Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року Справа № 160/6010/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/6010/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, шосе Хмельницьке, буд. 7, код ЄДРПОУ: 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
13 квітня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046350011644 від 24.01.2023 щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 періоди роботи:
на підземних роботах:
· з 21.02.1995 по 28.02.1995 - на посаді учня гірника підземного на дільниці № 7 Шахта 1-3 «Новогродівська;
· з 01.03.1995 по 23.04.1995 - курсове навчання з відривом від роботи в НКК «Селидіввугілля» за професією гірник підземний;
- з 24.04.1995 по 06.06.1995 - практика по професії,
· з 07.06.1995 по 29.09.1995 на посаді гірника підземного 3 розряду з повним робочим днем у шахті на дільниці № 7 Шахти 1-3 «Новогродівська»;
- з 29.11.2004 по 05.01.2005 - на посаді підземного учня гірничомонтажника на дільницю видобування вугля СП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ПП «Селидіввугілля»;
· з 06.01.2005 по 10.07.2006 - на посаді гірничомонтажника підземного з повним робочим днем у шахті на дільницю по видобуванню вугля СП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ПП «Селидіввугілля»,
а також на провідних професіях:
· з 30.09.1995 по 07.10.1995 - на посаді учня гірника підземного забою на дільниці № 7 Шахти 1-3 «Новогродівська»;
· з 08.10.1995 по 26.10.1995 - курсове навчання з відривом від роботи у НКК «Селидіввугілля» за професією гірник очисного забою;
- з 27.10.1995 по 06.12.1995 - практика по професії;
· з 07.12.1995 по 30.06.1997 - на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем у шахті на дільниці № 7 Шахти 1-3 «Новогродівська»;
· з 01.07.1997 по 11.04.1998 - на посаді підземного гірника очисного забою V розряду з повним робочим днем у шахті на дільниці № 7 ПП «Вугледобування»;
- з 11.07.2006 по 26.10.2017 - на посаді гірничого робітника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті на видобувну дільницю ВП «Шахта 1 -З «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля»;
- з 01.11.2017 по 01.07.2018 - на посаді гірничого робітника очисного забою 4 розряду підземного з повним робочим днем у шахті ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»;
- з 16.07.2018 по 02.10.2018 на посаді гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах Філії «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТК Павл оградвугілля »;
- з 08.10.2018 по 18.01.2022 - на посаді підземного гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська»;
- з 07.02.2022 по 27.05.2022 - на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток»;
- з 13.06.2022 по 16.01.2023 (по дату звернення з заявою про призначення пенсії) - на посаді гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті ТДВ «Шахта Білозерська», із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 (з зарахуванням стажу на провідних професіях до «підземного» із збільшеною кратністю (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці).
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно ч. 3 ет. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 16.01.2023 (дати подання заяви про призначення пенсії).
Позовна заява обґрунтована протиправністю рішення відповідача-2 від 24.01.2023 року №046350011644, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Вказує, що відповідачем-2 не правильно обчислено стаж позивача для пільгової пенсії, а саме: не застосовано коефіцієнт 1,25 для переведення стажу на підземних роботах провідних професій (18 років 10 місяців 20 днів), стаж на підземних роботах (2 роки 2 місяці 21 день), додатковий стаж при взаємному зарахуванні періодів - 4 роки 5 місяців, в зв`язку з чим стаж на підземних роботах мав бути обчислений як 25 років 6 місяців 11 днів, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV). Додаткових документів Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області не вимагав.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/6010/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу надати протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6010/23. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
19 травня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що до пільгового стажу позивача не зараховані періоди трудової діяльності з 21.02.1995 року по 28.02.1995 року на посаді учня гірника підземного, навчання з 01.03.1995 року по 23.04.1995 року, з 07.06.1995 року по 29.09.1995 року, проходження практики з 24.04.1995 року по 06.06.1995 року, страховий стаж складає 46 років 3 місяці 15 днів, стаж роботи на підземних і відкритих гірничих роботах 24 роки 7 місяців 10 днів (при необхідних 25), стаж роботи на провідних професіях 17 років 9 місяців 29 днів (при необхідних 20 років). Заперечує проти посилання позивача на можливість застосування роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8. Разом з відзивом надано матеріали пенсійної справи позивача.
22 травня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, ідентичний раніше поданому.
24 травня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшло заперечення на відзив відповідача-2. Вказує, що визначені відповідачем-2 періоди трудової діяльності позивача не зараховані безпідставно.
29 травня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшло заперечення, ідентичне раніше поданому.
Суд в ухвалі від 20 квітня 2023 року встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов в порядку ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду.
Ухвала суду про відкриття провадження від 20 квітня 2023 року та позовна заява з додатками отримані представником відповідача-1 04.05.2023 року, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи.
Також довідками про доставку електронного листа підтверджується отримання відповідачем-1 ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками 20.04.2023 року.
У строк, визначений положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, відзиву на адресу суду або клопотання про продовження строку на його подання до суду не надходило. Відтак, наявні підстави для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
16 січня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії «за віком, ст. 14-25». До заяви додано, серед іншого, трудову книжку позивача від 03.11.1997 року НОМЕР_2 на ім`я позивача.
Рішенням відповідача від 24.01.2023 року №046350011644 відмовлено позивачу в призначенні пенсії. Зазначено: пільговий стаж особи роботи підземні, провідні професії 17 років 9 місяців 29 днів, роботи підземні, професії за постановою №202 24 роки 7 місяців 10 днів. Страховий стаж особи становить 46 років 3 місяці 15 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за наданими документами до страхового та пільгового стажу зараховані всі періоди. В призначені пенсії згідно ч. 3 ст. 144 Закону №1058-IV відмовлено.
Згідно форми РС-право до трудової діяльності позивача на підземних роботах застосовано кратність 1.
Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернулася з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України за громадянами закріплено право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Суд констатує тотожність правила на вихід на пенсію згідно ст. 14 Закону №1788-XII та ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Згідно ч. 6 ст. 56 Закону №1788-XII при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20.01.1992 року №8 встановлено, що працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності за статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату за 1 рік 3 місяці;
- кожного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення за 9 місяців.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 01.11.2018 року №21226/0/2-18/45 у відповідь на депутатський запит народного депутата України ОСОБА_2 від 05.10.2018 року до законодавчого врегулювання питання (внесення змін до статті 114 Закону №1058) органи Пенсійного фонду України при призначення пенсій відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058 враховують Роз`яснення №8.
Сторони по-різному визначили не лише спосіб обчислення стажу позивача, а й його кількість, зокрема у відзиві відповідач-2 повідомив, що не зарахував до пільгового стажу позивача окремі періоди його трудової діяльності. Відповідно, первинно належить надати оцінку періодам трудової діяльності, які не зарахував до пільгового стажу відповідач-2.
Згідно трудової книжки позивача ним обіймалися наступні посади:
1) 21.02.1995 року 28.02.1995 року учень гірника підземного на ділянці №7;
2) 01.03.1995 року 23.04.1995 року курсове навчання з відривом від роботи до Навчально-курсового комбінату в/о Селидіввугілля» за професією гірник підземний;
3) 24.04.1995 року 06.06.1995 року - практика по професії;
4) 07.06.1995 року 29.09.1995 року гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем шахті на дільниці №7 у шахті на дільниці №7;
5) 07.10.1995 року 26.10.1995 року курсове навчання з відривом від роботи до Навчально-курсового комбінату в/о Селидіввугілля» за професією гірник очисного вибою;
6) 27.10.1995 року 06.12.1995 року практика за професією.
Щодо періоду з 21.02.1995 року до 28.02.1995 року суд зазначає наступне.
Відповідач стверджував, що посада учня гірника підземного не відноситься до списку робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, більш того, з огляду на посаду учня неможливо встановити в яких умовах праці знаходився позивач та чи був він безпосередньо зайнятий на роботах з особливо шкідливими і особливо важками умовами праці.
Позивач в свою чергу наполягав на тому, що до розділу І. «Підземні гірничі роботи в шахті і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку №202 включені такі професії (посади): «усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах…». В свою чергу в трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, є відповідний запис про роботу учнем гірника у відповідний період, наявні відповідні печатки та штампи, відсутні відмітки, що позивач працював на 0,5 ставки та ін., неточності та виправлення відсутні. Окрім цього, надано довідку ОП «Шахта 1/3 «Новогродівська» від 19.08.2022 року №26/219, де вказано, що у вказаний період позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля на посаді учня гірника підземного на дільниці №7 з оплатою по тарифній ставці підземного робітника.
В матеріалах справи міститься довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Державного підприємства «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ» відокремлений підрозділ «Шахта 1-3 «НОВОГРАДІВСЬКА» від 19.08.2022 року №26/219 (далі Довідка №26/219) позивач в період з 21.02.1995 року по 28.02.1995 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією, посадою учень гірника підземного на дільниці №7, оплата по тарифній ставці підземного робітника, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1010100а на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 Згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, 11 днів.
Як ст. 14 Закону №1788-XII, так і ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV передбачають право на пільгову пенсію в зв`язку із зайнятістю «повний робочий день». Щодо цього періоду трудової діяльності позивача ані уточнюючі довідка, ані запис у трудовій книжці не містять інформації щодо такої умови праці як характер зайнятості на повний робочий день. Зміст запису в трудовій книжці позивача з урахуванням Довідки №26/219 підтверджують належність відповідної роботи до Списку №1 та ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, в зв`язку з чим у відповідній частині зауваження відповідача є необґрунтованими. Водночас, вказана довідка та трудова книжка позивача не містять інформації щодо характеру зайнятості (повний робочий день), в зв`язку з чим підстави для зарахування цього періоду трудової діяльності до пільгового стажу, який підлягає врахуванню при призначенні пенсії за ст. 14 Закону №1788-XII, так і ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV відсутні наявна відповідність посади, однак відсутнє підтвердження характеру зайнятості (повний робочий день).
Змістовно аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.02.2019 року у справі №337/1297/17, ухвалі Касаційного адміністративного суду від 14.04.2020 року №560/3197/19.
Щодо періоду з 01.03.1995 року по 23.04.1995 року суд зазначає наступне.
Відповідач вказував, що проходження навчання у цей період може бути зараховано до пільгового стажу виключно з дотриманням наступних умов: в кожному випадку при наявності запису в трудовій книжці про навчання підземним професіям адміністрація повинна на підставі первинних документів підтверджувати тривалість роботи на підземних умовах (довідками про фактичну кількість відпрацьованого часу в підземних умовах), навчання підземним професіям повинно проходити протягом повного робочого дня, оплата праці зазначених робітників за час навчання професіям на підземних умовах повинна здійснюватись за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються (роз`яснення Мінсоцзахисту України від 05.11.1993 року №02-81. Недотримання хоча б однієї з умов тягне за собою наслідок незарахування періоду навчання до пільгового стажу.
Позивач з цього приводу посилався на п. «д» ст. 56 Закону №1788-XII та уточнюючу довідку від 19.08.2022 року №26/216.
Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно Довідки №26/219 (довідка з №26/216 в матеріалах справи відсутня, в додатках до позовної заяви не вказана, що вказує на описку) в період з 01.03.1995 року по 24.04.1995 року позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією, посадою курсове навчання та професії гірник підземний, оплата по тарифній ставці підземного робітника, що передбачена Списком №1 розділ 1 підрозділ 1010100а на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 Згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, 01 місяць 23 дні.
З цього приводу суд вказує, що посилання позивача на п. «д» ст. 56 Закону №1788-XII є необґрунтованим, за змістом юридичної ситуації позивач не погоджується з непереведененням відповідачем-2 одного пільгового стажу згідно ст. 14 Закону №1788-XII, так і ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV (на провідних професіях) до іншого пільгового стажу за вказаними положеннями законодавства (на підземних роботах). Відповідно, для зарахування періоду з 01.03.1995 року по 23.04.1995 року до пільгового стажу згідно цих положень законодавства визначальним є відповідність цього періоду трудової діяльності вищевказаним положенням законодавства, передусім зайнятість на повний робочий день. Аналогічно з попереднім періодом трудової діяльності, ані трудова книжка позивача, ані Довідка №26/219 не підтверджують зайнятість у цей період на повний робочий день, в зв`язку з чим цей період трудової діяльності не підлягає зарахуванню відповідно до ст. 14 Закону №1788-XII, так і ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Щодо періоду з 24.04.1995 року по 06.06.1995 року суд зазначає наступне.
Згідно трудової книжки позивача в цей період він проходив «практику по професії».
Згідно Довідки №26/219 позивач з 24.04.1995 року по 07.07.1995 року (0 років 1 місяць 13 днів) виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією, посадою «практика по професії гірник підземний на дільниці №7, оплата по тар. ст. підземного робітника», що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1010100а.
Висновки суду щодо попереднього періоду трудової діяльності є актуальними і для цього періоду трудової діяльності позивача - ані трудова книжка позивача, ані Довідка №26/219 не підтверджують зайнятість у цей період на повний робочий день, в зв`язку з чим цей період трудової діяльності не підлягає зарахуванню відповідно до ст. 14 Закону №1788-XII, так і ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Щодо періоду з 07.06.1995 року по 29.09.1995 року суд зазначає наступне.
Згідно трудової книжки позивача в цей період він працював на посаді гірника підземного 3 розряду з повним робочим днем у шахті по дільниці №7, а не проходив навчання. Наведене вказує на очевидну описку відповідача, оскільки період іншого навчання позивача тривав з 08.10.1995 року по 27.10.1995 року. Відповідно, суду належить дослідити саме цей період.
Щодо періоду з 08.10.1995 року по 26.10.1995 року суд зазначає наступне.
Доводи відповідача та позивача з цього приводу аналогічні позиціям щодо періоду трудової діяльності позивача з 01.03.1995 року по 23.04.1995 року.
Довідка №26/219 у відповідній частині є тотожною за змістом з відмінністю щодо уточнення про навчання в цей період професії гірник очисного вибою підземний, тривалість 19 днів.
Суд зауважує, що згідно трудової книжки позивача з 27.10.1995 року позивач проходив практику по професії, тому досліджуваний період завершився 26.10.1995 року.
Висновки суду в цій частині є аналогічними висновкам щодо періоду з 01.03.1995 року по 23.04.1995 року в зв`язку з відсутністю відомостей про характер зайнятості (на повний робочий день) підстави для врахування цього періоду відповідно до ст. 14 Закону №1788-XII, так і ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV відсутні.
Щодо періоду з 27.10.1995 року по 06.12.1995 року суд зазначає наступне.
Відповідач з цього приводу зазначав, що виробнича практика зараховується до пільгового стажу за умови, що робота проходила під землею повний робочий день із врахуванням наказу по відповідній професії, однак відповідно до наданих документів не можливо встановити в яких умовах праці знаходився позивач та чи був він безпосередньо зайнятий на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Позивач з цього приводу наводив доводи, аналогічні доводам щодо періоду з 01.03.1995 року по 23.04.1995 року.
У відповідній Довідці №26/219 викладені аналогічні попереднім Довідкам №26/219 відомості з відмінністю щодо зайнятості: практика по професії підземний гірник очисного вибою на дільниці №7, оплата по тарифу старшого підземного робітника. тривалість 01 місяць 10 днів.
Оцінюючи цей період трудової діяльності позивача суд повторює свій попередній висновок в зв`язку з відсутністю відомостей про характер зайнятості (на повний робочий день) підстави для врахування цього періоду відповідно до ст. 14 Закону №1788-XII, так і ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV відсутні.
Окремим пунктом відповіді на відзив позивач наводив пояснення щодо твердження відповдіача-2 про неможливість встановлення умов, в яких позивач працював у спірні періоди трудової діяльності. Оцінюючи ці пояснення суд вказує, наступне.
В рішенні відповідача-2 про відмову в призначенні пенсії вказано: «за наданими документами до страхового та пільгового стажу зараховані всі періоди», однак в ході судового розгляду справи відповідач-2 стверджував, що вищевказані періоди трудової діяльності позивача не зараховано до пільгового стажу. Суд висновує, що таке правозастосування відповідачем-2 є необґрунтованим та суперечливим, не відповідає вимогам законності та порушує правову визначеність, оскільки мотиви правового акту мають бути викладені безпосередньо в такому акті, а не наводитись окремо в подальшому під час судового розгляду спору про правомірність такого акту. Вказане є окремою та самодостатньою підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення. Водночас, ненаведення мотивів відмови у призначенні пенсії не наділяє відповідну особу правом на призначення такої пенсії або правом на зарахування відповідних періодів трудової діяльності, що здійснюється відповідно до норм законодавства.
Таким чином, періоди трудової діяльності позивача з 21.02.1995 року до 28.02.1995 року, з 01.03.1995 року по 23.04.1995 року, з 08.10.1995 року по 27.10.1995 року, з 27.10.1995 року по 06.12.1995 року дійсно не підлягали зарахуванню до пільгового стажу позивача відповідно до ст. 14 Закону №1788-XII та ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Щодо застосування роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 (далі Роз`яснення №8) суд зазначає наступне.
Відповідач з цього приводу зазначав, що роз`яснення стосується Закону №1788-XII, в той час як позивач претендує на пенсію відповідно до Закону №1058-IV. Окрім цього, вказане роз`яснення не є нормативно-правовим актом.
Позивач з цього приводу, що положення Закону №1788-XII та Закону №1058-IV кореспондуються, а відповідне роз`яснення вважав нормативно-правовим актом. В самій позовній заяві позивач послався на судову практику щодо визнання вказаного роз`яснення джерелом права.
Передусім суд вказує, що сам відповідач-2 а частині доводів про неналежність до пільгового стажу періодів навчання позивача посилався саме на роз`яснення Мінсоцзахисту України.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що за загальним правилом роз`яснення не є нормативно-правовими актами, оскільки уточнюють, деталізують та пояснюють основний правовий акт. При цьому ця змістовна властивість не позбавляє суд можливості їх застосування, оскільки такі роз`яснення в будь-якому випадку є правовими актами, тобто відповідають ч. 2 ст. 7 кодексу адміністративного судочинства України як джерела права, які мають похідне (вторинне) значення щодо правових актів, вказаних в частині першій цієї статті.
В свою чергу зміст Роз`яснення №8, попри його назву, вказує на нормативний характер цього документу, який саме встановлює, а не роз`яснює чи деталізує правило поведінки.
Окремо суд зауважує, що незалежно від належності Роз`яснення №8 до нормативно-правового акту воно підлягає застосуванню, оскільки в будь-якому випадку є правовим актом, тобто джерелом права у розумінні ч. 2 ст. 7 кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім цього, лист Міністерства соціальної політики України від 01.11.2018 року №21226/0/2-18/45 безпосередньо вказує на необхідність врахування органами Пенсійного фонду Роз`яснення №8.
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою на виконання постанови Верховної Ради України від 6 грудня 1991 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" постановив в п.1 міністерствам і відомствам України розробити проекти нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення" згідно з додатком.
Додаток містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу в розділі ІІ містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз`яснення щодо врахування трудового стажу при призначенні пенсій (ст. 14 Закону), виконавцем визначено Мінсоцзабезпечення України, строк виконання - березень 1992 р.
Наразі ця постанова Кабінету Міністрів України є чинною.
Суд вважає, що посилання у Роз`ясненні № 8 на ст. 14 Закону № 1788-ХІІ доцільно застосовувати і при призначенні пенсії за ст. 114 Закону № 1058-ІV, оскільки зміст цих статей є тотожним. При цьому за ст. 11 Закону № 1788-ХІІ до відання Кабінету Міністрів України належать питання, пов`язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим Законом, а п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV передбачає, що положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Також суд не вбачає суперечностей між Роз`ясненням № 8 і положеннями Закону №1058-ІV, оскільки відповідне роз`яснення не визначає: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. (ст. 4 Закону № 1058-ІV), натомість регулює правила розрахунку кратності пільгового стажу, що за правовим змістом положенням ст. 14 Закону № 1788-ХІІ та ст. 114 Закону № 1058-ІV не суперечить.
Вказане роз`яснення спрямоване на забезпечення найбільш сприятливого обрахування стажу окремим категоріям громадян, що були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці та забезпечує реалізацію державної політики щодо створення пільгових умов для осіб, які працювали на професіях, які справляють особливий вплив на здоров`я, в зв`язку з чим застосування Роз`яснення №8 відповідає вимогам верховенства права. В зворотному випадку для осіб, які працювали на відповідних посадах протягом часу, якого не достатньо для призначення пенсії, не було б передбачено державних гарантій в зв`язку зі шкодою здоров`ю на таких посадах.
Крім того, «підземний» стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю. Так, стаж на провідних професіях зараховується до «підземного» із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу за Списком 1, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців).
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду від 04.06.2019 року у справі № 333/3704/16-а.
Отже, Роз`яснення №8 підлягають застосуванню до юридичної ситуації позивача.
Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог суд вказує наступне.
Рішення відповідача-2 від 24.01.2023 року №046350011644 є необґрунтованим, висновок про що зроблено раніше, також прийняття цього рішення стало результатом неврахування Роз`яснення №8 до юридичної ситуації позивача, що також вказує на протиправність відповідного рішення. Отже, Рішення відповідача-2 від 24.01.2023 року №046350011644 є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас, щодо зобов`язання відповідачів вчинити певні дії суд зазначає наступне.
В частині адресата цієї позовної вимоги суд вказує, що системне тлумачення способів захисту, визначених ст. ст. 5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку, що визнання протиправним та скасування рішення одного суб`єкта владних повноважень не може бути підставою для зобов`язання вчинити певні дії іншого суб`єкта владних повноважень.
В цій справі позивач просить скасувати рішення відповідача-2, та зобов`язати відповідача-1 вчинити певні дії (зарахувати пільговий стаж та призначити пільгову пенсію). Проте, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в такій редакції, оскільки зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є належним способом захисту як похідна вимога у випадку визнання протиправним та скасування рішення саме цього суб`єкта владних повноважень, а не будь-якого іншого.
Отже, в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 належить відмовити.
Також суд зазначає, що не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок пільгового стажу позивача, оскільки це є дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду України.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги наданню судом правової оцінки рішенню відповідача-2, яке є предметом оскарження, в т.ч. відповідних висновків щодо застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8, суд вважає, що ефективним способом захисту права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 16.01.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи, що дають право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією від 22.03.2023 року №3.
Отже, відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1073,60 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, протиправність рішення якого встановлено за результатом розгляду цієї справи.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, шосе Хмельницьке, буд. 7, код ЄДРПОУ: 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24.01.2023 року №046350011644 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 16.01.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи, що дають право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, шосе Хмельницьке, буд. 7, код ЄДРПОУ: 13322403) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 гривень (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко
