-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/16427/21
Провадження № 1-кп/758/422/23
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.06.2023 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого кримінальне провадження № 22021011000000040, відомості про яке внесені 16 серпня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
зі сторони обвинувачення - прокурор - ОСОБА_6 ,
зі сторони захисту захисник - ОСОБА_7
В С Т А Н О В И В :
Згідно фактичних обставин кримінального правопорушення, встановлених під час судового розгляду встановлено наступне.
ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він вчинив порушення законів та звичаїв війни, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України шляхом порушення вимог ст. 51 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, що набрала чинності для України 03.01.1955, яка забороняє здійснення серед осіб, які перебувають під захистом, пропаганди служби в армії окупуючої держави- Російської Федерації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Так, стаття 438 КК України є бланкетною нормою, що відсилає до порушення законів та звичаїв війни, передбачених у міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Таким чином, при тлумаченні конкретних порушень законів та звичаїв війни, у даній справі необхідно керуватись Конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (далі - Конвенція). Ця Конвенція містить перелік діянь, що становлять найбільш серйозні порушення.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, вона застосовується до всіх випадків оголошення війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жоден збройний спротив.
Відповідно до статті 4 Конвенції, особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
Крім того, статтею 13 Конвенції визначено, що положення частини II (Загальний захист населення від деяких наслідків війни) стосуються всього населення країн, які перебувають у конфлікті, без будь-якої дискримінації за ознакою, зокрема, раси, національності, релігійних або політичних переконань, і спрямовані на полегшення страждань, спричинених війною.
Статтею 29 Конвенції передбачено, що сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
Згідно зі ст. 27 Конвенції, особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім`ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу.
Відповідно до статті 51 Конвенції окупуюча держава не має права примушувати осіб, що перебувають під захистом, служити в її збройних чи допоміжних силах. Будь-який тиск або пропаганда на користь добровільного вступу в армію заборонена.
У порушення зазначених норм міжнародного гуманітарного права, з метою забезпечення успішності призовних кампаній та добровільного вступу в її армію, держава-окупант російська федерація упроваджує і реалізує комплексні програми так званого «військово-патріотичного виховання», а також пропаганду служби в армії рф шляхом забезпечення загальної орієнтації позитивного ставлення до проходження служби в армії рф в навчальних закладах Кримського півострова.
Встановлено, що внаслідок збройної агресії з боку російської федерації із 20.02.2014 на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя військовослужбовцями збройних сил російської федерації встановлено ефективний контроль як над територією Кримського півострову, так і за діяльністю розташованих там органів влади, чим фактично здійснено тимчасову окупацію вказаної території України.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема ст. ст. 1-3 визначено, що сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії російської федерації з 20 лютого 2014 року.
Окупація Кримського півострова російською федерацією, будучи рівнозначною міжнародному збройному конфлікту, задовольняє критерій наявності збройного конфлікту, що є передумовою для притягнення до кримінальної відповідальності за порушення Конвенції.
Відповідно до п. 2 ст. 5 Федерального Конституційного Закону рф «О принятии в российскую федерацию Республики Крым и образовании в составе российской федерации новых субьектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя» від 21.03.2014 передбачено, що створення на територіях Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя органів військового управління, об`єднань, з`єднань, військових частин і організацій Збройних Сил рф, інших військ, військових формувань та органів, військових комісаріатів, а також визначення їх структури, складу та штатної чисельності відповідно до законодавства рф.
Зокрема Указом Президента російської федерації ОСОБА_9 «О внесении изменения в Указ Президента российской федерации от 20 сентября 2010 года №1144 «О военно-административном делении российской федерации» від 02.04.2014 №199, «Республіку Крим» та місто Севастополь незаконно внесено до складу Південного військового округу російської федерації.
Вказані нормативно-правові акти російської федерації вказують на те, що російська федерація мала намір з 2015 року призивати на військову службу місцеве населення Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та станом на сьогодні реалізовує цей намір. Крім того, російською федерацією на тимчасово окупованій території Кримського півострова запроваджено систему пропаганди серед цивільного населення на користь добровільного вступу в армію держави-окупанта.
Указом «Голови Республіки Крим» № 522-У від 18.12.2014 затверджено «Концепцию патриотического и духовно-нравственного воспитания населения в Республике Крым» (далі- Концепція).
У абзаці 3 цієї Концепції передбачено, що її задачею є изабезпечення реалізації в «Республіці Крим» як новому суб`єкті рф державної політики у сфері патріотичного виховання шляхом прискореного подолання розриву між загальноросійською та місцевою практикою в ідейно-наповнювальній та методологічній характеристиках, історично обумовленого перериванням традиції; розбудова в «Республіці Крим» системи патріотичного виховання, що забезпечує формування особистості, якій притаманні почуття патріотизму, громадянської самосвідомості, соціальної відповідальності, поваги до історії, духовних та культурних традицій багатонаціонального народу рф, громадянської відповідальності як особистості, яка приймає долю Батьківщини як свою особисту і усвідомлює відповідальність за теперішнє і майбутнє країни.
У розділі ІІІ Концепції серед іншого зазначено, що патріотичне виховання це систематична і цілеспрямована діяльність виконавчих органів державної влади «Республіки Крим», органів місцевого самоврядування, муніципальних утворень в «Республіці Крим» та громадських організацій по формуванню у громадян високої патріотичної свідомості, готовності до виконання громадянського обов`язку та конституційних обов`язків по захисту інтересів Батьківщини.
Також Концепцією визначено, що цілями патріотичного виховання в «Республіці Крим» є серед іншого формування патріотичних почуттів і свідомості громадян рф, які проживають в «Республіці Крим». Способами досягнення зазначених цілей визначено, серед іншого утвердження у свідомості та почуттях громадян соціально значущих патріотично орієнтованих цінностей, поглядів і переконань, вдосконалення військово-патріотичного виховання та підвищення мотивації до військової служби, отримання громадянами Республіки Крим початкових знань у галузі оборони і навчання основ військової служби.
Концепцією визначено, що діяльність щодо патріотичного виховання у «Республіці Крим» здійснюється в рамках загальнодержавної політики, що проводиться в рф в цій сфері, та ґрунтується на федеральних законах, нормативних правових актах президента рф, уряду рф, федеральній державній програмі з патріотичного виховання громадян рф, законах та інших нормативних правових актах «Республіки Крим», регіональних програмах у галузі патріотичного виховання в «Республіці Крим».
Реалізація Концепції покладається на всі виконавчі органи державної влади «Республіки Крим», органи місцевого самоврядування, муніципальні утворення у «Республіці Крим», наукові та освітні установи, громадські організації та об`єднання, які входять до системи «патріотичного виховання», а для управління системою патріотичного виховання, реалізації загальної стратегії в цій сфері діяльності, об`єднання зусиль органів влади, громадських і релігійних організацій та рухів створюються міжвідомчі структури - громадські (координаційні) ради.
Розділом V Концепції також визначено напрямки та заходи патріотичного виховання, які спрямовані на формування основ російської громадянської ідентичності, здійснення інформаційної та пропагандистської діяльності з метою залучення молоді до участі в заходах «героїко-патріотичного спрямування», залучення молоді до занять військово-прикладними і службово-прикладними видами спорту, формування у громадян «Республіки Крим» патріотичних цінностей, патріотичної самосвідомості, виховання вірності бойовим і героїчним традиціям Російської армії, підвищення рівня престижу служби у збройних силах рф, забезпечення ознайомлення підлітків і юнаків із життям і діяльністю військових підрозділів збройних сил рф, з особливостями служби і побуту військовослужбовців, розвиток різних форм військово-патріотичного виховання.
Постановою уряду російської федерації від 30.12.2015 № 1493 затверджено державну програму «Патриотическое воспитание граждан российской федерации на 2016 - 2020 годы» та органам виконавчої влади суб`єктів рф рекомендовано при прийнятті регіональних програм патріотичного виховання громадян враховувати положення зазначеної програми.
У подальшому, Наказом Міністра оборони російської федерації № 210 від 21.04.2016, «Об утверждении Ведомственной программы Министерства обороны российской федерации по реализации государственной программы «Патриотическое воспитание граждан российской федерации на 2016-2020 годы» (далі- Наказ) затверджено зазначену вище програму військово-патріотичного виховання.
Пунктом 2 цього Наказу покладено функції управління реалізацією Відомчої програми та координації діяльності органів військового управління на Головне управління по роботі з особовим складом збройних сил рф.
Отже, за реалізацію програми військово-патріотичного виховання несе відповідальність Головне управління з роботи з особистим складом збройних сил рф.
У додатку № 1 до Наказу зазначено, що виконавцем програми, затвердженої цим наказом є також «ДОСААФ рОССИИ» («Добровольное общество содействия армии, авиации и флоту». Далі - «ДОСААФ рф») .
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Статуту «ДОСААФ рф» (далі -Статут) ця державна організація має, крім іншого, за основну мету та завдання організацію патріотичного (військово-патріотичного) виховання громадян. Для досягнення вказаних цілей у відповідності з постановою Уряду російської федерації вона виконує, крім іншого, таку державну задачу, як патріотичне (військово-патріотичне) виховання громадян.
Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІІ Статуту в структуру цієї державної організації входять регіональні (міжрегіональні), місцеві і первинні відділення, філії і представництва «ДОСААФ рф». Регіональні (міжрегіональні), місцеві і первинні відділення «ДОСААФ рф» (далі структурні підрозділи «ДОСААФ рф») діють на підставі Статуту «ДОСААФ рф» і не в праві приймати свої статути.
Пунктом 12.6 розділу ХІІ Статуту передбачено, що джерелами фінансування організації, поряд з іншими, є кошти, що виділяються з федерального бюджету російської федерації, бюджетів суб`єктів російської федерації, місцевих бюджетів, кошти федеральних органів виконавчої влади на виконання державних завдань і співвиконання цільових програм.
Розділом VIII Статуту передбачено, що регіональні відділення «ДОСААФ рф», до яких входить і регіональне відділення «ДОСААФ Республики Крым» виконує ряд державних завдань, визначених Статутом « ДОСААФ рф» на регіональному рівні, серед яких визначено патріотичне (військово-патріотичне) виховання громадян, підготовка громадян по військово-обліковим спеціальностям, льотна підготовка курсантів льотних освітніх установ професійної освіти, участь в підготовці до військової служби громадян, що перебувають у запасі, утримання об`єктів інфраструктури «ДОСААФ рф» з метою виконання задач в період мобілізації і в військовий час.
Міністерством оборони рф здійснюється пряме фінансування ДОСААФ рф, про що може свідчити договір від 27.12.2013, згідно якого Міноборони рф передало у безоплатне користування ДОССАФ рф для підготовки громадян, що підлягають призову на військову службу ряд військової техніки.
Розпорядженням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 20.10.2016 № 1257-р з метою синхронізації із законодавством рф затверджено план заходів щодо реалізації на території «Республіки Крим» зазначеної вище державної програми «Патриотическое воспитание граждан российской федерации на 2016-2020 годы», що затверджена постановою Уряду російської федерації від 30.12.2015 № 1493.
Цим розпорядженням на окупованій території Кримського півострова передбачається проведення низки заходів «військово-патріотичної» спрямованості, зокрема тих, що є частиною ряду всеросійських заходів, а також визначаються обов`язки окупаційних органів влади з питань їх проведення.
Серед запланованих обов`язкових заходів також відзначено сприяння організації участі представників «Республіки Крим» у всеросійських нарадах керівників патріотичних молодіжних та дитячих об`єднань з питань підвищення ефективності роботи з патріотичного виховання молоді.
Постановою «Ради Міністрів Республіки Крим» від 30.04.2020 №258 затверджено Державну програму «Республіки Крим» «Реализация государственной молодежной политики в Республике Крым» (далі- Програма).
Програма передбачає реалізацію чотирьох підпрограм, загальними цілями яких є, зокрема, формування позитивного ставлення суспільства до військової служби, сприяння в підготовці молоді допризовного віку до служби в збройних силах російської федерації, підвищення ролі та створення умов для участі громадських об`єднань, некомерційних організацій в реалізації завдань у сфері патріотичного виховання.
Серед очікуваних результатів реалізації Програми визначено збільшення кількості учнів в освітніх організаціях, залучених до діяльності всеросійського дитячо-юнацького військово-патріотичного громадського руху «Юнармія», збільшення частки дітей і молоді, охоплених громадськими об`єднаннями та організаціями "патріотичної" спрямованості (пошукові загони, військово-патріотичні, волонтерські організації, студентські загони, товариства дослідників історії, просвітницькі та інші організації), формування світоглядних установок на «готовність громадян до захисту Батьківщини», підвищення престижу державної, зокрема і військової служби.
З метою реалізації визначених Програмою завдань заплановано виділення з бюджету «Республіки Крим» у 2020-2024 роках один мільярд п`ятсот сорок дев`ять мільйонів п`ятсот вісемдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ядесят рублів.
За ініціативою міністра оборони рф 29.10.2015 Президентом рф підписано указ про створення «Российского движения школьников», що стало основою створення руху «Юнармія», яка мала об`єднати всі організації, органи, що займаються допризовною підготовкою громадян. Структура руху має прив`язку до місць дислокації військових частин, військово-учбових закладів, інфраструктури ДОСААФ та Центрального спортивного клубу армії (далі- ЦСКА).
Рух «Юнармія» 29.07.2016 отримав державну реєстрацію та стала юридичною особою. Рух почав свою офіційну роботу 01.09.2016. Для проведення заходів під егідою руху використовується інфраструктура Міністерства оборони рф, ЦСКА та ДОСААФ.
Співзасновниками «Юнармії» серед інших є ДОСААФ рф, Ветеранська громадська организація збройних сил рф, ЦСКА.
На офіційному сайті «Юнармії» РФ зазначено, що керівники організації ставлять собі за мету виростити покоління, здатне не тільки захищати Вітчизну зі зброєю в руках, а й відстоювати інтереси росії в мирних сферах.
28.05.2016 прийнято «Устав Всероссийского детско-юношеского военно-патриотического движения «Юнармия» (далі - Устав).
Розділом 2 Уставу «Предмет, цели и задачи Движения» у пункті 2.1. серед іншого передбачено наступні предмети та цілі Руху: підвищення у суспільстві авторитету та престижу військової служби; формування у молоді готовності та практичної здатності до виконання громадянського обов`язку та конституційних обов`язків із захисту Батьківщини.
У п. 2.2. «для достижения целей, указанных в пункте 2.1. «Движение решает следующие задачи» серед іншого вказано: формування позитивної мотивації у молоді до проходження військової служби та підготовки юнаків до служби у збройних силах рф.
Пропагандою служби в армії є детальне поширення, роз`яснення яких-небудь поглядів, знань з метою забезпечення загальної орієнтації позитивного ставлення до проходження служби в армії.
Так, «формування позитивної мотивації у молоді до проходження військової служби та підготовки юнаків до служби у Збройних Силах рф» є пропагандою служби в армії Російської Фендерації, так як передбачає забезпечення загальної орієнтації позитивного ставлення до проходження служби в армії».
За таких обставин убачається, що «Загальноросійська громадсько-державна організація «ДОСААФ рф», всеросійський дитячо-юнацький військово-патріотичний громадський рух «Юнармія», на території півострова Крим, тобто на тимчасово окупованій території України, отримуючи фінансування та оснащення від державних органів рф, погоджуючи програми військово-патріотичного виховання дітей з Міноборони рф, організовують здійснення пропаганди серед місцевого населення півострова Крим, а саме дітей і підлітків, на користь добровільного вступу до збройних сил та інших силових відомств країни-окупанта (російської федерації) шляхом підготовки громадян по основах військової служби в освітніх установах і учбових закладах, військово-патріотичного виховання для служби в збройних силах російської федерації та інших силових відомствах цієї держави і, таким чином, порушують заборону, передбачену статтею 51 Конвенції.
22 червня 2016 року в м. Севастополі на установчих зборах прийнято рішення про створення в м. Севастополі першого регіонального відділення «Юнармії».
Відповідно до «Протоколу розширеного засідання Головного штабу Всеросійського дитячо-юнацького військово-патріотичного громадського руху «Юнармія» від 22.12.2016 кандидатуру ОСОБА_8 затверджено на посаді керівника регіонального штабу міста Севастополя.
Достовірно знаючи про тимчасову окупацію російською федерацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, усвідомлюючи нікчемність зазначених Федеральних Законів російської федерації, Указів президента російської федерації та Указів «Главы Республики Крым» у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_8 виник умисел на порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а саме: організацію і здійснення пропаганди серед місцевого населення півострова Крим, а саме дітей і підлітків, на користь добровільного вступу до збройних сил та інших силових відомств країни окупанта (російської федерації).
Для реалізації зазначеного плану, 22.12.2016 ОСОБА_8 очолив регіональний штаб «Юнармії» м. Севастополя з метою здійснення забезпечення загальної орієнтації позитивного ставлення до проходження служби в армії рф серед дітей, підготовки їх по основах військової служби в освітніх установах і учбових закладах, військово-патріотичного виховання для служби в збройних силах російської федерації та інших силових відомствах цієї держави.
У подальшому ОСОБА_8 , з метою здійснення забезпечення загальної орієнтації позитивного ставлення до проходження служби в армії рф серед дітей та пропаганди служби в «Юнармії» - дитячо-юнацькому військово-патріотичному русі під патронажем Міністерства оборони рф, а також з метою створення позитивного образу збройних сил рф та військовослужбовців збройних сил рф шляхом публічного вихваляння, детального поширення, роз`яснення особливостей підготовки військово-патріотичного виховання в організації, провів ряд виступів в засобах масової інформації.
Так, ОСОБА_8 , у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, виступив на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у ефірі програм «В контексте» від ІНФОРМАЦІЯ_5, в ході якої закцентував увагу на те, що на святкову церемонію на честь відкриття регіональних штабів «Юнармії» прибув особисто сам Міністр оборони зс рф. Окрім того в інтерв`ю ОСОБА_8 надав прямі позитивні характеристики щодо дозвілля юнармійців, яке серед іншого полягає у відвідуванні виставок озброєння та військової техніки.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, виступив на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в ефірі програми «Севінформбюро» від 28.06.2017, в ході якого закцентував увагу аудиторії на визначній ролі Чорноморського флоту та Міністерства оборони рф у підтримці діяльності та у формуванні авторитету «Юнармії», у створенні іміджу організації. Окрім того в інтерв`ю ОСОБА_8 позитивно оцінив діяльність діючих військовослужбовців та ветеранів збройних сил рф, які є членами активу «Юнармії» та продемонстрував вдячність за підтримку «Юнармії» Міністерству оборони рф та командуванню Чорноморського флоту.
У подальшому, ОСОБА_8 у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, виступив на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у ефірі програми «Один на один» від 05.02.2019, у ході якого закцентував увагу на створенні «Юнармії» саме Міністром оборони зс рф та його патронажі Президентом рф та розповів про ряд привілеїв для дітей у разі вступу до лав «Юнармії».
Таким чином обвинувачений ОСОБА_8 вчинив порушення законів та звичаїв війни, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, що виразилось у порушенні вимог ст. 51 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, яка набрала чинності для України 03.01.1955, яка забороняє здійснення серед цивільного населення пропаганди служби в армії окупуючої держави тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 438 КК України.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.04.2023 задоволено клопотання прокурора та постановлено здійснювати судовий розгляд щодо обвинуваченого ОСОБА_8 в порядку спеціального судового провадження (in absentia), у зв`язку з переховуванням на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_8 викликався в судові засідання згідно з положеннями абз. 6 ч. 3 ст. 323 КПК України, шляхом розміщення відповідної інформації в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному сайті Подільського районного суду м. Києва та на сайті Офісу Генерального прокурора, тобто вважається належним чином ознайомленим з повістками про виклик, проте в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що зв`язок з останнім відсутній, у зв`язку з чим відсутня інформація про його відношення до висуненого звинувачення.
Вина ОСОБА_8 підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
-Протоколом огляду, яким оглянуто Наказ Міністра оборони Російської Федерації № 210 від 21.04.2016 «Об утверждении Ведомственной программы Министерства обороны Российской Федерации по реализации государственной программы «Патриотическое воспитание граждан Российской Федерации на 2016-2020 годы»
-протоколом огляду від 05 лютого 2020 року яким оглянуто Статут «ДОСААФ РФ» (т.2 а.с. 143а-190) яким встановлено, що організація має, крім іншого, за основну мету та завдання організацію патріотичного (військово-патріотичного) виховання громадян. Для досягнення вказаних цілей виконує патріотичне (військово-патріотичне) виховання громадян. Джерелами фінансування організації, поряд з іншими, є кошти, що виділяються з федерального бюджету Російської Федерації, місцевих бюджетів, кошти федеральних органів виконавчої влади на виконання державних завдань і співвиконання цільових програм. Регіональні (міжрегіональні), місцеві і первинні відділення «ДОСААФ РФ» діють на підставі Статуту «ДОСААФ РФ» і не в праві приймати свої статути. Регіональне відділення виконує ряд державних завдань, серед яких є патріотичне (військово-патріотичне) виховання громадян, підготовка громадян по військово-обліковим спеціальностям, льотна підготовка курсантів льотних освітніх установ професійної освіти, участь в підготовці до військової служби громадян, що перебувають у запасі, утримання об`єктів інфраструктури «ДОСААФ РФ» з метою виконання задач в період мобілізації і в військовий час.
- договором від 27.12.2013 Міноборони РФ з ДОСААФ РФ (т.2. ст. 191-205) відповідно до якого Міноборони рф передало у безоплатне користування ДОССАФ РФ для підготовки громадян, що підлягають призову на військову службу ряд військової техніки, що свідчить про пряме фінансування ДОСААФ РФ Міністерством оборони РФ, що підтверджує прямий взяємозв`язок ДОСААФ РФ із Міноборони РФ, а ураховуючи що ДОСААФ РФ є співзасновником «Юнармії», також підтверджує взаємозв`язок між ними.
-Протоколом огляду від 28 квітня 2020 року яким оглянуто Указ «Голови Республіки Крим» № 522-У від 18.12.2014 яким затверджено «Концепцию патриотического и духовно-нравственного воспитания населения в Республике Крым».( т.2 а.с. 240-258) Відповідно до положень «Концепции патриотического и духовно-нравственного воспитания населения в Республике Крым», яка є додатком до Указу № 522-У від 18.12.2014, у абзаці 3 зазначено, що ухвалення Концепції зумовлене необхідністю формування в «Республіці Крим» системи патріотичного виховання громадян, забезпечення єдиного підходу до процесу його організації, координації діяльності в цій сфері всіх суб`єктів її реалізації;
-Протоколом огляду від 20.04.2020 згідно якого на сайті міноборони рф розміщено наказ міністра оборони про затвердження програми міноборони щодо реалізації програми військово-патріотичного виховання громадян рф на 16-20 роки( т.3. а.с. 5-7);
-Протоколом огляду від 13.05.2020 з «Протокол расширенного совещания по созданию профильного( морского и речного) направления развития детей и подростков в ВВПОД «Юнармия», який підписаний ОСОБА_8 як начальником штаба Юнармії м. Севастополя (т.3. а.с. 8-16);
-Протоколом огляду від 21.04.2020 яким оглянуто розпорядження «голови РК» № 437-рг «Об организации в Республике Крым обучения граждан начальным знаниям в области обороны и основам военной службы на 2017/2018 учебный з планом ( т. 3 а.с. 17-32);
-Протоколом огляду від 13.05.2019 згідно якого на офіційному сайті Юнармії розміщено дані про те, що головою відділення юнармії м. Севастополя є ОСОБА_8 та розміщено ряд фото з військовими, міністром оборони рф та президентом рф під час проведення військово-патріотичних заходів. ( т. 3 а.с. 33-37);
-Протоколом огляду від 13.05.2019 згідно якого на офіційному сайті Юнармії розміщено дані про те, що заступник міністра оборони вручає диплом півмільйонному учаснику юнармії ( т. 3 а.с. 38-41);
-Протоколом огляду, яким оглянуто Постанову «Ради Міністрів Республіки Крим» від 30.04.2020 №258 затверджено Державну програму «Республіки Крим» «Реализация государственной молодежной политики в Республике Крым»;
-Протоколом огляду, яким оглянуто «Устав Всероссийского детско-юношеского военно-патриотического движения «Юнармия»» від 28.05.2016 (т. 3. а.с. 106-130) у якому прямо прописано що однією з основних цілей юнармії є формування позитивної мотивації у молоді до проходження військової служби та підготовки юнаків до служби у Збройних Силах РФ;
-Протоколом огляду від 14.06.2021 яким оглянуто «Протокол розширеного засідання Головного штабу Всеросійського дитячо-юнацького військово-патріотичного громадського руху «Юнармія» від 22.12.2016 згідно якого кандидатуру ОСОБА_8 затверджено на посаді керівника регіонального штабу міста Севастополя (т.3. а.с. 195-197);
-Висновком семантико текстуальної експертизи (т.4 а.с. 1-14);
-Висновком портретної експертизи (т.4 а.с. 88-98);
-Протоколами огляду відео з відкритих джерел (т.4 а.с. 35-53) відеозаписом до протоколів огляду по яких проведена семантико-текстуальна експертиза;
-Протоколом огляду від 03.12.2020 (т.3. а.с. 107-109) з відеозаписом, по якому не проводилась окрема семантико-текстуальна експертиза, оскільки ОСОБА_10 під час виступу прямо сказав що однією із задач Юнармії є виховання бажання у юнаків вступати у військові учбові заклади»;
-Відповіддю ДЗНД від 10.06.2021 про те, що з 2016 по теперішній час ОСОБА_8 державний і анміністративний кордон не перетинав (т.3 а.с.171);
-Протоколом огляду від 14.06.2021 згідно якого посаду начальника регіонального відділення Юнармії м. Севастополя обіймає ОСОБА_8 (т.2. а.с. 189-194);
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, які мають бути отримані у передбаченому КПК України порядку, та на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винуватість особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для об`єктивного вирішення справи.
Процесуальними джерелами доказів у цьому випадку є протоколи слідчих дій, документи як фактичні результати технічного документування та інші документи як відображення фактичних даних, тобто відомостей про факти.
Водночас фактичні дані не можуть існувати самостійно самі по собі без відповідного джерела та носія. У свою чергу доказами є ті ж фактичні дані, але які відповідають вимогам належності до справи, достовірності і допустимості, а на завершення суд має дійти висновку про їх відповідність Критерію достатності, що корелюється із вимогами ст. 94 КПК України та про що далі йдеться у вироку.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. На підтвердження підстав розпочати досудове розслідування стороною обвинувачення було надано суду відвовідні заяви про вчинення кримінального правопорушення, у тому числі передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, із долученими матеріалами та витяги з ЄРДР від цієї ж дати.
Суд бере до уваги надані стороною обвинувачення постанови про визначення підслідності, постанови про створення слідчої групи, постанови про призначення групи прокурорів та про подальшу зміну її складу, що впливає на допустимість зібраних під час досудового розслідування доказів.
Наведені процесуальні документи не є доказами у розумінні підтвердження обставин вчиненого злочину, але приймаються судом, оскільки свідчать про дотримання вимог процесуального закону як щодо підстав розпочати досудове розслідування, так і дотримання вимог щодо його проведення.
Суд приймає як докази, які стосуються встановлення органом досудового розслідування фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Ці докази мають відповідати критеріям належності, допустимості та достовірності.
Належність доказів визначається як здатність фактичних даних надавати інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування.
Належність доказів у кримінальному процесі обумовлюється їх доказовою цінністю, а саме для чого вони можуть бути використані:
- для встановлення, хто вчинив злочин чи з`ясування інших обставин складу злочину - це встановлені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , його посади, які він обіймає у різний час, але головним чином обіймав на час вчинення інкримінованого йому злочину, його місце проживання та перебування на тимчасово окупованій території України, яку він з 2014 року не залишав;
- для встановлення окремих фактів, які в сукупності розкривають обставини складу злочину чи їх відсутність - активні дії обвинуваченого, який організовував пропагандистські заходи серед місцевого населення Кримського півострова, зокрема дітей;
- для встановлення обставин, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого - діяльність обвинуваченого щодо публічних виступів у місцевих ЗМІ, відкритість його активних дій, що є свідченням наявності усвідомлення та наміру.
Допустимість доказів визначають як їх правову придатність для використання у кримінальному процесі як аргументів у доказуванні, зокрема у тому, що:
- фактичні дані як докази отримані уповноваженим на те суб`єктом - у чому суд міг пересвідчитися через надані постанови про визначення підслідності, про призначення груп слідчих та прокурорів. Щодо уповноважених суб`єктів стороною захисту ніколи заперечення не висловлювались;
- фактичні дані отримані у встановленому законом порядку з дотриманням процесуальної форми, яка гарантує захист прав та законних інтересів громадян;
- отримані фактичні дані щодо вчиненого обвинуваченим злочином не були пов`язані із здійсненням негласних слідчих розшукових дій, збирались відкрито, зафіксовані з дотриманням процесуальної форми й у цьому аспекті суд не вбачає порушень прав та законних інтересів обвинуваченого, так і інших осіб;
- фактичні дані та сам процес їх отримання з відкритих джерел належним чином закріплені та засвідчені, суд міг пересвідчитися у покроковості всіх вчинених слідчих та процесуальних дій. Суд вважає закріплення вчинених дій зробленими знімками екрану (скріншотами) належним способом. Щодо неналежності фіксації саме таким способом сторона захисту також заперечення не висловлювала;
- зібрані докази та інші матеріали провадження загалом дозволяють здійснити перевірку достовірності та законності отримання фактичних даних.
Достовірність доказів означає відповідність їх змісту тому, що мало місце в дійсності. Для з`ясування достовірності доказу необхідно мати можливість пересвідчитись у добротності як самого джерела, так і способу отримання фактичних даних, надійності процесуального носія та засобів фіксації.
Щодо цього критерію отриманих доказів, то суд здобуті докази приймає як достовірні, зважаючи все ж таки на те, що довіряти інформації з відкритих джерел можна більше, ніж отриманій у будь-який інший спосіб, зокрема таємним шляхом, через непрямі докази та ін., коли їх достовірність складно перевірити іншими джерелами. У цьому випадку суд має наголосити й на тому, що немає сумніву й у підробці цієї інформації, подання її у викривленому вигляді, зокрема.
Слід наголосити й на тому, що частково цими відкритими джерелами були, так би мовити, офіційні сайти окупаційної влади.
Щодо критерію достатності зібраних доказів, то за наявності наявних доказів, попередньо перевірених на предмет їхньої належності, допустимості та достовірності, у суду не лишається жодного сумніву у тому, що саме обвинувачений ОСОБА_8 , який обіймав посаду «голови штабу «Юнармії» м. Севастополя» здійснював пропаганду серед місцевого (цивільного) населення до служби у збройних силах країни окупанта.
Процесуальні документи та інші документи надані суду стороною обвинувачення щодо процесуального статусу ОСОБА_8 у кримінальному провадженні та дотримання вимог із повідомлення особі про підозру.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, стосовно якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КГЖ України для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Таким чином, винуватість ОСОБА_8 доведена поза розумним сумнівом достатньою сукупністю досліджених в судовому засіданні належних, допустимих та достовірних доказів.
Дії обвинуваченого ОСОБА_8 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 438 КК України, тобто як порушення законів та звичаїв війни, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_8 , як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, суд виходив із того, що інкримінований обвинуваченому злочин та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого.
Так відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.
З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.
На виконання вимог ст. 135 КПК України у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_8 переховується на ТОТ АР Крим повістки про виклик його до прокуратури АР Крим та м. Севастополя опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в 2021 році відповідно до розпорядження КМУ № 1302-р від 21.10.2020.
Так, у кримінальному провадженні №22021011000000040 від 16.08.2021, яке виділено 16.07.2021 з матеріалів кримінального провадження за №42014010000000052 від 20.11.2014 за ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 169, ч. 1 ст. 438, ч. 3 ст. 258 КК України в окреме провадження, керівнику регіонального штабу «Юнармії» м. Севастополя ОСОБА_8 15.06.2021 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
В офіційному виданні «Урядовий кур`єр»№ № 109 (6977), 111(6979) опубліковано повістки про виклик ОСОБА_8 до прокуратури АР Крим та м. Севастополя для здійснення повідомлення про підозру та участі в проведенні слідчих та процесуальних дій.
Додатково повістка ОСОБА_8 направлена електронною поштою за місцем його роботи.
Аналогічні повістки публікувались на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві адвоката ОСОБА_7 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу відповідно ОСОБА_8 .
Шевченківським районним судом м. Києва здійснювались виклики підозрюваного ОСОБА_10 для розгляду клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» №№170(7038), 179(7047).
Так само повістки про виклик опубліковано на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.09.2021 (судова справа №761/31462/21) участю захисника ОСОБА_7 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22021011000000040 від 16.08.2021 стосовно підозрюваного ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, який переховується від слідства та суду та на даний час перебуває на тимчасово окупованій території Кримського півострова, про що в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» № 186(7054) прокуратурою АР Крим та м. Севастополя здійснено відповідне повідомлення. Аналогічне повідомлення публікувались на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Після постановлення ухвали слідчого судді реалізацію прав підозрюваного ОСОБА_8 продовжив здійснювати його захисник за призначенням ОСОБА_7 відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 51 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України, яка отримувала необхідні процесуальні документи, знайомилась з матеріалами кримінального провадження.
29.10.2021 громадянину України ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
В офіційному виданні «Урядовий кур`єр» № 205 (7073) опубліковано повістку про виклик ОСОБА_8 в рамках спеціального досудового розслідування до прокуратури для зміни раніше повідомленої підозри, участі в проведенні слідчих та процесуальних дій та для вручення повідомлення про завершення досудового розслідування.
Аналогічну повістку опубліковано на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
За результатами спеціального досудового розслідування складено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, який в межах строків досудового розслідування направлено до Київського апеляційного суду для визначення підслідності.
На даний час обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 перебуває на розгляді у Подільському районному суді міста Києва.
Подільським районним судом м. Києва здійснювались виклики обвинуваченого в судові засідання шляхом публікацій судових викликів про засідання в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» № 15(7136), 121(7242), 141(7262), 172(7923), 153(7274), 225(7346), №170(7038), №37(7435), 67(7460).
Аналогічні виклики публікувались на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Згідно інформації Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України за №5/3/4-1224 від 20.01.2023, яку надано в ході судового розгляду стороною обвинувачення при розгляді клопотання про здійснення спеціального судового розгляду та досліджено судом, ОСОБА_8 перебуває на тимчасово непідконтрольній території АР Крим, перетини державного та адміністративного кордонів України за період з 20 січня 2018 року по теперішній час не зафіксовані, окрім того до відповіді Департаменту долучено протокол огляду разом з аудіозаписом етеру програми ««Крым и Юнармия» Российские патриоты из крымских детей»», під час якого ОСОБА_8 повідомив про те, що він обізнаний із тим, що щодо нього порушено кримінальне провадження та йому повідомлено про підозру, водночас він не визнає українську прокуратуру Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і так само не визнає українські суди, а тому не вбачає підстав для прийняття участі в провадженні щодо нього.
Згідно повідомлення ДП «Укрпошта» прийом і доставка пошти в напрямку Криму і Севастополя з квітня 2014 року не здійснюється.
Відповідно до листа Генеральної прокуратури від 13.12.2016 поінформовано, що оскільки тимчасово окупована територія АР Крим є невід`ємною частиною території України, то звернення до компетентних органів російської федерації з приводу отримання міжнародної правової допомоги на території АР Крим є неприйнятним, а зносини з нелегітимними органами у порядку, визначеному міжнародними угодами - недопустимими.
З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_8 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
Крім цього, згідно з ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.04.2023 року відносно ОСОБА_8 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймав участь захисник Надубова, яка була захисником ОСОБА_8 на стадії досудового розслідування і обізнана з матеріалами кримінального провадження від повідомлення про підозру ОСОБА_8 .
Важливо звернути увагу, що судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченого ОСОБА_8 для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання останній викликалися у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті Урядовий кур`єр та його електронній версії на сайті https://ukurier.gov.ua/uk/about/ у розділі «Оголошення: виклики в суд», а також на офіційному сайті Подільського районного суду м. Києва.
Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення вживалися достатні заходи щодо дотримання прав ОСОБА_8 , як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був поінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді. За час заочного судового розгляду обвинувачений міг визначитися з провадженням проти нього, та усвідомлюючи, що в нього виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінив свою процесуальну поведінку щодо й подальшого ухилення від виконання цього обов`язку
В судових дебатах прокурор просив призначити обвинувачому покарання у вигляді дванадцяти років позбавлення волі.
При визначенні міри покарання суд враховує приписи ч. 2 ст. 50 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару і виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , на підставі ст. ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості злочину, який згідно із ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином та проти миру безпеки людства та міжнародного правопорядку, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, що обставин, які обтяжують вину не встановлено; відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії у вигляді позбавлення волі. Саме такий вид покарання та його розмір - на строк десять років з урахуванням вчиненого - є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів, інший, більш м`який вид покарання, з урахуванням особи засудженого, не відповідатиме меті покарання.
Ухвалюючи вирок, суд відповідно до ст.368 КПК України зобов`язаний вирішити питання щодо того, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.
Речові докази відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому під час судового розгляду не обирався.
Керуючись ст.ст. 127, 368-371, 373-374, 532, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України і призначити покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати за проведення судово портретної експертизи вартістю 2745 грн. 92 коп. та семантико-текстуальної експертизи вартістю 10296 грн. 60 коп., а всього 13042 (тринадцять тисяч сорок дві) гривні 52 копійки.
Речові докази - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити захисникам обвинувачених та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
Суддя: ОСОБА_11
скопійовано
-
скопійовано
-
