ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року

м. Київ

справа №620/6587/21

адміністративне провадження № К/990/28603/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 (головуючий суддя - А.Б. Парінов, судді - О.О. Беспалов, В.Ю. Ключкович)

у справі № 620/6587/21

за позовом ОСОБА_1

до Херсонської обласної прокуратури

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Херсонської обласної прокуратури, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Херсонської обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати у період з 26.03.2020 по 11.09.2020 включно у порядку та розмірі, передбаченому статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», враховуючи усі встановлені у цей період надбавки, премії та інші виплати;

- зобов`язати Херсонську обласну прокуратуру здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за період з 26.03.2020 по 11.09.2020 включно у порядку, передбаченому статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», враховуючи розмір посадового окладу, визначений статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», та включаючи усі встановлені у цей період надбавки, премії та інші виплати у складі щомісячного доходу, розмір яких залежав від розміру посадового окладу;

- зобов`язати Херсонську обласну прокуратуру здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної премії за 2020 рік, яка виплачувалась у грудні 2020 року, у відповідності до пунктів 3.3, 3.4, 3.5 Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора України 30.10.2020 № 503, наказу керівника Херсонської обласної прокуратури № 839к від 01.12.2020, а саме: у розмірі 30 відсотків суми посадових окладів за період з 26.03.2020 по 31.12.2020, нарахованих у відповідності до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням суми раніше виплачених коштів;

- зобов`язати Херсонську обласну прокуратуру здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 22.09.2019 по 21.09.2020, що нараховувалися та виплачувалися у лютому та березні 2020 року, у відповідності до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням сум раніше виплачених коштів.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує щодо протиправності дій відповідача з приводу здійснення нарахування йому заробітної плати у період з 26.03.2020 по 11.09.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 № 505. Зазначає, що його посадовий оклад та похідні від нього виплати мали обчислюватись не згідно вказаної постанови, а відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», якими визначено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Зауважує, що окреме положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020. На підставі чого позивач вказує, що підстави для не нарахування заробітної плати з 26.03.2020 по 11.09.2020 в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», були відсутні.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Херсонської обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати у період з 26.03.2020 по 11.09.2020 включно у порядку та розмірі, передбаченому статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», враховуючи усі встановлені у цей період надбавки, премії та інші виплати. Зобов`язано Херсонську обласну прокуратуру здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за період з 26.03.2020 по 11.09.2020 включно у порядку, передбаченому статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», враховуючи розмір посадового окладу, визначений статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», та включаючи усі встановлені у цей період надбавки, премії та інші виплати у складі щомісячного доходу, розмір яких залежав від розміру посадового окладу. Зобов`язано Херсонську обласну прокуратуру здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної премії за 2020 рік, яка виплачувалась у грудні 2020 року, у відповідності до пунктів 3.3, 3.4, 3.5 Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора України 30.10.2020 № 503, наказу керівника Херсонської обласної прокуратури № 839к від 01.12.2020, а саме: у розмірі 30 відсотків суми посадових окладів за період з 26.03.2020 по 31.12.2020, нарахованих у відповідності до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням суми раніше виплачених коштів. Зобов`язано Херсонську обласну прокуратуру здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 22.09.2019 по 21.09.2020, що нараховувалися та виплачувалися у лютому та березні 2020 року, у відповідності до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням сум раніше виплачених коштів.

4. При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки дія окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України згідно рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) втратила чинність 26.03.2020, тому відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу заробітної плати у період з 26.03.2020 по 11.09.2020 включно у порядку та розмірі, передбаченому статтею 81 Закону України «Про прокуратуру».

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 апеляційну скаргу Херсонської обласної прокуратури задоволено. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в період з 26.03.2020 по 10.09.2020, позивач не був прокурором, який успішно пройшов атестацію, а тому у спірний період застосуванню підлягають приписи абзацу 3 пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», зі змісту яких слідує, що на період переведення до обласної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 № 505, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

8. Підстави, на яких подана касаційна скарга позивач вказує пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

9. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач вказує, що в основу оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції покладено висновки Верховного Суду у справах № 160/13767/20, № 540/1268/21, № 240/1984/21, відповідно до яких у питаннях виплати заробітної плати прокурорів у період з дати прийняття рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 до переведення прокурора до обласної або окружної прокуратури, оплату праці прокурора необхідно було здійснювати у порядку пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

10. На думку позивача, Верховний Суд уник цитування абзацу 11 підпункту 2.2 пункту 2 положення рішення від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020. Позаяк його зміст має суттєве значення для вирішення питання про можливість застосування постанови Кабінету Міністрів України при вирішенні оплати праці прокурорів, оскільки в такому саме і йдеться мова, що заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом.

11. Позивач зауважує, що Конституційний Суд України у рішенні від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020 не пов`язує питання обов`язку по виплаті прокурорам заробітної плати у відповідності до вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру» із юридичними фактами: проведення атестації, її проходження (успішного чи неуспішного), переведення прокурорів на посади в новоутворені прокуратури.

12. Порівнюючи норми визнаного у частині неконституційним окремого положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та частини третьої пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», позивач вказує про їх тотожність за змістом.

13. А тому позивач стверджує, що суду апеляційної інстанції необхідно було застосувати положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру», проте суд, керуючись висновками Верховного Суду у справах № 160/13767/20, № 540/1268/21, № 240/1984/21, від яких необхідно відступити, неправильно застосував положення частини третьої пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

14. У додаткових поясненнях позивач вказує, що 16.03.2023 на офіційному сайті Конституційного Суду України зазначено інформацію про те, що Другий сенат 15.03.2023 на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Вважає, що юридична позиція Конституційного Суду України у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 має беззаперечне значення для вирішення цієї справи.

Позиція інших учасників справи

15. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, згідно приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги

16. Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

17. Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2023 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

18. У період з 22.09.2008 по 11.09.2020 ОСОБА_1 працював на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури Херсонської області, а з 11.09.2020, у зв`язку з перейменуванням останньої наказом Генерального прокурора № 410 від 03.09.2020, - у Херсонській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу.

19. Наказом керівника Херсонської обласної прокуратури від 07.04.2021 № 356к позивача звільнено із займаної посади з 09.04.2021. Листом від 07.06.2021 № 21-239вих-21 Херсонською обласною прокуратурою повідомлено позивача, що з ним проведено повний розрахунок із заробітної плати.

20. Відповідно до довідки № 21-142вих21 від 02.06.2021 Херсонської обласної прокуратури за період роботи з 26.03.2020 по 11.09.2020 заробітна плата ОСОБА_1 у прокуратурі Херсонської області на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді (посада визначена наказом прокурора Херсонської області № 265к від 23.07.2018) становила: за березень 28 535, 27 грн., квітень - 21 680, 49 грн., за травень - 20 021, 46 грн., за червень - 22 684, 65 грн., за липень - 21 272, 85 грн., за серпень - 22 307, 18 грн., за вересень - 37 845, 34 грн.

21. Згідно з розрахунковими листами за 2020 рік та довідки про рух коштів на зарплатній картці з 01.02.2020 по 01.04.2020 у лютому та березні 2020 року прокуратурою Херсонської області ОСОБА_1 були нараховані та сплачені виплати, пов`язані з перебуванням у щорічній основній відпустці за період роботи з 21.09.2019 по 21.09.2020 (19.02.2020 - матеріальна допомога на оздоровлення на суму 21 308, 44, грн., 30.03.2020 - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 21 308, 44 грн.).

22. Відповідно до розрахункових листів за період з березня по серпень 2020 року посадовий оклад ОСОБА_1 у період з 26.03.2020 по 11.09.2020 визначався у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (позиція «прокурор відділу» Додатку 2. СХЕМА посадових окладів працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур) та складав 5 730, 00 грн., а у вересні останній склав 26 191, 09 грн.

23. Наказом Генерального прокурора України від 30.10.2020 № 503 затверджено Тимчасове положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, відповідно до якого оцінювання якості роботи прокурорів за календарний рік проводиться у листопаді - грудні.

Фонд преміювання прокурорів установлюється в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманого ним за відповідний календарний рік.

Бухгалтерська служба на підставі затверджених висновків обраховує середньовизначений розмір щорічної премії у відсотках і доводить його до відома кадрового підрозділу для підготовки проектів відповідних наказів про виплату премії прокурорам.

Розмір премії за результатами оцінювання якості роботи розраховується у відсотках до суми посадового окладу відповідної посади на день видання наказу згідно з пунктом 3.2 розділу 3 цього Положення з урахуванням виникнення права на заробітну плату відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

Зазначена премія нараховується незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці, в якому вона виплачується.

Премія за результатами оцінювання якості роботи за календарний рік виплачується прокурорам на підставі наказів Генерального прокурора, керівників обласних, спеціалізованих (на правах обласних) прокуратур протягом 15 днів після затвердження висновку щодо результатів оцінювання, але не пізніше грудня року, в якому здійснюється оцінювання якості роботи прокурорів за календарний рік.

24. Наказом керівника Херсонської обласної прокуратури від 01.12.2020 № 839к «Про виплату премії за результатами оцінювання якості роботи прокурорів Херсонської обласної прокуратури за 2020 рік» відповідно до розділу 3 вищевказаного Тимчасового положення, за результатами оцінювання якості роботи прокурорів за 2020 рік прийнято рішення виплатити прокурорам Херсонської обласної прокуратури щорічну премію у розмірі 30 відсотків суми посадових окладів, отриманих ними за період з 11.09.2020 по 31.12.2020, з урахуванням виникнення права на заробітну плату відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру». Додатком до вказаного рішення є висновок щодо оцінювання якості роботи прокурорів обласної прокуратури у 2020 році, відповідно до якого прокурор відділу ОСОБА_1 отримав підсумкову оцінку - позитивно.

25. Відповідно до розрахункового листа за грудень, у грудні 2020 року Херсонською обласною прокуратурою позивачу нарахована та сплачена щорічна премія, передбачена абзацом 4 частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру», у розмірі 39 211, 85 грн.

26. Не погоджуючись із діями відповідача з приводу здійснення нарахування заробітної плати у період з 26.03.2020 по 11.09.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 року № 505, замість положень Закону України «Про прокуратуру», позивач звернувся до суду із позовом.

27. Також позивач вважає, що має бути перерахована та виплачена сума щорічної премії за результатами оцінювання за 2020 рік за вирахуванням виплаченої раніше суми у грудні 2020 року, а також підлягають перерахунку та виплаті, як похідні вимоги, оплата допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що нараховувалися та виплачувалися 19.02.2020 та 30.03.2020, у відповідності до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», які розраховувалися з розміру посадового окладу у сумі 5 730, 00 грн., без врахування положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

Оцінка Верховного Суду

28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

30. Спірним питанням у межах цього касаційного провадження є застосування частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 до прокурорів, які не пройшли атестацію у період заходів реформування прокуратури.

31. Так, Верховним Судом сформовано правову позицію з приводу застосування у подібних правовідносинах частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 до прокурорів, які не пройшли атестацію у період заходів реформування прокуратури, зокрема у постановах від 26.05.2022 у справі № 540/1268/21, від 14.07.2022 у справах № 160/13767/20, № 240/1984/21.

32. Водночас, доводи та вимоги касаційної скарги обґрунтовуються необхідністю відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.05.2022 у справі № 540/1268/21, від 14.07.2022 у справах № 160/13767/20, № 240/1984/21.

33. Перш за все, Верховний Суд звертає увагу на те, що Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.

34. Єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики (пункт 4 частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

35. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.

36. За змістом частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

37. У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom»), заява № 27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

38. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість), зміни суспільного контексту.

39. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

40. Висновки, сформовані Верховним Судом у постановах від 26.05.2022 у справі № 540/1268/21, від 14.07.2022 у справах № 160/13767/20, № 240/1984/21 щодо застосування частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахування рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020, у подальшому підтримані у постановах від 28.07.2022 у справі № 620/1338/21, від 09.08.2022 у справі № 240/15182/21, від 11.08.2022 у справі № 120/3931/21-а, від 18.08.2022 у справі № 200/2499/21-а, від 08.09.2022 у справі № 360/931/21, від 29.09.2022 у справі № 160/3129/21 та ін.

41. Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних постановах, є релевантними до обставин цієї справи, а тому колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків і надалі зауважує таке.

42. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів визначаються Законом України «Про прокуратуру», який набрав чинності 15.07.2015.

43. Частиною першою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

44. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством (частина друга статті 81 Закону України «Про прокуратуру»).

45. Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат (частина третя статті 81 Закону України «Про прокуратуру»).

46. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора регіональної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Генеральної прокуратури України - 1,3 (частина четверта статті 81 Закону України «Про прокуратуру»).

47. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома статті 81 Закону України «Про прокуратуру»).

48. Пунктом 5 Розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» визначено, що положення цього Закону, в тому числі статті 86, що регулює пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури, поширюється на слідчих органів прокуратури до початку діяльності державного бюро розслідувань.

49. Водночас підпунктом 5 пункту 63 Розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу доповнено, зокрема, пунктом 26, яким, серед іншого, визначено, що стаття 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

50. На підставі цієї норми оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснювалася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (далі - Постанова № 505), яка була чинною в оспорюваному позивачем періоді.

51. Згідно з пунктами 1, 2, 6 Постанови № 505 затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5; надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці: 1) установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів, а також зазначено, що видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснюється в межах затвердженого фонду оплати праці.

52. Законом України від 19.09.2019 № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», що набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури.

53. Цим Законом до статті 81 внесені зміни, зокрема частини третю, четверту викладено в такій редакції:

«Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.

54. Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 справа № 1-223/2018 (2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Визначено, що це положення втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

55. За приписами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

56. Аналогічне положення міститься у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України». Окрім цього у статті 97 цього Закону визначено, що Конституційний Суд України у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

57. У Рішенні від 26.03.2020 № 6-р/2020 Конституційний Суд України визначив, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, визнаній неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

58. У постанові від 14.07.2022 у справі № 160/13767/20, Верховний Суд наголосив, що принцип законності вимагає, щоб органи державної влади мали дозвіл на вчинення певних дій та в наступному діяли виключно в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

59. У цьому зв`язку Верховний Суд підкреслив, що правове регулювання оспорюваних позивачем питань щодо виплати заробітної плати, визначено спеціальним законодавчим актом - Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», яким передбачена переатестація прокурорів. Отже, на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі, діяла нова редакція статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

60. Сам Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» визначає умови переведення прокурорів, процедуру проходження атестації і відповідно порядок оплати праці прокурорів на період проведення їх атестації.

61. Згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

62. Отже, правовий статус зазначених вище прокурорів, який вони мали до набрання чинності цим Законом, характеризується і державними гарантіями щодо виплати заробітної плати з відповідних джерел фінансування. Тобто правове регулювання оплати праці, яке існувало до прийняття спеціального Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», здійснювалося у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

63. Системний аналіз приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» дозволяє зробити висновок, що на зазначений період (тобто до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури) оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до Постанови № 505, яка була чинною у спірному періоді.

64. Водночас, ті прокурори, які переведені на посаду прокурора в обласні прокуратури, отримують заробітну плату згідно зі статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

65. Верховний Суд звертає увагу, що положеннями пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» запроваджено різні підходи до оплати праці прокурорів залежно від проходження чи непроходження атестації.

66. Тому прирівняння посадового окладу позивача до посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури за відсутності факту переведення його на посаду прокурора в ці установи, суперечить вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

67. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 540/1268/21 та від 14.07.2022 у справі № 240/1984/21 та ін.

68. Стосовно застосування рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, Верховний Суд у наведених справах зазначив таке.

69. Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, сформульованої у цьому рішенні (абзаці одинадцятий підпункту 2.2 пункту 2), заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом.

70. Таким чином, Конституційний Суд України дав тлумачення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, яка водночас відповідно до іншого рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 №5-р (II)/2020 вказує на те, що за новим конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.

71. Конституція України, як неодноразово зазначив Верховний Суд у своїх постановах від 21.09.2021 у справі № 160/6204/20, від 13.10.2021 у справі № 560/4176/19, від 26.11.2021 у справі № 200/14545/19-а, віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання прокурорів. Таке оцінювання було визначено на законодавчому рівні і стосувалось без винятку усіх прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.

72. Тобто Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020, на яке посилається позивач, стосується приписів статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, офіційне тлумачення яких здійснено в розумінні статті 131-1 Основного Закону України і пов`язане з організацією і порядком діяльності прокуратури нової якості - функцією кримінального обвинувачення та проведення кадрового перезавантаження через оцінювання прокурорів. А тому застосування статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» без обмежень у цій справі, пов`язується із фактом переведення прокурорів (після їхньої атестації) на посади в «новоутворені»/»оновлені» прокуратури (відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»).

73. Тож за висновком Верховного Суду у вказаних справах, до прокурора, який не пройшов успішно атестацію та не переведений за її наслідками на посаду в Офіс Генерального прокурора, обласну чи окружну прокуратури, застосуванню підлягають приписи абзацу 3 пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме Постанови № 505.

74. Судом апеляційної інстанції у цій справі установлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 07.07.2020 № 1 «Про успішне проходження атестації» наказом керівника Херсонської обласної прокуратури від 11.09.2020 № 548к переведений на посаду прокурора відділу представництва інтересів держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності управління представництва інтересів держави в суді Херсонської обласної прокуратури, та з цієї дати позивач отримує заробітну плату згідно зі статтею 81 Закону України «Про прокуратуру».

75. Тому, в період з 26.03.2020 по 11.09.2020, позивач не був прокурором, який успішно пройшов атестацію, а тому у спірний період застосуванню підлягали приписи абзацу 3 пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме: Постанови № 505.

76. Верховний Суд ще раз наголошує, що при вирішенні спірних правовідносин вважає за необхідне врахувати вже сформовані Верховним Судом за подібних правовідносин висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права та не вбачає підстав для відступу від таких.

77. Посилання позивача в додаткових пояснення, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває справа за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», юридична позиція за результатами розгляду якої матиме значення для вирішення цієї справи, судом касаційної інстанції відхиляється з огляду на таке.

78. Як зазначалося вище, відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

79. З урахуванням чого, прийняте Конституційним Судом України рішення за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не може поширювати свою дію на спірні правовідносини та не впливають на вирішення цієї справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80 Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

81. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Висновки щодо розподілу судових витрат

82. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 у справі № 620/6587/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж. М. Мельник-Томенко

Судді А. В. Жук

Н.М. Мартинюк