ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 636/3058/19 Номер провадження 22-ц/814/1236/23Головуючий у 1-й інстанції Гуменний З.І. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Судді-доповідача : Дряниці Ю.В.,

суддів: Пилипчук Л.І., Дорош А.І.,

секретар: Чемерис А.К.

за участю: адвоката Мазницького М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 15 грудня 2020 року по цивільній справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року директор Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.06.2019 набрав законної сили вирок Чугуївського міського суду Харківської області у справі №636/816/19, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 367 КК України.

Вказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чугуївському районі Харківської області (далі відділення Фонду) та згідно з наказом №145-к від 26.12.2017 звільнений на підставі п. 1ст. 40 КЗпП Українив зв`язку з реорганізацією установи.

Відповідач, перебуваючи на посаді начальника відділення Фонду, у період 2015-2017 років, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, будучи обізнаний щодо порядку продовження раніше призначених щомісячних страхових виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції та вимог нормативних актів України про недійсність документів, виданих державними установами та організаціями, які знаходяться на тимчасово неконтрольованій території, в порушення вимог актів законодавства, які регламентують діяльність працівників відділення, а саме: Постанови №20 від 11.12.2014 та Постанови № 595 від 07.11.2014, виносивпостановипро продовження щомісячних страхових виплат на підставі довідок МСЕК, виданих органами, які перебувають на тимчасово неконтрольованій території, та які є недійсними, що призвело до незаконного нарахування та проведення страхових виплат.

Так, в результаті неналежного виконання ОСОБА_2 своїх службових обов`язків за період з 07.07.2015 по 08.11.2016 безпідставно нараховано та виплачено щомісячні страхові виплати 10 особам на загальну суму 303178,73 грн., чим державі, в особі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, завдано матеріальної шкоди у вказаному розмірі.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 303178, 73 грн. на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 15 грудня 2020 року позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в рахунок відшкодування матеріальних збитків, заподіяних внаслідок вчинення злочину, грошові кошти в сумі 303178 (триста три тисячі сто сімдесят вісім) грн. 73 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4547 (чотири тисячі п`ятсот сорок сім) грн. 69 коп.

Рішення оскаржив представник відповідача, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі, оскільки вважає, що даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі №818/1688/16.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у доводах якого вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Місцевим судом встановлено, що відповідач засуджений вироком Чугуївського міського суду Харківської області у справі № 636/816/19 від 20.05.2019, яким його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 367 КК України. Вирок учасниками кримінального провадження не оскаржувався і 20.06.2019 набрав законної сили.

Вказаним вироком встановлено факт протиправних дій з боку ОСОБА_2 та причинно-наслідковий зв`язок між такими діями і настанням негативних наслідків у вигляді завдання державі в особі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України матеріальної шкоди у розмірі 303178,73 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги доведені належними доказами та обґрунтовані позивачем, а отже є підстави для стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої ним внаслідок неналежного виконання службових обов`язків в сумі 303178,73 грн.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6ст. 82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із частиною першоюстатті 1166 ЦКУкраїна майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що у справі, що переглядається належними та допустимими доказами доведено факт завдання відповідачем шкоди, неправомірність його дій, а також, що між діями і шкодою є безпосередній причинний зв`язок, що є підставою для покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню завданих збитків.

У доводах апеляційної скарги представник відповідача послався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05.12.2018 у справі № 818/1688/16 щодо розгляду аналогічних справи за правилами адміністративного судочинства.

Апеляційний суд вважає посилання помилковим, зважаючи на те, щотакі висновки стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі.

Так, предметом розгляду справи №818/1688/16 було питання відшкодування майнової шкоди державі в особі УМВС у Сумській області, завданої шляхом втрати майна відповідачем, який перебував на посаді, що відноситься до публічної служби та був матеріально-відповідальною особою, в період здійснення ним установлених повноважень, пов`язаних з виконанням функцій і завдань державного органу (п. 39).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби (п. 50).

При цьому у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписівстатті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Разом з цим, у справі, що переглядається оцінка дій та рішень відповідача ОСОБА_2 , як державного службовця, була надана у рамках кримінального провадження у справі № 636/816/19, а тому суд вважає, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Отже, висновки місцевого суду ґрунтуються на законі та встановлених у справі фактичних обставинах, на підставі наданих учасниками справи доказів, яким судом дана відповідна правова оцінка згідно ст. 89 ЦПК України.

За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення, як ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційнускаргу ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Чугуївського міськогосудуХарківськоїобласті від15грудня 2020року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: Ю.В. Дряниця

Судді : Л.І. Пилипчук

А.І. Дорош