Справа № 577/3320/23

Провадження № 3/577/1330/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2023 р.

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кравченко В.О., за участю прокурора Тищенка С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та зареєстрованої АДРЕСА_1 , мешканки: АДРЕСА_2 , громадянки України, одруженої, освіта вища, РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючої провідним лікарем ветеринарної медицини Конотопської районної державної лікарні ветеринарної медицини, -

за вчинення корупційного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст.172-7 КпАП України,-

ВСТАНОВИВ:

Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 07.10.2022 року № 415 «Про реорганізацію деяких державних установ, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби», перейменовано та реорганізовано державні установи, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби, шляхом їх приєднання до інших державних установ за переліком згідно з додатками 2-24 до цього наказу.

У додатку 17 до наведеного наказу визначено, що до Конотопської районної державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00703983) приєднується, зокрема, Конотопська міська державна лікарня ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 31375223).

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 13.06.2017 № 310-ОД затверджено Положення про Конотопську районну державну лікарню ветеринарної медицини (далі за текстом Положення).

Згідно пунктів 1, 10 Положення Конотопська районна державна лікарня ветеринарної медицини ( далі Лікарня), відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину», є державною установою ветеринарної медицини, підпорядковується Головному управлінню Держпродспоживслужби в Сумській області (далі Головне управління) і належить до сфери управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, є юридичною особою публічного права.

У своїй діяльності Лікарня керується Конституцією України, законами України, актами Кабінету Міністрів України, Верховної ради України, Президента України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держпродспоживслужби, Головного управління та Положенням, що зазначено у п. 2 Положення.

Основними завданнями Лікарні є, зокрема: ветеринарне обслуговування тварин господарств різних форм власності та фізичних осіб на відповідній території; реалізація заходів щодо додержання ветеринарно-санітарних та санітарних вимог, установлених законодавством; профілактика, діагностика інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб тварин і їх лікування тощо (п.п. 2, 3, 4 п. 4 Положення).

Окрім того у п.п. 14, 18 п. 5 Положення визначено, що ОСОБА_2 , відповідно до покладених на неї завдань, видає ветеринарні документи, надає ветеринарні та інші послуги суб`єктам господарювання відповідно до законодавства.

Наказом Лікарні від 28.02.2023 року № 11-к ОСОБА_1 прийнято з 01.03.2023 року на посаду провідного лікаря ветеринарної медицини (офіційний лікар) Конотопської районної державної лікарні ветеринарної медицини на 0,25 ставки, в порядку переведення з Конотопської міської державної лікарні ветеринарної медицини.

Провідний лікар ветеринарної медицини (офіційний лікар) ОСОБА_1 ознайомлена 01.03.2023 під підпис з Посадовою інструкцією провідного лікаря ветеринарної медицини (офіційного лікаря) Конотопської районної державної лікарні ветеринарної медицини на ТДВ «Конотопм`ясо», яка розроблена на підставі Положення про Конотопську районну державну лікарню ветеринарної медицини (далі за текстом Посадова інструкція).

У п. 1.1. розділу 1 Посадової інструкції вказано, що ця інструкція розроблена на підставі законів України «Про ветеринарну медицину», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Порядок надання статусу офіційного ветеринарного лікаря, уповноваженого ветеринара, працівника бійні уповноваженого на виконання обов`язків помічника державного ветеринарного інспектора та здійснення їх діяльності» та інших нормативно-правових актів і визначає організаційно-правовий стан, обов`язки, права та відповідальність офіційного лікаря ветеринарної медицини на м`ясопереробному підприємстві (далі офіційний лікар).

Офіційний лікар здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за роботою ТДВ «Конотопм`ясо» щодо виготовлення готової продукції, транспортування, зберігання, переробки сировини з метою забезпечення епізоотичного благополуччя при надходженні та переробці сировини тваринного походження, а також контролю за дотриманням необхідних ветеринарно-санітарних вимог щодо забезпечення безпеки готової продукції тваринного походження (п. 1.2. розділу 1 Посадової інструкції).

Порядком надання статусу офіційного ветеринарного лікаря, уповноваженого ветеринара, працівника бійні, уповноваженого на виконання обов`язків помічника державного ветеринарного інспектора, та здійснення їх діяльності, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.03.2018 № 141 (далі Порядок), встановлений Державний контроль за діяльністю операторів ринку щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації харчових продуктів, продукції тваринного походження, у тому числі неперероблених харчових продуктів, який здійснює компетентний орган, його територіальні органи та уповноважені особи у випадках, визначених Законом.

Водночас, у м`ясопереробних цехах, на бойнях малої потужності, незалежно від форми власності, без поточного процесу переробки тварин та в забійних цехах птахофабрик та інших потужностях державний контроль здійснює офіційний ветеринарний лікар. У такому разі офіційні ветеринарні лікарі здійснюють свої повноваження одночасно у декількох м`ясопереробних цехах, на бойнях та інших підприємствах без поточного процесу переробки тварин. (п. 2 розділу IV Порядку).

У п. 1 розділу V Порядку унормовано, що під час здійснення державного контролю офіційний ветеринарний лікар має право, зокрема, видавати (заповнювати) за зверненням оператора ринку міжнародні сертифікати, що підтверджують відповідність вантажів з харчовими продуктами або кормами, що експортуються з України, вимогам країни призначення або вимогам законодавства України. Міжнародний сертифікат, що підтверджує відповідність вантажу, що експортується з України, вимогам законодавства України, видається за відповідним зверненням оператора ринку, лише якщо компетентні органи України та країни призначення не погодили форми міжнародного сертифіката і законодавство країни призначення не передбачає обов`язковості супроводження такого вантажу міжнародним сертифікатом встановленої форми.

Згідно із п. 2.1. п. 2 Посадової інструкції, офіційний лікар має право здійснювати на ТДВ «Конотопм`ясо» повноваження державного ветеринарного інспектора у межах передбачених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» заходів державного контролю харчових продуктів тваринного походження та живих тварин.

У п. 2.11. розділу 2 Посадової інструкції, визначено, що офіційний лікар за зверненням адміністрації підприємства має право видавати ветеринарні документи: ветеринарні сертифікати, ветеринарні свідоцтва та ветеринарні довідки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 року № 111 «Деякі питання реалізації Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», затверджено перелік публічних послуг, результати надання яких оформлюються виключно в паперовій формі, зокрема, Держпродспоживслужба видає міжнародні ветеринарні сертифікати.

Таким чином, ОСОБА_1 не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але надає публічні послуги, що зазначено у п.п. «б» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а відтак - суб`єктом на якого поширюється дія цього закону і особисто зобов`язана виконувати вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

За положеннями ч 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

В абзацах 10, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» наведені у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Проте, ОСОБА_1 , під час надання публічних послуг, не дотрималась вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, які виникли за наступних обставин.

Наказом керівника відкритого акціонерного товариства «Конотопм`ясо» від 21.12.2005 року № 138, ОСОБА_1 затверджено на посаді лікаря ветеринарної медицини цього ж товариства, а 04.01.2021 року під особистий підпис ознайомлена з посадовою інструкцією лікаря ветеринарної медицини відділу ветеринарного контролю (ПІ 33-2021).

На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 року № 111 та Посадової інструкції, ОСОБА_1 , як уповноважений ветеринарний лікар Конотопської районної державної лікарні ветеринарної медицини оформила і видала за власним підписом ветеринарні сертифікати для експорту замороженої яловичини з України до Китайської Народної Республіки, а саме: від 03.03.2023 серії ХХ № 001861; від 06.03.2023 серії ХХ № 001856, ХХ № 001857 та ХХ № 001858; від 07.03.2023 серії

ХХ № 001864; від 16.03.2023 серії ХХ № 001906; від 20.03.2023 серії

ХХ № 001872 та ХХ № 001874; від 21.03.2023 серії ХХ № 001876; від 27.03.2023 серії ХХ № 001877; від 28.03.2023 серії ХХ № 001878; від 31.03.2023 серії ХХ № 001883; від 05.04.2023 серії ХХ № 001884 та ХХ № 001885; від 06.04.2023 серії ХХ № 001886; від 07.04.2023 серії ХХ № 001887; від 12.04.2023 серії ХХ № 001889; від 14.04.2023 серії ХХ № 001890; від 21.04.2023 серії ХХ № 001892; від 24.04.2023 серії ХХ № 001893 та ХХ № 001894; від 25.04.2023 серії ХХ № 001895; від 26.04.2023 серії ХХ № 001897; від 27.04.2023 серії ХХ № 001899; від 28.04.2023 серії ХХ № 001900; від 02.05.2023 серії ХХ № 001901, ХХ № 001902 та ХХ № 001903; від 03.05.2023 серії ХХ № 001904; від 10.05.2023 серії ХХ № 001907.

У розділі ІІІ перелічених ветеринарних сертифікатів «Декларація ветеринарного інспектора», вказано наступне: «останній підтверджує, що виробничий процес відповідає законам, регламентам та національним стандартам з охорони здоров`я і безпечності харчових продуктів Китаю і України щодо тваринництва, відповідно до вимог, що зазначені у Протоколі інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до КНР між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів і захисту прав споживачів та Генеральною адміністрацією нагляду з якістю, інспекції і карантину КНР, і продукти безпечні для споживання людиною».

Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи повноваження провідного лікаря ветеринарної медицини (офіційного лікаря) Конотопської районної державної лікарні ветеринарної медицини мала приватний інтерес, який зумовлений бажанням надати ветеринарні документи товариству з додатковою відповідальністю «Конотопм`ясо» у якому офіційно працює, що зумовлює здійснення господарської діяльності Товариства та отримання прибутку, а також впливає на отримання нею заробітної плати у цьому ж Товаристві.

Вплив приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій під час виконання службових чи представницьких повноважень може існувати за умови наявності в особи дискреційних повноважень, що передбачають можливість/необхідність варіантів юридично допустимих рішень чи дій, які вона вважає найкращими за відповідних обставин.

ОСОБА_1 відповідно до своїх повноважень, які є дискреційними, мала можливість самостійно приймати рішення щодо видачі або не видачі ветеринарних сертифікатів Товариству з додатковою відповідальністю «Конотопм`ясо» та підтвердження/спростування відповідності закону виробничого процесу, що становлять її приватний інтерес.

Суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та її повноваженнями полягала в тому, що, з одного боку, у ОСОБА_1 наявний приватний інтерес, а з іншого ОСОБА_1 , як провідний лікар ветеринарної медицини (офіційний лікар) Конотопської районної державної лікарні ветеринарної медицини, мала об`єктивно і неупереджено виконувати свої обов`язки у відповідності до положень законів України «Про ветеринарну медицину», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», дотримуючись при цьому вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Отже, суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та її представницькими повноваженнями реально впливала на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень щодо видачі ветеринарних сертифікатів для експорту замороженої яловичини з України до Китайської Народної Республіки.

Відтак, мало місце реальний конфлікт інтересів та прийняття рішень і вчинення дій в умовах такого конфлікту.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 була обізнана із законодавчими вимогами щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів, а також щодо порядку його врегулювання, оскільки 27.03.2018, 05.06.2019 та 11.08.2020 року особисто під підпис ознайомлена з вимогами листів Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 23.03.2018 № 29-06/3039, 05.06.2019 № 29-06/4475 та 11.08.2020 № СЗ-29/664/20 щодо обмежень визначених антикорупційним законодавством. Проте, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, керівництво не повідомляла, що підтверджується листом Конотопської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 18.05.2023 № 70.

Таким чином, провідний лікар ветеринарної медицини (офіційний лікар) Конотопської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 за наведених вище обставин не дотрималась вимог п. 1-2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів під час видачі ветеринарних сертифікатів чим порушила вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1727 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 не дотримавшись вимог п. 3-4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів) видавши ветеринарні сертифікати товариству, у якому водночас працює, порушила вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винною себе визнала, підтвердила факти наведені вище, щиро розкаялася, просить суворо не наказувати.

Вислухавши, доводи прокурора, який вважає, що в діях ОСОБА_1 мається склад правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст.172-7 КУпАП, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши представлені докази суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено положеннями ст.ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

За змістом ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Аналогічне визначення поняття «реальний конфлікт інтересів» міститься в пункті 2 примітки до статті 172-7 КУпАП.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» роз`яснено, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто, для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 172-7 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Обов`язковою ознакою зазначеного правопорушення є корисливий або інший особистий інтерес особи, яка його вчинила.

Згідно пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

У листі № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року Судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснила, що для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

3) наявність повноважень на прийняття рішення;

4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено як у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, так і в судовому рішенні.

Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Предметом доказування у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячем інших дій. Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП підтверджується такими доказами: протоколами про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією № 172/2023 та № 173/2023 від 28.06.2023 року; Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; Положенням про Конотопську районну державну лікарню ветеринарної медицини; особової карткою працівника ОСОБА_1 , наказом про прийняття на роботу; Наказом про звільнення, Наказом про прийняття; посадовими інструкціями; Наказом по ТДВ «Конотопм`ясо», ветеринарними сертифікатами від 03.03.2023 серії ХХ № 001861; від 06.03.2023 серії ХХ № 001856, ХХ № 001857 та ХХ № 001858; від 07.03.2023 серії ХХ № 001864; від 16.03.2023 серії ХХ № 001906; від 20.03.2023 серії ХХ № 001872 та ХХ № 001874; від 21.03.2023 серії ХХ № 001876; від 27.03.2023 серії ХХ № 001877; від 28.03.2023 серії ХХ № 001878; від 31.03.2023 серії ХХ № 001883; від 05.04.2023 серії ХХ № 001884 та ХХ № 001885; від 06.04.2023 серії ХХ № 001886; від 07.04.2023 серії ХХ № 001887; від 12.04.2023 серії ХХ № 001889; від 14.04.2023 серії ХХ № 001890; від 21.04.2023 серії ХХ № 001892; від 24.04.2023 серії ХХ № 001893 та ХХ № 001894; від 25.04.2023 серії ХХ № 001895; від 26.04.2023 серії ХХ № 001897; від 27.04.2023 серії ХХ № 001899; від 28.04.2023 серії ХХ № 001900; від 02.05.2023 серії ХХ № 001901, ХХ № 001902 та ХХ № 001903; від 03.05.2023 серії ХХ № 001904; від 10.05.2023 серії ХХ № 001907.

Отже, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, ОСОБА_1 прийняла рішення та вчинила дії, а саме підписала вищевказані сертифікати.

Під час підписання вказаних сертифікатів ОСОБА_1 діяла в умовах реального конфлікту інтересів, а тому повинна була повідомити про його наявність відповідний орган та не вчиняти дій в умовах конфлікту інтересів.

З огляду на викладене дії ОСОБА_1 містять склад адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки вона не повідомила у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушила вимоги пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

До обставин, які пом`якшують відповідальність порушника, слід віднести щире каяття, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалася.

Обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено.

Під час вирішення питання накладення стягнення, суд приймає до уваги приписи ст. 22 КУпАП, які передбачають при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення можливість звільнення порушника від адміністративної відповідальності та обмеження усним зауваженням.

При цьому, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Жодних застережень щодо застосування до вчинених правопорушень положень ст. 22 КУпАП закон не містить.

Таким чином, враховуючи обставини справи, те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, беручи до уваги суб`єктивне ставлення останньої до вчиненого, а саме те, що вона не мала умислу на вчинення даного правопорушення, скоїла правопорушення лише виходячи з юридичної необізнаності, щиро розкаялася у вчиненому, правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків суспільним або державним інтересам, слід дійти висновку про можливе звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності через малозначність скоєних адмінправопорушень, обмежившись усним зауваженням.

Відповідно до ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.

Керуючись ст.ст. 22, 34, ч.ч. 1, 2 ст.172-7, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 за частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП.

На підставі статті 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП за малозначністю вчиненого порушення і обмежитись усним зауваженням, а провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя: В. О. Кравченко