ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2023 року Справа № 902/1383/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В. , суддя Савченко Г.І.
без виклику сторін у справі
розглянувши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 13.04.23р. суддею Шамшуріною Марією Вікторівною о 10:57 год. у м.Вінниці, повний текст складено 24.04.23р.
у справі № 902/1383/22
за позовом Вінницького обласного центру зайнятості
до ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення 28 599,41 гривень
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.04.2023р. у справі №902/1383/22 позов Вінницького обласного центру зайнятості до ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 28 599,41грн. задоволено.
Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Вінницького обласного центру зайнятості 28 599,41грн. виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду від 20.04.2021р. у справі №120/7532/20-а та 2481,00грн. cудових витрат на сплату судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвали нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:
- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;
- зазначає, що 20.04.2021р. Вінницький окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу №120/7532/20-а за позовом ОСОБА_1 (позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ІНФОРМАЦІЯ_2 . У ході розгляду адміністративної справи, за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , Вінницьким окружним адміністративним судом, зокрема, було встановлено, що на підставі спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 23.12.2019р. №Д-322/1/11дск, директиви командувача військо оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_5 " від 06.03.2020р. №4дск, наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 від 09.07.2021р. №123, 31.10.2020р. відбулось переформування ІНФОРМАЦІЯ_7 в ІНФОРМАЦІЯ_8 . 27.08.2020р. прийнято наказ Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_25 (з адміністративно-господарської діяльності) №79 "Про попередження особового складу про звільнення, у зв`язку із скороченням посад". Відповідно до витягу з наказу Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу державних службовців) №59 від 11.11.2020р., головного спеціаліста відділення комплектування (психолог) ІНФОРМАЦІЯ_25 ОСОБА_1 звільнено зі служби з 11.11.2020р. у зв`язку з скороченням штату державних службовців та реорганізацією, п.1 ст.87 Закону України "Про державну службу". Підстава: наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_9 (по стройовій частині) від 06.11.2020р. №200, штат №43/062;
- відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗС України від 02.09.2020р. №9-321/7дск, директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_5 " від 03.09.2020р. №8дск, наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_9 від 06.11.2020р. №202 та розпорядження військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_9 від 10.11.2020р. №9/5/3565, ІНФОРМАЦІЯ_10 переформовано в ІНФОРМАЦІЯ_26 та з 10.11.2020р. введено в дію штат №43/062-51 (по державних службовцях). При цьому, у зв`язку з переформуванням вищезазначених районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відбулось скорочення штату державних службовців, що відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення;
- зауважує, що Вінницьким окружним адміністративним судом зазначено, що зважаючи на те, що заподіювачем моральної шкоди є ІНФОРМАЦІЯ_4 , правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_11 , завдана позивачу моральна шкода має бути відшкодована саме ІНФОРМАЦІЯ_11 , а на орган Казначейства покладається функція з виконання рішення суду щодо стягнення коштів з боржника ІНФОРМАЦІЯ_12 ;
- вказує на те, що за результатами розгляду вказаної адміністративної справи Вінницький окружний адміністративний суд виніс рішення, яким позовні вимоги задоволено, а саме: 1. Визнав протиправним та скасував наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 №59 від 11.11.2020р. в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби, відповідно до п.1 ст.87 Закону України "Про державну службу". 2. Вийшов за межі позовних вимог. 3. Поновив ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 з 11.11.2020р.. 4. Стягнув з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.11.2020р. по 20.04.2021р. включно в сумі 48539,44грн. з відрахуванням при його виплаті податків, інших загальнообов`язкових платежів та виплат 5. Допустив до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді головного спеціаліста відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 та в частині присудження позивачу виплати заробітної плати за один місяць;
- 22.09.2021р. Сьомий апеляційний адміністративний суд, розглянувши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_13 , виніс постанову, якою апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_13 залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021р. - без змін. Таким чином, Вінницьким окружним адміністративним судом було встановлено роботодавця ОСОБА_1 та встановлено порядок стягнення коштів;
- також зазначає, що з 14.07.2021р. введено в дію штати районних ОСОБА_2 №43/066, №46/070, №43/077 при цьому переформовано ІНФОРМАЦІЯ_27 ІНФОРМАЦІЯ_28, штат №43/077-53(03). Згідно п.7 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_15 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_16 та виконує повноваження згідно довіреності виданої військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_16 на виконання певних юридичних повноважень. З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій ІНФОРМАЦІЯ_29 у його складі утворені структурні підрозділи (відділи), які здійснюють діяльність відповідно до даного Положення. ІНФОРМАЦІЯ_15 має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням;
- відповідно до вимог Додатку 1 "Функціональні завдання структурних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_1 " до Положення про ІНФОРМАЦІЯ_14 , на ІНФОРМАЦІЯ_14 зокрема покладено завдання щодо питань призначення та звільнення з посад, переміщення, відрядження (направлення), добору для підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) і управління його кар`єрою, присвоєння рангів, нагородження, звільнення з державної служби, роботи (згідно з функціональними повноваженнями відповідних посадових осіб та відповідною номенклатурою;
- вказує, що відповідно до вимог вищенаведених нормативно-правових актів та згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду суб`єктом призначення ОСОБА_1 виступав ІНФОРМАЦІЯ_4, правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_15 .
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1383/22 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В., суддя Дужич С.П..
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №902/1383/22/3042/23 від 15.05.2023р. матеріали справи №902/1383/22 витребувано з Господарського суду Вінницької області.
01.06.2023р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/1383/22.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.04.2023р. у справі №902/1383/22, ухвалено розглянути апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.04.2023р. у справі №902/1383/22 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження та запропоновано позивачу у справі подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.263 ГПК України протягом 10 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
19.06.2023р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Вінницького обласного центру зайнятості надійшов письмовий відзив від 13.06.2023р. №06-08/2317-23 на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Вінницької області від 13.04.2023р. у справі №902/1383/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, обґрунтовуючи поданий відзив позивач покликається на те, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021р. у справі №120/7532/20-а, ІНФОРМАЦІЯ_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) було зобов`язано поновити на роботі ОСОБА_1 . Таким чином, роботодавцем ОСОБА_1 виступав ІНФОРМАЦІЯ_4.
У зв`язку із переформуванням, правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_25 став ІНФОРМАЦІЯ_30- (далі - ІНФОРМАЦІЯ_30), що в подальшому підтверджується ІНФОРМАЦІЯ_18 .
На виконання рішення суду, 23.04.2021р. ІНФОРМАЦІЯ_31 (як правонаступником роботодавця - ІНФОРМАЦІЯ_25) видано наказ №19 та поновлено ОСОБА_1 на роботі.
В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_30 переформовано в ІНФОРМАЦІЯ_14 (ІНФОРМАЦІЯ_14).
З метою пошуку роботи ОСОБА_1 звернулася до Крижопільської районної філії Вінницького обласного центру зайнятості. За період перебування на обліку в службі зайнятості в статусі зареєстрованого безробітного, ОСОБА_1 було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 28599,41грн..
Згідно ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", з роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
В грудні 2022 Вінницьким обласним центром зайнятості подано позовну заяву про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_1 28599,41грн. матеріального забезпечення та вартості наданих послуг у вигляді допомоги по безробіттю, отриманої ОСОБА_1 у зв`язку з її поновленням на роботі.
Оскільки кожний з відповідачів заперечував проти позову та не визнавав себе відповідачем, з метою з`ясування, хто є правонаступником роботодавця ОСОБА_1 та відповідно має нести відповідальність у вигляді повернення отриманої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, Господарським судом Вінницької області усною ухвалою у відповідача було витребувано відповідну інформацію.
На виконання усної ухвали Господарського суду Вінницької області, відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_18 надано листа від 07.03.2023р. №952/6/1934, у якому зазначено, що згідно з п.2 абз.2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 30.03.2021р. №1357-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку", територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів. Пунктом 2 "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону визначено, що територіальні центри комплектування то соціальної підтримки утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються.
Також, у згаданому листі чітко вказано, що правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_3 є ІНФОРМАЦІЯ_8 правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_13 є ІНФОРМАЦІЯ_14 .
Цим же листом відповідач підтверджує, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних ІНФОРМАЦІЯ_32 ІНФОРМАЦІЯ_37 знаходяться на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_19 (на виконання вимог наказу МОУ №280 від 22.05.2017р.) та не мають власних рахунків.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_14 є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_33, немає статусу юридичної особи, що підтверджується довідкою з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №207/21, наданою ІНФОРМАЦІЯ_18 на вимогу суду), а стороною у судовому процесі може бути лише юридична особа, обов`язок щодо повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю можна було покласти лише на ІНФОРМАЦІЯ_34 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи вищевикладене, 15.03.2023р. Вінницьким обласним центром зайнятості було подано заяву про зміну предмету позову та уточнено відомості щодо відповідача по справі, яким з врахуванням вищевказаного міг виступати ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Вінницької області, відповідач в апеляційній скарзі детально описує лише факт поновлення ОСОБА_1 на роботі, але не наводить жодних доказів, пояснень та аргументів, чому позов Вінницького обласного центру зайнятості є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Водночас, надані відповідачем документи, в тому числі на вимогу суду, підтверджують, що саме ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 має бути відповідачем по справі.
Розпорядженням керівника апарату Північно - західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023р. №01-05/310, у зв`язку із закінченням повноважень судді Дужича С.П. (рішення ВРП від 06.07.2023р. №685/0/25-23), відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №902/1383/22.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1383/22 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В., суддя Савченко Г.І..
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023р. апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.04.2023р. у справі №902/1383/22 прийнято до розгляду колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В., суддя Савченко Г.І..
Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 14.12.2020р. громадянка ОСОБА_1 звернулась до Крижопільської районної філії Вінницького обласного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного (а.с.5, т.1).
За період перебування на обліку у службі зайнятості в статусі зареєстрованої безробітної, ОСОБА_1 за період з 14.12.2020р. по 22.04.2021р. було нараховано 28599, 41грн. допомоги по безробіттю (а.с.9, 16-22, т.1).
Відповідно до довідки Вінницького обласного центру зайнятості №07-50/1475-22 від 16.05.2022р., виданої ОСОБА_1 дохід за період з 14.12.2020р. по 23.04.2021р. становить 28599,41грн., а саме: грудень 2020 року - 4 208,87грн., січень 2021 року - 7 248,60грн., лютий 2021 року - 6 547,12грн., березень 2021 року - 6 406,84грн., квітень 2021 року - 4 187,98грн. (а.с.16, т.1).
Згідно додатку №4 до персональної картки ОСОБА_1 із зазначенням даних про призначення та виплату допомоги по безробіттю, довідки про суму заборгованості, що підлягає поверненню №07-50/1484-22 від 16.05.2022р., листа №07-50/1896-22 від 24.06.2022, довідки банку про зарахування коштів на рахунок гр. ОСОБА_1 вказану суму допомоги по безробіттю позивачем виплачено громадянці ОСОБА_1 (а.с.17-22, т.1).
В силу ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021р. у справі №120/7532/20-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_13 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_20 (як правонаступник ІНФОРМАЦІЯ_21 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, встановлено наступне: "наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_25 № 59 від 11.11.2020р., серед іншого, припинено державну службу головного спеціаліста відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_25 ОСОБА_1. з 11.11.2020р., у зв`язку з скороченням штату державних службовців та реорганізацією (п.1 ст.87 Закону України "Про державну службу")."
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021р. у справі №120/7532/20-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 №59 від 11.11.2020р. в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби, відповідно до п.1 ст.87 Закону України "Про державну службу", поновлено її на посаді головного спеціаліста відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 з 11.11.2020р. та стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.11.2020р. по 20.04.2021р. включно в сумі 48539,44грн., з відрахуванням при його виплаті податків, інших загальнообов`язкових платежів та виплат.
Згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_21 від 06.11.2020р. №202 на підставі спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 02.09.2020р. №Д-321/7/дск та Директиви командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_5 " від 03.09.2020р. №8дск було введено в дію з 12.11.2020р. штати ІНФОРМАЦІЯ_6 та районних (міських) ОСОБА_2 №43/057, №43/059, №43/061, №43/062 (а.с.182, т.1).
У переліку змін до директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_5 " від 06.03.2020р. №4дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у військах оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_5 " в 2020 році", визначено: переформувати ІНФОРМАЦІЯ_17 у ІНФОРМАЦІЯ_8 , дислокувати на попередніх фондах, підпорядковувати військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.181, т.1).
Надалі, 14.07.2021р. на підставі спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 07.06.2021р. №Д-321/1дск, наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 від 09.07.2021р. №123, введено в дію штати районних ОСОБА_2 №43/066, №46/070, №43/077 при цьому переформовано ІНФОРМАЦІЯ_27 у ІНФОРМАЦІЯ_14 , штат №43/077-53(03).
З огляду на викладене, правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_3 є ІНФОРМАЦІЯ_8 , правонаступником якого у свою чергу став ІНФОРМАЦІЯ_14.
Згідно довідки Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України №207/21 від 10.11.2021р. з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 присвоєно ідентифікаційний код 09785936. Правовий статус суб`єкта - без права юридичної особи (а.с.148, т.1).
Відповідно до наданого 27.02.2023р. ІНФОРМАЦІЯ_14 на виконання вимог суду витягу №107дск від 23.02.2023р. з Положення про ІНФОРМАЦІЯ_14 - ІНФОРМАЦІЯ_14 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_6 та виконує повноваження на підставі довіреності виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 на виконання певних юридичних повноважень.
Отже, юридичною особою, до якої належить ІНФОРМАЦІЯ_14 як відокремлений структурний підрозділ є ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Матеріали справи свідчать, що наказом ІНФОРМАЦІЯ_13 (по особовому складу державних службовців) №19 від 23.04.2021р., на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021р. по справі №120/7532/20-а про поновлення на роботі: ОСОБА_1 поновлено на посаді головного спеціаліста відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 з 11.11.2020р.; скасовано наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 №59 від 11.11.2020р. в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби, відповідно до п.1 ст.87 Закону України "Про державну службу"; у зв`язку з відсутністю штатної посади головного спеціаліста відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 з 12.11.2020р. переведено ОСОБА_1 з 12.11.2020р. за її згодою головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_13 з посадовим окладом 5300,00грн. на місяць та з виплатою ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць.
Наказом Крижопільської районної філії Вінницького обласного центру зайнятості №13 від 19.10.2021р. "Про повернення допомоги по безробіттю отриманої ОСОБА_1 ", відповідно до п.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" зобов`язано вжити заходів щодо повернення ІНФОРМАЦІЯ_14 коштів виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 28 599,41грн. за період з 14.12.2020р. по 22.04.2021р. у зв`язку з поновленням на роботі (а.с.10, т.1).
19.10.2021р. Крижопільською районною філією Вінницького обласного центру зайнятості було пред`явлено ІНФОРМАЦІЯ_1 претензію №09.01-07/256-21 про повернення допомоги по безробіттю в сумі 28 599,41грн., які ОСОБА_1 отримала під час перебування на обліку в Крижопільській обласній філії Вінницького ОЦЗ (а.с.11, 12, т.1).
20.01.2022р. Крижопільською районною філією Вінницького обласного центру зайнятості повторно було пред`явлено претензію ІНФОРМАЦІЯ_1 №09.01-07/19-22 про повернення допомоги по безробіттю в сумі 28 599,41грн. (а.с.13, 14, т.1).
28.01.2022р. у відповідь на претензію ІНФОРМАЦІЯ_14 надав відповідь, згідно якої на думку останнього вимоги центру зайнятості призведуть до стягнення оплати у подвійному розмірі, оскільки ним виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу та зазначив, що не може виконати вимоги вказаної претензії (а.с.15, т.1).
Листами №15-12/2474-22 від 08.08.2022р. та №15-12/2837-22 від 06.09.2022р. Вінницький обласний центр зайнятості звертався до ІНФОРМАЦІЯ_22 про надання інформації щодо правонаступництва та щодо роботодавця ОСОБА_1 (а.с.23, 25, т.1).
Листами від 01.09.2022р. №952/6/3086 та від 15.09.2022р. №952/6/3309 ІНФОРМАЦІЯ_23 повідомлено, що 14.07.2022р. відбулось переформування ІНФОРМАЦІЯ_35 в ІНФОРМАЦІЯ_14 та про те, що суб`єктом призначення ОСОБА_1 виступав ІНФОРМАЦІЯ_11 , водночас ІНФОРМАЦІЯ_15 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_16 , що не має статусу юридичної особи і перебуває на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_19 (а.с.24, 27, т.1).
05.10.2022р. Вінницьким обласним центром зайнятості пред`явлено ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 претензію №15-08/3197-22 про повернення допомоги по безробіттю в сумі 28 599,41грн. (а.с.28-30, т.1).
01.11.2022р. ІНФОРМАЦІЯ_2 надано відповідь на претензію позивача, у якій зазначено, що суб`єктом призначення ОСОБА_1 виступав ІНФОРМАЦІЯ_11 , правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_15 , відтак ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає претензію Вінницького обласного центру зайнятості про повернення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду, необгрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню (а.с.31-33, т.1).
За вказаних обставин, Вінницький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Вінницького обласного центру зайнятості до ІНФОРМАЦІЯ_6 та до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 28599,41грн. виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду від 20.04.2021р. у справі №120/7532/20-а.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Вінницький обласний центр зайнятості посилається на неповернення відповідачем незаконно отриманого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, які було виплачено ОСОБА_1 під час перебування на обліку в Крижопільській районній філії Вінницького обласного центру зайнятості внаслідок її поновлення на роботі за рішенням суду.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.12.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №902/1383/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 31.01.2023р..
24.01.2023р. на електронну адресу Господарського суду Вінницької області від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву №215 від 23.01.2023р. (вх.№01-34/740/23 від 24.01.2023р.) у якому останній проти позову заперечує з підстав зазначених у ньому, у задоволенні позову просить відмовити.
26.01.2023р. на адресу Господарського суду Вінницької області від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву №952/6/580 від 23.01.2023р. (вх.№01-34/815/23 від 26.01.2023р.) у якому останній проти позову заперечує з підстав зазначених у ньому, у задоволенні позову просить відмовити.
Так, відповідач у поданому до суду відзиві проти позову заперечив, зазначив, що Вінницьким окружним адміністративним судом у справі №120/7532/20-а було встановлено роботодавця ОСОБА_1 та встановлено порядок стягнення коштів. Оскільки суб`єктом призначення ОСОБА_1 виступав ІНФОРМАЦІЯ_17 , правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_14 та саме на останнього покладено завдання щодо питань призначення та звільнення з посад, переміщення, відрядження (направлення), добору для підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) і управління його кар`єрою, присвоєння рангів, нагородження, звільнення з державної служби, роботи (згідно з функціональними повноваженнями відповідних посадових осіб та відповідною номенклатурою ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає, позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
27.01.2023 на поштову адресу суду від відповідача 2 надійшла заява №216 від 23.01.2023р. (вх.№01-34/890/23 від 27.01.2023р.) про поновлення строку на подання відзиву, відзив на позовну заяву №215 від 23.01.2023р. (вх.№01-34/889/23 від 27.01.2023р.) та клопотання №217 від 23.01.2023р. (вх.№01-34/891/23 від 27.01.2023р.) про закриття провадження у справі.
31.01.2023 до Господарського суду Вінницької області від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 2 №8/15-08/421-23 від 30.01.2023р. (вх.№01-34/945/23 від 31.01.2023р.) та заява №8/15-08/419-23 від 30.01.2023р. (вх.№01-34/957/23 від 31.01.2023р.) про поновлення строку на подання відповіді на відзив.
31.01.2023р. до Господарського суду Вінницької області від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1 №8/15-08/422-23 від 30.01.2023р. (вх.№01-34/946/23 від 31.01.2023р.) та заява №8/15-08/419-23 від 30.01.2023р. (вх.№01-34/957/23 від 31.01.2023р.) про поновлення строку на подання відповіді на відзив.
Так, у відповіді на відзив позивач зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021р. по справі №120/7532/20-а, ОСОБА_1 була поновлена на роботі, відтак у роботодавця виник обов`язок повернути допомогу по безробіттю отриману ОСОБА_1 під час перебування її на обліку у центрі зайнятості.
У зв`язку з неодноразовими переформуванням, правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_25 став ІНФОРМАЦІЯ_14, на який згідно Положення про ІНФОРМАЦІЯ_14, покладено завдання щодо питань призначення та звільнення з посад. Враховуючи викладене, він має повернути отриману ОСОБА_1 допомогу по безробіттю, водночас ІНФОРМАЦІЯ_14 є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_33, немає статусу юридичної особи та немає рахунків, тому позовні вимоги заявлені до ІНФОРМАЦІЯ_6.
Також, 31.01.2023р. до Господарського суду Вінницької області від позивача надійшло клопотання №8/15-08/420-23 від 30.01.2023р. (вх.№01-34/959/23 від 31.01.2023р.) про заміну неналежного відповідача.
У судовому засіданні 31.01.2023р. Господарський суд Вінницької області ухвалив задовольнити клопотання представників сторін про поновлення строків на подання відзивів, відповідей на відзиви, долучити надані сторонами відзиви, відповіді на відзиви до матеріалів справи.
З метою надання можливості висловлення своїх процесуальних позицій щодо заявлених клопотань про закриття провадження у справі та про заміну неналежного відповідача, надання додаткових доказів по справі, Господарський суд Вінницької області у судовому засіданні постановив ухвали про відкладення розгляду клопотань про закриття провадження у справі, заміну неналежного відповідача та про оголошення перерви у підготовчому засідання до 21.02.2023р., які занесено до протоколу судового засідання.
13.02.2023р. до Господарського суду Вінницької області від позивача надійшло клопотання №8/15-08/647-23 від 10.02.2023р. (вх.№01-34/1361/23 від 13.02.2023р.) про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
21.02.2023р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача 2 надійшли заяви про поновлення строку №570 від 20.02.2023р. (вх.№01-34/1633/23 від 21.02.2023р.) та №572 від 20.02.2023р. (вх.№01-34/1634/23 від 21.02.2023р.).
21.02.2023р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача 2 надійшли заперечення проти клопотання про заміну неналежного відповідача №569 від 20.02.2023р. (вх.№01-34/1636/23 від 21.02.2023р.).
21.02.2023р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив №571 від 20.02.2023р. (вх.№01-34/1637/23 від 21.02.2023р.).
21.02.2023р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача 1 надійшли письмові пояснення за вхідним №01-34/1641/23 від 21.02.2023р. з додатками на виконання вимог суду.
23.02.2023р. до Господарського суду Вінницької області від позивача надійшли уточнення №б/н від 23.03.2023р. (вх.№01-34/1746/23 від 23.02.2023р.) до клопотання про заміну неналежного відповідача.
27.02.2023р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача 2 надійшов супровідний лист №110дск від 24.02.2023р. (вх.№01-34/1802/23 від 27.02.2023р.) про долучення витягів з положення та додатку до положення про ІНФОРМАЦІЯ_15 .
До Господарського суду Вінницької області представником позивача подано заяву №б/н від 28.02.2023р. (вх.№01-34/1880/23р. від 28.02.2023р.) про залишення клопотання про заміну неналежного відповідача та уточнення до клопотання про заміну неналежного відповідача без розгляду. Також у судовому засіданні представник позивача усно заявив клопотання про залишення без розгляду поданого ним клопотання №15-08/4063-22 від 21.12.2022р. (вх.№01-34/11163/22 від 27.12.2022р.) про витребування інформації з огляду на надання інформації відповідачами.
У судовому засіданні 28.02.2023р. Господарський суд Вінницької області постановив ухвали про задоволення клопотання представника позивача про залишення без розгляду клопотання про заміну неналежного відповідача, уточнення до клопотання про заміну неналежного відповідача, клопотання про витребування інформації та про залишення без розгляду клопотання Вінницького обласного центру зайнятості про заміну неналежного відповідача №8/15-08/420-23 від 30.01.2023р. (вх.№01-34/959/23 від 31.01.2023р.), уточнення до клопотання про заміну неналежного відповідача №б/н від 23.03.2023р. (вх.№01-34/1746/23 від 23.02.2023р.) та клопотання №15-08/4063-22 від 21.12.2022р. (вх.№01-34/11163/22 від 27.12.2022р.) про витребування інформації, які занесено до протоколу судового засідання.
Також, представник позивача клопотав про відкладення судового засідання для з`ясування додаткових обставин по справі. Представники відповідачів заперечили щодо відкладення розгляду справи. Під час судового засідання сторонами подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження.
У судовому засіданні 28.02.2023р. представником позивача подано клопотання №б/н від 28.02.2023р. (вх.№01-34/1879/23 від 28.02.2023р.) про виключення ІНФОРМАЦІЯ_1 зі складу учасників справи з огляду на те, що він не є юридичною особою.
Також у судовому засіданні Господарський суд Вінницької області постановив ухвали про задоволення клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, про задоволення клопотання сторін про продовження строку підготовчого провадження та про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, відкладення підготовчого засідання на 14.03.2023р., які занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.02.2023р. задоволено клопотання Вінницького обласного центру зайнятості №б/н від 28.02.2023р. (вх.№01-34/1879/23 від 28.02.2023р.) та клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 №217 від 23.01.2023р. (вх.№01-34/891/23 від 27.01.2023) про закриття провадження та закрито провадження у справі № 902/1383/22 за позовом Вінницького обласного центру зайнятості щодо ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 28599,41грн. виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду від 20.04.2021р. у справі №120/7532/20-а на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України. У задоволенні клопотання №217 від 23.01.2023р. (вх.№01-34/891/23 від 27.01.2023р.) ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України судом відмовлено.
10.03.2023р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача надійшли письмові пояснення за вх.№01-34/2298/23 від 10.03.2023р. з додатками на виконання вимог суду.
14.03.2023р. до Господарського суду Вінницької області представником позивача подано клопотання про заміну неналежного відповідача №б/н від 14.03.2023р. (вх.№01-34/2414/23 від 14.03.2023р.).
У судовому засіданні 14.03.2023р. Господарським судом Вінницької області постановлено ухвали про задоволення усного клопотання представника позивача про оголошення перерви у судовому засіданні та відкладення розгляду клопотання про заміну неналежного відповідача до наступного судового засідання, про оголошення перерви у судовому засіданні до 17.03.2023р., які занесено до протоколу судового засідання.
15.03.2023р. до Господарського суду Вінницької області від представника позивача надійшло клопотання №б/н від 15.03.2023р. (вх.№01-34/2465/23 від 15.03.2023р.) про залишення без розгляду клопотання про заміну неналежного відповідача від 14.03.2023р..
15.03.2023р. до Господарського суду Вінницької області від представника позивача надійшла заява №б/н від 15.03.2023р. (вх.№01-34/2466/23 від 15.03.2023р.) про зміну предмету позову, у якій остання зазначила, що оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 не вчиняв порушення у вигляді незаконного звільнення ОСОБА_1 , не є правонаступником ні ІНФОРМАЦІЯ_25, ні ІНФОРМАЦІЯ_36 (правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_14) він може бути відповідачем у цій справі як ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 . З урахуванням наведеного представник позивача уточнила відомості щодо відповідача по справі №902/1383/22 та просила стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 28 599,41грн. виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду від 20.04.2021р. у справі №120/7532/20-а.
16.03.2023р. до Господарського суду Вінницької області від представника відповідача надійшли заперечення №952/6/2180 від 16.03.2023р. (вх.№01-34/2506/23 від 16.03.2023р.) на заяву про зміну предмету позову.
На визначену судом дату 17.03.2023р. у судове засідання з`явилися представник позивача та представник відповідача.
В судовому засіданні, за наслідком розгляду клопотання представника позивача №б/н від 15.03.2023р. (вх.№01-34/2465/23 від 15.03.2023р.) про залишення без розгляду клопотання про заміну неналежного відповідача від 14.03.2023р. Господарський суд Вінницької області без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про залишення клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача №б/н від 14.03.2023р. (вх.№01-34/2414/23 від 14.03.2023р.) без розгляду, яку занесено до протоколу судового засідання.
Також, розглянувши заяву представника позивача про зміну предмету позову Господарський суд Вінницької області без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні постановив ухвалу про прийняття заяви представника позивача №б/н від 15.03.2023р. (вх.№01-34/2466/23 від 15.03.2023р.) про зміну предмету позову та здійснення подальшого розгляду справи з урахуванням вказаної заяви, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.03.2023р. судом закрито підготовче провадження у справі №902/1383/22, призначено справу №902/1383/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 13.04.2023р..
Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.04.2023р. у справі №902/1383/22 позов задоволено.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
Водночас, ст.9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13).
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р..
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004р., верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Водночас, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 28 599,41грн. виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду від 20.04.2021р. у справі №120/7532/20-а.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", страховим випадком є, зокрема, подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", видом забезпечення є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
У відповідності до ч.3 ст.22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Отже, вказаними положеннями чинного законодавства передбачено, що особи, які втратили роботу з незалежних від них обставин (безробітні) та зареєструвалися у встановленому порядку, набувають право на матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю.
Згідно ст.43 Закону України "Про зайнятість населення", статус безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою.
Відповідно до ст.44 Закону України "Про зайнятість населення", зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018р. за №792 (далі - Порядок).
У відповідності до п.22 Порядку, рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.
Як вбачається з матеріалів справи, що громадянка ОСОБА_1 перебувала на обліку у Крижопільській районній філії Вінницького обласного центру занятості як безробітна у період з 14.12.2020р. по 23.04.2021р..
Також, судом встановлено, що за вказаний період громадянка ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю на суму 28 599,41грн., що підтверджується довідкою №07-50/1475-22 від 16.05.2022р., додатком №4 до персональної картки ОСОБА_1 із зазначенням даних про призначення та виплату допомоги по безробіттю, довідкою про суму заборгованості, що підлягає поверненню №07-50/1484-22 від 16.05.2022р., листом №07-50/1896-22 від 24.06.2022р., довідкою банку про зарахування коштів на рахунок гр. ОСОБА_1 (а.с.16-22, т.1).
Згідно п.2 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Відповідно до абз.7 ч.1 ст.34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
У відповідності до ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", з роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Враховуючи вище викладене, а також те, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021р. у справі №120/7532/20-а визнано протиправним та скасовано наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 №59 від 11.11.2020р. в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби, відповідно до п.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" та поновлено її на посаді головного спеціаліста відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 з 11.11.2020р., у ІНФОРМАЦІЯ_1 , як правнонаступника ІНФОРМАЦІЯ_3 та роботодавця ОСОБА_1., виникло зобов`язання з повернення виплаченого забезпечення у розмірі 28 599,41грн..
Згідно п.14.1.222 ст.14 Податкового кодексу України, роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов`язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов`язки, передбачені законами.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Як свідчать матеріали справи, що 10.03.2023р. ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання ухвали Господарського суду Вінницької області надано пояснення у яких зазначено про те, що відповідно до п.3 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022р. №154 (далі - Положення), ІНФОРМАЦІЯ_38 підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_39 підпорядковуються відповідному ІНФОРМАЦІЯ_40 на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно - територіальним устроєм України.
Відповідно до п.7 Положення, ІНФОРМАЦІЯ_38 є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних ІНФОРМАЦІЯ_39.
ІНФОРМАЦІЯ_37 знаходяться на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_24 (на виконання вимог наказу МОУ №280 від 22.05.2017) та не мають власних рахунків.
Згідно ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в ЄДР містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.
Відомості, що містяться в ЄДР, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (п.4 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
У відповідності до п.5 Положення "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. №118 присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру здійснюється, зокрема, відповідними центральними органами виконавчої влади - суб`єктам, відомості про які становлять державну таємницю. Таким органам Держстат передає ідентифікаційні коди для ведення відомчого обліку.
Відповідно до довідки Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України №207/21 від 10.11.2021р. з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ІНФОРМАЦІЯ_1 присвоєно ідентифікаційний код 09785936. Правовий статус суб`єкта - без права юридичної особи (а.с.148, т.1).
Згідно витягу №107дск від 23.02.2023р. з Положення про ІНФОРМАЦІЯ_14 - ІНФОРМАЦІЯ_14 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_6 та виконує повноваження на підставі довіреності виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 на виконання певних юридичних повноважень.
Отже, юридичною особою, до якої належить ІНФОРМАЦІЯ_14 як структурний підрозділ є ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст.80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
У відповідності до ч.4 ст.64 ГК України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Статтею 95 ЦК України встановлено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
За приписами ст.95 ЦК України, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи виступають лише як відокремлені частини юридичної особи, що їх створила та не мають статусу юридичної особи.
Згідно ч.1 ст.96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.
Відповідно до ч.1 ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до ч.2 ст.4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст.4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Як встановлено судом, позов у даній справі до юридичної особи виник із питань діяльності її відокремленого підрозділу.
Таким чином, а також враховуючи те, що ІНФОРМАЦІЯ_14 є відокремленим структурним підрозділом та не наділений статусом юридичної особи, а стороною у судовому процесі може бути лише юридична особа, обов`язок щодо повернення коштів виплачених як допомога по безробіттю покладається на ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також, судом встановлено, що у матеріалах справи відповідні докази на підтвердження відшкодування відповідачем на користь позивача виплаченого забезпечення по безробіттю в розмірі 28 599,41грн. відсутні та протилежного відповідачем не спростовано.
Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, колегія суддів погоджується з вірним висновком місцевого суду, що вимоги позивача про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 виплаченого забезпечення по безробіттю в розмірі 28 599,41грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати судом розподілено з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.
Таким чином, враховуючи вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що заперечення скаржника та відповідні обґрунтування в апеляційній скарзі щодо обставин справи є безпідставними та такими, що не можуть впливати на розгляд справи по суті.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, рішення Господарського суду Вінницької області від 13.04.2023р. у справі №902/1383/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 - без задоволення.
Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 13.04.2023р. у справі №902/1383/22 - без змін.
2. Справу №902/1383/22 повернути до Господарського суду Вінницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений "17" липня 2023 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Савченко Г.І.
