ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 р. Справа № 520/976/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Євсєєвої М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2023, суддя Тітов О.М., по справі № 520/976/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"

до Північно-східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (далі -позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати пункти 1-9 Вимоги Північно-Східного офісу Держаудитслужби України про усунення виявлених порушень 202005-14/7917-2021:

1) забезпечити відшкодування на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних ресурсів), заподіяних внаслідок здійснення роботи Товариством з поліпшення орендованого майна (нежитлової 3-х поверхової будівлі за адресою: м.Харків, вул. Плеханівська, 126, без згоди Орендовавця АТ "Харківоблеперго"), відповідно до норм передбачених статтею 1166 Цивільного кодексу України на загальну суму 3 594 724,27 з ПДВ;

2) забезпечити відшкодування втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок проведення поліпшення основних засобів (влаштування тротуарного покриття, вхідної групи та пандуса), без отримання погодження Орендодавця, відповідно до норм передбачених статтею 1166 Цивільного Кодексу України, на загальну суму 249 792,93 грн. з ПДВ;

3) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати, заохочення для вирішення соціально-побутових потреб, зайво нарахована та виплачена заробітна плата на суму 111 730,00 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 24 580,60 грн. відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону України 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон 2464-VІ ) та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 6;

4) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати індивідуальної премії на загальну суму 182303,54 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 39761,59 грн. відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону України 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування» (далі - Закон 2464-VІ ) та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 6;

5) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати одноразової доплати на вирішення соціально-побутових потреб на загальну суму 130 000,00 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 27 852,55 грн. відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону України 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон 2464-VІ ) та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 6;

6) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ "Харківенергозбут" втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати надбавки за високі досягнення у праці на загальну суму 1053 434, 70 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 230 439,83 грн. відповідно до частини 13 статті 9 Закону 2464-УІ та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та або помилково сплачених коштів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 6";

7) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ "Харківенергозбут" втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати працівникам, за роботу у вихідні та святкові дні на загальну суму 573 060,02 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 126 073,20 грн. відповідно до частини 13 статті 9 Закону 2464-VІ та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 6;

8) забезпечити відшкодування на користь ІІрАТ "Харківенергозбут" втрат фінансових (матеріальних ресурсів), здійснених через зайві витрати на оплату штрафних санкцій на загальну суму 4 096 023,16 грн;

9) забезпечити відшкодування АТ "Харківобленерго", на користь ПрАТ "Харківенергозбут" зайвих виплат на суму 591 912,11 грн. з ПДВ, здійснених внаслідок не підтверджених наданих послуг, відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 задоволено позов.

Визнано протиправними та скасовано пункти 1-9 вимоги Північно-Східного офісу Держаудитслужби України про усунення виявлених порушень 202005-14/7917-2021 від 15.12.2021 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" судовий збір у сумі 22 329,00 грн. 00 коп.

Північно-східний офіс Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), не погодившись із прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про не врахування судом першої інстанції, що правомірність пунктів 1-9 вимоги Північно-Східного офісу Держаудитслужби України про усунення виявлених порушень 202005-14/7917-2021 від 15.12.2021 року підтверджена доказами по справі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що з 04.10.2021 по 02.11.2021 Північно-східним офісом Держаудитслужби Державної аудиторської служби України проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Харківенергозбут» за період з 07 червня 2018 року по 30 червня 2021 року, за результатами якої складено Акт від 09.11.2021 202005-09/04.

Вважаючи протиправним акт, позивач надав відповідачу заперечення, які в подальшому згідно висновку відповідача буди відхилені, окрім заперечень відносно виявлених порушень стосовно ТОВ «Харків на долонях», які були прийняті частково.

15.12.2021 відповідачем відносно позивача було складено вимогу про усунення виявлених порушень 202005-14/7917-2021, а саме:

1) забезпечити відшкодування на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних ресурсів), заподіяних внаслідок здійснення роботи Товариством з поліпшення орендованого майна (нежитлової 3-х поверховій будівлі за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, без згоди Орендодавця (AT «Харківобленерго»), відповідно до норм передбачених статтею 1166 Цивільного Кодексу України па загальну суму 3 594 724,27 грн з ПДВ;

2) забезпечити відшкодування втрат фінансових (матеріальних ресурсів), заподіяних внаслідок проведення поліпшення основних засобів (влаштування тротуарного покриття, вхідної групи та пандуса), без отримання погодження Орендодавця, відповідно до норм передбачених статтею 1166 Цивільного Кодексу України, на загальну суму 249 792,93 грн з ПДВ;

3) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати, заохочення для вирішення соціально-побутових потреб, зайво нарахована та виплачена заробітна плата на суму 111 730,00 грн, відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 24 580,60 грн відповідно до частини 13 статті 9 Закону 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»( далі- Закон 2464-VI) та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 6;

4) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати індивідуальної премії на загальну суму 182 303,54 грн, відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 39 761,59 грн відповідно до частини 13 статті 9 Закону 2464-Vl та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 6;

5) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати одноразової доплати на вирішення соціально-побутових потреб на загальну суму 130 000,00 грн, відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 27 852,55 грн відповідно до частини 13 статті 9 Закону 2464-Vl та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 6;

6) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати надбавки за високі досягнення у праці на загальну суму 1 053 434,70 грн, відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 230 439,83 гри відповідно до частини 13 статті 9 Закону 2464-VI та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 6;

7) забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати працівникам, за роботу у вихідні та святкові дні на загальну суму 573 060,02 гри, відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 126 073,20 гри відповідно до частини 13 статті 9 Закону 2464-VI та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру га/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 6;

8) забезпечити відшкодування на користь Пр AT «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних ресурсів), здійснених через зайві витрати на оплату штрафних санкцій на загальну суму 4 096 023,16 гри;

9) забезпечити відшкодування AT «Харківобленерго», на користь ПрАТ «Харківенергозбут» зайвих виплат на суму 591 912,11 гри з ПДВ, здійснених внаслідок не підтверджених наданих послуг, відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України;

10) забезпечити відшкодування ТОВ «Харків на долонях», на користь ПрАТ «Харківенергозбут» зайвих виплат на суму 52 393,31 гри з ПДВ, здійснених внаслідок не підтверджених наданих послуг, відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.

Позивач, не погодившись з пунками 1-9 вимоги відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування пунктів 1-9 Вимоги Північно-Східного офісу Держаудитслужби України про усунення виявлених порушень № 202005-14/7917-2021 як незаконних та необґрунтованих.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно з пунктами 45, 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 (далі - Порядок № 550), у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до пункту 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Щодо пункту 1 оскаржуваної вимоги (забезпечити відшкодування на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних ресурсів), заподіяних внаслідок здійснення роботи Товариством з поліпшення орендованого майна (нежитлової 3-х поверхової будівлі за адресою: м.Харків, вул. Плеханівська, 126, без згоди Орендовавця АТ "Харківоблеперго"), відповідно до норм передбачених статтею 1166 Цивільного кодексу України на загальну суму 3 594 724,27 з ПДВ"), колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між ПрАТ «Харківенергозбут» та АТ «Харківобленерго» було укладено договір оренди основних засобів від 29.12.2018 № 2300 (далі - договір), за умовами якого ПрАТ «Харківенергозбут» (Орендар) бере в АТ «Харківобленерго» (Орендодавець) у строкове платне користування основні засоби, зокрема 3-х поверхову будівлю по вул. Плеханівська, 126, м. Харків.

Укладення договору оренди основних засобів від 29.12.2018 № 2300 погоджено наглядовою радою ПрАТ Харківенергозбут (протокол № 2/2019 від 19.02.2019).

Мета використання об`єкту оренди: ведення господарської діяльності відповідно до Ліцензійних вимог провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469, а саме: розміщення центру обслуговування споживачів, інформаційно-консультативного центру, інших підрозділів Товариства.

До 29.12.2018 будівля не використовувалась у господарській діяльності власником будівлі, була в занедбаному, не придатному до роботи стані, а тому потребувала приведення її у відповідність до Ліцензійних вимог провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469 та до санітарно-гігієнічних вимог (ДБН В2.2-9:2018). Будівлі і споруди повинні відповідати вимогам законодавства з питань охорони здоров`я людей та навколишнього природного середовища (ДБН В1.2-8:2018).

Зокрема, відповідно до п. 1.3. Ліцензійних умов засоби провадження господарської діяльності у суб`єкта господарської діяльності постачальника електричної енергії повинні знаходитись у власності чи користуванні будівлі (приміщення), для організації прийому і обслуговування споживачів та веб-сайт ліцензіата в мережі Інтернет, засоби комунікації зі споживачами та/або іншими учасниками ринку електричної енергії (телефон, факс, E-mail).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 776 Цивільного кодексу України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що орендар зобов`язується: проводити за власний рахунок капітальний, поточний ремонт об`єктів, що орендуються; не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудову, добудову та перепланування об`єктів, що орендуються.

Згідно з пп. 5.2.2. п. 5.2. Договору орендар має право з письмового дозволу орендодавця здійснювати поліпшення об`єктів, що орендуються.

Апелянт зазначає, що протягом дії договору АТ «Харківобленерго» не надавало згоди на проведення будь-яких робіт, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів ПрАТ «Харківенергозбут».

Із матеріалів справи встановлено, що листом від 20.02.2020 № 01-05/1716 позивач звертався до орендодавця з метою отримання згоди щодо утеплення фасаду та встановлення вікна, та листом від 19.03.2020 20-21/3014 отримав на це згоду за підписом фінансового директора АТ «Харківобленерго» Ісаєва Д.М. Зазначений лист містить умову надання згоди, а саме отримання відповідних погоджуючих документів. На виконання вказаної вимоги позивач отримав паспорт оздоблення фасада, який зареєстрований Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради.

Вказаний лист-згода надавався позивачем під час проведення ревізії, проте відповідачем було надано оцінку лише листу АТ «Харківобленерго» від 11.05.2021 № 14-21/5493, який був отриманий вже після розірвання договору оренди основних засобів від 29.12.2018 № 2300 та підписання акту приймання - передачі об`єкту з оренди від 28.02.2021.

Підрядною організацією ПП "Стройприват" були проведені роботи згідно з договорами: від 11.10.2019 № 63/19 - капітальний ремонт фасаду будівлі ПрАТ «Харківенергозбут» (утеплення та гідроізоляція фундаменту), вартість виконаних робіт (з ПДВ) 97 122,26 грн; від 27.12.2019 № 97/19 - облаштування фасаду будівлі ПрАТ «Харківенергозбут» (монтажні та електромонтажні роботи з освітлення та кондиціювання), вартість виконаних робіт (з ПДВ) 561 554,15 грн; від 31.01.2020 №11/20 - встановлення металевих конструкцій вхідної групи будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 126 061,07 грн; від 31.01.2020 №10/20 - ремонтні роботи з утеплення зовнішньої стіни будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 246 410,21 грн; від 03.04.2020 №59/20 - капітальний ремонт фасаду будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 1 513 405,65 грн; від 03.04.2020 №59/20 - встановлення металевих конструкцій (дах) будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 101 675,69 гривень. Всього на загальну суму 2 646 229,03 грн.

За таких обставин, доводи відповідача про те, що поліпшення в орендованій будівлі без згоди орендодавця на суму 2 646 229,03 грн. відносяться до зайвих витрат, спростовуються матеріалами справи, так як згода на ці роботи була отримана, а отже позивач має право на її відшкодування.

Крім того, позивачем проводились поточні ремонти на загальну суму 948 495,24 грн. по договорам з ТОВ «Смарткомплект» (код ЄДРПОУ 39535464): договір виконання робіт від 22.11.2019 №75/19 - поточний ремонт внутрішніх приміщень будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 35 266,92 грн; договір виконання робіт від 17.02.2020 №16/20 - монтаж світильників у внутрішніх приміщеннях будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 83 968,92 грн; договір виконання робіт від 25.03.2020 №52/20 - ремонт офісних приміщень ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 419 730,42 гривень; з ТОВ «Контакт Плюс Україна» (код ЄДРПОУ 36985661): договір виконання робіт від 14.11.2019 №70/19 - поточний ремонт внутрішніх приміщень будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 294 804,66 тис. грн; договір виконання робіт від 21.02.2020 №19/20 - косметичний ремонт внутрішніх приміщень будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 114 724,32 гривень.

Відповідно до п. 5.1. Договору оренди основних засобів від 29.12.2018 №2300, до зобов`язань орендаря віднесено: дотримуватись належного режиму експлуатації та зберігання об`єктів, що орендуються; своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі по орендній платі; нести всі витрати з експлуатації об`єктів, що орендуються; підтримувати у належному стані території та земельні ділянки, прилеглі до об`єктів, що орендуються, в разі їх пошкодження внаслідок діяльності орендаря виконувати відновлення благоустрою; проводити за власний рахунок капітальний, поточний ремонт об`єктів, що орендуються; самостійно, своєчасно і за власний рахунок вживати всіх необхідних заходів для підтримки протипожежної безпеки на об`єктах, що орендуються; не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудову, добудову та перепланування об`єктів, що орендуються.

Отже, на виконання п. 5.1 Договору оренди позивач правомірно здійснював саме капітальний та поточний ремонти за договорами.

Актом приймання передачі з оренди 28.02.2021 об`єкт оренди було повернено власнику. Претензії щодо стану об`єкту у орендодавця відсутні.

Вищеперелічені роботи були відображені в обліку у відповідності до характеру понесених витрат згідно наданих первинних документів в тих періодах, коли були надані до бухгалтерії відповідальними особами.

Таким чином, доводи апелянта щодо здійснення зайвих витрат позивача внаслідок проведення поточного ремонту в орендованій будівлі без згоди орендодавця на суму 948 495,24 грн. є необгрунтованими, оскільки орендодавець не повинен був отримувати згоди на ці роботи з тих підстав, що це був обов`язок позивача щодо ефективної експлуатації будівлі.

З огляду на викладене, п. 1 вимоги щодо забезпечення відшкодування на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних ресурсів), заподіяних внаслідок здійснення роботи позивачем з поліпшення орендованого майна (нежитлової 3-х поверхової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, без згоди Орендовавця АТ Харківобленерго), відповідно до норм передбачених статтею 1166 ЦК України на загальну суму 3 594 724,27 з ПДВ, спростований доказами по справі, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо пункту 2 оскаржуваної вимоги (забезпечити відшкодування втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок проведення поліпшення основних засобів (влаштування тротуарного покриття, вхідної групи та пандуса), без отримання погодження орендодавця, відповідно до норм передбачених статтею 1166 ЦК України, на загальну суму 249 792,93 грн. з ПДВ), колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 14.11.2019 між ПрАТ «Харківенергозбут» (замовник) та Приватним підприємством «Стройприват» (підрядник) укладено договір 71/19, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується власними силами та засобами, з використанням своїх матеріалів виконати роботи з облаштування прибудинкової території будівлі замовника, а саме влаштування тротуарного покриття, вхідної групи та пандуса (ДК 021:2015-45233253-7 «Влаштування тротуарного покриття»). Позивачем за виконану роботу перераховано 218 421,67 грн. Також на виконання умов договору від 31.01.2020 №12/20 щодо робіт з улаштування пандусу будівлі (ДК 021:2015-45431000-7 «Укладання кахлю») за адресою м. Харків вул. Плеханівська, 126, позивачем перераховано кошти в сумі 26 142,71 грн, ПДВ 5 228,55 грн. Отже, на загальну суму 249 792,93 грн.

Так, під час виконання робіт з утеплення, капітального ремонту фасаду будівлі виникла необхідність впорядкувати прибудинкову територію (під час ремонту фасаду зазнала велику кількість пошкоджень) згідно ДБН Б.2.2-12, ДБН Б.2.2-5, ДБН В.2.3-15, що не суперечить пункту 5.1 Договору оренди та є обов`язком орендаря, та відповідає пп. 4 п. 2.5. Ліцензійних вимог провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що затверджені постановою НКРЕКП від 27.12.20217 № 1469, у відповідності до яких позивач зобов`язаний забезпечити необхідні умови доступності для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будівель, в яких здійснюється обслуговування споживачів та/або отримуються звернення або скарги від споживачів, відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів. Пандус було зроблено на виконання вимог ДБН «Інклюзивність будівель і споруд».

Апелянт вважає, що виходячи з характеру проведення ремонтних робіт, відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, яка передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується поліпшення умов експлуатації та якості послуг, улаштування пандусу будівлі, відноситься до реконструкції, оскільки це може впливати на прилеглі території та об`єкти.

Колегія суддів зазначає, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Тобто реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкта будівництва.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, проведені ремонтні роботи по укладанню кахелю та улаштуванню пандусу не змінили площу приміщення, його конструкцію та функціональне призначення, не вплинули на прилеглі території та об`єкти. Навпаки, ці роботи є дрібними, без зміни конструктивних елементів споруди, тому кваліфікуються як поточний ремонт.

Згідно п.10.1 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Отже, позивач на виконання ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пп. 4 п. 2.5. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та відповідно до ч. 1 ст. 776 ЦК України, п. 5.1. Договору, а також вимог ДБН «Інклюзивність будівель і споруд», виконав зобов`язання по улаштуванню пандусу та укладенню кахелю.

За таких обставин, доводи апелянта про те, що ПрАТ «Харківенергозбут» без отримання погодження від АТ «Харківобленерго» на проведення поліпшень та взяття відповідних зобов`язань, проведено зайвих витрат з влаштування тротуарного покриття, вхідної групи та пандусу, виконаних підрядною організацією «Стройприват» за договорами від 14.11.2019 №71/19 та від 31.01.2020 №12/20, в загальній сумі 249 792,93 грн. є необґрунтованим, у зв`язку з чим п. 2 вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо пункту 3 оскаржуваної вимоги (забезпечити відшкодування відповідно до статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати, заохочення для вирішення соціально-побутових потреб, зайво нарахована та виплачена заробітна плата на суму 111 730,00 грн, відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 24 580,60 грн відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6), колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідач зазначив, що в порушення ст.ст. 97, 151 КЗпПУ, ст.ст.5, 15 Закону України «Про оплату праці», п.20 Положення про оплату праці працівників, ПрАТ «Харківенергозбут» окремим працівникам у 2020 році при наявності догани нараховано та виплачено заохочення для вирішення соціально-побутових потреб, зайво нарахована та виплачена заробітна плата на суму 111 730,00 грн., та як наслідок, зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 24 580,60 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів ПрАТ «Харківенергозбут» на зазначену суму.

При цьому, судовим розглядом встановлено, що т.в.о. генерального директора Товариства Тюпою І.В. видано наказ №188ос від 17.08.2020 «Про виплату заохочення для вирішення соціально-побутових проблем працівникам товариства» (далі - Наказ № 188ос), виконавцем даного наказу була головний фахівець-керівник групи з підбору та розвитку персоналу відділу забезпечення бізнесу ОСОБА_1 (звільнена 15.01.2021). Наказ №188ос із додатком до нього (список працівників, які відпрацювали у товаристві рік та більше станом на 14.08.2020) був наданий головному бухгалтеру вже для виконання (нарахування заохочення).

В свою чергу, виконавцями наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності були працівники групи з підбору та розвитку персоналу відділу забезпечення бізнесу. Накази не були погоджені із головним бухгалтером та не були доведені до бухгалтерії в цілому.

Відповідно до посадової інструкції основними завданнями та обов`язками головного бухгалтера зокрема є, зокрема, виконання вимог наказів, розпоряджень, положень та інших нормативних актів товариства в межах виконуваних обов`язків.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень, а метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

У Листі Мінсоцполітики України від 21.07.2015 № 409/13/116-15 зазначається наступне: «Умови виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обставини, за яких вона виплачується, а також кому саме вона може бути виплачена першочергово, рекомендується визначати у відповідному Положенні, затвердженому в відповідному органі».

Так, перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів наведений у додатку 7 до Колективного договору товариства позивача.

Натомість, п. 2.6 Колективного договору передбачено право адміністрації встановлювати інші надбавки і доплати, що не погіршують матеріальне забезпечення працівників товариства.

Статтею 15 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що форми і системи зокрема доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами, а конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Отже, додатком 7 до Колективного договору прямо передбачений граничний розмір таких доплат, а згідно п. 2.6 Колективного договору «конкретний розмір доплат та надбавок визначається адміністрацією товариства в межах фінансових можливостей».

Підставою для нарахування заохочення є наказ, підписаний т.в.о. генерального директора І. В. Тюпою.

Посилання органу державного фінансового контролю на норми статей 130-136 КЗпПУ щодо забезпечення відшкодування втрат фінансових (матеріальних) ресурсів є неправомірним, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Отже, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, така правова підстава в установленому порядку має бути скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, у позивача відсутні правові підстави для стягнення на його користь грошових коштів, як таких, що були безпідставно набуті. Крім того, відповідно до ст.1215 ЦК України передбачено, що безпідставно набуте майно, що не підлягає поверненню, а саме заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Статтею 127 КЗпПУ визначено вичерпний перелік випадків щодо яких проводиться відрахування (повернення) грошових коштів із заробітної працівників «Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації».

Так, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входить у структуру заробітної плати на підставі п. 2 Закону України «Про оплату праці», отже наказ (розпорядження) щодо повернення зазначених у п. 3 Вимоги сум не може бути видано, оскільки таке повернення коштів не передбачено чинним законодавством України.

З огляду на викладене, п. 3 вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо пункту 4 оскаржуваної вимоги (забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати індивідуальної премії на загальну суму 182303,54 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 39761,59 грн. відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6), колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідачем зазначено, що в порушення ст.18 КЗпП України, ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст. 15 Закону України «Про оплату праці», п.2 Положення про нарахування індивідуального преміювання працівникам, яке є додатком 22 до колективного договору на 2019-2020 роки, додатком 21 до колективного договору на 2020-2021 роки, окремим працівникам товариства без обґрунтування виплати індивідуальної премії, або за відсутності службової записки, зайво нарахована та виплачена індивідуальна премія на загальну суму 182 303,54 грн. та, як наслідок, зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 39 761,59 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів ПрАТ «Харківенергозбут» на зазначену суму.

В ході судового розгляду справи встановлено, що додатком 21 до колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2020-2021 роки передбачено, що з метою матеріального заохочення працівників за покращення кінцевих результатів господарської діяльності товариства затверджено Положення про нарахування індивідуального преміювання працівників ПрАТ «Харківенергозбут», яким визначено, що преміювання проводиться шляхом індивідуального заохочення працівників товариства за активну роботу, що значно впливає на покращення результатів господарської діяльності товариства відповідного періоду. Для отримання будь-якого індивідуального преміювання керівник підрозділу повинен подати на погодження генеральному директору службову записку з обґрунтуванням виплати індивідуального преміювання та пропозиції щодо розміру.

Премія - основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними товариством.

Чинними нормативно-правовими актами не встановлені конкретні вимоги щодо форми та змісту документів, які є підставою для нарахування індивідуального преміювання, таким чином роботодавець є вільним в оформленні таких документів.

Індивідуальне преміювання є правом роботодавця матеріально заохотити працівника за покращення кінцевих результатів господарської діяльності Товариства згідно умов, визначених чинним законодавством та Колективним договором, що не суперечить вимогам діючого законодавства.

Преміювання в Товаристві здійснюється з фонду оплати праці в межах фінансових можливостей товариства, згідно з відповідними Положеннями про преміювання, що не суперечить вимогам КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», Колективному договору та Галузевій угоді.

Крім того, посилання органу державного фінансового контролю на відсутність службової записки начальника відділу або недостатнє обґрунтування у службовій записці не є підставою вважати, що індивідуальне преміювання здійснено неправомірно та непогоджене в.о. генерального директора.

Підставою для нарахування премії є наказ, підписаний в.о. генерального директора, отже у зв`язку з тим, що таке преміювання передбачено Колективним договором, та не погіршує умов, встановлених законодавством, то здійснення такого преміювання не є неправомірним.

Судова колегія зазначає, що преміювання та встановлення відповідних надбавок провадиться у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця. Крім того, право встановлення надбавок та премій належить саме до варіативних дискреційних повноважень, в силу яких, роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису встановлювати їх або не встановлювати.

Враховуючи наведене, нарахування та виплата позивачем заохочення для вирішення індивідуальних премій не є підставою для відшкодування втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, у зв`язку з чим п. 4 вимоги підлягає скасуванню.

Щодо пункту 5 оскаржуваної вимоги (забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати одноразової доплати на вирішення соціально-побутових потреб на загальну суму 130 000,00 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 27 852,55 грн. відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6), колегія суддів зазначає наступне.

Так, зокрема, під час проведення ревізії відповідачем встановлено, що в порушення ст. 18 КЗпП України, ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст.15 Закону України «Про оплату праці», п. 2.6 розділу 2 Колективного договору на 2020-2021 роки, працівникам ПрАТ «Харківенергозбут» зайво нарахована та виплачена одноразова доплата на вирішення соціально-побутових потреб на загальну суму 130 000,00 грн, відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 27 852,55 грн.

Разом з тим, такі висновки відповідача є необгрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи зокрема доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових наведений у додатку 7 до Колективного договору товариства позивача.

Пунктом 2.6 Колективного договору передбачено право адміністрації встановлювати інші надбавки і доплати, що не погіршують матеріальне забезпечення працівників товариства.

Як встановлено судовим розглядом, підставою для нарахування заохочення є наказ, підписаний в.о. генерального директора Дяченком Ю.Б.

З урахуванням вищенаведених положень ст.1212 ЦК України, ст.127 КЗпП України у позивача відсутні правові підстави для стягнення грошових коштів, як таких, що були безпідставно набуті, тому посилання органу відповідача на статті 130-136 КЗпП України щодо забезпечення відшкодування втрат фінансових (матеріальних) ресурсів є необгрунтованим, у зв`язку з чим п. 5 вимоги підлягає скасуванню.

Щодо пункту 6 оскаржуваної вимоги (забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ "Харківенергозбут" втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати надбавки за високі досягнення у праці на загальну суму 1053 434, 70 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 230 439,83 грн. відповідно до ч.13 ст. 9 Закону №2464-УІ та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та або помилково сплачених коштів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 6"), колегія суддів зазначає наступне.

Так, апелянт зазначає, що в окремих випадках, керівництвом ПрАТ «Харківенергозбут» видавалися накази про встановлення надбавки за високі досягнення у праці, до яких керівниками підрозділів подавалися службові записки на погодження заступникам генерального директора без оцінки роботи, що фактично виконується працівником, або взагалі службові записки були відсутні, у зв`язку з чим працівникам ПрАТ «Харківенергозбут» зайво нарахована та виплачена надбавка за високі досягнення у праці на загальну суму 1 053 434,70 грн (у 2019 році 885 416,24 грн, у 2020 році 168 018,46 грн).

Разом з тим, із матеріалів справи встановлено, що колективними договорами ПрАТ «Харківенергозбут» на 2019-2020 роки та 2020-2021 роки передбачено, що надбавка за високі досягнення у праці встановлюється працівникам товариства з урахуванням особистих результатів виконання працівником конкретних завдань, функціонального навантаження працівника, своєчасного, якісного та кваліфікованого виконання завдань, рівня ініціативності та ефективності роботи працівника, дотримання працівником службової та трудової дисципліни. Підставою для розгляду питання щодо встановлення надбавки за високі досягнення у праці є службова записка безпосереднього керівника на ім`я генерального директора.

Надбавки за високі досягнення у праці працівникам в товаристві встановлюються наказом по товариству та здійснюються з фонду оплати праці в межах затверджених фінансових можливостей товариства, згідно з відповідним Положенням щодо встановлення надбавки за високі досягнення у праці працівникам ПрАТ «Харківенергозбут», що є додатком 20 до Колективних договорів та умов Колективних договорів ПрАТ «Харківенергозбут» на 2019-2021 роки та 2020-2021 роки в цілому.

Пунктом 2.6 Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2019-2020 роки (аналогічне положення закріплено у Колективному договорі ПрАТ «Харківенергозбут» 2020-2021 роки) надано право адміністрації товариства в межах фінансових можливостей визначати конкретний розмір доплат та надбавок наведених в додатку 7 Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут».

Відповідно до ст.ст. 143, 144 КЗпП України до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку (на основі Типових правил внутрішнього трудового розпорядку). Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, та оголошуються наказом (розпорядженням).

Згідно п. 4 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ «Харківенергозбут», що є додатком 17 до Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2019-2020 роки (аналогічні положення закріплені в Правилах внутрішнього трудового розпорядку, що є додатком 17 до Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2020-2021 роки), до основних прав адміністрації належить оцінка роботи підлеглих працівників, здійснення заохочень до працівника або застосовувати до нього заходи дисциплінарного впливу. Крім того, згідно з пунктом 8 вищезазначених правил, до працівників, зокрема, застосовуються заохочення у виді виплати грошової винагороди.

Тобто, підставою для нарахування надбавок за високі досягнення у праці (як одного із видів заохочення) є наказ, підписаний генеральним директором або виконуючим його обов`язків на підставі оцінки роботи працівника.

Застосування заохочувальних заходів, якими є, зокрема, надбавки за високі досягнення у праці працівникам, згідно умов, визначених чинним законодавством та Колективним договором, Галузевою угодою, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку не суперечить вимогам діючого законодавства, і є правом роботодавця матеріально заохотити працівника за особисті результати виконання працівником конкретних завдань, функціонального навантаження працівника, своєчасного, якісного та кваліфікованого виконання завдань, високого рівня ініціативності та ефективності роботи, дотримання працівником службової та трудової дисципліни.

Отже, позивчем за виплату надбавки за високі досягнення у праці деяким працівникам було здійснено у відповідності до Колективного договору та положень чинного законодавства України, тому посилання органу державного фінансового контролю на відсутність оцінки роботи начальником відділу, що фактично виконувалася працівником, або взагалі відсутність службової записки не є підставою вважати, що надбавки за високі досягнення у праці здійснено неправомірно та непогоджені з в.о. генерального директора.

Вищенаведене свідчить про необгрунтованість та наявність підстав для скасування п. 6 Вимоги.

Щодо пункту 7 оскаржуваної вимоги (забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ "Харківенергозбут" втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати працівникам, за роботу у вихідні та святкові дні на загальну суму 573 060,02 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 126 073,20 грн. відповідно до ч.13 ст. 9 Закону №2464-VІ та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6), колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідачем в ході ревізії встановлено, що на ПрАТ «Харківенергозбут» систематична організація роботи працівників у вихідні дні здійснювалась в порушення статті 71 КЗпПУ (в частині виняткового порядку застосування такої роботи та вичерпного переліку таких робіт), що призвело до збільшення витрат на оплату праці задіяних до роботи у вихідні дні працівників удвічі (так як здійснено оплату праці у подвійному розмірі) та призвело до зайвих витрат товариства.

Проте висновки щодо протиправності таких наказів не відповідають фактичним обставинам, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 71 КЗпП України залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства і лише у виняткових випадках, зокрема для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства в цілому або їх окремих підрозділів. Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Згідно з ч.1 ст. 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

В ході судового розгляду справи встановлено, що всі накази про вихід працівників Товариства на роботу у вихідний день були погоджені профспілковим комітетом товариства.

Крім того, компенсація за роботу у вихідний день погоджена працівниками та здійснюється позивачем з фонду оплати праці в межах затверджених фінансових можливостей товариства, з дотриманням КЗпПУ (зокрема статей 71, 72, 73, 94, 107), Закону України «Про оплату праці» та умов Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2019-2020 роки та Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2020-2021 роки.

Щодо відповідності вимогам статті 71 КЗпПУ наказу про вихід на роботу працівників Товариства у вихідний день для формування рахунків за спожиту електричну енергію, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Постачання електричної енергії споживачу повинно здійснюватися з дотриманням правил роздрібного ринку.

Пунктом 4.14 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) визначено, що платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.

Відповідно до правил ПРРЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Так, передача споживачами показів лічильника здійснюється в період 2 (два) останніх і 3 (три) перших календарних днів поточного місяця.

А відтак розрахунки за використану електричну енергію з січня 2019 року ПрАТ Харківенергозбут проводить на підставі показань засобів комерційного обліку, які зчитуються та передаються товариству оператором системи розподілу, у тому числі АТ Харківобленерго та АТ Укрзалізниця.

Обмін даними комерційного обліку електричної енергії здійснюється учасникам ринку для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам до 7 числа наступного місяця.

Враховуючи вищезазначене, для конвертації та доставки рахунків ПрАТ Харківенергозбут залишається три дні, при цьому загальна кількість споживачів складає 1 277 714 осіб.

Статтею 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначені зобов`язання електропостачальника, зокрема щодо обов`язковості дотримання електропостачальником ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Не дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 27.12.2017 1469 може призвести до анулювання ліцензії, що стане підставою припинення товариства, основним видом діяльності якого є торгівля електроенергією. Окрім того, не виконання ліцензійних умов, є підставою для накладання штрафних санкцій НКРЕКП, розмір яких може досягти 1,7 млн. грн.

Таким чином, оскільки залучення працівників товариства до роботи у вихідний день здійснено з метою своєчасного формування рахунків за спожиту електричну енергію, технічного супроводу робочого процесу, тощо, з ціллю забезпечення виконання вимог діючого законодавства з забезпечення функціонування ринку електричної енергії та з метою забезпечення надійного та безперебійного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів (виконання договірних умов), розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії, та з метою недопущення накладення штрафних санкцій державними контролюючими органами, або анулювання ліцензії, таке залучення відповідає вимогам законодавства про працю.

Щодо відповідності вимогам ст. 71 КЗпПУ наказу про вихід на роботу працівників товариства у вихідний день для закриття звітного періоду в частині бухгалтерського та податкового обліку, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до обов`язків керівника установи належить створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухобліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Головний бухгалтер (особа, на яку покладено ведення бухобліку), зокрема, забезпечує дотримання в установі встановлених єдиних методологічних засад бухобліку, складання і подання в установлені строки фінзвітності, а також організовує контроль за відображенням на рахунках бухобліку всіх госпоперацій.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 120 Податкового Кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності тягне за собою накладення штрафу.

Враховуючи специфіку діяльності товариства позивача з постачання електричної енергії, з метою дотримання термінів подачі звітності, сплати податків, своєчасного закриття звітного періоду в частині бухгалтерського та податкового обліку для опрацювання первинних документів, та з метою недопущення накладення штрафних санкцій, для роботи у вихідний день також залучаються й бухгалтери.

З огляду на викладене, накази позивача про залучення працівників до роботи у вихідний день відповідають КЗпПУ (зокрема ст. 71, 72, 73, 94, 107), Закону України «Про оплату праці» та умов Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2019-2020 роки та Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2020-2021 роки, тому пункт 7 Вимоги про усунення виявлених порушень є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на помилковість твердження суду першої інстанції про те, що порушення, встановлені пунктами 3-7 оскаржуваної вимоги, були виявлені відповідачем поза межами повноважень, оскільки до повноважень Північно-східного офісу Держаудитслужби також не належить здійснення контролю за дотриманням трудового законодавства.

Так, як вже було вище зазначено судом апеляційної інстанції, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Тобто, Північно-східний офіс Держаудитслужби провів ревізію у межах наданих йому повноважень.

Судова колегія хоча й не погоджується з наведеним твердженням суду першої інстанції, проте зазначає, що воно не вплинуло на правильність висновків щодо надання правової оцінки пунктам 3-7 оскаржуваної вимоги.

Щодо пункту 8 оскаржуваної вимоги (забезпечити відшкодування на користь ПрАТ "Харківенергозбут" втрат фінансових (матеріальних ресурсів), здійснених через зайві витрати на оплату штрафних санкцій на загальну суму 4 096 023,16 грн), колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування зазначеного пункту вимоги апелянт зазначає, що в порушення ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 509, ч.1 ст. 530, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч.ч.1,2 ст. 115 КЗпП, абз.14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 7 ч. 2 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», абз.2 ч. 3 ст.30, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», вимоги Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469, через невиконання позивачем господарських зобов`язань по договорам, порушення умов договорів в односторонньому порядку, по договорам, порушення умов договорів в односторонньому порядку, неналежну роботу ПрАТ «Харківенергозбут» на ринку електричної енергії, неналежне провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, несвоєчасну виплату заробітної плати працівникам ПрАТ «Харківенергозбут», порушення ПрАТ «Харківенергозбут» граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, внесення недостовірних даних до податкових декларацій, позивачем за період з 07.06.2018 по 30.06.2021 понесені зайві витрати на сплату штрафних санкцій на користь Державного бюджету України та інших юридичних осіб (ДП «Енергоринок», ДП «Гарантований покупець», АТ «Харківобленерго») на загальну суму 4 096 023,16 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів ПрАТ «Харківенергозбут» на зазначену суму.

Як встановлено судовим розглядом, в 2019-2020 роках від ДП «Енергоринок» надійшло чотири претензії про порушення умов договору від 21.12.2018 №16027/01, а саме:

- 01.04.2019 претензія - вимога №02/19-1315 про сплату штрафу у розмірі 148 109,34 грн. внаслідок порушення термінів розрахунку за 1 - 5 етапи лютого 2019 року, яка була визнана ПрАТ «Харківенергозбут» та добровільно оплачена 08.04.2019 платіжним дорученням №752;

- 27.05.2019 претензія - вимога №7/51-4 про сплату штрафу у розмірі 2000 грн. внаслідок порушення п.5.1.2 цього договору, яка була визнана ПрАТ «Харківенергозбут» та добровільно оплачена 31.05.2019 платіжним дорученням №3039;

- 27.05.2019 претензія - вимога №8/51-4 про сплату штрафу у розмірі 2000 грн. внаслідок порушення п.5.1.2 цього договору, яка була визнана ПрАТ «Харківенергозбут» та добровільно оплачена 31.05.2019 платіжним дорученням №3040;

- 06.05.2019 претензія - вимога №03/19-1333 про сплату штрафу у розмірі 46 379,80 грн. внаслідок порушення термінів розрахунку за 1 - 2 етапи, березня 2019 року, яка була визнана ПрАТ «Харківенергозбут» та добровільно оплачена 13.05.2019 платіжним дорученням №1400.

Стосовно твердження апелянта про порушення умов договору між ПрАТ «Харківенергозбут» та ДП «Енергоринок», внаслідок якого позивач самостійно сплатив на користь ДП «Енергоринок» 198 489, 14 грн. штрафних санкцій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність будь якого порушення з цього приводу, з наступних підстав.

Так, за посиланням https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Materialy_zasidan/2021/sichen/27.01.2021/p18_27-01-21.pdf міститься обґрунтування до проєкту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПрАТ «Харківенергозбут» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та здійснення заходів державного регулювання». Зокрема, на сторінках 5-8 цього обґрунтування НКРЕКП визначає розмір недоотриманого тарифу за 2019 рік в сумі 66 241,81 тис. грн (без ПДВ), в тому числі сума штрафних санкцій та пені за несвоєчасну оплату купованої електричної енергії в ДП «Енергоринок», яка сплачена позивачем у 2019 році у сумі 194,489 тис. грн.

Тобто, сплачені в 2019 році ДП «Енергоринок» штрафні санкції включені НКРЕКП до тарифу компенсуються товариству, а тому зазначення цього порушення в Акті ревізії є безпідставним.

Крім того, 30.12.2020 ДП «Гарантований покупець» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою щодо стягнення 255 534,21 грн. пені, внаслідок несвоєчасного виконання позивачем умов договору від 26.06.2019 № 2/01 за серпень-вересень 2019 року.

12.05.2021 Господарським судом Харківської області у справі № 922/71/21 було прийнято рішення, яким позов ДП «Гарантований покупець» було задоволено частково та стягнуто з ПрАТ «Харківенергозбут» неустойку у розмірі 178 873 грн. 95 коп. За клопотанням ПрАТ «Харківенергозбут» судом зменшено суму пені на 30%, а саме на 76 660,26 грн.

29.06.2021 позивач добровільно сплатив ДП «Гарантований Покупець» 178 873, 95 грн. пені згідно з рішенням суду у справі № 922/71/21 та 3 833,01 грн. судового збору.

Також від ДП «Гарантований Покупець» у IV кварталі 2019 року надійшло три претензії про сплату пені, а саме:

- претензія про сплату пені за вих. № 708 від 25.10.2019 у сумі 83 440, 21 грн. внаслідок порушення термінів розрахунку за 1, 4, 5 та 6 етапи серпня 2019 року, яка була визнана ПрАТ «Харківенергозбут» та добровільно оплачена 16.12.2019 платіжним дорученням № 13088;

- претензія про сплату пені за вих. №784 від 06.11.2019 у сумі 390 202, 27 грн. внаслідок порушення термінів розрахунку за 1 та 6 етапи вересня 2019 року, яка була визнана ПрАТ «Харківенергозбут» та добровільно оплачена 16.12.2019 платіжним дорученням №13089;

- претензія про сплату пені за вих. № 1028 від 03.12.2019 у сумі 1 023 229, 52 грн. внаслідок порушення термінів розрахунку за 1 - 6 етапи жовтня 2019 року, яка була визнана ПрАТ «Харківенергозбут» та добровільно оплачена 16.12.2019 платіжним дорученням №13090.

Причинами, які зумовили несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договорами на ринку електричної енергії, стала нестача обігових коштів, та те, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), у межах виключних повноважень не здійснила корегування прогнозованої суми компенсації втрат на фактичні обсяги споживання у квітні, травні, червні 2019 року, що не було враховано під час запровадження повномасштабного ринку електричної енергії з 01.07.2019, у зв`язку з чим сума неотриманої вчасно компенсації втрат на фактичні обсяги споживання електричної енергії у квітні, травні та червні 2019 року, становила 56 565,208 тис. грн.

Також в 2019 році, внаслідок того, що НКРЕКП не були враховані суми компенсації втрат за квітень, травень та червень 2019 року від постачання електричної енергії побутовим споживачам (населенню), які розраховуються за тарифами, диференційованими за періодами часу, ПрАТ «Харківенергозбут» недоотримало 10 591,655 тис. грн.

Документальне підтвердження таких висновків НКРЕКП міститься за посиланнями: https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Catalog8/akty_elektro/2020/681_29.12.2020/Akt-Harkivenergozbut_29.12.2020-681.pdf та https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Materialy_zasidan/2021/sichen/27.01.2021/p18_27-01-21.pdf).

Крім того, несвоєчасність виконання зобов`язань перед ДП «Гарантований покупець», починаючи з липня 2019 року, спричинили непрозорі та наперед непередбачувані дії та рішення НКРЕКП, які були прийнятті з порушенням норм ч. 12. ст. 2 Закону України Про ринок електричної енергії, яка встановлює, що рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.

Так, 12.12.2018 року НКРЕКП прийнято постанову №1905 «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП НЕК Укренерго на 2019 рік», якою встановлено тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату на централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України на 2019 рік на рівні 5,926 коп/кВт год (без ПДВ). Проте 07.06.2019 року НКРЕКП прийнято постанову № 954, якою встановлено ДП НЕК Укренерго на ІІ півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн/МВт год (без ПДВ). У подальшому НКРЕКП прийняла постанову № 1411, яка набрала чинності з 01.08.2019 року, про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії на 2019 рік на рівні 312,14 грн/МВт год (без ПДВ) та структуру такого тарифу.

Тобто, з липня 2019 внаслідок непередбачуваного наперед та непрогнозованого збільшення тарифу на передачу шляхом прийняття НКРЕКП вищезазначених постанов вартість нарахованих до сплати послуг за передачу електроенергії за липень 2019 року нарахування за послуги передачі становить 133 171 575,69 грн., а не 22 001 693,75 грн. в т. ч. ПДВ, що на 111 169 882, 21 грн. більше, а в серпні 2019 року нарахування становили 122 293 319, 87 грн., а не 22 488 744,03 грн., що на 99 804 575, 84 грн. більше.

Саме з цього періоду розпочався «касовий розрив» щодо грошових зобов`язань ПрАТ «Харківенергозбут», який до речі підсилювався вимогами п.1.7 Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018 року, а саме можливість внаслідок несвоєчасної оплати за послуги передачі отримати від Адміністратора Розрахунків (НЕК Укренерго) статус «Дефолтний», що передбачало фактичне зупинення роботи підприємства в частині постачання електричної енергії всім споживачам ПрАТ «Харківенергозбут» та автоматичний їх перехід до постачальника «останньої надії».

Крім того, згідно умов укладених договорів між ДП «Гарантований Покупець» та ПрАТ «Харківенергозбут», позивач мав обов`язок, а не право щодо оплати виставленої претензії не пізніше шостого банківського дня.

Враховуючи наведене, необгрунтованими є висновки відповідача про те, що в результаті порушення умов договорів, укладених з ДП «Гарантований покупець» та ДП «Енергоринок», в частині несвоєчасної оплати за отриману електроенергію та несвоєчасного надання актів звірки станом на кінець дня, Товариством понесено зайвих витрат на оплату штрафних санкцій на загальну суму 1 878 068,10 грн., в тому числі на користь ДП «Гарантований покупець» 1 679 578,96 грн., ДП «Енергоринок» 198 489,14 грн.

Щодо визнаних штрафних санкції за результатами перевірок Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на загальну суму 2 125 000,00 грн., варто зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор (НКРЕКП) в межах повноважень, визначених цим законом та іншими актами законодавства.

Положеннями ч. 4 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено права Регулятора, зокрема, видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення; проводити перевірки учасників ринку електричної енергії (крім споживачів) відповідно до цього Закону; накладати санкції на учасників ринку (крім споживачів), які порушили свої зобов`язання відповідно до цього Закону та інших актів законодавства.

За результатами перевірок НКРЕКП було прийнято ряд постанов, якими на ПрАТ «Харківенергозбут» накладено штрафні санкції за виявлені порушення, зокрема:

2.1. Постанова НКРЕКП від 13.01.2021 31 (https://www.nerc.gov.ua/index.php?id=58293) на суму 1 700 000 грн. Штраф сплачено у повному обсязі платіжним дорученням від 17.02.2021 № 18069.

2.2. Постанова НКРЕКП від 27.01.2021 108 (https://www.nerc.gov.ua/index.php?id=58651) на суму 85 000,00 грн. Штраф сплачено у повному обсязі платіжним дорученням від 22.02.2021 №18070.

При цьому, за посиланням

https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Materialy_zasidan/2021/sichen/27.01.2021/p18_27-01-21.pdf міститься обґрунтування до проєкту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПРАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та здійснення заходів державного регулювання». Так, на стор. 5-8 цього обґрунтування НКРЕКП визначає розмір недоотриманого тарифу який за 2019 рік було визначено в сумі 66 241,81 тис. грн (без ПДВ).

На підставі цього обґрунтування, НКРЕКП, приймаючи постанову від 27.01.2021 №108, крім рішення про накладення штрафу в п. 1 Постанови, пунктом 2 цієї Постанови прийняло рішення наступного змісту: «Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої 9 статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що буде проводитися у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на послуги постачальника універсальних послуг ПрАТ «Харківенергозбут» шляхом його зміни в бік збільшення на суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії споживачу в розмірі 66 241,81 тис. грн (без ПДВ).»

Прийняття такого рішення свідчить про те, що ПрАТ «Харківенергозбут» дійсно допускало виявлені перевіркою НКРЕКП порушення, але ці порушення були допущені внаслідок об`єктивних факторів та чинників, а саме недофінансування ліцензованої діяльності.

2.3. Постанова від 03.03.2021 № 366 (https://www.nerc.gov.ua/index.php?id=59862) на суму 85 000,00 грн. Штраф сплачено у повному обсязі платіжним дорученням від 23.03.2021 №16544.

2.4. Постанова НКРЕКП від 02.06.2021 № 922 (https://www.nerc.gov.ua/index.php?id=61945) на суму 170 000,00 грн. Штраф сплачено у повному обсязі платіжним дорученням від 17.06.2021 №24761.

2.5. Постанова НКРЕКП від 09.06.2021 №958 (https://www.nerc.gov.ua/index.php?id=62058) на суму 85 000,00 грн. Штраф сплачено у повному обсязі платіжним дорученням від 17.06.2021 №24779.

У відповідності до обґрунтування до проекту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПрАТ «Харківенергозбут» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та здійснення заходів державного регулювання» яка міститься за посиланням https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Materialy_zasidan/2021/cherven/09.06.2021/p22_09-06-21.pdf НКРЕКП на стор. 9-10 зазначає наступну інформацію: «Об`єктивними чинниками недофінансування ліцензованої діяльності вважаються: 1) сплачена у 2020 році сума частини чистого прибутку (дивідендів) на державну частку акцій за підсумками попереднього року, що передує звітному року, відповідно до платіжного доручення від 18.06.2020 №11869, сплаченого ліцензіатом 10 171,00 тис. грн; 2) сума обґрунтованих перевитрат статей структури тарифу у 2020 році 216,00 тис. грн; 3) сума сплаченого податку на прибуток у звітному році в частині надання універсальних послуг, який обраховується як добуток між обсягом сплаченого податку на прибуток у звітному році відповідно до платіжних доручень та співвідношенням між фактичними операційними витратами, пов`язаними із наданням універсальних послуг, та сумарними витратами за даними форми звітності 3-НКРЕКП-постачання електричної енергії (за ІV квартали) 0 тис. грн.

Сума об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності: 10 387,00 тис. грн.

Департамент ліцензійного контролю зазначає, що підсумкова сума недоотриманого доходу становить: (-) 1 744 10 387 =(-) 12 131,00 тис. грн (без ПДВ) проти зафіксованої Актом 258 (-) 12 010,00 тис. грн.

Від`ємна сума надлишково отриманого або недоотриманого доходу коригується на індекс споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного року до грудня попереднього року (використовується інформація, оприлюднена на офіційному вебсайті Державної служби статистики України) індекс 1,05 (грудень 2020 року до грудня 2020 року) та підлягає включенню до структури тарифів ліцензіата. Департамент ліцензійного контролю зазначає, що підсумкова сума недоотриманого доходу з урахуванням індексу споживчих цін на товари та послуги: (-) 12 131,00 * 1,05 = (-) 12 737,55 грн.

А тому, постанова НКРЕКП від 09.06.2021 958, крім п. 1, яким накладено штраф в розмірі 85 000 грн., містить ще й п. 2 яким визначено «Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, винести на засідання НКРЕКП, проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на послуги постачальника універсальних послуг ПрАТ «Харківенергозбут» шляхом його зміни в бік збільшення на суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії споживачу у 2020 році в розмірі 12 737,55 тис. грн (без ПДВ)».

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, але значна більшість Споживачів не виконували та не виконують свій законодавчо визначений обов`язок щодо оплати спожитої електричної енергії в строки передбачені договорами.

Із матеріалів справи встановлено, що майже з початку 2020 року ПрАТ «Харківенергозбут» вимушено було працювати в «нових» для себе умовах викликаних введенням в дію карантину. Так, наслідком введення в дію карантину зменшились надходження грошових коштів від населення, що відбулось внаслідок збільшення споживання електричної енергії в осінь-зимовий період та встановлення прямої заборони, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни припиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, до яких відноситься і постачання електричної енергії (п. 5 ч. 3 Розділу ІІ Перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто платіжна дисципліна споживачів впала внаслідок заборони припиняти постачання електричної енергії споживачам за наявну заборгованість.

Відбулось збільшення заборгованості підприємств державної форми власності та комунальної сфери внаслідок обмеження фінансування.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, а абз. 3 цієї частини передбачає, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу.

Частиною 5 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Регулятора, прийнятих у межах його повноважень (в тому числі і рішень про накладення штрафу), а ч. 9 зазначеної статті передбачено, що суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України. При цьому суми штрафів, у разі їх несплати, стягуються у судовому порядку.

Отже, внаслідок невиконання або несвоєчасного виконання постанов НКРЕКП, якими на ПрАТ «Харківобленерго» було накладено штрафи, призвело б до накладання на ПрАТ «Харківенергозбут» одаткових штрафів у розмірі 170 000 грн. за кожний випадок невиконання постанов НКРЕКП та нарахування пені за несвоєчасну сплату штрафів. У подальшому Комісія стягнула б ці штрафи та пеню у судовому порядку, внаслідок чого ПрАТ «Харківенергозбут» ще додатково зазнало додаткових витрат зі сплати судового та виконавчого зборів.

Щодо сплачених штрафних санкцій по результатам інспекційного відвідування Головного управління Держпраці у Харківській області у сумі 12 519,00 грн., апелянт зазначає про встановлення факту порушення ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», а саме за період з 12.06.2018 по 31.07.2018 заробітна плата в.о. генерального директора Кудзієву М.В. проведена 06.08.2018.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Із матеріалів справи встановлено, що ПрАТ Харківенергозбут» створено на підставі рішення позачергових загальних зборів Акціонерної компанії «Харківобленерго» (протокол № 25 від 12.03.2018) та на підставі рішення загальних зборів акціонерів про заснування товариства (протокол № 1 від 30.05.2018).

Протоколом загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут» від 30 травня 2018 року №1 був затверджений статут ПрАТ «Харківенергозбут» та призначено в.о. генерального директора ПрАТ «Харківенергозбут» Кудзієва М.В., який відповідно до наказу Товариства від 11.06.2018 №1 приступив до виконання обов`язків генерального директора ПрАТ «Харківенергозбут» з 12.06.2018.

Після призначення в.о. генерального директора були підготовлені та подані документи на державну реєстрацію. На підставі поданого пакету документів держреєстратором проведено реєстраційні дії шляхом унесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що відповідає вимогам Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

Після внесення реєстратором відомостей про новостворену юридичну особу до ЄДР, була отримана виписка з ЄДР у письмовій формі, після чого були подані документи для відкриття банківських рахунків, виготовлення печатки.

Зазначений процес тривав значний проміжок часу, але без виконання якого неможливо взагалі в подальшому провадити господарську діяльність, зокрема виплачувати заробітну плату найманим працівникам, у зв`язку з чим у вказаний період неможливо було виконати вищенаведені правові положення.

При цьому, що в наступні періоди заробітна плата працівникам ПрАТ «Харківенергозбут» виплачувалась виключно в терміни визначені ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», та згідно умов Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут».

Щодо визнаних штрафних санкцій за результатом перевірки Головного управління ДФС у Харківській області у сумі 7 054,26 грн.

Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що в листопаді 2018 року при зміні керівництва відбулася затримка реєстрації податкових накладних.

Так, 12 грудня 2018 ОСОБА_2 було призначено в.о. генерального директора ПрАТ «Харківенергозбут».

Внаслідок зміни керівництва лист про скасування сертифікатів та повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів в системі М.Е.DOC попереднього керівника був направлений до органів ДФС 13 та 14 грудня 2018.

Заява приєднання до електронного документообігу ДФС була направлена 14 грудня 2018 та в зв`язку з неробочими днями була опрацьована лише 17 грудня 2018, а граничній термін реєстрації податкових накладних згідно ст.201.10 ПКУ становить 15 число місяця, наступного за звітним.

Таким чином, по незалежним від ПрАТ «Харківенергозбут» причинам було допущено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених абз. 14 п. 201.10 ст. 201 та абз. 1 п. 120-1 ст. 120-1 Податкового Кодексу України, що призвело до нарахування штрафу в сумі 7 054, 26 грн.

При цьому, слід зазначити, що в разі самостійної несплати штрафних санкцій органи ДФС мали право звернутися до суду з вимогами про стягнення зазначеної суми штрафу та взагалі заблокувати реєстрацію податкових накладних.

Отже, самостійна сплата штрафу була викликана нагальною потребою з метою недопущення збільшення суми зайве понесених витрат на оплату штрафу та недопущення блокування господарської діяльності ПрАТ «Харківенергозбут».

Щодо визнаних штрафних санкцій по результатам перевірки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області у сумі 2 339,21 грн.

Із матеріалів справи встановлено, що згідно акту документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України 13 від 17.05.2021 р. було виявлено неправомірне використання позивачем коштів Фонду в сумі 274 грн. 18 коп. (оплата по л/н серії АДП 790185, виданому ОСОБА_3 ) та в сумі 1285 грн. 29 коп. (оплата по л/н серії АДР 842306, виданому ОСОБА_4 ).

За наслідками вищезазначеної перевірки, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області прийнято рішення від 19.05.2021 368, про повернення Товариством до Фонду соціального страхування України неправомірно витраченої суми страхових коштів 1 559,47 грн. та застосовано до ПрАТ «Харківенергозбут» фінансові санкції у розмірі 779,74 грн. (штраф за порушення порядку використання коштів).

Відповідно до платіжного доручення від 25.05.2021 № 22765 та даних бухгалтерського обліку ПрАТ «Харківенергозбут» неправомірно витрачена сума коштів та штраф у загальній сумі 2 339,21 грн. перераховано до Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області.

Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Отже, самостійне відшкодування Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів і сплата штрафу у розмірі 50 відсотків такої суми унеможливило понесення зайвих витрат у вигляді збільшення розміру штрафних санкцій, внаслідок застосування абз. 2 та 3 ч. 6 ст. 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Тобто самостійне повернення Фонду соціального страхування 1559,47 грн. неправомірно витрачених коштів Фонду та сплата 779,74 грн. штрафу повинно кваліфікуватися як відвернення негативних наслідків, що скасовує відповідальність.

Щодо визнаних штрафних санкцій за прострочення платежу з оренди основних засобів у сумі 204,59 грн. варто зазначити наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між АТ «Харківобленерго» (далі Орендодавець) та ПрАТ «Харківенергозбут» (далі Орендар) був укладений договір від 08.04.2019 №Т8574, згідно умов якого Орендодавцем передано Орендарю у строкове платне користування (оперативний лізинг) основні засоби: транспортні засоби, господарський інвентар та приладдя, обчислювальна техніка, обладнання зв`язку.

Відповідно до п. 4.2. Договору, розмір орендної плати за об`єкти, що орендуються, в перший місяць оренди складає 5 926,49 грн, крім того ПДВ 1 185,30 грн.

Згідно п. 4.4 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць (поточний розрахунковий місяць) складається з орендної плати за попередній місяць та суми індексації орендної плати на індекс інфляції попереднього місяця за винятком дефляції.

Відповідно до п. 4.7 Договору зобов`язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць розрахунку оренди, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць (останні місяці) оренди протягом місяця після дати підписання договору.

ПрАТ «Харківенергозбут» не своєчасно здійснив АТ «Харківобленерго» платіж з оренди майна (у вигляді завдатку).

Відповідно до п.8.1 Договору у випадку порушення зобов`язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством.

Згідно з п.8.2.2. Договору в разі несвоєчасної сплати орендних платежів, Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту сплати.

В свою чергу, АТ «Харківобленерго» скористалось правом пред`явлення штрафних санкцій та у відповідності до умов Договору виставило рахунок-фактуру до ПрАТ «Харківенергозбут» про сплату пені за прострочення платежу завдатку по оренді у розмірі 204,59 гривень.

На виконання умов Договору та враховуючи приписи ст. 525 ЦК України ПрАТ «Харківенергозбут» самостійно, платіжним дорученням від 19.07.2019 №5239 оплатило на користь АТ «Харківобленерго» зазначену суму штрафних санкцій.

Щодо штрафних санкцій, нарахованих ПрАТ «Харківенергозбут» самостійно у зв`язку з виправленням помилок у податкових деклараціях у сумі 70 838,00 грн., то такі нараховані внаслідок того, що розрахунки-коригування до податкових накладних були невчасно створені ПрАТ «НЕК «Укренерго» несвоєчасно надіслані позивачу, а також того, що бухгалтер ОСОБА_5 не врахувала ці суми при створені податкових декларацій відповідного періоду, помилку виправлено шляхом подання уточнюючих податкових розрахунків до податкових декларацій в січні, лютому 2021 року, а саме:

- при повернені 09.09.2020 позивачу надлишково сплачених коштів у лютому 2020 року в сумі 343715,00грн. ПрАТ «НЕК «Укренерго» зробило розрахунок-коригування до податкової накладної від 09.09.2020 № 4175 с запізненням, а саме лише 29.11.2020;

- при повернені 06.08.2020 позивачу надлишково сплачених коштів у грудні 2019 року в сумі 124492,66 грн. ПрАТ «НЕК «Укренерго» зробило розрахунок-коригування до податкової накладної від 06.08.2020 №1094 с запізненням лише 29.10.2020;

- при повернені 07.08.2020 позивачу надлишково сплачених коштів у грудні 2019 року в сумі 723412,12 грн. ПрАТ «НЕК «Укренерго» зробило розрахунок-коригування до податкової накладної від 07.08.2020 №1095 с запізненням лише 17.11.2020;

- при повернені 07.08.2020 позивачу надлишково сплачених коштів у грудні 2019 року в сумі 120737,01 грн. ПрАТ «НЕК «Укренерго» зробило розрахунок-коригування до податкової накладної від 07.08.2020 №1096 с запізненням лише 29.10.2020;

- при повернені 11.08.2020 позивачу надлишково сплачених коштів у січні 2020 року в сумі 1046733,85 грн. ПрАТ «НЕК «Укренерго» зробило розрахунок-коригування до податкової накладної від 11.08.2020 №4366 с запізненням лише 11.08.2020.

Відображенням цих коригувань приведено у відповідність податкові зобов`язання позивача, сплачено до державного бюджету позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, та згідно законодавства нараховано та сплачено штраф 3% у сумі 70 772,72 грн.

Також мали місце поодинокі факти самовиправлення помилок, допущених в податкових деклараціях, та відповідно до нарахування штрафу в розмірі 65,00 грн.

У зв`язку з наведеним, доводи апелянта щодо правомірності пункту 8 оскаржуваної вимоги відповідача не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході судового розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що пункти 1-8 вимоги Північно-Східного офісу Держаудитслужби України про усунення виявлених порушень №202005-14/7917-2021 від 15.12.2021 року є протиправними та підлягають скасуванню. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Разом з тим, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо скасування п. 9 оскаржуваної вимоги (забезпечити відшкодування АТ "Харківобленерго" на користь ПрАТ "Харківенергозбут" зайвих виплат на суму 591 912,11 грн. з ПДВ, здійснених внаслідок не підтверджених наданих послуг, відповідно до статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України"), з огляду на наступне.

Так, відповідачем в ході проведення ревізії встановлено недотримання вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, а саме «Харківобленерго» не підтверджено вартість наданих послуг по друку та доставці рахунків за електричну енергію споживачам, на замовлення позивача за період з 01.01.2019 по 31.05.2020 на загальну суму591 912,11 з ПДВ, ПрАТ «Харківенергозбут» понесено зайві витрати, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму. Ціна послуг визначена не у відповідності до калькуляції на виконання робіт з розповсюдження рахунків 593469 шт. по м. Харкову (за місяць), калькуляції на виконання робіт з розповсюдження рахунків 626039 шт. по Харківській області (за місяць), калькуляції на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері формату А4 у м. Харків (за 1 місяць), 593469 шт., калькуляції на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері СПФ 420-12-55 по області (за місяць), 626039 рахунків (не відповідно до фактично наданих та документально підтверджених послуг).

Із матеріалів справи встановлено, що між позивачем та АТ «Харківобленерго» були укладені договори про надання послуг від 07.02.2019 №Т4367/4/19 та №Т4368/5/19, від 31.07.2019 №49-19-У7661, від 02.03.2020 №24/20/Ф6936 та №25/20/Ф6938.

Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що за результатами звірки АТ «Харківобленерго» не підтверджується вартість наданих послуг по друку та доставці рахунків за електричну енергію споживачам на замовлення ПрАТ "Харківенергозбут" на загальну суму 591912,11 грн з ПДВ (в т.ч. за 2019 рік на суму 583364,46 грн, за 2020 рік на суму 8547,65 грн) за вищезазначеними договорами.

Зокрема, встановлено що в актах передавання-приймання наданих послуг по вказаним договорам ціна послуг визначена не у відповідності до калькуляції на виконання робіт з розповсюдження рахунків 593469 шт по м. Харкову (за місяць), калькуляції на виконання робіт з розповсюдження рахунків 626039 шт по Харківській області (за місяць), калькуляції на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері формату А4 у м Харків (за місяць), 593469 шт, калькуляції на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері СПФ 420-12-55 по області (за місяць), 626039 рахунків (не відповідно до фактично наданих та документально підтверджених послуг), що призвело до списання коштів на видатки всупереч законодавству в обсягах, вищих від їх фактичної вартості.

Тобто формування вартості послуг за договорами проводилося відповідно до калькуляцій, які розраховані із витрат не на один рахунок.

Так, згідно наданих до суду апеляційної інстанції додаткових письмових пояснень апелянта до калькуляцій включені наступні статті витрат, зокрема:

- на виконання робіт з розповсюдження рахунків по м. Харкову в загальній сумі 107 621,46 грн (в т. ч.: основна та додаткова заробітна плата; відрахування від з/пл - 22%; загальновиробничі витрати - 144,9% грн,- планові накопичення - 10%; ПДВ (20%)); всього за одиницю без ПДВ в сумі 0,15112 грн; всього за одиницю з ПДВ 0,18134 грн. Розшифровкою основної та додаткової заробітної плати по м. Харків визначено: склад бригади - контролери з контролю та обліку електроенергії в кількості 273 виконавців; оклад - в розмірі 7 052,50 грн; кількість робочих годин поточного місяця - 166,083; погодинна тарифна ставка 42,46 грн/год; додаткова заробітна плата - 2,12 грн; трудовитрати - 2,51 люд/годин;

- на виконання робіт з розповсюдження рахунків по районах Харківської області в загальній сумі 292 628,12 грн (в т. ч.: основна та додаткова заробітна плата; відрахування від з/пл - 22%; загальновиробничі витрати - 144,9% грн; планові накопичення - 10%; ПДВ (20%)); всього за одиницю без ПДВ в сумі 0,38952 грн; всього за одиницю з ПДВ 0,46742 грн. Розшифровкою основної та додаткової заробітної плати визначено: склад бригади - контролери з контролю та обліку електроенергії в кількості 496 виконавців; оклад - в розмірі 6 637,60 грн; кількість робочих годин поточного місяця - 166,083; погодинна тарифна ставка 39,97 грн/год; додаткова заробітна плата - 2,00 грн; трудовитрати - 3,99 люд/годин.

Калькуляція на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері формату А4 у м. Харків складена з розрахунку - 593469 піт за 1 місяць;

Калькуляція на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері СПФ 420-12-55 по області складена з розрахунку - 626039 рахунків за місяць.

До калькуляцій включені наступні статті витрат, зокрема:

- на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері формату А4 у м. Харків в загальній сумі 274 978,80 грн (в т. ч.: основна та додаткова заробітна плата; відрахування від з/пл - 22%; вартість матеріалів; витрати на машини і механізми; загальновиробничі витрати - 144,9% грн; планові накопичення - 10%; ПДВ (20%)); всього за одиницю без ПДВ в сумі 0,38612 грн; всього за одиницю з ПДВ 0,46334 грн.- на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері формату А4 по області 419270,58 грн (в т. ч.: основна та додаткова заробітна плата; відрахування від з/пл - 22%; вартість матеріалів; витрати на машини і механізми; загальновиробничі витрати - 144,9% грн; планові накопичення - 10%; ПДВ (20%)); всього за одиницю без ПДВ в сумі 0,55810грн; всього за одиницю з ПДВ 0,66972 грн.

Розшифровкою до калькуляції на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері формату А4 у м. Харків визначено:

- основна та додаткова заробітна плата: склад бригади - оператори комп`ютерного набору в кількості 5 осіб; оклад - в розмірі 8 197,00 грн; кількість робочих годин поточного місяця - 166,083; погодинна тарифна ставка 49,35 грн/год; додаткова заробітна плата - 2,47 грн; трудовитрати - 97,3 люд/годин;

- матеріали: папір А4 (500л) в кількості 426 пачок вартістю одиниці 100,6 грн;

- витрати на машини та механізми: копіровальні апарати Xerox D95 в кількості двох одиниць з розрахунку 166,083 годин (кожний) вартістю маш/год, грн/год - 295,56;

розшифровкою до калькуляції на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері СПФ 420-12-55 по області визначено:

- основна та додаткова заробітна плата: склад бригади - оператор комп`ютерного набору в кількості 29 осіб; оклад - в розмірі 8 197,00 грн; кількість робочих годин поточного місяця - 166,083; погодинна тарифна ставка 49,35 грн/год; додаткова заробітна плата - 2,47 грн; трудовитрати - 39,3 люд/годин;

- матеріали: папір СПФ 420-12-55 (1700 листів) в кількості 95 пачок вартістю 726,00 гри;

- витрати на машини та механізми: копіровальні апарати Tally в кількості 29 одиниць з розрахунку 166,083 годин вартістю маш/год, грн/год 18,90.

На підтвердження трудовитрат, включених в розшифровку до калькуляції на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері формату А4 у м. Харків в кількості 97,3 люд/год, до зустрічної звірки надано акт проведення хронометражних спостережень б/н датований лютим місяцем 2019 року (без зазначення числа місяця), яким засвідчено, що при проведенні хронометражу робіт з друку 1000 рахунків по м. Харків трудозатрати оператора комп`ютерного набору склали в загальній кількості 0,82 людино/години, з яких:

- приймання та аналіз реєстрів, формування та відправлення повідомлень про отримання реєстрів - 0,10 люд/год (6 хв.);

- формування та відправка на друк реєстрів з розділенням за адресами та урахуванням багатозонного обліку - 0,15 люд/год (9 хв.);

- налаштування, перевірка устаткування, заправка паперу - 0,15 люд/год (9 хв.);

- перевірка якості друку, формування необхідних обсягів профілактичних робіт - 0,17 люд/год (10 хв.);

- сортування роздрукованої продукції за адміністративними районами, адресами та маршрутами - 0,15 люд/год (9 хв.);

- аналіз невідповідностей в рахунках, перевірка зчитування штрих коду на рахунках (через кожні 1000 рахунків) - 0,05 люд/год (3 хв.);

- формування обсягу фактично наданої послуги, з урахуванням виявлених невідповідностей - 0,05 люд/год (3 хв).

Також, на підтвердження трудовитрат, включених в розшифровку до калькуляції на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері СПФ 420-12-55 по області в кількості 39,3 люд/год, до зустрічної звірки надано акт проведення хронометражних спостережень б/н датований лютим місяцем 2019 року (без зазначення числа місяця), яким засвідчено, що при проведенні хронометражу робіт з друку 1000 рахунків по Харківській області трудозатрати оператора комп`ютерного набору склали в загальній кількості 1,82 людино/години, з яких:

- приймання та аналіз реєстрів, формування та відправлення повідомлень про отримання реєстрів - 0,15 люд/год (9 хв.);

- формування та відправка на друк реєстрів з розділенням за адресами та урахуванням багатозонного обліку - 0,15 люд/год (9 хв.);

- налаштування, перевірка устаткування, заправка паперу - 0,47 люд/год (28 хв.);

- перевірка якості друку, формування необхідних обсягів профілактичних робіт - 0,50 люд/год (ЗО хв.);

- сортування роздрукованої продукції за адміністративними районами, адресами та маршрутами - 0,15 люд/год (9 хв.);

- аналіз невідповідностей в рахунках, перевірка зчитування штрих коду на рахунках (через кожні 100 рахунків) - 0,35 люд/год (21 хв.);

- формування обсягу фактично наданої послуги, з урахуванням виявлених невідповідностей - 0,05 люд/год (3 хв).

Крім того, до зустрічної звірки надано два розрахунки витрат, які увійшли в розшифровку до калькуляції на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері формату А4 у м. Харків, в частині витрат на машини та механізми в сумі 98 174,98 грн, до якого включені витрати на обслуговування, ремонт та витратні матеріали апаратів Xerox D95 (на 1000 рахунків), зокрема:

- витрати на заміну тонера в кількості 22 шт за ціною 2 382,50 грн вартістю 52 415,00 грн; витрати на заміну барабану в кількості 3 шт за ціною 9 060,00 грн вартістю 27 180,00 грн,- отработки витрати на заміну блоку (відділення паперу, валу) в кількості 6 шт за ціною 548,00 грн вартістю 3 288,00 грн;

- тефлонового термістру в кількості 1 шт за ціною 15 291,98 грн вартістю 15 291,98 грн;

Крім того, до зустрічної звірки надано розрахунок витрат, які увійшли в розшифровку до калькуляції на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері СПФ 420-12-55 по області, в частині витрат на машини та механізми в сумі 91 030,28 грн, до якого включені витрати на обслуговування, ремонт та витратні матеріали апаратів Tally (на 1000 рахунків щодо витрат з заміни картриджів в кількості 44 шт вартістю 2 068,87 грн).

З огляду на викладене, правомірність вимоги відповідача щодо забезпечення відшкодування АТ "Харківобленерго" на користь ПрАТ "Харківенергозбут" зайвих виплат на суму 591 912,11 грн. з ПДВ, здійснених внаслідок не підтверджених наданих послуг, відповідно до статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України", підтверджена в ході апеляційного розгляду справи.

За таких обставин, пункт 9 вимоги Північно-Східного офісу Держаудитслужби України про усунення виявлених порушень № 202005-14/7917-2021 від 15.12.2021 року є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Отже, у зазначеній частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Стосовно розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «Харківенергозбут» сплачено судовий збір за подання позовної заяви в загальному розмірі 24 810,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 35197 від 05.01.2022 на суму 2481,00 грн, № 37505 від 01.02.2022 на суму 22329,00 грн (т. 1 а.с. 47, т. 4 а.с.172).

Враховуючи, що за результатами апеляційного розгляду справи позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 23 477 грн. 70 коп. (пропорційно задоволеним позовним вимогам).

Разом з тим, судом першої інстанції помилкового було розраховано судові витрати, які підлягають стягненню на користь позивача, оскільки при визначенні їх розміру було враховано лише одне платіжне доручення № 37505 від 01.02.2022 на суму 22329,00 грн.

В свою чергу, необгрунтованими є доводи апелянта щодо завищеного розміру стягнутого на користь позивача судового збору з тих підстав, що ним було сплачено лише 2481,00 грн за позовні вимоги немайнового характеру, оскільки даний позов є майновим.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про зміну розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 по справі № 520/976/22 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування пункту 9 вимоги Північно-Східного офісу Держаудитслужби України про усунення виявлених порушень № 202005-14/7917-2021 від 15.12.2021 року.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" - відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 по справі № 520/976/22 - залишити без змін.

Змінити розподіл судових витрат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут судовий збір у сумі 23 477 (двадцять три тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий Постанова складена в повному обсязі 12.07.2023