У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Новодворської О.І.

суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.

при секретарі Поправка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 06 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Донецької облдержадміністрації про скасування дисциплінарного стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 06 квітня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов'язання Управління освіти Донецької облдержадміністрації скасувати наказ № 1301-к від 04.11.2009 року про оголошення їй догани відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, задовольнивши її позовні вимоги, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушенні норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів цивільної справи убачається, що 27 січня 2010 року позивачка звернулась в суд із даним позовом, Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду в січні 2010 року з позовом до Управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації (далі - Управління освіти) про скасування дисциплінарного стягнення, посилаючись на те, що

на підставі наказу Управління освіти з 01 вересня 2002 року вона працює вчителем сільськогосподарської праці Зугреської допоміжної загальноосвітньої школи-інтернату для розумово відсталих дітей.

Наказом Управління освіти № 1301-к від 04 листопада 2009 року їй оголошено догану за порушення п. 9 наказу № 84 від 01.09.2008 року директора школи-інтернату в зв'язку з випадком, що стався на її уроці 06 жовтня 2009 року. Позивачка пояснила, що в зазначений день вона проводила урок сільськогосподарської праці в одній з підгруп, на які поділяється клас. За п'ятнадцять хвилин до кінця уроку в кабінет, де вона проводила навчання, увірвалися учні з другої підгрупи і стали бешкетувати й хуліганити. ОСОБА_1 зауважує на тому, що це був восьмий клас, де навчаються вже досить дорослі юнаки. Вона спробувала випроводити дітей іншої підгрупи, але діти вже її підгрупи не дали цього зробити, бо вони також були збуджені. Оскільки в цей момент в учбовому корпусі завуча не було, вона зажадала від учнів іншої підгрупи покинути кабінет. Тоді хулігани вибігли на вулицю аж до проїзної частини дороги, а за ними й діти її підгрупи. Вона вимушена була вибігти за ними, щоб бути поруч. Таким чином, вона весь час була разом з дітьми, наказ керівництва не порушувала і це не заподіяло шкоди життю і здоров'ю дітей.

05 листопада 2009 року вона дізналася про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Зазначила, що при проведенні службового розслідування не було враховано, що події відбулися восени, коли загострюються всі захворювання, тобто у дітей, які є розумово відсталими, також були загострені їх діагнози. В цей день у неї відбувся серйозний конфлікт з одним з учнів восьмого класу, вона навіть зверталася до міліції. Також ніхто з керівництва не встановив, з якого саме класу і чиї діти бігали поблизу проїжджої частини дороги. Крім того, з доповідною вихователя ОСОБА_3, яка не має реєстрації, її ніхто не ознайомив. Вимоги до неї щодо надання пояснень директору школи вважає безпідставними, оскільки вимагати це може лише юридична особа - Управління освіти, а туди її ніхто не викликав. Отже акт був складений по факту її відмови від надання пояснень, а не по факту того, що трапилося. Вважала, що відповідач незаконно притягнув її до дисциплінарної відповідальності, оскільки дисциплінарне стягнення накладено на неї за порушення пункту наказу, що не передбачено законодавством, а не вказано, який пункт Правил внутрішнього трудового розпорядку вона порушила. Зважаючи на вказане просила зобов'язати відповідача скасувати наказ № 1301-к від 04.11.2009 року про оголошення їй догани.

Відповідач Управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації в особі Будзинського С.А., діючого за довіреністю, в судовому засіданні позов не визнав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Управління освіти № 1301-к від 04 листопада 2009 року позивачка ОСОБА_1 притягнута до дисциплінарної відповідальності і їй оголошено догану за порушення трудової дисципліни навчального процесу і п. 9 наказу № 84 по школі-інтернату від 01.09.08р. «Про відповідальність педагогічних працівників школи-інтернату за життя і здоров'я дітей», що мало місце 13 листопада 2008 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачки, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ст. 147-1 КЗпроП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника. П.п. 1.3 п.1 Наказу № 210-к Управління освіти від 28.03.2008 року передбачено, що застосування дисциплінарних стягнень, зокрема до педагогічних працівників закладів комунальної власності, здійснюється на підставі наказів Управління освіти.

Згідно ст. 148 КЗпроП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Як вбачається з наказу Управління освіти № 1502-к від 24 листопада 2008 року про догану ОСОБА_1, її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за проступок, що мав місце 13 листопада 2008 року, тобто в межах строків, встановлених законодавством.

У відповідності до вимог ст. 149 КЗпроП України комісія по службовому розслідуванню події на уроці сільськогосподарської праці вчителя ОСОБА_1 зажадала від позивачки письмових пояснень щодо факту порушення нею трудової дисципліни, але отримала усну відмову, про що 10.10.2009 року було складено відповідний акт членами комісії в кількості 5 осіб. Таким чином, позивачка ОСОБА_1 не дала можливості всебічно та досконало оцінити ситуацію, що склалася, та шкільна комісія при розгляді порушення трудової дисципліни виходила лише з доповідних записок.

Згідно наказу № 84 від 01.09.2008 року по Зугреській спеціальній загальноосвітній школі-інтернату для розумово відсталих дітей «Про відповідальність педагогічних працівників школи-інтернату за життя і здоров'я дітей», кожний вчитель, вихователь несе персональну юридичну відповідальність за життя і здоров'я учнів і тому на уроках, у позакласній виховній роботі необхідно передбачати всі умови забезпечення повної безпеки учнів шляхом постійного нагляду і неухильного виконання установлених вимог і правил. Згідно п. 9 цього наказу категорично забороняється залишати дітей без нагляду педагога, самостійну роботу в навчальних майстернях, залишати учнів в спортивному залі, на спортивних майданчиках, в саду та на пришкільній ділянці. З листа ознайомлення з цим наказом вбачається, що позивачка дійсно була ознайомлена з ним.

Виходячи з того, що кілька учнів школи-інтернату для розумово відсталих дітей під час уроку, який проводила позивачка, перебували на вулиці біля учбового корпусу поблизу проїжджої частини дороги без нагляду вчителя, що створило загрозу їх життю та здоров'ю, суд обгрунтовано вважав, що вчитель ОСОБА_1 порушила вимоги вищевказаного наказу та прийшов до висновку, що наказ Управління освіти № 1301-к від 04 листопада 2009 року винесений правомірно з дотриманням діючого законодавства України та локальних нормативно-правових актів і в межах компетенції.

Довід апеляційної скарги про те, що при проведенні службового розслідування та в судовому засіданні не було встановлено з якого саме класу і чиї діти бігали поблизу проїзної частини дороги, спростовується матеріалами справи і поясненнями свідків в судовому засіданні.

Так, з доповідної записки ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 не передала вихователю групу учнів після останнього уроку, діти без нагляду бігали по плацу міста. З доповідної ОСОБА_5 видно, що вихователь ОСОБА_3 доповіла про знаходження дітей її класу без нагляду вчителя сільськогосподарської праці ОСОБА_1 В протоколі засідання комісії щодо службового розслідування в поясненнях ОСОБА_3 зазначено, що діти, які підбігли до вихователя на вулиці, самі повідомили їй про перебування їхнього вчителя ОСОБА_1 в учбовому корпусі. Все зазначене свідки ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили в судовому засіданні.

Довід позивачки про те, що вона фактично передала дітей іншому вихователю спростовується поясненнями класного керівника ОСОБА_3, та свідка ОСОБА_7

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, також, не спростовують висновків суду.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового про задоволення позову немає.

Керуючись ст., ст. 308, 313,315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 06 квітня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді: