Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2023 року Справа№200/1869/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач 1,ГУ ПФУ в Тернопільській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача 1 щодо відмови в перерахунку пенсії згідно ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці»; скасувати рішення-лист № 057250004339 від 16.03.2023; зобов`язати відповідача 1 зробити перерахунок та призначити пенсію згідно ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» з 02.01.2023 з врахуванням стажу та заробітної плати з 01.03.2020 по 02.01.2023; зобов`язати відповідача 1 зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи на ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2020 по 02.01.2023; зобов`язати відповідача 1 зарахувати до страхового та пільгового стажу період навчання в Лисичанському гірничому технікумі з 01.09.1987 по 21.06.1991.

Ухвалою суду від 05.05.2023 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом подання до Донецького окружного адміністративного суду позовної заяви з її копіями відповідно до кількості учасників справи, оформленої з дотриманням вимог ст.160, 161 КАС України з узгодженим змістом позовних вимог та складом учасників справи.

26.05.20023 недоліки позовної заяви усунуто. Позивачем уточнено позовні вимоги та викладено наступним чином:

Визнати протиправними дії відповідача 1 щодо відмови в перерахунку пенсії згідно ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» та скасувати рішення-лист № 057250004339 від 16.03.2023;

Зобов`язати відповідача 2 зробити перерахунок та призначити пенсію згідно ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» з 02.01.2023;

Зобов`язати відповідача 2 зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи на ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2020 по 02.01.2023;

Зобов`язати відповідача 2 зарахувати до страхового та пільгового стажу період навчання в Лисичанському гірничому технікумі з 01.09.1987 по 21.06.1991.

Ухвалою суду від 29.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 262 КАС України.

ГУ ПФУ в Донецькій області у наданому відзиві на позовну заяву у задоволенні позовних вимог просив відмовити, а також зазначив, що згідно інформації в системі ППВП заява позивача про призначення пенсії опрацьовувалась за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Тернопільській області, за результатами чого прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії. Враховуючи викладене, ГУ ПФУ в Донецькій області не є належним відповідачем у справі, оскільки не порушувало прав та інтересів позивача, та не приймало рішення щодо застосування/незастосування ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

ГУ ПФУ в Тернопільській області у наданому відзиві на позовну заяву у задоволенні позовних вимог просив відмовити та зазначив, що до поданої заяви позивача долучив наступні документи: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії №1 від 02.01.2023, наказ про атестацію робочих місць за умовами праці №2/36-ОП від 05.03.2019, довідку ОК-5. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, підприємством в якому працює позивач, а саме ВП Шахта 1-3 Новогродівська Донецької області, не сплачені внески з 01.03.2020. Таким чином позивачем не набуто права на даний перерахунок. Вважає, що відмовляючи позивачу в призначенні пенсії Пенсійний фонд діяв у межах та спосіб, встановлений законодавством.

Розглянувши матеріали, справи суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком, яка була призначена з 24.02.2022.

Позивач 02.01.2023 засобами веб-порталу звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, заява ОСОБА_1 надійшла до ГУ ПФУ в Тернопільській області.

ГУ ПФУ в Тернопільській області розглянуло заяву позивача від 02.01.2023 про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням № 057250004339 від 16.03.2023 позивачу відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії згідно заяви №10 від 02.01.2023, так як відсутня сплата страхових внесків. У рішенні зазначено, що до поданої заяви гр. ОСОБА_1 долучив наступні документи: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії №1 від 02.01.2023, наказ про атестацію робочих місць за умовами праці №2/36-ОП від 05.03.2019, довідку ОК-5. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, підприємством в якому працює заявник, а саме ВП Шахта 1-3 Новогродівська Донецької області, не сплачені внески з 01.03.2020 року. Таким чином пенсіонером не набуто права на даний перерахунок.

До матеріалів справи також додано розрахунок стажу позивача Форми РС-право з якого вбачається, зокрема, що позивачу не зараховано до пільгового стажу навчання у закладах за період з 01.09.1987 по 19.06.1991. Робота за списком 1 - 14 років, 2 місяці, 28 дні.

З трудової книжки позивача НОМЕР_1 вбачається, що за спірні періоди позивач навчався в Лисичанському ордена трудового Червоного Знамені гірничого технікуму з 01.09.1987 по 21.06.1991 (запис №1); відповідно до записів №23-26 з 21.03.2016 продовжує працювати на ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» на посаді майстер гірничий підземний, що також підтверджується довідкою №79 від 09.09.2022 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії.

Не погоджуючись з відмовою у проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 02.01.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).

Згідно із п.1 ч.1 ст. 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст. 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

П.1 ч.1 ст. 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Визначення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів визначає Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI, прийнятий 02.09.2008.

Відповідно до ст.1 Закону №345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно абз.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Ст.8 Закону №345-VI визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Тобто, мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону №345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на викладене, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать лише працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Аналізуючи зазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати мінімального розміру пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідачем 1 не заперечується факт роботи позивача за спірний період на вищезазначених посадах та їх відношення до посад і робіт, передбачених Списком №1.

Щодо не зарахування періоду роботи позивач до пільгового стажу у зв`язку з тим, що у індивідуальних відомостях про застраховану особу, підприємством в якому працює позивач, а саме ВП Шахта 1-3 Новогродівська Донецької області, не сплачені внески з 01.03.2020, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).

За приписами ч. 6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно з ч.2. ст.25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).

Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.

З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач має право на включення до страхового та пільгового стажу період роботи на ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2020 по 02.01.2023.

Щодо не зарахування відповідачем періоду навчання позивача в гірничому технікумі з 01.09.1987 по 19.06.1991 до пільгового стажу, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 8 Порядку № 637 час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання.

Згідно із дипломом НОМЕР_2 позивач закінчив Лисичанський ордена Трудового Червоного Прапору гірничий технікум за спеціальністю «Маркшейдерьска справа» , рішенням державної кваліфікаційної комісії від 19.06.1991 присвоєно кваліфікацію гірничого техніка маркшейдера.

Відповідно до записів у трудовій книжці період навчання становить 01.09.1987 - 21.06.1991.

26.06.1991 позивача прийнято на шахту гірником підземним ІІІ розряду з повним робочим днем під землею (запис №2).

Відповідно до положень ч.1 ст. 38 Закону України «Про професійно технічну освіту» № 103/98-ВР умовами зарахування часу навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти до трудового стажу, у тому числі у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, є працевлаштування за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців.

На момент навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом України від 23.05.1991 № 1060-ХІІ «Про освіту» (далі Закон № 1060-ХІІ).

Згідно із ч.1 ст. 41 Закону № 1060-ХІІ (тут і надалі положення Закону наведено в редакції, чинній на час навчання позивача) професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію.

Натомість за ч.1 ст. 43 Закону № 1060-ХІІ вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивач почав навчання до набрання чинності Законом № 103/98-ВР 10.03.1998, але закінчив навчання та отримав диплом в період дії цього Закону, тому статус навчального закладу слід визначати з огляду на законодавство, що діяло на час набуття позивачем спеціальності.

З огляду на наведене, період навчання позивача в гірничому технікумі з 01.09.1987 - 21.06.1991 підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу перерахунку пенсії, пільговий стаж позивача за Списком № 1 становить більше ніж 15 років, який включає періоди роботи позивача на посадах на підприємстві на ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2020 по 02.01.2023 зайнятого повний робочий день на підземних роботах.

З огляду на викладене, з урахуванням встановлених обставин - наявності у позивача більше 15 років пільгового стажу роботи на підземних роботах повний робочий день за Списком №1, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування при призначенні та обчисленні позивачу пенсії порядку, встановленого ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі № 640/4469/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Ст.58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.

Суд наголошує, що призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є діями, які пенсійний орган зобов`язаний вчинити за наявності відповідних підстав, а тому вони не можуть вважатись дискреційними повноваженнями.

ГУ ПФУ в Тернопільській області як структурний підрозділ органу, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії за віком, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1, рішення якого про відмову в призначенні пенсії оскаржив позивач.

Викладене свідчить, що у відповідача 2, відповідно до приписів Порядку №22-1, відсутні повноваження щодо вирішення питання щодо застосування при призначенні пенсії позивачу ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а відтак вимоги до нього не підлягають задоволенню.

З огляду на заявлені позивачем вимоги суд зазначає, що порушення прав позивача виразились у рішенні ГУ ПФУ в Тернопільській області при призначенні пенсії, а тому з урахуванням вищенаведених висновків, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги позивача в такий спосіб: визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача 1 та зобов`язати відповідача 1 провести перерахунок належної позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з дати звернення, відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із врахуванням до страхового та пільгового стажу період роботи на ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2020 по 02.01.2023 та до пільгового стажу період навчання в Лисичанському гірничому технікумі з 01.09.1987 по 21.06.1991, та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Ч. 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (ЄДРПОУ 14035769; місцезнаходження: 46001, Тернопільська обл., місто Тернопіль, Майдан Волі , будинок 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в перерахунку пенсії згідно ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» та скасування рішення-лист № 057250004339 від 16.03.2023; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зробити перерахунок та призначити пенсію згідно ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» з 02.01.2023; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи на ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2020 по 02.01.2023; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового та пільгового стажу період навчання в Лисичанському гірничому технікумі з 01.09.1987 по 21.06.1991, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 057250004339 від 16.03.2023, яким відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії згідно заяви №10 від 02.01.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з дати звернення - 02.01.2023, відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із врахуванням до страхового та пільгового стажу період роботи на ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2020 по 02.01.2023, та із врахуванням до пільгового стажу період навчання в Лисичанському гірничому технікумі з 01.09.1987 по 21.06.1991, та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Повний текст рішення складено 17.07.2023

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Шинкарьова