Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати їй додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн/місяць за періоди з 1 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року та з 17 жовтня 2022 року по 14 грудня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн/місяць за періоди з 1 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року та з 17 жовтня 2022 року по 14 грудня 2022 року з урахуванням фактично виплачених сум відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу втрати доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 1 квітня 2022 року по день фактичної виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

З 24 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року Військова частина НОМЕР_2 була безпосередньо залучена до участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) зазначених заходів, зокрема в м. Маріуполь.

З 27 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року Військова частина НОМЕР_1 базувалась на території ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» в м. Маріуполь.

17 травня 2022 року на виконання наказу Президента України особовий склад Військової частини НОМЕР_1 здався у полон військам Російської Федерації, де позивач перебувала до 17 жовтня 2022 року.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 22 травня 2022 року № 3 старший солдат ОСОБА_1 з 25 березня 2022 року вважалась безвісті зниклою в районі виконання бойових завдань за призначенням.

З 17 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року позивач перебувала на лікуванні у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_3 ).

В періоди з 24 лютого 2022 року по 31 березня 2022 року та з 17 травня 2022 року по 17 жовтня 2022 року відповідачем виплачувалась їй додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн на місяць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України про «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.

В періоди з 1 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року та з 17 жовтня 2022 року по 14 грудня 2022 року відповідачем виплачувалась їй додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн на місяць.

Звернувшись до командування Військової частини НОМЕР_1 з вимогою щодо перерахунку та виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн на місяць за періоди з 1 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року та з 17 жовтня 2022 року по 14 грудня 2022 року з урахуванням фактично виплачених коштів, відповідач відмовив їй листом від 3 лютого 2023 року № 510, обґрунтувавши свою відмову втратою внутрішніх документів.

Позивач вважає таку відмову протиправною, просить позов задовольнити (а.с. 1-7).

У відзиві на позов та додаткових поясненнях Військова частина НОМЕР_1 заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, обґрунтовуючи свої заперечення наступним.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 29 листопада 2022 року № 50 «Про результати службового розслідування» було проведено службове розслідування щодо обставин потрапляння в полон старшого солдата ОСОБА_1 , яким встановлено, що з 24 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року старший солдат ОСОБА_1 перебувала за адресою: АДРЕСА_1 , де одержала військовий однострій та зброю. 25 лютого 2022 року старший солдат ОСОБА_1 за наказом командира військової частини НОМЕР_1 знаходилась у військовій частині НОМЕР_4 .

З 27 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року старший солдат ОСОБА_1 знаходилась у підвальному приміщенні триповерхової будівлі на території заводу « Азовсталь » та виконувала посадові обов`язки відповідального виконавця стройової частини відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 .

17 травня 2022 року військовослужбовці, які знаходились на території заводу « Азовсталь », для збереження життя здались у полон, де солдати країни-агресора їх допитали, обшукали, забрали документи та особисті речі.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22 травня 2022 року № 3 старший солдат ОСОБА_1 з 25 березня 2022 року вважалась безвісті зниклою в районі виконання бойових завдань за призначенням.

17 жовтня 2022 року старший солдат ОСОБА_1 відповідно до повідомлення Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» № 60о1-22 від 20 жовтня 2022 року була звільнена з полону.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у редакції, що діяла до 21 січня 2023 року, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України виплачувалася додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшувався до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Стосовно періоду з 1 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року.

Відповідно до п. 5 окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/3/29 (додано до відзиву на позов) (далі - Доручення), яке врегульовує питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою, - виплата особовому складу військової частини додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн здійснювалась на підставі наказів командирів військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн за місяць обов`язково зазначаються підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження).

Відповідно до абз. 3 п. 3 Доручення документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

У зв`язку із тим, що інформації про існування документів, передбачених абз. 3 п. 3 Доручення, що підтверджують участь старшого солдата ОСОБА_1 у бойових діях або із забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 1 квітня по 16 травня 2022 року немає, а дії, спрямовані на пошук (виявлення) таких документів, не дали позитивних результатів, відсутні підстави для видання наказу про виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн із розрахунку за місяць за період із 1 квітня по 16 травня 2022 року старшому солдату ОСОБА_1 , у зв`язку із чим виплата їй додаткової винагороди за цей період здійснювалась у розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.

Стосовно періоду з 17 жовтня 2022 року по 14 грудня 2022 року.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 жовтня 2022 року № 183 старший солдат ОСОБА_1 вважається звільненою з полону та направлена на стаціонарне лікування у Військовій частині НОМЕР_3 з 17 жовтня 2022 року.

До лікувальних закладів після звільнення з полону направлялися усі звільнені з полону військовослужбовці з метою забезпечення надання їм медичної допомоги, а також забезпечення їх медико-психологічною реабілітацією, що включає комплекс лікувально-профілактичних, реабілітаційних та оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності звільнених осіб відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» та пп. 2 п. 5 Порядку здійснення соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, після їх звільнення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1122 «Деякі питання соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення».

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15 листопада 2022 року № 211 старший солдат ОСОБА_1 вважається такою, яка повернулась з лікування з Військової частини НОМЕР_3 та вибувала у відпустку для лікування у зв`язку із хворобою на 30 діб, з 15 листопада 2022 року по 14 грудня 2022 року.

Відповідно до абз. 5 п. 1 Постанови № 168 до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, включаються особи, які у зв`язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 14 листопада 2022 року № 2625 діагнозом та постановою військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) старшого солдата ОСОБА_1 є «Розлад адаптації у вигляді порушення емоцій і поведінки: помірно виражений тривожно-інсомнічний синдром з виходом в нестійку компенсацію. Захворювання, пов`язане з проходженням військової служби. На підставі ст. 17-і графи II Розладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів».

Отже, причинний зв`язок захворювання старшого солдата ОСОБА_1 - «захворювання, яке пов`язане з проходженням військової служби» не відповідає вимозі, зазначеній у Постанові - «Поранення (контузія, травма, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини». Також у довідці військово-лікарської комісії не вказано й ступінь тяжкості поранення позивача у зв`язку із тим, що поранення, травми, контузій чи каліцтва у старшого солдата ОСОБА_1 не було встановлено.

Враховуючи зазначене, підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за період з 17 жовтня 2022 року по 14 грудня 2022 року немає, у зв`язку із чим виплата додаткової винагороди здійснювалась у розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.

Стосовно нарахування та виплати позивачу втрат доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 1 квітня 2022 року по день її фактичної виплати, військова частина НОМЕР_1 вважає, що позивачем передчасно заявлена вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу втрати доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 1 квітня 2022 року по день її фактичної виплати, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, оскільки ще не настали обставини, які зумовлюють нарахування грошового забезпечення, а саме - додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, передбаченої Постановою, а відтак, позивач передчасно звернулась з такою вимогою до суду.

Враховуючи наведене просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. 71-72, 105-106).

Ухвалою суду від 17 квітня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 30-31).

23 травня 2023 року судом через підсистему Електронний суд отримано від відповідача відзив на позов та додаткові докази по справі (а.с. 71-98).

5 червня 2023 року судом отримано від відповідача додаткові пояснення («заперечення на відповідь на відзив») (а.с. 105-107).

Ухвалою суду від 18 липня 2023 року повернуто без розгляду відповідь на відзив, подану до суду в інтересах позивача фізичною особою ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є громадянкою України згідно паспорту НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , є учасником бойових дій відповідно до посвідченням серії НОМЕР_7 від 5 серпня 2018 року (а.с. 8-10, 27).

Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_3 , тимчасове місцезнаходження: АДРЕСА_4 , є органом державної влади (а.с. 41, 43).

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, позивач з 6 січня 2022 року по теперішній час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 за контрактом (а.с. 19-22, 56, 85).

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 лютого 2022 року № 37 нижчепойменованих військовослужбовців, призначених на посади наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року № 3/дск, вважати такими, що 24 лютого 2022 року прийняли справи та посади і приступили до виконання службових обов`язків за посадами з відповідними посадовими окладами. […] Серед пойменованих осіб зазначена старший солдат ОСОБА_1 відповідальний виконавець стройової частини, ВОС-НОМЕР_10. Підстава прийняття наказу: наказ командиру Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 лютого 2022 року № 3/дск (а.с. 24).

Як встановлено судом на підставі пояснень сторін та акту службового розслідування від 29 листопада 2022 року, з 24 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року Військова частина НОМЕР_2 , яка з 27 лютого 2022 року базувалась на території ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» в м. Маріуполь, була безпосередньо залучена до участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) зазначених заходів, зокрема в м. Маріуполь (а.с. 1-7, 71-72, 12-14, 82-84).

17 травня 2022 року на виконання наказу Президента України особовий склад Військової частини НОМЕР_1 здався у полон військам російської федерації (а.с. 1-7, 71-72, 23).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 22 травня 2022 року № 3 визначено вважати старшого солдата ОСОБА_1 з 25 березня 2022 року безвісті зниклою в районі виконання бойових завдань за призначенням (зв.бік а.с. 71).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 травня 2022 року № 4 увільнено із займаної посади старшого солдата ОСОБА_1 , відповідального виконавця стройової частини, яка відведена в розпорядження начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_3 », наказами військової частини НОМЕР_9 від 23 травня 2022 року №65 та від 23 травня 2022 року № 3-рс. Підстава: накази командира ВЧ НОМЕР_9 № 65 від 23 травня 2022 року та № 31-рс від 23 травня 2022 року (а.с. 25).

17 жовтня 2022 року позивач була звільнена з полону відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року № 441 (а.с. 23).

З 17 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року позивач перебувала на лікуванні у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_3 ) (а.с. 17).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 жовтня 2022 року № 183, визначено нижчепойменованих осіб рядового, сержантського складу, які до цього часу обліковувались як безвісті зниклі в районі виконання бойових завдань за призначенням та перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_9 , вважати такими, які звільнені з полону та перебувають на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_3 з 17 жовтня 2022 року по теперішній час, зокрема: старшого солдата ОСОБА_1 , колишнього відповідального виконавця стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 ; підстава: довідка командира військової частини НОМЕР_3 від 20 жовтня 2022 року № 555/3629 (а.с. 58, 87).

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 14 листопада 2022 року № 2625, виданої Військовою частиною НОМЕР_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4), 14 листопада 2022 року проведено медичний огляд ВЛК старшого солдата ОСОБА_1 , діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): розлад адаптації у вигляді порушення емоцій і поведінки: помірно виражений тривожно-інсомнічний синдром з виходом в нестійку компенсацію. Захворювання, пов`язане з проходженням військової служби. На підставі ст. 17-г графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (а.с. 18, 57, 86).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15 листопада 2022 року № 211, старшого солдата ОСОБА_1 допущено до тимчасового виконання обов`язків за не вакантною посадою відповідального виконавця стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 (а.с. 26, 59, 88).

Цим же наказом визначено вважати такими, що вибувають: у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою: […] старшого солдата ОСОБА_1 , т.в.о. відповідального виконавця стройової частини відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 , у АДРЕСА_5 на 30 діб з 15 листопада 2022 року по 14 грудня 2022 року. Підстава: виписаний епікриз із медичної картки стаціонарного хворого від 15 листопада 2022 року № 11215 (вих. № 2379 від 15 листопада 2022 року), рапорт старшого солдата ОСОБА_1 (вих. № 2380, 2381 від 15 листопада 2022 року).

Згідно акту службового розслідування від 29 листопада 2022 року № б/н, копія якого наявна в матеріалах справи, у ході проведення службового розслідування було встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 , колишній відповідальний виконавець стройової частини відділення персоналу, з 24 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року перебувала за адресою: АДРЕСА_1 , де одержала військовий однострій та зброю. Відповідно до рапорту та пояснень старшого солдата ОСОБА_1 25 лютого 2022 року за наказом командира Військової частини НОМЕР_1 вона знаходилась в Військовій частині НОМЕР_4 . З 27 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року старший солдат ОСОБА_1 знаходилась в підвальному приміщенні трьох поверхової будівлі на території заводу « Азовсталь » та виконувала посадові обов`язки відповідального виконавця стройової частини відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 . 17 травня 2022 року військовослужбовці, які знаходились на території заводу « Азовсталь », за наказом Президента України, для збереження життя здались у полон де солдати РФ їх допитали, обшукали, забрали документи (військовий квиток, посвідчення УБД, паспорт та РНОКПП), особисті речі, за наказом командира зброю здали до штабу полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З 18 травня 2022 року по 1 жовтня 2022 старший солдат ОСОБА_1 знаходилась в полоні в с. Оленівка; з 2 жовтня 2022 року по 14 жовтня 2022 року знаходилась у СІЗО м. Таганрог. 17 жовтня 2022 року старший солдат ОСОБА_1 була вивезена в Запорізьку область в район с. Василівка, де відбувся обмін військовополоненими, після чого була направлена до Військової частини НОМЕР_3 , де проходила лікування до 15 листопада 2022 року. З 15 листопада 2022 року старший солдат ОСОБА_1 перебуває у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою. Висновок: вину старшого солдата ОСОБА_1 у ході службового розслідування у потраплянні до полону вважати не встановленою. Особисту зброю та засоби індивідуального захисту старший солдат ОСОБА_1 за наказом командира здала до штабу полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », військово-облікові документи (військовий квиток та посвідчення УДБ) були відібрані при потраплянні в полон та не повернуті (а.с. 12-14, 53-55, 82-84).

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 29 листопада 2022 року № 50 «Про результати службового розслідування» встановлено, що причиною потрапляння в полон колишнього відповідального виконавця стройової частини відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 стало виконання наказу Президента України про здачу військовослужбовців у полон для збереження життя. Причиною відсутності у старшого солдата ОСОБА_1 зброї та військової форми була їх здача до штабу полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З метою соціального захисту військовослужбовця начальнику відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 наказано підготувати проект наказу про перерахунок грошового забезпечення та додаткової винагороди колишньому відповідальному виконавцю стройової частини відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 старшому солдату ОСОБА_1 . Вважати, що втрата військових документів (військового квитка та посвідчення учасника бойових дій колишнім відповідальним виконавцем стройової частини відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_1 трапилась через обставини непереборної сили, а саме - виконання наказу Президента України про здачу військовослужбовців у полон для збереження життя. Неправомірних дії військовослужбовця стосовно втрати військового квитка та посвідчення учасника бойових дій не виявлено. Також у наказі вказано, що відповідно до рапорту від 15 листопада 2022 року та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15 листопада 2022 року № 211, старшого солдата ОСОБА_1 слід вважати такою, що повернулась з лікування та приступила до тимчасового виконання обов`язків за не вакантною посадою відповідального виконавця стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 (а.с. 15-16, 51-52, 80-81).

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15 листопада 2022 року № 276, з метою виконання вимог Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та внесеною зміною до неї постановою уряду від 7 березня 2022 року № 217, окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 916/з/29, Порядку документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів, затвердженого Головнокомандувачем Збройних Сил України 6 березня 2022 року, - наказано виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн пропорційно дням участі з 1 жовтня по 31 жовтня 2022 року: з 20 жовтня 2022 року: старшому солдату ОСОБА_1 , колишньому відповідальному виконавцю стройової частини відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_9 . Вказаний наказ прийнято на підставі довідки командира Військової частини НОМЕР_3 від 20 жовтня 2022 року № 555/3629 (вих. № 1614 від 20 жовтня) (а.с. 60, 89).

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 4 грудня 2022 року № 309, з метою виконання вимог Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та внесеними змінами до неї постановою уряду від 7 березня 2022 року № 217, окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 916/з/29, Порядку документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів, затвердженого Головнокомандувачем Збройних Сил України 6 березня 2022 року, - наказано виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн пропорційно дням участі з 1 листопада по 30 листопада 2022 року: з 1 листопада по 30 листопада 2022 року: старшому солдату ОСОБА_1 , колишньому відповідальному виконавцю стройової частини відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_9 . Вказаний наказ прийнято на підставі рапорту командира підрозділу Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 61, 90).

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 13 грудня 2022 року № 328, з метою виконання вимог Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та внесеною зміною до неї постановою уряду від 7 березня 2022 року № 217, окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 916/з/29, Порядку документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів, затвердженого Головнокомандувачем Збройних Сил України 6 березня 2022 року, - наказано виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн: з 1 квітня по 16 травня, з 17 жовтня по 19 жовтня 2022 року: старшому солдату ОСОБА_1 , колишньому відповідальному виконавцю стройової частини відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 . Виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн військовослужбовцям, які захоплені в полон або заручниками, а також, які вважаються зниклими безвісті відповідно до додатку 1 до цього наказу: з 17 травня по 16 жовтня 2022 року: старшому солдату ОСОБА_1 , колишньому відповідальному виконавцю стройової частини відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 . Виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва) відповідно до додатку 2 до цього наказу. Вказаний наказ прийнято на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 29 листопада 2022 року № 50 (а.с. 62-63, 91-92).

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 4 січня 2023 року № 12, з метою виконання вимог Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та внесеною зміною до неї постановою уряду від 7 березня 2022 року № 217, окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 916/з/29, Порядку документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів, затвердженого Головнокомандувачем Збройних Сил України 6 березня 2022 року, - наказано виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн пропорційно дням участі з 1 грудня по 31 грудня 2022 року: з 1 грудня по 14 грудня та з 19 грудня по 31 грудня: старшому солдату ОСОБА_1 , колишньому відповідальному виконавцю стройової частини відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 , яка перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_9 . Вказаний наказ прийнято на підставі рапорту командира підрозділу Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 64, 93).

Таким чином, згідно наданих матеріалів та пояснень сторін, позивачу було нараховано та сплачено (крім інших складових грошового забезпечення) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168:

- за період з 24 лютого 2022 року по 31 березня 2022 року (не є спірним): у розмірі 100 000 грн (із розрахунку на місяць) (зазначене встановлено на підставі пояснень сторін);

- за спірний період з 1 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року (пропорційно із розрахунку за місяць 30 000 грн) виплачено у грудні 2022 року: за квітень 2022 року - 30 000 грн, за травень 2022 року - 15 483,87 грн (всього 63 870,97 грн) (а.с. 95);

- за період з 17 травня 2022 року по 16 жовтня 2022 року (не є спірним) (пропорційно із розрахунку за місяць 100 000 грн) виплачено у листопаді та грудні 2022 року: за травень 2022 року - 48 387,10 грн, за червень 2022 року - 100 000 грн, за липень 2022 року - 100 000 грн, за серпень 2022 року - 100 000 грн, за вересень 2022 року - 100 000 грн, за жовтень 2022 року - 66 129,03 грн (а.с. 94-95);

- за спірний період з 17 жовтня 2022 року по 14 грудня 2022 року (пропорційно із розрахунку за місяць 30 000 грн) виплачено у грудні 2022 року та січні 2023 року: за жовтень 2022 року - 14 516,13 грн, за листопад 2022 року - 30 000 грн, за грудень 2022 року - 13 548,39 грн (а.с. 95-96).

Позивач звернулась до відповідача із запитом щодо виплати їй грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (дата звернення судом не встановлена) (а.с. 11).

Листом від 3 лютого 2023 року (вих. № 510) відповідач повідомив позивачу, що відповідно до Акту службового розслідування, затвердженого командиром Військової частини НОМЕР_1 від 29 листопада 2022 року, старший солдат ОСОБА_1 з 27 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року знаходилась в підвальному приміщені на території « Азовсталь » та виконувала посадові обов`язки відповідального виконавця стройової частини відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 . З 17 травня 2022 року перебувала у полоні. […] У зв`язку з тим, що у Військовій частині НОМЕР_1 відсутні документи, передбачені абз. 3 п. 3 окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/3/29, які підтверджують участь старшого солдата ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 1 квітня по 16 травня 2022 року (бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань), а дії, спрямовані на пошук таких документів не дали позитивних результатів, станом на 2 лютого 2023 року немає можливості видати відповідний наказ про виплату останній додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн із розрахунку за місяць за період з 1 квітня по 16 травня 2022 року. Також зазначено, що пошук (відновлення) документів, які були втрачені під час безпосередньої участі Військової частини НОМЕР_1 у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у м. Маріуполь, продовжуються (а.с. 11).

Будучи не згодною із не нарахуванням та не виплатою їй додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, у збільшеному до 100 000 грн (у розрахунку на місяць) за період з 1 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року та з 17 жовтня 2022 року по 14 грудня 2022 року, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, а також стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, а також надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ встанорвлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань кваліфікованим особовим складом, а також враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно із п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) грошове забезпечення військовослужбовців, складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 Постанови № 704 передбачено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється у порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260), врегульовані правила та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам та визначена структура (складові) грошового забезпечення, яка є аналогічною структурі грошового забезпечення, визначеної у ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ та у п. 2 Постанови № 704.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 22 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, від 6 лютого 2023 року № 58/2023, від 1 травня 2023 року № 254/2023, затверджених Законами України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 № 2119, від 21 квітня 2022 року № 2212, від 22 травня 2022 року № 2263, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, від 7 лютого 2023 року № 2915-IX (відповідно), строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 5 год 30 хв 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, від 2 травня 2023 року № 3057-ІХ з 5 год 30 хв 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Пунктом 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, […] разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

28 лютого 2022 року на виконання Указу Президента України № 64/2022, а також Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України була прийнята № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стан» (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 зазначеної постанови (в редакції, яка була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, […] виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів [...], - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 7 липня 2022 року внесено зміни до Постанови № 168, якими, зокрема, доповнено постанову пунктом 2-1, згідно якого порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Вказано, що даний пункт застосовується з 24 лютого 2022 року.

Суд зазначає, що постановою № 168 не визначено перелік документів, які мають підтверджувати участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів.

За поясненням відповідача, питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, в тому числі перелік на підтвердження участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів, було врегульовано Окремим дорученням Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (далі - Окреме доручення), копія якого додана до відзиву на позов (а.с. 77-78).

Згідно п. 1 Окремого доручення під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (бойові дії та заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави:

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії.

Пунктом 3 Окремого доручення передбачений перелік документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходів, згідно якого такими документами є:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Також у цьому пункті вказано, що про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу) до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Згідно із п. 4 Окремого доручення керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку 1 до цього доручення, у про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць.

Відповідно до п. 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грнабо 30 000 грн здійснювати на підставі наказів:

командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини;

керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

У цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи розміру 100 000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.

Пунктом 6 Окремого доручення визначено накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

За поясненням відповідача наведене Окреме доручення було обов`язковим для виконання/врахуванням.

Разом із цим суд зазначає, що відповідно до п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.

Згідно п. 8 даного Положення Міноборони в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. Накази Міноборони, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Нормативно-правові акти Міноборони підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пп. 24 п. 40 Положення Міністр оборони дає обов`язкові для виконання військовослужбовцями, державними службовцями і працівниками апарату Міноборони доручення.

Суд зазначає, що згідно із ч. 3 ст. 117 Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, установленому законом.

Пунктом 1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 3 жовтня 1992 року № 493/92 визначено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п.п. 2, 3 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Нормативно-правові акти, зазначені в ст. 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Згідно із п. 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (далі - Положення № 731) державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси та стосуються обов`язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють, скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб`єкта нормотворення.

Пунктом 15 Положення № 731 передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення цих вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані.

Суд зазначає, що Окреме доручення містить норми, які зачіпають права громадян (військовослужбовців) на отримання додаткової винагороди і встановлюють організаційно-правовий механізм реалізації таких прав, отже, виходячи з його змісту, воно підлягало обов`язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Беручи до уваги, що Окреме доручення не було зареєстроване в Міністерстві юстиції України, воно не підлягає застосуванню судом при вирішенні даної справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що 25 січня 2023 року Міністерством оборони України був прийнятий наказ № 44 (зареєстрований в Мінюсті 30 січня 2023 року за № 177/39233), яким внесено зміни до Порядку № 260 (Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам), зокрема доповнено Порядок новим розділом: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

Згідно п. 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100 000 грн- тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;

на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;

з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

50 000 грн- тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;

30 000 грн- військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Згідно п. 4 розділу ХХХІV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Згідно п. 3 наказу № 44 він застосовується з 1 лютого 2023 року.

Жодних вказівок про те, що винесені наказом № 44 приписи мають застосовуватись також і щодо правовідносин, що виникли раніше, - вказаний наказ не містить.

Таким чином, приписи Наказу Міноборони № 44 також не можуть застосовуватись судом до спірних правовідносин.

Інших нормативно-правових документів (наказів, доручень), які би встановлювали порядок та умови виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та були належним чином зареєстровані, Міністерством оборони України у період з лютого 2022 року по січень 2023 року не видавалось.

Беручи до уваги, що протягом спірних правовідносин був відсутній належний підзаконний нормативно-правовий акт щодо встановлення порядку та умов виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, військовослужбовцям Збройних Сил України, який був зареєстрований в Мінюсті України, суд висновує, що єдиним чинним у спірний період підзаконним нормативно-правовим актом, яким визначались підстави, порядок та умови виплати відповідачем додаткової винагороди, що передбачена Постановою № 168, була лише сама Постанова.

Як вже зазначалось, згідно із п. 1 Постанови № 168 обов`язковою умовою для виплати додаткової винагороди (збільшеної до 100 000 грн) є встановлення факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях чи забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

При цьому на період дії спірних правовідносин не було визначено, які документи підтверджують участь військовослужбовців Збройних Сил України у бойових діях чи у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Згідно наявних матеріалів справи судом встановлено, що Військова частина НОМЕР_2 , у складі якої проходить службу позивач, з 27 лютого 2022 року базувалась на території ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» в м. Маріуполь і була безпосередньо залучена до участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) зазначених заходів, зокрема в м. Маріуполь (а.с. 1-7, 71-72, 12-14, 82-84).

Відповідно до пп. 2.6 п. 2 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, вся територія Маріупольського району Донецької області (в т.ч. м. Маріуполь) віднесена до територій України, які тимчасово окуповані російською федерацією.

Факт оточення міста Маріуполь з 2 березня 2022 року військовими формуваннями російської федерації та терористичного угруповання так званої «ДНР», а також факт ведення на території цього міста у вказаний період запеклих боїв, під час яких військовослужбовці, що перебували на території ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (в тому числі позивач) постійно піддавалися бомбардуванню та масованим обстрілам, є загальновідомим та не заперечується відповідачем по справі.

Отже, у період з 1 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року позивач, як і у період з 27 лютого 2022 року по 31 березня 2022 року, за якій їй було сплачено збільшену винагороду (100 000 грн на місяць), виконувала свої військові обов`язки, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, на якій велися активні бойові дії.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що позивач має право на отримання передбаченої Постановою № 168 збільшеної до 100 000 грн (із розрахунку на місяць) додаткової винагороди.

Як наслідок, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати їй додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн/місяць за період з 1 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн/місяць за період з 1 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року (з урахуванням фактично виплачених сум) - підлягають задоволенню.

Разом із цим суд зазначає, що вимога позивача про зобов`язання відповідача при здійсненні нарахування та виплати додаткової винагороди здійснити і дії щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, - суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині є передчасними (передбачають здійснення/не здійснення відповідачем певних дій/бездіяльності у майбутньому під час виконання рішення суду).

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача, які стосуються періоду з 17 жовтня 2022 року по 14 грудня 2022 року, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 400 від 1 квітня 2022 року (застосовуються до правовідносин, що виникли з 24 лютого 2022 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, а б о перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії […].

Як вбачається з епікризу з медичної карти хворого (історії хвороби), позивач після повернення з полону у період з 17 жовтня 2022 року по 15 листопада 2022 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні ІНФОРМАЦІЯ_4 (ВЧ НОМЕР_3 ) Міністерства оборони України.

Згідно відомостей, наведених у епікризі, позивачу встановлені діагнози, пов`язані із соматичними захворюваннями (захворювання тіла, не пов`язані із психічними розладами), а також констатовано розлад адаптації у вигляді порушення емоцій і поведінки (а.с. 17).

Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України «Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби», затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення № 402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно із п. 1.1 глави 1 розділу II Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Як зазначено у п. 6.8 глави 6 розділу II Положення № 402 […] огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров`я або у звільненні від виконання службових обов`язків, проводиться за медичними показаннями.

Відповідно до п. 6.11 цієї ж глави постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

Згідно п. 6.15 глави 6 розділу II Положення № 402 відпустка за станом здоров`я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК.

Відповідно до п. 6.17 глави 6 розділу II Положення № 402 медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави, у ММО, у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.

Згідно п. 21.1 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Відповідно до п. 21.2 глави 21 розділу II Положення № 402 причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Пунктом 1.2 глави 1 розділу II Положення № 402 визначено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Пунктом 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 встановлено, що Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

[…]

д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 14 листопада 2022 року № 2625, виданої Військовою частиною НОМЕР_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4), проведено медичний огляд ВЛК 14 листопада 2022 року старшого солдата ОСОБА_1 , діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): розлад адаптації у вигляді порушення емоцій і поведінки: помірно виражений тривожно-інсомнічний синдром з виходом в нестійку компенсацію. Вказано, що: "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби". На підставі ст. 17-г графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (а.с. 18, 57, 86).

За наслідком аналізу наведених нормативно-правових приписів суд висновує, що під категорію військовослужбовців, яким має виплачуватись збільшена (до 100 000 грн) додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, підпадають військовослужбовці, щодо яких наявний висновок, сформульований у пп. «а» п. 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 ("Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»).

Разом із цим щодо позивача у Довідці військово-лікарської комісії наведене формулювання висновку, який відповідає висновку, зазначеному у пп. «д» п. 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 ("Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби").

Відпустка позивачу була надана з підстав, що також не відповідають наведеному у п. 1 Постанови № 1658 (не «для лікування після тяжкого поранення»).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність не нарахування та не виплати відповідачем позивачеві збільшеної (до 100 000 грн) додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за період з 17 жовтня 2022 року по 14 грудня 2022 року (періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я).

Решта доводів та заперечень сторін не спростовують висновків суду.

Беручи до уваги зазначене, позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати їй додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн/місяць за період з 17 жовтня 2022 року по 14 грудня 2022 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити таку додаткову винагороду із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 - задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу втрати доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 1 квітня 2022 року по день фактичної виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати, - суд виходить з такого.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців; виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення).

Компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України,Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету (ст. 6 Закону № 2050-ІІІ).

Відповідно до п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата, грошове забезпечення).

Згідно ст.ст. 3, 4 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період не виплати доходу; виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Аналогічні приписи містяться і у 5 Порядку № 159, в якому зазначено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Отже, розрахунок та виплата компенсації здійснюється одночасно при виплаті заборгованості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 березня 2020 року по справі № 140/1547/19, від 16 грудня 2020 року по справі № 521/21718/16-а, від 4 березня 2021 року по справі № 520/34/17, від 24 січня 2023 року по справі № 200/10176/19-а.

Враховуючи, що станом на час розгляду справи виплата позивачу грошового забезпечення (частиною якої є збільшена додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168) за період з 1 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року не відбулась, позовні вимоги позивача в частині стягнення втрат (компенсаційних нарахувань) є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Таким чином, адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» позивач є звільненою від сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а доказів на підтвердження понесення сторонами інших судових витрат матеріали справи не містять, тому в силу вимог ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_3 , фактичне місцезнаходження: АДРЕСА_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному розмірі (100 000 грн на місяць), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 1 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн (з розрахунку на місяць), передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 1 квітня 2022 року по 16 травня 2022 року - з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Волгіна

Джерело:ЄДРСР 112261200

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Рішення від 18.07.2023 по справі № 200/1499/23 Донецький окружний адміністративний суд

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

118 826 677

24 437

2 572

529 009

22 619 223

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Рішення від 18.07.2023 по справі № 200/1499/23 Донецький окружний адміністративний суд

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!