ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2023 р. справа № 300/247/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 , 23.01.2023 звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (надалі, також відповідач, Мін`юст), в якому просить:

- визнати дії Міністерства юстиції України неправомірними щодо непроставлення апостиля на документах поданих ОСОБА_2 протягом двох робочих днів;

- стягнути моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у розмірі 100 000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Міністерства юстиції України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при його зверненні до відділів ДРАЦС Міністерство юстиції України, зловживаючи своїми правами, усі документи проставляє апостилем протягом 20 днів і більше. Умисне затягування проставлення апостилю всупереч діючому законодавству України, на думку позивача, має місце упереджене відношенням до ОСОБА_1 . Вважає дії відповідача щодо затягування проставлення апостилю на документах такими, що порушують вимоги чинного законодавства. Крім того, на переконання позивача, викладені обставини доставляють ОСОБА_1 моральних переживань у вигляді психологічних страждань, адже лише одного позивача в межах усієї країни обмежують у проставленні апостилю протягом 2 днів, всім іншим громадянам України такого обмеження не має. Позивач стверджує, що зазнає негативні емоції, змістом яких є занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання, які спричиненні протиправними діями відповідача, створюють позивачеві додаткові суттєві незручності пов`язані з не проставленням апостилю у зазначений законом термін, адже за кордоном документи дійсні біля місяця з апостилем. Такі моральні страждання позивач вважає цілком обґрунтованими з урахуванням вразливого соціального стану, в зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій залишено без руху.

У зазначений строк представник позивача недоліки позовної заяви усунув, Уточнений адміністративний позов викладено в такій редакції:

- визнати дії Міністерства юстиції України неправомірними щодо непроставлення апостиля на документах поданих ОСОБА_1 протягом двох робочих днів;

- стягнути моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у розмірі 100 000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Міністерства юстиції України.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача.

Представником відповідача, 28.02.2023 скеровано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, вказала на правомірність дій відповідача з дотриманням вимог законодавства при проставлені апостилю на документах без порушення строків, визначених розділом І Порядку проставлення апостилю. Відповідач зазначає, що перевірка протягом 20 днів здійснюється не тільки відносно документів, поданих ОСОБА_1 . Так за результатами розгляду документів, поданих для проставлення апостилю у 2022 році сформовано 2074 відмов. Мін`юст звертає увагу, що позивач не навів жодних реальних доводів та обґрунтувань, які б слугували підставою для встановлення факту протиправних дій при розгляді заявок на проставлення апостилю. Отже доводи позивача ґрунтуються на суб`єктивних переконаннях та хибному трактуванні положень нормативно-правових актів та не підлягають задоволенню.

28.06.2023 на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача щодо надання інформації про стан розгляду справи та прискорення такого.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наказу Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 73-В від 22.05.2023 головуючий суддя Главач І.А. у період з 01.06.2023 по 30.06.2023 перебував у щорічній основній відпустці.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши письмові докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, судом встановлено таке.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Івано-Франківським МВ УДМС в Івано-Франківській області від 22.09.2015 .

Судом встановлено, що позивач звертався до Центрального відділу ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) з наступними заявами на проставлення апостиля на документах:

- заяви №№ 3229574, 3229560, 3229576, 3229597, 3229657, 3229788 подано 09.11.2022, проставлено апостиль у період з 28.11.2022 по 12.12.2022 (до 23 робочих днів);

- заяву № 3259838 подано 20.12.2022, проставлено апостиль 12.01.2023 (17 робочих днів);

- заяву № 3260055 подано 21.12.2022, проставлено апостиль 12.01.2023 (16 робочих днів);

- заяви №№ 3268780, 3269304 подано 04.01.2023, проставлено апостиль 20.01.2023 (12 робочих днів).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частино 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач - Міністерство юстиції України діє відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (зі змінами від 10.06.2020).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 61 "Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" Міністерству юстиції України надано повноваження на проставлення апостиля на документах, що видаються органами юстиції, судами, державними архівними установами, органами виконання покарань та пробації, а також на документах, що оформляються нотаріусами України.

З урахуванням цієї постанови підпунктом 74 пункту 4 Положення № 228 (зі змінами), визначено, що Міністерство юстиції України проставляє апостиль на офіційних документах, що видаються, зокрема, органами юстиції.

Такі повноваження виконуються Управлінням у сфері державної реєстрації актів цивільного стану та проставлення апостиля Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (Положення про Управління у сфері державної реєстрації актів цивільного стану та проставлення апостиля Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України затверджене Державним секретарем Міністерства юстиції України 21.02.2022).

У зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 890 "Деякі питання забезпечення запровадження електронного сервісу з проставлення апостиля" з метою запровадження електронного сервісу з проставлення апостиля, підвищення рівня довіри до офіційних документів України, на яких проставляється апостиль, з 20.11.2015 в Україні запроваджено Електронний реєстр апостилів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2015 № 2268/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1419/27864 (надалі Порядок проставлення апостиля), проставлення апостиля здійснюється шляхом, зокрема, особистого звернення до територіального органу Міністерства юстиції України (відділу державної реєстрації актів цивільного стану), нотаріуса.

Посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України, нотаріус за допомогою програмних засобів ведення Електронного реєстру апостилів формує заяву, на якій заявник за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, проставляє власний підпис. Після проставляння підпису така заява реєструється у Електронному реєстрі апостилів із зазначенням дати і часу реєстрації (пункт 2 розділу II Порядку проставлення апостиля).

Документи, подані для проставлення апостиля, розглядаються Міністерством юстиції України (пункт 1 розділу ІІІ Порядку проставлення апостиля). За результатом розгляду заяви та поданих документів посадова особа Міністерства юстиції України проставляє апостиль або відмовляє у проставленні, формуючи за допомогою програмних засобів ведення Електронного реєстру апостилів відповідний електронний документ накладенням власного кваліфікованого електронного підпису та проставленням на документ кваліфікованої електронної печатки Міністерства юстиції України (пункт 6 розділу ІІІ Порядку проставлення апостиля).

У разі необхідності здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану, у випадку відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності Міністерством юстиції України надсилається запит до відповідного органу. У такому випадку апостиль може бути проставлений тільки після наявності відповідних зразків у Реєстрі, внесених його адміністратором, та/або після здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану (пункт 5 розділу ІІІ Порядку проставлення апостиля).

Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснюються у строк до 2 робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду документів на проставлення апостиля може бути продовжено до 20 робочих днів (пункт 5 розділу І Порядку проставлення апостиля).

Дослідивши наявні у справі докази, судом не встановлено, що відповідач порушив вищенаведені приписи спеціальних нормативних актів при розгляді заяв позивача про проставлення апостилю. Всі наведені позивачем в обґрунтування заявлених вимог заяви були задоволені шляхом проставлення апостилю в межах встановленого 20 денного строку.

Посилання позивача на строки розгляду аналогічних заяв інших осіб не підтверджені жодними належними доказами і не стосуються спірних правовідносин між сторонами у цій справі.

При цьому суд відхиляє як необґрунтоване посилання позивача на упереджене, на його думку, ставлення саме до нього та відсутність підстав для додаткової перевірки документів у строк більше 2 робочих днів. З огляду на наведене нормативне регулювання спірних відносин, наявність чи відсутність підстав для такої перевірки належить саме до дискреційних повноважень відповідача, оскільки Порядком проставлення апостиля не передбачено якогось визначеного переліку підстав для такої перевірки.

Аналогічним чином діючими нормативними актами не передбачено і певної форми чи процедури прийняття рішення про продовження строку перевірки документів понад 2 робочих днів за наявності сумнівів в достовірності наданих відомостей.

Через таке нормативне регулювання відповідач не повинен доводити наявність сумнівів чи підстав продовження строку розгляду заяви.

В даному випадку стосовно строку розгляду заяви про проставення апостилю (в межах 20 робочих днів) відповідачу належать дискреційні повноваження, які у юриспруденції визначаються як законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, що визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права. Ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Щодо розгляду окремих заяв у строк до 23 робочих днів, суд погоджується з доводами відповідачами про опрацювання останнім у максимально можливий строк відповідних заяв щодо проставлення апостиля. Беручи до уваги воєнний стан, подання позивачем документів про проведення державної реєстрації актів цивільного стану саме на окупованій території, періодичні відключення електроенергії, повітряні тривоги, що мало наслідком ускладнення своєчасності, є надмірним формалізмом щодо строку розгляду окремих заяв при врахуванні усіх наведених обставин.

За вказаних обставин судом не встановлено ознак протиправності з боку відповідача при розгляді заяв позивача про проставлення апостилю.

Оскільки у справі заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, […] та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 Цивільного кодексу України, згідно з якими така шкода відшкодовується державою, […] незалежно від вини цих органів або відповідної особи.

Отже, обов`язковими підставами для відшкодування моральної шкоди є: 1) факт неправомірних дій (бездіяльності) певного органу чи його посадових або службових осіб; 2) наявність шкоди; 3) причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Відповідно до частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем у цій справі не доведено ані наявності ознак протиправних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, ані заподіяння йому душевних страждань, які б знаходилися у причинному зв`язку з такою поведінкою відповідача.

За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову та відсутністю доказів, що підтверджували б понесення відповідачем будь-яких витрат, пов`язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Представнику позивача та Міністерству юстиції України рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач Міністерство юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622).

Суддя Главач І.А.