ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5327/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2023 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засіданняМаксимович А.Я.,

представника позивача Одаренко К.О.,

представника відповідача Рибака Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , (далі позивач) до Львівської митниці Держмитслужби код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, 1 (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про відмову у внесенні змін до митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022;

- зобов`язати Львівську митницю Держмитслужби внести зміни до митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022 саме: Одержувачем є ОСОБА_2 , Декларантом - компанія Холтед, місце розвантаження - м. Одеса Товар - автомобіль швидкої медичної допомоги, марка RENAULT TRAFIC, VIN: НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , 2003 року випуску, паливо - дизель.

Ухвалою від 27.03.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 06.04.2023 суд перейшов зі спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач помилково здійснив неправильне оформлення належного йому автомобіля, що стало причиною порушення митного законодавства України, а тому не має можливості здійснити митне оформлення транспортного засобу, поставити на облік належний йому транспортний засіб та сплатити відповідні платежі до бюджету. Відповідач здійснив митне оформлення належного позивачу автомобіля та відповідно лікарських засобів, що є гуманітарною допомогою з численними порушеннями. Працівниками митного органу під час оформлення автомобіля не було перевірено дані, зазначені у митній декларації, повністю проігноровано обов`язок щодо перевірки поданої митної декларації, що стало причиною неналежного, помилкового та відповідно незаконного митного оформлення автомобіля позивача, як гуманітарну допомогу. Відповідач не визнав наявність підстав для внесення змін до митної декларації, відмовив у внесенні таких змін з формальних підстав.

13.04.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що декларування товарів в якості гуманітарної допомоги здійснюється за декларативним принципом, такі не підлягають оподаткуванню митними платежами, в тому числі і ввізним митом, та враховуючи те, що Декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою не передбачає внесення коду згідно УКТ ЗЕД, а відтак, обов`язку перевіряти правильність визначення декларантом коду згідно УКТ ЗЕД у митниці немає. Позивач при ввезенні на митну територію України, та маючи намір здійснити митне оформлення належного йому транспортного засобу в режимі імпорту, попередню митну декларацію, як того вимагає чинне законодавство не подавав, як і не подав додаткову митну декларацію, а натомість, подавши Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, заявив транспортний засіб гуманітарною допомогою.

Щодо посилання представника позивача на пункт 37 Положення про митні декларації, яким визначено порядок внесення змін до митної декларації після завершення митного оформлення, то слід зазначити, що такі зміни можуть вноситися до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа. Декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, що є додатком 1 до Постанови №174 не є митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа, оскільки позивач, як було зазначено, ні попередньої митної декларації, ні додаткової до митного оформлення не подавав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

09.05.2022 позивач на підставі усної домовленості придбав у Польщі автомобіль RENAULT TRAFIC, S5 4847 2003-03-17, номер кузова НОМЕР_2 , 2003 року випуску.

Позивач подав до митного оформлення Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022, до якої включено придбаний автомобіль та медикаменти в обсязі 950 кг, що слугувало підставою для пропуску цих товарів через митний кордон України у статусі гуманітарної допомоги. У цій декларації вказано відправником позивача, а отримувачем Товариство Червоного Хреста України м. Миколаїв.

Надалі позивач звернувся до відповідача із заявою від 30.08.2022, в якій просив надати дозвіл на внесення змін до митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022, а саме змінити цільове призначення автотранспорту RENAULT TRAFIC, S5 4847 2003-03-17, номер кузова НОМЕР_2 , який помилково оформлений як гуманітарна допомога.

Листом від 07.09.2022 №7.4-1/28-05/10/17379 відповідач відмовив позивачу у внесенні змін до Декларації.

Позивач подав до Державної митної служби України звернення від 02.01.2023 щодо надання дозволу на внесення змін до митної декларації та відміну помилково оформленої декларації.

Листом від 12.01.2023 Державна митна служба України повідомила позивача про те, що митні формальності щодо зазначеного у зверненні транспортного засобу виконані в повному обсязі, внесення змін або оформлення нової декларації у випадку, про який йдеться у зверненні, Постановою №174 не передбачено.

Вважаючи рішення відповідача про відмову у внесенні змін до митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022 протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 287 Митного кодексу України (далі МК України) при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товари, визначені відповідно до Закону України Про гуманітарну допомогу Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України як гуманітарна допомога, звільняються від оподаткування ввізним митом.

Гуманітарна допомога, що надається Україною, при її вивезенні за межі митної території України звільняється від сплати вивізного мита.

Згідно з понятійним апаратом Закону України Про гуманітарну допомогу від 22.10.1999 № 1192-XIV (далі Закон України Про гуманітарну допомогу):

- гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України Про благодійну діяльність та благодійні організації;

- отримувачі гуманітарної допомоги - такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, зокрема, громадські організації осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації, творчі спілки, а також громадські організації, створені для здійснення передбаченої їх статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності.

У частині першій статті 6 Закону України Про гуманітарну допомогу встановлено, що визнання товарів (робіт, послуг) гуманітарною допомогою здійснюється спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги у кожному конкретному випадку з урахуванням особливостей, які установлені у цій статті.

З метою врегулювання питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України прийняв постанову Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану від 01.03.2022 №174 (далі Постанова №174), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги (у тому числі таких товарів гуманітарної допомоги, як спеціальні засоби індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії згідно з УКТЗЕД 6506 10 80 00; бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії згідно з УКТЗЕД 6211 43 90 00), виготовлені відповідно до військових стандартів, зокрема стандартів НАТО, або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб`єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону; нитки для виготовлення бронежилетів, що класифікуються у товарних підкатегоріях згідно з УКТЗЕД 5402 11 00 00 та 5407 10 00 00; тканини (матеріали) для виготовлення бронежилетів, що класифікуються у товарних підкатегоріях згідно з УКТЗЕД 3920 10 89 90, 3921 90 60 00, 5603 14 10 00, 6914 90 00 00) від донорів (у значенні Закону України Про гуманітарну допомогу) здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Декларація може створюватися в електронній формі засобами інформаційно-комунікаційних систем та подаватися до митного органу шляхом інформаційної взаємодії інформаційно-комунікаційних систем або роздруковуватися разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-код, штрих-код, цифровий код тощо) для подання її митним органам у паперовій формі. Електронні копії декларацій, що подані митним органам у паперовій формі та містять унікальні електронні ідентифікатори, створюються митними органами в інформаційно-телекомунікаційній системі митних органів з використанням засобів взаємодії інформаційно-комунікаційних систем.

Як видно з матеріалів справи, до митного оформлення позивач подав Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022, до якої включено вказаний автомобіль RENAULT TRAFIC, S5 4847 2003-03-17, номер кузова НОМЕР_2 , 2003 року випуску, що слугувало підставою для пропуску цього товару через митний кордон України у статусі гуманітарної допомоги.

Суд звертає увагу позивача на положення абзацу третього пункту 1 Постанови №174, яке встановлює, що товари, пропуск яких здійснюється відповідно до абзацу першого цього пункту, визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Тобто декларант при перевезенні через митний кордон гуманітарної допомоги подає декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, що не потребує будь-яких рішень державних органів для пропуску такого товару.

Суд зауважує, що відповідно до пунктів 3, 4 Постанови №174 Кабінет Міністрів України постановив Державній митній службі та Державній прикордонній службі на період воєнного стану забезпечити невідкладний пропуск через державний кордон України гуманітарної допомоги.

Керівникам митниць, прикордонних загонів сприяти якнайшвидшому одержанню державою військової допомоги та гуманітарної допомоги.

Таким чином, отримавши від позивача Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022 відповідач, виконуючи вимоги Постанови №174, забезпечив невідкладне оформлення задекларованих товарів.

Суд не бере до уваги доводи сторони позивача про порушення митним органом вимог законодавства при оформленні автомобіля та лікарських засобів, як-то неналежна перевірка посадовими особами поданої позивачем декларації, адже позивач заявив позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови у внесенні змін до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022, та не оскаржує дій відповідача при проведенні митного оформлення. Тобто у межах визначеного позивачем предмета позову суд надає оцінку правомірності відмови відповідача у внесенні змін до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022, та не оцінює дії митного органу при митному оформленні задекларованих позивачем товарів.

З приводу аргументів позивача про наявність підстав для зміни митної декларації відповідно до положень МК України, то суд враховує таке.

Відповідно до частин першої - третьої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний підпис, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено МК України, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

У частині восьмій статті 257 МК України передбачено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, які визначені у цій частині.

Згідно з частиною першою статті 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.

Попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 МК України) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України (частина перша статті 259 МК України).

У частині шостій статті 259 МК України визначено, що при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред`явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов`язковими.

Відповідно до частин дванадцятої, тринадцятої статті 259 МК України якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.

Попередня митна декларація, за якою митним органом здійснено випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред`явлення їх цьому митному органу відповідно до частини п`ятої цієї статті, або попередня митна декларація разом з додатковою декларацією, поданою відповідно до частини тринадцятої цієї статті, становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку.

Зважаючи на викладені положення, суд наголошує на тому, що позивач, заявляючи про намір митного оформлення транспортного засобу в режимі імпорту, не подав до митного оформлення попередню/додаткову митну декларацію.

Суд вважає слушними заперечення представника відповідача про те, що позивач безпідставно покликається на положення постанови Кабінету Міністрів України Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій від 21.05.2012 № 450, адже така передбачає можливість внесення змін до митної декларації, якої позивач не подавав. Натомість Постанова №174, яка є релевантною до спірних правовідносин, не передбачає можливості внесення змін до поданої позивачем Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що у відповідача не було правових підстав для внесення змін до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022, що вказує на необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Львівської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 03 липня 2023 року.

Суддя Мричко Н.І.