Справа № 344/11158/23

Провадження № 2-о/344/293/23

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

22 червня 2023 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., розглянувши подані до суду матеріали за заявою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах адвокатом Повх І.Д., заінтересована особа - Управління ДМС України в Івано-Франківській області, про встановлення факту особи -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника адвоката Повх І.Д. звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а саме, що заявником є особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , уродженець України.

В обґрунтування заяви заявник посилається на відмову Управління ДМС України в Івано-Франківській області у видачі паспорта громадянина України у зв`язку з неможливістю проведення процедури ідентифікації особи.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку, що дане питання не може бути вирішене шляхом встановлення факту, що має юридичне значення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Однак не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами внаслідок визнання їх такими державою і закріплення в законі.

Із системного аналізу положень статті 293 ЦПК України, глави 6 розділу ІV ЦПК України слідує, що у судовому порядку підлягають встановленню юридичні факти, які мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої вказаної статті в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини третьої вказаної статті справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, особа відповідно до вимог ст. 318 ЦПК України вказує мету встановлення юридичного факту, яка дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи зумовлює він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування.

Закон надає юрисдикції суду встановлювати факти, що мають юридичне значення, але при певних умовах: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Спір про право характеризує такий стан відносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких неможливо без судового втручання.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - «Постанова Пленуму»), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як вбачається з п. 3 Постанови Пленуму у кожному разі суддя зобов`язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.

За даною заявою заявник просить встановити факт особи заявника.

Встановлення особи - це процедура, яку проводять співробітники ДМС в межах процедури видачі паспорта громадянина України та розгляду заяви про визнання особою без громадянства, за умови відсутності документів, які дозволяють впевнитися в особі заявника, та неможливості ідентифікації особи, метою якої є ототожнення особи заявника із заявленими ідентифікаційними даними та видачі документа, що посвідчує особу.

Процедури ідентифікації та встановлення особи не є тотожними.

Ідентифікація особи проводиться за даними державних реєстрів та інформаційних баз. Сутністю ідентифікації особи як процедури є перевірка інформації, яку здійснюють співробітники ДМС, без активної участі заявника. У процесі ідентифікації співробітники ДМС шукають фотозображення заявленої особи, яке може бути звірене з фотозображенням заявника.

Встановлення особи здійснюють співробітники Державної міграційної служби України у випадках, коли особу не можна ідентифікувати, а документи з фотокарткою відсутні. У такому випадку залучають свідків, які підтверджують особу заявника, береться до уваги інформація та документи, надані заявником, можуть зніматися відбитки пальців для порівняння з наявними даними у внутрішніх базах МВС України. Процедура встановлення особи потребує активної участі заявника. Він повинен привести релевантних свідків, за можливості отримати документи з фотокарткою від будь-яких осіб публічного чи приватного права, надати додаткову інформацію тощо. Таким чином, встановлення особи є необхідною процедурою для оформлення документів заявнику, про якого державним органам мало або ж нічого невідомо.

Процедуру встановлення особи передбачено пп. 43-44 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженому постановою КМУ від 25.03.2015 р. №302; ст. 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»; пп. 20, 33, 34 Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства, затвердженому постановою КМУ від 24.03.2021 р. №317.

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що перенесення компетенції органу Державної міграційної служби на суд у разі відмови з боку даного органу встановити особу заявника суперечить вимогам закону, оскільки одним з основних критеріїв розгляду справи про встановлення фактів в порядку окремого провадження є неможливість встановити такий факт в іншому порядку.

Фактично зі змісту поданої до суду заяви вбачається, що спірні правовідносини стосуються відмови органу ДМС у ідентифікації особи заявника ОСОБА_1 .

При цьому, в якості додатків до заяви Суду надано копію паспорта ОСОБА_1 , на якому міститься його фото, а також копію Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 02.11.2022 року у справі №466/8359/22, де заявником був ОСОБА_1 , і яким його заяву було задоволено.

Таким чином, Суд не погоджується з доводами заявника про те, що юридичний факт (встановлення особи заявника), який він просить встановити, неможливо встановити іншим способом, оскільки чинним законодавством, яке регулює діяльність органів міграційної служби, встановлено порядок ідентифікації та встановлення особи, а в разі відмови даного органу в цьому - відповідні рішення повинні оскаржувати ся у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що подана заява не підлягає розгляду в окремому провадженні, слід відмовити у відкритті провадження.

За п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління ДМС України в Івано-Франківській області, про встановлення факту особи.

Керуючись ст.ст. 186, 260, 293, 315, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах адвокатом Повх І.Д., заінтересована особа - Управління ДМС України в Івано-Франківській області, про встановлення факту особи.

Ухвалу невідкладно надіслати заявнику разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду .

Суддя Домбровська Г.В.