з таким позовом (зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду) до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, необхідно погодитись з висновком суду першої інстанції про доведеність підстав для звернення прокурора з цим позовом.

Також позивач зазначає, що вище зазначений висновок від 23.11.2022р. та огляд місця події від 15.11.2022р. підтверджують доводи суду викладені в рішенні від 28.11.2022р. та прокурора викладені у відповіді на відзив, а також спростовують доводи, про готовність сховища №14725, для використання за призначенням.

Таким чином AT «Оператор газорозподільної системи» «Криворіжгаз» не вжив усіх заходів для приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту (сховища) №14725, а тому слід вважати, що відповідачем добровільно не виконано вимог викладених у позові до винесення остаточного рішення судом першої інстанції, тобто до 28.11.2022р.

Таким чином, доводи відповідача, викладені в апеляційні скарзі, суперечать обставинам справи та нормам чинного законодавства, та не спростовують законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

На балансі АТ «ОГС «Криворіжгаз» (адреса: Україна, 50029, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, проспект Металургів, будинок 1, код ЄДРПОУ 03341397) перебуває захисна споруда захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони), а саме: сховище №14725, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вулиця Цимлянська, 1-ц.

Керівник Криворізької південної окружної прокуратури звернувся до Криворізького районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з листом №04/57-3301 вих-22 від 19.05.2022 р. про надання інформації стосовно захисних споруд із зазначенням місцезнаходження, балансоутримувачів та стану готовності до використання.

Листом №1256/02-22 від 31.05.2022 р. Криворізьке районне управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області надало інформацію про захисні споруди, які перебувають на території, в межах якої здійснює діяльність Криворізька південна окружна прокуратура.

За фактом невиконання балансоутримувачами вимог щодо належного утримання захисних споруд Криворізькою південною окружною прокуратурою внесено відомості до ЄРДР №42022042060000064 від 01.06.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч, 1 ст. 367 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадження отримано копію акту перевірки складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №65 від 29.01.2021 р.; та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №52 від 29.01.2021р.

Відповідно до отриманих в ході досудового розслідування копій документів з єдиної справи №1041 розпорядчих документів, що приймаються під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки стосовно АТ «ОГС «Криворіжгаз» не забезпечено готовність захисної споруди цивільного захисту №14725, розташованої за адресою: вул. Цимлянська, 1-ц, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, для укриття людей, чим порушено п. 8 ст. 32 Кодекс цивільного захисту України, що зафіксовано в акті перевірки, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №65 від 29.01.2021 р.

Згідно з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №52 від 23.01.2021 р., винесеного на підставі вищезазначеного акту, відповідача зобов`язано у строк до 01.05.2021 р. забезпечити готовність до укриття захисної споруди №14725.

Листом №796/0/134 від 23.08.2022 р. від Управління цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації отримано відомості про те, що відповідно до документального обліку захисних споруд цивільного захисту, який веде управління, балансоутримувачем захисної споруди №14725 є ПАТ «Криворіжгаз» Міністерства енергетики та паливної промисловості, та яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Цимлянська 1-ц.

Наведене також підтверджується обліковою карткою сховища на захисну споруду №14725.

Відповідно до п.п, 1.1.1, 1.2.1 статуту АТ «ОГС «Криворіжгаз» (код ЄДРПОУ 03341397) встановлено, що акціонерне товариство є новим найменуванням ПАТ «Криворіжгаз» ЄДРПОУ (03341397) та правонаступником всіх прав та обов`язків ДП по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз», ВАТ по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз», ПАТ «Криворіжгаз».

Матеріали справи свідчать, що 03.08.2022 р. в рамках кримінального провадження №42022042060000064 від 01.06.2022 р. розпочатого за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України було проведено огляд сховища №14725 за участі головного фахівця відділу ЦЗ Криворізького районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області майора служби ЦЗ Дем`яненко К.О. та провідним інспектором відділу запобігання НС Криворізького районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області капітаном служби ЦЗ Прохоровим І.А.

Під час вказаного огляду були виявлені такі недоліки: захисно-герметичні і герметичні двері №1, 2 та герметичний люк в приміщенні №1 до вентиляційної системи та герметичні люки між дверми захисно-герметичними і герметичними дверми №3, 4 при закритті нерівномірно прилягають до ставень або комінгсів, між ставнями та дверми утворюється щілина; відсутні довідки про перевірку герметичності сховища; фільтра-поглиначі вислужили встановлені строки експлуатації, мають ознаки місцевого (не наскрізного) іржавіння корпусу, герметичні клапани не закриті і не опломбовані; маркування та нумерація клапанів надмірного тиску зафарбовані.

Спеціалістами з цивільного захисту зроблено висновок про неготовність для використання за призначенням сховища №14725, що розташоване у м.Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 1-ц.

05.08.2022 р. Криворізька південна окружного прокуратура звернулася до ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області із запитом щодо надання інформації про приведення відповідачем захисної споруди №14725, розташованої за адресою: вул. Цимлянська, 1-ц, м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, у стан готовності.

У відповідь на вказаний вище запит ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області направило до прокуратури лист від 12.08.2022 р. №7318-22, в якому запропоновано звернутися для отримання відповідної інформації до балансоутримувача (відповідач) чи до органів місцевого самоврядування.

Аналогічний зміст має й відповідь надана ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області на запит Криворізької південної окружної прокуратури (лист від 11.08.2022 р. №2170/02/22).

05.08.2022 р. Криворізька південна окружного прокуратура звернулася до в.о. Криворізької міської ради із запитом щодо надання інформації про приведення відповідачем захисної споруди №14725, розташованої за адресою: вул. Цимлянська, 1-ц, м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, у стан готовності, відповіддю на який є лист за вих. №12/34/3591 від 10.08.2022 р.

Таким чином, з урахуванням наведеного керівником Криворізької південної окружної прокуратури зроблено висновок щодо систематичного протягом тривалого часу не виконання відповідачем обов`язків по утриманню захисної споруди №14725, розташованої за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 1-ц, у готовому до використання стані.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що станом на початок збройної агресії проти України захисна споруда цивільного захисту - укриття №14725, що розміщена за адресою: вул. Цимлянська, 1-ц, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, не перебувала в стані готовності до використання за призначенням, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення. Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття №14725 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини. Відповідачем у справі не доведено належними, достатніми і достовірними доказами факт приведення захисної споруди №14725 (сховища), розташованої за адресою: вул. Цимлянська, 1-ц, м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, у стан готовності для використання за призначенням.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частинами 3 та 4 статті 23 Закону №1697-VII визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Згідно із частиною 5 статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 32 КЦЗ України до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Частиною 8 статті 32 КЦЗ України визначено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до частини 15 статті 32 КЦЗ України контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Згідно із пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 року №138 (далі по тексту - Порядок №138) , балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (п. 9 Порядку № 138).

Відповідно до пункту 12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Наказом МВС України від 09.07.2018 року №579 затверджено вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі по тексту - Вимоги).

Пунктом 1 розділу ІІ Вимог визначено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Вимог споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Згідно тексту позову, прокурор не заявляє про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС згідно із пунктом 3 Положення №1052 є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням (підпункт 6);

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту (підпункт 7);

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання (підпункт 39);

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту (підпункт 48);

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки (підпункт 52).

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно із частиною 2 статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, саме органи ДСНС уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств. Здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено саме на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин. Застосування заходів реагування, визначених статтями 67, 68 КЦЗ України, є установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органи ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу, як правильно визначив суд І інстанції.

Згідно зі статтею 46 КАС України юридичні особи можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Таким чином, повноваження ГУ ДСНС у Дніпропетровській області визначені КЦЗ України та звернення до адміністративного суду здійснюється суб`єктом владних повноважень виключно у випадках, встановлених законом.

Це означає, що суб`єкт владних повноважень, виступаючи позивачем, має бути уповноважений законом на звернення до суду за вирішенням спору прямо визначеного законом.

Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, як правильно визначив суд І інстанції.

Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави також може мати наслідком відмови у задоволенні позову, якщо до відкриття провадження у справі суд не застосував положення пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України щодо повернення такої позовної заяви.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18.10.2019 року у справі № 320/1724/19, від 09.10.2019 року у справі № 0440/4892/18, від 04.10.2019 року у справі № 804/4728/18, від 30.07.2019 року у справі № 0440/6927/18, від 26.02.2020 року у справі № 804/4458/18, від 27.04.2020 року у справі № 826/10807/16, від 20.05.2020 року у справі № 580/17/20.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що згідно тексту позову Керівник Криворізької південної окружної прокуратури, посилаючись на статтю 67 КЦЗ України, просить зобов`язати відповідача привести у стан готовності захисну споруду №14725, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вулиця Цимлянська, 1-ц, шляхом забезпечення готовності до укриття такої споруди.

Як зазначалось вище, відповідно до частини 2 статті 68 КЦЗ України передбачено можливість звернення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Тобто, звернення до суду із вимогами зобов`язання привести у стан готовності споруду законодавцем взагалі не передбачено.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» №2228-IX від 21.04.2022 року (набрав чинності 16.06.2022 року) у Кодексі цивільного захисту України виключено статтю 67.

Тобто, звертаючись до адміністративного суду з даним позовом, Керівник Криворізької південної окружної прокуратури в обґрунтування позову послався в тому числі на норму КЦЗ України, яка на час подання позву вже не діяла.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до не обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно частини 4 статті 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та дійшов помилково висновку про наявність підстав для задоволення позову, судове рішення підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року в адміністративній справі №160/14651/22 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року в адміністративній справі №160/14651/22 за позовом Керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» про зобов`язання привести захисну споруду у стан готовності - скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

Відмовити у задоволені позовних вимог Керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» про зобов`язання привести захисну споруду у стан готовності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької південної окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (код ЄДРПОУ 03341397) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги 3721 грн 50 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко