ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.06.2023Справа № 910/9907/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали заяви закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі

за позовом закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Алтея компані»

товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс сервіс люкс»

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Людмила Володимирівна

про скасування державної реєстрації, припинення права власності, визнання недійсними договорів, витребування майна з чужого незаконного володіння,

Представники:

від заявника Панченко М.О.

від товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс сервіс люкс» Щербак Є.М.

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2022 року суд ухвалив рішення про відмову закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» у позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Алтея компані» та товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс сервіс люкс».

Заклад вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (далі - Університет «Україна») звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022.

Нововиявленою обставиною, на думку заявника, є дані, встановлені на підставі заяви ОСОБА_1 про те, що він не складав звіт від 21.01.2017 № 171021-1 про оцінку корпусу № 1 по АДРЕСА_1 , відповідно до якого ринкову вартість зазначеного корпусу визначено у сумі 6085400,00 грн. Така заява зроблена ОСОБА_1 31.03.2023 нотаріально, у якій він зазначив, що 08.06.2016 наказом Фонду державного майна України № 1131 зупинено дію його свідоцтва оцінювача по цей час. Заявник вважає, що оскільки однією з підстав, на яких ґрунтується рішення суду про правомірність реєстрації 10.11.2017 права власності на спірне майно, була наявність відомостей про вартість майна, і ця наявність судом встановлювалась на підставі звіту від 21.01.2017 № 171021-1, складеного від імені оцінювача ОСОБА_1 , наведені останнім дані спростовують встановлені судом обставини і є нововиявленими.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс сервіс люкс» заперечило проти задоволення заяви з таких підстав:

- звіт про оцінку № 171021-1 від 21.10.2017 був предметом дослідження судами під час розгляду справи і позивач не вчинив жодних дій для спростування цього доказу;

- звіт про оцінку № 171021-1 від 21.10.2017 виконаний на замовлення заявника, а тому обставини його складання не можуть бути нововиявленими, оскільки не могли бути невідомі заявнику;

- заява носить характер переоцінки доказів;

- заява ОСОБА_1 не відповідає критерію належності та допустимості, оскільки не відповідає вимогам ст. 88 ГПК України;

- у заяві від 31.03.2023 ОСОБА_1 навів неправдиву інформацію щодо зупинення дії його свідоцтва, оскільки за даними Фонду державного майна України станом на 21.10.2017 ОСОБА_1 мав право здійснювати практичну діяльність з оцінки майна в межах напряму оцінки майна та спеціалізацій. Підтвердженням цього є дані Єдиної бази суб`єктом оціночної діяльності, відповідно до яких оцінювачем ОСОБА_1 внесено інформацію зі звітів про оцінку об`єктів нерухомості.

Заявник подав клопотання

- про відкладення розгляду справи до отримання відповіді на адвокатський запит від Національного антикорупційного бюро України;

- про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_1 для надання пояснень щодо обставин викладених ним у нотаріальній заяві від 31.03.2023.

Клопотання про відкладення розгляду справи судом відхилено як таке, що не ґрунтується на визначених процесуальним законом підставах відкладення. Клопотання про виклик свідка відхилено з підстав, наведених нижче.

Дослідивши додані до заяви документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що зазначені заявником обставинами не є нововиявленими, враховуючи таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи та скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених Господарським процесуальним кодексом України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами встановлених ГПК України.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 у справі №910/6052/16, від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, від 14.01.2020 у справі №925/473/17.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 909/1190/17).

Згідно з ч. 5 ст. 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 викладено правову позицію, згідно з якою процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Спершу, при вирішені цієї заяви, правовій оцінці підлягає доказ, який наданий Університетом «Україна» на підтвердження нововиявленої обставини. Таким доказом є заява ОСОБА_1 , що подана відповідно до вимог ст. 88 ГПК України.

Вимоги щодо змісту заяви свідка наведені у ч. 2 ст. 88 ГПК України, відповідно до якої у заяві свідка повинна міститися підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Оскільки заява ОСОБА_1 не містить вказаних вище відомостей, вона не є заявою свідка в розумінні ст. 88 ГПК України, а нотаріальна дія щодо засвідчення справжності підпису ОСОБА_1 на цій заяві мала місце в порядку, передбаченому п. 11 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат». Невідповідність заяви ОСОБА_1 вимогам ст. 88 ГПК України стала підставою відмови судом у задоволенні клопотання про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_1 .

Оцінюючи заяву ОСОБА_1 за критерієм допустимості та достовірності доказів (ст. 78 ГПК України) суд виходить з такого.

Допустимість доказів - це встановлена законодавством вимога, що обмежує використання конкретних засобів доказування, або вимога, що пропонує використання конкретних засобів доказування при встановленні певних фактичних обставин справи при здійсненні доказування в процесі розгляду господарської справи.

Наведені у заяві ОСОБА_1 обставини про те, що звіт від 21.01.2017 № 171021-1 про оцінку корпусу № 1 по АДРЕСА_1 ним не робився та не підписувався є обставинами, які становлять склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України. Встановлення факту вчинення такого правопорушення і його обставин, у тому числі належності підпису у звіті ОСОБА_1 , здійснюється тими процесуальними механізмами та інструментами, які передбачені кримінально-процесуальним законодавством, та не може мати місце за заявою останнього. А тому заява ОСОБА_1 про непідписання ним звіту не є доказом, що встановлює належність його підпису у звіті про оцінку.

Достовірність - це властивість доказу, яка характеризує його точність, правильність відображення обставин, що входять до предмета доказування. Господарський суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Співставляючи наведену у заяві ОСОБА_1 інформацію про нездійснення ним діяльності з оцінювання з 08.06.2016 внаслідок зупинення наказом Фонду державного майна України дії свідоцтва з інформацією та документами, наданими Фондом державного майна України 16.05.2023 на запит адвоката Щербака Євгена, суд не знаходить підстав вважати її підтвердженою.

Зокрема, 21.04.2017 Фонд державного майна України своїм наказом № 661 поновив дію кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ОСОБА_1 . За повідомленням Фонду дія кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ОСОБА_1 знову була зупинена згідно з наказом Фонду від 19.04.2019 № 395.

Вказане спростовує наведену у заяві ОСОБА_1 інформацію про те, що ним не поновлювалась дія свідоцтва, та свідчить про наявність станом на 21.10.2017 у оцінювача ОСОБА_1 правових підстав здійснення практичної діяльності з оцінки майна в межах напряму оцінки майна та спеціалізацій, зазначених у кваліфікаційному свідоцтві оцінювача.

Також Фонд державного майна України повідомив про те, що у довідці про штатний склад оцінювачів, поданій ТОВ «Аналітичний центр Дробнова» до Фонду з метою отримання сертифіката суб`єкта оціночної діяльності у 2017 році, було зазначено прізвище оцінювача ОСОБА_1 . Ці дані також вступають у конфлікт з інформацією заяви ОСОБА_1 про не перебування у трудових відносинах з ТОВ «Аналітичний центр Дробнова».

За таких обставин, за відсутності інших доказів, які би підтверджували наведені у заяві ОСОБА_1 обставини або спростовували інформацію та документ Фонду державного майна України, суд не може визнати заяву ОСОБА_1 достовірним доказом.

Також суд вважає, що заява Університету «Україна» носить характер переоцінки обставин, щодо яких є висновки суду.

Порядок прийняття 10.11.2017 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Дідичуком Ігорем Анатолійовичем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38074926, була предметом дослідження судом при прийнятті рішення у цій справі. Оцінка правомірності рішення державного реєстратора здійснювалась, у тому числі, з урахуванням доводів позивача щодо відсутності звіту оцінки спірного майна на час звернення стягнення та реєстрації права на майно. Наслідки такої оцінки знайшли свої відображення у рішенні суду, у якому зазначено, що перелік документів, наведений у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25.12.2015 за № 1127, є вичерпним, і в цьому переліку станом на 10.11.2017 були відсутні відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності. Розширення переліку документів мало місце шляхом внесення постановою Кабінету Міністрів України № 189 від 26.02.2020 змін до п. 61 Порядку, які зобов`язали подавати державному реєстратору, поряд з іншими документами, відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації. Водночас, ці зміни не мають зворотної дії в часі, а тому не можуть бути застосовані для визначення правомірності рішення від 10.11.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38074926. З огляду на це прийняття 10.11.2017 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38074926, за відсутності відомостей про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, не є порушенням Закону № 1952-ІV.

Ці висновки були підтримані апеляційним судом, про що зазначено у постанові від 15.11.2022 (п. 89).

Дослідження апеляційним судом звіту від 21.01.2017 № 171021-1 (п. 90, п. 91 постанови від 15.11.2022) мало місце у зв`язку з оцінкою відповідності спірних правовідносин висновкам, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду 20.04.2019 у справі № 309/2053/16-ц.

Підсумовуючи наведене суд дійшов висновку, що заява закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9907/21 від 13.06.2022 не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статями 234, 321 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9907/21 від 13.06.2022.

Залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9907/21 від 13.06.2022.

Покласти судові витрати на заклад вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна».

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 18.07.2023.

Суддя С. А. Ковтун