П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/5642/22

Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В. Дата і місце ухвалення: 19.04.2023р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив суд:

-визнати протиправною відмову Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в надані позивачу відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

-зобов`язати Вознесенський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як здобувачу вищої освіти за денною формою навчання, та довідку за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ч.2 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є студентом ІІ циклу (магістратура) денної форми навчання на контрактній основі Державного університету міста Комрат Республіки Молдова. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із письмовою заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як здобувачу вищої освіти за денною формою навчання. Однак, відповідач листом від 30.11.2022р. відмовив позивачу в наданні відстрочки від призову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває в статусі призовника та не є військовозобов`язаним, а також на те, що призовна комісія під час введення воєнного стану та проведення мобілізації утворена не буде. Таку відмову позивач вважає незаконною та зазначає, що в ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» законодавець чітко розмежував підстави для отримання відстрочки за мобілізацією військовозобов`язаними (ч.1 ст.23) та іншими категоріями громадян (ч.3 ст.23).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.11.2022р. №722 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язано Вознесенський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ч.2 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як здобувачу вищої освіти за денною формою навчання, та видати довідку за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ч.2 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки судовий збір у сумі 793,92 грн. на користь ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаним рішенням Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 19.04.2023р. з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача, що чинним законодавством не передбачено призову на військову службу під час мобілізації громадян з числа призовників, а тому на позивача, як призовника, не розповсюджуються положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в тому числі ст.23 вказаного Закону. На підставі ст.17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призовники мають право на отримання відстрочки лише від проходження строкової служби, а не на період мобілізації.

Також, апелянт посилається на те, що жодним нормативно-правовим актом не визначено форми довідки про надання відстрочки від призову по мобілізації, а тому судом необґрунтовано зобов`язано Вознесенський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видати ОСОБА_1 довідку за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач стверджує, що положення ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поширюють свою дію на призовників. Посилання апелянта на неможливість надання довідки про відстрочку від мобілізації у зв`язку з відсутністю її типової форми є несуттєвими, оскільки довідка, як документ інформаційного характеру, набуває юридичної сили за наявності відповідних реквізитів, визначених ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та з 23.01.2018р. взятий на військовий облік Вознесенським районним ТЦКтСП, про що свідчить посвідчення про приписку до призовної дільниці №88/24/В/2001/1 від 26.08.2018р.

Згідно довідки №363 від 08.09.2022р. на підставі наказу про зарахування №293-С від 09.08.2022р. ОСОБА_1 прийнятий на навчання до Державного Комратського університету на економічний факультет (республіка Молдова) денної форми навчання з 01.09.2022р. Термін навчання 2 роки з 01.09.2022р. до 30.06.2024р.

19.09.2022р. ОСОБА_1 звернувся до Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, в якій просив надати йому відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як здобувачу фахової вищої освіти за денною формою освіти.

Листом від 30.11.2022р. Вознесенський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з посиланням на те, що підставі вказаної норми відстрочка від призову на військову службу за мобілізацією надається тільки військовозобов`язаним. Призовникам відстрочка від призову на строкову військову службу, відповідно до ст.17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», надається за рішенням районної (міської) призовної комісії. Зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку призовників ІНФОРМАЦІЯ_2 і не має відстрочки від призову на строкову військову службу, яка може бути йому надана лише за рішенням призовної комісії, яка, в свою чергу, буде утворена не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації.

Не погоджуючись з вказаною відмовою Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про надання відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача, що відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, так як являється студентом денної форми здобуття освіти. При цьому, суд визнав необґрунтованими посилання відповідача на те, що ст.23 вказаного Закону поширюється лише на військовозобов`язаних та резервістів, зазначивши, що частина третя статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає випадки, за яких не підлягають призову не лише військовозобов`язані, а взагалі всі громадяни.

Оскільки суд встановив, що позивач має право на відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а довідка за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією є документом, що підтверджує право позивача на відстрочку, тому, за висновками суду першої інстанції, Вознесенський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протиправно відмовив у видачі ОСОБА_1 відповідної довідки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону №2232-XII).

Згідно ч.9 ст.1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно ч.1 ст.15 Закону №2232-XII на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).

Відстрочка від призову на строкову військову службу визначена положеннями ст.17 Закону №2232-XII, у відповідності до ч.1 якої відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров`я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Приписами ч.8 ст.17 Закону №2232-XII передбачено, що відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються:

у закладах загальної середньої освіти ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;

у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти;

у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного ступеня освіти;

у закладах середньої або вищої духовної освіти з денною формою навчання;

в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Відстрочка від призову на строкову військову службу також надається громадянам України, які проходять військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу при вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. Така відстрочка надається на весь період проведення військової підготовки та на строк, що триває від завершення такої підготовки до присвоєння громадянину України первинного військового звання офіцерського складу, але не довше ніж до кінця поточного року після завершення підготовки.

Відповідно до ч.9 ст.17 Закону №2232-XII право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у закладах освіти інших держав.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022р. строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію» (затвердженим Законом України від 03.03.2022р. №2105-ІХ) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та триває мобілізація.

Відповідно до визначень, які наведені у ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII (далі - Закон №3543-XII ):

мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Поряд з цим, ст.23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Частиною першої статті 23 Закону №3543-ХІІ визначено категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації

Відповідно до положень ч.3 ст.23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Отож, студенти, що навчаються на очній формі у передвищому або професійно-технічному або вищому навчальному закладі за кордоном мають право на звільнення від мобілізації при документальному підтвердженні цієї підстави.

Твердження апелянта про те, що ст.23 Закону №3543-ХІІ стосується лише військовозобов`язаних і резервістів колегія суддів вважає помилковими, оскільки частиною першою статті 23 Закону №3543-ХІІ визначено категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Частиною третьою вказаної статті Закону визначено перелік інших категорій, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; вказана норма не містить вказівки на поширення її дії тільки на військовозобов`язаних осіб чи осіб, які перебувають в резерві ЗСУ.

На користь висновку колегії суддів про те, що положення ч.3 ст.23 Закону поширюють свою дію і на призовників свідчать і положення ч.3 ст.3 Закону №3543-ХІІ, згідно якої зміст мобілізаційної підготовки становить, серед іншого, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.

До того ж, у відповідності до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (статті 20,22).

Враховуючи, що на даний час ОСОБА_1 виповнилося повних 21 років та він перебуває в статусі призовника, тому, на підставі вказаних норм, він може бути прийнятий на військову службу під час мобілізації, а тому, відповідно, на нього розповсюджуються вимоги Закону №3543-XII, в тому числі положення частини 3 статті 23.

Апелянт, стверджуючи про те, що ОСОБА_1 має право тільки на відстрочку від призову на строкову військову службу на підставі ст.17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», за рішенням районної (міської) призовної комісії, одночасно зазначає, що призовні комісії не утворювалися у зв`язку з скасуванням Указом Президента України від 11.04.2022р. №230/2022 «Про внесення змін до Указу Президента України від 29 грудня 2021 року №687/2021» призовів на строкову військову службу у 2022 році.

Зазначене дає підстави колегії суддів для висновку, що під час дії мобілізації вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу покладено саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Варто зазначити що частиною четвертою статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» передбачено заборону у воєнний час на виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022р. №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі -Положення №154), відповідно до п.1 якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 8 Положення №154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до п.9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016р. №921 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі -Порядок №921, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.2 Порядку №921, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

Згідно п.16 Порядку №921 військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:

для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

для військовозобов`язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного.

Відтак, з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для здобуття освіти особа повинна надати відповідний доказ з приводу того, що вона є здобувачем професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються саме за денною або дуальною формами здобуття освіти, за наслідками якого відповідними військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність у особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для здобуття освіти, про що вчиняється ними відповідний запис у військово-облікових документах - посвідченні про приписку до призовної дільниці чи відмітка у військовому квитку.

На підставі викладеного у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року колегія суддів не вбачає.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції допущено описку в зазначенні норми Закону №3543-ХІІ, на підставі якої позивач має право на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією (замість ч.3 ст.23 Закону зазначено ч.2 ст.23 Закону). Зазначена помилка може бути виправлена судом в порядку ст.253 КАС України.

Відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 липня 2023 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук