справа № 489/6437/21 провадження №2/489/302/23

РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиті послуги водопостачання та водовідведення,

встановив:

У вересні 2021 року представник позивача звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення в сумі 40741,62 грн.

Як на підставу заявлених вимог вказала, що МКП «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі споживачу за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між сторонами, було укладено згідно підпункту б пункту 12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, шляхом оформлення особового рахунку № НОМЕР_1 . Свої зобов`язання щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення позивач виконував в повному обсязі та належним чином. Відповідачами оплата своєчасно та в повному обсязі не проводилась, у зв`язку з чим в період з 01.06.2021 по 01.09.2021 утворилась заборгованість в сумі 40741,62 грн.

Відповідач ОСОБА_2 надала до суду відзив на позовну заяву згідно якого у задоволенні позову просить суд відмовити.В обґрунтування вказаної позиції у відзиві зазначено, що вказане в позовній заяві приміщення, до якого надавались послуги з водопостачання, взагалі на придатне для проживання і дана послуга туди взагалі не надається, що не відомо позивачу. Крім того, відповідач зареєстрована та проживає іншою адресою. Головним користувачем вказаної послуги була її матір, яка остання п`ять років взагалі не спілкується з донькою-відповідачем, і невідомо де знаходиться. Також заперечує наявність будь-яких фактичних договірних відносин, посилаючись на відсутність відповідних угод, які б встановлювали розмір тарифів з оплати житлово-комунальних послуг за водопостачання. Правовідносини, які склались між сторонами, покладають обов`язок по укладенню договору про надання житлово-комунальних послуг як на споживача, так і на виконавця. Зобов`язання, що виникли між позивачем та відповідачем є грошовим, в якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржника покладено обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якщо вони ними фактично користувались, якому відповідає право вимоги кредитора. Крім того, просила суд, при прийнятті судового рішення, врахувати сплив строку позовної давності, оскільки позивачем визначено термін з 01.06.2010 по 01.09.2021, тобто за 11 років.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 23.12.2021 копію ухвалипро відкриттяпровадження таматеріалів позовноїзаяви повторнонаправлено відповідачу,розгляд справипродовжено впорядку спрощеногопровадження безповідомлення (виклику)сторін зурахуванням строку,необхідного длянадання відповідачемвідзиву.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.

Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Спеціалізованого комунального підприємства «Гуртожиток» №1566 від 30.03.2011 та №634 від 26.02.2015 в кімнаті 316 по АДРЕСА_2 були зареєстровані: ОСОБА_1 (з 20.08.1992), ОСОБА_2 (з 05.11.2010), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (з 05.11.2013) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

В свою чергу, згідно витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні №2.7-224548-2021 від 22.09.2021 станом на 21.09.2020 за вищевказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

З 21.09.2020 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради №23068-000377005-037-01 від 21.09.2020.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні №16.27-227220-2021 від 29.09.2021 станом на 29.09.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована лише ОСОБА_1 .

В своєму відзиві відповідач ОСОБА_2 зазначає, що приміщення АДРЕСА_4 взагалі не придатне для проживання і послуга з водопостачання туди взагалі не надається. Також зазначає, що вона не проживає за вказаною адресою, а головним користувачем послуги з водопостачання була її матір ОСОБА_1 .

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Зазначені норми цивільно-процесуального законодавства узгоджуються з одним із принципів цивільного судочинства - змагальності сторін, відповідно до якого доведеність обставин справи, збір і надання доказів покладається на сторони.

Відповідно до частини першої-другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За такого, суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_2 про непридатність для проживання житлового приміщення до якого позивачем надавались послуги з водопостачання та водовідведення, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього матеріали справи не містять.

Крім того, слід зазначити, що у разі тимчасового не проживання зареєстрованих на об`єкті споживача осіб споживач (або уповноважена ним особа) має своєчасно, повідомити про це комунальну службу та надати документи, які підтверджують відсутність зареєстрованої особи.

Так, згідно пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 (який був чинним на момент реєстрації відповідача за спірною адресою) споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 (які були чинними на момент реєстрації відповідача за спірною адресою) встановлено правоспоживача назменшення розміруплати завідповідні послугив разітимчасової відсутностіспоживача та/абочленів йогосім`їна підставійого письмовоїзаяви таофіційного документа,що підтверджуєйого/їхнювідсутність.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 (який є чинним на теперішній час) споживач має право на несплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 повідомляла позивача про своє фактичне не проживання за адресою: АДРЕСА_1 , матеріали справи не містять.

Також, в своєму відзиві відповідач зазначає, про вона не укладала з позивачем договорів про надання житлово-комунальних послуг за вищевказаною адресою.

За змістом статей 16, 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно пункту 5 частини третьоїстатті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Зазначена норма закону зобов`язує споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 15.03.2018 у справі 401/710/15-ц.

Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов`язальними, позивач повинен надавати споживачу послуги з водопостачання, а споживач повинен за них сплачувати в силу приписів статті 11 ЦК України.

Позивач зазначає, що наслідок неналежного виконання відповідачами зобов`язань щодо сплати поточних спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 22.09.2021 утворилася заборгованість в розмірі40741,62 грн.

За змістом пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Приписами статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Статями 68, 162 Житлового кодексу України визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Положеннями статей 610 та 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно розрахунку позивача внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов`язань щодо сплати поточних спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2011 по 01.09.2021 утворилася заборгованість в розмірі 40741,62 грн. При цьому, судом враховується, що ОСОБА_2 перестала бути споживачем послуг позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з 21.09.2020, оскільки змінила місце реєстрації.

У своєму відзиві відповідач ОСОБА_2 заявляє про застосування строків позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України, визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За положеннями частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленимистаттями 253-255цього Кодексу.

Згідно статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Заборгованість за надання послуг з водовідведення та водопостачання складається з суми заборгованості за кожний місяць як черговий платіж. Позивач 27.09.2021 звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача боргу за надання послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2011 по 01.09.2021 в сумі 40741,62 грн.

Отже, позовна давність, у межах якої позивач може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу щодо стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, що складається з суми заборгованості за кожний місяць як черговий платіж, має відраховуватись з 01.09.2018 і до 01.09.2021.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості, вбачається, що за період з 01.09.2018 і до 01.09.2021 включно споживачам нараховано 16000,55 грн.

При цьому, виходячи з того, що відповідач ОСОБА_2 з 21.09.2020 не є споживачем послуг за адресою, до якої надавались послуги з водопостачання та водовідведення, суд приходить до висновку, що з відповідачів на користь МКП «Миколаївводоканал» підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість за надані послуги за період з 01.09.2018 і до 21.09.2020 у розмірі 13866,69 грн.

В свою чергу, з відповідача ОСОБА_1 на користь МКП «Миколаївводоканал» підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 22.09.2020 і до 01.09.2021 у розмірі 2133,86 грн.

Згідно статті 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню судовий збір в розмірі 505,20 грн., а з відповідача ОСОБА_2 386,31 грн.

Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України,

вирішив:

Позовні вимоги Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення задовольнити частково.

Стягнути солідарноз ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користьМіського комунальногопідприємства «Миколаївводоканал»заборгованість заспожиті послугиз водопостачаннята водовідведенняза періодз 01.09.2018і до21.09.2020у розмірі13866,69грн. (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 69 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з 22.09.2020 і до 01.09.2021 у розмірі 2133,86 грн. (дві тисячі сто тридцять три гривні 86 коп.) та судовийзбір урозмірі 505,20грн. (п`ятсот п`ять гривень 20 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» судовий збір у розмірі 386,31 грн. (триста вісімдесят шість гривень 31 коп.).

В іншій частині позовних вимог Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал», ЄДРПОУ 31448144, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Погранична, 161;

відповідачі: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 10.07.2023.

Суддя І.В.Коваленко