ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 липня 2023 року м. Дніпросправа № 280/6959/22головуючий суддя І інстанції Максименко Л.Я.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Ліненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької міської ради

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради до Запорізької міської, треті особи, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору - Первинна профспілкова організація Комунальної установи «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» м. Запоріжжя, Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 07.12.2022 року № 70 «Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №6» Запорізької міської ради».

В обґрунтування позову посилається на те, що Запорізька міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення не врахувала, що згідно з розпорядженням КМУ від 15.01.2020 № 23-р позивач є опорним закладом охорони здоров`я в Запорізькому госпітальному округу. З огляду на це, відповідач, як орган місцевого самоврядування, при прийнятті оскаржуваного рішення порушив вимоги ст.16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» та не керувався планом розвитку госпітального округу, оскільки прийняв рішення про реорганізацію опорного закладу охорони здоров`я поза межами плану розвитку госпітального округу. Також, відповідно до переліку, затвердженого наказом МОЗ від 16.03.2022 №495 «Про організацію надання відновного лікування та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я військовослужбовцям сил оборони», позивач віднесений до переліку закладів охорони здоров`я для відновного лікування та надання реабілітаційної допомоги з охорони здоров`я військовослужбовцям сил оборони. Відтак, вважає, що припинення позивача як юридичної особи автоматично тягне за собою його виключення із переліку, затвердженого наказом МОЗ та, як наслідок, унеможливлює виконання п. 2 цього наказу, що ставить під загрозу можливість надання допомоги пораненим військовослужбовцям, їх відновлення та негативно вплине на обороноздатність в умовах повномасштабної війни з державою-агресором. Також зазначає, що, при прийнятті рішення, що оскаржується, не було дотримано передбаченої законом адміністративної процедури, що є безумовною підставою для його скасування.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року позовні вимоги було задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Запорізька міська рада подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі. Скасувати заходи забезпечення позову, що були застосовані за ухвалою про забезпечення позову від 12.12.2022 року шляхом зупинення дії рішення Запорізької міської ради від 07.12.2022 року № 70 «Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №6» Запорізької міської ради». В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що Спори з приводу оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства, за таких обставин суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм процесуального права, зокрема, з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 КАС України. Також зазначає, що оскарженим рішеннями жодними чином не порушуються право позивача на здійснення господарської діяльності, оскільки заклад продовжує функціонувати без будь-яких змін. Враховуючи правовий статус закладу, який є комунальною неприбутковою установою, що користується закріпленим за ним комунальним майном на праві оперативного управління, Запорізька міська рада є власником, який не тільки реалізує право громади як власника майна, що передано в оперативне управління закладу, а і визначає напрямки діяльності закладу, затверджує Статут і зміни до нього, організовує структуру закладу, приймає на роботу та звільняє директора закладу та інше, що стосується діяльності закладу, оскарженим позивачем у цій справі рішенням взагалі не можуть бути порушені права та інтереси позивача в розумінні правової позиції Конституційного суду України, наведеної в рішенні від 01.12.2004 18-рп/2004.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники Запорізької міської ради підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представники Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради Риженко П.О. та Бєлка А.В. також погодилися з доводами апеляційної скарги просили її задовольнити, інший представник адвокат Сивова Я.В. просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Інші сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07 грудня 2022 року Запорізькою міською радою прийняте рішення №70 «Про реорганізацію юридичної особи-комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради», відповідно до якого органом місцевого самоврядування вирішено:

« 1. Реорганізувати юридичну особу - комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (місцезнаходження: 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 80, код ЄДРПОУ 05498677) шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №6» Запорізької міської ради місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 34, код ЄДРПОУ 05498683).

2. Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №6» Запорізької міської ради вважати правонаступником усіх прав та обов`язків комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради.

3. Доручити виконавчому комітету Запорізької міської ради створити комісію з реорганізації комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №6» Запорізької міської ради, провести відповідні заходи згідно діючого законодавства.

4. Делегувати виконавчому комітету Запорізької міської ради повноваження щодо затвердження передавального акту комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради.

5. Закріпити майно комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради на праві оперативного управління за комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня №6» Запорізької міської ради...».

Задовольняючи позовні вимог суд першої інстанції виходив з того, що прийнявши рішення про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради шляхом його приєднання, відповідач скоротив існуючу мережу закладів охорони здоров`я, чим порушив вимог ст.49 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону № 2801-XII.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Оцінюючи доводи сторін, суд дійшов висновку, що фактичною підставою звернення позивача до суду стала його незгода із рішенням Запорізької міської ради №70 від 07.12.2022 «Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради».

Вказаним рішенням Запорізька міська рада вирішила реорганізувати юридичну особу - КНП «МЛЕ ШМД» ЗМР (позивач по справі), шляхом приєднання до КНП «Міська лікарня №6» ЗМР. КНП «Міська лікарня №6» ЗМР визнано правонаступником всіх прав та обов`язків Позивача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення організація медичного обслуговування та харчування в комунальних оздоровчих закладах, забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності медичного обслуговування на відповідній території, а також розвиток всіх видів медичного обслуговування, зокрема, розвиток мережі закладів охорони здоров`я, та сприяння підготовці і підвищенню кваліфікації спеціалістів.

Рішенням Запорізької міської ради від 19.12.2018 №73 створене комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради.

Відповідно до п. 1.1. Статуту комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови від 24.01.2020 № 29р, Підприємство є лікарняним закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством вторинного рівня надання амбулаторної та стаціонарної спеціалізованої медичної допомоги населенню та є багатопрофільною лікарнею інтенсивного лікування другого рівня надання медичної допомоги відповідно до порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.

Частинами 1-3 статті 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2002 від 29 травня 2002 року, положення частини третьої статті 49 Конституції України «у державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно» треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги. Поняття медичної допомоги, умови запровадження медичного страхування, у тому числі державного, формування і використання добровільних медичних фондів, а також порядок надання медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, на платній основі у державних і комунальних закладах охорони здоров`я та перелік таких послуг мають бути визначені законом.

Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Закон № 2801-XII) визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, регулює суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

Частиною 3 ст. 16 Закону № 2801-XII передбачено, що мережа державних і комунальних закладів охорони здоров`я формується з урахуванням планів розвитку госпітальних округів, потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Статтею 3 Закону № 2801-XII визначено, що госпітальний округ - територія, у межах якої забезпечено надання якісної, комплексної, безперервної і орієнтованої на пацієнтів медичної та реабілітаційної допомоги шляхом організації спроможної мережі закладів охорони здоров`я; мережа закладів охорони здоров`я - сукупність закладів охорони здоров`я, що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території; заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Відповідно до положень ч.4-5 ст. 16 Закону № 2801-XII з метою забезпечення територіальної доступності якісної медичної та реабілітаційної допомоги населенню визначається госпітальний округ. Госпітальний округ поділяється на госпітальні кластери, в межах яких організовано комплексний доступ населення до медичного обслуговування в стаціонарних умовах. Межі госпітальних округів та госпітальних кластерів, порядок їх визначення та функціонування, а також порядок визначення кластерних, надкластерних та інших видів закладів охорони здоров`я, що входять до спроможної мережі закладів охорони здоров`я госпітального округу, визначаються Кабінетом Міністрів України на основі потреб населення у комплексному медичному обслуговуванні в стаціонарних умовах.

Органи місцевого самоврядування здійснюють планування розвитку мережі закладів охорони здоров`я комунальної форми власності, приймають рішення про створення, припинення, реорганізацію чи перепрофілювання закладів охорони здоров`я з урахуванням затвердженого у встановленому порядку плану розвитку госпітального округу.

На запровадження медичної реформи в Україні 30.11.2016 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №932 «Про затвердження Порядку створення госпітальних округів» (на даний час втратила чинність 27.11.2019).

На виконання вказаної постанови Розпорядженням Кабінету Міністрів України №201-р від 22.03.2017 «Про затвердження переліку і складу госпітальних округів Запорізької області» затверджено перелік і склад госпітальних округів Запорізької області.

Розпорядженням Голови Запорізької обласної державної адміністрації від 23.01.2020 № 26 «Про створення госпітальної ради госпітального округу Запорізької області, затвердження складу та положення про неї» створено госпітальну раду госпітального округу Запорізької області та затверджено Положення про госпітальну раду та її персональний склад.

Відповідно до Положення про госпітальну раду госпітального округу Запорізької області (пп. 1 п.3 Положення) до завдань госпітальної ради належить розроблення пропозицій та рекомендацій щодо плану розвитку госпітального округу.

Вказані завдання кореспондуються із п. 10 Постанови КМУ № 1074 від 11.2019 «Деякі питання створення госпітальних округів» (була чинна на час виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи вищезазначені правові норми, Запорізька міська рада має право приймати рішення про реорганізацію закладу охорони здоров`я, але з урахуванням вимог спеціального законодавства. В той же час вищенаведеними нормами спеціального законодавства імперативно визначено, що орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про реорганізацію чи ліквідацію закладу охорони здоров`я виключно у відповідності з планом розвитку госпітального округу, затвердженим у встановленому порядку.

В той же час як вірно звернув увагу суд першої інстанції, станом на час ухвалення оскаржуваного рішення, план розвитку Запорізького госпітального округу у встановленому порядку не прийнято.

Згідно з положеннями п. 12-14 Постанови № 1074 у межах госпітального округу формується спроможна мережа госпітального округу, яка складається з опорних закладів охорони здоров`я та інших закладів охорони здоров`я, у тому числі багатопрофільних дитячих лікарень, перинатальних центрів, спеціалізованих центрів та закладів охорони здоров`я, які надають медичну допомогу при онкологічних, інфекційних захворюваннях, туберкульозі та інших соціально значущих хворобах.

Спроможна мережа госпітального округу, за винятком опорних закладів охорони здоров`я, визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською чи Севастопольською міською держадміністрацією з урахуванням пропозицій госпітальної ради.

Заклади охорони здоров`я, віднесені до опорних, діють відповідно до положення про функціонування опорних закладів охорони здоров`я, що затверджується МОЗ.

Пунктом 25 вказаної Постанови передбачено, що перелік опорних закладів охорони здоров`я затверджується Кабінетом Міністрів України та може бути переглянутий за результатами виконання програми державних гарантій медичного обслуговування населення та виконання плану розвитку госпітального округу.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм суд першої інстанції вірно зазначив, що мережа госпітального округу складається з опорних закладів охорони здоров`я та інших закладів охорони здоров`я. При цьому, перелік опорних закладів затверджується виключно Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Розпорядження КМУ від 15 січня 2020 р. № 23-р «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров`я у госпітальних округах на період до 2023 року» до вказаного переліку, як опорний заклад охорони здоров`я у Запорізькій області включено Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради.

Тобто, позивач у мережі закладів госпітального округу відноситься до опорних закладів охорони здоров`я, перелік яких визначається та затверджується лише Кабінетом Міністрів України, та складає самостійну одиницю госпітального округу.

Також суд першої інстанції вірно звернув увагу на той факт, що наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.03.2022 №495 «Про організацію надання відновного лікування та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я військовослужбовцям сил оборони» затверджено перелік закладів охорони здоров`я для відновного лікування та надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я військовослужбовцям сил оборони, серед яких і Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради.

Пунктом 2 цього наказу МОЗ зобов`язано керівників закладів охорони здоров`я згідно з переліком, затвердженим пунктом 1 цього наказу, вжити необхідних заходів для забезпечення відновного лікування та надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я військовослужбовцям сил оборони після надання їм спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги у військово-медичних та цивільних закладах охорони здоров`я.

За таких обставин, припинення діяльності закладу охорони здоров`я, тягне його виключення з переліку закладів охорони здоров`я для відновного лікування та надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я військовослужбовцям сил оборони, про що вірно заначив суд першої інстанції.

Спростовуючи доводи відповідача з про те, що оскаржуваним рішенням скорочення мережі закладів охорони здоров`я не відбулося, оскільки заклади не ліквідовуються, а лише реорганізовуються шляхом приєднання, а комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради стає відокремленим підрозділом та в подальшому буде надавати медичні послуги в порядку та обсязі, встановлених законодавством, суд першої інстанції вірно зазначив, що комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради є закладом охорони здоров`я в розумінні положень ст. 3 Закону № 2801-XII, тобто юридичною особою, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації .

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

З цього приводу є вірним висновком суду першої інстанції про те, що реорганізація закладу охорони здоров`я шляхом його приєднання до іншого є нічим іншим як припиненням юридичної особи.

За таких обставин у разі ліквідації або реорганізації шляхом приєднання закладу охорони здоров`я припиняється його діяльність як юридичної особи.

Стаття 3 Закону № 2801-XII передбачає можливість існування закладу охорони здоров`я у вигляді відокремленого підрозділу юридичної особи, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

В той же час колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що рішення Запорізької міської ради № 70 від 07.12.2022 не містить у собі положень, які б давали підстави стверджувати, що позивач після приєднання буде мати статус відокремленого підрозділу комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради.

Враховуючи те, що мережу закладів охорони здоров`я складає сукупність закладів охорони здоров`я (юридичних осіб чи відокремлених підрозділів), що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території, то реорганізація закладу охорони здоров`я як юридичної особи (без залишення їй статусу відокремленого підрозділу іншої юридичної особи) має наслідком зменшення (скорочення) кількості таких закладів.

Крім того, приєднання позивача до іншої лікарні, в даному випадку до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради не потягне автоматичного включення чи заміщення позивача у переліку опорних закладів, оскільки Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради такого статусу не має, а для його отримання існує відповідна процедура.

Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішенням про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради шляхом його приєднання, скорочується існуюча мережа закладів охорони здоров`я, що є порушенням вимог ст.49 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону № 2801-XII.

Жодного доводу на спростування викладених фактів апеляційна скарга не містить.

З приводу доводів апеляційної скарги щодо порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 КАС України та відсутності порушеного права позивача на здійснення господарської діяльності, оскільки заклад продовжує функціонувати без будь-яких змін колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління закладами охорони здоров`я, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм.

Згідно із п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності територіальної громади.

Статтею 3 Закон № 2801-XII визначено, що заклад охорони здоров`я - це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників; охорона здоров`я - це система заходів, що здійснюються, зокрема, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, закладами охорони здоров`я.

Положеннями статті 14 Закону № 2801-XII передбачено, що органи місцевого самоврядування реалізують державну політику у сфері охорони здоров`я в межах своїх повноважень, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що прийняття рішень щодо управління закладами охорони здоров`я є як реалізацією державної політики у сфері охорони здоров`я, так і виконанням від імені територіальної громади управлінської функції у сфері управління закладами охорони здоров`я шляхом прийняття відповідних нормативних актів, а відтак - є актом органу місцевого самоврядування як суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 4 КАС України.

Звертаючись із цим позовом до суду, позивач вказував на порушення відповідачем ряду нормативно-правових актів при прийнятті оскаржуваного рішення, а також на порушення права на охорону здоров`я територіальної громади в цілому та закладу зокрема.

З огляду на те, що предметом спору в цій справі є рішення органу місцевого самоврядування, прийняте на виконання від імені територіальної громади функції управління закладами охорони здоров`я, і таке рішення впливає не лише на права та інтереси позивача, а й на інтереси територіальної громади в цілому, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що, звертаючись до суду з цим позовом, Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської, скористалося своїм правом, визначеним статтею 59 Закону № 280/97-ВР, на його оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 1340/5441/18, яка була прийнята у подібних правовідносинах.

Стосовно посилань апелента на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 27 травня 2020 року у справі №813/1232/18, колегія суддів зазначає, що такі не можуть бути застосовані до вирішення спірних правовідносин, оскільки у справі №813/1232/18 за позовом заступника прокурора Львівської області до Сокальської районної ради Львівської області позовні вимоги стосувалися визнання протиправним і скасування рішення Сокальської райради від 22 грудня 2017 року № 442 «Про створення Комунальної установи Сокальської районної ради Львівської області «Центр з обслуговування закладів освіти Сокальського району». При цьому, у справі що розглядається, спірні правовідносини стосуються правомірності рішення органу місцевого самоврядування про реорганізацію комунального закладу охорони здоров`я.

Виходячи з викладеного суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 05 липня 2023 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяВ.В. Мельник

суддяС.В. Сафронова