Справа № 158/1577/23
Провадження № 2/0158/363/23
УХВАЛА
(про відмову в задоволенні клопотання)
30 червня 2023 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Сіліч Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання Оніщук Н.Є.,
представника позивача Тоботи Ю.С.,
представника відповідача Степанова І.В
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
В С Т А Н О В И В
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області № 96-к від 13.04.2023 року за підписом Голови Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області Плескун Неоніли Павлівни, яким вирішено звільнити ОСОБА_1 18.04.2023 року у зв`язку із скороченням чисельності і штату працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ.
- поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору страхових виплат відділу страхових виплат та матеріального забезпечення Ківерцівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області або на іншій рівнозначній посаді;
- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, тобто з 19.04.2023 року по дату поновлення на посаді, виходячи з розрахунку 789,06 грн. середньоденної заробітної плати.
16.06.2023 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Олени Лисюк, на електронну адресу суду надійшло клопотання, у якому просить закрити провадження у справі із тих підстав, що згідно з пункту 12 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 - головне управління Фонду є юридичною особою публічного права, тобто є суб`єктом владних повноважень.
Вказує, що публічна служба є різновидом трудової діяльності, службово-трудові відносини хоча і існують на перетині двох галузей права - адміністративного та трудового, проте докорінно різняться методом правового регулювання. Саме тому відносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 426/160/14-ц; постанова від 31.10.2018 у справі № 761/33941/16-ц). Позовні вимоги стосуються, зокрема, поновлення його на публічній службі, а саме - на рівнозначній посаді в Головному управлінні.
В судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Степанов І.В. клопотання про закриття провадження у справі підтримав, з підстав викладених у ньому, просив його задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тобота Ю.С. проти задоволення клопотання заперечила із тих підстав, що позивач не перебувала на публічній службі та, виходячи із спірних правовідносин, способу захисту, який існував на час пред`явлення позову, спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно зі ст. 15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається зі змісту КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і підстава виникнення (з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій, причому такі функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 757/15346/18-ц дається тлумачення терміну публічно-владні управлінські функції. У розумінні пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України термін публічно означає, що такі функції суб`єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу, тоді як зміст поняття владні полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. Управлінські функції - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Стаття 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, що діяла до 01.01.2023) визначала наступне:
- Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
- Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.
- Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов`язані з цією діяльністю.
- кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.
Оскільки питання реорганізації Фонду, його управлінь, подальшого приєднання до Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, не впливає на правову природу правовідносин щодо перебування позивача на посаді та звільнення її з управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області, та не може розглядатись судом як перебування на публічній службі, а відтак, відсутні підстави для розгляду даного спору за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання.
Керуючись ст. ст. 255, 258-260, ч. 2 ст. 353 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили із дня її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Заперечення на ухвалу включається до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч
