ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №: 639/912/23 Головуючий 1 інстанції: Васильєва Н.М.

Провадження №: 33/818/412/23 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.

Категорія: ч. 1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Маленку В.В., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , з участю його захисника Микитюка В.О., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надходило заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 03 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 536,80 коп.

Судом встановлено, що 10 лютого 2023 року о 18:40 год. в м. Харкові, по вул. Полтавський шлях, буд. 153/3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці ока, що не реагують на світло. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КЗОЗ ОНД водій відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєному правопорушенні не визнав, пояснив, що 10.02.2023 року приблизно о 18-40 год. його зупинив співробітник патрульної поліції за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 153/3 за порушення ПДР України. Надалі, до нього підійшли невідомі особи у військовій формі, без будь-яких розпізнавальних знаків, та одразу почали пропонувати йому поїхати до Московського райвідділу поліції для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, на що він відмовився, оскільки він не вживав будь-яких алкогольних та наркотичних засобів та побоювався за свою безпеку. Зазначив, що вказані невідомі особи забрали у нього посвідчення водія, не роз`яснювали будь-яких прав та наслідки відмови від проходження даного огляду. До правоохоронних органів з приводу вищевказаних обставин не звертався.

Обставини вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №455101 від 10.02.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 10.02.2023 року, відповідно до яких водій автомобіля ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров`я КЗОЗ ОНД відмовився, аналогічними письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 10.02.2023 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 10.02.2023 року о 18 год 50 хв ОСОБА_1 направлявся для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння до КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер», однак від проходження медичного огляду він відмовився, відеозаписом з місця події від 10.02.2023 року, відповідно до якого встановлено, що після зупинки за кермом автомобіля Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 знаходився ОСОБА_1 , який і керував цим автомобілем. Під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що в нього є підозра, що він, як водій транспортного засобу, перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Надалі співробітник патрульної поліції запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КЗОЗ ОНД в присутності двох свідків, оскільки у останнього були виявленні ознаки наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, про що самостійно повідомив поліцейського. При цьому поліцейський роз`яснив права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також наслідки відмови особи від проходження такого огляду.

Таким чином, суд визнав ОСОБА_1 винним в порушенні вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Микитюк В.О. подав апеляційну скаргу разом із запереченнями, яка містить прохання про скасування постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 03 2023 року у справі про адміністративне правопорушення №639/912/23 та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує, що постанова Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 03 2023 року є необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм діючого законодавства.

Захисник правопорушника в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не приділив належної уваги відеозаписам, на яких поліцейські не називаючи ознак наркотичного сп`яніння наполягають на проходженні медичного обстеження на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КЗОЗ ОНД. Також зазначається, що працівники патрульної поліції безпідставно встановили той факт, що у ОСОБА_1 були розширені зіниці очей та не реагували на світло, незважаючи на те, що був темний час доби.

Адвокат Микитюк В.О. вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення містяться ознаки алкогольного або наркотичного сп`яніння, які мають загальний характер та ніяким чином не стосуються правопорушника ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі пояснюється, що ОСОБА_1 має захворювання на хронічний вірусний гепатит, тому в наслідок хвороби у правопорушника можуть виникати зміни у його поведінці.

Зокрема, апелянт вважає, що працівники патрульної поліції порушили вимоги ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» та незаконно, безпідставно склали протокол та постанову про адміністративне правопорушення, так як працівники поліції підійшли до припаркованого автомобіля. Також вказується, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на момент прибуття співробітників патрульної поліції не керував автомобілем та факт керування не зафіксовано на жодному відеозаписі.

Захисник правопорушника наголошує на тому, що пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є належним доказом у справі, оскільки не були допитані в судовому засіданні.

ОСОБА_4 звертає увагу, що технічний засіб, яким фіксувалася вказана подія, не був внесений працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення та не було роз`яснено права ОСОБА_1 ..

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає постанову незаконною та просить її скасувати.

Позиції учасників апеляційного провадження

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Микитюк В.О. просив про задоволення апеляційної скарги та про скасування постанови судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 03 2023 року у справі про адміністративне правопорушення №639/912/23 та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Також адвокат Микитюк В.О. подав клопотання про надання часу для отримання відповіді від УПП в Харківській області про результат службового розслідування та залучення до матеріалів справи відповіді УПП в Харківській області № 191аз 41/14/02-2023 від 01.05.2023р..

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи правопорушника ОСОБА_1 та його захисника Микитюка В.О., перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, а матеріали справи поверненню для додаткової перевірки обставин з огляду на наступне.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10 лютого 2023 року о 18:40 год. в м. Харкові, по вул. Полтавський шлях, буд. 153/3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці ока, що не реагують на світло. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КЗОЗ ОНД водій відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпції факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є не лише наявність достатності підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння чи в нього маються ознаки такого стану, а й та обставина, що він у такому стані керував транспортним засобом.

Тому для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.5 ПДР України, передбаченої ч. 1 ст. 130 КпАП України, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази сукупності наступних обставин:

- керування особою транспортним засобом у конкретних час і місці;

- вимоги поліцейського до такої особи пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан наявності чи відсутності стану алкогольного сп`яніння;

- наявність категоричної відмови особи пройти відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан такого сп`яніння.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААД №455101 від 10 02 2023 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці ока, що не реагують на світло.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п.2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 (далі - Інструкція), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Відповідно до матеріалів справи свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були залучені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Проаналізувавши відеозаписи із бодікамери 472875, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що працівники патрульної поліції не забезпечили ведення безперервної відео фіксації та не зафіксували факт керування транспортним засобом Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Також працівники поліції не ознайомили ОСОБА_1 з його правами під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Цей висновок підтверджується відповіддю від ДПП УПП в Харківській області про результат службового розслідування № 6596 41/14/02-2023 від 21.06.2023 року.

У цьому висновку зазначається, що уповноважена особа не забезпечила долучення до матеріалів справи безперервної зйомки процесу спілкування з водієм в ході пропозиції пройти відповідне обстеження на предмет знаходження у стані наркотичного сп`яніння.

Проведеною службовою перевіркою встановлено й інші порушення при оформленні матеріалів, які підлягають додатковій перевірці та усуненню

Будучи необізнаним у своїх правах ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного обстеження на стан наркотичного сп`яніння.

Уповноваженими працівниками не було опитано належним чином очевидців даної події, була допущена неповнота та однобічність.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Враховуючи вищевикладене, Жовтневий районний суд м. Харкова передчасно зробив висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, внаслідок чого прийняв поспішне рішення по справі.

Враховуючи викладене, а також допущену неповноту та однобічність, постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню начальнику ВАП Департаменту патрульної поліції УПП в Харківській області для додаткової перевірки обставин.

За результатами перевірки, в разі підтвердження наявності порушень ПДР в діях ОСОБА_1 , необхідно вирішити питання про його відповідальність.

Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 03 2023 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, - скасувати.

Апеляційну скаргу захисника правопорушника, - задовольнити частково.

Матеріали даної справи повернути начальнику ВАП Департаменту патрульної поліції УПП в Харківській області для додаткової перевірки обставин вказаних у мотивувальній частині даної постанови та, в разі їх підтвердження, вирішення питання про відповідальність правопорушника за ч.1 ст.130 КУпАП за наявності чи відсутності в його діях вищевказаного правопорушення.

Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.М. Курило