ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 р. Справа № 480/5975/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Кривозуб Світлани Іванівни на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2023, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, м. Суми, повний текст складено 19.01.23 по справі № 480/5975/22

за позовом Селянського (фермерського) господарства Кривозуб Світлани Іванівни

до Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

Селянське (фермерське) господарство Кривозуб Світлани Іванівни (далі - СФГ Кривозуб С.І.), звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), у якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.08.2022 № 342018 відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті, прийняту начальником Ю. Макарухою, якою на підставі абз. 3 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до СФГ Кривозуб С.І. застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність спірної постанови, як такої, що винесена відповідачем з порушенням вимог ч. 1 ст. 214 Господарського кодексу України, ст.ст. 7, 9, 280, 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, оскільки зміст постанови не містить обов`язкових відомостей, визначених законом, зокрема, відомостей про особу, яка його склала, дату складення, та інформацію про те, які саме обставини підтверджує чи спростовує акт № 329929; також під час розгляду справи відповідачем не встановлено склад та місце вчинення правопорушення, потенційну особу, яка вчинила ймовірне правопорушення, транспортний засіб тощо. Також вважає, що відповідачем не доведено належними доказами факту вчинення С(Ф)Г Кривозуб С.І. порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ), за вчинення якого передбачена відповідальність абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ у вигляді штрафу. Зауважив, що сам по собі факт проведення перевірки не може бути підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за ст.60 Закону № 2344-ІІІ. Чинним законодавством не визначено акт перевірки єдиним доказом вчинення правопорушення перевізником, він є лише службовим документом, який підтверджує проведення перевірки, однак наведені в акті обставини повинні бути підтверджені іншими доказами.

Вважає, що розгляд справ та винесення постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів у розумінні відповідача полягає в технічному заповненні додатку 5 до Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 379).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 480/5975/22 у задоволенні адміністративного позову Селянського (фермерського) господарства Кривозуб Світлани Іванівни до Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, неповне з`ясування обставин справи та не надання судом належної оцінки всім доказам, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі №480/5975/22 і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги наведено доводи, які є аналогічні тим, що містить позовна заява. Крім того вважає, що судом першої інстанції проігноровано невиконання відповідачем обов`язку, передбаченого ч. 3 ст. 162 КАС України, та покладеного ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2022, щодо надіслання відзиву на позов С(Ф)Г Кривозуб С.І. , внаслідок чого позивача було позбавлено можливості відреагувати та належним чином подати відповідь на відзив. Між іншим, суд першої інстанції, врахувавши поданий відповідачем відзив на позовну заяву дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На думку апелянта, позиція суду першої інстанції, яка викладена в оскаржуваному рішенні, не відповідає ч. 2 ст. 19 Конституції України, а також практиці Європейського суду з прав людини щодо важливості дотримання принципів «належного урядування» та «юридичної визначеності», оскільки допускає застосування суб`єктами владних повноважень на власний розсуд процесуальних норм, якими встановлено вимоги до процедури прийняття акту та вимоги щодо направлення відзиву на позов.

Відповідач, у надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти задоволення її вимог, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Пославшись на постанову Верховного Суду від 10 травня 2019 у справі № 816/124/17, наполягав на обов`язку позивача, як суб`єкта господарювання-перевізника, забезпечити наявність документу, що засвідчує обладнання вантажного автомобіля повною масою понад 3,5 тони для внутрішніх перевезень вантажів діючим та повіреним тахографом, а водія, крім оформлення документів, визначених приписами статті 48 Закону № 2344-ІІІ, пред`явити протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв) або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Разом з цим, відповідачем під час здійснення рейдової перевірки відповідно до вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 727) було виявлено порушення позивачем вимог статті 48 Закону № 2344-ІІІ, яке полягало у непред`явлені водієм транспортного засобу діючого протоколу перевірки та адаптації цифрового тахографа до транспортного засобу, що є обов`язковим документом згідно з Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385.

Звернув увагу, що відсутність необхідних документів (в даному випадку - діючого протоколу перевірки та адаптації цифрового тахографа до транспортного засобу), визначених положеннями Закону № 2344-ІІІ та Порядку № 1567 на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 19.07.2022 № 329929, який містить пояснення водія та проставлений особистий підпис в якості підтвердження ознайомлення з встановленими обставинами порушень.

Наполягав на дотриманні відповідачем процедури розгляду справи про порушення вимог Закону № 2344-ІІІ, передбаченого Порядком № 1567. Так, позивача про час і дату розгляду справи було повідомлено належним чином шляхом направлення рекомендованих листів, однак позивач залишив за собою право не з`явитись на розгляд справи.

Щодо тверджень позивача про відсутність в оскаржуваній постанові опису обставин, передбачених ст. 283 КУпАП, зауважив, що вимоги до форми та змісту спірної постанови встановлені Порядком № 1567, які при її винесенні відповідачем дотримано у повній мірі. Враховуюче вищевикладене, просить відхилити доводи позовної заяви та апеляційної скарги щодо наявності порушень в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії визнати таким, що прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового підвищення. В провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 329929 від 19.07.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області 19.07.2022 на а/д М-05 Київ-Одеса 452 км проведено перевірку транспортного засобу марки SCANIA державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить СФГ Кривозуб С.І. , та яким керував водій ОСОБА_3 .

Під час перевірки виявлено порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: на момент перевірки відсутній протокол перевірки та адаптації цифрового тахографа транспортного засобу SCANIA, державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаного цифровим тахографом, що має наслідком притягнення до відповідальності за абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Сумській області прийнято постанову від 29.08.2022 № 342018 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

СФГ "Кривозуб С.І.", вважаючи вищевказану постанову протиправною, звернулось до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вважав доведеним відповідачем факт вчинення позивачем порушення вимог ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, що полягало у відсутності у водія транспортного засобу позивача на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації цифрового тахографа, що в свою чергу свідчить про правомірність накладення на С(Ф)Г Кривозуб С.І. адміністративно-господарських санкцій на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.

Судом враховано, що форма та зміст постанови відповідає Порядку № 1567, зокрема її додатку 5, а інформація, на відсутності якої наполягав позивач, відображена відповідачем в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.07.2022 № 329929, на який містить посилання оскаржувана постанова.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту, відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано положеннями Закону № 2344-III.

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (частина 4 статті 6 Закону № 2344-III).

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, серед іншого віднесено здійснення: державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контролю за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів (частини 6, 7 статті 6 Закону № 2344-III)

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі по тексту - Положення), відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком № 1567.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26 червня 2015 року «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» установлено, що правонаступником майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті та утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.

Відповідно до пункту 2 наказу Державної служби України з питань безпеки на транспорті № 340 від 09.09.2020 року "Про упорядкування структури Укртрансбезпеки", реорганізовано шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області та Управління Укртрансбезпеки у Сумській області в Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки та утворено відділи державного контролю за безпекою на транспорті та відділи надання адміністративних послуг у Харківській, Полтавській, Сумській областях у Слобожанському міжрегіональному управлінні Укртрансбезпеки.

Отже, з огляду на викладене, Відділ державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення своїх повноважень діє, як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком № 1567.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Положеннями статті 18 Закону № 2344-III регламентовано, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Таким чином, у розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем.

Як визначено частинами 1 та 2 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень (частина 2 статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Разом з тим, порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція № 385, яка поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (п. 1.3. Інструкції № 385).

Пунктом 1.4. Інструкції № 385 визначено поняття термінів, зокрема:

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі ЄУТР).

Пунктом 2.4. Інструкції № 385 встановлено, що транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1-2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 385, повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Пунктом 2.6 Інструкції № 385 визначено, що ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385, ПСТпункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

Пунктом 2.7 Інструкції № 385 встановлено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

Пунктами 6.1, 6.3 Положення № 340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Пунктом 3.3 Інструкції № 385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: у разі використання цифрового тахографа використовує особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до п. 3.6 Інструкції № 385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; cтроків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Аналіз наведених норм Інструкції № 385 та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010, та положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дозволяє дійти висновку, що як у перевізника так, і у водія при використанні останнім вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути в наявності такі документи, як протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальна контрольна книжка водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом.

Отже, вищенаведеними нормами законодавства на перевізника покладено обов`язок забезпечити обладнання транспортного засобу тахографом та його належну експлуатацію, правильність роботи та проведення повірки, а водія транспортного засобу, обладнаного тахографом, в свою чергу зобов`язано мати при собі, зокрема, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

В силу абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, на підставі якого виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 11.02.2020 по справі 820/4624/17.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону № 2344-ІІІ слугувала відсутність на час проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, які повинні знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 Порядку №1567.

Згідно з пунктами 20-22 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції відповідачем на підтвердження факту вчинення позивачем порушення вимог ст. 48 Закону № 2344-ІІІ надано до суду акт перевірки № 329929 від 19.07.2022, в якому зафіксовано, що 19.07.2022 о 15:44 год при проведенні рейдової перевірки транспортного засобу SCANIA д.н.з. НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 ) , INTER CARS д.н.з. НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 ), водієм якого зазначено ОСОБА_3 , посадовим особам відповідача не було пред`явлено протокол перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу SCANI, обладнаного цифровим тахографом.

При цьому, відповідно до наданих водієм пояснень, які зафіксовано у вищевказаному акті та підтверджено підписом водія ОСОБА_3 відповідну перевірку тахографа «не встигли пройти».

Колегія суддів зазначає, що наданими позивачем до суду апеляційної інстанції копіями свідоцтв про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 , НОМЕР_4 підтверджується, що СФГ Кривозуб С.І. є власником транспортного засобу марки SCANIA д.н.з. НОМЕР_1 (маса без навантаження 7615 кг), та спеціалізованого напівпричіпу-самоскиду марки INTER CARS д.н.з. НОМЕР_3 .

Слід зауважити, що у даній справі предметом перевірки була наявність у водія певних документів на встановлений на транспортному засобі тахограф.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням вищезазначених приписів Положення № 340 транспортний засіб може бути не обладнаний тахографом, якщо його маса не перевищує 3,5 тонн.

Разом з тим, оскільки маса транспортного засобу позивача SCANIA д.н.з. НОМЕР_1 становить понад 3,5 тонн та він обладнаний тахографом, відповідно до вимог чинного законодавства позивач зобов`язаний забезпечувати належну його експлуатацію, а водій повинен мати для пред`явлення уповноваженим особам протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Колегія суддів зазначає, що акт № 329929 від 13.07.2022, який додано відповідачем до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушення Закону № 2344-ІІІ, що полягало у наданні послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, зокрема не оформлення протоколу перевірки та адаптації тахографа. При цьому, Порядком № 1567 не зобов`язано відповідача вчиняти інші дії з метою фіксації правопорушення, зокрема здійснювати фото та відеофіксацію проведення рейдової перевірки.

Суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем не спростовано встановлене рейдовою перевіркою порушення вимог законодавства в частині не оформлення протоколу адаптації тахографа, оскільки відповідного документу не було надано ані під час перевірки, ані під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій, а також позивачем не наведено жодного обґрунтування щодо відсутності у нього обов`язку щодо оформлення такого протоколу.

За встановлених обставин, непред`явлення посадовій особі відповідача протоколу адаптації тахографа під час проведення перевірки свідчить про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування до СФГ Кривозуб С.І. санкцій, визначених ст. 60 Закону № 2344-ІІІ та свідчить про правомірність спірної постанови від 29.08.2022 №342018.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо невідповідності спірної постанови вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки у даній справі предметом спірних правовідносин є не постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, а постанова про накладення адміністративно-господарських санкцій, вимоги до форми і змісту якої встановлено додатком 5 Порядку № 1567.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується в висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, протиправності у його діях під час проведення рейдової перевірки та прийняття спірної постанови судом не встановлено, відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Щодо доводів позивача про не направлення відповідачем всупереч вимог ч. 3 ст. 162 КАС України відзиву на позовну заяву, що позбавило ФСГ Кривозуб С.І. надати відповідь на відзив із викладенням власних заперечень, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем до суду першої інстанції було надіслано відзив на позовну заяву, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2022. При цьому, у додатках до відзиву зазначено про надання підтвердження відправлення копії відзиву ( 1-му адресату) (п. 3 Додатки).

Дослідивши вказаний відзив, колегією суддів встановлено, що відповідачем додано до нього скріншот з електронної скриньки відповідача, з якого вбачається, що у графі «Надіслані» з електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на адресу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 12.10.2022 о 126126 був надісланий лист з вкладенням «Відзив Кривозуб».

Колегія суддів враховує, що вищевказану електронну адресу позивач самостійно зазначив у позовній заяві та апеляційній скарзі, а також надсилав з неї документи до суду апеляційної інстанції (19.06.2022), що свідчить про зворотній зв`язок, отже, наданий відповідачем доказ направлення ФСГ Кривозуб С.І. підтверджує виконання обов`язку, передбаченого ч. 3 ст. 162 КАС України.

Слід зазначити, що позивач не був позбавлений можливості викласти свої заперечення щодо суті виявлених порушень в апеляційній скарзі та надати відповідні докази на спростування доводів відповідача, а також висновків суду першої інстанції, однак позивач мотивував свою незгоду зі спірною постановою лише посиланням на процедурні порушення та недотримання відповідачем вимог процесуального законодавства, які не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Доказів, які б спростували недотримання позивачем вимог статті 48 Закону № 2344-ІІІ та наявність підстав для накладення на ФСГ Кривозуб С.І. адміністративно господарських санкцій в порядку абз. 3 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону позивачем до суду не надано.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами, у зв`язку з чим підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст.ст.242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Кривозуб Світлани Іванівни - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 по справі № 480/5975/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій