РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2023 року м. Рівне№460/13895/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДержавного виконавця Дубенського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рикун Н.М. про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного виконавця Дубенського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рикун Н.М. про визнання неправомірними дій щодо накладення арешту на кошти та скасування постанови про арешт коштів боржника від 04.04.2023 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім`я позивача IBAN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк».

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідачем в межах виконавчого провадження ВП №60925122 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх його відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови. Повідомлено, що в результаті таких дій арештовано рахунок позивача, на який він отримує пенсійні виплати та послуги з надання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Наголосив, що з початку квітня 2023 року не може отримувати належну йому пенсію, яка є єдиним джерелом існування, а тому просив скасувати постанову в частині накладення арешту на кошти на рахунок, що призначений для пенсійних виплат. З огляду на наведене, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 14.06.2023 позовна заява залишалася без руху.

Ухвалою суду від 03.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та у порядку статті 287 КАС України призначено судове засідання на 10.07.2023.

В судове засідання 10.07.2023 представники сторін не прибули, хоча про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

У зв`язку з цим, ухвалою від 10.07.2023 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового розгляду справи (в письмовому провадженні) за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши позовну заяву та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На виконанні у Дубенському відділі державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист, виданий 23.10.2019 Рівненським окружним адміністративним судом у справі №460/1729/19 про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 194209,04 грн.

Так, постановою від 23.12.2019 державним виконавцем на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження ВП №60925122 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

07.05.2020 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує доходи в УПФ у Рівненській області.

26.01.2022 постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження ВП №60925122 накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_1

04.04.2023 постановою державного виконавця накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 206296,4 грн.

01.05.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту з банківського рахунку, який відкритий для пенсійних виплат.

Листом від 05.05.2023 №18181 начальник Дубенського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив позивачу про відсутність підстав для зняття арешту.

Вважаючи протиправними дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти, що надходять на картку для виплат пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено статтею 48 Закону.

Так, згідно з ч.1, ч.2 ст.48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно з ч.2, ч.6 ст.56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За правилами ч.3, ч.4 ст.56 Закону №1404-VIII арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Пунктом 1 ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника визначені ст.68 Закону №1404-VIII, за змістом якої стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Відповідно до положень ст.70 Закону №1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (частина перша).

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Водночас, зазначені вище приписи абзацу 4 та 5 ч.2 ст.70 Закону №1404-VIII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в тім, що він унеможливлює виплату - у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р(II)/2023 від 22.03.2023.

26.03.2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №2129-IX), яким Розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону доповнено пунктом 10-2, який містить, зокрема положення про те, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації) та визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Абзацом вісімнадцятим пункту 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (який доповнено згідно із Законом України від 27.07.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2455-IX) встановлено, що у період дії воєнного стану приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об`єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

Системний аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що для забезпечення реального виконання рішення виконавець може накладати арешт, зокрема, на відкриті банківські рахунки боржника. Проте статтею 48 Закону №1404-VIII встановлено заборону для виконавця для звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, на спеціальних рахунках та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Крім того, із набранням чинності Законом №2129-IX тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

Отже, враховуючи обмеження у зверненні стягнення та накладенні арешту, передбачені Законом, та зважаючи на наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на пенсійні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що знаходяться на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі № 340/3042/19.

Як свідчать матеріали справи, рахунок, на який державним виконавцем накладено арешт та на кошти з якого звернено стягнення, призначений для отримання пенсійних виплат, що підтверджується довідкою АТ «Приватбанк» від 21.04.2023.

У довідці також вказано, що на вказану картку (рахунок) може бути зарахований будь-яка виплата (переказ). Поряд з цим, як свідчить виписка по рахунку на вказаний рахунок зараховувалися виключно грошові кошти з цільовим призначенням: «Виплати Пенсійного фонду, пенсія» та «Виплата Соціального фонду, субсидія».

Суд враховує, що в силу вимог п.1 ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

При цьому, передбачене цією нормою зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення.

Для боржника надання таких документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що державний виконавець, звертаючи стягнення на грошові кошти, що надходять на рахунок, передбачений для пенсійних виплат, не дотримався обов`язку щодо здійснення перевірки відсутності факту спеціального режиму його використання чи відсутності заборон щодо арешту коштів, які знаходяться на цьому рахунку, тобто діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначений ч.2 ст.2 КАС України.

Судом встановлено, що позивач звернувся до державного виконавця з заявою про зняття арешту в частині його накладення на рахунок, що передбачений для виплати пенсії, та надав відповідні підтверджуючі документи, однак державний виконавець в порушення п.1 ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII арешту з грошових коштів, накладеного на такий рахунок, не зняв.

При цьому, державний виконавець не повідомив суду та не надав доказів, що на підставі матеріалів виконавчого провадження та повідомлень банку про здійснені банківські операції за зазначеним боржником рахунком було перевірено та встановлено, що зазначені суми не є пенсією. Фактично, не здійснивши таку перевірку, державний виконавець своїми діями позбавив позивача, який є боржником у виконавчому провадженні №60925122, права на соціальний захист, чим порушив принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону №1404-VIII.

З огляду на встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 04.04.2023 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім`я ОСОБА_1 , IBAN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк».

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу на те, що в ході судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень не заперечив проти задоволення позову, доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Правові підстави для застосування положень ст. 139 КАС України у суду відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід ІІ групи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії державного виконавця Дубенського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо накладення арешту на кошти, що надходять на рахунок на ім`я ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк».

Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП №60925122 від 04.04.2023 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім`я ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 11 липня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Державний виконавець Дубенського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рикун Н.М. (вул. Грушевського, 134,м. Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600, ЄДРПОУ/РНОКПП 34996781)

Суддя Н.С. Гудима