ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9519/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у відмові позивачу в збільшенні у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку ФОП ОСОБА_1 має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 3 660 299,11 гривень.

- зобов`язати Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість рахунок №UА638999980385169001000217197, на яку ФОП ОСОБА_1 має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 3 660 299,11 гривень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість відсутні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований 26.06.1995, про що в журналі обліку реєстраційних справ вчинено запис №2 353 017 0000 001295. 04.08.1997 за №8 позивач взятий на облік як платник податків та інших обов`язкових платежів, як платник єдиного внеску взятий на облік 28.02.2002 за НОМЕР_15.

Позивач 01.05.2014 набув статусу платника податку на додану вартість та отримав індивідуальний податковий номер НОМЕР_16, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість №21410274500082.

Відповідно до КВЕД видами діяльності позивача є: 45.32 - Роздрібна торгівля деталями та приладами для автотранспортних засобів (основний); 45.31 - Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 - Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт; 47.91 - Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.78 - Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

Підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 здійснює за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно договору оренди землі №33 від 01.09.206 укладеним між ФОП ОСОБА_1 та Білоцерківською міською радою, в особі міського голови Дикого Геннадія Анатолійовича, в оренді у позивача перебуває земельна ділянка площею 1,3934га. строком на 5 (п`ять років). Відповідно до даних свідоцтва про прав власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №910321 від 05.05.2008 в приватній власності позивача знаходиться нежитлова будівля літ. «А-2» площею 1925,2 кв.м.

Крім того, на обліку у ФОП ОСОБА_1 перебуває вантажний автомобільний транспорт та причепи в загальній кількості 14 (чотирнадцять) одиниць, які знаходяться у власності та позичці відповідно до умов договору позички транспортного засобу №01/01-2021 від 01.01.2021, а саме: автомобіль марки MAN, р.н. НОМЕР_2 ; марки MAN, р. н. НОМЕР_3 .М.; марки MAN, р.н. НОМЕР_4 ; марки MAN, р.н. НОМЕР_5 ; марки VOLVO, р.н. НОМЕР_6 ; марки ЗИЛ, модель 130, р.н. НОМЕР_7 ; марки ЗИЛ, модель 421510, р.н. НОМЕР_8 ; марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 519 CDI; р.н. НОМЕР_9 ; причіп марки CONTAR, р.н. НОМЕР_10 ; причіп марки KOTSCHENREUTHER, р.н. НОМЕР_11 ; причіп марки FRUEHAUF, р.н. НОМЕР_12 ; причіп фургон марки HOFMANN MAINLEUS, р.н. НОМЕР_13 ; причіп-фургон марки ГБК, р.н. НОМЕР_14 (копії свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів містяться в матеріалах справи).

Згідно штатного розпису №31/03 від 31.03.2021 штат працівників позивача нараховує 22 штатні одинці, а саме: менеджер - 3 штатні одиниці; водій - 6 штатних одиниць; бухгалтер - 2 штатні одиниці; юрисконсульт - 2 штатні одиниці; механік - 1 штатна одиниця; підсобний робітник - 5 штатних одиниць; комірник - 1 штатна одиниця; менеджер з логістики - 1 штатна одиниця; маркетолог - 1 штатна одиниця.

ФОП ОСОБА_1 23.02.2021 звернувся до відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області із заявою щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця та просив здійснити зміну інформації для здійснення зв`язку з фізичною особою-підприємцем.

Разом з тим, 23.02.2021 відповідальною особою відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області помилково внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення підприємницькою діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, що призвело до анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до листа начальника відділу державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради від 23.04.2021 №83 25.02.2021 після виявлення помилки працівники Відділу скасували реєстраційну дію та відновили державну реєстрації ФОП ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У зв`язку з наведеним Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято рішення щодо анулювання ФОП ОСОБА_1 статусу платника податку на додану вартість.

ФОП ОСОБА_1 здійснено повторну реєстрацію платником податку на додану вартість та з 03.03.2021 набуто відповідний статус і отримано індивідуальний податковий номер НОМЕР_18 з відкритим рахунком в СЕА за НОМЕР_17, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість №2110274500051.

Представником 14.06.2021 позивача адвокатом Дубовиком В.В. направлено до Державної податкової служби України заяву з проханням про повернення коштів, що перебували на рахунку в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість до анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 платником ПДВ.

Листом від 14.07.2021 за вих. №16047/6/99-00-04-02-04-06 відповідачем відмовлено у задоволенні заяви представника позивача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відсутність законодавчого регулювання виправлення помилок державних органів не може бути підставою для порушення майнових прав платника і наведена позиція суперечить принципу належного урядування.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - ПК) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200-1.2, 200-1.4 статті 200-1 ПК платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.

Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 ПК кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Згідно 200-1.5 статті 200-1 ПК з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість містяться грошові кошти платника податку, які використовуються ним для погашення податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

З змістом пункту 184.2 статті 184 ПК якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" або за даними реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 200-1.8 статті 200-1 ПК після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Відтак, у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, контролюючим органом здійснюється автоматичне анулювання реєстрації такої особи платником податку на додану вартість, після чого залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що матеріали справи не містять відомостей про те, що станом на час анулювання реєстрації платником податку на додану вартість на рахунку у системі електронного адміністрування податку містилися кошти, які з наведених вище підстав були перераховані до бюджету.

Тобто питання повернення помилково та/або надміру зарахованих коштів до бюджету у даному випадку не розглядається.

Натомість, спір у даній справі стосується відновлення значення суми податку на додану вартість на яку ФОП ОСОБА_1 має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке відображалося у системі до анулювання реєстрації.

Так, у відповідності до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ??ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті .

?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Показник ?Овердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 січня 2016 року, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.

УНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку.

Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Відтак, реєстраційний ліміт, тобто сума податку на яке позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, не є сталою величиною та обчислюється за формулою, що визначена у пункті 200-1.3 статті 200-1 ПК.

Як вбачається з матеріалів справи та що не заперечується відповідачем, станом на дату анулювання реєстрації платником ПДВ сума реєстраційного ліміту позивача, обчислена за згаданою формулою, складала 3 660 299,1 грн. Проте, у зв`язку із анулюванням реєстрації платником ПДВ та подальшою повторною реєстрацією, вказана сума реєстраційного ліміту була «занулена», що фактично позбавило позивача права реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування у межах згаданої суми.

У свою чергу, як вбачається з листа начальника відділу державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради від 23.04.2021 №83 25.02.2021 запис про припинення ФОП ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений помилково.

Така помилка створила цілком негативні для позивача результати - анулювання реєстрації платником ПДВ та «занулення» реєстраційного ліміту, на який він мав право реєструвати податкові та розрахунки коригування.

Як вказав Верховний Суд у постанов від 11.04.2023 по справі № 820/3763/16 установлення судом факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, яке існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії, окрім іншого, з відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Норми чинного законодавства не врегульовують випадки відновлення правового становища платника податків, зокрема даних його реєстраційного ліміту, внаслідок помилкового внесення запису про припинення підприємницької діяльності.

Проте, у даному випадку цілком можливо за аналогією застосувати положення пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК, які врегульовують випадки скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Згідно пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума УНакл такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Відтак, у наведеному випадку, сума реєстраційного ліміту платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Тобто, при такому перерахунку здійснюється врахування даних, які мали місце до анулювання (у даному випадку «обнулення» реєстраційного ліміту).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що встановлення факту порушення прав позивача внаслідок «обнулення» даних реєстраційного ліміту, що стало наслідком допущеної державним реєстратором помилки, зумовлює виникнення потреби у обтяженні відповідача, який здійснює адміністрування системі електронного адміністрування податку на додану вартість, у відновленні правового становища позивача шляхом врахування відомостей реєстраційного ліміту, що мав місце до моменту його «обнулення».

Тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зобов`язання Державної податкової служби України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 3 660 299,11 гривень, що мала місце станом на час анулювання реєстрації позивача платником ПДВ внаслідок помилкових дій державного реєстратора.

Суд у даному випадку не перебирає на себе повноваження відповідача, а виключно зобов`язує його вчинити дії, які б поновили порушені права позивача.

При цьому, колегія суддів безумовно погоджується з доводами скаржника про те, що сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (УНакл), обчислюється за наведеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 ПК формулою.

Сума ж 3 660 299,11 грн, на яку позивачу необхідно збільшити реєстраційний ліміт була обчислена саме за цією формулою з урахуванням даних, отриманих до анулювання реєстрації платником ПДВ внаслідок помилкового внесення запису про припинення підприємницької діяльності.

На переконання колегії суддів, за даних обставин обраний спосіб захисту є єдиним найбільш дієвим та ефективним, а також таким, що відповідає приписам законодавства.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя А.Ю. Коротких