При цьому, примірник №36 відповідача копії витягу з наказу №10дск від 21.06.2021 посвідчено відтиском печатки Благодійної організації- благодійний фонд "Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Пирогова" із зазначенням на печатці коду ЄДРПОУ 399322886.

В той час, як на відтиску печатки, якою посвідчено примірник №37 - позивача зазначено "добровольче формування Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Пирогова", код ЄДРПОУ якого на печатці відсутній. За даними Єдиного реєстру підприємств, установ організацій таке "Добровольче формування як "Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Пирогова" в Реєстрі підприємств, установ, організацій не значиться.

29.07.2021, ОСОБА_1 подав до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" заяву для розгляду питання щодо встановлення йому статусу учасника бойових дій, додавши до заяви вищевказані документи: довідку про участь в АТО/ООС від 24.07.2021 №2294 та копію витягу із наказу Керівника антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведенян АТО від 21.06.2018 №10дск; копії паспорта та ідентифікаційного коду.

30.06.2021, рішенням Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 було відмовлено у встановленні такого статусу у зв`язку з відстуністю підстав, передбачених п.21 ч.1 ст.6 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту".

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Оцінюючи спірні правовідносини суд урахував таке:

ч.2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Положення Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України 26.02.2021 №43, воно визначає порядок створення, організації та роботи, основні функції та завдання міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - міжвідомча комісія).

Міжвідомчу комісію утворює Міністерство у справах ветеранів України відповідно до пункту 5 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 413 (далі - Порядок N 413), пункту 6 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройного конфлікту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року N 604 (далі - Порядок N 604), пункту 7 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року N 336 (далі - Порядок N 336), та пункту 3 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року N 203 (далі - Порядок N 203).

На підставі п.2, 7 розділу ділу 2 Положення №43, Міжвідомча комісія має право: 1) розглядати документи зі спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, надіслані комісіями при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах, щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у підпункті 1 пункту 1 цього розділу, або позбавлення їх такого статусу; 2) розглядати документи щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в підпункті 2 пункту 1 цього розділу, або позбавлення їх такого статусу, надіслані такими особами або командирами добровольчих формувань, у складі яких вони брали участь в антитерористичній операції; 3) розглядати документи щодо надання статусу учасника бойових дій працівникам підприємств, установ, організацій з числа осіб, зазначених у підпункті 3 пункту 1 цього розділу, або позбавлення їх такого статусу, надіслані підприємствами, установами, організаціями або безпосередньо їх працівниками; приймати рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у підпунктах 1 - 3 пункту 1 цього розділу.

Відповідно до розділу 3 Положення №43, рішення про надання статусу учасника бойових дій міжвідомча комісія приймає на підставі:1) документів, надісланих комісіями, утвореними в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), підприємства, установи, організації та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, зазначені у підпункті 1 пункту 1 розділу II цього Положення (далі - комісії), у разі виявлення комісіями спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання; 2) документів, надісланих командирами добровольчих формувань, у складі яких особи, зазначені у підпункті 2 пункту 1 розділу II цього Положення, брали участь в антитерористичній операції, або документів, надісланих безпосередньо такими особами; 3) документів, надісланих підприємствами, установами, організаціями, в яких працювали особи, зазначені у підпункті 3 пункту 1 розділу II цього Положення, або документів, надісланих безпосередньо такими працівниками. Міжвідомча комісія приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій на підставі документів, зазначених у пункті 4 Порядку

№ 413 та пункті 4 Порядку № 203.

Міжвідомча комісія є суб`єктом владних повноважень, який наділений від Мінветеранів України дискреційними повноваженнями, які полягають у можливості вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених Порядками №413, №604 та №336, а саме: повернути документи; надати, відмовити у наданні або позбавити статусу учасника бойових дій; призначити або відмовити у призначенні одноразової грошової допомоги.

Міжвідомча комісія непідконтрольна Мінветеранів, оскільки складається не тільки з працівників Мінветеранів, а й представників Міноборони, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісу Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС та громадських об`єднань.

Згідно із Положенням про Міністерство у справах ветеранів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від27.12.2018 №1175 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від12.04.2023 № 304) (далі - Положення №1175), Мінветеранів є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Приписами пп.14 п.4 Положення №1175 передбачено, що Мінветеранів організовує та координує роботу з питань надання, позбавлення статусу учасника бойових дій та призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Таким чином Міжвідомча комісія, рішення якої оскаржує позивач, та Мінветеранів є самостійними суб`єктами владних повноважень, до кожного з яких можуть бути заявлені позовні вимоги.

Виключний перелік осіб, які визнаються учасниками бойових дій, визначений ст.6 Закону України від 22.10.1993 №3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Пунктами 19-25 ч.1 ст.6 Закону №3551 визначені різні категорії осіб, які можуть отримати статус учасника бойових дій, та встановлено різний механізм отримання такого статусу. Зокрема, відповідно до п.21 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, діючій станом на момент виникнення спірних правовідносин 2017 рік) статус учасника бойових дій надавався, зокрема, учасниками бойових дій визнаються особи, які у період до набрання чинності Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Дія абзацу першого цього пункту не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також на осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність).

Рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в п.21 ч.1 ст.6 Закону №3551-ХІІ, визначений Порядком №413.

Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є (але не виключно) такі документи: а) довідка органів, які згідно із Законом України "Про боротьбу з тероризмом" визначені суб`єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, про період безпосереднього виконання особою бойових завдань антитерористичної операції в районах її проведення у взаємодії із зазначеними в абзаці першому цього пункту суб`єктами; б) витяг із наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України про залучення особи до проведення антитерористичної операції. У разі відсутності зазначених документів підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є: для осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, - свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, підпис на яких має бути засвідчено нотаріально; для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва, - свідчення (заява) не менше ніж двох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, підпис на яких має бути засвідчено нотаріально, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосереднього залучення до виконання завдань антитерористичної операції.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 Розділу ІІ вказаного вище Положення №43 основними завданнями Міжвідомчої комісії є, зокрема: надання статусу учасника бойових особам, зазначеним в пункті 21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Міжвідомча комісія приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій на підставі документів, зазначених у пункті 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 та пункті 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №203, -пункт 2 Розділу ІІІ Положення №43.

Аналіз вищезазначених норм законодавства дозволяє стверджувати, що право на отримання статусу учасника бойових дій у зв`язку з безпосередньою участю в антитерористичній операції мають не будь-які особи, які брали у ній участь, а виключно особи, які відповідають критеріям, установленим п.21 ч.1 ст.6 Закону №3551-ХІІ та абз.3 п.2 Порядку №413.

Відтак, обов`язковими умовами для отримання особою статусу учасника бойових дій є фактичне безпосереднє перебування та безпосередня участь в зоні проведення АТО на протязі 30 днів та документальне підтвердження достовірними та належними доказами про безпосередню участь такої особи у проведенні антитерористичної операції, які видані уповноваженою особою Центра антитерористичної операції при СБУ, в установленому законами порядку.

Законодавством, яке регулює порядок залучення та участі громадян в антитерористичній операції, є Закон України «Про боротьбу з тероризмом». Відповідно до ч.6 ст.4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» до участі в антитерористичних операціях за рішенням керівництва антитерористичної операції можуть бути залучені з дотриманням вимог цього Закону й інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості і форми власності, їх посадові особи, а також громадяни за їх згодою. Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» одним із завдань Антитерористичного центру при Службі безпеки України є, зокрема організація і проведення антитерористичних операцій та координація діяльності суб`єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до конкретних антитерористичних операцій

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» для безпосереднього управління конкретною антитерористичною операцією та керівництва силами і засобами, які залучаються до здійснення антитерористичних заходів, утворюється оперативний штаб, очолюваний керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України (координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України) або особою, яка його заміщує, першим заступником чи заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України. Керівник оперативного штабу визначає межі району проведення антитерористичної операції, приймає рішення про використання сил і засобів, що залучаються до її проведення, а в разі потреби за наявності передбачених законом підстав вносить на розгляд Ради національної безпеки і оборони України пропозиції щодо введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв`язку, інші матеріально-технічні засоби) суб`єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у ч.2 ст.12 цього Закону.

Пунктом 2 Порядку №413 визначено перелік осіб, яким надається статус учасника бойових дій. Так, абз.2-3 п.2 Порядку №413 передбачено, що статус учасника бойових дій надається:

- особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;