ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року

м. Київ

справа №813/1055/18

адміністративне провадження № К/9901/8530/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року (головуючий суддя: Обрізко І.М., судді: Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.) у справі № 813/1055/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У березня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також ФОП ОСОБА_1 або позивачка) звернулася з позовом до Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області (надалі також відповідач або Бібрська міська рада), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області XX-ої сесії Бібрської міської ради VII-го демократичного скликання від 16 лютого 2018 року № 1081 «Про затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 », яким відмовлено у його затвердженні.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 01 жовтня 2018 року відмовив у задоволенні позову.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 лютого 2019 року скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року, ухвалив нове рішення про задоволення позову.

Визнав протиправним та скасував рішення Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області XX-ої сесії Бібрської міської ради VII-го демократичного скликання від 16 лютого 2018 року № 1081 «Про затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ».

Восьмий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 21 лютого 2019 року стягнув на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області (код ЄДРПОУ 04056183) 4405 (чотири тисячі чотириста п`ять) гривень сплаченого при зверненні до суду судового збору.

22 березня 2019 року Бібрською міською радою Перемишлянського району Львівської області направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

13 травня 2019 року від позивачки надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку зі звільненням головуючого судді Мороз Л.Л. з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 жовтня 2016 року постановою Перемишлянського районного суду Львівської області, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду, у справі № 449/661/16-а позов ОСОБА_1 до Бібрської міської ради було задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність у неприйнятті рішення про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки (далі також Звіт); зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву про затвердження Звіту; в частині зобов`язання Бібрської міської ради затвердити Звіт про оцінку відмовлено.

18 грудня 2017 року ФОП ОСОБА_1 отримала лист - повідомлення від 05 грудня 2017 року № 02/-13/817 Бібрської міської ради, у якому із покликанням на пункт 21 Договору оренди земельної ділянки від 01 червня 2005 року та припинення його діяльності, у зв`язку із закінченням строків дії, висловлено прохання звільнити та не використовувати орендоване майно, а саме земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622310300:01:002:0021 та вчинити необхідні дії щодо передачі орендованого майна.

27 грудня 2017 року ФОП ОСОБА_1 направила до Бібрської міської ради лист- відповідь, в якому зазначила про невиконання постанови Перемишлянського районного суду від 13 жовтня 2016 року у справі № 449/661/16, яка набрала законної сили 23 березня 2017 року.

10 січня 2018 року Бібрська міська рада у відповідь повідомила, що розгляд заяви про затвердження звіту буде включено на розгляд чергової сесії Бібрської міської ради після обговорення цього питання на комісії з регулювання земельних відносин та охорони довкілля.

14 лютого 2018 року на засіданні постійної комісії Бібрської міської ради з повноваженнями у сфері регулювання земельних відносин та охорони довкілля розглядався лист ФОП ОСОБА_1 про вирішення питання у зв`язку із набранням законної сили постанови Перемишлянського районного суду від 13 жовтня 2016 року про бездіяльність Бібрської міської ради щодо невирішення в порядку та спосіб, встановлені законодавством, заяви ФОП ОСОБА_1 від 22 березня 2016 року про затвердження звіту.

За результатами розгляду, комісією вирішено рекомендувати сесії Бібрської міської ради відмовити у затвердженні Звіту через збіг річного строку його чинності, другою підставою відмови зазначено закінчення строку дії договору оренди.

16 лютого 2018 року на засіданні ХХ-ї сесії Бібрської міської ради VIІ-го демократичного скликання розглядалося питання щодо затвердження Звіту та рішенням від № 1081 відмовлено у затверджені Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що строк чинності звіту вийшов, а також через припинення договору оренди.

Вважаючи, що дії відповідача всіляко спрямовані на перешкоджання в реалізації права на затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, позивачка звернувся до суду з цим позовом.

IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

Позивачка вважає, що нею були вчинені усі необхідні дії як для продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки, так і на отримання її у власність, проте неправомірні дії та бездіяльність відповідача призвели до порушень її прав та інтересів як орендаря земельної ділянки.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що на цей час договір оренди земельної ділянки припинив свою дію. Проте позивачка продовжує неправомірно користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 462331000:01:002:0021. Стверджує, що Бібрська міська рада при прийнятті оскарженого рішення діяла у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування спірного рішення.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

За позицією суду першої інстанції, підставою у відмові затвердити Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки в АДРЕСА_1 є закінчення строку чинності Звіту, а також припинення договору оренди землі.

Зі змісту самого Звіту судом встановлено, що датою оцінки є 05 серпня 2015 року, термін чинності оцінки - 1 рік, а відтак оцінка була дійсною до 05 серпня 2016 року, проте питання щодо затвердження Звіту розглядалося земельною комісією 14 лютого 2018 року та 16 лютого 2018 року на сесії Бібрської міської ради.

Щодо припинення договору оренди земельної ділянки, то, за позицією суду першої інстанції, останній припинив свою дію 02 червня 2010 року. Виходячи зі статей 31, 34 Закону України «Про оренду землі», станом на день розгляду справи земельну ділянку позивачкою не повернуто.

Водночас суд першої інстанції зазначив, що не заслуговують на увагу доводи позивачки про вчинення нею заходів для продовження договору, оскільки такий припинив дію 02 червня 2010 року та лише 30 червня 2011 року між відповідачем і позивачкою підписано угоду про продовження договору оренди землі ще на 5 років, до 30 червня 2016 року. Також державну реєстрацію цієї угоди не проведено. Разом з тим, після 30 червня 2016 року сторони жодних договорів, додаткових угод до договору оренди землі не укладали.

На думку суду першої інстанції, покликання позивачки на рішення Господарського суду Львівської області від 26 червня 2012 року щодо чинності додаткової угоди є безпідставним, так як судом не досліджувалось питання її реєстрації.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції покликався на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 13 жовтня 2016 року у справі № 449/661/16, за змістом якої судом встановлено, що своїми попередніми діями (рішеннями) про надання дозволу СПДФО ОСОБА_1 на продаж шляхом викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,8000 га в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням будівництва та обслуговування ринку у м. Бібрка; укладанням договору оренди; договору про оплату авансового внеску, договору на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки), Бібрська міська рада Перемишлянського району фактично підтвердила право СПД ФО ОСОБА_1 на отримання зазначеної земельної ділянки у власність.

За позицією суду апеляційної інстанції, не надаючи позивачці дозволу на затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, відповідач порушив норми Земельного Кодексу України (далі також ЗК України) та принцип розсудливості, оскільки дії відповідача всіляко спрямовані на перешкоджання позивачці в реалізації її права отримати дозвіл на затвердження Звіту.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що закінчення строку чинності Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 05 серпня 2015 року на час розгляду на ХХ-ій сесії Бібрської міської ради VII-го демократичного скликання 16 лютого 2018 року зумовлене незалежними від позивачки факторами, а саме: неприйняттям відповідачем рішення за результатом розгляду заяви позивачки від 22 березня 2016 року та оскарженням таких дій відповідача в судовому порядку, а тому вказане не може слугувати підставою для відмови в затвердженні такого.

Водночас судом акцентовано увагу на тому, що у рішенні ХХ-ої сесії Бібрської міської ради VII-го демократичного скликання № 1081 від 16 лютого 2018 року вказано також на припинення договору оренди, як на підставу відмови у затвердженні Звіту, проте на підставі змісту протоколу засідання сесії Бібрської міської ради від 16 лютого 2018 року встановлено, що при розгляді заяви ФОП ОСОБА_1 не з`ясовувалось питання припинення договору оренди земельної ділянки.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення в порушення пунктів 3.3, 3.4 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 09 січня 2003 року № 2 (далі також Порядок № 2) , частини 1 статті 10, частини 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Акцентує увагу на тому, що термін чинності звіту становить один рік з дати оцінки (пункт 3.4 Порядку № 2), а відтак за межами цього річного строку звіт є нечинним/недійсним. Вважає неправомірним задоволення позовних вимог про зобов`язання повторно розглянути звернення позивача про затвердження Звіту вже без врахування закінчення строку чинності Звіту.

Наполягає на порушенні судом апеляційної інстанції підпункту б) частини 3 статті 322 КАС України, оскільки не зазначено доводів щодо непогодження з висновками суду першої інстанції про закінчення строку дії договору оренди, як підстави для відмови у затвердженні звіту.

У відзиві на касаційну скаргу позивачка зазначає, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови в повному обсязі встановив всі фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Позивачка стверджує, що не надаючи їй дозволу на затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, відповідач порушив норми ЗК України та принцип розсудливості, оскільки такі дії спрямовані на перешкоджання в реалізації її права отримати дозвіл на затвердження Звіту.

Наполягає на тому, що закінчення строку чинності Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 05 серпня 2015 року зумовлене незалежними від позивачки факторами, а саме: неприйняттям відповідачем рішення за результатом розгляд її заяви від 22 березня 2016 року та оскарження таких дій відповідача в судовому порядку, а тому вказане не може слугувати підставою для відмови у затвердженні такого.

Акцентує увагу на тому, що суд апеляційної інстанції визнав протиправним та скасував оскаржуване рішення відповідача, резолютивна частина рішення суду не містить зобов`язання повторно розглянути звернення позивачки про затвердження звіту вже без врахування закінчення строку чинності, як неправомірно та безпідставно вказує відповідач.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд переглянув оскаржені судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права та встановив таке.

У частині другій статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом спору є рішення від 16 лютого 2018 року VII-го демократичного скликання ХХ-а сесії Бібрської міської ради «Про затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 », яким відмовлено у затвердженні Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, у зв`язку з тим, що строк чинності звіту вийшов, а також через припинення договору оренди.

Згідно із частиною 3 статті 24 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі також Закон № 280/97-ВР) органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За змістом статті 26 Закону № 280/97-ВР до виключної компетенції міських рад віднесено, зокрема:

прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна (пункт 30 частини 1 наведеної статті);

вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (пункт 34 частини 1 наведеної статті).

Згідно зі статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Вищенаведені норма кореспондується з положеннями частини першої статті 127 ЗК України, якою визначено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Порядок продажу земельних ділянок комунальної форми власності регламентовано положенням статті 128 ЗК України. Частиною 6 вказаної статті встановлено, що підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки є рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про її продаж.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі також № 1378-IV) експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов`язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами (статті 5 Закону № 1378-IV).

Пунктом 3.1 Розділу 3 Порядку № 2, передбачено, що результати роботи з оцінки оформляються у вигляді письмового документа звіту про оцінку, що містить висновок про вартість об`єкта оцінки, розкриває зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3.4 Порядку № 2 термін чинності звіту становить один рік з дати оцінки.

З приводу закінчення строку чинності звіту, то фактично позивачка не заперечує щодо закінчення строку чинності Звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4623310300:01:002:0021.

Як вбачається із змісту самого звіту, датою оцінки є 05 серпня 2015 року, термін чинності оцінки 1 рік, а відтак така була дійсна до 05 серпня 2016 року.

В цьому контексті позивачка наголошує, що закінчення строку чинності Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 05 серпня 2015 року зумовлене незалежними від неї факторами, а саме неприйняттям відповідачем рішення за результатом розгляд її заяви від 22 березня 2016 року (протиправна бездіяльність відповідача з цього приводу доведена у судовому порядку).

Суд першої інстанції зауважив, що питання щодо затвердження звіту розглядалося земельною комісією 14 лютого 2018 року та 16 лютого 2018 року на сесії Бібрської міської ради. Станом на день розгляду цього питання строк чинності Звіту закінчився.

Проте суд апеляційної інстанції наголосив, що при зверненні позивачки до міської ради для затвердження звіту із заявою від 22 березня 2016 року поданий звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 05 серпня 2015 року був чинним.

Заяву позивачки від 22 березня 2016 року про затвердження зазначеного вище звіту було розглянуто на засіданні VII сесії Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області, яке відбулось 03 червня 2016 року, проте за результатами її розгляду міська рада не прийняла рішення.

За результатом судового розгляду бездіяльності відповідача у справі № 449/661/16-а, суд першої інстанції постановою від 13 жовтня 2016 року позов задовольнив частково:

визнав протиправною бездіяльність Бібрської міської ради, що полягає у неприйнятті рішення щодо затвердження звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що підлягає продажу у власність СПДФО ОСОБА_1 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язав Бібрську міську раду Перемишлянського району Львівської області повторно розглянути заяву СПДФО ОСОБА_1 щодо затвердження звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки, що підлягає продажу у власність СПДФО ОСОБА_1 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . У решті позовних вимог - відмовив.

Зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін судом апеляційної та касаційної інстанції.

На виконання рішення суду у справі № 449/661/16-а, відповідач розглянув питання щодо затвердження Звіту та спірним рішенням від 16 лютого 2018 року № 1081 відмовив з вищезазначених підстав.

Верховний Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що закінчення строку чинності Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 05 серпня 2015 року на час розгляду на ХХ-ій сесії Бібрської міської ради VII-го демократичного скликання 16 лютого 2018 року зумовлене незалежними від позивачки факторами, а саме: неприйняттям відповідачем рішення за результатом розгляду заяви позивача від 22 березня 2016 року та оскарженням таких дій відповідача в судовому порядку, а тому вказане не може слугувати підставою для відмови в затвердженні такого.

Пунктами 70, 71, рішення Європейського Суду з прав людини «Рисовський проти України» (заява № 29979/04 від 20 жовтня 2011 року), особливу важливість надано принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами при розгляді справ як джерело права.

Отже, у цій справі для суб`єкта владних повноважень були створені умови за яких останній мав реальну можливість розглянути заяву позивача та прийняти за результатами її розгляду рішення у встановленій законом формі, проте відповідач не вчинив таких дій.

Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що тривале зволікання відповідачем у розгляді питання щодо затвердження вказаного звіту призвело до закінчення строку дії такого не з вини позивачки, а з вини відповідача, отже ризик допущеної помилки (закінчення строку звіту) не може виправлятися за рахунок позивача та не може слугувати підставою для відмови в затвердженні звіту.

Тотожна правова позиція за подібних правовідносин, викладена у постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 813/2225/18.

Щодо припинення договору оренди, Верховний Суд зазначає таке.

Предметом спору у справі, що розглядається, є затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки.

В цьому контексті суд апеляційної інстанції цілком слушно звернув увагу на обставини, встановлені постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 13 жовтня 2016 року у справі № 449/661/16, підтримані в подальшому судом апеляційної та касаційної інстанцій, згідно із якими питання про експертну грошову оцінку земельної ділянки є продовженням правовідносин, які виникли внаслідок надання відповідними рішеннями відповідача дозволу СПДФО ОСОБА_1 на продаж шляхом викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,8000 га в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням будівництва та обслуговування ринку у м. Бібрка.

У розвиток цих правовідносин між відповідачем та позивачем укладались та виконувались договір оренди земельної ділянки, договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,80 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування ринку у АДРЕСА_1 .

Своєю чергою за рахунок внесеного авансу, Виконавчий комітет Бібрської міської ради здійснює фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки вищенаведеної земельної ділянки.

На відміну від суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, цілком слушно наголосив, що у рішенні ХХ-ої сесії Бібрської міської ради VII-го демократичного скликання № 1081 від 16 лютого 2018 року вказано також на припинення договору оренди, як на підставу відмови у затвердженні Звіту, однак відповідно до протоколу засідання сесії Бібрської міської ради від 16 лютого 2018 року при розгляді заяви ФОП ОСОБА_1 не з`ясовувалось питання припинення договору оренди земельної ділянки.

Судом першої інстанції у межах цієї справи надана оцінка договірним відносинам, проте саме у межах господарської справи № 5015/1923/12 предметом спору було:

визнання протиправним рішення Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області № 650 від 21 травня 2010 року, яким подовжено приватному підприємцю ОСОБА_1 терміном на 5 років договір оренди земельної ділянки площею 0,80 га для будівництва та обслуговування ринку в АДРЕСА_1 (пункт 1).

визнання недійсним додаткового договору оренди від 30 червня 2011 року та повернення земельної ділянки.

Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 26 червня 2012 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Отже, на час звернення позивачки із заявою 22 березня 2016 року рішення Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області № 650 від 21 травня 2010 року, яким продовжено приватному підприємцю ОСОБА_1 терміном на 5 років договір оренди та угода про продовження договору оренди від 30 червня 2011 року не були визнанні протиправними та недійсними в порядку господарського судочинства.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для скасування рішення ХХ-ої сесії Бібрської міської ради VII-го демократичного скликання № 1081 від 16 лютого 2018 року, оскільки зазначені у спірному рішенні підстави для відмови у затвердженні Звіту виникли у зв`язку з тривалою бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та за відсутності порушень з боку позивача.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції, а тому підстави для оскарженого судового рішення - відсутні.

З огляду на зазначене відсутні підстави і для скасування додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 813/1055/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа