Справа № 420/1588/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання - Кралі І.С.

представника відповідача - Кохана А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ПАТ ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ про тимчасову заборону діяльності, вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), до відповідача, ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ у якій позивач просить суд:

тимчасово заборонити (зупинити) діяльність ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ в частині:

-виконання робіт по виробництву картону до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля;

-використання артезіанських свердловин №4709 та №7936 до виконання умов дозволу на спеціальне водокористування від 30.08.2019 №979/ОД/49-д-19, а саме: до встановлення зони санітарної охорони джерел господарсько-побутового водопостачання.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач стверджує, що за результатами перевірки відповідач склав акт, в якому зафіксував, що відповідач здійснює свою діяльність всупереч нормам національного законодавства без висновку з оцінки впливу на довкілля та з порушенням умов дозволу на спеціальне водокористування.

(б) Позиція відповідача

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що виконав припис в частині встановлення та оновлення металевої огорожі та забезпечив додержання вимог до ЗСО джерел господарсько-побутового водопостачання у відповідному стані. Про виконання вказаного пункту припису та усунення порушення відповідач повідомив позивача листом.

Також відповідач посилався на постанову у справі №420/8548/20 П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій суд зробив висновок про невиконання вимог закону щодо проведення перевірки та оформлення її результатів, що призвело до визнання перевірки незаконною та такою, що не породжує правових наслідків. Тобто судом, на думку відповідача, встановлені преюдиційні факти незаконності перевірки та її результатів, які не потребують доведення.

Крім того, представник відповідача посилався на те, що підприємство позивача не є новим і здійснює свою діяльність з 60 років минулого сторіччя. Відповідно до вимог чинного законодавства для діючих об`єктів і комплексів проведення державної екологічної експертизи необхідно тільки у випадку прийняття відповідного рішення КМУ, Ради міністрів АРК, місцевих виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад. Здійснення оцінки впливу є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності. Підприємство позивача не підпадає під сферу впливу Закону України Про оцінку впливу на довкілля оскільки, починаючи з дати введення цього Закону в дію по дату проведення перевірки позивачем не породжувало та не приймало рішень про впровадження планової діяльності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

02.03.2020 суд ухвалив відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

15.06.2020 суд ухвалив здійснити перехід із спрощеного провадження до загального позовного провадження.

21.09.2020 суд ухвалив зупинити провадження у справі.

22.10.2020 суд ухвалив продовжити зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №420/8548/20 за позовом Приватного акціонерного товариства ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправним та скасування акту, складеного за результатами проведення планового заходу, визнати протиправним та скасувати припис.

11.04.2023 суд ухвалив поновити провадження у справі.

11.05.2023 суд ухвалив замінити позивача на правонаступника Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

IV. Обставини, встановлені судом

Відповідно до відомостей ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство зареєстроване в Єдиному реєстрі 15.01.1998, основними видами діяльності є виробництво паперової маси, паперу та картону.

Водопостачання підприємством здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 30.08.2019 №979/ОД/49д-19.

На підприємстві відповідача з 02.12.2019 по 13.12.2019 проводилася планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства, яка здійснювалася згідно з планом заходів державного нагляду Державної екологічної інспекції на 2019 рік.ю За результатами перевірки позивач склав акт №26/12 від 16.12.2019 та видав Припис №15 від 16.12.2019.

В акті позивач зафіксував наступні порушення:

-зони санітарної охорони (скорочено ЗСО) джерел господарсько-побутового водопостачання утримуються в неналежному стані, а саме: не витримано зону санітарної охорони (металеві огорожи розмірами 30*30м., 20*20 м);

ПРАТ ІЦКК не підготовлено звіт про оцінку впливу на довкілля та не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність.

Згідно з Приписом позивач зобов`язав відповідача виконати наступні дії з метою усунення зазначених порушень:

п.1 - встановити ЗСО джерел господарсько-побутового водопостачання відповідно до умов дозволу на спеціальне водокористування;

п.7 підготувати звіт про оцінку впливу на довкілля та отримати висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність.

17.03.2020 відповідач надіслав позивачу лист №462/1-Ю, яким надав інформацію про виконання припису, зокрема встановлення на 1 та 2 артезіанських свердловинах ЗСО розмір 30*30м. та приведено у відповідність з ДБН2.5-74:13 і оновлено металеві огорожі ЗСО.

Не погоджуючись з актом та приписом, складеними за результатами перевірки, відповідач подав позов до Одеського окружного адміністративного суду.

За результатами розгляду даного позову у справі №420/8548/20 П`ятий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував припис від 16.12.2019 №15. У своїй постанові суд зробив висновок про невиконання вимог закону щодо оформлення результатів перевірки, що призвело до визнання протиправним припису та його скасування Акт , складений за результатами перевірки №26/12 від 16.12.2019 не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки складений з порушенням порядку, встановленого законом.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.

Стаття 44 Водного кодексу України встановлює обов`язок для водокористувачів утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько побутового водопостачання.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля від 23.05.2017 №2059-VIII (далі - Закон №2059) : Друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:[...]підприємства текстильної, шкіряної, деревообробної і паперової промисловості продуктивністю понад 1 тонну на добу:

з первинної обробки (промивання, відбілювання, мерсеризація) або фарбування волокон чи текстилю;

з обробки шкірсировини та хутра;

з дублення шкір;

з оброблення деревини (хімічне перероблення деревини, виробництво деревоволокнистих плит, деревообробне виробництво з використанням синтетичних смол, консервування деревини просоченням);

з промислового виробництва і переробки паперу та картону з будь-якої сировини.

Стаття 15 Закону 2059 встановлює відповідальність за порушення законодавства про оцінку впливу на довкілля.

Так, відповідно до п.6, 7 ч.1 цієї статті : Правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є: [...] провадження планованої діяльності, яка підлягає Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено. без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності; недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші правопорушення у сфері оцінки впливу на довкілля.

В частині 2 ст.15 Закону №2059 вказано, що особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Згідно з ч.3 ст. 16 Закону №2059: Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.

В частині 4 ст.16 даного Закону вказано: Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

Тобто з аналізу вказаних норм закону випливає, що обов`язок отримати висновок про оцінку впливу виникає в процесі прийняття рішень про провадження планової діяльності.

В свою чергу визначення терміну планова діяльність міститься в п.3 ч.1 ст. 1 Закону №2059: Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що свою діяльність відповідач здійснює протягом тривалого часу. відповідно до виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство зареєстроване в Єдиному реєстрі 15.01.1998, тобто до введення в дію Закону №2059. Відповідно до ст.21 Закону України Про екологічну експертизу №45/95-ВР від 09.02.1995, який діяв до введення в дію Закону України Про оцінку впливу на довкілля , проведення державної екологічної експертизи екологічних ситуацій та діючих об`єктів і комплексів, негативний вплив яких на стан навколишнього середовища поширюється або може поширюватися за межі однієї області призначає КМУ. З моменту дії вказаного Закону та реєстрації підприємства в ЄР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань таке рішення про необхідність проведення екологічної експертизи відносно відповідача не приймалося.

Таким чином, з аналізу вказаних норм права суд зазначає, що позивач жодним чином не довів, що відповідач підпадає під сферу застосування вказаних позивачем норм Закону №2059, а також те, що відповідач з моменту вступу даного Закону в дію з 18.12.2017 по дату проведення перевірки впроваджувало та приймало рішення про провадження планової діяльності відповідно до Закону №2059.

Дана теза підтверджується також тим, що за період діяльності підприємства позивача проводилися постійні заходи контролю в екологічній сфері в 2015, 2-016, 2017, 2021 роках. Однак жодного разу не були виявлені порушення в частині відсутності на підприємстві екологічної експертизи на здійснення господарської діяльності з виробництва картону або висновку з оцінки впливу на довкілля, що підтверджується актами перевірки, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, суд звертає увагу, що не погоджуючись з актом перевірки та приписом відповідач подав позов до Одеського окружного адміністративного суду (справа №420/8548/20) про визнання їх протиправними та скасування.

За результатами розгляду цієї справи П`ятий апеляційний адміністративний суд в постанові від 289.09.2021 зробив висновок про невиконання вимог закону щодо оформлення її результатів перевірки, що призвело до визнання протиправним та скасування припису. Зокрема, акт перевірки не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки складений з порушенням порядку встановленим законом.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосвоно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню.

На підставі викладеного суд робить висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.

VI. Судові витрати

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позовних вимог, а тако того, що впродовж розгляду справи свідки не допитувалися, сулові експертизи не проводилися, суд не здійснює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений та підписаний 17.07.2023.

Суддя Оксана БОЙКО

.