Справа № 1-134/2010
П О С Т А Н О В А
ІМ `ЯМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Науменка С.М., прокурора Атаманенко А.І., секретаря судового засідання Поронник О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого ТОВ «Мирів» завідуючим виробництвом, раніше не судимого, в скоєнні злочину передбаченого ст. 365 ч.1 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 3 травня 2001 року на загальних зборах акціонерів сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства „Сокілець " був обраний на посаду голови правління і пропрацював на ній до 26 грудня 2008 року. Як голова правління ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 8.5. 8.5.9 Статуту сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства наділявся організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов 'язками, являв собою службову особу і за час своєї роботи керівником, спрямовував свою діяльність на досягнення цілей, передбачених статутом Товариства.
Як голова правління СВАТ Сокілець" ОСОБА_1 достовірно знав про те, що питання відчуження майна, згідно ст. 3.7 Статуту Товариства віднесено лише до компетенції самого Товариства і до його службових повноважень не віднесено, але не дивлячись на це, він з метою погашення перед ДПА у Немирівському районі податкового боргу, на початку грудня 2006 року прийняв таке рішення, чим вчинив інкримінований йому злочин за таких обставин.
Так, 22 жовтня 2006 року ОСОБА_1, головуючи на загальних зборах акціонерів СВАТ „Сокілець" ініціював рішення про надання інвестору - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Мирів» дозволу на використання фільварку, тобто частини майнового комплексу СВАТ „Сокілець", а саме: тракторної майстерні, двох зерноскладів, навісу для зерна, водонапірної башти, артезіанської свердловини, кам'янистого та сітчастого заборів, бензоколонки, автомобільної ваги та ЗАВ - 20 на загальну суму 32 618,14 грн., при умові, що інвестор сплатить ДПІ у Немирівському районі податковий борг в сумі 65 тис. грн., який мав СВАТ „ Сокілець ".
1 грудня 2006 року ОСОБА_1, порушуючи рішення загальних зборів акціонерів СВАТ „Сокілець" вирішив умисно вийти за межі наданих йому ст. 8.5-8.5.9 Статуту сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства повноважень, використати свої службові можливості і свідомо спрямувати свою службову діяльність на те, щоб ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Мирів» отримало частину майнового комплексу ( фільварку) не для використання, а у власність у зв 'язку з чим цього ж дня підписав з ними договір купівлі - продажу комплексу будівель та споруд за 22000 грн. і 10 грудня 2006 року по накладній без № передав їх їм у власність., а саме: тракторну майстерню, два зерносклади, навіс для зерна, водонапірну башту 25 куб. м., артсвердловину 16 м. п., кам'янистий та сітчастий забори, бензоколонку, автомобільну вагу та ЗАВ - 20 хоча фактична ціна цієї частини майнового комплексу була 32 618,14 грн. чим заподіяв охоронюваним законом інтересам юридичної особи, а саме : СВАТ,, Сокілець" істотної шкоди на визначену суму.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєному визнав повністю, розкаявся в скоєному та дав покази, що з травня 2001 року на загальних зборах акціонерів сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства „ Сокілець" був обраний на посаду голови правління і пропрацював на ній до 26 грудня 2008 року. Як голова правління він був ознайомлений зі своїми службовими обов 'язками, які були обумовлені в ст. 8.5-8.5.9 Статуту сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства. Згідно зі статутом підприємства він наділявся певними організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, являв собою службову особу. В своїй діяльності він керувався статутом підприємства і діючим законодавством, спрямовував свою діяльність на досягнення цілій, передбачених статутом Товариства.
Як голова правління СВАТ „ Сокілець" він знав, що питання відчуження майна Товариства згідно зі ст. 3.7 статуту віднесено лише до компетенції самого Товариства, а саме загальних зборів акціонерів і до його службових повноважень ці питання не віднесені, але він знав, що як голова правління він мав право одноосібно приймати рішення і укладати угоди, які не перевищували 50 % вартості основних засобів. В різницю між відчуженням майна і укладанням угод на суму не більше 50 % вартості основних засобів він не вникав, а тому і допустив цю помилку при вирішенні питання про передачу у власність ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Мирів» частини майнового комплексу.
Дійсно, 22 жовтня 2006 року він особисто був головуючим на загальних зборах акціонерів СВАТ „Сокілець" де розглядалось питання щодо інвестицій, які мали вкласти в діяльність СВАТ" Сокілець" ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Мирів». На зборах акціонери прийняли рішення про те, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Мирів» передається у користування фільварок, тобто частина майнового комплексу СВАТ Сокілець", а саме: тракторна майстерня, два зерносклади, навіс для зерна, водонапірна башта, артсвердловини, кам'янистий та сітчастий забори, бензоколонка, автомобільні ваги та ЗАВ - 20 на загальну суму 32 618,14 грн., при умові, що інвестор сплатить ДПІ у Немирівському районі податковий борг в сумі 65 тис. грн., який мав СВАТ „ Сокілець ".
Інвестори погодились сплатити податковий борг і він, для того, щоб вони могли користуватися майном СВАТ, звернувся до ДПІ з листом про дозвіл на зняття податкової застави. Коли податкова застава була знята, то він, думаючи про те, що має право на укладання угоди, що не перевищує 50 % вартості основних засобів, а сума майнового комплексу була 32 618,14 грн.. 1 грудня 2006 року без рішення загальних зборів акціонерів СВАТ «Сокілець", підписав з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Мирів» договір купівлі - продажу комплексу будівель та споруд за 22000 грн. і 10 грудня 2006 року по накладній без № передав їх їм у власність., а саме: тракторну майстерню, два зерносклади, навіс для зерна, водонапірну башту 25 куб. м., артсвердловину 16 м. п., кам'янистий та сітчастий забори, бензоколонку, автомобільну вагу та ЗАВ - 20.
Вся сума коштів, отриманих від ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Мирів» СВАТ „Сокілець " була спрямована на рахунок ДПА для погашення податкового боргу. До цього часу він вважав, що його дії були законні. Умислу на спричинення СВАТ збитків у нього не було. Діяв він на користь акціонерів. Заявив клопотання про закриття справи відносно нього на підставі Закону України «Про амністію».
В судовому засіданні свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що на зборах акціонерів СВАТ «Сокілець» було прийнято рішення про передачу ТОВ «Науково виробниче підприємство «Мирів» у користування фільварку, тобто частини майнового комплексу СВАТ «Сокілець», до якого входять: тракторна майстерня, два зерносклади, навіс для зерна, водонапірна башта, артсвердловина, камяний та сітчастий забори, бензоколонка, автомобільна вага та ЗАВ -20. Рішення щодо продажу цієї частини майнового комплексу акціонерами не приймалось.
1 грудня 2006 року ТОВ «Наукововиробниче підприємство «Мирів» підписало з СВАТ «Сокілець» в особі ОСОБА_1 договір купівлі продажу комплексу будівель та споруд по оціночній ціні 22000 грн. і 10 грудня 2006 року по накладній без № отримало його у власність. Товариству було передано: тракторну майстерню, два зерносклади, навіс для зерна, водонапірна башта, артсвердловина, камяний та сітчастий забори, бензоколонка, автомобільна вага та ЗАВ -20.
Органом досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковані ст. 365 ч.1 КК України, як перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй повноважень, що заподіяло охоронюваним законом інтересам юридичної особи, а саме: СВАТ «Сокілець» істотної шкоди в сумі 32618,14 грн..
Суд заслухавши покази підсудного, свідків, дослідивши матеріали кримінальної справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового засідання. Його дії слід кваліфікувати за ст. 365 ч.1 КК України, як перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй повноважень, що заподіяло охоронюваним законом інтересам юридичної особи, а саме: СВАТ «Сокілець» істотної шкоди в сумі 32618,14 грн..
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття справи відносно нього на підставі ст.1 п. п. «А», «Г» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, так як скоєний ним злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, він раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та престарілих батьків, віком понад 70 років.
Суд заслухавши думку прокурора з приводу заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінальної справи, приходить до висновку, що вказане клопотання підлягає до задоволення, так як ОСОБА_1 вперше скоїв злочин невеликої тяжкості, на час скоєння злочину та на час набрання чинності ЗУ «Про амністію» від 19.04.2007 року мав на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7,(а.с.178-179), а також має на утриманні матір ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.(а.с.179), позитивно характеризується по місцю проживання, щиро розкаявся в скоєному.
Керуючись ст.ст. 6 п.4 КПК, ст.1 п.п. «А», «Г» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року,суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за скоєння ним злочину передбаченого ст. 365 ч.1 КК України на підставі ст.1 п.п. «А», «Г» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.
До вступу постанови в законну силу залишити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту її оголошення.
Суддя Немирівського
районного суду: С.М.Науменко