П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/17639/22

Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

Дата і місце ухвалення 25.05.2023р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 25 листопада 2022 року №142-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Інну Непомнящу»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 311-К від 01 грудня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 320-К від 12 грудня 2022 року «Про внесення змін до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01.12.2022 р. № 311-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області;

- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на порушення судом першої інстанції порядку розгляду даної справи, зазначивши про те, що оскільки позивач займала посаду, яка відноситься до посад державних службовців категорії «В» та в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» є службовою особою, яка займає відповідальне становище, дана адміністративна справа повинна була розглядатись за правилами загального позовного провадження, тоді як суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. На думку відповідача, порушення судом першої інстанції процесуальних норм є підставою для скасування судового рішення.

Також апелянт посилався на те, що судом першої інстанції здійснено розгляд позову, заявленого з порушенням правил об`єднання позовних вимог та не надав оцінки доводам, викладеним відповідачем в клопотанні про залишення позову без розгляду, що, у свою чергу, призвело до розгляду не пов`язаних між собою позовних вимог в межах одного провадження.

Щодо суті позовних вимог апелянт вказав на порушення судом першої інстанції норм матеріального права Так, апелянт не погодився з твердженням суду про те, що відповідачем не доведено наявності юридичних підстав для висновку щодо юридичної кваліфікації встановлених відповідачем обставин як дисциплінарного проступку - неналежне виконання позивачем посадових обов`язків, а також того, що ОСОБА_1 зобов`язана була проконтролювати хід процедури з видачі фітосанітарних сертифікатів; наявність або відсутність висновків фітосанітарної експертизи по об`єктах регулювання через систему Phytosanitary Inspection System.

Апелянт вказував на те, що позивачу по справі було достеменно відомо про те, що висновки експертизи надходять у електронній формі через систему ІАС PHIS.

Апелянт зазначив, що висновки фітосанітарної експертизи по об`єктах регулювання (зерно кукурудзи), що були завантажені до барж, отримані через PHIS у встановлений термін, однак, ОСОБА_1 не вжила достатніх заходів для організації видачі державними фітосанітарними інспекторами фітосанітарних сертифікатів за заявами ТОВ СП «НІБУЛОН», також відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що начальником управління вжито будь-яких заходів, направлених на організацію роботи щодо повідомлення представника ТОВ СП «НІБУЛОН» про те, що відсутні відповідні висновки.

В апеляційній скарзі вказано про те, що невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов`язків, а тому в даному випадку за встановлених обставин, апелянт вважає правомірним та обґрунтованим притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач також не погодився з висновком суду щодо наявності підстав для скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 311-К від 01 грудня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Апелянт зазначив, що відповідно до приписів пункту 2 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри. Виконання завдання у кількісних показниках не підтверджує факт якості виконаних завдань.

На думку апелянта, в даному випадку у результатах виконання завдань державним службовцем за 2022 рік було належним чином обґрунтовано визначення балів щодо досягнутих результатів (відповідно до показників результативності, ефективності та якості).

Крім того, як зазначив апелянт, у спірних правовідносинах має місце закріплення дискреційних повноважень, оскільки безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5. Тобто, Порядком № 640 надано повноваження службовій особі прийняти одне із трьох рішень: виставити негативну оцінку; виставити позитивну оцінку; виставити відмінну оцінку. При цьому, підстави для прийняття рішення визначені частково - шляхом зазначення критеріїв визначення балів у додатку 5.

На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно вдався до аналізу правомірності оцінювання та об`єктивності обґрунтування, відтак, перебрав на себе невластиві суду повноваження.

З огляду на все викладене апелянт просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 року, клопотання Головного управління про залишення заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог без розгляду від 12.01.2023 № Вих-308/09.2/23-23 - задовольнити, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління від 01.12.2022 № 311-К «Про звільнення ОСОБА_1 », визнання протиправним та скасування наказу Головного управління від 12.12.2022 № 320-К «Про внесення змін до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01.12.2022 № 311-К «Про звільнення ОСОБА_1 »», поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Головного управління на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Також апелянт просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління від 25.11.2022 № 142-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Інну Непомящу» та ухвалити по справі №420/17639/22 нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

При цьому, 05.07.2023 року представником позивача подано до суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом встановлено, що згідно наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 14.02.2019 року № 79-к, ОСОБА_1 була поновлена з 18.02.2019 року на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

13.10.2022 року начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області було прийнято наказ № 122-ОД «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » з метою перевірки обставин, викладених у листі Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства «НІБУЛОН» від 11.10.2022 року, який направлений листом Держпродспоживслужби від 12.10.2022 року № 13.1.1-7/15118.

Вказаним наказом також утворено дисциплінарну комісію для проведення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1

16.11.2022 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ було підготовлено подання про притягнення державного службовця начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, в резолютивній частині якого Дисциплінарна комісія за наслідками проведеного дисциплінарного провадження дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, який визначений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно висновків Дисциплінарної комісії, позивач неналежно виконала свої посадові обов`язки у частині організації роботи Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва та у частині організації видачі державними фітосанітарними інспекторами фітосанітарних сертифікатів, а саме - не забезпечено дотримання підлеглими працівниками вимог ст. 3 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у частині додержання принципу прозорості процедури видачі документів дозвільного характеру: так, державний фітосанітарний інспектор безпідставно у найкоротші терміни не повідомив представників ТОВ СП «НІБУЛОН» про необхідність подання повного пакету документів для отримання сертифікату, у свою чергу ОСОБА_1 ніяким чином не проконтролювала хід процедури з видачі фітосанітарних сертифікатів, не забезпечила контроль за наявністю або відсутністю висновків фітосанітарної експертизи по об`єктах регулювання через систему Phytosanitary Inspection System, хоча могла та мала вжити усіх заходів для контролю за ходом видачі фітосанітарного сертифікату відповідно до своїх обов`язків.

У зв`язку з викладеним Дисциплінарна комісія у поданні висловила пропозицію застосувати до начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродслужби в Одеській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 25.11.2022 р. № 142-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Управління фітосанітраної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Інну Непомнящу», позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом п`ятим частини 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме неналежне виконання посадових обов`язків, та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись з вказаним наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, ОСОБА_1 оскаржила його до суду першої інстанції.

В подальшому Головним управління Держпродспоживслужби в Одеській області проводилось оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головним управління Держпродспоживслужби в Одеській області, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В».

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01 грудня 2022 р. № 310-к на підставі результатів виконання державними службовцями завдань за 2022 рік були затверджені висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В», оцінювання яких проводилось у 2022 році, в тому числі і стосовно ОСОБА_1 , яка отримала негативну оцінку.

У зв`язку з отриманням державним службовцем ОСОБА_1 негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, 01 грудня 2022 р. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було прийнято наказ № 311-к «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно з яким позивача звільнено з посади начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з 05.12.2022 року (першого робочого дня, наступного за днем закінчення тимчасової непрацездатності), відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 12 грудня 2022 р. № 320-к були внесені зміни до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01.12.2022 р. № 311-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та викладено пункт 1 у наступній редакції:

« 1. Звільнити ОСОБА_1 з посади начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності та відповідно до частини п`ятої статті 87 Закону України «Про державну службу» вважати датою звільнення 12 грудня 2022 року, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності».

Вважаючи вказаний наказ також протиправним позивач, збільшивши попередньо заявлені позовні вимоги, оскаржила його до суду першої інстанції.

Надаючи оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

В поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилось у розгляді збільшених позивачем позовних вимог, які непов`язані між собою.

Апелянт посилався на те, що судом першої інстанції здійснено розгляд позову, заявленого з порушенням правил об`єднання позовних вимог та не надано оцінки доводам, викладеним відповідачем в клопотанні про залишення позову без розгляду, що, у свою чергу, призвело до розгляду не пов`язаних між собою позовних вимог в межах одного провадження.

Апелянт вказував на те, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливості об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне:

Первинно звернувшись до суду першої інстанції ОСОБА_1 заявила наступні позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 25 листопада 2022 року №142-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Інну Непомнящу».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року подану позовну заяву було залишено без руху через несплату позивачем судового збору.

19.12.2022 року ОСОБА_1 разом із доказами про усунення недоліків поданої позовної заяви подала до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, в якій, окрім первинно заявлених вимог, також просила визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 311-К від 01 грудня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; № 320-К від 12 грудня 2022 року «Про внесення змін до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01.12.2022 р. № 311-к «Про звільнення ОСОБА_1 », а також поновити її на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що 26.12.2022 року суддею Одеського окружного адміністративного суду постановлено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

20.01.2023 року відповідачем було подано до суду першої інстанції клопотання про залишення поданої ОСОБА_1 заяви про збільшення розміру позовних вимог від 19.12.2022 року без розгляду. В поданій заяві відповідач вказував на те, що заявлені позивачем у заяві про збільшення позовних вимог позовні вимоги фактично не є збільшенням позовних вимог, оскільки такі вимоги жодним чином не пов`язані із первинно заявленою позовною вимогою, не є похідними від неї.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача, вхід. № ЕП/2136/23 від 20.01.2023 року, про залишення заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог без розгляду було відмовлено.

Суд першої інстанції посилався на те, що заяву про збільшення розміру позовних вимог подано позивачем до відкриття провадження у справі, а тому положення ч. 1 ст. 47 КАС України в даному випадку не підлягають застосуванню.

Посилаючись на положення ч. 8 ст. 171 КАС України, суд зазначив, що в даному випадку заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду в межах вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі, а не після порушення провадження у справі, як помилково зазначено відповідачем.

За наведених обставин суд також визнав безпідставними посилання відповідача на положення ч. 1 ст. 172 КАС України.

Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 47 КАС України позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Тобто за положеннями статті 47 КАС України збільшення позовних вимог можу бути здійснено позивачем після прийняття судом до розгляду первинно поданого позову і така заява може бути подана до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В даному випадку дійсно, позивачем подано 19.12.2022 року до відкриття провадження у справі позовну заяву, в якій заявлено більше позовних вимог, ніж у поданій позовній заяві від 06.12.2022 року. При цьому, встановлено, що збільшені позовні вимоги не є похідними від первинно заявлених, а також не пов`язані із первинними вимогами підставою виникнення або поданими доказами.

Згідно з нормами статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Положенням цієї процесуальної норми кореспондують правила частини першої статті 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Водночас частиною шостою цієї статті визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Про об`єднання справ в одне провадження або роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу (ч. 7 ст. 172 КАС України).

Відповідно до ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Пунктом 7 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що у частинах четвертій та п`ятій статті 172 КАС України встановлено заборони об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких закон встановлює особливості порядку їх розгляду. Зокрема, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частина четверта цієї статті), а також щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частина п`ята цієї статті).

В інших випадках роз`єднання позовних вимог здійснюється у разі, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Роз`єднання позовних здійснюється з метою досягнення процесуальної економії, та у разі, якщо розгляд об`єднаних позивачем позовних вимог утруднює вирішення спору.

Аналіз положень п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України у системному співвідношенні з приписами статті 172 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання адміністративного судочинства не повертає позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою вправі самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами ч. 6 ст. 172 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

За обставин даної справи, заявлені позивачем позовні вимоги не є такими, щодо яких КАС України встановлено пряму заборону об`єднання в одне провадження (відповідно до ч. 4 та 5 ст. 172 КАС України), однак їх розгляд міг бути здійснений судом шляхом роз`єднання в окремі провадження.

При цьому, результат у даному випадку один всі заявлені позовні вимоги підлягали розгляду судом першої інстанції.

Статтею 319 КАС України визначені підстави для скасування рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позовної заяви без розгляду у відповідній частині. Так, згідно частини 1 цієї статті, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Однак, в даному випадку судом першої інстанції не надавався позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви в порядку ст. 172 КАС України, що виключає можливість застосування судом апеляційної інстанції зазначеної норми до спірних правовідносин.

При цьому, апелянт у поданій апеляційній скарзі просить залишити без розгляду частину позовних вимог ОСОБА_1 , які заявлені, як зазначає апелянт шляхом збільшення позовних вимог, однак, в даному випадку судом першої інстанції було прийнято до розгляду позовну заяву позивача, подану саме 19.12.2022 року, в якій заявлено як вимоги про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, так і вимоги про скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку. Іншої позовної заяви судом до розгляду не приймалось, а тому, фактично вимога відповідача зводиться до залишення без розгляду всього поданого позивачем 19.12.2022 року позову через порушення правил об`єднання позовних вимог.

Однак таке застосування процесуальних норм за обставин ухвалення у справі рішення по суті позовних вимог є, на думку колегії суддів, проявом надмірного формалізму.

Колегія суддів констатує, що в даному випадку позивачем не було допущено об`єднання в поданій позовній заяві позовних вимог, розгляд яких в одному провадженні не допускається нормами процесуального закону, яке б могло вважатись грубим порушенням норм процесуального права. Крім того, саме суд першої інстанції наділений повноваженнями, в тому числі із власної ініціативи, у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог здійснювати їх роз`єднання для окремого розгляду.

Колегія суддів зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

У рішенні від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France» (заява № 35787/03) ЄСПЛ звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Також ЄСПЛ зазначив, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

Зокрема, у рішенні від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». Також, Суд у справі Bellet v. Fгаnсе зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві».

Отже право на розгляд справи, означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень, а здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Враховуючи все вище зазначене, враховуючи практику ЄСПЛ, колегія суддів приходить до висновку, що розгляд в даному випадку судом першої інстанції всіх позовних вимог, заявлених позивачем, які стосуються проходження та звільнення її з публічної служби та які пред`явлені до одного відповідача, не є грубим порушенням норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для скасування судового рішення, ухваленого по суті позовних вимог, і залишення поданого позову без розгляду, оскільки обставини, на які посилається апелянт у даному випадку є надто формалізованими та не можуть бути достатньою підставою для позбавлення позивача права на доступ до суду з позовом про захист своїх порушених трудових прав.

Що стосується інших тверджень апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Так, у поданій апеляційній скарзі апелянт стверджував про порушення порядку розгляду даної адміністративної справи, а саме, вказував на те, що судом першої інстанції незаконно було розглянуто дану справу в порядку спрощеного позовного провадження, тоді як за нормами КАС України вона підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

25.05.2023 року позов ОСОБА_1 був розглянутий судом першої інстанції по суті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

В свою чергу, згідно ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

У примітці до ст. 513 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії "А" або "Б".

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» встановлюються такі категорії посад державної служби: категорія «А» та категорія «Б».

До посад категорії «Б» відносяться відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів.

Як встановлено за наявними в матеріалах справи доказами, позивач на момент виникнення спірних правовідносин, в тому числі і на момент звільнення обіймала посаду начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи посадової інструкції начальника Управління фітосанітарної безпеки, контрою в сфері насінництва та розсадництва, затвердженої наказом Головного управління Держпродспождивслужби в Одеській області від 24.03.2021 року № 24-ОД, вказана посада відноситься до категорії «Б» (т. 1 а.с. 116).

Також з наявної характеристики, наданої першим заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на вимогу Дисциплінарної комісії, наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 19.09.2022 року № 203-к вбачається, що позивачу з 20.09.2022 року присвоєно 4 ранг державного службовця в межах посад категорії «Б» (т. 1 а.с. 109 (зворот)-110).

Таким чином на момент виникнення спірних правовідносин позивач обіймала посаду категорії «Б», що свідчить про те, що в силу Закону України «Про запобігання корупції» вона належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З огляду на викладене дана справа відповідно до ст. 12 КАС України не належить до категорії справ незначної складності, тоді як за правилами ст. 257 КАС України у спрощеному провадженні можуть розглядатись лише справи незначної складності.

Вказане свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилось у розгляді за правилами спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 3 цієї статті визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо, зокрема, суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Таким чином, за нормами ст. 317 КАС України, допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права є самостійною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції.

Що стосується суті позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне:

Надаючи оцінку правомірності вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 25 листопада 2022 року №142-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Інну Непомнящу», колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Статтею 61 Закону № 889-VIII визначено, що службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.

Згідно ст. 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

За невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (ст. 64 Закону № 889-VIII).

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є, відповідно до положень ст. 65 Закону № 889-VIII, вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У частині 2 цієї статті визначено, що є дисциплінарними проступками.

Згідно ч. 3 ст. 65 Закону № 889-VIII, державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Положеннями ст. 66 Закону № 889-VIII передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану 9ч. 3 ст. 66 Закону № 889-VIII).

Статтею 68 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Згідно ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Частинами 10 та 11 ст. 69 Закону № 889-VIII встановлено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Статтею 74 Закону № 889-VIII передбачені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення.

Так, частинами 1 та 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно ч. 5 ст. 74 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Відповідно до ст. 77 Закону № 889-VIII, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

У разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Згідно ст. 78 Закону № 889-VIII, рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду.

Як вбачається з наказу від 25.11.2022 року № 142-ОД, за результатом здійсненого дисциплінарного провадження Дисциплінарна комісія дійшла висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків.

Так, оскаржуваний наказ прийнято за наслідком проведення Дисциплінарною комісією дисциплінарного провадження на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 13.10.2022 року № 122-ОД з метою перевірки обставин, викладених у листі Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства «НІБУЛОН» від 11.10.2022 року, який направлений листом Держпродспоживслужби від 12.10.2022 року № 13.1.1-7/15118.

Дисциплінарною комісією під час здійснення дисциплінарного провадження було встановлено, що 11.10.2022 року на адресу Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшов лист ТОВ СП «НІБУЛОН», в якому товариство зазначило, що 05.10.2022 року воно, як власник вантажу кукурудзи (код товару: 1005), призначеної для подальшого експорту в транзиті через Румунію, звернулось до сектору фітосанітарного контролю № 8 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з пакетом документів для оформлення фітосанітарних сертифікатів на баржі « 550», « 889», « 1271», « 1270», « 888», « 764», « 1351», « 885» від 04.10.2022 та на баржі « 1142», « 433», « 1267», « 757», « 1451», « 2059», однак, станом на 11.10.2022 року державним фітосанітарним інспектором не видано фітосанітарні сертифікати, а також товариство не отримало відмови у видачі фітосанітарних сертифікатів на зерно, завантажене у зазначені баржі. Заявник посилався на те, що товариство несе значні фінансові втрати, пов`язані з невиконанням контрактних вимог через ненадання фітосанітарних сертифікатів покупцю та простою флоту.

У поданій заяві ТОВ СП «НІБУЛОН» вказало, що у складі пакетів документів, поданих до сектору фітосанітарного контролю № 8 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, для оформлення фітосанітарних сертифікатів були наступні документи:

1) заяви на оформлення фітосанітарних сертифікатів на експорт;

2) заяви на проведення фітосанітарних процедур: організація та контроль за проведенням обробки та фумігації (знезараження) об`єктів регулювання;

3) пакет документів про проведення знезараження вантажу: фумігаційні сертифікати, видані ТОВ «Фуміком Україна», наряди виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами, видані ТОВ «Фуміком Україна», фумігаційні звіти румунської компанії CotecnaRomaniaS.R.L.;

4) гарантійні листи про зобов`язання організувати проведення фумігації вантажу зі вмістом об`єктів регулювання;

5) платіжне доручення, що підтверджує внесення плати за видачу фітосанітарного сертифіката;

6) висновки фітосанітарної експертизи (аналізів) об`єктів регулювання.

Також ТОВ СП «НІБУЛОН» вказало на те, що висновки фітосанітарної експертизи (аналізів) об`єктів регулювання видані ДУ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія» віддалене робоче місце № 1: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Свято-Нікольська, 50, були видані в період з 21 по 28 вересня 2022 р., згідно яких зерно не має зараження регульованими карантинними організмами. Так, у наданих висновках в колонці «Статус організму» зазначено «ННО», тобто нерегульовані некарантинні організми, які не підлягають обов`язковому обробітку. Копії висновків були додані товариством до заяви.

Для з`ясування викладених у листі ТОВ СП «НІБУЛОН» обставин, дисциплінарною комісією було затребувано у начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Непомящої І.П. пояснення.

21.10.2022 року позивачем надані пояснення на ім`я голови дисциплінарної комісії, у яких позивач пояснила наступне:

Баржі « 550», « 889», « 885», « 1270», « 1271», « 764», « 1351», « 888», « 757», « 1451», « 1142», « 433», « 1267», « 2059» здійснювали навантаження вантажу «кукурудза» у період з 17.09.2022 року по 24.09.2022 року в Ізмаїльському МТП з подальшим експортом до Румунії. Відповідно до заяв на проведення фітосанітарних процедур (від 17.09.2022 року, від 20.09.2022 року, від 22.09.2022 року, від 24.09.2022 року) державними фітосанітарними інспекторами сектору фітосанітарного контролю № 8 (при Ізмаїльському МТП) Чиканчи А.М., Паску К.Г., Ходос І.В. та Ченуша О.А - провідний спеціаліст сектору фітосанітарного контролю № 12, якому наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 11.04.2022 року № 18-ВО «Про виконання обов`язків» з 12.04.2022 року покладено тимчасове виконання обов`язків у секторі фітосанітарного контролю № 8 та у секторі фітосанітарного контролю № 10) здійснено інспектування та огляд партії вантажу з відбором зразків для фітосанітарної експертизи (аналізів). Після закінчення навантаження барж та формування партії вантажу, змінним державним фітосанітарим інспектором зразки були направлені до ДУ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія» (у період з 20.09.2022 року по 27.09.2022 року).

Позивач також пояснила, що з метою отримання фітосанітарних сертифікатів на баржі « 550», « 889», « 885», « 1270, « 1271», « 764», « 1351», « 888», « 757», « 1451», « 1142», « 433» « 1267», « 2059» державному фітосанітарному інспектору необхідно подати документи, передбачені пунктом 111 постанови КМУ від 15 листопада 2019 р. № 1177 «Деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин» (далі Постанова), а саме:

-заяву на оформлення фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, заповнена українською та англійською мовами або однією з офіційних мов Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО);

-документ, що підтверджує внесення плати за видачу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт;

-висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) або висновок повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів) об`єктів регулювання;

-у випадку наявності вимог фітосанітарних заходів країни-імпортера щодо проведення стосовно об`єкта регулювання фітосанітарних процедур та/або знезараження - документація, яка підтверджує проведення таких фітосанітарних процедур та/або знезараження;

Позивач зазначила, що у період з 04.10.2022 по 05.10.2022 на вищезазначені баржі державним фітосанітарним інспекторам сектору фітосанітарного контролю № 8 (при Ізмаїльському МТП) представником ТОВ СП «НІБУЛОН» були подані заяви на видачу фітосанітарних сертифікатів, документи що підтверджують внесення плати за видачу фітосанітарного сертифіката та документи, які підтверджують проведення процедури знезараження за межами митної території України. Однак, в поданому пакеті документів були відсутні висновки фітосанітарної експертизи (аналізів) на об`єкти регулювання, які завантажені у зазначені баржі.

В поясненні вказано, що у зв`язку з відсутністю висновків фітосанітарної експертизи (аналізів), які встановлюють фітосанітарний стан всієї партії вантажу державними фітосанітарними інспекторами 13.10.2022 року та 14.10.2022 року було прийнято рішення, щодо відмови у видачі фітосанітарних сертифікатів, на підставі статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру (фітосанітарного сертифіката), згідно із встановленим вичерпним переліком (пункт 111 Постанови).

Також ОСОБА_1 вказала на те, що постановою КМУ від 01.04.2022 року № 398 «Деякі питання здійснення фїтосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану», визначено що фумігація вантажів з об`єктами регулювання, що експортуються згідно з Ініціативою щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, підписаною відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 р. № 626 «Про делегацію Уряду України для участі у багатосторонніх переговорах з підготовки та узгодження проекту Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів», та належать к товарних позицій 1001, 1003, 1005, 1201 та 1205 згідно з УКТЗЕД, може проводитися за межами митної території України лише в рамках «Зернової ініціативи» (експорт з Одеського МТП, МТП «Південний» та МТП «Чорноморськ»). Отже, здійснення процедури організації та контроль за знезараженням об`єктів регулювання, яка здійснювалася не в рамках «зернової ініціативи», за межам митної території України, чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи вищезазначене, позивач вважала, що порушення щодо затримки в оформленні видачі та видачі фітосанітарних сертифікатів на об`єкти регулювання завантажені у баржі « 550», « 889», « 885», « 1270», « 1271», « 764», « 1351», « 888», « 757», « 1451», « 1142», « 433», « 1267», « 2059» з боку заступника начальника управління начальника відділу фітосанітарних заходів на кордоні ОСОБА_2 відсутні.

З огляду на зазначене позивач вважала, що підстави для порушення дисциплінарного провадження відносно заступника начальника управління-начальника відділу фітосанітарних заходів на кордоні ОСОБА_2 , щодо фактів та обставин викладених у листі ТОВ СП «НІБУЛОН» від 11.10.2022 № 5011/3-22/30, який направлений листом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 12.10.2020 № 13.1.1-7/15118 відсутні.

На лист-пропозицію дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 21.10.2022 року Перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_3 листом від 21.10.2022 року пояснив, зокрема, що у період з 04.10.2022 по 05.10.2022 року на баржі « 550», « 889», « 885», « 1270», « 1271», « 764», « 1351», « 888», « 757», « 1451», « 1142», « 433», « 1267», « 2059» державним фітосанітарним інспекторам сектору фітосанітарного контролю № 8 (при Ізмаїльському МТП) підприємством ТОВ «СП НІБУЛОН» були подані заяви на видачу фітосанітарних сертифікатів, документи, які підтверджують проведення процедури знезараження за межами митної території України. У поясненнях зазначено, що у поданому пакеті документів були відсутні висновки фітосанітарної експертизи (аналізів) на об`єкти регулювання, які завантажені у зазначені баржі. З цього приводу заступник начальника управління начальник відділу фітосанітарних заходів на кордоні ОСОБА_2 надала службову записку від 14.10.2022, відповідно до якої пояснила, що 04.10.2022 та 05.10.2022 представник ТОВ «СП НІБУЛОН» прийшов до приміщення сектору фітосанітарного контролю № 8 та поклав на робочий стіл, за яким сидить інспектор ОСОБА_4 документи для оформлення фітосанітарного сертифіката, також вказано, що представник ТОВ «СП НІБУЛОН» особисто в руки документи не давав.

З пояснень Першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області встановлено, що Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з 01 квітня 2021 року розпочато роботу інформаційної автоматизованої системи PHIS (Phytosanitary Inspection System https://phyto.foodcontrol.gov.ua) (далі PHIS) серед державних фітосанітарних інспекторів територіальних органів. Відповідно до інформації, що міститься у PHIS, встановлено, що по вказаним вище баржам містяться відомості щодо направлення на проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) у період з 20.09.2022 року по 27.09.2022 року, щодо часу та дати відбору зразків, місця проведення відбору зразків, відомості щодо державних фітосанітарних інспекторів, а також відомості щодо висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) із зазначенням дати таких висновків та стану результати отримано.

Таким чином, висновки фітосанітарної експертизи по об`єктах регулювання (зерно кукурудзи), що були завантажені до барж « 550», « 889», « 888», « 757», « 1451», « 1142», « 433», « 1267», « 2059», отримані через PHIS у встановлений термін, однак, начальник Управління Непомяща І.П. не вжила достатніх заходів для організації видачі державними фітосанітарними інспекторами фітосанітарних сертифікатів за заявами ТОВ СП «НІБУЛОН», також відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що начальником управління вжито будь-яких заходів, направлених на організацію роботи щодо повідомлення представника ТОВ СП «НІБУЛОН» про те, що відсутні висновки по баржах « 885», « 1270», « 1271» « 764», « 1351».

Крім того, Дисциплінарною комісією враховано, що 22 липня 2022 року представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив.

Реалізація Зернової ініціативи позитивно впливає на спроможність українських аграріїв до подальшого виробництва, забезпечує функціонування основного логістичного маршруту експорту українського продовольства. Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є забезпечення державних гарантій щодо відповідності української продукції санітарним та фітосанітарним заходам країн-партнерів у міжнародній торгівлі. З метою виконання фітосанітарних вимог країн партнерів України та в рамках Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів Одеської області державними інспекторами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постійній основі проводяться фітосанітарні процедури.

Безпідставна затримка у здійсненні фітосанітарних процедур, так само як й безпідставна затримка видачі фітосанітарних сертифікатів, на переконання дисциплінарної комісії, може спричинити не тільки шкоди репутації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів як органу державної влади, але й може поставити під загрозу своєчасне виконання державою Україною взятих на себе міжнародних зобов`язань.

Врахувавши положення Закону України «Про карантин рослин», постанови від 15 листопада 2019 р. № 1177 «Деякі питання реалізації Закону України Про карантин рослин, зокрема, Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об`єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України Про карантин рослин, контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів),посадової інструкції начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва, затвердженої наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 24.03.2021 року № 24-ОД, Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що у діях (бездіяльності) ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що визначений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме ОСОБА_1 неналежно виконала свої посадові обов`язки у частині організації роботи Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва та у частині організації видачі державними фітосанітарними інспекторами фітосанітарних сертифікатів, а саме не забезпечено дотримання підлеглими працівниками вимог ст. 3 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у частині додержання принципу прозорості процедури видачі документів дозвільного характеру: так, державний фітосанітарний інспектор безпідставно у найкоротші терміни не повідомив представників ТОВ СП «НІБУЛОН» про необхідність подання повного пакету документів для отримання сертифікату, у свою чергу ОСОБА_1 ніяким чином не проконтролювала хід процедури з видачі фітосанітарних сертифікатів, не проконтролювала наявність або відсутність висновків фітосанітарної експертизи по об`єктах регулювання через систему Phytosanitary Inspection System.

У зв`язку із зазначеним за наслідком проведення дисциплінарного провадження Дисциплінарна комісія рекомендувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що і було реалізовано оскаржуваним наказом від 25.11.2022 року № 142-ОД.

Згідно визначень, які містяться у Законі України «Про карантин рослин», фітосанітарний сертифікат - документ у паперовій або електронній формі, що відповідає зразку, затвердженому Міжнародною конвенцією про захист рослин, і засвідчує, що вантаж з об`єктами регулювання відповідає фітосанітарним вимогам держави-імпортера. Фітосанітарна процедура - спосіб застосовування фітосанітарних заходів, включаючи інспектування, огляд, фітосанітарну експертизу (аналізи), нагляд або здійснення контролю за знезараженням об`єктів регулювання.

Згідно ст. 13 Закону України «Про карантин рослин» державний фітосанітарний інспектор на підставі висновку фітосанітарної експертизи (аналізів) встановлює карантинне значення виявлених шкідливих організмів, на основі якого приймає рішення про застосування фітосанітарних заходів та видачу або відмову у видачі сертифікатів, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про карантин рослин», імпорт, експорт, реекспорт об`єктів регулювання, включених до переліку об`єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту, здійснюється в супроводі оригіналу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, виданого в електронній або паперовій формі, які мають однакову юридичну силу, та/або іншої документації за запитом країни призначення.

Оригінали фітосанітарного сертифіката та фітосанітарного сертифіката на реекспорт видаються державним фітосанітарним інспектором:

у паперовій формі - якщо цього вимагають фітосанітарні заходи країни призначення;

в електронній формі - в інших випадках, у тому числі на вимогу особи.

Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт видається державним фітосанітарним інспектором не раніше, ніж за 14 діб до дати переміщення об`єктів регулювання на підставі проведених фітосанітарних процедур. Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт також може видаватися на рослини, продукти рослинного походження, місця зберігання, упаковки, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об`єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми, не включені до переліку об`єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту, за запитом особи, яка здійснює переміщення вантажу з такими об`єктами.

Державний фітосанітарний інспектор зобов`язаний видати заявнику фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт та/або інший документ за запитом країни призначення або прийняти рішення про відмову в його видачі на підставі заяви власника вантажу або уповноваженої ним особи на оформлення фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт та висновку фітосанітарної експертизи (аналізів). Державний фітосанітарний інспектор зобов`язаний видати заявнику фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт чи прийняти рішення про відмову в його видачі протягом 8 робочих годин після отримання ним висновку фітосанітарної експертизи (аналізів). Висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) надається за результатами аналізу щодо наявності шкідливих організмів протягом 24 годин з моменту завершення завантаження транспортного засобу. Початок та завершення завантаження транспортного засобу фіксуються шляхом направлення власником вантажу або уповноваженою ним особою письмового повідомлення до фітосанітарної лабораторії, яка за вибором власника вантажу або уповноваженої ним особи здійснюватиме фітосанітарну експертизу (аналізи). Повідомлення має містити інформацію про транспортний засіб, вантаж, заплановані час та дату початку і завершення завантаження. У разі проведення на вимогу країни-імпортера чи власника вантажу або його уповноваженого представника складного аналізу (мікологічного, бактеріологічного, вірусологічного, гельмінтологічного) строк видачі висновку фітосанітарної експертизи (аналізів) може бути продовжено, але не більше ніж на 30 днів з дня подання зразка об`єкта регулювання на аналіз. Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт може видаватися на об`єкти регулювання, заражені регульованими шкідливими організмами, за умови відсутності заборон у країні імпорту на ввезення таких об`єктів регулювання.

Рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт надається особі у письмовій формі.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт є:

невідповідність об`єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів країни-імпортера;

відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону;

невідповідність наявних об`єктів регулювання заявленим особою для переміщення;

невиконання розпоряджень державного фітосанітарного інспектора щодо застосування фітосанітарних заходів;

відсутність оплати за видачу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт.

Порядок оформлення, переоформлення фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, або до суду.

Особа, яка у встановленому порядку надала державному фітосанітарному інспектору всі необхідні документи та здійснила оплату і не отримала у визначені терміни рішення про видачу або відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, має право здійснити задеклароване переміщення об`єктів регулювання та отримати відшкодування шкоди, завданої внаслідок неотримання такого рішення.

Фітосанітарнй сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт повинен мати серійний номер та відповідати типовим сертифікатам міжнародних організацій і в разі потреби містити додаткову декларацію, визначену країною призначення.

Строк дії фітосанітарного сертифіката на території України становить 14 днів з дня його видачі.

Як встановлено в ході проведеного дисциплінарного провадження, рішення про відмову у видачі фітосанітарних сертифікатів за поданими ТОВ СП «НІБУЛОН» 04.10.2022 року та 05.10.2022 року заявами, були прийняті державними фітосанітарними інспекторами лише 13.10.2022 року та 14.10.2022 року.

При цьому, як пояснила позивач у наданих Дисциплінарній комісії поясненнях, вказані відмови були обумовлені відсутністю у поданих до уповноваженого органу пакетах документів висновків фітосанітарної експертизи (аналізів), які встановлюють фітосанітарний стан всієї партії вантажу.

З цього приводу в ході дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією було встановлено, що відповідно до інформації, що міститься у PHIS по баржам « 550», « 889», « 888», « 757», « 1451», « 1142», « 433», « 1267», « 2059», зазначеним ТОВ СП «НІБУЛОН» у заявах про видачу фітосанітарних сертифікатів, наявні висновки фітосанітарної експертизи (аналізів) із отриманням результатів.

Однак, вказані обставини не враховувались при прийнятті рішень про відмову у видачі ТОВ СП «НІБУЛОН» фітосанітарних сертифікатів.

Слід звернути увагу на те, що підпунктом 2 пункту 12 Розділу IX Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про карантин рослин» лабораторія, уповноважена на проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) за одним або кількома видами та методами проведення аналізів, включається до Переліку фітосанітарних лабораторій.

Рішення про уповноваження та включення лабораторії до Переліку фітосанітарних лабораторій або про відмову в уповноваженні центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, приймає протягом шістнадцяти робочих годин з моменту одержання ним документів, зазначених у цьому підпункті.

Результати фітосанітарної експертизи (аналізів), проведеної фітосанітарною лабораторією, включеною до Переліку фітосанітарних лабораторій, визнаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, для цілей видачі сертифікатів, передбачених цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану» № 2246-IX від 12.05.2022 року, який набрав чинності 27.05.2022 року, Розділ IX Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про карантин рослин» доповнено пунктом 1-2, згідно з яким Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, забезпечує обмін інформацією з фітосанітарними лабораторіями, включеними до Переліку фітосанітарних лабораторій, щодо виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) у паперовому або електронному вигляді, у тому числі шляхом підключення до своєї інформаційної (автоматизованої) системи або шляхом обміну електронними листами.

Наказом Держпродспоживслужби від 13.04.2021 року № 239 «Про введення в дослідну експлуатацію інформаційних систем РНІS та LIMS» було введено в дослідну експлуатацію головними управліннями Держпродспоживслужби в областях інформаційну автоматизовану систему «Інформаційна система підтримки проведення інспекційних заходів фітосанітарних інспекцій» (далі РНІS) згідно із затвердженим планом. Також введено в дослідну експлуатацію державними установами «Центральна фітосанітарна лабораторія» та обласними фітосанітарними лабораторіями інформаційну автоматизовану систему «LIMS-Браво - Лабораторія» згідно із затвердженим планом.

Відповідно до затвердженого плану введення в дослідну експлуатацію інформаційних автоматизованих систем РНІS та LIMS, у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області та ДУ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія» зазначені інформаційні системи вводяться в експлуатацію з 12.07.2021 року.

При цьому, наказом Держпродспоживслужби від 17.06.2022 року № 226 «Щодо реалізації пункту 12 Розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про карантин рослин» затверджено Порядок обміну інформацією з фітосанітарними лабораторіями, включеними до Переліку фітосанітарних лабораторій, щодо виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) шляхом підключення до інформаційної (автоматизованої) системи; Порядок обміну інформацією з фітосанітарними лабораторіями, включеними до переліку фітосанітарних лабораторій, щодо виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) у паперовому або електронному вигляді шляхом обміну електронними листами; Інструкцію щодо формату передачі інформації до зовнішнього модулю «Універсальний клієнт прикладної системи» ІАС PHIS.

Так, Порядок обміну інформацією з фітосанітарними лабораторіями, включеними до Переліку фітосанітарних лабораторій, щодо виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) шляхом підключення до інформаційної (автоматизованої) системи, затверджений вищезазначеним наказом від 17.06.2022 року № 226, визначає процедуру обміну інформацією з фітосанітарними лабораторіями, включеними до переліку фітосанітарних лабораторій, щодо виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) шляхом застосування електронних сервісів зв`язаних з наповненням інформаційної (автоматизованої) системи Держпродспоживслужби (далі - ІАС РНІS).

Згідно п. 3 вказаного Порядку, передача та збереження виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) в ІАС PHIS складається з наступних кроків:

1)передача виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) в ІАС PHIS з використання зовнішнього модулю «Універсальний клієнт прикладної системи» (далі - УКПС);

2)збереження виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) в ІАС PHIS.

Отримані з інформаційної (автоматизованої) системи (ІАС) лабораторії видані висновки.

фітосанітарної експертизи (аналізів) розміщуються разом з Унікальним ідентифікатором (далі - УІД) в ІАС PHIS.

Отримання виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) здійснюється державним фітосанітарним інспектором у ІАС PHIS шляхом введення в інформаційну (автоматизовану) систему PHIS унікального ідентифікатора УІД.

З наданих відповідачем доказів судом апеляційної інстанції встановлено, що наказ Держпродспоживслужби від 17.06.2022 року № 226 надійшов до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області 22.07.2022 року та зареєстрований за № Вх-5245/04-22.

При цьому, згідно резолюції першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Літошко С.В., для опрацювання та відповідного реагування відповідальною особою (головним виконавцем) визначено Непомящу І.П.

Таким чином в ході розгляду справи судом встановлено, що на момент подачі ТОВ СП «НІБУЛОН» заяв про видачу фітосанітарних сертифікатів в Головному управління Держпродспоживслужби в Одеській області функціонувала «Інформаційна система підтримки проведення інспекційних заходів фітосанітарних інспекцій» - «РНІS», яка забезпечує передачу та збереження в ній виданих висновків фітосанітарної експертизи, а також забезпечує можливість отримання виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів), та яка підлягала використанню під час здійснення посадовими особами уповноваженого органу своїх повноважень в роботі.

В ході проведення дисциплінарного провадження підтверджена наявність у PHIS висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) по баржам « 550», « 889», « 888», « 757», « 1451», « 1142», « 433», « 1267», « 2059», які були видані 21.09.2022 року, 24.09.2022 року, 25.109.2022 року, 26.09.2022 року, 27.09.2022 року, 28.09.2022 року.

Таким чином, в даному випадку у державних фітосанітарних інспекторів була наявна об`єктивна можливість отримати інформацію з «РНІS» стосовно наявності у ТОВ СП «НІБУЛОН» висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) по баржах, по яким були подані заяви про видачу фітосанітарних сертифікатів, однак цього зроблено не було, як і не було вжито заходів щодо повідомлення заявника про відсутність висновків фітосанітарної експертизи у найкоротший термін після отримання відповідних заяв, що призвело до прийняття через великий проміжок часу (в тому числі після спливу строку дії висновків фітосанітарної експертизи) рішень про відмову у видачі фітосанітарних сертифікатів.

Відповідно до Положення про Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, затвердженого наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 24.03.2021 року № 24-ОД, яке очолювала позивач, до основних завдань та функцій Управління у сфері карантину та захисту рослин належить: здійснення в межах повноважень фітосанітарних заходів. Спеціалісти Управління мають право проводити фітосанітарні процедури до об`єктів регулювання.

Згідно вказаного Положення Управління очолює начальник Управління Головний державний фітосанітарний інспектор Одеської області.

Основних посадові обов`язків начальника Управління:

- здійснює керівництво діяльністю Управління і несе відповідальність за виконання функцій, передбачених Положенням про Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва;

- організовує роботу, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку і забезпечує виконавську дисципліну працівниками Управління;

- визначає обов`язки і ступінь відповідальності працівників Управління, виходячи із завдань і функцій Управління;

- організовує проведення фітосанітарних процедур до об`єктів регулювання;

- організовує надання адміністративних послуг відповідно до чинного законодавства;

- організовує видачу державними фітосанітарними інспекторами фітосанітарних сертифікатів, фітосанітарних сертифікатів на реекспорт та карантинних сертифікатів на рослини, продукти рослинного походження та інші об`єкти регулювання.

При цьому, згідно вказаного Положення начальник Управління наділений правом видавати в межах своїх повноважень розпорядження, що підлягають обов`язковому виконанню, на здійснення фітосанітарних заходів.

Таким чином, в силу своїх повноважень та обов`язків начальник Управління, в першу чергу, забезпечує організацію роботи очолюваного ним структурного підрозділу, зокрема, організовує видачу державними фітосанітарними інспекторами фітосанітарних сертифікатів, що передбачає, на думку колегії суддів, в тому числі і організацію роботи державних фітосанітарних інспекторів з безумовним дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів та інших розпорядчих документів з питань видачі фітосанітарних сертифікатів.

При цьому, колегія суддів не погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем не зазначено в межах яких саме повноважень та у який спосіб позивач повинна була проконтролювати хід процедури з видачі фітосанітарних сертифікатів, наявність або відсутність висновків фітосанітарної експертизи по об`єктах регулювання через систему Phytosanitary Inspection System, що на думку суду першої інстанції свідчить про відсутність юридичних підстав для висновку про неналежне виконання позивачем посадових обов`язків.

Колегія суддів вважає, що здійснення позивачем керівництва діяльністю Управління передбачає, в тому числі, і контроль за діяльністю підлеглих ввіреного їй структурного підрозділу.

Слід зазначити, що дисциплінарна відповідальність керівників має властиві їй особливості, обумовлені їхнім статусом, оскільки керівники особисто відповідають за виконання функцій, покладених на очолюваний ним підрозділ. Вказане зумовлено особливістю характеру управлінських дій керівника. Керівник несе відповідальність як за свої власні дії, так і відповідає за діяльність підлеглих по службі працівників, тобто за організацію виконання трудовим колективом державного органу, установи функцій і завдань, покладених на неї законодавством.

Враховуючи встановлені Дисциплінарною комісією в ході проведення дисциплінарного провадження обставини, підтверджені належними доказами, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», що виразилось у неналежному виконанні службових обов`язків, а саме: неналежній організації роботи Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва у частині організації видачі державними фітосанітарними інспекторами фітосанітарних сертифікатів, оскільки позивачем не забезпечено дотримання підлеглими працівниками вимог ст. 3 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у частині додержання принципу прозорості процедури видачі документів дозвільного характеру.

При цьому, як вбачається при обранні вказаного виду дисциплінарного стягнення були враховані ступінь вини позивача, характер дисциплінарного проступку, ступень його тяжкості, настання наслідків, обставини, що пом`якшують дисциплінарну відповідальність державного службовця, характеристика позивача.

Зважаючи на викладене, колегія суддів доходить висновку про правомірність та обґрунтованість наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 25.11.2022 року № 142-ОД про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, та відсутність підстав для його скасування.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі № 420/17640/22, яким було задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, з тих же підстав, що і ОСОБА_1 у даній адміністративній справі.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

В свою чергу, частиною 7 статті 78 КАС України передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Таким чином, не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин.

В даному випадку у розгляді справи № 420/17640/22 позивач участі не рала, обставини, встановлені рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі № 420/17640/22 стосуються іншої особи, а надана судом у іншій справі таким обставинам правова оцінка, не є обов`язковою для суду.

Таким чином, надана Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/17640/22 правова оцінка не є преюдиційною обставиною та не є обов`язковою для врахування при вирішенні даної адміністративної справи.

Що стосується правомірності наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 311-К від 01 грудня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 », наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 320-К від 12 грудня 2022 року «Про внесення змін до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01.12.2022 р. № 311-к «Про звільнення ОСОБА_1 », колегія суддів зазначає наступне:

Підставою для видачі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 311-К від 01 грудня 2022 року став наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01.12.2022 р. № 310-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у 2022 році», результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2022 рік ОСОБА_1 , листок непрацездатності 58673742011295637-1.

Як встановлено в ході розгляду справи, 30.12.2021 року позивач була ознайомлена з завданнями і ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2022 рік.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 30.09.2022 року № 221-к було визначено провести у період з 01 жовтня по 15 листопада 2022 року визначення результатів виконання завдань у 2022 році державними службовцями Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», а також затверджено списки державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», оцінювання результатів службової діяльності яких проводиться у 2022 році, а також графік проведення оцінювання результатів службової діяльності таких державних службовців.

Згідно додатку 1 до вказаного наказу, ОСОБА_1 , яка займала посаду начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва була включена у список державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», оцінювання результатів службової діяльності яких проводиться у 2022 році.

У Результатах виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2022 рік начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва ОСОБА_1 зазначено 4 досягнутих результата (відповідно до показників результативності, ефективності та якості):

1. Забезпечено здійснення заходів офіційного контролю із застосуванням веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». Проведено у 100% випадках фітосанітарний контроль оформлення товарів у режимі 238722,22 тонн, 270,108 м.куб та 2251011 шт. Забезпечено оформлення імпортних вантажів з об`єктами регулювання в інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» у кількості 7795 справ.

Строк фактичного виконання протягом звітного періоду. Бал** 3.

2. Було організовано проведення обстеження та/або моніторинг на площі 68,432 тис. га та 33,707 тис. м.кв. Також, здійснювалося обстеження та/або моніторинг старих вогнищ (ревізія) на площі 119,93 тис. га. Було організовано здійснення своєчасних заходів по контролю за проведенням боротьби з регульованими шкідливими організмами агротехнічним, хімічним та механічним методами на площі 20,097 тис. га.

За результатами проведеного моніторингу візуально та/або за допомогою феромонних пасток виявлено нові вогнища карантинних організмів та здійснено контроль за запровадженням карантинного режиму по:

картопляній молі (Phthorimaea opеrculella Zell.) на території Одеського, Білгород-Дністровського, Ізмаїльського, Роздільнянського районів Одеської області, на загальній площі 36 га;

західному кукурудзяному жуку (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) на території Березівського, Подільського, Роздільнянського, Ізмаїльського районів Одеської області, на загальній площі 451,7 га;

південноамериканській томатній молі (Tuta absoluta Meyr.) на території Болградського, Одеського, Ізмаїльського, Білгород-Дністровського, Роздільнянського, Подільського районів Одеської області, на загальній площі 37,5 га;

середземноморській плодовій мухі (Ceratitis capitata Wied.) на території Одеського району Одеської області, на загальній площі 2 га;

ценхрусу довгоголковому (Cenchrus longispinus Fernald) на території Білгород-Дністровського району Одеської області, на загальній площі 0,5 га;

амброзії полинолистій (Ambrosia artemisifolia L.), на території м. Одеси Одеського району та Подільського району Одеської області, на загальній плащі 83,79 га.

Також за результатами проведеного моніторингу було скасовано карантинний режим по карантинному організму потівірусу шарки сливи (віспа) (Plum pox potyvirus) на площі 25 га.

Організовано проведення роз`яснювальної роботи щодо шкодочинності регульованих шкідливих організмів, а саме проведення лекцій у кількості 426; розповсюджено 2010 листівки; надруковано статей в засобах масової інформації 50; проведено семінар-нарад 15 та опубліковано відповідну інформацію на офіційному сайті Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та інших органах державної влади 78.

Строк фактичного виконання протягом звітного періоду. Бал** 3.

3. Організовано здійснення 100% оформлення дозвільних документів, у відповідності до Закону України «Про карантин рослин» через інформаційну автоматизовану систему «Інформаційна система підтримки проведення інспекційних заходів фітосанітарних інспекцій «PHIS».

Проведено контроль та аналіз видачі:

карантинних сертифікатів у кількості 3833 шт.

фітосанітарних сертифікатів у кількості 16300 шт.

фітосанітарних сертифікатів на реекспорт у кількості 360 шт.

Строк фактичного виконання протягом звітного періоду. Бал** 1.

4. Організовано проведення роз`яснювальної роботи серед суб`єктів господарювання всіх форм власності стосовно виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів з метою недопущення порушень вимог законодавства країн-партнерів. Прочитано 26 лекій, проведено 8 семінари-нарад та опубліковано 22 відповідні інформації на офіційних сайтах органів державної влади.

Строк фактичного виконання протягом звітного періоду. Бал** 2.

У результатах виконання завдань визначено середній бал 2,25***.

Оцінювання результатів здійснюється за таким принципом: Оцінка***: відмінна від 3,65 до 4; позитивна від 2,5 до 3,64; негативна від 0 до 2,49.

За результатом оцінювання результатів виконання ОСОБА_1 завдань, позивач отримала негативну оцінку (2,25 бала).

В обґрунтування оцінки зазначено:

Відповідно п. 7 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 р. № 640, оцінювання проводилось на підставі ключових показників, визначених з рахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Під час оціночної співбесіди державний службовець показав свою професійну некомпетентність, що проявляється у низькому рівні володіння законодавчою базою, яка потрібна для організації ефективної роботи в Головному управлінні Держпродспоживслужби Одеській області, а саме не досконало володіє Законом України «Про запобігання корупції» Законом України «Про державну службу», Законом України «Про публічну інформацію, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що перешкоджає ефективній праці на займаній посаді.

Завдання щодо організації та здійсненню контролю за оформленням дозвільних документів через інформаційну автоматизовану систему «Інформаційна система підтримки проведення інспекційних заходів» державним службовцем виконав частково, оскільки результат роботи мав негативний відгук, який полягав у неодноразовому надходженні листів-зауважень Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо невідповідності санітарних вимог експортних партій товарів до Республіки Азербайджан, Республіки Індія, республіки Індонезія, Турецької республіки та Соціалістичної Республіки В`єтнам, що викладено в листах № 31.1.1-7/2572 від 10.02.2022, № 13.1.1-7/1765 від 01.02.2022, № 13.1.1-7/1766 від 01.02.2022, № 13.1.1-7/3872 від 23.3.2022, № 13.1.1-7/13332 від 20.09.2022.

Під час, організації проведення роз`яснювальної роботи щодо виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів з метою недопущення порушень вимог законодавства країн-партнерів, державний службовець потребував допомоги щодо алгоритму забезпечення виконання завдання, мав низьку самостійність та недостатність знань нормативно-правових актів, документи підлягали коригуванню керівництвом, що тягло за собою високу міру контролю з боку керівництва. Значна кількість документів створених державним службовцем, керівництвом поверталась на доопрацювання.

Державним службовцем надано до відділу управління персоналом велику кількість сертифікатів за індивідуальної програмою професійного розвитку державного службовця, в той час, на оціночній співбесіді службовець не володів інформацією стосовно програм, які ним були пройдені. Крім того, службовець не володіє знаннями набутими під час проходження підвищення кваліфікації, що свідчить про формальне ставлення до вимог про самоосвіту та вдосконалення свої професійних навиків.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01 грудня 2022 р. № 310-к були затверджені висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В», оцінювання яких проводилось у 2022 році, в тому числі висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, додаток 2 (п. 1.2).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Таким чином, саме у зв`язку з отриманням ОСОБА_1 негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, остання була звільнена з державної служби, що відповідає положенням Закону України «Про державну службу».

Згідно ст. 44 Закону України «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 р. № 640 (далі Порядок № 640).

Відповідно до п. 2 та п. 3 Порядку № 640, метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.

Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Згідно п. 7 Порядку № 640, оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню) (п. 9 Порядку № 640).

Пунктом 10 Порядку № 640 визначено, що Визначення завдань і ключових показників для державного службовця здійснюється з урахуванням його основних посадових обов`язків. Завдання і ключові показники повинні зосереджуватись на досягненні завдань, установлених для відповідного державного органу, та відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямована службова діяльність державного службовця, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Завдання і ключові показники, визначені для державних службовців у державному органі, не можуть дублюватися, крім завдань і ключових показників, визначених для державних службовців, посадові обов`язки яких збігаються.

Для державного службовця визначається від двох до п`яти завдань.

Відповідно до п. 13 Порядку № 640 визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

Завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції (п. 33 Порядку № 640).

При цьому, п. 37 та п. 38 Порядку № 640 передбачено, що для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, оціночну співбесіду.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії Б або В, заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Державний службовець заповнює зазначену форму у відповідній частині і передає її безпосередньому керівникові в електронній формі.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі відповідно до абзацу першого пункту 9-1 цього Порядку (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період та визначаються потреби у професійному навчанні (крім випадку, коли державному службовцю виставлено негативну оцінку). Потреби у професійному навчанні визначаються у вигляді професійних компетентностей, які необхідно набути або вдосконалити державному службовцю.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5 (п. 39 Порядку № 640).

Пунктом 41 Порядку № 640, встановлено, що висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Пунктами 47 та 49 Порядку № 640 встановлено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем. Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.

У Додатку 5 до Порядку № 640 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2022 р. № 1106), встановлені Критерії визначення балів.

Так, відповідно до вказаних Критеріїв:

-«не підлягає оцінюванню» завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин;

- 0 завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

-1 завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

-2 завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

-3 завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

-4 завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

Аналіз наведених правових норм свідчить, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

Так, оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування наказу про звільнення, посилався на те, що в даному випадку відповідачем не зазначено у Результатах виконання завдань позивачем за 2022 рік жодних обґрунтувань саме визначених балів щодо конкретного з чотирьох досягнутого результату (відповідно до показників результативності, ефективності та якості) у Результатах виконання завдань позивачем за 2022 рік не зазначено.

Також суд вказав на те, що визначені відповідачем бали щодо відповідного досягнутого результату (відповідно до показників результативності, ефективності та якості) явно (об`єктивно) не відповідають зазначеним у відповідній графі фактично досягнутим результатам (відповідно до показників результативності, ефективності та якості), зокрема щодо їх кількості та виконання у відсотковому значенні, а обґрунтування оцінки, наведене у Результатах виконання завдань позивачем за 2022 рік, не відповідає Критеріям визначення балів згідно з Додатком 5 до Порядку № 640.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Аналіз нормативно-правових актів, які регулюють питання оцінювання діяльності державного службовця свідчить про те, що у безпосереднього керівника наявні дискреційні повноваження щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", зокрема позивача. В свою чергу, така дискреція не може бути свавільною, а повинна ґрунтуватися на приписах закону.

Належна обґрунтованість оцінки, виставленої державному службовцю, (як форма зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалося оцінювання державного службовця і чи була дотримана процедура такого оцінювання.

За результатами оцінювання перших двох пунктів керівником виставлено по 3 бали, що відповідає Критеріям визначення балів та свідчить про те, що завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки. При цьому, в даному випадку відсутні обставини, які б свідчили про наявність підстав для виставлення вищого балу (4), зокрема, що результат досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, а під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення, або пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2022 рік начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва ОСОБА_1 щодо 3 та 4 завдання містять обґрунтування виставлених позивачу балів, зазначення недоліків у роботі та зауважень безпосередньо щодо позивача, які можливо перевірити та оцінити.

Водночас, як вже зазначалось вище, за приписами частини сьомої статті 44 Закону № 889-VIII висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем.

Отже, виходячи зі змісту наведеної норми, предметом оскарження в судовому порядку може бути саме висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця.

Вказаний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 27 жовтня 2021 року у справі № 640/31884/20, від 30 листопада 2021 року у справі 260/1834/19, від 04 квітня 2023 року у справі № 600/102/22-а.

Крім того, Верховний Суд вказував на те, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Ця правова позиція була сформована Верховним Судом у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19, а у подальшому підтримана Верховним Судом у постановах від 03 серпня 2021 року у справі № 120/78/20-а, від 27 жовтня 2021 року у справі №640/31884/20, від 9 листопада 2022 року у справі № 380/25524/21, від 13 квітня 2023 року у справі № 320/388/21.

Відповідність висновку в частині оцінки результатів службової діяльності позивача, наведеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям, може бути надано лише на підставі аналізу дотримання учасниками процедури оцінювання цієї процедури, зокрема на предмет обґрунтованості виставленої державному службовцю (позивачу) оцінки на основі розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання.

Вказана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі №600/102/22-а.

В даному випадку при зверненні до суду з цим позовом позивач не оскаржувала висновок щодо оцінювання результатів його службової діяльності у 2022 році та наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01 грудня 2022 р. № 310-к, яким були затверджені висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В», оцінювання яких проводилось у 2022 році, в частині, що стосується безпосередньо позивача.

Крім того, ні позовна заява, ні інші письмові пояснення, надані позивачем до суду, фактично не містять доводів щодо незгоди позивача із виставленими балами, доводів стосовно того, що виставлені бали не відповідають встановленим критеріям та заперечень щодо обґрунтування виставленої керівником оцінки.

Однак, вказані обставини не були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення по суті спору.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, неправильно застосував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19, на які посилався в оскаржуваному судовому рішенні.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що приймаючи оскаржуваний позивачем наказ від 01.12.2022 р. № 311-к «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з отриманням нею негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідач діяв правомірно та обґрунтовано, а тому вказаний наказ скасуванню не підлягає.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 12 грудня 2022 р. № 320-к були внесені зміни до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01.12.2022 р. № 311-к «Про звільнення ОСОБА_1 » в частині дати її звільнення та визначено дату звільнення 12 грудня 2022 року, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності.

Відповідно до ч. 5 ст. 87 Закону України «Про державну службу», наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Зважаючи на перебування позивача на лікарняному у період з 03.12.2022 року по 09.12.2022 року, що підтверджується відомостями про листок непрацездатності № 5867374-2011339406-1, внесення відповідних змін до наказу про звільнення в частині визначення дати звільнення першим робочим днем за днем закінчення тимчасової непрацездатності, є правомірним, а тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог про поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку, колегія суддів вважає, що вказані вимоги є похідними від вимоги про скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01.12.2022 р. №311-к «Про звільнення ОСОБА_1 », а тому з огляду на висновок суду апеляційної інстанції про правомірність зазначеного наказу, такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, доводам сторін по справі, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також порушено норми процесуального права.

Згідно п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, оскільки судом першої інстанції було допущено не повне з`ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення - про відмову задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року скасувати.

Прийняти по справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук