open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2023 р. Cправа № 902/391/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни

за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Бондарчука Івана Дмитровича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Вінницької митниці, 21034, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Лебединського, будинок 17, ідентифікаційний код юридичної особи 43997544

про стягнення 178 164 гривень

за участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - Мавроді Р.Ф., у порядку самопредставництва

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 16.03.2023 року надійшла позовна заява № б/н від 07.03.2023 (вх. № 379/23 від 16.03.2023) фізичної особи-підприємця Бондарчука Івана Дмитровича до Вінницької митниці Державної митної служби України про стягнення грошових коштів у розмірі 178 164,00 гривень, у тому числі 114 944,00 гривень за договором підряду № 175/20 від 27.03.2020 року, 23 220,00 гривень за оплачені будівельні матеріали для виконання договору № 175/20 від 27.03.2020 року та 40 000,00 гривень моральної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 21.03.2023 судом позовну заяву № б/н від 07.03.2023 (вх. № 379/23 від 16.03.2023) залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.

12.04.2023 до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 21.03.2023.

Ухвалою від 17.04.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/391/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 16.05.2023 року о 10:00 год.

02.05.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позов № б/н від 01.05.2023 (вх. № 01-34/4231/23 від 02.05.2023) у якому останній проти позову заперечує з підстав зазначених у ньому, у задоволені позову просить відмовити.

У судовому засіданні 16.05.2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 06.06.2023 об 11:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

05.06.2023 до суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 01-34/5253/23 від 05.06.2023) у якому останній зазначив про підтримання ним позовних вимог, просив розгляд справи здійснити за відсутності позивача.

У судовому засіданні 06.06.2023 року суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 20.06.2023 о 14:30 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

14.06.2023 до суду від відповідача надійшов супровідний лист № б/н від 09.06.2023 (вх. № 01-34/5588/23 від 14.06.2023) з додатками на виконання вимог суду.

19.06.2023 на електронну адресу суду від фізичної особи-підприємця Бондарчука Івана Дмитровича надійшла заява № б/н від 19.06.2023 року (вх. № 01-34/5745/23 від 19.06.2023 року) по справі № 902/391/23 у додатку до якої додано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) за червень 2023 року, акт приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості (форма № КБ-2в) за червень 2023 року із доказами надіслання 19.06.2023 року вказаної заяви та долучених до неї довідки та акту відповідачу. Разом з тим вказану заяву не підписано заявником електронним підписом.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник відповідача. Позивач правом участі уповноваженого представника не скористався, про дату час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином ухвалою від 07.06.2023, яка надіслана за адресою його місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на повідомлену суду електронну адресу позивача. Ухвалу від 07.06.2023 року отримано позивачем 07.06.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Як вбачається із трекінгу поштового відправлення № 2101804105237, відправлення (ухвала від 07.06.2023) надіслане за адресою місцезнаходження позивача не вручене під час доставки.

Направлення судом ухвали рекомендованою кореспонденцією на чинну адресу учасника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №911/3142/19.

У постанові Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 зазначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1, пункту 2 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України сторони було належним чином повідомлено про судові засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а позивач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача. Судом враховано також клопотання позивача № б/н від 02.06.2023 (вх. № 01-34/5253/23 від 05.06.2023) про розгляд справи за відсутності позивача.

У судовому засіданні 20.06.2023 судом постановлено ухвалу про повернення без розгляду заяви фізичної особи-підприємця Бондарчука Івана Дмитровича № б/н від 19.06.2023 року (вх. № 01-34/5745/23 від 19.06.2023 року) з додатками.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві, у задоволені позову просив відмовити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 20.06.2023 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення.

Після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач фізична особа-підприємець Бондарчук Іван Дмитрович звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Вінницької митниці про стягнення 178 164,00 гривень, у тому числі 114 944,00 гривень за договором підряду № 175/20 від 27.03.2020 року, 23 220,00 гривень за оплачені будівельні матеріали для виконання договору № 175/20 від 27.03.2020 року та 40 000,00 гривень моральної шкоди.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами 27.03.2020 року було укладено договір підряду № 175/20, за умовами якого позивач виконав роботу передбачену договором, однак відповідач взяті на себе зобов`язання щодо належної та своєчасної оплати за договором у розмірі 114 944,00 гривень не виконав.

В частині позовних вимог про стягнення 23 220,00 гривень позивач зазначив, що на виконання умов договору підряду за власні кошти закупив будівельні матеріали, що підтверджується накладною №3896 від 22.10.2020 року на суму 22 500,00 гривень та накладною від 21.08.2020 року на суму 720,00 гривень, вартість яких відповідачем не було компенсовано.

На обгрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача 40 000,00 гривень моральної шкоди позивач зазначив, що через несплату відповідачем за договором підряду коштів зазнав моральної та матеріальної шкоди, внаслідок витрати грошових коштів на матеріали, сплати заробітної плати, що призвело до завдання шкоди його діловій репутації.

У відзиві на позов відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав необґрунтованості позову та зазначив, що 27.03.2020 року між Подільською митницею Держмитслужби та фізичною особою-підприємцем Бондарчуком Іваном Дмитровичем укладено договір №175/20 на проведення робіт з «Капітального ремонту даху адмінбудівлі митного поста «Ямпіль» Вінницької митниці, Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Савіна, 25.

Відповідач зазначив, що враховуючи вимоги п. 88 і п. 89 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668, а також п.4.3.9 договору №175/20 від 27.03.2020 року щодо обов`язку підрядника складати та передавати уповноваженому представнику замовника акти приймання виконання підрядних робіт (форма КБ-2) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) попередньо погоджених та підписаних особою, що здійснює технічний нагляд за ходом виконання робіт на об`єкті, позивачем не надано відповідачу, а також не додано до позовної заяви документів, які б підтверджували факт передачі Подільській митниці Держмитслужби актів приймання виконання підрядних робіт (форма КБ-2) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) щодо проведення робіт з «Капітального ремонту даху адмінбудівлі митного поста «Ямпіль» Вінницької митниці, Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Савіна, 25.

На обгрунтування заперечень щодо позовних вимог, відповідач зазначив, що відповідно до календарного графіку капітального ремонту даху адмінбудівлі митного поста Ямпіль (додаток № 2 до договору від 27.03.2020 № 175/20), визначені види робіт капітального ремонту даху адмінбудівлі необхідно було виконати протягом березня - квітня 2020 року, однак, в порушення вимог п. 2.1 договору №175/20 від 27.03.2020 р. визначені календарним графіком роботи підрядником не було завершено.

19.10.2020 року між Подільською митницею Держмитслужби та ФОП Бондарчуком І.Д., укладено додаткову угоду №440/2 до договору №175/20 від 27.03.2020р. про внесення змін до календарного графіку виконання робіт, якою було визначено, що строки виконання робіт за договором №175/20 від 27.03.2020 року, визначені календарним графіком роботи, встановлюються з 20.10.2020 р. по 05.11.2020 р. У зв`язку зі зміною строків виконання робіт, вказаною додатковою угодою від 19.10.2020р. №440/20 було внесено зміни в додаток № 2 до договору від 27.03.2020р. №175/20 та викладено календарний графік виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт даху адмінбудівлі митного поста «Ямпіль» Вінницької митниці, Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Савіна, 25» в новій редакції.

Відповідач зазначив, що у визначені Календарним графіком виконання робіт строки, підрядником роботи виконано не було. Після закінчення строків, визначених календарним графіком виконання робіт, підрядник належним чином оформлених актів виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) щодо проведення робіт з «Капітального ремонту даху адмінбудівлі митного поста «Ямпіль» Вінницької митниці, Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Савіна, 25», що підтверджували б завершення робіт до митниці не надав.

Відповідач зазначив, що з метою врегулювання договірних відносин, листом від 24.12.2020 року № 7.12-08-1/21/13/9588 ФОП Бондарчуку І.Д. було запропоновано звернутися до Подільської митниці Держмитслужби для підписання додаткової угоди про розірвання договору. Одночасно з цим, Подільська митниця Держмитслужби проінформувала ФОП Бондарчука І.Д., що у випадку не підписання додаткової угоди про розірвання договору від 27.03.2020 р. №175/20, вказаний договір буде розірвано в односторонньому порядку.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що з огляду на те, що ФОП Бондарчук І.Д. до Подільської митниці Держмитслужби для підписання додаткової угоди про розірвання договору від 27.03.2020р. №175/20 не звернувся, дія зазначеного договору відповідно до вимог п. 4.2.2 та п. 19.6.3. договору вважається припиненою.

Відповідач також зазначив, що в процесі проведення реорганізаційних заходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» під час передачі речових та майнових прав від Подільської митниці Держмитслужби до Вінницької митниці, інформація про об`єкти незавершених капітальних ремонтів та заборгованості згідно укладених договорів, зокрема по договору від 27.03.2020 р. №175/20 на проведення робіт з «Капітального ремонту даху адмінбудівлі митного поста «Ямпіль» Вінницької митниці, Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Савіна, 25» відсутня.

Щодо позовних вимог про стягнення 23 220,00 гривень за придбані будівельні матеріали, відповідач зазначив, що накладна від 22.10.2020 року № 3896 на суму 22500,00 грн. та накладна №14/6/8 від 21.08.2020 року свідчать, що закупівля матеріалів підрядником здійснювалася не у відповідності до умов та строків, визначених договором від 27.03.2020 року №175/20, що підтверджує неналежне виконання підрядником взятих на себе зобов`язань.

В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, відповідач зазначив, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань, а відтак підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди відсутні.

На обгрунтування наведених тверджень відповідач посилається на те, що позивачем не надано суду жодного документу, який би підтверджував факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань під час укладення договору, його супроводження, укладання додаткової угоди, розірвання вказаного договору в односторонньому порядку, тощо. Усі дії посадових осіб Подільської митниці Держмитслужби повністю відповідають вимогам чинного законодавства України та нормам укладеного договору. Твердження про понесені позивачем витрати грошових коштів на матеріали не може бути підтвердженням моральних страждань, оскільки вказані витрати здійснювалася ним не у відповідності до умов та строків, визначених договором від 27.03.2020 р. №175/20. Необхідність сплати заробітних плат також не може свідчити про факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

27.03.2020 року між Подільською митницею Держмитслужби (правонаступником якої є відповідач - Вінницька митниця) та фізичною особою-підприємцем Бондарчуком Іваном Дмитровичем укладено договір № 175/20 на проведення робіт з «Капітального ремонту даху адмінбудівлі митного поста «Ямпіль» Вінницької митниці, Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Савіна, 25 (далі - договір).

Положеннями пунктів 1.1.-1.3. договору передбачено, що в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується якісно та в визначені терміни на свій ризик за завданням замовника виконати роботи з капітального ремонту даху (надалі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість згідно з умовами даного договору, згідно проектно-кошторисної документації.

Предмет договору (найменування об`єкта) «Капітальний ремонт даху адмінбудівлі митного поста «Ямпіль» Вінницької митниці, Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Савіна, 25 (далі - робота). Перелік, обсяги та вартість робіт визначаються кошторисною документацією (додаток 2), що є невід`ємною частиною цього договору, розробленою у встановленому законодавством порядку згідно ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва".

Згідно пунктів 2.1., 2.2 договору строки виконання робіт за цим договором визначені календарним графіком виконання робіт та встановлюються з: 27 березня 2020 року по 27 квітня 2020 року. Підрядник розпочинає виконання робіт протягом одного тижня з дати підписання договору.

Датою закінчення робіт за договором вважається дата їх прийняття замовником, що засвідчується підписанням акта прийому-передачі робіт (пункт 2.4. договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору вартість робіт по договору визначена протоколом узгодження договірної ціни, згідно Додатку 1 та складає: 114 944 грн. 00 коп. (сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот сорок чотири гривні 00 коп.).

Пунктами 4.3.1., 4.3.2 договору сторони передбачили, що підрядник зобов`язаний виконувати всі роботи обумовлені договором у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу згідно акту, в терміни вказані в п.2.1. договору. Передати замовнику, після завершення робіт у порядку, передбаченому законодавством, ДБН та договором, відповідну документацію та закінчені роботи (об`єкт).

За умовами пункту 4.3.9. договору підрядник зобов`язаний складати та передавати уповноваженому представнику замовника акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) попередньо погоджені та підписані особою, що здійснює технічний нагляд за ходом виконання робіт на об`єкті.

Згідно пункту 10.1. договору підрядник самостійно організовує всю роботу по виконанню цього договору відповідно до календарного графіку виконання робіт, що є додатком № 2 до договору та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», іншими нормативними документами, які регулюють виконання будівельних робіт і гарантує надійність і якість виконаних робіт з моменту підписання акту прийняття виконаних робіт в гарантійну експлуатацію протягом нормативного терміну.

Пунктом 10.4. договору сторони передбачили, що під час виконання робіт підрядник зобов`язаний дотримуватись технологій та культури виконання робіт. Уся поточна інформація про хід виконання робіт у визначених обсягах і порядку фіксується підрядником у журналі виконання робіт, який ведеться і подається субпідрядником підряднику, підрядником - замовнику. Відповідальність за ведення журналу покладається на особу, яка є уповноваженим представником підрядника на будівельному майданчику. Замовник, у будь-який час, може ознайомитись з порядком ведення документації. Вимоги замовника щодо виявлених порушень заносяться до журналу обліку виконання робіт.

Згідно пункту 11.1. договору роботи виконуються з будівельних матеріалів та ресурсів підрядника. Роботи і матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативним документам, згідно чинного законодавства.

За умовами пункту 13.1. договору приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому загальними умовами, укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, іншими нормативними актами та договором підряду.

Відповідно до пункту 13.2. договору приймання-передача виконаних робіт в гарантійну експлуатацію оформлюється остаточним актом прийняття виконаних робіт, дата підписання якого є датою початку гарантійної експлуатації та є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно пункту 13.3. договору акт прийняття виконаних робіт підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до пункту 14.2. договору замовник здійснює оплату за фактично виконані роботи не пізніше 7 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Положеннями пункту 20.1. сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 р.

Договір підписано позивачем та уповноваженим представником замовника, підписи яких скріплено печатками.

Сторонами договору також погоджено та підписано Додаток № 1- Договірна ціна, Додаток №2 - Календарний графік, який містить перелік етапів виконання робіт та термінів виконання робіт, Додаток № 3 - Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва, які є невід`ємними частинами договору підряду (т.1 а.с. 8-17, 19-23).

19.10.2020 року між Подільською митницею Держмитслужби та фізичною особою-підприємцем Бондарчук Іваном Дмитровичем укладено додаткову угоду № 440/20 до договору № 175/20 від 27.03.2020 року (т.1 а.с. 18).

Згідно пункту 1 цієї додаткової угоди сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 2.1. договору виклавши його в наступній редакції: «Строки виконання робіт за цим договором визначені календарним графіком виконання робіт та встановлюються з: 20.10.2020 року по 05.11.2020 року.».

Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили внести зміни в Додаток № 2 до договору та викласти його в редакції, що додається.

Пунктом 4 додаткової угоди сторони погодили визначити план фінансування робіт на об`єкті Додатком № 4 до договору.

Судом встановлено, що 27 березня 2020 року між Подільською митницею Держмитслужби (замовник) та фізичною особою-підприємцем Штомпкою Святославом Миколайовичем (виконавець), укладено договір технічного нагляду № 176/20 згідно розділу 1 якого сторони визначили, що виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати роботи по технічному нагляду: «капітальний ремонт даху адмінбудівлі митного поста «Ямпіль» Вінницької митниці, Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Савіна, 25» (далі - об`єкт), у тому числі з контролю за введенням об`єкта в експлуатацію, а замовник зобов`язується, прийняти надані роботи та оплатити їх (т.1 а.с. 85-85).

Також 27 березня 2020 року між Подільською митницею Держмитслужби та фізичною особою-підприємцем Штомпкою Святославом Миколайовичем (виконавець), укладено договір на здійснення авторського нагляду (архітектурні, інженерні та планувальні послуги) № 177/20 від 27.03.2020 року (т.1 а.с. 102-103).

Згідно пункту 1.1. розділу 1 договору авторського нагляду сторони визначили, що за даним договором замовник доручає, а підрядник зобов`язується за плату здійснювати авторський нагляд (надалі - роботи) на об`єкті архітектури: «капітальний ремонт даху адмінбудівлі митного поста « Ямпіль» Вінницької митниці».

Відповідно до пункту 1.2. договору авторського нагляду виконавець здійснює авторський нагляд відповідно до графіку виходів (надалі «графік») та веде журнал авторського нагляду.

Листом № 7.12-08-1/21/13/9588 від 24.12.2020 Подільською митницею Держмитслужби поінформовано позивача те, що згідно п.4.2.2. договору від 27.03.2020р. №175/20, укладеного між Подільською митницею Держмитслужби та позивачем, замовник має право, у разі невиконання зобов`язань, відмовитись в односторонньому порядку від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх повільно (з порушенням графіку понад 2 тижні) і закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим. Відповідно до умов додаткової угоди від 19.10.2020р. №440/20, календарним графіком виконання робіт визначено період з 20.10.2020р. по 05.11.2020р (т.1 а.с. 87, 124-126).

Також у вказаному листі Подільською митницею Держмитслужби зазначено, що згідно п. 4.3.1 договору, підрядник зобов`язаний виконувати всі роботи обумовлені договором у відповідності із затвердженою проектно - кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу згідно акту, в терміни визначені в п.2.1 договору (з 20.10.2020р. по 05.11.2020р.). Відповідно п.4.3.12 договору, підрядник зобов`язується завчасно у письмовій формі інформувати замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт з незалежних від нього обставин (не менше ніж за 3 дні).

З урахуванням наведеного зауважено, що станом на цей час роботи з капітального ремонту даху адмінбудівлі митного поста «Ямпіль» Вінницької митниці, Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Савіна, 25 не виконані, чим порушено умови укладеного між сторонами договору № 175/20 від 27.03.2020 р. та запропоновано, з метою врегулювання договірних відносин звернутися до Подільської митниці Держмитслужби для підписання додаткової угоди про розірвання договору із попередженням про те, що в іншому випадку договір буде розірвано в односторонньому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, 13.02.2023 позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу про сплату коштів за виконану роботу та будівельні матеріали по договору № 175/20 від 27.03.2023, у якій зазначив, що оскільки з 27 квітня 2020 року замовником не було висунуто ніяких претензій до виконаної роботи, на думку позивача вона підлягає оплаті в повному розмірі по договору №175/20 від 27.03.2020 року та просив здійснити оплату за виконані роботи по договору №175/20 від 27.03.2020 року на суму 114 944 гривень 00 копійок та відшкодувати кошти витрачені на матеріали для виконання робіт на суму 22 220 гривень (т.1 а.с. 36-39).

У відповідь на вимогу позивача Вінницькою митницею листом № 7.12.-1/21/14/2228 від 16.03.2023 повідомлено фізичній особі-підприємцю Івану Бондарчуку, з посиланням на пункти 2.1, 4.3.1., 4.3.2., 4.3.9., 13.1., 13.2., що приймання-передача виконаних робіт в гарантійну експлуатацію оформлюється остаточним актом прийняття виконаних робіт, дата підписання якого є датою початку гарантійної експлуатації та є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами, згідно 14.1. договору розрахунки за виконані роботи за цим договором здійснюються замовником на підставі довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та актів приймання виконаних робіт (форма КБ- 2в) та зазначено, що після 05.11.2020 р. (закінчення календарного графіку виконання робіт згідно додаткової угоди № 440/20 від 19.10.2020), інформації та належним чином засвідчених документів, що підтверджували б завершення робіт до митниці не надходило.

Також у вказаному листі зазначено про те, що враховуючи реорганізаційні заходи, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», під час передачі речових та майнових прав від Подільської митниці Держмитслужби до Вінницької митниці, інформація про об`єкти незавершених капітальних ремонтів та заборгованості згідно укладених договорів відсутня (т.1 а.с. 89-90,121-123).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення 178 164,00 гривень, у тому числі 114 944,00 гривень боргу за договором підряду № 175/20 від 27.03.2020 року, 23 220,00 гривень за оплачені будівельні матеріали на виконання договору підряду та 40 000,00 гривень відшкодування моральної шкоди.

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо належного виконання сторонами зобов`язань за договором підряду, наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача заявленої суми боргу та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді із застосуванням способів захисту, які передбачені частиною другою статті 16 цього Кодексу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах цієї справи позовних вимог, судом враховано таке.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарю вання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 цього Кодексу).

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України, частини 2 статті 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Однією із істотних умов договору, що визначає мету, зміст зобов`язань сторін та кінцевий результат виконання договору є предмет договору.

Предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору та не можуть виникати зобов`язання; предмет договору має відображати сутність договору такого виду.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату.

При цьому, значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду, до регулювання правовідносин якого застосовуються відповідні положення глави 61 ЦК України (підряд) та положення параграфу 3 - будівельний підряд.

Згідно статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Приписами статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У розумінні наведеної норми закону основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Така правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, від 31.05.2022 у справі №910/4235/20.

Судом встановлено, що основним зобов`язанням підрядника за договором є виконання передбачених у розділі 1 договору робіт з капітального ремонту даху адмінбудівлі митного поста «Ямпіль» Вінницької митниці, Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Савіна, 25.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 114 944,00 гривень боргу за договором підряду № 175/20 від 27.03.2020 року, що за твердженням позивача складається із вартості виконаних та неоплачених відповідачем робіт.

У позовній заяві позивач стверджує, що ним були виконані всі роботи узгодженні договором, але замовником кошти за виконані роботи у розмірі 114 944,00 гривень сплачені не були.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача з урахуванням обставин справи та доказів, що були досліджені судом, суд критично оцінює твердження позивача про повне виконання робіт за договором та невиконання відповідачем обов`язку з оплати виконаних робіт з огляду на таке.

Частиною 1 статті 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно із частиною 1 статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Положеннями підпункту 4.3.1. пункту 4.3. договору визначено, що підрядник зобов`язаний виконувати всі роботи обумовлені договором у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу згідно акту, в терміни вказані в п.2.1. договору.

Таким чином, основним зобов`язанням підрядника за цим договором є виконання усіх передбачених договором підряду робіт, завершальною стадією яких є передача результату підрядних робіт, яким зважаючи на предмет договору підряду є закінчені у повному обсязі роботи з капітального ремонту даху адмінбудівлі митного поста «Ямпіль» у строк визначений пунктом 2.1. договору.

Положеннями пункту 2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 19.10.2020 року) сторони погодили, що строки виконання робіт за цим договором визначені календарним графіком виконання робіт та встановлюються з: 20.10.2020 року по 05.11.2020 року. Таким чином, підрядник взяв на себе зобов`язання виконати роботи до 05.11.2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 ЦК України).

Частинами 1, 4 статті 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до наведених норм закону замовник зобов`язаний негайно розпочати прийняття робіт з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи і такий обов`язок у нього виникає з моменту одержання письмового повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором.

Згідно висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладеного у постанові від 20 квітня 2021 року у справі №905/411/17 складанню акта передання/прийняття робіт передує отримання письмового повідомлення підрядника про готовність до передання виконаних за договором будівельного підряду робіт замовником та здійснення прийняття роботи. Саме передання/прийняття робіт оформляється актом, який підписується обома сторонами, або підписується однією стороною із зазначенням, що друга сторона відмовилась його підписати. Підставою визнання акта виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості мотивів відмови замовника підписати акт.

Звідси висновок, що у наведеній нормі не унормовано того, що підрядник може довести факт виконання підрядних робіт посиланням лише на складання та на підписання ним в односторонньому порядку акта, який він в подальшому направляв замовнику для підпису, втім останній його не підписав, якщо не буде встановлено обставин направлення підрядником замовнику письмового повідомлення про безумовну готовність до передання роботи, прибуття замовника для огляду та прийняття роботи а також обставин відмови від прийняття робіт та підписання акта оглянутих робіт (пункти 7.8, 7.9 постанови).

Згідно підпунктів 4.3.2, 4.3.9 договору підрядник взяв на себе зобов`язання передати замовнику, після завершення робіт у порядку, передбаченому законодавством, ДБН та договором, відповідну документацію та закінчені роботи (об`єкт). Складати та передавати уповноваженому представнику замовника акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) попередньо погоджені та підписані особою, що здійснює технічний нагляд за ходом виконання робіт на об`єкті.

Відповідно до пункту 2.4. договору датою закінчення робіт за договором вважається дата їх прийняття замовником, що засвідчується підписанням акта прийому-передачі робіт.

За умовами пункту 13.1. договору приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому загальними умовами, укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 іншими нормативними актами та договором підряду.

Відповідно до пункту 13.2. договору приймання-передача виконаних робіт в гарантійну експлуатацію оформлюється остаточним актом прийняття виконаних робіт, дата підписання якого є датою початку гарантійної експлуатації та є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно пункту 13.3. договору акт прийняття виконаних робіт підписується уповноваженими представниками сторін.

Порядок прийняття робіт регламентований Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 (далі - Загальні умови).

Пунктом 88 Загальних умов визначено, що приймання передача закінчених робіт проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду.

Відповідно до пунктів 89, 91, 96, 99 Загальних умов лише після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання.

Передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 "Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013" встановлені типові форми документів, необхідних для передання - приймання робіт: 1) Акт приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в); 2) Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-3).

В листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.03.2010 №12/19-3-9-14- 295 роз`яснено, що зазначені типові форми підлягають обов`язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Вказані документи в силу вимог законодавства повинні містити інформацію про вартість виконаних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов`язані з виконанням цього обсягу робіт.

Отже, акти та довідки (КБ-2в, КБ-3) є первинними документами, в яких має чітко вбачатись на виконання якого саме правочину вони сформовані та виконання підрядних робіт і їх вартість за яким правочином вони підтверджують.

Згідно частини 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина 4 статті 879 ЦК України) .

Згідно пункту 4.4.1. підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи на умовах визначених цим договором.

Пунктом 14.1. договору визначено, що розрахунки за виконані роботи за цим договором здійснюються замовником на підставі довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), оформлених замовником, і шляхом безготівкового перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок підрядника в національній валюті України на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України за фактично виконані об`єми робіт та після отримання замовником підстави, а саме: підпису та печатки відповідальної сертифікованої особи, яка здійснює технагляд.

Положеннями пункту 14.2. договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату за фактично виконані роботи не пізніше 7 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях стверджував, що позивач роботи за договором не виконав, акту приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 для погодження та підписання не передавав.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів надсилання позивачем на адресу відповідача або вручення відповідачу письмового повідомлення про готовність до передання виконаних за договором підрядом робіт, підписаного сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3, погоджених та підписаних особою, що здійснює технічний нагляд за ходом виконання робіт на об`єкті, що підтверджують виконання у повному обсязі передбачених договором робіт станом на дату спливу строку виконання робіт (05.11.2020 року).

Доказів направлення та/або вручення відповідачу акту приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 у строки передбачені договором позивачем не надано.

Доказів подальшої зміни строку виконання робіт між сторонами за договором та/або письмового погодження замовника на виконання робіт поза межами строку визначеного договором матеріали справи також не містять.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні приписів статей 14, 76 - 79 ГПК України, які б підтверджували доводи позивача про виконання ним у повному обсязі робіт за спірним договором на суму 114 944,00 гривень.

Як вбачається із матеріалів справи, договір підряду між сторонами було укладено за результатами проведеної закупівлі без використання електронної системи закупівель (посилання https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-03-27-002896-b) (т.1 а.с.127-129).

Положеннями частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції чинній на час укладення договору) передбачено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому та третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

За змістом положень статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" виконання договору про закупівлю та звіт про його виконання є етапами відповідної публічної закупівлі, водночас відомості про виконання договору та звіт про виконання договору за номером процедури закупівлі в електронній системі закупівель: UA-2020-03-27-002896-b відсутні.

Згідно приписів частини 1 статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 4 статті 612 ЦК України визначено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (частина 1 статті 613 ЦК України).

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази фактичного виконання підрядником робіт та їх прийняття замовником на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 та акту приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в погоджених та підписаних особою, що здійснює технічний нагляд за ходом виконання робіт на об`єкті.

Приймаючи до уваги, що замовник взяв на себе зобов`язання здійснити оплату за фактично виконані роботи не пізніше 7 банківських днів після підписання акту виконаних робіт, за відсутності підтверджених позивачем належним чином обставин виконання робіт та підписання у порядку, визначеному договором акту виконаних робіт, суд дійшов висновку, що зобов`язання з оплати за договором підряду у відповідача не виникло.

У свою чергу твердження позивача, що відповідач не підписав акт приймання виконаних підрядних робіт та не висловив своїх заперечень спростовується встановленими судом обставинами про відсутність доказів вчинення з боку позивача дій щодо повідомлення замовника про готовність до передачі виконаних робіт, щодо передачі замовнику оформлених належним чином документів про виконані роботи та відповідно отримання цих документів замовником.

Судом також взято до уваги, що позивачем не доведено, що замовник відмовився від підписання акта за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3, водночас встановлені у цій справі обставини свідчать про відсутність доказів повідомлення позивачем відповідача як про закінчення виконання робіт так і про готовність передачі їх замовнику.

З метою всебічного розгляду справи та встановлення усіх обставин, що входять до предмету доказування у цій справі, ухвалою від 07.06.2023 року суд зобов`язав позивача надати суду докази направлення/вручення відповідачу довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за договором № 175/20 від 27.03.2020 року.

19.06.2023 на електронну адресу суду від фізичної особи-підприємця Бондарчука Івана Дмитровича надійшла заява № б/н від 19.06.2023 року (вх. № 01-34/5745/23 від 19.06.2023 року) по справі № 902/391/23 у додатку до якої додано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) за червень 2023 року, акт приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості (форма № КБ-2в) за червень 2023 року із доказами надіслання 19.06.2023 року вказаної заяви та долучених до неї довідки та акту відповідачу.

Дослідивши у судовому засіданні 20.06.2023 року заяву фізичної особи-підприємця Бондарчука Івана Дмитровича № б/н від 19.06.2023 року (вх. № 01-34/5745/23 від 19.06.2023 року) з додатками, яка надійшла на адресу суду засобами електронного зв`язку 19.06.2023 року, суд постановив ухвалу про повернення вказаної заяви з додатками фізичній особі-підприємцю Бондарчуку Івану Дмитровичу без розгляду у зв`язку з тим, що її не підписано електронним цифровим підписом заявника.

Відповідно до приписів частини 3 статті 162 ГПК України виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави позову повинні міститися у позовній заяві.

Тобто, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, які такі обставини підтверджують повинні існувати на дату звернення позивача з позовом до суду.

Зміст доказів створених та датованих позивачем після звернення з позовом до суду та відкриття провадження у справі не можуть підтверджувати обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію, а стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19, від 31.03.2021 у справі №910/17881/19, від 08.12.2021 у справі №910/5953/17, від 15.12.2021 у справі №910/4908/21 тощо).

Враховуючи, що умовами договору підряду виникнення зустрічного обов`язку відповідача з оплати виконаних робіт пов`язане з обставиною фактичного їх виконання підрядником, підтвердженою належним чином, у свою чергу позивачем належними та допустимими доказами не доведено виконання робіт за спірним договором підряду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 114 944 гривень є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення 23 220, 00 гривень за оплачені будівельні матеріали на виконання договору підряду судом враховане таке.

Приписами часини 1 статті 839 ЦК України визначено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Умовами пунктів 4.3.3, 11.1. договору сторони погодили, що підрядник зобов`язаний своєчасно забезпечувати об`єкт будівельними матеріалами, дотримуючись календарного графіка виконання робіт. Усі матеріали, що застосовуються при виконанні робіт повинні бути сертифікованими і відповідати діючим нормативним вимогам. Роботи виконуються з будівельних матеріалів та ресурсів підрядника.

На підтвердження обставини придбання на виконання умов договору підряду будівельних матеріалів позивачем до позову додано замовлення покупця № 3896 від 22 жовтня 2020 року на суму 22 500,55 гривень та накладну № 14/618 від 21 серпня 2020 року на суму 720,00 гривень (т.1 а.с.31-32).

Надаючи оцінку наведеним доказам та твердженням позивача, судом взято до уваги, що із змісту замовлення покупця № 3896 від 22 жовтня 2020 року вбачається, що постачальником є Магазин будматеріалів, а покупцем Грабовенко Руслан Вікторович, водночас підписів з боку постачальника та покупця на підтвердження обставини приймання - передачі товару вказане замовлення не містить, як і не містить відомостей щодо правового зв`язку між позивачем Бондарчуком Іваном Дмитровичем та особою, яка зазначена в якості покупця - Грабовенко Русланом Вікторовичем.

Таким чином, вказаний документ не є первинним документом та відповідно належним доказом, який підтверджує придбання Бондарчуком Іваном Дмитровичем будівельних матеріалів для виконання спірного договору підряду.

У свою чергу, накладна № 14/618 від 21 серпня 2020 року хоча і містить відомості, що отримувачем зазначеного в ній товару є Бондарчук І.Д., проте така накладна не є документом, що достеменно підтверджує транспортування, передачу та використання цих матеріалів на об`єкті будівництва замовника за спірним договором підряду.

Згідно пункту 7.1 договору закупівлю, одержання, складування, збереження необхідних для виконання робіт матеріалів, устаткування і інших ресурсів здійснює підрядник. Він відповідає за кількість, якість і комплектність постачання цих ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати та пошкодження і до моменту відшкодування їх вартості замовником вони залишаються власністю підрядника.

Приписами частини 3 статті 843 ЦК України визначено, що ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Як вбачається із змісту договірної ціни та локального кошторису на будівельні роботи № 3-1-1, сторонами визначено загальну вартість робіт в сумі 114 944 гривень, до складу якої включено вартість матеріальних ресурсів (матеріалів, виробів, конструкцій) в сумі 48 229 гривень (т.1 а.с. 19-20, 24-26).

Таким чином, згідно спірного договору підряду вартість придбаних підрядником матеріалів підлягає відшкодуванню замовником лише у складі загальної вартості робіт на підставі довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) погоджених технічним наглядом за умови фактичного виконання підрядником робіт та їх прийняття замовником.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні належні докази фактичного виконання підрядником робіт та їх прийняття замовником на підставі довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) погоджених та підписаних особою, що здійснює технічний нагляд за ходом виконання робіт на об`єкті, вимоги позивача про відшкодування вартості придбаних матеріалів не у спосіб передбачений договором є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди судом враховано таке.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Положеннями частин 1, 2 статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин) (пункт 23 постанови).

Відповідно до частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Положеннями частини 1 статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При розгляді вимоги про відшкодування моральної шкоди суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.07.2019 р. у справі №201/9870/16-ц.

На обгрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача 40 000,00 гривень моральної шкоди позивач зазначив, що через несплату відповідачем за договором підряду коштів зазнав моральної та матеріальної шкоди, внаслідок витрати грошових коштів на матеріали, сплати заробітної плати, що призвело до завдання шкоди його діловій репутації.

Враховуючи, що у цій справі позивач обґрунтовує позовні вимоги, у тому числі вимогу про відшкодування моральної шкоди невиконанням з боку відповідача умов договору підряду в частині оплати виконаних робіт, суд з урахуванням раніше викладеного дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами виконання робіт за договором підряду та виникнення у відповідача обов`язку з їх оплати та відповідно протиправності діяння відповідача, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини останнього в її заподіянні.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що позивачем не доведено належними засобами доказування, що відповідачем щодо позивача прийнято неправомірне рішення або вчинено неправомірні дії чи бездіяльність, не доведено характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, а також характеру немайнових втрат.

Крім того, позивачем не доведено належними засобами доказування наявності та впливу протиправної дії/бездіяльності відповідача внаслідок яких було завдано шкоди його діловій репутації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 40 000,00 гривень слід відмовити у зв`язку з їх необгрунтованністю.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18).

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обгрунтованість позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.

3. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв`язку на відомі суду електронні адреси: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідача - vin.post@customs.gov.ua, представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2

Повний текст рішення складено та підписано 26 червня 2023 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

3 - відповідачу, 21034, Вінницька обл., місто Вінниця(з), вулиця Лебединського, будинок 17, vin.post@customs.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_2

Джерело: ЄДРСР 111799489
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку