ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10489/23

провадження № 1-кс/753/2150/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" червня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 - захисника підозрюваного ОСОБА_4 про забезпечення дотримання прав підозрюваного в порядку статті 206 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2023 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява адвоката ОСОБА_3 в порядку статті 206 КПК України.

У заяві адвокат зазначає, що ОСОБА_4 з 27 грудня 2022 року утримується в Ізоляторі тимчасового утримання (далі - ІТТ), в той час як підозрюваний має утримуватися під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор». ОСОБА_3 повідомив, що відсутні підстави для вжиття до нього заходів забезпечення безпеки та утримання його в ІТТ, порушено його права, передбачені ст.12 ЗУ "Про попереднє ув`язнення". Окрім того, адвокат зазначив, що ОСОБА_4 так і не було надано можливості зустрітися з родичами протягом 6 місяців, а тривале тримання підозрюваного в ІТТ не відповідає вимогам ст. 25 Загальної декларації прав людини, статті 49 Конституції України та іншим законодавчим актам.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 21 червня 2023 року заяву передано судді ОСОБА_1 .

У судовому засідання 23 червня 2023 року старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 було долучено до матеріалів клопотання копію постанови про внесення змін до групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001445 від 26 грудня 2022 року. Судове засідання було відкладено на 28 червня 2023 року на 09:30 год. у зв`язку із неявкою адвоката ОСОБА_3

27 червня 2023 року до суду від старшого слідчого ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 надійшла заява про долучення до матеріалів клопотання копію постанови про застосування заходів безпеки від 28 грудня 2022 року, копію постанови про застосування заходів безпеки від 15 травня 2023 року, копію постанови про продовження заходів безпеки від 26 червня 2023 року, копію ухвали від 23 червня 2023 року від 23 червня 2023 року.

У судовому засіданні 28 червня 2023 року адвокат ОСОБА_3 підтримав доводи, викладені у його клопотанні, наголосив, що ОСОБА_4 має утримуватись в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», проте він досі знаходиться в ІТТ, просив суд врахувати звіт за результатами моніторингового візиту до ізолятора тимчасового утримання ГУ НП в м. Києві, долучене до скарги, а також зауважив, що постанови про застосування заходів безпеки до ОСОБА_4 не оскаржувались ним, бо у нього їх не було.

Вивчивши доводи клопотання та документи долучені до нього, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно із статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог статті 11 КПК України під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.

При цьому, у статті 28 Конституції України зазначається про те, що кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Аналогічна позиція дублюється і у статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Згідно з частиною першою статті 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

За змістом частини другої статті 206 КПК України, яка встановлює загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини визначено, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

Отже, законодавець визначає, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створить у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності правових підстав для такого позбавлення.

За результатами вивчення заяви адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 в порядку статті 206 КПК України на незаконне тримання його під вартою, слідчим суддею не отримано відомостей, які б створювали обґрунтовану підозру про те, що останній утримується під вартою за відсутності правових підстав для позбавлення свободи особи.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув`язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про попереднє ув`язнення» визначено, що підставою для попереднього ув`язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.

Так, відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 травня 2023 року ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 27 червня 2023 року, а ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено до 22 серпня 2023 року. Тобто, станом на день подання та розгляду скарги адвоката, тримання під вартою підозрюваного відбувається на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

З доданих до клопотання документів вбачається, що постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 , про застосування заходів безпеки від 28 грудня 2022 року визначено утримання ОСОБА_4 в умовах ІТТ до припинення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 , про продовження заходів безпеки від 26 червня 2023 року, визначено утримання ОСОБА_4 в умовах ІТТ до припинення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, у клопотанні та у судовому засіданні захисник не заперечував факт утримання ОСОБА_4 під вартою на підставі рішення компетентного суду, в порядку КПК України.

Отже, наведене дає підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 утримується під вартою на підставі вмотивованого рішення суду про обрання запобіжного заходу, тобто не є особою, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили чи не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Так, відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (далі - Закону) забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров`я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

Згідно із частиною другою статті 3 цього Закону рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону, безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, забезпечується заходами, зазначеними у статтях 8, 11, 15, 16 цього Закону, за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи: а) переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання; б) окреме тримання.

Отже, в ході судового розгляду встановлено необхідність утримання ОСОБА_4 в Ізоляторі тимчасового тримання ГУ НП у м. Києві у зв`язку із застосуванням відносно нього заходів безпеки на підставі постанов слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України про застосування заходів безпеки від 28 грудня 2022 року та про продовження застосування заходів безпеки від 15 травня 2023 року та від 26 червня 2023 року, копії яких були надані суду.

Крім того, слідчий суддя наголошує на тому, що в цьому випадку не перевіряє наявність приводів та підстав для застосування заходів безпеки до підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки таке питання має вирішуватись слідчим суддею в окремому порядку, а саме при розгляді скарги за статтею 303 КПК України.

Так, відповідно до пункту 6 частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.

Розгляд питання застосування заходів безпеки в порядку статті 206 КПК не входить до компетенції слідчого судді.

Таким чином, слідчий суддя не вбачає правових підстав для задоволення заяви адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_6 , про забезпечення дотримання прав підозрюваного шляхом його переведення з Ізолятора тимчасового тримання до ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Стосовно вимоги адвоката щодо зобов`язання уповноважених осіб ГСУ НПУ та Офісу Генерального прокурора вжити заходів та надати підозрюваному дозвіл на побачення із дружиною та братом, слідчий суддя зазначає, що до скарги адвокатом долучено відповідь від Офісу Генерального прокурора від 2 червня 2023 року про те, що через застосування до підозрюваного заходів безпеки, питання стосовно його побачення з дружиною та братом потребує додаткового часу.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 11, 26, 206, 369-372 КПК України, ст. ст. 1, 3, 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», ст. ст. 1, 3, 19, 20 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання адвоката ОСОБА_3 - захисника підозрюваного ОСОБА_4 про забезпечення дотримання прав підозрюваного в порядку статті 206 КПК України - залишити без задоволення.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 право на оскарження постанови слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України про продовження застосування заходів безпеки від 26 червня 2023 року на підставі пункту 6 частини першої статті 303 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1