ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року

м. Київ

справа № 580/1839/20

адміністративне провадження № К/9901/27729/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 580/1839/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» до Державної авіаційної служби України про визнання протиправними та скасування рішень

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ»

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, ухвалене суддею Тимошенко В.П.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Чаку Є.В., суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У травні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» (далі - позивач, ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної авіаційної служби України (далі - відповідач, Державіаслужба, ДАСУ), де просив:

1.1. визнати нікчемним та скасувати наказ Державіаслужби від 27.06.2019 № 810 про призупинення дії Сертифікату схвалення організації розробника;

1.2. визнати нікчемним та скасувати наказ Державіаслужби від 11.01.2020 № 49;

1.3. визнати нікчемним та скасувати наказ Державіаслужби від 11.01.2020 № 55;

1.4. визнати нікчемною та скасувати постанову Державіаслужби від 28.01.2020 №000479 серія АБ про стягнення з позивача 85 000 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» зупинена та банкрутує через навмисні дії інспекторів Державіаслужби, оскільки зупинені усі дозвільні сертифікати авіакомпанії: 1) Сертифікат схвалення організації розробника призупинено наказом № 810 Державіаслужби з 27.06.2019, 2) Сертифікат експлуатанта не продовжено згідно листа Державіаслужби з 23.08.2019, 3) Сертифікат схвалення організації з технічного обслуговування (ТО) призупинено наказом Державіаслужби № 49 з 11.02.2020, 4) Сертифікат схвалення організації з управління підтримання льотної придатності (УПЛП) наказом Державіаслужби № 55 з 11.02.2020. Поряд із цим листом Державіаслужби від 04.07.2019 № 12.1/2812-19 вимагається від авіакомпанії повернути сертифікати перегляду льотної придатності її літаків, термін дії яких не закінчився.

2.1. Стосовно наказу Державіаслужби від 27.06.2019 № 810 про призупинення дії Сертифікату схвалення організації розробника позивач пояснював, що недоліки, у зв`язку з якими призупинено дію Сертифіката, авіакомпанією усунуті, про що повідомлено Державіаслужбу листом від 09.08.2019 № 80 та актом від 08.08.2019 про передачу документів, які були відсутні при перевірці. Проте дія призупиненого Сертифіката відповідачем не поновлена, натомість останнім виставлені нові вимоги до документації, які, за твердженням позивача, не мають нічого спільного з недоліками, через які дія цього Сертифікату була призупинена. Відсутність означеного Сертифікату має наслідком неможливість прийняття позивачем Рішення організації розробника на продовження терміну придатності на кожен літак даного типу для забезпечення безпеки польотів, яке має прийматися щороку. Також Сертифікати перегляду льотної придатності на літаки отримуються в Державіаслужбі на підставі рішення організації розробника позивача, які він не може видавати через призупинення дії Сертифікату схвалення організації розробника.

2.2. Позивач указував, що листом від 04.07.2019 № 12.1/2812-19 за підписом інспектора Державіаслужба з посиланням на свій наказ від 27.06.2019 № 810 вимагала повернути у зв`язку із «втратою чинності» видані авіакомпанії Сертифікати перегляду льотної придатності її літаків, без яких літаки авіакомпанії не мають права виконувати польоти. Водночас наказ відповідача від 27.06.2019 № 810 не забороняв виконання польотів літакам авіакомпанії та не відміняв чинність витребуваних Сертифікатів, термін дії яких на цей момент не закінчився. У подальшому, на підставі листа від 04.07.2019 № 12.1/2812-19 Державіаслужбою листом від 07.08.2019 № 1.15-5382-19 авіакомпанії позивача відмовлено у продовженні Сертифіката експлуатанта.

2.3. На переконання позивача, накази Державіаслужби від 11.02.2020 № 49 про призупинення Сертифіката схвалення організації з ТО та № 55 про призупинення Сертифіката схвалення організації з УПЛП видані з порушеннями, оскільки в них чітко не вказано за яких конкретно недоліків призупинено дію Сертифікатів схвалення, на який термін призупинено їх дію та що конкретно повинна зробити авіакомпанія для відновлення їх дії. Позивач, серед іншого, підкреслював, що Звіти авіакомпанією готувалися по версії Рапортів з аудитів. Звіти з документальним підтвердженням на 92 аркушах про усунення недоліків, виявлених аудитом від 17-18.12.2019, які, за твердженням позивача, здані відповідачу своєчасно у строк, визначений інспектором у рапортах з аудиту. Позивач наполягав на тому, що не володіє будь-якою інформацією з приводу прийняття чи відхилення відповідачем цих Звітів під час прийняття оскаржуваних наказів. Позивач наголошував, що ніяких документів з переліком невідповідностей у процесі аудитів в присутності представника авіакомпанії інспектором Державіаслужби не складалося, відповідно виявлені недоліки зі стороною позивача не обговорювалися, як не з`ясовувалися і причини появи цих недоліків та не роз`яснювався напрямок коригуючих дій по їх усуненню. Позивач стверджував, що Рапорти з аудитів готувалися інспектором, який проводив аудит, у приміщенні Державіаслужби та підписувалися ним фактично від 7 до 35 днів після проведення аудитів і пересилалися позивачу на підпис для ознайомлення відповідними листами з наступним їх поверненням до Державіаслужби.

2.4. Також, на думку позивача, підлягає скасуванню і постанова Державіаслужби від 28.01.2020 №000479 серія АБ про стягнення з позивача штрафу у розмірі 85 000 грн за порушення строків подання звітності, оскільки у діях авіакомпанії відсутній склад адміністративного правопорушення у галузі цивільної авіації, позаяк остання втратила статус експлуатанта з 21.08.2019, а тому не була зобов`язана подавати звітність за ІІІ квартал 2019 року.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. Наказом Державіаслужби від 31.01.2019 № 126 «Про проведення перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» організації розробника авіаційної техніки, м. Черкаси», відповідно до Повітряного кодексу України, Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 520 та Авіаційних правил України, Частина 21 «Сертифікація повітряних суден, пов`язаних з ними виробів, компонентів та обладнання, а також організацій розробника та виробника» АПУ-21 (Part-21), затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 17.01.2014 № 27, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за № 240/25017, ураховуючи лист ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» від 17.01.2019 № 12, створено комісію для проведення перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ», якій наказано провести перевірку у період з 06 по 08.02.2019 згідно з Програмою перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» - організації розробника авіаційної техніки.

4. Результати перевірки оформлені Звітом з перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ»/DOA/№2019 (86) від 11.02.2019.

5. Листом від 12.02.2019 №12.2/586-19 позивача повідомлено про результати перевірки та проінформовано про те, що у відповідності до вимог пункту 21.А258(с)(2) термін усунення виявлених невідповідностей ІІ рівня не повинен перевищувати трьох місяців з дня отримання звіту. Разом з листом на електронну адресу позивача направлено Звіт з перевірки від 11.02.2019, а також форми Плану заходів та Звіту з усунення невідповідностей.

6. Остаточний звіт Державіаслужбою складено14.06.2019, у якому, з урахуванням Звіту про усунення невідповідностей організації розробників, зазначено, що позивачем не усунуто такі невідповідності:

- не надано документацію щодо доказу відповідності вимогам норм льотної придатності за Додатковим сертифікатом типу DTL0196 (пункт 2.1 Звіту з перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ»/DOA/№2019 (86) - вимоги АПУ-21 (Part-21) 21.А.115, 21.А.265);

- процедурами DOH не передбачено визначення небезпечного стану за результатом аналізу інформації про відмови, несправності та дефекти (пункт 6.3 Звіту з перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ»/DOA/№2019 (86) - вимоги АПУ-21 (Part-21) 21.А.3А, 21.А.265(е)).

7. За результатами розгляду матеріалів перевірки, Державіаслужба дійшла висновку, що неусунутими лишилися невідповідності позивача вимогам пунктів 21.А.3А, 21.А.243(а), 21.А.115 та 21.А.265 (е) Авіаційних правил України АПУ-21 (Part-21), що є підставою для призупинення дії Сертифіката схвалення організації розробника UA.21J.0050 ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ».

8. Наказом Державіаслужби від 27.06.2019 № 810 призупинено дію Сертифіката схвалення організації розробника № UA.21J.0050 ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ».

9. Далі, 17.12.2019 було проведено плановий аудит організації з управління підтримання льотної придатності (УПЛП) ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ», результати якого оформлені Рапортом з аудиту, згідно якого виявлено невідповідності І та ІІ рівня та надано термін для усунення невідповідностей І рівня - 28.12.2019.

10. Також 18.12.2019 було проведено плановий аудит організації з технічного обслуговування (ТО) ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ», результати якого оформлені Рапортом з аудиту, де зафіксовані невідповідності І та ІІ рівня з наданням терміну для усунення невідповідностей І рівня - 28.12.2019.

11. Цим аудитом у позивача виявлено такі невідповідності І та ІІ рівня:

- не підтверджено усунення недоліків невідповідностей, виявлених під час проведення планового аудиту № 2 ( пункти 3,4,5,6,7 Рапорту);

- не продемонстровано підтверджуючих документів про підготовку з напрямків людський фактор та авіаційне законодавство персоналу, який залучений до технічного обслуговування (процедури пункту 3.2.1.7 МОМ «Звіти про навчання»);

- не надано протоколів про оцінку компетентності та досвіду персоналу, залученого до ТО, за результатами якого було видано авторизації (процедури пункту 3.2.2 МОМ «Процедура отримання сертифікаційного повноваження»);

- не дотримується виконання пункту 3.2.2 МОМ «Процедура отримання сертифікаційного повноваження» (надані технічному персоналу сертифікаційні повноваження знаходяться поза межами схвалення організації, а саме видання Форми 1 без схваленого рейтингу В та С ( Меглинський В.В. - надано право підпису CRS-B1.2 без свідоцтва України; Череватенко О.І. - надано право підпису CRS-B1.2 з додатковими повноваженнями, а саме самостійне ТО на тимчасових аеродромах без свідоцтва України);

- інформація, що наведена у додатку 3 «Перелік персоналу організації ТО ПС та компонентів…» до МОМ відповідає переліку робіт, на які надано право сертифікаційними повноваженнями;

- не представлені персональні справи персоналу, що працює за трудовою угодою або за сумісництвом;

- некоректно виконані записи в сертифікаційних повноваженнях, що не дає повного та чіткого розуміння про надання повноважень персоналу;

- організацією не продемонстровано виконання пункту 2.8 МОМ - не представлений інструмент та обладнання для виконання ТО;

- не дотримується виконання пункту 2.8 МОМ - інструмент та обладнання не зберігаються в інструментальній шафі (знаходяться на борту ПС), процедура зберігання інструментальних ящиків на борту ПС не викладена в МОМ.

12. ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» направило на адресу Державіаслужби лист №119 «Про надання звіту щодо усунення недоліків» з додатками на 15 арк., а також лист № 120 «Про надання звіту щодо усунення недоліків» з додатками на 77 арк., які надійшли до відповідача та зареєстровані ним 02.01.2020 за № 19206/0/12.1-1-20 та №19207/0/12.1-1-20.

13. За результатом розгляду вищезазначених звітів відповідачем встановлено, що організацією з (ТО) ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» не вжито ефективних коригуючих заходів з метою усунення виявлених невідповідностей, у тому числі невідповідностей І рівня.

14. Наказом Державіаслужби від 11.01.2020 № 49 призупинено дію Сертифіката схвалення № UA.MF.0019 організації з технічного обслуговування ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ».

15. Наказом Державіаслужби від 11.01.2020 № 55 призупинено дію Сертифіката схвалення № UA.MF.0091 організації з управління підтриманням льотної придатності ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ».

16. Державним інспектором з авіаційного нагляду за безпекою авіації відділу аналітичного забезпечення УСАБ Державіаслужби Сайко Р.В. 17.01.2020 проведено перевірку ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» та встановлено порушення пункту 162 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженої Законом України від 21.03.2017 №1965-VІІІ, а саме несвоєчасне подання до уповноваженого органу з питань цивільної авіації квартального звіту про стан забезпечення авіаційної безпеки за 3 квартал 2019 року, про що складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації № 003252 серія АА.

17. На підставі вищевказаного протоколу головою Державіаслужби винесено постанову від 28.01.2021 № 000479 серія АБ, якою на підставі абзацу 8 пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України на ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» накладено штраф у розмірі 85000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

18. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.

19. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи позовної заяви є необґрунтованими, оскільки відповідачем встановлено порушення законодавства, які позивачем не усунуто, а тому оскаржувані накази Державіаслужби від 27.06.2019 № 810, від 11.01.2020 № 49, від 11.01.2020 № 55 та постанова від 28.01.2020 №000479 серія АБ про стягнення штрафу в розмірі 85 000 грн винесені правомірно та скасуванню не підлягають.

20. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в апеляційному суді не спростовано наявність станом на час прийняття оскаржуваного наказу від 27.06.2019 № 810 виявлених відповідачем невідповідностей, так само, як і не надано доказів вчасного направлення відповідачу звітів про усунення невідповідностей, виявлених останнім під час планових аудитів 17-18.12.2019, а тому погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування наказів від 27.06.2019 № 810, від 11.01.2020 № 49, від 11.01.2020 № 55.

20.1. Суд цієї інстанції відхилив доводи позивача про те, що він не є ані суб`єктом авіаційної діяльності, ані суб`єктом господарювання, ані експлуатантом, оскільки ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» втратило можливість надавати послуги у галузі цивільної авіації (сертифікат експлуатанта № 252 закінчив свою дію 22.08.2019), а тому не повинно подавати Державіаслужбі звіти з авіаційної безпеки.

20.2. Ураховуючи, що у третьому кварталі (липень-вересень) сертифікат експлуатанта був дійсним, а авіакомпанія була суб`єктом авіаційної діяльності, а тому повинна була подавати звіт про стан забезпечення АБ саме за третій квартал відповідно до п.162 Державної програми АБ цивільної авіації, то апеляційний суд дійшов висновку, що постанова від 28.01.2020 № 000479 серії АБ про стягнення штрафу в розмірі 85 000 грн є правомірною та скасуванню не підлягає.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

21. Із рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилося ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ», у зв`язку з чим 29.07.2021 звернулося до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, у якій просили скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 і ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

22. Ця касаційна скарга подана з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, у зв`язку з відсутністю висновків Верховного Суду щодо застосування нижченаведених норм Повітряного кодексу України (ПК України) та Авіаційних правил України (АПУ) у подібних правовідносинах.

22.1. За доводами касаційної скарги в частині незгоди з оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 28.01.2020 № 000479 серії АБ про стягнення штрафу в розмірі 85 000 грн ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» доводить, що судами попередніх інстанції проігноровані посилання позивача на протиправність дій відповідача щодо складання постанови про накладення штрафу та неправильно застосовано пункт 36 статті 1, частину дев`яту статті 85 ПК України, пункт 182 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженої Законом України від 21.03.2017 «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови), а також частину першу статті 51 Господарського кодексу України (ГК України), який регламентує, що підприємницька діяльність припиняється, зокрема, у разі закінчення строку дії ліцензії (сертифіката експлуатанта). Позивач наголошує, що відмовляючи у задоволені позову в цій частині суди попередніх інстанцій не надали жодної оцінки його доводам про відсутність у нього обов`язку подавати звіт про стан забезпечення авіаційної безпеки, оскільки на той час позивач вже не був суб`єктом авіаційної діяльності (експлуатантом) у зв`язку із закінченням дії відповідного сертифіката та відмовою Державіаслужби у продовженні його дії.

22.2. Щодо позовної вимоги про визнання нікчемним та скасування наказу Державної авіаційної служби України від 27.06.2019 № 810 про призупинення дії Сертифіката схвалення організації розробника UA.21J/0050 на підставі Остаточного звіту, складеного Державіаслужбою 14.06.2019, з яким ТОВ «Авіакомпанію «Черкаси-ЗАНГ» не ознайомили, скаржник наполягає на неправильному застосуванні судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме пунктів 21.А.231, 21.А.233, 21.А.235, 21.В.245 АПУ, частина 21 «Сертифікація повітряних суден, пов`язаних з ними виробів, компонентів та обладнання, а також організацій розробника та виробника» АПУ-21 (Раrt-21).

22.3. Так, серед іншого, позивач зауважує, що зазначена в пункті 1 Остаточного Звіту невідповідність відноситься згідно АПУ до глави Е «Додаткові сертифікати типу» підпункти 21.А.111; 21.А.112; 21.А.115, тому незаконно, на його переконання, зупиняти дію Сертифікату розробника, так як сертифікація організації розробника виконується згідно глави J АПУ «Схвалення організації розробника» пункту 21.А.231. Таким чином, організація розробника зупинена по невідповідності, яка відноситься до Додаткового сертифікату типу, а не до організації розробника.

22.4. Друга невідповідність, яка записана в пункті 2 Остаточного звіту, на підставі якої також видавався наказ ДАСУ від 27.06.2019 № 810, відноситься до організації розробника, але, за твердженням позивача, вона усунута ще у квітні 2019 року, про що повідомлено у ДАСУ листом організації від 16.04.2019 № 29, а зауважень по усуненню недоліків в організацію розробника від ДАСУ не надходило.

22.5. Таким чином, на переконання позивача приводу для видання наказу ДАСУ від 27.06.2019 № 810 не було, а дії відповідача по зупинці організації розробника протиправні та здійсненні з порушенням вищевикладених положень Авіаційних правил України (частина 21), а також положень п. 1 статті 6; п.п.5,6,7 ст. 19 ГК України та п. 5.1 6. наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 09.02.2010 № 68 «Про затвердження Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі.

22.6. В частині незгоди з оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання нікчемним та скасування наказу Державної авіаційної служби України від 11.01.2020 № 49 про призупинення дії Сертифіката схвалення організації з технічного обслуговування (ТО) ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» наголошувала, що перевірки (аудити) організацій з технічного обслуговування управління підтримання льотної придатності (УПЛП) планово проводилися у 2019 році три рази - у січні, червні та у грудні.

22.7. Так, за доводами касаційної скарги за виявленими невідповідностями аудиту №1 в січні 2019 року проведена робота по усуненню недоліків, усі невідповідності усунуто без зауважень відповідача.

22.8. За аудитом № 2 у червні 2019 року мали місце такі зауваження (І) по організації управління підтримання льотної придатності: 1) невірно складена схема зв`язків підрозділів у Керівництві організації (хоча редакція Керівництва організації управління підтримання льотної придатності схвалена в ДАСУ ще у 2017 році); 2) додаток САМЕ немає форми зразка Рекомендації для ДАСУ; (ІІ) по організації з технічного обслуговування: 1) не пред`явлено бортовий інструмент літаків; 2) прострочений Сертифікат з «Людського фактору» та Сертифікат з «Законодавства України».

22.9. При цьому, Рапорти з аудиту № 2 надійшли на ознайомлення в організацію авіакомпанії через півтора місяці після аудиту в кінці липня 2019 року із строком виконання на усунення невідповідностей до 08.08.2019 (тобто 10 днів замість 60 днів).

22.10. Скаржник зауважує, що у процесі усунення виявлених невідповідностей по аудиту № 2 інспектор Державіаслужби погодився з тим, що внесення запису у Рапорті з аудиту організації УПЛП про невідповідність схеми зв`язків підрозділів підприємства є помилковим, однак цей запис не скасував. Також до Звіту про усунення недоліків за цим Рапортом з аудиту організації УПЛП додані фото бортового інструменту. В частині усунення недоліків щодо прострочених Сертифікатів «Людського фактору» та з «Законодавства України» розроблена «Програма підготовки персоналу» і подана до ДАСУ на узгодження листом від 29.07.2019 № 69, повторно листом від 15.10.2019 № 100. Означена Програма схвалена Державіаслужбою тільки 10.01.2020 (через 6 місяців після її подання на схвалення). Однак ця невідповідність, як неусунута, все одно врахована під час видання наказів ДАСУ № 49 від 11.01.2020 та № 55 від 11.01.2020 з акцентом на несвоєчасність її усунення позивачем.

22.11. Аудит № 3 від 17-18.12.2019, на думку позивача, проведено з порушенням вимог АПУ, оскільки за 2019 рік проведено 3 планові аудити. При цьому, підкреслює скаржник, відповідач не надавав суду, а відповідно суд не досліджував, копій Рапортів аудитів № 1 та № 2, хоча інспектор в Рапорті з аудиту № З спирається на невиконання зауважень аудиту № 2.

22.12. На думку скаржника, безпідставними є висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» встановленого у Рапорті з аудиту № 3 від 17-18.12.2019 строку (до 28.12.2019) на усунення записаних у ньому невідповідностей, оскільки Звіт про усунення недоліків за цим Рапортом направлено позивачем на адресу відповідача листом від 28.12.2019 № 120 (із документальним підтвердженням про виконання на 77 аркушах), який отриманий та зареєстрований в ДАСУ 02.01.2020. Наголошує, що своєю чергою, повідомлення від ДАСУ про невідповідності згідно з АПУ, які записані у Рапорті з аудиту № 3 та виконання Звіту згідно вимог АПУ п. М.А.619 до організації з ТО не надходило, що є порушенням вимог АПУ.

22.13. ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» наполягає, що організація з ТО не ознайомлена з Остаточним звітом по формі ЕАSA Form 6F від 09.01.2020, на підставі якого видано наказ ДАСУ № 49 від 11.01.2020, хоча строк ознайомлення з документами аудиту не повинен перевищувати 30 днів та є порушенням пункту 7 статті 19 ГК України. Більше того копії цього звіту також не надано суду. На листи організації з ТО до ДАСУ від 28.12.2019 № 120, від 03.01.2020 № 5, від 03.01.2020 № 6, від 15.01.2020 № 14 відповідей від ДАСУ до організації з ТО не надходило.

22.14. Касатор акцентує увагу Суду на тому, що у Рапорті з аудиту № 3 записані невідповідності, як не виконані після аудиту № 2, водночас, документи за цими невідповідностями лежали у інспектора ДАСУ на узгоджені без відповідей (зміни до Керівництва (МОМ), Програма підготовки персоналу, фото бортового інструменту). Документи з виконання зауважень аудиту № 2 надіслані організацією разом із Звітом про виконання невідповідностей до ДАСУ своєчасно, але схвалення документів по усуненню невідповідностей з аудиту № 2 виконано інспектором, чомусь, вже після аудиту № 3, де повторно записані ці недоліки з аудиту № 2. Зауважує, що у Звіті організації з ТО про усунення недоліків аудиту № 3 ці обставини висвітлені. Всі записані зауваження в Рапорті з аудиту № 3 не є істотними, які знижують або можуть знизити стандарт безпеки та становити загрозу безпеці польотів, а тому, на думку скаржника, не можуть мати наслідком зупинку організації з ТО.

22.15. Щодо позовної вимоги про визнання нікчемним та скасування наказу Державіаслужби від 11.01.2020 № 55 про призупинення дії Сертифікату схвалення організації UA.MF.0091 з управління підтримання льотної придатності (УПЛП) ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ», скаржник наголошує на тому, що аудит № 3 організацій з ТО та УПЛП проводили інспектори одночасно, тому зауваження в Рапортах з аудиту збігаються. Наполягає, що організація УПЛП не ознайомлена з Остаточним звітом ЕАSA Form 13 від 09.01.2020 на підставі якого видано наказ ДАСУ від 11.01.2020 № 55, як не надано його копії і суду.

22.16. Підсумовуючи наведене, скаржник зауважує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 19 Конституції України, статей 6, 19 ГК України, статей 16, 42 ПК України, пунктів М.А.619., М.А.716. (Недоліки), пункту М.В.604. (Постійний нагляд), пункту М.В.304. (Анулювання та призупинення) АПУ, затверджених наказом ДАСУ від 06.03.2019 № 286.

23. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги від 10.08.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Єресько Л.О., суддів Білак М.В., Соколова В.М.

23.1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.11.2021 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

23.2. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25.11.2022 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

24. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2023, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23.06.2023 № 993/0/78-23, у зв`язку з відпусткою судді Соколова В.М., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, визначено для розгляду цієї справи колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Єресько Л.О. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В.

Позиція інших учасників справи

25. Не погодившись із доводами касаційної скарги Державіаслужба подала відзив, у якому просила залишити касаційну скаргу ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 у справі №580/1839/20 - без змін.

25.1. Наполягає, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації винесена відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, зокрема, статей 126 та 127 ПК України згідно Порядку № 637.

25.2. В частині позовних вимог про скасування оскаржуваних наказів Державіаслужби від 27.06.2019 № 810, від 11.01.2020 № 49, від 11.01.2020 № 55 ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» ухилилася від дій, які повинна була вчинити в силу закону та покладених на неї обов`язків в порушення вимог статей 10, 11, 13 ПК України, Авіаційних правил України «Підтримання льотної придатності повітряних суден та авіаційних виробів, компонентів і обладнання та схвалення організацій і персоналу, залучених до виконання цих завдань», затверджених наказом Державіаслужби від 06.03.2019 за № 316/33287, а тому Державіаслужбою правомірно зупинено вищевказані сертифікати схвалення.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

26. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

28. Спірні правовідносини виникли у сфері державного регулювання діяльності в галузі цивільної авіації за напрямами сертифікації суб`єкта авіаційної діяльності та здійснення постійного нагляду та інспектування дотримання встановлених законодавством, у тому числі авіаційними правилами України, вимог.

29. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

30. Правові основи діяльності в галузі авіації встановлюються Повітряним кодексом України від 19.05.2011 № 3393-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), дія якого поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі авіації та використання повітряного простору України.

31. Відповідно до частини першої статті 5 ПК України уповноважений орган з питань цивільної авіації реалізує державну політику і стратегію розвитку авіації України, здійснює державне регулювання діяльності в галузі цивільної авіації, зокрема, за такими напрямами: 1) здійснення комплексних заходів щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки; 2) створення умов для розвитку авіаційної діяльності, повітряних перевезень та їх обслуговування, виконання авіаційних робіт та польотів авіації загального призначення; 3) організація використання повітряного простору України.

32. За приписами частини другої статті 5 ПК України напрями, визначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, реалізуються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, зокрема, шляхом: 1) розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України; 2) сертифікації суб`єктів та об`єктів авіаційної діяльності; 4) здійснення постійного нагляду та інспектування дотримання встановлених законодавством, у тому числі авіаційними правилами України, вимог.

33. Безпека авіації складається з безпеки польотів, авіаційної безпеки, екологічної безпеки, економічної та інформаційної безпеки (частина перша статті 10 ПК України).

34. Основні механізми управління безпекою в галузі авіації визначені розділом ІІІ ПК України.

35. Згідно частини другої статті 10 ПК України з метою забезпечення безпеки цивільної авіації уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню авіаційних подій, шляхом: 1) встановлення критеріїв безпеки авіації; 2) встановлення необхідного рівня безпеки авіації; 3) здійснення аналізу та визначення існуючого рівня безпеки авіації; 4) проведення планових та позапланових перевірок, інспектування суб`єктів та об`єктів авіаційної діяльності; 5) встановлення строків і здійснення контролю за проведенням коригуючих дій суб`єктами авіаційної діяльності; 6) заборони, скасування, тимчасового припинення або зміни виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці авіації або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України; 7) анулювання, тимчасового припинення дії сертифікатів, свідоцтв, ліцензій, дозволів, обмеження прав, наданих цими документами, скасування погодження кандидатур згідно з частиною десятою цієї статті; 8) накладення штрафів та вжиття інших заходів щодо забезпечення безпеки авіації.

36. За приписами частини першої статті 13 ПК України сертифікат відповідності вимогам авіаційних правил України повинні отримати підприємства та організації, які в галузі цивільної авіації здійснюють: 1) розроблення цивільної авіаційної техніки і змін до неї з метою схвалення типової конструкції та серійне виробництво авіаційної техніки схваленої конструкції; 2) технічне обслуговування авіаційної техніки; 3) управління підтриманням льотної придатності; 4) експлуатацію повітряних суден; 5) навчання авіаційного персоналу та персоналу, діяльність якого стосується забезпечення авіаційної безпеки, персоналу з наземного обслуговування; 6) наземне обслуговування; 7) надання послуг з аеронавігаційного обслуговування; 8) захист цивільної авіації від актів незаконного втручання; 9) інші види діяльності, передбачені законодавством, у тому числі авіаційними правилами України.

37. Сертифікат видається після здійснення процедури сертифікації, у ході якої перевіряється довгострокова здатність суб`єкта або об`єкта авіаційної діяльності до безпечного виконання дозволеного виду діяльності або функцій у галузі цивільної авіації (частина друга статті 13 ПК України).

38. Льотна придатність повітряного судна встановлюється шляхом сертифікації типової конструкції виробу авіаційної техніки, що є первинним визначенням льотної придатності. Льотна придатність екземпляра повітряного судна забезпечується відповідністю його конструкції, компонентів та обладнання, що встановлені на ньому, схваленій типовій конструкції, виконанням заходів з підтримання льотної придатності та підтвердженням того, що воно перебуває у стані, придатному для виконання польоту. Система підтримання льотної придатності повітряних суден встановлюється авіаційними правилами України (стаття 42 ПК України).

39. Сертифікаційні перевірки та нагляд передбачені статтею 15 ПК України, відповідно до частини першої якої уповноважений орган з питань цивільної авіації проводить сертифікаційні перевірки на відповідність вимогам авіаційних правил України, інших нормативно-правових актів та нагляд, здійснюючи аудит та інспектування щодо дотримання вимог нормативно-правових актів та виконання приписів у галузі цивільної авіації. Безпосередньо сертифікаційні перевірки, контроль та інспектування здійснюють державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок.

40. Уповноважений орган з питань цивільної авіації проводить планові та позапланові перевірки з метою визначення відповідності утримувача сертифіката вимогам, які встановлені авіаційними правилами України або іншими нормативно-правовими актами. Необхідність проведення позапланової перевірки визначається уповноваженим органом з питань цивільної авіації (частина друга статті 15 ПК України).

41. Державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, зобов`язані проводити перевірки, здійснювати сертифікацію, державний нагляд і контроль з додержанням законодавства, у тому числі авіаційних правил України, та несуть персональну відповідальність за об`єктивність і неупередженість результатів перевірки (частина друга статті 16 ПК України).

42. Детальний порядок та умови отримання, анулювання, припинення дії та відмови, у тому числі щодо видачі усіх видів та форм сертифікатів та інших документів, що видаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, а також правила, порядок, обсяг і критерії оцінки, проведення перевірок, інспектування та аудиту, їх види, прийнятні методи визначення відповідності встановлюються Авіаційними правилами України (частина п`ята статті 11 ПК України).

43. За обставинами цієї справи ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» була володільцем сертифікатів (Сертифіката схвалення організації розробника UA.21J.0050, Сертифіката схвалення № UA.MF.0019 організації з технічного обслуговування, Сертифіката схвалення № UA.MF.0091 організації з управління підтриманням льотної придатності), дія яких призупинена оскаржуваними наказами Державіаслужби від 27.06.2019 № 810, від 11.01.2020 № 49 та від 11.01.2020 № 55.

44. Підставою для прийняття оскаржуваних наказів стало виявлення недоліків у діяльності позивача І та ІІ рівнів за наслідками сертифікаційних перевірок та проведених аудитів та неусунення цих недоліків позивачем в повному обсязі в установлені Державіаслужбою строки.

45.Так, вимоги та процедури при сертифікації повітряних суден, пов`язаних з ними виробів, компонентів та обладнання, а також підприємств та організацій (далі - організації) розробника та виробника (зокрема: (a) видання сертифікатів типу, обмежених сертифікатів типу, додаткових сертифікатів типу та змін до цих сертифікатів; (b) видання сертифікатів льотної придатності […]; (h) сертифікація організацій розробників та виробників) встановлюються Авіаційними правилами України, Частина 21 «Сертифікація повітряних суден, пов`язаних з ними виробів, компонентів та обладнання, а також організацій розробника та виробника» АПУ-21 (Part-21), затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 17.01.2014 № 27, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за № 240/25017 (що були чинними на момент перевірки організації розробника авіаційної техніки, результати якої оформлені Звітом з перевірки ТОВ "Авіакомпанія "Черкаси-ЗАНГ"/DOA/№2019 (86) від 11.02.2019).

46. Схвалення організації розробника (Design Organisation Approval - DOA) регламентується главою J АПУ-21 (Part-21), сфера застосування якої визначається пунктом 21.А.231, за змістом якого ця глава визначає процедуру видання схвалення організацій розробників та правила, які визначають права і обов`язки заявника на отримання та власників таких схвалень.

47. За умовами пункту 21.А.233 глави J АПУ-21 (Part-21) будь-яка фізична або юридична особа (організація) вважається прийнятною як заявник на отримання схвалення відповідно до цієї глави: (a) згідно з параграфами 21.А.14, 21.А.112В, 21.А.432В або 21.А.602В; або (b) для схвалення другорядних змін або проектів незначних ремонтів, якщо робиться запит на отримання повноважень відповідно до параграфа 21.А.263.

48. Проектна організація має право отримати схвалення організації розробника, яке видається компетентним органом, якщо вона довела відповідність застосовним вимогам, що викладені у цій главі (пункт 21.A.235).

49. Відповідно до пункту 21.A.245. проектна організація на підставі інформації, яка надана відповідно до параграфа 21.A.243, повинна додатково до вимог параграфа 21.A.239 довести що: (a) персонал всіх технічних підрозділів достатньо укомплектований і досвідчений та отримав такі належні повноваження, які дозволяють йому виконувати усі покладені обов`язки, і все це разом з робочими місцями, виробничими потужностями та обладнанням є достатнім для того, щоб досягти заданих характеристик виробу з льотної придатності та захисту довкілля; (b) у межах підрозділів та між підрозділами існує повна та ефективна координація стосовно льотної придатності та захисту довкілля.

50. Обов`язки утримувача схвалення організації розробника визначені пунктом 21.А.265, відповідно до якого утримувач повинен, серед іншого: (a) вести свій посібник відповідно до системи забезпечення проекту; (b) забезпечувати, щоб цей посібник використовувався як базовий робочий документ всередині організації; (e) надавати компетентному органу інформацію або інструкції, пов`язані з діями, визначеними параграфом 21.А.3В тощо.

51. Відповідно до пункту 21.А.259 (a) глави J АПУ-21 (Part-21) схвалення організації розробника видається на необмежений період часу. Воно залишається чинним, доки: 1) проектна організація не втратить спроможність довести відповідність застосовним вимогам цієї глави; або 2) утримувач або будь-який з його партнерів або субпідрядників не перешкоджають компетентному органу виконувати обстеження відповідно до параграфа 21.A.257; або 3) не існує доказів, що система забезпечення проекту не здатна зберігати задовільний контроль та нагляд за проектуванням виробів або за внесенням змін відповідно до схвалення; або 4) сертифікат зданий або скасований відповідно до застосовних процедур, вимог чинного законодавства.

52. За приписами пункту 21.А.257 (а) проектна організація повинна вжити заходів, які нададуть компетентному органу можливість проводити будь-які обстеження, включаючи перевірки партнерів та субпідрядників, які потрібні для визначення відповідності та збереження відповідності застосовним вимогам цієї глави.

53. Відповідно до пункту 21.А.258 (а) «Результати обстеження», якщо виявлено об`єктивний доказ невідповідності утримувача схвалення організації розробника застосовним вимогам цих Правил, то невідповідності класифікуються таким чином: 1) невідповідність першого рівня - це будь-яка невідповідність цим Правилам, яка може призвести до неконтрольованої невідповідності застосовним вимогам та негативно вплинути на безпеку повітряного судна; 2) невідповідність другого рівня - це будь-яка невідповідність цим Правилам, що не класифікована як невідповідність першого рівня.

54. Невідповідність третього рівня - це будь-який елемент, який містить потенційні проблеми, котрі можуть призвести до невідповідності за умовами пункту (a), що визначено на підставі об`єктивного доказу (пункт 21.А.258 (b)).

55. Пунктом 21.А.258 (c) визначено, що після одержання згідно із застосовними процедурами відповідно до вимог чинного законодавства повідомлення про результати дослідження:

1) у випадку невідповідності першого рівня утримувач схвалення проектної організації повинен довести коригувальні дії, що спрямовані на задоволення вимог компетентного органу, протягом періоду, який не перевищує 21 робочий день і починається після складеного у письмовому вигляді підтвердження щодо отримання повідомлення про невідповідність;

2) у випадку невідповідності другого рівня тривалість періоду коригувальних заходів, яка визначається компетентним органом, повинна відповідати характеру невідповідності, але у будь-якому разі з початку не повинна перевищувати трьох місяців. За певних обставин та залежно від характеру невідповідності компетентний орган може продовжити строк на три місяці за умови наявності задовільного плану коригувальної дії, який узгоджений з компетентним органом;

3) невідповідності третього рівня не потребують від утримувача схвалення організації розробника негайної дії.

56. У випадку невідповідностей першого або другого рівня схвалення організації розробника може підлягати частковому або повному призупиненню або скасуванню згідно із застосовними процедурами відповідно до чинного законодавства (пункт 21.А.258 (d)).

57. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що в Остаточному звіті Державіаслужби від 14.06.2019, складеного з урахуванням Звіту про усунення невідповідностей організації розробника, відповідачем зазначено, що позивачем не усунуто такі невідповідності ІІ рівня, визначені у Звіті з перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ»/DOA/№2019 (86) від 11.02.2019:

- не надано документацію щодо доказу відповідності вимогам норм льотної придатності за Додатковим сертифікатом типу DTL0196 (пункт 2.1 Звіту з перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ»/DOA/№2019 (86) - вимоги АПУ-21 (Part-21) 21.А.115, 21.А.265);

- процедурами DOH не передбачено визначення небезпечного стану за результатом аналізу інформації про відмови, несправності та дефекти (пункт 6.3 Звіту з перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси- ЗАНГ»/DOA/№2019 (86) - вимоги АПУ-21 (Part-21) 21.А.3А, 21.А.265(е)).

58. Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог в частині скасування наказу Державіаслужби від 27.06.2019 № 810 про призупинення дії Сертифіката схвалення організації розробника № UA.21J.0050 ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ», суди попередніх інстанцій виходили з того, що, за оцінкою Державіаслужби неусунутими лишилися вищевказані невідповідності позивача вимогам пунктів 21.А.3А, 21.А.115 та 21.А.265 (е) АПУ-21 (Part-21).

59. При цьому, суди не надавали оцінку тому, чи може бути недотримання пункту 21.А.115, який відноситься згідно АПУ до глави Е «Додаткові сертифікати типу», підставою для призупинення дії Сертифікату розробника, який видається за наслідками процедури сертифікації організації розробника, що виконується згідно глави J АПУ «Схвалення організації розробника».

60. Суди попередніх інстанцій також не надали оцінки доводам ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» в тій частині, що друга невідповідність, яка записана в Остаточному звіті, усунута позивачем ще у квітні 2019 року, про що повідомлено Державіаслужбу листом організації від 16.04.2019 № 29. Мотивів відхилення цих доводів на основі безпосереднього дослідження судом відповідних доказів оскаржувані судові рішення не містять.

61. Поряд із цим, суди попередніх інстанцій не з`ясували суть указаної другої невідповідності, зокрема чи корелюється невідповідність вимогам пункту 21.А.3А з обов`язком організації розробника за пунктом 21.А.265 (е), невідповідність якому також відображена в Остаточному звіті Державіаслужби.

62. Так, пунктом 21.А.3А (а) АПУ-21 (Part-21) утримувач сертифіката типу […], схвалення проекту значного ремонту або будь-якого іншого застосовного схвалення, виданого відповідно до вимог цих Правил, повинен мати систему збирання, дослідження та аналізу звітів та інформації, що пов`язана з відмовами, несправностями та дефектами або іншими випадками, які призводять або могли б призвести до негативного впливу на підтримання льотної придатності виробу, компонента або обладнання, для яких виданий сертифікат типу […], яка має бути доступною для усіх відомих експлуатантів виробу, компонента або обладнання та за запитом для будь-якої особи, яка має повноваження на такий запит відповідно до положень інших пов`язаних авіаційних правил.

63. Своєю чергою пунктом 21.А.265 (е) АПУ-21 (Part-21) серед обов`язків утримувача схвалення організації розробника визначено обов`язок надавати компетентному органу інформацію або інструкції, пов`язані з діями, визначеними параграфом 21.А.3В, який регулює директиви льотної придатності (документ, виданий або прийнятий компетентним органом, в якому визначені дії, обов`язкові для виконання на повітряному судні, для поновлення прийнятного рівня безпеки, у випадку, коли є підстави вважати, що рівень безпеки цього повітряного судна може опинитися під загрозою при невиконанні цих дій).

64. В обсязі установлених у цій справі обставин суди попередніх інстанцій не встановлювали наявність виданих Державіаслужбою позивачу директив льотної придатності на підставі 21.А.3В (b), наявність яких вимагала б від останнього вжиття заходів у відповідності до пункту 21.А.3В (с). Тож чи дійсно мало місце невиконання організацією розробником обов`язку за пунктом 21.А.265 (е) судами не перевірено.

65. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо невідповідності нормам матеріального та процесуального права висновків судів попередніх інстанцій в частині оскаржуваних наказів Державіаслужби від 11.01.2020 № 49 та від 11.01.2020 № 55 про призупинення Сертифіката схвалення № UA.MF.0019 організації з технічного обслуговування та Сертифіката схвалення № UA.MF.0091 організації з управління підтриманням льотної придатності, колегія суддів виходить із такого.

66. Загальні технічні вимоги та адміністративні процедури для забезпечення, зокрема, підтримання льотної придатності повітряних суден, включаючи будь-який компонент, що призначений для встановлення на них визначаються Авіаційними правилами України «Підтримання льотної придатності повітряних суден та авіаційних виробів, компонентів і обладнання та схвалення організацій і персоналу, залучених до виконання цих завдань», затвердженими наказом Державіаслужби від 06.03.2019 № 286, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2019 за №316/33287 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

67. Відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу ІІІ цих АПУ підтримання льотної придатності повітряних суден, зазначених у пункті 1 (a) Розділу I цих АПУ, та компонентів, призначених для встановлення на них, здійснюється відповідно до положень додатка 1 до цих АПУ (Part-M). Організації та персонал, які задіяні в підтриманні льотної придатності повітряних суден, зазначених у пункті 1 (a) Розділу I цих АПУ, та компонентів, призначених для встановлення на них, включаючи технічне обслуговування, мають відповідати вимогам додатка 1 до цих АПУ (Part-M) та положенням Розділів IV та V цих АПУ.

68. Програми технічного обслуговування, що були схвалені до введення в дію цих Авіаційних правил, вважаються такими, що відповідають вимогам цих Авіаційних правил (пункт 4 Розділу ІІІ цих АПУ).

69. Вимоги до організації з технічного обслуговування визначається Підчастиною F Розділу А «Технічні вимоги» додатку 1 (Аnnex I) частина-М (Part-M) АПУ.

70. Відповідно до пункту М.А.611 «Стандарти технічного обслуговування» все технічне обслуговування має виконуватися відповідно до вимог Підчастини D Розділу A цього додатка (Part-M).

71. Після завершення усього необхідного технічного обслуговування повітряного судна відповідно до вимог цієї підчастини, має видаватися сертифікат передачі до експлуатації повітряного судна відповідно до M.A.801.

72. Згідно пункту М.А.613 (а) після завершення усього необхідного технічного обслуговування компонента відповідно до вимог цієї підчастини має видаватися сертифікат передачі до експлуатації компонента відповідно до M.A.802. Форма 1 EASA має видаватися для всіх компонентів, крім компонентів, на яких виконується технічне обслуговування відповідно до вимог підпунктів (b), (d), (е) М.А.502, а також тих компонентів, що виготовлені відповідно до вимог M.A.603 (с).

73. Схвалена організація з технічного обслуговування має записувати всі деталі виконаних робіт. Записи, необхідні для підтвердження виконання всіх вимог щодо видачі сертифіката передачі до експлуатації, включаючи всі документи про передачу до експлуатації, оформлені субпідрядними організаціями, та щодо видачі сертифіката перегляду льотної придатності та рекомендації, мають зберігатися (М.А.614 (а)), копії усіх записів з технічного обслуговування та всіх пов`язаних з ним даних для технічного обслуговування мають зберігатися протягом трьох років після того, як повітряне судно або компонент повітряного судна, на якому проводилися роботи, було передано до експлуатації схваленою організацією з технічного обслуговування, а також копії усіх записів, пов`язаних з видачею рекомендацій та сертифікатів перегляду льотної придатності, протягом трьох років з дати видачі та передати їх копії власнику повітряного судна (М.А.614 (с)).

74. Відповідно до M.A.619 «Недоліки»:

(a) недоліком рівня 1 є будь-яка істотна невідповідність вимогам цього додатка (Part-М), яка знижує стандарт безпеки і становить серйозну загрозу безпеці польотів.

(b) недоліком рівня 2 є будь-яка невідповідність вимогам цього додатка (Part-М), яка може знизити стандарт безпеки та ймовірно становить загрозу безпеці польотів.

(c) після отримання повідомлення про недоліки згідно з M.B.605 утримувач схвалення організації з технічного обслуговування має розробити план коригувальних дій і продемонструвати коригувальні дії, які задовольнять компетентний орган, у термін, погоджений з цим органом.

75. Процедури для компетентних органів визначаються Розділом В додатку 1 частина-М (Part-M) АПУ.

76. Згідно з M.B.605 (а) «Недоліки» Підчастини F додатку 1 частина-М (Part-M) АПУ, якщо під час аудитів або за допомогою інших засобів виявлено підтвердження невідповідності вимогам цього додатка (Part-M), компетентний орган має вжити таких заходів:

1. у разі недоліку рівня 1 - вживає негайних заходів з анулювання, обмеження або призупинення схвалення організації з технічного обслуговування в цілому або частково залежно від серйозності недоліку рівня 1, доки організацією не буде вжито ефективних коригувальних дій;

2. у разі недоліку рівня 2 - визначає період впровадження коригувальних дій залежно від характеру недоліку, який не має бути більшим, ніж три місяці. За певних обставин наприкінці цього першого періоду і залежно від характеру недоліку компетентний орган може продовжити цей тримісячний період відповідно до задовільного плану коригувальних дій.

77. У разі неспроможності забезпечити відповідність вимогам протягом визначеного компетентним органом періоду останній вживає заходів із часткового або повного призупинення дії наданого організації схвалення (M.B.605 (b)).

78. Відповідно до пункту M.B.607 (b) «Анулювання, призупинення та обмеження схвалення» компетентний орган має призупинити, анулювати або обмежити сертифікат схвалення відповідно до положень M.B.605.

79. Вимоги до організації з управління підтриманням льотної придатності визначаються підчастиною G Розділу А «Технічні вимоги» додатку 1 (Аnnex I) частина-М (Part-M) АПУ, зокрема пунктами М.А.704 - М.А.710.

80. Відповідно до M.A.716 «Недоліки»:

(a) недоліком рівня 1 є будь-яка істотна невідповідність вимогам цього додатка (Part-М), яка знижує стандарт безпеки і становить серйозну загрозу безпеці польотів.

(b) недоліком рівня 2 є будь-яка невідповідність вимогам цього додатка (Part-М), яка може знизити стандарт безпеки та ймовірно становить загрозу безпеці польотів.

(c) після отримання повідомлення про недоліки згідно з M.B.705 вимогам цього додатка (Part-М) утримувач схвалення організації з управління підтриманням льотної придатності повинен розробити план коригувальних дій і продемонструвати коригувальні дії, які задовольнять компетентний орган, у термін, погоджений з цим органом.

81. Згідно з пунктом М.В.704 (а) «Постійний нагляд» Розділу В «Процедури для компетентних органів» підчастини G додатку 1 частина-М (Part-M) АПУ компетентний орган має зберігати та оновлювати програму, яка містить дати, коли заплановано проведення аудитів, і дати, коли аудити було проведено, для всіх схвалених відповідно до вимог підчастини G Розділу A цього додатка (Part-M) організацій з управління підтриманням льотної придатності, що знаходяться під його наглядом.

82. Кожна організація має бути повністю перевірена за період, що не перевищує 24 місяці. Один раз на 24 місяці має здійснюватися вибіркова інспекція окремих повітряних суден, що знаходяться під управлінням організації, схваленої відповідно до підчастини G Розділу B цього додатка (Part-M). Обсяг перевірки визначається компетентним органом за результатами попередніх аудитів і раніше проведених інспекцій (М.В.704 (b) та (с)).

83. Усі недоліки має бути підтверджено в письмовому вигляді та подано організації-заявнику. Компетентний орган має вести записи щодо усіх недоліків, дій щодо їх остаточного усунення (дій, необхідних для остаточного усунення недоліків) та рекомендацій. Не менше одного разу на 24 місяці має проводитися зустріч з відповідальним керівником, щоб переконатися, що він/вона залишається належним чином проінформованим про важливі питання, які виникають під час аудитів (М.В.704 (d) (e) (f)).

84. Згідно з M.B.705 (а) «Недоліки» якщо під час аудитів або за допомогою інших засобів буде виявлено підтвердження невідповідності вимогам цього додатка (Part-M), компетентний орган має вжити таких заходів:

1. у разі недоліку рівня 1 - вживає негайних заходів з анулювання, обмеження або призупинення схвалення організації з технічного обслуговування в цілому або частково залежно від серйозності недоліку рівня 1, доки організацією не буде вжито ефективних коригувальних дій;

2. у разі недоліку рівня 2 - визначає період впровадження коригувальних дій залежно від характеру недоліку, який не має бути більшим, ніж три місяці. За певних обставин наприкінці цього першого періоду і залежно від характеру недоліку компетентний орган може продовжити цей тримісячний період відповідно до задовільного плану коригувальних дій;

(b) у разі неспроможності забезпечити відповідність вимогам протягом визначеного компетентним органом періоду, останній вживає заходів із часткового або повного призупинення дії, наданого організації схвалення.

85. Відповідно до пункту M.B.707 «Анулювання, призупинення та обмеження схвалення» компетентний орган має: (a) призупинити сертифікат схвалення за наявності вагомих підстав у разі потенційної загрози безпеці польотів, або (b) призупинити, анулювати або обмежити сертифікат схвалення відповідно до положень M.B.705.

86. Матеріалами справи підтверджується, що в 2019 році Державіаслужбою проведено три планових аудити (у січні, червні, грудні) ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» як організації з технічного обслуговування та організації з управління підтриманням льотної придатності, обсяг яких визначався Державіаслужбою за результатами попередніх аудитів і раніше проведених інспектувань. Усі невідповідності, які були виявлені під час аудитів, фіксувалися у Рапортах з аудитів за Сертифікатом схвалення № UA.MF.0019 та Сертифікатом схвалення № UA.MF.0091 №1 у період з 23.01-25.01, № 2 у період з 06.06-07.06 та № 3 у період з 17.12-18.12.

87. Так, у пункті 9 та підпункті 6 пунктів 10-12 Рапорту з аудиту № 3 від 18.12.2019 за Сертифікатом схвалення №UA.MF.0019 та у підпункті 3 пунктів 10-12 Рапорту з аудиту № 3 від 17.12.2019 за Сертифікатом схвалення № UA.MF.0091 зазначено про непідтвердження усунення невідповідностей, виявлених під час проведення планового аудиту № 2 (п.п. 3,4,5,6,7 Рапорту з аудиту №2) та класифіковані за рівнем невідповідності 1, хоча у Рапорті аудиту № 2 ці ж недоліки класифікувалися за рівнем невідповідності 2.

88. Суди попередніх інстанцій не надавали оцінки цим обставинам та не з`ясовували чому одні й ті самі невідповідності у двох послідовних аудитах класифікувалися за різними рівнями, які процедури застосовувалися аудиторами для класифікації цих невідповідностей.

89. Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог щодо скасування наказів Державіаслужби від 11.01.2020 № 49 та від 11.01.2020 № 55 про призупинення Сертифіката схвалення № UA.MF.0019 організації з технічного обслуговування та Сертифіката схвалення № UA.MF.0091 організації з управління підтриманням льотної придатності за наслідками цих двух аудитів, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позовної заяви в цій частині є необґрунтованими, оскільки відповідачем встановлено порушення законодавства, які позивачем не усунуто. А суд апеляційної інстанції, погоджуючись з правильністю висновків суду першої інстанції, зауважив, що позивачем не надано доказів вчасного направлення відповідачу звітів про усунення невідповідностей, виявлених останнім під час планових аудитів 17-18.12.2019.

90. При цьому суди попередніх інстанцій не надавали жодної оцінки як Рапортам з аудитів № 2 за Сертифікатом схвалення № UA.MF.0019 та Сертифікатом схвалення №UA.MF.0091 у період з 06.06-07.06, про неусунення недоліків зафіксованих у яких стверджується у Рапортах з аудитів № 3 від 18.12.2019 за Сертифікатом схвалення №UA.MF.0019 та від 17.12.2019 Сертифікатом схвалення № UA.MF.0091, так і доводам позивача про усунення невідповідностей, зафіксованих у Рапортах з аудитів № 2 та № 3 у розрізі кожної невідповідності, документи про усунення яких за твердженням позивача лежали у інспектора ДАСУ на узгоджені без відповідей. До прикладу, в частині усунення недоліків щодо прострочених Сертифікатів «Людського фактору» та «Законодавства України» авіакомпанія наполягала, що нею розроблена «Програма підготовки персоналу» і подана до ДАСУ на узгодження листом від 29.07.2019 № 69, повторно листом від 15.10.2019 № 100, однак означена Програма схвалена Державіаслужбою тільки 10.01.2020 (через 6 місяців після її подання на схвалення, що не може бути поставлено у вину авіакомпанії). Мотивів відхилення цих та інших доводів позивача на основі безпосереднього дослідження судом доказів оскаржувані судові рішення не містять.

91. Не надано судами попередніх інстанцій і оцінки доводам ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» про несвоєчасне направлення віповідачем позивачу Рапортів з аудитів № 3, що унеможливило вчасне подання останнім Звітів про усунення цих невідповідностей.

92. Не витребувано та не досліджено Звітів схвалення організації від 09.01.2020 за формами ЕАSA Form 6F та ЕАSA Form 13, на які Державіаслужба посилається в оскаржуваних наказах від 11.01.2020 № 49 та № 55 про призупинення дії Сертифікатів схвалення № UA.MF.0019 та № UA.MF.0091.

93. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо невідповідності нормам матеріального та процесуального права висновків судів попередніх інстанцій в частині позовної вимоги про скасування постанови Державіаслужби № 000479 серія АБ від 28.01.2020 про стягнення з позивача 85 000 грн Суд виходить із такого.

94. Відповідно до частини першої статті 126 ПК України за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов`язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

95. За приписами абзацу восьмого пункту 1 частини першої статті 127 ПК України за правопорушення в галузі цивільної авіації до юридичних осіб - суб`єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п`яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі ненадання до уповноваженого органу з питань цивільної авіації інформації, обов`язкове подання якої встановлюється законодавством або авіаційними правилами України, надання недостовірної інформації або надання інформації з порушенням встановлених строків.

96. Відповідно до підпункту 6 пункту 6 Положення № 520 Державіаслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, накладати штрафи за умов, визначених ПК України.

97. Штраф за невиконання (неналежне виконання) суб`єктом вимог законодавства, що регулює діяльність у галузі цивільної авіації, накладається у розмірах, визначених статтею 127 ПК України.

98. Частиною першою статті 129 ПК України встановлено, що підставою для розгляду справи про правопорушення в галузі цивільної авіації, які зазначені в статті 127 цього Кодексу, є протокол.

99. Постанову у справі про правопорушення у галузі цивільної авіації може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому законом (частина перша статті 130 ПК України).

100. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що 17.01.2020 державним інспектором з авіаційного нагляду за безпекою авіації відділу аналітичного забезпечення УСАБ Державіаслужби Сайко Р.В. проведено перевірку ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» та встановлено такі порушення: несвоєчасне подання до уповноваженого органу з питань цивільної авіації квартального звіту про стан забезпечення АБ за 3 квартал згідно пункту 162 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженої Законом України від 21.03.2017 № 1965-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Державна програма авіаційної безпеки) у встановлений строк - до 5 числа місяця, що наступає да звітним періодом, про що складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації № 003252 серія АА.

101. Водночас оскаржуваною постановою Державіаслужби від 28.01.2020 № 000479 серія АБ ТОВ «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» притягнута за порушення пункту 182 указаної Державної програми, якою на підставі статей 127-130 ПК України, а саме абзацу 8 пункту 1 частини першої статті 127 ПК України накладено на позивача штраф у сумі 85000,00 грн (п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

102. Суди попередніх інстанцій мали б переконатися, що позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за те саме порушення, що зафіксоване у протоколі про правопорушення в галузі цивільної авіації, який слугував підставою для розгляду відповідачем справи про правопорушення в галузі цивільної авіації та винесення оскаржуваної постанови.

103. Пункт 182 Державної програми авіаційної безпеки встановлює, що керівники аеропортів та експлуатантів, крім експлуатантів авіації загального призначення, що використовують повітряні судна злітною вагою менше 5700 кілограмів, подають до уповноваженого органу з питань цивільної авіації звіти про стан забезпечення авіаційної безпеки та результати роботи служб авіаційної безпеки :

щокварталу - до п`ятого числа місяця, що наступає за звітним періодом;

щороку - до 10 січня наступного року.

Суб`єкти авіаційної діяльності, крім експлуатантів авіації загального призначення, що використовують повітряні судна злітною вагою менше 5700 кілограмів, готують та подають уповноваженому органу з питань цивільної авіації щоквартальні та щорічні звіти про стан забезпечення авіаційної безпеки, виявлені недоліки та заходи щодо їх усунення.

104. При цьому, за визначенням пункту 36 частини першої статті 1 ПК України експлуатантом є юридична або фізична особа, яка експлуатує чи пропонує послуги з експлуатації повітряних суден, а суб`єктами авіаційної діяльності є фізичні та юридичні особи незалежно від форми власності, відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі цивільної авіації (пункт 97 частини першої статті 1 ПК України).

105. Суд першої інстанції, процитувавши норми, які надають Державіаслужбі повноваження притягати суб`єктів авіаційної діяльності до відповідальності за порушення, в тому числі шляхом накладення штрафів, та установивши ті обставини, що мало місце складення протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскарженої постанови про накладення штрафу.

106. Своєю чергою, суд апеляційної інстанції, погодившись в цілому з наведеним висновком суду першої інстанції, критично оцінив доводи позивача про відсутність у останнього обов`язку подавати відповідачу звіти з авіаційної безпеки, оскільки термін дії його сертифіката експлуатанта № 252 закінчився 22.08.2019 і відповідач відмовився його продовжувати, у зв`язку з чим уважає, що авіакомпанія втратила можливість надавати послуги у галузі цивільної авіації, а тому не може уважатися а ні суб`єктом авіаційної діяльності, а ні суб`єктом господарювання, а ні експлуатантом у розумінні ПК України, Авіаційних правил України чи Державної програми авіаційної безпеки. У цьому зв`язку суд цієї інстанції зазначив, що у третьому кварталі (липень-вересень) 2019 року належний позивачу сертифікат експлуатанта був дійсним, а товариство було суб`єктом авіаційної діяльності, а тому повинно було подавати саме за третій квартал звіт про стан забезпечення авіаційної безпеки відповідно до пункту 162 Державної програми авіаційної безпеки.

107. Водночас суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що пункт 182 Державної програми авіаційної безпеки, за порушення якого на позивача накладено штраф оскаржуваною постановою, складається з двох абзаців, першим з яких зобов`язано, зокрема, керівників експлуатанта подавати до уповноваженого органу з питань цивільної авіації звіти про стан забезпечення авіаційної безпеки та результати роботи служб авіаційної безпеки , а другим з яких - суб`єктів авіаційної діяльності подавати звіти про стан забезпечення авіаційної безпеки, виявлені недоліки та заходи щодо їх усунення.

108. Тож суди попередніх інстанцій не установили за невиконання якої конкретно норми позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу.

109. Звіт позивача про стан забезпечення авіаційної безпеки, несвоєчасність подання якого установлено перевіркою уповноваженої особи відповідача, акт такої перевірки, документи, які підтверджують факти правопорушень у галузі цивільної авіації, заперечення до актів перевірок (у разі наявності) та інші матеріали перевірок, які мають подаватися разом з протоколом про правопорушення у галузі цивільної авіації для розгляду та прийняття відповідного рішення у відповідності до пункту 5.3. Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2012 № 73/20386, в матеріалах справи відсутні.

110. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами попередніх інстанцій принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в розрізі кожного з предметів оскарження у цій справі, і це порушення не можливо усунути на стадії касаційного провадження.

111. Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

112. Колегія суддів наголошує, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

113. Верховний Суд звертає увагу, що одне із призначень обґрунтованого судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя.

114. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

115. Тож при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.

116. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів попередніх інстанцій, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновків в цілому по суті спору.

116. При цьому Верховний Суд зазначає, що діє в межах повноважень визначених статтею 341 КАС України, частиною другою якої встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази,

117. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак оскаржувані судові рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.

118. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

119. За змістом статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

120. Приписами частини четвертої статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

121. Ураховуючи те, що вказані порушення під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

122. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку вказаним обставинам та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

123. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Черкаси-ЗАНГ» задовольнити частково.

2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року, скасувати, справу № 580/1839/20 направити на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько М.В. Білак А.Г. Загороднюк