КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3214/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) опікун в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду, в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , з позовною заявою, в якій просить суд:

1) визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №110750000881 від 18.05.2023 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком г вмерлого годувальника, ОСОБА_3 , обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 та не врахуванні при такому призначенні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3 №146 від 19.02.2020 року виданої ТУ ДСА України в Кіровоградській області;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію по втраті годувальника у розмірі 70% від розміру пенсії за віком його батька ОСОБА_3 , обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, починаючи з 31.01.2021 року на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3 №146 від 19.02.2020 року виданої ТУ ДСА України в Кіровоградській області, з урахуванням раніше виплачених сум.

3) допустити негайного виконання рішення суду в межах суми стягнень за один місяць.

4) встановити місячний строк для подання відповідачем до суду звіту про виконання рішення.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_2 у призначенні пенсії у разі втрати годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком його батька ОСОБА_3 , обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, починаючи з 31.01.2021 року на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3 №146 від 19.02.2020 року, чим порушив права позивача, що й стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 30.05.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (т. 1, а.с.45). Крім того, суд ухвалою від 30.05.2023 року витребував у відповідача копії пенсійних справ позивача та його батька. Ухвали того ж дня, доставлено учасникам справи в особисті електронні кабінети системи «Електронний суд» (т. 1, а.с. 47-49 зв.).

02.06.2023 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за позовною заявою, викладеною у новій редакції та уточнений адміністративний позов (т. 1, а.с. 50-72).

Суд ухвалою від 06.06.2023 року задовольнив заяву позивача про уточнення позовних вимог та прийняв її до розгляду (т. І, а.с. 73).

13.06.2023 року від відповідача надійшли витребувані судом копії пенсійних справ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для долучення до матеріалів справи (т. 1, а.с. 75-289).

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

Ухвалою від 27.06.2023 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 з 31.01.2021 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50% від розміру пенсії за віком годувальника.

Позивач є особою з інвалідністю з дитинства І «А» групи і перебував на утриманні свого батька до дня його смерті. ОСОБА_1 знаходився на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з жовтня 2016 року та отримував довічне грошове утримання судді у відставці. Після смерті батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 як законний опікун ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника після смерті батька розмірі 50% від щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці його батька, яке складало 90% від грошової винагороди судді працюючого на відповідній посаді, починаючи з 31.01.2021. Однак відповідач відмовив у призначенні такої пенсії, тому позивач був змушений захищати свої права в судовому порядку.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 року у справі №340/1742/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2023 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо призначення ОСОБА_2 пенсії у зав`язку з втратою годувальника у розмірі 50% від розміру пенсії за віком ОСОБА_3 , обчисленої на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву №302 ОСОБА_2 подану 16 лютого 2021 року його законним представником ОСОБА_4 із врахуванням волевиявлення заявника щодо вибору пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі: 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ, або 50% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV.

Відповідач на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/1724/21 виніс рішення №110750000881 від 18.05.2023 року (т. 1 а.с 121), яким відмовив ОСОБА_2 у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ. Рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 годувальник, за життя не звертався за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ, у зв`язку з чим матеріали справи не містять довідок про заробітну плату державного службовця; а також тим, що з 01.05.2016 року відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав, свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, пунктом 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частинами 12-13 статті 37 Закону № 3723-XII передбачено, що у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв`язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім`ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім`ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім`ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом.

Отже, утриманці державних службовців, що отримали право на пенсію за ст. 37 Закону № 3723, мають право на пенсію по втраті годувальника, розмір якої обчислюється від суми заробітної плати померлого годувальника.

Така ж позиція Верховного Суду у справі №236/3193/16-а щодо права утриманців судді, що перебував у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання, на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника на підставі ст. 37 Закону № 3723 у розмірі 70% від заробітної плати судді.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Право ОСОБА_2 на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про державну службу», у розмірі 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, або 50% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), вже було встановлено рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 року у справі №340/1742/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2023 року. Відтак, є преюдиціально встановленим фактом.

Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу.

Виконуючи рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № 340/1724/21 від 05.08.2022 року, відповідач обмежився оглядом наявних у пенсійній справ матеріалів та відмовив ОСОБА_2 у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, обґрунтовуючи своє рішення №110750000881 від 18.05.2023 відсутністю у матеріалах пенсійної справи довідок про заробітну плату державного службовця ОСОБА_1 .

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача з наступних підстав.

Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, у разі відсутності тих чи інших документів, необхідних для виконання рішення суду у справі № 340/1724/21 від 0.08.2022 року, відповідач повинен був поінформувати про необхідність їх подати позивача та/або витребувати їх в залежності від періодів роботи у відповідного страхувальника чи з архівної установи. Докази вжиття таких заходів відповідачем для забезпечення гарантованого Конституцією України права позивача на соціальний захист матеріали справи не містять.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач просив визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №110750000881 від 18.05.2023 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком померлого годувальника, ОСОБА_3 , обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 та відновити порушене право позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вчинити певні дії.

Відтак, таку позовну вимогу належить задовольнити, вийшовши за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №110750000881 від 18.05.2023 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком померлого годувальника - ОСОБА_3 , обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 та відновити порушене право позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію по втраті годувальника починаючи з 31.01.2021 року, в розмірі 70% від розміру пенсії, обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, з врахуванням заробітної плати ОСОБА_3 , вищначеної відповідно до довідки, виданої ТУ ДСА України в Кіровоградській області №146 від 19.02.2020 року.

Стосовно клопотання позивача про звернення рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

У цій справі судом не вирішувалися вимоги про присудження виплати сум пенсії та не визначався розмір такого присудження, тому підстави для допущення рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць відсутні. Рішення суду в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області виплатити позивачу заборгованість з виплати пенсії не може бути допущено до негайного виконання, оскільки це зобов`язання відповідача є похідним від виконання ним рішення суду про здійснення перерахунку пенсії та подальшого визначення різниці між сумою перерахованої та раніше виплаченої пенсії.

Що стосується вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативним, тобто, передбачає право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб. За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №110750000881 від 18.05.2023 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 70% від розміру пенсії за віком померлого годувальника - ОСОБА_3 , обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити та виплатити, з врахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 31.01.2021 року пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 70% від розміру пенсії за віком померлого годувальника - ОСОБА_3 , обчисленої на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, з врахуванням довідки, виданої ТУ ДСА України в Кіровоградській області №146 від 19.02.2020 року та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду у цій справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО