-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа ‡‚ 2159/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ДЕНИСЕНКО Н.О.
при секретарі НОСОВІЙ О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт.Згурівка справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій субєкта владних повноважень неправомірними та стягнення недорахованих сум на оздоровлення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 28 квітня 2010 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, інвалідом та з гідно зі ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року ‡‚ 796 (далі Закон ‡‚ 796) має право на щорічну допомогу на оздоровлення 4 мінімальні заробітні плати , які визначаються на момент виплати, однак відповідач за 2008 рік виплатив йому дану допомогу у розмірі, що не співвідноситься з мінімальною заробітною платою та призвело до зменшення суми виплати. Відповідач відмовив в проведенні перерахунку цієї допомоги, тому позивач просить визнати дії відповідача неправомірними щодо невиплати йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік, виходячи із суми мінімальної заробітної плати, за виключенням суми фактично проведених виплат, зобов'язати відповідача виплатити йому суму щорічної допомоги на оздоровлення, яка недорахована за 2008 рік, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату за виключенням суми проведених виплат, та в подальшому виплачувати суму щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності з нормами діючого законодавства, у встановлених розмірах від мінімальної заробітної плати на момент виплати.
В ході підготовки справи до судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати дії відповідача щодо ненарахованої та невиплаченої йому щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченому ч.4 ст.48 Закону ‡‚ 796 за 2008 рік, виходячи із суми мінімальної заробітної плати, за виключенням суми фактично проведених виплат, неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі, встановленому ст.48 Закону ‡‚ 796, з урахуванням виплачених коштів, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого ст.59 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” , за виключенням суми фактично проведених виплат.
Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області (далі - Управління) в своїх письмових запереченнях проти позову посилається на те, що відповідно до ст.62 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” порядок застосування цього Закону провадиться Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обовязковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма субєктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності, а саме, в розмірах, які і визначені Кабінетом Міністрів України, виходячи із реальних можливостей Державного бюджету України, згідно з бюджетними призначеннями з врахуванням вимог ст. 95 Конституції України позивачу і проведена виплата зазначеної допомоги на оздоровлення. Крім того, позивач у порушення вимог ст.ст.99, 100 КАС України пропустив строк для звернення до суду. Проводити будь-які виплати Управління не має можливості, так як накладений арешт на кошти, що містяться на рахунку ‡‚ НОМЕР_1, відкритого у Державному казначействі.
В судове засідання сторони не з'явилися, направили суду заяви, в яких просять слухати справу за їхньої відсутності, позивач свій позов підтримує повністю, відповідач суб»єкт владних повноважень позов не визнає повністю.
Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1 (а.с.7 копія посвідчення серії НОМЕР_2), на час виплати допомоги на оздоровлення був інвалідом 3 групи (а.с.30 ? копія витягу із акту огляду МСЕК), перебуває за місцем свого проживання (а.с.8 копія паспорта серії НОМЕР_3) на обліку в У правлінні, яке є юридичною особою та уповноважене на здійснення нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення (а.с.31-32 ? копія Положення про управління). Позивач з гідно з ч.4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати. Відповідач виплатив позивачу дану допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року ‡‚ 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Постанова ‡‚ 562) у розмірі 9 0 грн. (а.с.10 - довідка Управління від 30 березня 2010 року ), виплата проведена 23 лютого 2008 року та відмовив у проведенні перерахунку та виплаті даної допомоги (а.с.9 лист Управління від 30 березня 2010 року).
Зазначена виплата на момент її здійснення не відповідає розміру мінімальної заробітної плати, що встановлена Законом України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру допомоги на оздоровлення позивачеві застосуванню підлягають норми Закону ‡‚ 796.
Проте, підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI, «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, відповідно до якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, тобто, у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом ‡‚ 796.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
За наведених обставин, суб»єкт владних повноважень - Управління, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобовязаний був проводити зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
2
Згідно зі ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Згідно зі ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Згідно із ч.ч.4, 5, 7 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати; кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, - три мінімальні заробітні плати; евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - три мінімальні заробітні плати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов необхідно залишити без задоволення повністю, так як в судовому засіданні не доведено, що мають місце неправомірні дії відповідача щодо невиплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі, передбаченому Законом ‡‚ 796, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати, а саме, 23 лютого 2008 року, тобто до ухвалення рішення Конституційним Судом України від 22 травня 2008 року . На момент здійснення виплати допомоги Закон України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був чинним та підлягав виконанню, а Управління, уповноважене на здійснення цих виплат, у той час діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 64, 113 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ‡‚ 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), ст.ст.48, 71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” , Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ст.ст.4, 8, 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій субєкта владних повноважень неправомірними та стягнення недорахованих сум на оздоровлення, залишити без задоволення повністю .
Рішення суду набирає законної сили згідно зі ст.223 ЦПК України.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО
скопійовано
-
скопійовано
-
