ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 рокуСправа № 912/1668/21

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1668/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІГРЕЙН", вул. Максима Залізняка, 186, офіс 202, м. Черкаси, 18028

до відповідача Приватного підприємства "БОГДАН", вул. Нова, 70, кв. 17, м. Долинська, Кіровоградська область, 28500

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 180 001,36 грн

Представники:

від позивача - Манзар Т.В., адвокат, ордер серії СА №1012002 від 31.05.2021 (в режимі відеоконференції),

від відповідача - участі не брали,

від третьої особи - участі не брали.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІГРЕЙН" до Приватного підприємства "БОГДАН" про стягнення 180 001,36 грн, а саме: 130 001,36 грн матеріальних збитків, 50 000,00 грн моральної шкоди з покладенням на відповідача судових витрат.

Ухвалою суду від 07.06.2021 (суддя Глушков М.С.) відкрито провадження у справі №912/1668/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.07.2021, залучено третю особу та встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Протокольною ухвалою від 01.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 18.08.2021 о 14:30 год.

19.07.2021 від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву.

23.07.2021 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив.

17.08.2021 позивачем електронною поштою надіслано суду клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

18.08.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 30.08.2021 об 11:30 год.

Ухвалою від 30.08.2021 суд задовольнив клопотання позивача про проведення судової автотоварознавчої експертизи. Призначив у справі №912/1668/21 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручив експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі №912/1668/21 зупинив на час проведення експертизи.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021 залишено без змін ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 30.08.2021 у справі №912/1668/21.

28.06.2022 на адресу суду за супровідним листом №3341/2470-4-22/54 від 14.06.2022 надійшло клопотанням експерта КНДІСЕ про надання додаткових матеріалів.

Враховуючи перебування судді Глушкова М.С. на військовій службі, що унеможливлює його участь у розгляді вищевказаного клопотання експерта у справі №912/1668/21, здійснено повторний автоматизований розподіл справи №912/1668/21, за результатами якого справу призначено судді Кабаковій В.Г.

Ухвалою від 30.06.2022 справу №912/1668/21 прийнято до свого провадження суддею Кабаковою В.Г. Поновлено провадження у справі №912/1668/21. Клопотання експерта КНДІСЕ призначено в судовому засіданні в порядку письмового провадження. Зобов`язано сторони у строк до 15.07.2022 подати суду витребувані експертом документи.

11.07.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОГІГРЕЙН" подано суду заяву на виконання ухвали суду від 30.06.2022, до якої додано звіт про оцінку напівпричепа №2018 від 08.11.2018 та кольорові фотознімки напівпричепа в цифровому форматі.

15.07.2022 відповідачем подано суду клопотання про витребування у ПрАТ "УПСК" кольорових фотознімків напівпричепа KOGEL, д.н.з. НОМЕР_1 в пошкодженому стані в оригінальному цифровому форматі, акта огляду ТЗ та дефектну відомість складену щодо напівпричепа KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого 21.10.2018 року внаслідок ДТП за участю автомобіля МАN реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ПП "БОГДАН" (поліс №АК/9009047 від 04.05.2018 року виданий ПрАТ "УПСК"). Клопотання мотивовано тим, що для визначення суми страхового відшкодування, ПрАТ "УПСК" оглядався напівпричіп KOGEL, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснювалась фотофіксація та складались акт огляду ТЗ, дефектна відомість та калькуляція вартості, на підставі яких визначено суму страхового відшкодування, яке підлягало до виплати на користь ТОВ "ЛОГІГРЕЙН". ПП "БОГДАН" зазначено, що не може самостійно отримати такі докази, так як останні є власністю ПрАТ "УПСК".

Позивачем 15.07.2022 засобами електронного зв`язку (з КЕП) подано суду заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів.

Ухвалою від 21.07.2022 господарський суд задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів та витребував у Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" матеріали для проведення судової експертизи.

03.08.2022 засобами електронного зв`язку (з КЕП) та 09.08.2022 поштою надійшов лист №1596/17 від 02.08.2022 від ПрАТ "УПСК" на виконання вимог ухвали суду від 21.07.2022.

11.04.2023 на адресу суду разом з матеріалами справи надійшов висновок експерта №14036/22-54 від 30.03.2023 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у господарській справі №912/1668/21.

Ухвалою від 21.04.2023 господарський суд поновив провадження у справі №912/1668/21, підготовче засідання призначив на 25.05.2023 о 15:00 год.

24.05.2023 на електронну пошту суду (з КЕП) надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання суду.

У підготовчому засіданні 25.05.2023 суд, за клопотанням відповідача, оголосив перерву на 08.06.2023 об 11:00 год.

Ухвалою від 08.06.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі №912/1668/21 на 30 днів, закрив підготовче провадження у даній справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.06.2023 о 16:00 год.

Протокольною ухвалою від 22.06.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 29.06.2023 о 12:30 год.

Позивач в судовому засіданні 29.06.2023 підтримав позовні вимоги.

Відповідач та третя особа своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду 29.06.2023 не скористалися, уповноважених представників не направили.

Слід вказати, що ухвала суду від 22.06.2023 направлена на адресу відповідача рекомендованим листом із повідомленням про вручення відповідно до вимог ст. 120 ГПК.

Господарський суд враховує, що станом на день розгляду справи до суду від органу поштового зв`язку не повернувся конверт з вкладенням (ухвала від 22.06.2023), який направлявся на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону вважаються, зокрема, суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку, або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про національного оператора поштового зв`язку" від 10.01.2002 №10-р (зі змінами) виконання функцій національного оператора поштового зв`язку покладено на Акціонерне товариство "Укрпошта".

Отже, Акціонерне товариство "Укрпошта" є розпорядником інформації щодо універсальних послуг поштового зв`язку (стосовно умов постачання товарів, послуг та цін на них), а тому є цілком правомірним використання інформації, отриманої з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта".

Таким чином, суд може користуватися відомостями, отриманими з офіційного сайту Акціонерне товариство "Укрпошта" за допомогою функції відстеження при введенні трек-номера поштового відправлення.

За даними з офіційного вебсайту Акціонерного товариства "Укрпошта" про вручення поштових відправлень, поштове відправлення №0600029511729 (ухвала від 22.06.2023 у справі №912/1668/21), адресоване Приватному підприємству "БОГДАН", містить відмітку: "27.06.2023 - Відправлення вручено: особисто".

Частиною 3 ст. 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Враховуючи викладене, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Крім того, господарський суд намагався повідомити відповідача про дату розгляду справи шляхом направлення ухвали суду від 22.06.2023 на електронну пошту ПП "БОГДАН" (ІНФОРМАЦІЯ_2) та його представника, адвоката Чуприна С.П. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), адреси яких зазначені у відзиві та клопотанні від 24.05.2023.

Наявним у матеріалах справи №912/1668/21 ордером серії ВА №1016657 підтверджено повноваження адвоката Чуприна С.П. представляти інтереси відповідача у даній справі.

Так, у відзиві та клопотанні від 24.05.2023 відповідачем вказано необхідні відомості та контактні дані щодо нього самого, а також його представника, адвоката Чуприна С.П., зокрема, поштову та електронну адреси, номер телефону з метою вчасного отримання поштової кореспонденції у даній справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Так, текст ухвали від 22.06.2023 у даній справі оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.06.2023.

Тому, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальним документом у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим до загального доступу.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку, господарський суд розглядає справу №912/1668/21 в судовому засіданні 29.06.2023 за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Позивачем також направлено до суду 28.06.2023 клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення про оплату експертизи, яке задовольняється судом.

В судовому засіданні 29.06.2023 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступні обставини.

У постанові Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 09.11.2018 у справі №390/1669/18 вказано таке.

21.10.2018 року о 01 год 20 хв, ОСОБА_1 , по а/д Олександрівка - Миколаїв на 37 км, керуючи автомобілем MAN, державний номер НОМЕР_2 , з причепом KRONE, державний номер НОМЕР_3 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, особливостей вантажу, що перевозив, не дотримався безпечного інтервалу, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з зустрічним вантажним транспортним засобом DAF, державний номер НОМЕР_4 з напівпричепом KOGEL, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП транспортні засоби отримала механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.12.1, п.13.1, п.13.3 Правил дорожнього руху України.

Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 09.11.2018 у справі №390/1669/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн. Вирішено питання щодо судового збору.

Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 20.11.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 75 ГПК України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, при вирішенні даного спору господарський суд враховує обставини, які встановлені у рішенні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12.04.2021 у справі №390/714/19, яке набрало законної сили 17.05.2021.

Приймаючи рішення у вказаній справі, районний суд зазначив таке.

Транспортний засіб DAF, державний номер НОМЕР_4 з напівпричепом KOGEL, державний номер НОМЕР_1 , належать позивачу ТОВ "ЛОГІГРЕЙН", що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .

Транспортний засіб MAN, державний номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 .

04.05.2018 між ПрАТ "УПСК" та ОСОБА_2 укладено поліс №АК/9009047 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, об`єктом страхування визначено транспортний засіб MAN TGA 26.413, державний номер НОМЕР_2 . Строк дії полісу з 12.05.2018 до 11.05.2019.

Відповідно до копії договору оренди транспортного засобу у фізичної особи підприємця №1 від 02.01.2018, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та Приватне підприємство "Богдан" уклади договір оренди транспортних засобів, згідно якого до ПП "Богдан" перейшли в строкове платне користування автомобіль MAN, державний номер НОМЕР_2 та причеп KRONE, державний номер НОМЕР_3 .

ОСОБА_1 з 02.06.2015 прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів в ПП "Богдан". 04.09.2018 за ОСОБА_1 , як водієм автотранспортних засобів, закріплено вантажний бортовий - тентований автомобіль марки MAN, державний номер НОМЕР_2 та причеп KRONE, державний номер НОМЕР_3 .

Відповідно до наказу №508-К ПП "Богдан" від 19.10.2018, водія транспортних засобів ОСОБА_1 направлено у відрядження до ТОВ "Кернел-Трейд" для перевезення насіння соняшнику з села Велика Вісь Ріпкінського району Чернігівської області до ТОВ "Придніпровський ОЕЗ" в місті Кропивницький з 20.10. по 21.10.2018 2 календарні дні.

Під час розгляду справи №390/714/19 районним судом встановлено, що володільцем джерела підвищеної небезпеки автомобіля MAN, державний номер НОМЕР_2 з причепом KRONE, державний номер НОМЕР_3 , на момент вчинення ДТП, а саме: 21.10.2018, було ПП "Богдан", а ОСОБА_1 в цей момент, перебував у трудових відносинах з ПП "Богдан", працював на посаді водія та виконував свої трудові обов`язки.

В результаті ДТП, що трапилася 21.10.2018, напівпричіп KOGEL SNCO24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазнав матеріальних збитків, які виражаються в отриманих значних механічних пошкодженнях.

Відповідно до Звіту №2018 про оцінку напівпричепа KOGEL SNCO24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного 08.11.2018 ФОП Старинець М.В., вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепа KOGEL SNCO24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ТОВ "ЛОГІГРЕЙН" унаслідок ДТП станом на 08.11.2018 складає 229 001,36 грн.

Згідно платіжного доручення №11 від 19.03.2019 ПрАТ "УПСК" виплачено ТОВ "ЛОГІГРЕЙН" страхове відшкодування згідно акта №ОЦ/173/003/19/0006 від 19.03.2019 без ПДВ на суму 99 000,00 грн.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на ремонт напівпричепа KOGEL SNCO24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , надано товарний чек №002/1 від 04.01.2019 на суму 229 001,36 грн та акт №ОУ-0000002 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 229 001,36 грн, видані виконавцем ФОП Міцкевич С.Є.

Як зазначає позивач, під час ремонту напівпричепа KOGEL SNCO24 придбано запасних частин на суму 38 719,36 грн, матеріалів на суму 23 242,00 грн, вартість ремонтних робіт склала 167 040,00 грн. Всього на суму 229 001,36 грн.

Тому, позивач просить стягнути збитків у розмірі 130 001,36 грн (229 001,36 грн - 99 000,00 грн).

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто, нормами ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки слід розуміти юридичну особу або громадянина, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного відання або з інших підстав (договір оренди, довіреність тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин із володільцем цього джерела.

Покласти відповідальність на особу, яка заподіяла шкоду внаслідок користування джерелом підвищеної небезпеки підприємства, з яким перебувала у трудових відносинах на підставі трудового договору (договору підряду), можливо лише в тому разі, якщо буде доведено, що ця особа заволоділа транспортним засобом неправомірно (ч.ч. 3, 4 ст. 1187 ЦК України).

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 19.08.2018 у справі №910/20622/17.

Частина 1 ст. 1172 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Виняток із загального правила, визначеного ч. 2 ст. 1187 ЦК України, викладено в частинах третій та четвертій цієї статті, відповідно до яких особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Зі свого боку, фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника фактичного завдавача шкоди у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц.

Як уже зазначено, на час ДТП законним володільцем автомобіля MAN, державний номер НОМЕР_2 з причепом KRONE, державний номер НОМЕР_3 , було ПП "Богдан", а тому саме ПП "Богдан", як володілець джерела підвищеної небезпеки є належним відповідачем по справі.

Відповідно до статті 1192, 1194 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом наведених положень загальне правило передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Це узгоджується також із приписами частини другої статті 22 ЦК України, відповідно до якої збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З метою визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, заподіяного власнику напівпричепа KOGEL SNCO24 реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження останнього під час ДТП станом на 21.10.2018, ухвалою господарського суду від 30.08.2021 у справі №912/1668/21 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку експерта №14036/22-54 від 30.03.2023 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у господарській справі №912/1668/21 вартість відновлюваного ремонту та матеріального збитку, заподіяного власнику напівпричепа KOGEL SNCO24, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження останнього під час ДТП, станом на 31.10.2018 відповідно дорівнювала: 217 505,25 грн (двісті сімнадцять тисяч п`ятсот п`ять грн 25 коп) та 216 526,28 грн (двісті шістнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість грн 28 коп), в т.ч. ПДВ.

Як зазначено у вказаному висновку, експертиза проведена відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика).

Вказана методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту.

Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України (п. 1.3. Методики).

Вказана методика застосовується, зокрема, із метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ (підп. д) п. 1.4. Методики).

Як зазначено в п. 8.1. Методики для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Згідно висновку експерта вартість матеріального збитку складає суму вартості відновлюваного ремонту та втрати товарної вартості внаслідок ремонту, розрахованого по формулі та дорівнює 216 526,28 грн.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч. 2 ст. 73 ГПК України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч.ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України).

Згідно з приписами ч.ч. 6, 7 ст. 98 ГПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Слід вказати, що наявний у матеріалах справи висновок №14036/22-54 від 30.03.2023, складений судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, відповідає всім вище переліченим умовам.

Тому, відповідний висновок є законним та обґрунтованим, сумнівів щодо його обґрунтованості, правильності та повноти матеріали справи не містять.

Отже, суд вважає доведеним розмір матеріального збитку, заподіяного власнику напівпричепа KOGEL SNCO24, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження останнього під час ДТП, станом на 31.10.2018 в сумі 216 526,28 грн.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням висновків судової транспортно-товарознавчої експертизи, на користь позивача підлягає стягненню вартість матеріального збитку у розмірі 117 526,28 грн (216 526,28 грн - 99 000,00 грн).

При цьому, доводи відповідача про те, що до сплати підлягає різниця між розміром матеріальної шкоди, встановленим згідно висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №630/20-27 від 03.11.2020 (103 720,05 грн) та сплаченим страховим відшкодуванням (99 000,00 грн) в сумі 4 720,05 грн суд відхиляє, оскільки дане рішення ґрунтується на висновку експерта №14036/22-54 від 30.03.2023 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у даній справі №912/1668/21.

Інші доводи відповідача не спростовують висновків суду та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Щодо вимог про стягнення 50 000,00 грн моральної шкоди, слід зазначити таке.

Відповідно до положення ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За приписами ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

У ч. 2 ст. 23 ЦК України зазначено, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, моральна шкода юридичної особи може виражатися лише в приниженні ділової репутації юридичної особи.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, потрібно розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За приписами ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Визначення терміну "ділова репутація" наведено у п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

За змістом цієї норми діловою репутацією є сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі кримінальні правопорушення і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.

Отже, виходячи з комплексного аналізу наведених норм, юридична особа, яка звертається до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, повинна довести факт спричинення їй немайнової шкоди внаслідок приниження її ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.11.2021 у справі №915/1375/20.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України змагальність сторін є однією з основних засад господарського судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною першою ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У позові позивач зазначив, що у результаті ДТП останньому завдано не лише матеріальних збитків, а й моральної шкоди, яка полягає у заподіяних незаконними діями третьої особи збитків позивачу, у зв`язку з пошкодженням його власності - напівпричепа KOGEL SNCO24, що призвело до неможливості з моменту ДТП та довготривалий час використовувати напівпричіп за призначенням, порушенням нормальних життєвих, ділових зв`язків позивача, порушенні стосунків з партнерами на перевезення вантажу, договорів з якими уже були підписані, а саме отримувати дохід від своєї власності, адже основний вид діяльності ТОВ "ЛОГІГРЕЙН" - вантажний автомобільний транспорт, який використовується для перевезень.

Проте, як встановлено вище під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

При цьому, жодних доказів приниження ділової репутації позивача, посягань на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а також фактичного зниження престижу чи підрив довіри до діяльності позивача, які відбулись з огляду на пошкодженням його власності, матеріали справи не містять.

Таким чином, позивачем належними та допустимими, в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, доказами не доведено того факту, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачу завдано моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.

За таких обставин, відсутні підстави для стягнення моральної шкоди.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З Приватного підприємства "БОГДАН" підлягає стягненню 117 526,28 грн матеріальних збитків. У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

Згідно положень ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, а також інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 700,02 грн згідно квитанції №0.0.2146333950.1 від 01.06.2021.

Відповідно до ухвали господарського суду від 30.08.2021 у справі №912/1668/21 витрати за проведення судової експертизи у даній справі покладено на позивача та згідно наявного у матеріалах справи платіжного доручення №1791 від 07.07.2022 складають 11 326,20 грн.

Отже, пропорційно до суми задоволених позовних вимог - 117 526,28 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 762,89 грн та витрати за проведення судової експертизи в сумі 7 395,09 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "БОГДАН" (вул. Нова, 70, кв. 17, м. Долинська, Кіровоградська область, 28500, ідентифікаційний код 32722253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІГРЕЙН" (вул. Максима Залізняка, 186, офіс 202, м. Черкаси, 18028, ідентифікаційний код 42179478) 117 526,28 грн матеріальних збитків, 1762,89 грн судового збору, 7 395,09 грн витрат за проведення судової експертизи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу (ІНФОРМАЦІЯ_4), відповідачу (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Нова, 70, кв. 17 та на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2; адвокату - ІНФОРМАЦІЯ_3), третій особі (вул. Шевченка, 21, с. Мирне, Долинський район, Кіровоградської області, 28530).

Повне рішення складено 05.07.2023.

Суддя В.Г. Кабакова