ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.07.2023Справа № 910/3240/23

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Київського обласного центру зайнятості

до Головного управління Національної поліції в Київській області

про стягнення 68 061, 62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Київський обласний центр зайнятості (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі-відповідач) про стягнення 68 061,62 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва №910/3240/23 від 07.03.2023 позовну заяву залишено без руху.

24.03.2023 від позивача надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 07.03.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва №910/3240/23 від 07.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/3240/23 постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

13.04.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує, що задоволення позову в даній справ призведе до того, що ГУНП в Київській області буде притягнуто до подвійної відповідальності, що суперечить приписам статті 61 Конституції України, а відтак заявлена до стягнення заборгованість має стягуватися безпосередньо з ОСОБА_1 , що відповідно є підставою для відмови у задоволенні позову.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 11 о/с від 09.11.2020 звільнено зі служби в поліції капітана міліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору карного розшуку Фастівського міського відділу (обслуговування міста Фастова та Фастівського району), з 09.11.2020 відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України (скорочення чисельності штату).

12.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Фастівської міськрайонної філії Київського обласного центру зайнятості із заявою про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю та із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного, в якій просив надати статус безробітного до вирішення питання працевлаштування відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно доводів Позивача, які не заперечуються Відповідачем за період з 12.11.2020 по 23.07.2021 ОСОБА_1 Фастівською міськрайонною філією Київського обласного центру зайнятості виплачено допомоги по безробіттю в розмірі 68 061, 62 грн.

Відповідно до Акту № 61 від 11.08.2021 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", розслідуванням встановлено: гр. ОСОБА_1 зареєстрований в центрі зайнятості як безробітний з 12.11.2020, з 12.11.2020 йому призначено допомогу по безробіттю та розпочата виплата з 10.12.2020 відповідно до Закону України «Про загальнобов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 №320/13717/20 видано Наказ №8 о/с від 23.07.2021 про поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Фастівського міського відділу (обслуговування міста Фастова та Фастівського району) Головного управління України в Київській області за рішенням суду, з 10.11.2020.

Станом на дату складання Акту № 61 даної інформації ОСОБА_1 до центру зайнятості не надавав.

Відповідно до Акту № 61 від 11.08.2021 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно за Закону України "Про зайнятість населення", встановлено, що в період перебування ОСОБА_1 на обліку у Фастівській міськрайонній філії Київського обласного центру зайнятості отримував допомогу по безробіттю в період з 12.11.2020 по 23.07.2021, був поновлений на службі у Фастівському міському відділі (обслуговування міста Фастова та Фастівського району) Головного управління МВС України в Київській області, з 10.11.2020 згідно Наказу про поновлення №8 о/с від 23.07.2021 на підставі постанови Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 справа №320/13717/20.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі №320/13717/20 визнано протиправним та скасовано наказ № 11 о/с від 09.11.2020 про звільнення з займаної посади капітана міліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору карного розшуку Фастівського міського відділу (обслуговування міста Фастова та Фастівського району).

Керуючись абзацом 1, пункту 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пунктами 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом міністерства праці та соціальної політики України, Державно податкової адміністрації України 13.02.2009 №60/62 щодо повернення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду Фастівською міськрайонною філією Київського обласного центру зайнятості винесено наказ від 12.08.2021 № 41 про повернення коштів в зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду.

Фастівською міськрайонною філією Київського обласного центру зайнятості також на адресу Відповідача направлялась претензія від 18.02.2021 № 506/34.05/34.01-33 про повернення коштів в зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду на суму 68 061, 62 грн.

Також, Фастівська міськрайонна філія Київського обласного центру зайнятості зверталась до Відповідача з повторною претензією від 16.12.2021 №758/34.05/34.01-33 про повернення коштів, однак станом на дату звернення до суду з позовом кошти Відповідачем не повернуто.

Зазначені вище обставини Відповідачем у поданому відзиву не заперечуються, при тому що останній просить суд відмовити у задоволенні позову оскільки заявлені до стягнення кошти мають стягуватися не з Відповідача, а саме із застрахованої особи ОСОБА_1 відповідно до частини 2, 3 статті 36 Закону № 1533-III.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом № 1533-III.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону № 1533-III (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 8 статті 1 Закону № 1533-III передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону № 1533-III визначено, що виплата допомоги по безробіттю також припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Водночас абзацом сьомим частини першої статті 34 Закону № 1533-III визначено, що Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Приписами частини 4 статті 35 Закону № 1533-III передбачено, що з роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином судом встановлено, що положеннями статей 34, 35 Закону № 1533-III встановлено право Позивача стягувати з роботодавця (Відповідача) суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як встановлено судом та що не заперечується сторонами, на підставі постанови Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 справа №320/13717/20 ОСОБА_1 поновлений на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Фастівського міського відділу (обслуговування міста Фастова та Фастівського району) Головного управління України в Київській області з 10.11.2020.

Крім того, як встановлено судом вище вказаною постановою визнано протиправним та скасовано наказ № 11 о/с від 09.11.2020 про звільнення з займаної посади капітана міліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору карного розшуку Фастівського міського відділу (обслуговування міста Фастова та Фастівського району).

Таким чином, незаконність звільнення з посади вищевказаної особи Відповідачем, встановлена судовим рішенням, яка, зокрема і стала підставою для втрати заробітної плати та в подальшому - для призначення та виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю.

Відтак, оскільки 10.11.2020 ОСОБА_1 поновлено на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Фастівського міського відділу (обслуговування міста Фастова та Фастівського району) Головного управління України в Київській області, то виплачена йому Позивачем допомога по безробіттю в розмірі 68 061, 62 грн за період з 12.11.2020 по 23.07.2021 підлягає стягненню з відповідача як з роботодавця безробітного, поновленого на роботі за рішенням суду у відповідності до статей 34, 35 Закону № 1533-III

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2018 у справі № 902/291/17.

Щодо доводів Відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, то суд зазначає, що згідно положень Закону № 1533-III достатньою умовою для відшкодування саме роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному є сам факт поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Обставина виплати Відповідачем ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не звільняє Відповідача від встановленого законом обов`язку компенсувати виплачену Позивачем суму допомоги по безробіттю, оскільки у даному випадку діє норма статті 35 Закону № 1533-III, яка покладає такий обов`язок на Відповідача.

При цьому, суд звертає увагу Відповідача, що вказане не є покладенням на Відповідача подвійної компенсації, а є встановленим законом обов`язком компенсації здійсненої безробітному виплати.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог суд розглянув і відхилив, як такі, що не спростовують заявлених позовних вимог.

Підсумовуючи викладене вище, з огляду на встановлені судом обставини за сукупністю наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем правомірно та обґрунтовано заявлено до Відповідача вимоги щодо стягнення неправомірно виплаченої допомоги по безробіття на підставі частини 4 статті 35 Закону № 1533-III, а Відповідачем не спростовано заявлених вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на Відповідача.

Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Київського обласного центру зайнятості - задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 40108616) на користь Київського обласного центру зайнятості (пров. Будівельників, буд. 5-А, м. Київ, 02100; ідентифікаційний код 03491085) неправомірно виплачену допомогу по безробіттю в розмірі 68 061,62 грн та судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов