ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2023м. ДніпроСправа № 904/3423/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Богдан Л.М.;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Гоменюк Ю.В.;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" (м. Суми)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" (м. Дніпро)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Українського фонду соціальних інвестицій (м. Київ)

про стягнення заборгованості за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 у розмірі 760 700 грн. 00 коп.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" (м. Суми)

про стягнення заборгованості за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 у загальному розмірі 779 090 грн. 73 коп. Су.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" (далі - позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з первісною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" (далі - відповідач за первісним позовом) заборгованість за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 у розмірі 760 700 грн. 00 коп.

Ціна первісного позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 в частині повного та своєчасного надання оплачених позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача перед позивачем за первісним позовом утворилась заборгованість в сумі 760 700 грн. 00 коп., яка становить суму здійсненої попередньої оплати.

Також позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 410 грн. 50 коп.

Ухвалою суду від 11.10.2022 первісну позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. суду № 33675/22 від 07.10.2022), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс", що знаходяться на розрахункових рахунках в банківських установах України в межах ціни позову в сумі 760 700 грн. 00 коп.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на таке:

- існують ризики імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у цій справі у разі задоволення позову;

- відповідач не виконав перед позивачем своїх зобов`язань згідно з договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020;

- 31.03.2021 позивач здійснив оплату згідно з договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 в розмірі 360 700 грн. 00 коп., а 29.04.2021 та 30.04.2021 в розмірі 350 000 грн. 00 коп. та 50 000 грн. 00 коп.;

- під час моніторингу відкритих даних з`ясувалось, що в Єдиному реєстрі судових рішень містяться постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська про притягнення директора відповідача до адміністративної відповідальності, що додатково додає сумнівів відносно добросовісної поведінки останнього;

- актуальна економічна ситуація в країні свідчить про обґрунтовані сумніви щодо можливості відповідача в майбутньому виконати рішення суду, адже наразі запроваджені на території України карантинні заходи, що впливають на економіку та долю усіх підприємств. За деякими прогнозами 700 тисяч підприємств в Україні можуть закритися, що в свою чергу, свідчить про суттєвий ризик утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду першої інстанції;

- мотив, що спонукав позивача обрати такий вид (превентивного) захисту, ґрунтується саме на недобросовісній поведінці відповідача, яка свідчить про високий, потенційний ризик істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у даній справі;

- захід забезпечення позову, що позивач просить застосувати, фактично спрямований виключно на попередження ризиків ухилення відповідача від виконання рішення суду про стягнення коштів на користь позивача, запровадження законних обмежень, які дадуть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам для виконання рішення суду у справі у разі прийняття рішення на користь останнього.

Ухвалою суду від 11.10.2022 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 35947/22 від 25.10.2022), в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- позивач надав до суду неповну та недостовірну інформацію по дійсним обставинам справи, та намагається ввести суд в оману аби безпідставно збагатитися шляхом створення "штучних" підстав для стягнення (повернення) грошових коштів в сумі 760 000 грн. 00 коп., що правомірно були сплачені йому позивачем за виконані та прийняті без зауважень роботи, згідно з укладеним договором, в підтвердження чого між сторонами були підписані відповідні додатки - акти приймання-передачі послуг, що наявні в обох сторін;

- були проведені відповідні часткові оплати з боку позивача по факту виконання та прийняття робіт, здійснено реєстрацію податкових накладних, з дотриманням відповідного порядку та строків, оскільки позивач та відповідач за первісним позовом є платником податку на додану вартість;

- саме позивач за первісним позовом порушив свої зобов`язання перед відповідачем за укладеним договором, в частині повної оплати відповідачу вартості виконаних та прийнятих робіт за договором. Так, заборгованість позивача перед відповідачем за виконані та прийняті роботи складає 588 759 грн. 08 коп., що підтверджується актом звірки та іншими письмовими документами;

- послуги (роботи), передбачені договором були надані (виконані) відповідачем за первісним позовом у повному обсязі та прийняті позивачем без зауважень, що підтверджується відповідними належними письмовими доказами, які наявні у обох сторін та залучені до відзиву на позовну заяву, а саме: додатком № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 та актом прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021 на загальну суму 400 778 грн. 00 коп.; додатком № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 та актом прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021 на загальну суму 948 681 грн. 08 коп. З викладеного вбачається, що загальна вартість послуг, виконаних відповідачем за дорученням позивача, та прийнятих позивачем, згідно з договором, складає 1 349 459 грн. 08 коп., що підтверджується належними письмовими доказами - актами прийому-передачі послуг;

- позивачем були здійснені часткові оплати за надані послуги, які надходили від позивача по факту прийняття послуг та підписання відповідного акту прийому-передачі послуг, з відповідним призначенням платежу: "Оплата за виконані роботи згідно з договором № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020", що підтверджується наданими позивачем разом із первісною позовною заявою платіжними дорученнями та додатково наданими з боку відповідача такими ж платіжними дорученнями (№ 1774 від 31.03.2021 на суму 360 700 грн. 00 коп., №1829 від 29.04.2021 на суму 350 000 грн. 00 коп., № 1831 від 30.04.2021 на суму 50 000 грн. 00 коп.);

- підтвердженням того, що послуги (роботи) були виконані відповідачем та прийняті позивачем за первісним позовом також є зареєстровані в установленому чинним податковим законодавством порядку податкові накладні, що надаються разом із відзивом, які були зареєстровані відповідачем по факту виконання та прийняття послуг позивачем за первісним позовом, а саме: податкова накладна № 61 від 30.03.2021 разом із квитанцією про прийняття та реєстрацію; податкова накладна № 17 від 26.04.2021 разом із квитанцією про прийняття та реєстрацію;

- позивач за первісним позовом вирішив відмовитися від договору лише зараз, через рік, коли роботи вже були виконані та прийняті позивачем, до того ж сам проект вже завершений ще у грудні 2021 року, але на сьогодні існує заборгованість з боку позивача по оплаті прийнятих послуг на суму 588 759 грн. 08 коп.

Від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. суду № 35945/22 від 25.10.2022), в якому він просить суд витребувати у Головного управління ДПС Сумської області, Сумська ДПІ наступні документи (письмові докази):

- податкові декларації з податку на додану вартість з усіма додатками за березень, квітень та травень 2021 року, що були подані замовником - ТОВ "ПСП Кронос";

- інформацію про включення ТОВ "ПСП Кронос" до складу податкового кредиту, операцій з придбання товару (надання послуг) - реконструкція нежитлової будівлі в житлову будівлю за адресою: вулиця Ризька, 27 у Лівобережному районі м. Маріуполя, з податком на додану вартість від виконавця ТОВ "Битум Плюс" згідно з податковою накладною № 61 від 30.03.2021 на суму 400 778 грн. 00 коп. (ПДВ 20% - 66796 грн. 33 коп.) та податкової накладної № 17 від 26.04.2021 на суму 948 682 грн. 08 коп. (ПДВ 20% - 158 113 грн. 68 коп.). В обґрунтування поданого клопотання відповідач за первісним позовом зазначає, що витребувані документи необхідні для підтвердження факту надання ТОВ "Битум Плюс" послуг (виконання робіт) та прийняття останніх ТОВ "ПСП Кронос".

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду № 3607/22 від 25.10.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос", в якій заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" (далі - відповідач за зустрічним позовом) заборгованість за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 у загальному розмірі 779 090 грн. 73 коп.

Ціна зустрічного позову складається з наступних сум:

- 588 759 грн. 08 коп. - основний борг;

- 164 200 грн. 43 коп. - інфляційні втрати;

- 26 131 грн. 22 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані порушенням відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані позивачем за зустрічним позовом роботи, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 588 759 грн. 08 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач за зустрічним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом інфляційні втрати за період з травня 2021 року по вересень 2022 року в сумі 164 200 грн. 43 коп., а також 3% річних за період прострочення з 01.05.2021 по 22.10.2022 у сумі 26 131 грн. 22 коп.

Також позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом на свою користь витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

Від позивача за первісним позовом надійшло клопотання (вх. суду № 35945/22 від 25.10.2023), в якому він просив суд витребувати у Головного управління ДПС Сумської області, Сумська ДПІ перелічені у клопотанні документи (письмові докази).

Ухвалою суду від 31.10.2022 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Судом було відзначено, що відповідно до частини 7 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 31.10.2022 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 29.11.2022.

Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 40754/22 від 24.11.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якому він просить суд надати можливість прийняти участь у судовому засіданні 29.11.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 29.11.2022 о 12:40 год. відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення за допомогою системи EasyCon, у зв`язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 29.11.2022 о 12:40 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 28.11.2022 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" про участь у судовому засіданні 29.11.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду було відмовлено.

У підготовче засідання 29.11.2022 з`явився представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом враховано, що останній звертався до суду із клопотанням про участь у було судовому засіданні 29.11.2022 в режимі відеоконференції, у задоволенні якого судом було відмовлено, з огляду на відсутність технічної можливості проведення відеоконференції (зайнятість залів судового засідання, облаштованих відповідними засобами).

Судом також було відзначено, що під час проведення судового засідання 29.11.2022 o 12 год. 45 хв. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області відбулося екстрене відключення електропостачання, яке не було відновлено протягом робочого часу суду в цей день, що підтверджується Актом Господарського суду Дніпропетровської області № 38/22 від 30.11.2022 (а.с. 173 у томі 1).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 29.11.2022 підготовче засідання було відкладено на 20.12.2022.

Від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів (вх. суду № 41689/22 від 30.11.2022), в якому він просив суд призначити по справі комплексну судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституті судових експертиз; на вирішення експерта поставити такі питання:

- Чи відповідає дата проставлена в додатку № 1 до договору про надання послуг №МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, Акті прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021, додатку № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, Акті прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021, Акті прийому-передачі послуг №М1-3003-1 від 30.03.2021, Акті прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021 фактичній даті їх підписання? Якщо ні, то коли були підписані вищевказані документи?

- Чи виконаний підпис в додатку № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, Акті прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021, додатку № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, Акті прийому-передачі послуг № МІ-2604-1 від 26.04.2021, Акті прийому-передачі послуг № МІ-3003-1 від 30.03.2021, Акті прийому-передачі послуг № МІ-2604-1 від 26.04.2021 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" ОСОБА_2 чи іншою особою?

- Чи не використаний для виконання тексту додатку № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, Акту прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021, додатку № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, Акту прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021, Акту прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021, Акту прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021, аркуш паперу або частина іншого документу з вже присутніми на ньому підписом та відтиском печатки?

В обґрунтування поданого клопотання позивач за первісним позовом посилається на таке:

- позивач за первісним позовом ставить під сумнів дату підписання та сам підпис в додатку № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, Акті прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021, додатку № 2 до договору про надання послуг № МарЖ- 17/11/2020 від 17.11.2020, Акті прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021, Акті прийому передачі послуг № МІ-3003-1 від 30.03.2021, Акті прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021, виконаний начебто директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" ОСОБА_2;

- позивач за первісним позовом вважає, що для виготовлення зазначених документів, відповідачем можливо було використано аркуші паперу з вже присутніми на ньому підписом або відтиском печатки;

- зважаючи на те, що між сторонами наявний спір щодо наданих послуг, передбачених договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, то наразі необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини справи неможливо.

Від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про витребування доказів (вх. суду № 41702/22 від 30.11.2022), в якому він просить суд витребувати від Українського Фонду Соціальних Інвестицій докази, які мають значення для всебічного та повного вирішення справи по суті, а саме: засвідчені копії документів, що були підписані між УФСІ та замовником (партнер з провадження субпроекту) з ТОВ "ПСП Кронос" за результатами виконання впровадження субпроекту № 16-14-00-002 "Створення житлових умов для ВПО в м. Маріуполь по вул. Ризька, 27, Донецька область (квартири для тимчасового проживання ВПО) / KfW", а саме:

1) проміжні акти виконаних робіт (акти здавання-приймання виконаних будівельних робіт тощо), які були підписані УФСІ та замовником (партнер з провадження субпроекту) з підрядником (ТОВ "ПСП Кронос") за результатами здачі-приймання виконаних будівельних робіт (наданих послуг) на об`єкті будівництва (найменування об`єкту будівництва та його адреса: "Реконструкція нежитлової будівлі в житлову за адресою: вул. Ризька, 27 у Лівобережному районі м. Маріуполя.") за період з 16.11.2020 по 30.04.2021 за договором КРВ/СБВ-\У-1600032-КРЛУ від 16.11.2020;

2) звіт про виконання робіт за договором КРВ/СРР-\У-1600032-КГ\У від 16.11.2020 на об`єкті будівництва (найменування об`єкту будівництва та його адреса: "Реконструкція нежитлової будівлі в житлову за адресою: вул. Ризька, 27 у Лівобережному районі м.Маріуполя"), що виконувались у рамках субпроекту № 16-14-00-002 "Створення житлових умов для ВПО в м. Маріуполь по вул. Ризька, 27, Донецька область (квартири для тимчасового проживання ВПО) / KfW". В обґрунтування поданого клопотання відповідач за первісним позовом посилається на те, що вказані документи нададуть додаткове підтвердження обґрунтованості заперечень та зустрічних вимог ТОВ "Битум Плюс", а також спростовують твердження та вимоги ТОВ "ПСП Кронос" заявлені в первісному позові, оскільки послуги були надані (виконані) ТОВ "Битум Плюс" за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 у повному обсязі згідно підписаних Актів та прийняті ТОВ "ПСП Кронос" в повному обсязі та без зауважень. На підставі підписаних Актів з ТОВ "Битум Плюс", у подальшому, ТОВ "ПСП Кронос" було здійснено приймання - передача виконаних будівельних робіт за субпроектом замовнику спільно з УФСІ, про що також було підписано відповідні Акти здавання-приймання виконаних будівельних робіт між підрядником - ТОВ "ПСП Кронос", замовником (партнер з впровадження субпроекту) та УФСІ, а також затверджено відповідний звіт про виконані роботи внаслідок завершення впровадження субпроекту.

Від відповідача за первісним позовом надійшло уточнення до клопотання про витребування доказів (вх. суду № 41690/22 від 30.11.2022), в якому він просить суд витребувати у Головного управління ДПС Сумської області, Сумська ДПІ наступні документи (письмові докази):

- податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ "ПСП Кронос" разом з додатком № 5 (розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) та квитанціями № 2 про реєстрацію, за звітні (податкові) періоди, а саме: за березень 2021 року, за квітень 2021 року, за травень 2021 року, за червень 2021 року, за липень 2021 року, за серпень 2021 року, за вересень 2021 року, за жовтень 2021 року, за листопад 2021 року, за грудень 2021 року, за січень 2022 року, за лютий 2022 року, за березень 2022 року, за квітень 2022 року, за травень 2022 року, за червень 2022 року, за липень 2022 року, за серпень 2022 року, за вересень 2022 року, за жовтень 2022 року, що були подані ТОВ "ПСП Кронос" до Головного управління ДПС Сумської області, Сумська ДПІ та містять інформацію про включення ТОВ "ПСП Кронос" до складу податкового кредиту, операцій з придбання товару (надання послуг) - Реконструкція нежитлової будівлі в житлову будівлю за адресою: вул. Ризька. 27 у Лівобережному районі м.Маріуполя, з податком на додану вартість від виконавця ТОВ "Битум Плюс" згідно з податковою накладною № 61 від 30.03.2021 на суму 400 778 грн. 00 коп. (ПДВ 20% - 66 796 грн. 33 коп. та податкової накладної № 17 від 26.04.2021 на суму 948 682 грн. 08 коп. (ПДВ 20% 158 113 грн. 68 коп.). Щодо поданого клопотання відповідач за первісним позовом зазначає, що ТОВ "Битум Плюс" вважає за потрібне уточнити вимоги свого клопотання та просити витребувати податкові декларації за всі звітні періоди з березня 2021 року (дата складання податкових накладних 30.03.2021 та 26.04.2021) по жовтень 2022 року включно, оскільки, якщо ТОВ "ПСП Кронос" не включило податковий кредит за зареєстрованими податковими накладними у строки визначені податковим законодавством, він має право це зробити протягом 1 095 днів з дати складання відповідних податкових накладних та протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" але не пізніше 1 095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування (пункт 80 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України).

У підготовче засідання 20.12.2022 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

У вказаному засіданні представником позивача за первісним позовом було викладено зміст клопотання про проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, розгляд якого судом було відкладено до наступного підготовчого засідання, у зв`язку з необхідністю з`ясування додаткових обставин.

Також, у вказаному засіданні розгляд клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів було відкладено до наступного підготовчого засідання, у зв`язку з необхідністю з`ясування додаткових обставин.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 30.12.2022, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду додаткових доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

З огляду на викладене, ухвалою суду від 20.12.2022 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 29.01.2023 включно.

У підготовчому засіданні 20.12.2022 протокольно було оголошено перерву до 10.01.2023.

Від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання (вх. суду № 834/23 від 09.01.2023), в якому він просив суд залучити до матеріалів справи додаткові докази та вказував про те, що додані до клопотання, зокрема, первинні та інші документи, які свідчать про виконання робіт за договором, є підтвердженням його заперечень та вимог, але їх обсяг значний, враховуючи обсяги та період виконання робіт (2021 рік). Позивач за зустрічним позовом також зазначає про об`єктивну складність для ТОВ "Бітум Плюс" зібрання повного пакету документів до судового засідання, оскільки наявна складна енергетична ситуація по всій території України, зокрема, у м. Дніпрі, а також той факт, що частина матеріалів закуповувалась, а роботи здійснювалися у м. Маріуполі, яке на сьогодні є окупованою територією, що унеможливлює вчинення відповідних дій оперативно, або взагалі їх виключає, тому позивачем зустрічним позовом долучено до даного клопотання частину таких документів, яка на сьогодні була доступна в архіві документів товариства та могла бути зібрана у строк до судового засідання, та одночасно повідомлено, що у разі з`явлення можливості та отримання відповідних документів в повному обсязі, вони будуть надані до суду як відповідних доказ.

Від позивача за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи (вх. суду № 1213/23 від 10.01.2023), в якому він просить суд:

- призначити по справі комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України;

- на вирішення експертизи поставити наступні питання:

1) чи виконано підпис в додатку № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, укладеного 30.03.2021 між ТОВ "Битум Плюс" та ТОВ "ПСП Кронос", в акті прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021, укладеного 30.03.2021 між ТОВ "Битум Плюс" та ТОВ "ПСП Кронос", додатку № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, укладеного 26.04.2021 між ТОВ "Битум Плюс" та ТОВ "ПСП Кронос", акті прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021, укладеного 26.04.2021 між ТОВ "Битум Плюс" та ТОВ "ПСП Кронос", в графі "Від Замовника: М.Ф. Примакова" ОСОБА_2?

2) в якій послідовності нанесені елементи відтиску печатки та інші реквізиті додатку №1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, укладеного 30.03.2021, в акті прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021, укладеного 30.03.2021, додатку № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, акті прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021, укладеного 26.04.2021, з якими він перетинається?

3) чи нанесені відтиски в додатку № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, укладеного 30.03.2021, в акті прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021, укладеного 30.03.2021, в додатку № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, в акті прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021, укладеного 26.04.2021, печаткою ТОВ "ПСП Кронос"?

4) однією чи різними печатками нанесені відтиски в договорі субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 та в додатку № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, укладеного 30.03.2021, в акті прийому-передачі послуг №М1-3003-1 від 30.03.2021, укладеного 30.03.2021, в додатку № 2 до договору про надання послуг №МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, в акті прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021р., укладеного 26.04.2021?

5) в якій послідовності виконаний друкарський текст та інші реквізити додатку № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, укладеного 30.03.2021, акту прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021, укладеного 30.03.2021, додатку № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, акту прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021, укладеного 26.04.2021?

6) чи не використовувався для виконання тексту додатка № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, укладеного 30.03.2021, акту прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021, укладеного 30.03.2021, додатка № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, акту прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021, укладеного 26.04.2021, аркуш паперу або частина іншого документу з вже присутніми на ньому підписом (підписами) та відтиском печатки?

7) чи піддавався зміні зміст тексту додатка № 1 до договору про надання послуг №МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, укладеного 30.03.2021, акту прийому-передачі послуг №М1-3003-1 від 30.03.2021, укладеного 30.03.2021, додатка № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, акту прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021, укладеного 26.04.2021, шляхом додрукування?

8) на одному чи різних пристроях були надруковані тексти додатка № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, укладеного 30.03.2021, акту прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021, укладеного 30.03.2021, додатка № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, акту прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021, укладеного 26.04.2021?

Від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на клопотання про проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів (вх. суду № 1190/23 від 10.01.2023), в яких він просить суд відмовити ТОВ "ПСП Кронос" у проведенні комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, зазначаючи про те, що проведення вказаної експертизи є недоцільним, оскільки на документах, які визначені ТОВ "ПСП Кронос" як об`єкти експертного дослідження наявна дійсна та діюча печатка ТОВ "ПСП Кронос", докази використання якої іншою особою або належних доказів її втрати, викрадення не надано, що у відповідності до усталеної судової практики, в достатній мірі надає можливість ідентифікувати особу, яка приймала участь та є свідченням прямої участі ТОВ "ПСП Кронос", як юридичної особи, у здійсненні відповідної господарської операції, тому такий документ є належним доказом. Також, відповідач за первісним позовом зазначає, що у матеріалах справи наявні інші відповідні докази, які у достатній мірі засвідчують факт виконання робіт ТОВ "Битум Плюс" та їх прийняття ТОВ "ПСП Кронос" без зауважень, та підписання документів у порядку, передбаченому чинним законодавством та договором. Крім того, відповідач за первісним позовом вважає, що подання ТОВ "ПСП Кронос" клопотання про проведення експертизи є нічим іншим, як спробою затягнути розгляд судової справи на невизначений строк.

Від відповідача за первісним позовом надійшли пояснення по справі (вх. суду №1191/23 від 10.01.2023), в яких він зазначає наступне:

- щодо порядку здійснення оплат за виконані роботи згідно з договором, з огляду на ділову практику та звичаї співробітництва, що склалися між сторонами, то відповідно до пункту 4.3. спірного договору підставою для проведення розрахунків за договором є рахунок-фактура, виставлений виконавцем не пізніше ніж за 3 банківські дні до закінчення відповідного строку оплати. Однак, за період співробітництва, та зокрема під час виконання робіт за договором, рахунки виконавцем не виставлялись, оскільки за погодженням сторін оплати з боку замовника здійснювались по факту здачі-прийняття робіт, що не суперечить положенням законодавства, в підтвердження чого в матеріалах справи наявні відповідні платіжні доручення № 1774 від 31.03.2021 на суму 360 700 грн. 00 коп., № 1829 від 29.04.2021 на суму 350 000 грн. 00 коп., № 1831 від 30.04.2021 на суму 50 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата за виконані роботи згідно з договором № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020". Отже, оплати надходили на рахунок виконавця по факту прийняття замовником виконаних робіт. Замовником були здійснені лише часткові оплати за прийняті роботи на суму 760 700 грн. 00 коп.;

- всі витрати та оплати по закупівлі матеріалів на об`єкт по замовленню послуг доставки, перевезення тощо, проводились безпосередньо виконавцем (ТОВ "ПСП Кронос") за власні кошти та власними зусиллями;

- відповідач звертає увагу суду на відсутність з боку замовника належних доказів на підтвердження наявності у нього будь-яких зауважень до виконавця щодо порядку виконання та/або невиконання робіт за весь період дії договору, зокрема будь-якого листування (надіслання претензій у зв`язку із невиконанням робіт, чи той же відмови від договору, але саме у період, коли виконувались роботи - 2021 рік), що додатково свідчить про безпідставність вимог та тверджень замовника;

- з боку відповідача надається до матеріалів справи частина електронного листування, яке здійснювалось через електронну пошту в процесі співробітництва та виконання робіт за договором, між уповноваженими представниками сторін, як додатковий доказ на підтвердження постійного співробітництва у процесі виконання робіт відповідачем та про відсутність будь-яких зауважень з боку позивача щодо їх виконання.

Від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання (вх. суду № 1243/23 від 10.01.2023), в якому він просить суд залучити до матеріалів справи наступні докази:

- заяву свідка ( ОСОБА_1 ), засвідчену 09.01.2023, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Коваленко Л.О.;

- копію наказу ТОВ "Битум Плюс" № 19 від 01.07.2019 про прийняття ОСОБА_1 на роботу;

- скріншот електронного листування між ТОВ "Битум Плюс" та ОСОБА_2 (директор ТОВ "Битум Плюс"), що здійснювалось за електронними адресами ТОВ "Битум Плюс" ooo.bitum@gmail.com та ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- скріншот електронного листування між ОСОБА_1 (свідок) та ОСОБА_2 (директор ТОВ "Битум Плюс"), що здійснювалась у месенджері Вайбер щодо звірки документів Битум-Кронос;

- фото документів, що були надіслані ОСОБА_2 (директор ТОВ "ПСП Кронос") у месенджері Вайбер.

У підготовче засідання 10.01.2023 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

У вказаному засіданні представником позивача за первісним позовом було заявлено усне клопотання про залишення поданої ним первісної заяви про проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів (вх. суду № 41689/22 від 30.11.2022) без розгляду.

З цього приводу судом було зазначено, що оскільки до моменту розгляду первісної заяви позивача про проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів (вх. суду № 41689/22 від 30.11.2022), представником позивача за первісним позовом було заявлено клопотання про залишення її без розгляду, а також подано нове клопотання з цього питання, вказана заява (вх. суду № 41689/22 від 30.11.2022) залишається судом без розгляду.

Також, судом було відзначено, що розгляд поданого 10.01.2023 клопотання позивача за первісним позовом про проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів - відкладено до наступного судового засідання, з метою надання відповідачу часу для ознайомлення з його змістом та викладення правової позиції з його приводу.

Крім того, у підготовчому засіданні 10.01.2023 представником відповідача за первісним позовом було заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Український фонд соціальних інвестицій. В обґрунтування заявленого клопотання представником відповідача за первісним позовом було зазначено наступне:

- Український фонд соціальних інвестицій, що діє на підставі постанови Кабінету міністрів України № 740 від 28.04.2000, виступив в якості Агенції з впровадження Проекту "Сприяння розвитку соціальної інфраструктури" (далі - Проект) та спільно із замовником Проекту, який також є партнером з впровадження Субпроекту № 16-14-00-002 "Створення житлових умов для ВПО в м. Маріуполь по вул. Ризька, 27, Донецька область (квартири для тимчасового проживання ВПО) / KfW" (lfks - Субпроект), задля чого УФСІ оголошував конкурс на виконання робіт зі створення житла для внутрішньопереміщених осіб (ВПО) у м.Маріуполь Донецької області;

- за результатами оголошених тендерних торгів по Субпроекту, УФСІ спільно з замовником було укладено договір RFB/CDD-W-1600032-KFW від 16.11.2020 з переможцем торгів, яким є підрядник - ТОВ "ПСП "Кронос";

- найменування об`єкту будівництва за вказаним Субпроектом та його адреса: "Реконструкція нежитлової будівлі в житлову за адресою: вул. Ризька, 27 у Лівобережному районі м. Маріуполя";

- в рамках вказаного Субпроекту клієнтом надавалися субпідрядні послуги підряднику Субпроекта - ТОВ "ПСП "Кронос" на підставі спірного у даній справі договору субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020;

- на сьогодні підрядником - ТОВ "ПСП "Кронос" заперечується факт виконання та завершення робіт за вказаним Субпроектом, що не відповідає дійсності.

З приводу вказаного клопотання судом було відзначено наступне.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Так, під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, враховуючи те, що Український фонд соціальних інвестицій виступив в якості Агенції з впровадження Проекту "Сприяння розвитку соціальної інфраструктури", в рамках якого також виконувався спірний договір субпідряду, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважав за необхідне залучити Український фонд соціальних інвестицій до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача за первісним позовом.

Крім того, у підготовчому засіданні 10.01.2023 були розглянуті клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів, з приводу яких слід зазначити таке.

За положеннями частин 1-3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до приписів статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Так, до поданих відповідачем за первісним позовом клопотань додані докази того, що він вживав заходи для самостійного отримання витребуваних доказів, проте останні ним не отримані.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що витребовувана інформація має суттєве значення для всебічного, повного, об`єктивного дослідження обставин справи та правильного вирішення спору, суд вважав за доцільне задовольнити клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів та витребувати перелічені вище докази в Українського фонду соціальних інвестицій та головного управління ДПС Сумської області.

Також, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, крім доказів, які заявлені до витребування відповідачем за первісним позовом, суд вважав за необхідне витребувати докази у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос", а саме: інформацію про фактичне виконання робіт за адресою: вулиця Ризька, 27, м.Маріуполь Донецької області.

У підготовчому засіданні 10.01.2023 представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підтвердили доцільність відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 10.01.2023 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Український фонд соціальних інвестицій; підготовче засідання відкладено в межах розумного строку на 07.02.2023; витребувано в Українського Фонду Соціальних Інвестицій, Головного управління ДПС Сумської області, Сумська ДПІ та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" відповідні докази.

Від позивача за первісним позовом надійшло клопотання (вх. суду № 5536/23 від 03.02.2023), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи наступні докази:

- засвідчену копію договору RFB/CDD-W-1600032-KFW від 16.11.2020;

- засвідчену копію Спеціальних умов договору (додаток "d" до договору);

- засвідчену копію Відомостей обсягів робіт (додаток "g" до договору);

- засвідчену копію акту № 1 від 18.03.2021 здавання приймання виконаних будівельних робіт на суму 509 822 грн. 40 коп.;

- засвідчену копію акту № 3 від 31.05.2021 здавання-приймання виконаних будівельних робіт на суму 405 488 грн. 40 коп.;

- засвідчену копію акту № 4 від 13.08.2021 здавання-приймання виконаних будівельних робіт на суму 589 267 грн. 20 коп.;

- засвідчену копію акту № 5 від 24.09.2021 здавання-приймання виконаних будівельних робіт на суму 402 004 грн. 80 коп.;

- засвідчену копію акту № 6 від 28.10.2021 здавання-приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 226 391 грн. 60 коп.;

- засвідчену копію акту звіряння взаємних розрахунків за період з 16.11.2020 по 23.11.2021.

Від позивача за первісним позовом надійшло клопотання (вх. суду № 6090/23 від 07.02.2023), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи засвідчену копію загального журналу робіт ТОВ "ПСП Кронос".

У підготовче засідання 07.02.2023 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення не повідомив.

У вказаному засіданні представниками сторін були заявлені усні клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання часу для ознайомлення із долученими до матеріалів справи доказами. Вказані клопотання були задоволені судом.

Також, судом було відзначено, що матеріали справи не містять належних доказів повідомлення третьої особи про розгляд справи судом.

У підготовчому засіданні 07.02.2023 представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) також підтвердили доцільність відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 07.02.2023 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 21.02.2023.

Від Головного управління ДПС у Сумській області Державної податкової служби України надійшов лист (вх. суду № 6923/23 від 10.02.2023), до якого, на виконання ухвали суду від 10.01.2023, додані копії документів з ІТС "Єдине вікно подання електронної звітності", а саме: податкові декларації з податку на додану вартість, додатки 1 та квитанції № 2 за період з березня 2021 року по жовтень 2022 року.

Від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшли пояснення (вх. суду № 8647/23 від 21.02.2023), в яких він зазначив таке:

- частину робіт, які передбачені в кошторисі Проекту, затвердженого між ТОВ "ПСП Кронос" та УФСІ, було виконано ТОВ "Битум Плюс", що підтверджується актами та звітами про виконання робіт за періоди (березень-травень 2021 року), які були підписані між ТОВ "ПСП Кронос" та УФСІ;

- наразі до суду надається попередньо складена порівняльна таблиця обсягів та видів робіт (додаток № 1 до пояснення), що надалі буде уточнена;

- ТОВ "ПСП Кронос" не було надано акту № 2 (за квітень 2021 року), що зазначений у долученому позивачем акті звірки, який було підписано між ТОВ "ПСП Кронос" та УФСІ. Для всебічного доведення даних по об`ємам виконаних та прийнятих робіт необхідно витребувати акт № 2 за квітень 2021 року, що був підписаний між УФСІ та ТОВ "ПСП Кронос", який відсутній у матеріалах справи;

- у порівняльній таблиці даних вбачається, що об`єми виконаних робіт, що були здані ТОВ "ПСП Кронос" та сплачені УФСІ згідно з підписаними Актами № 1, № 2, № 3, повністю відповідають об`ємам виконаних робіт, згідно з Актами за березень та квітень 2021 року, підписаними та частково сплаченими ТОВ "ПСП Кронос" з ТОВ "Битум Плюс";

- ТОВ "ПСП Кронос" оплачувало ТОВ "Битум Плюс" виконані роботи за Проектом після їх прийняття та оплати УФСІ, що підтверджується актом звірки, підписаним між ТОВ "ПСП Кронос" та УФСІ;

- ТОВ "ПСП Кронос" відобразило у себе в податковому обліку господарські операції з ТОВ "Битум Плюс" за відповідними податковими накладними № 61 від 30.03.2021, № 17 від 26.04.2021, що були зареєстровані ТОВ "Битум Плюс" по факту виконання робіт згідно з операцією - Реконструкція нежитлової будівлі в житловій будівлі за адресою: вулиця Ризька, 27 у Лівобережному районі м. Маріуполя;

- щодо загального журналу робіт, залученого ТОВ "ПСП Кронос", то вказаний журнал, що наданий ТОВ "ПСП Кронос" не є належним та достовірним доказом, адже є внутрішнім документом, який ведеться представником підрядника та не проходить відповідної реєстрації, що виключає можливість перевірити його достовірність; складений без дотримання вимог ДБН А.3.1.-5:2016, що додатково свідчить про його недостовірність чи про його складання задля подачі в суд. Зокрема, не має дати закінчення робіт (ні на титульному аркуші, ні на першій сторінці журналу, ні у відповідній таблиці А1); кошторисна вартість не відповідає затвердженій (зазначено 5 773 752 грн. 00 коп., згідно з затвердженим кошторисом - 4 750 000 грн. 00 коп.); відсутні усі необхідні дані про відповідних осіб та їх підписи на першому аркуші (А1. Форма першої сторінки загального журналу робіт), як того вимагає ДБН (пункт 11 Розділу вказівка щодо ведення загального журналу робіт); роботи зазначені без дотримання послідовності по календарним дням, що може свідчити про дописування між рядками, перероблення чи підробку документів задля подачі в суд (таблиця 5/пункт 9 Розділу вказівка щодо ведення загального журналу робіт), тощо;

- ТОВ "Битум Плюс" зауважує, що наданий ТОВ "ПСП Кронос" загальний журнал робіт не є належним доказом, адже є внутрішнім документом підрядника, який до того ж оформлений неналежним чином та, як вбачається, складений з грубим порушенням вимог ДБН А.3.1.-5:2016. Разом з цим, якщо ТОВ "ПСП Кронос" стверджує про виконання робіт лише ним як підрядником, то він мав би фактично сплатити ПДВ та податок на прибуток 18% до державного бюджету за відповідні періоди близько 500 000 грн. 00 коп., що відстежувалося б в фінансових документах (річний фінансовий звіт, декларація ПДВ) та платіжних дорученнях фактичної сплати цих податків, що не наявне, адже роботи були виконані ТОВ "Битум плюс" у відповідні періоди, про що позивач задекларував податкові декларації та скористався податковим кредитом.

Від позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) надійшли заперечення на клопотання про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи (вх. суду № 8648/23 від 21.02.2023), в яких він просить суд відмовити в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, посилаючись на таке:

- ТОВ "Битум Плюс" вважає проведення експертизи недоцільним, а твердження та припущення ТОВ "ПСП Кронос" необґрунтованими та надуманими, оскільки ТОВ "Битум Плюс" задовго до відкриття провадження у справі мало претензії до ТОВ "ПСП Кронос" з приводу оплати виконаних робіт за відповідними додатками та актами, які є предметом розгляду у даній справі, про що свідчить вимога про сплату боргу, яка була направлена замовнику ще у лютому 2022 року;

- твердження ТОВ "ПСП Кронос" про безпідставність вимог ТОВ "Битум Плюс" та про нібито підроблення спірних документів задля їх подачі до суду після отримання позову, є необґрунтованими та спростовуються достовірними доказами, які наявні в матеріалах справи;

- в матеріалах справи наявна нотаріально засвідчена заява свідка разом із доданими до неї доказами, які свідчать про узгодження та підписання документів уповноваженою особою ТОВ "ПСП Кронос", а саме: особисто директором ОСОБА_2 та їх засвідчення діючою печаткою ТОВ "ПСП Кронос";

- у встановленому законом порядку, достовірними та належними доказами засвідчено відповідні обставини та факти, а саме: факт отримання ТОВ "ПСП Кронос" (замовником) від ТОВ "Битум Плюс" (виконавця) для узгодження та підписання відповідних документів (додатків та актів), з подальшим направленням ТОВ "Битум Плюс" його підписаних екземплярів документів, як підтвердження прийняття замовником виконаних робіт без зауважень; факт узгодження та підписання відповідних документів (додатків та актів) особисто ОСОБА_2, яка є директором ТОВ "ПСП Кронос", та засвідчення їх діючою печаткою ТОВ "ПСП Кронос"; факт наявності у ТОВ "ПСП Кронос" своїх екземплярів відповідних документів (додатків та актів), але позивач за первісним позовом навмисно це приховує та вводить суд в оману;

- позивачем за первісним позовом не надано відповідних підтверджуючих документів (доказів), як того вимагає судова практика, що печатка була загублена, викрадена або в інший спосіб вибула з володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа, а відтак, не має необхідності у проведенні експертизи;

- ТОВ "Битум Плюс", у тому числі заперечує проти експертної установи, зазначеної ТОВ "ПСП Кронос", де позивач просить провести експертизу, адже на сьогодні розглядається не кримінальна, а господарська справа;

- відповідно до усталеної судової практики та положень Закону України "Про судову експертизу" державною експертною установою у господарських справах є Дніпропетровський НДІСЕ.

Від позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) надійшли пояснення (вх. суду № 8649/23 від 21.02.2023), в яких він вказує про таке:

- у деяких видаткових накладних зазначена адреса доставки: 49000, м. Дніпро, вулиця Калинова, 18, квартира10. Це юридична адреса ТОВ "Битум Плюс", яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Постачальники при заповненні бази покупців вказували юридичну адресу покупця, яка зазначена в реєстрі юридичних осіб, який автоматично підтягується з бази клієнтів відповідного постачальника при формуванні видаткових накладних. Однак, доставка замовленого товару здійснювалась у відповідності до замовлення, на об`єкт будівництва, де відбувалось виконання робіт (надання послуг), що розташований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Ризька, 27. В підтвердження чого до видаткових накладних наявні належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, де зазначено відповідний пункт розвантаження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Ризька, 27.

У підготовче засідання 21.02.2023 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив.

Судом було відзначено, що станом на 21.02.2023 вимоги ухвали суду від 10.01.2023 щодо витребування доказів не є виконаними у повному обсязі, крім того, представниками обох сторін підтверджена необхідність у долученні додаткових доказів.

У підготовчому засіданні 21.02.2023 представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підтвердили доцільність відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.02.2023 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 21.03.2023.

Від позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) надійшли пояснення (вх. суду № 13707/23 від 21.03.2023), в яких він вказує про таке:

- в Таблиці 2.1. додатку 1 до податкових декларацій, ТОВ "ПСП Кронос" зазначено, що обсяг отриманих у березні 2021 року від постачальника - ІПН 372117604612 (ТОВ "Битум Плюс") послуг складає - 333 981 грн. 67 коп., без ПДВ, сума ПДВ 20% складає 66 796 грн. 33 коп., що відповідає зареєстрованій ТОВ "Битум плюс" податковій накладній № 61 від 30.03.2021 на загальну суму 400 778 грн. 00 коп.;

- згідно з податковою декларацією ТОВ "ПСП Кронос" за квітень 2021 року, обсяг отриманих у квітні 2021 року від постачальника - ІПН 372117604612 (ТОВ "Битум Плюс") послуг складає - 790 568 грн. 40 коп., без ПДВ, сума ПДВ 20% складає 158 113 грн. 68 коп., що відповідає зареєстрованій ТОВ "Битум плюс" податковій накладній № 17 від 26.04.2021 на загальну суму 948 682 грн. 08 коп. Це свідчить, що ТОВ "ПСП Кронос" скористався правом на податковий кредит у березні 2021 року - на суму 66 796 грн. 33 коп., та у квітні 2021 року - на суму 158 113 грн. 68 коп. від вартості наданих ТОВ "Битум плюс" послуг, оскільки зазначив у вказані періоди суми ПДВ за мінусом суми податкового кредиту за операціями з придбання послуг від ТОВ "Битум Плюс", а саме зазначено: за березень 2021 року - 110 грн.; за квітень 2021 року - 14 331 грн. дивитися Розділ III. Розрахунки за звітний період, у рядку 18 (код рядка), який має назву "Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9-рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету".

- у той час, коли акти між ТОВ "ПСП Кронос" та УФСІ у ті самі періоди були підписані на суми: у березні 2021 року на суму 509 822 грн. 40 коп., з яких податкові зобов`язання по сплаті ПДВ 20% складають 84 970 грн. 40 коп.; у квітні 2021 року - на суму 1 506 291 грн. 60 коп., з яких податкові зобов`язання по сплаті ПДВ 20% складають 251 048 грн. 60 коп., дивитися Податкову декларацію з ПДВ, Розділ І. Податкові зобов`язання, код рядка 1.1. (Д1), який має назву "операції, що оподатковуються за основною ставкою" та код рядка 9, який має назву "Усього податкових зобов`язань", стовпець під назвою "Ставка податку на додану вартість", колонка Б. Відтак, обсяг податкових зобов`язань ТОВ "ПСП Кронос" по сплаті ПДВ за відповідні періоди за податковими зобов`язаннями з УФСІ (Основним Замовником) мали б складати не менше вказаних сум ПДВ, тобто за березень 2021 року не менше 84 970 грн. 40 коп., а не 110 грн., за квітень 2021 року не менше 251 048 грн. 60 коп., а не 14 331 грн., як було зазначено вище. Примітка: загальна сума податкових зобов`язань складається з усіх зобов`язань, що мали місце у відповідному періоді, тому загальний обсяг постачання послуг в податковій декларації ТОВ "ПСП Кронос" може бути більшим за суму зобов`язань з УФСІ, але обов`язково включає таку суму зобов`язань з УФСІ;

- таким чином, ТОВ "ПСП Кронос", як сторона господарської операції вчинила юридично значимі дії, як-то: сформувала податковий кредит за відповідними господарськими операціями з ТОВ "Битум плюс" та відобразила це у своєму податковому обліку, що є допустимим та належним доказом, який підтверджує факт здійснення операції, як виконання ТОВ "Битум плюс" робіт згідно з договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 у відповідні періоди, які були прийняті ТОВ "ПСП Кронос" без зауважень, та в подальшому здані останнім та прийняті УФСІ (Основним Замовником);

- те, що дані податкового обліку є допустимим доказом на підтвердження факту реального здійснення господарської операції підтверджується і правовою позицією Верховного Суду, а саме: постановами від 03.06.2022 по справі № 922/2115/19, від 29.06.2021 по справі № 910/23097/17.

У підготовче засідання 21.03.2023 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив.

Судом було відзначено, що станом на 21.03.2023 вимоги ухвали суду від 10.01.2023 щодо витребування доказів не є виконаними у повному обсязі, крім того, представниками обох сторін підтверджена необхідність у долученні до матеріалів справи додаткових доказів.

У підготовчому засіданні 21.03.2023 представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підтвердили доцільність відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.03.2023 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 11.04.2023.

У підготовче засідання 11.04.2023 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому третя особа була повідомлена про день, час та місце підготовчого засідання, шляхом направлення на її електронну адресу ухвали суду від 21.03.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено Довідку про доставку електронного листа, згідно з якою ухвалу суду від 2103.2023 доставлено до електронної скриньки третьої особи - 21.03.2023 (а.с. 173 у томі 3).

У вказаному засіданні представником відповідача за первісним позовом було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи в межах розумного строку, з метою надання часу для долучення додаткових доказів до матеріалів справи. Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 11.04.2023 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 19.04.2023.

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі третьої особи (вх. суду № 18990/23 від 18.04.2023), в якій Український фонд соціальних інвестицій, на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023, надає запитувані документи згідно з переліком, який наведений у заяві, та просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника фонду, за наявними у справі матеріалами.

Від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання (вх. суду № 19281/23 від 19.04.2023), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи додаткові докази на підтвердження виконання ТОВ "Битум плюс" робіт за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020, які, зокрема, підтверджують закупівлю ТОВ "Битум плюс" будівельних та інших матеріалів, замовлення та отримання транспортних послуг з перевезення вантажу по маршруту Дніпро - Маріуполь, послуги оренди риштувань на об`єкті виконання робіт, тощо.

У підготовче засідання 19.04.2023 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом врахована заява Українського фонду соціальних інвестицій про розгляд справи без участі представника фонду, яка була задоволена судом.

У зв`язку з надходженням запитуваних документів від третьої особи та додаткових документів від позивача за зустрічним позовом, для надання сторонам у справі часу для ознайомлення із вказаними документами, у підготовчому засіданні 19.04.2023 протокольно було оголошено перерву до 16.05.2023.

Від відповідача за первісним позовом засобами електронного зв`язку надійшли додаткові пояснення до заперечення щодо призначення почеркознавчої експертизи (вх. суду № 22984/23 від 11.05.2023), в яких він вказує про те, що призначення почеркознавчої експертизи у справі не потрібно, оскільки наявні в матеріалах справи докази - такі як, але не виключно: документи щодо придбання та доставки матеріалів; врахування позивачем за первісним позовом податкового кредиту у податковій звітності зі спірних господарських операцій; неоспорювання позивачем за первісним позовом дійсності відтиску печатки на спірних актах та інші докази, - дають можливість прийти до висновку щодо дійсного виконання спірних робіт без призначення експертизи, що виключає необхідність її проведення.

Від позивача за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшли пояснення до клопотання про призначення комплексної почеркознавчої експертизи (вх. суду № 23782/23 від 16.05.2023), в яких він просить суд задовольнити клопотання про призначення судової експертизи та призначити комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу у справі, посилаючись на таке:

- проведення експертизи є доцільним та необхідним, оскільки письмові докази, які наявні на сьогодні в матеріалах справи, не є достатніми, не містять повної та безсумнівної інформації про обставин, що мають значення для справи;

- щодо видаткових накладних та рахунків на оплату - останні не містять докази придбання даного товару саме для виконання робіт за договором, адже у своїй господарській діяльності за даний період часу відповідач міг проводити роботи за іншими договорами з іншими замовниками робіт;

- надані суду ТОВ "Битум плюс" копії рахунків на оплату, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних не є належними доказами надання відповідачем послуг, зазначених в акті прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021 (за період з 11.03.2021 по 30.03.2021) та в акті прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021 (за період з 01.04.2021 по 26.04.2021), оскільки вони укладені та підписані з іншими, ніж ТОВ "ПСП Кронос" суб`єктами господарювання, не містять печатки ТОВ "ПСП Кронос", укладені в інший період, ніж зазначено в актах прийому-передачі; місце поставки товару не співпадає з місцем надання послуг за оспорюваними актами прийому-передачі послуг;

- відповідно до пункту 1.2 договору субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020, укладеного 17.11.2020 між позивачем та відповідачем, обсяг та перелік послуг, порядок та строки їх надання, вартість послуг, порядок та строки розрахунків за послуги, узгоджуються сторонами у відповідних додатках до договору, які з моменту їх підписання сторонами становлять невід`ємну частину договору. В той же час, як вбачається з наданих суду відповідачем копій Додатку № 1 від 30.03.2021 та Додатку № 2 від 26.04.2021, останні, всупереч пункту 1.2 договору, складені та нібито підписані позивачем в день прийому-передачі вже наданих відповідачем послуг, що додатково ставить під сумність їх дійсність;

- як вбачається з оспорюваних актів прийому-передачі послуг, послуги надавалися за адресою: м. Маріуполь, вул. Ризька, 27, однак, акт № 1 здавання-приймання виконаних будівельних робіт за основним договором із замовником УФСІ з реконструкції нежитлової будівлі в житлову за адресою: вул. Ризька, 27 у Лівобережному районі м. Маріуполя підписано між УФСІ, інженером з технічного нагляду та ТОВ "ПСП Кронос" 18.03.2021 (відповідно до Звіту про виконання робіт) будівельні роботи виконані за березень 2021 року). Оплата виконаних робіт за актом № 1 здійснена УФСІ 30.03.2021, платіжне доручення № 786 на суму 458 840 грн. 16 коп., як і зазначено в акті № 1 від 18.03.2021. Проте, послуги, нібито надані відповідачем за період з 11 березня по 30 березня 2021 року на загальну суму 400 778 грн. 00 коп., що, знову ж ставить під сумність дійсність актів, наданих відповідачем;

- відповідно до акту прийому-передачі послуг від 26.04.2021, послуги надано за період з 01 квітня по 26 квітня 2021 року на загальну суму 948 681 грн. 08 коп. Однак, встановити справжність надання цих послуг в тому обсязі, переліку та вартості, який прийнято УФСІ за квітень 2021 року, не вбачається можливим через відсутність як у позивача, так і у УФСІ акту № 2 здавання-приймання виконаних будівельних робіт за основним договором за квітень 2021 року. В той же час, згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період 16.11.2020-23.11.2021, підписаного 23.11.2021 між УФСІ та ТОВ "ПСП Кронос", акт № 2 здавання-приймання виконаних будівельних робіт підписано 22.04.2021 на загальну суму 1 506 291 грн. 60 коп., яка була перерахована УФСІ позивачеві 27.04.2021. Вказані обставини не узгоджуються із актом прийому-передачі послуг від 26.04.2021, наданого суду відповідачем;

- роботи за основним договором, укладеним 16.11.2020 між ТОВ "ПСП Кронос" та Українським Фондом Соціальних Інвестицій, в повному обсязі виконані 28.10.2021, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт № 6, підписаний 28.10.2021 між цими сторонами. Роботи виконані на загальну суму 4 639 266 грн. 00 коп.;

- встановити з акту прийому-передачі послуг від 26.04.2021 повного переліку та обсягу виконаних робіт за основним договором не вбачається можливим через відсутність акту № 2, укладеного 22.04.2021 між позивачем та замовником робіт - УФСІ, акт прийому-передачі послуг № М1-3003-1, датований 30.03.2021, в той час як акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021, підписаний між позивачем та УФСІ - 18.03.2021;

- первинні документи, що надані відповідачем, як-то: рахунки, платіжні доручення, видаткові накладні, акти надання послуг, товарно-транспортні накладні (пункт розвантаження: м. Маріуполь, вул. Ризька, 27) складені в інший період, ніж зазначений у оспорюваних актах, та не підтверджують виконання відповідачем послуг, зазначених в оспорюваних актах;

- електронне листування між представниками сторін договору, з якого, на думку відповідача, вбачається, що між сторонами мало місце узгодження під час виконання робіт за договором;

- надана відповідачем роздруківка електронної переписки, скриншоти з переписки у додатку Viber не може бути використана як доказ у справі, оскільки не відповідає вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення, зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення. Окрім того, у договорі, укладеному між позивачем та відповідачем, не наведено умов щодо можливості електронного листування під час його виконання, щодо погодження між сторонами відповідних адрес для електронного листування та переліку осіб, уповноважених вести зазначене листування;

- надана відповідачем нотаріально посвідчена заява свідка є тільки додатковим доказом та її оцінка здійснюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 Господарського процесуального кодексу України;

- враховуючи викладене, наразі передчасно стверджувати про на наявність в матеріалах справи достатніх письмових доказів на підтвердження надання відповідачем вказаних в оспорюваних актах послуг.

У підготовче засідання 16.05.2023 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом врахована раніше подана заява Українського фонду соціальних інвестицій про розгляд справи без участі представника фонду, яка була задоволена судом.

У вказаному засіданні позивачем за первісним позовом обґрунтовано клопотання про призначення у справі судової експертизи, проти якого відповідач заперечував.

Для надання можливості сторонам у справі у повному обсязі викласти власні правові позиції щодо клопотання про призначення у справі судової експертизи, у вказаному засіданні судом протокольно було оголошено перерву до 17.05.2023.

Від відповідача за первісним позовом засобами електронного зв`язку надійшла відповідь на пояснення позивача до клопотання про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи (вх. суду № 24057/23 від 17.05.2023), в якій він вказує про те, що призначення почеркознавчої експертизи у справі не є необхідним, оскільки в матеріалах справи наявні інші достатні та достовірні докази, які підтверджують виконання робіт, та зазначає про таке:

- в матеріалах справи наявні первинні документи (рахунки, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, тощо), які напряму свідчать про виконання ТОВ "Битум плюс" відповідних робіт та здійснення у відповідні періоди (лютий-квітень 2021 року) дій (закупівля та доставка) щодо забезпечення робочого майданчику на об`єкті будівництва за адресою: м. Маріуполь, вулиця Ризька,27, необхідними матеріалами і засобами, що підтверджується товарно-транспортними накладними (пункт розвантаження: м.Маріуполь, вулиця Ризька,27), номенклатурою товару та електронним листуванням між представниками сторін (а.с.147 у томі 3 (детальні пояснення); а.с. 209-250 у томі 1 (документи);

- ТОВ "ПСП Кронос", як учасник господарської операції вчинило юридично значимі дії, як-то: сформувало податковий кредит у відповідні періоди березень-квітень 2021 року, за відповідними господарськими операціями з ТОВ "Битум плюс" та відобразило це у своєму податковому обліку (а.с. 159-161 у томі 3 (детальні пояснення та судова практика), а.с. 40-135 (податкові декларації ТОВ "ПСП Кронос");

- позивачем не оспорюється дійсність відтиску печатки та не надано відповідних підтверджуючих документів (доказів), як того вимагає судова практика, що печатка була загублена, викрадена або в інший спосіб вибула з володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. А відтак, наявність відтиску діючої печатки на документах свідчить про участь юридичної особи у здійсненні відповідної господарської операції та підтверджує отримання перелічених у відповідних актах робіт (послуг) (а.с.120-122 у томі 2 (детальні пояснення та судова практика), а.с. 158-160 у томі 4 (додаткові пояснення);

- по факту прийняття виконаних робіт без зауважень ТОВ "ПСП Кронос" були здійснені часткові оплати ТОВ "Битум плюс", з відповідним призначенням платежу "Оплата за виконані роботи згідно з договором № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020" (а.с. 136 у томі 3 (детальні пояснення), а.с. 66-68 у томі 1);

- частину робіт, які передбачені в кошторисі проекту, затвердженого між ТОВ "ПСП Кронос" та УФСІ, було виконано ТОВ "Битум плюс", що підтверджується актами та звітами про виконання робіт за періоди (березень-травень 2021 року), які підписані між ТОВ "ПСП Кронос" та ІФСІ (а.с. 103-129 у томі 4);

- відповідач окремо зазначає, що відсутність у ТОВ "ПСП Кронос" та УФСІ підписаного акту № 2 (за квітень 2021 року) є сумнівним та може свідчити лише про штучно створені перешкоди з боку позивача за узгодженням з УФСІ, задля не допущення надходження до матеріалів справи додаткових доказів, які свідчать про обґрунтованість заперечень та вимог ТОВ "Битум плюс". Адже, відповідний акт зазначений у долученому ТОВ "ПСП Кронос" до матеріалів справи акту звірки, який було підписано між "ПСП Кронос" та УФСІ. А також, враховуючи умови договору, що усі оплати за виконані роботи проводились УФСІ після виконання робіт на підставі підписаних актів здавання-приймання виконаних будівельних робіт. Відтак, акт № 2 наявний, проте не наданий на вимогу суду (а.с. 16 у томі 3). Разом з тим, ненадання ТОВ "ПСП Кронос" та УФСІ акту № 2 (за квітень 2021 року) не виключає можливість довести справжність надання вказаних послуг в тому обсязі, переліку та вартості, який прийнято УФСІ за квітень 2021 року, оскільки відповідні об`єми відображаються у наступному акті № 3, що наявний;

- ТОВ "Битум плюс" були надані раніше відповідні пояснення разом із порівняльною таблицею даних, з якої вбачається, що об`єми виконаних робіт, що були здані ТОВ "ПСП Кронос" та сплачені УФСІ, згідно з підписаними актами № 1, № 2, № 3, повністю відповідають об`ємам виконаних робіт, згідно з актами за березень та квітень 2021 року, підписаними та частково сплаченими ТОВ "ПСП Кронос" з ТОВ "Битум плюс" (а.с. 135-144 у томі 3) (пояснення разом із порівняльною таблицею);

- в матеріалах справи наявна нотаріально засвідчена заява свідка разом із доданими до неї належними доказами, які свідчать про узгодження та підписання документів уповноваженою особою ТОВ "ПСП Кронос", а саме: особисто директором ОСОБА_2 та їх засвідчення діючою печаткою ТОВ "ПСП Кронос". Як вбачається, звірка документів здійснювалась через відправку повідомлень і фото у месенджері Вайбер (телефон представника ТОВ "ПСП Кронос" - НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ) та через електронне листування за офіційними електронними адресами ТОВ "Битум плюс" - ooo.bitum@gmail.com, та ОСОБА_2 - margo.ritakronos@gmail.com, які, у тому числі, на сьогодні, визначені сторонами як офіційні електронні адреси для листування та телефонного зв`язк з судом (а.с. 129-144 у томі 2 (заява свідка з додатками) а.с. 1-2 у томі 1 (позовна заява, подана ТОВ "ПСП Кронос").

У підготовче засідання 17.05.2023 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом було враховано наявність заяви Українського фонду соціальних інвестицій про розгляд справи без участі його представника.

У вказаному засіданні представниками позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) обґрунтовані власні правові позиції щодо клопотання про призначення у справі судової експертизи.

За результатом розгляду вказаного клопотання, ухвалою суду від 17.05.2023 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" про призначення судової експертизи у справі було відмовлено. Вказана ухвала мотивована тим, що заявником не доведено, що обставини, задля підтвердження яких він просить суд призначити судову експертизу, не можуть бути встановлені за результатом аналізу всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності; що наявні в матеріалах справи докази є суперечливими чи наявні інші обставини, які свідчать про дійсну потребу у проведенні судової експертизи.

У підготовчому засіданні 17.05.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 17.05.2023 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.06.2023.

У судове засідання 15.06.2023 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому третя особа була повідомлена про день, час та місце підготовчого засідання, шляхом направлення на її електронну адресу ухвали суду від 17.05.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено Довідку про доставку електронного листа, згідно з якою ухвалу суду від 17.05.2023 доставлено до електронної скриньки третьої особи - 19.05.2023 (а.с. 191 у томі 4). Слід також відзначити, що судом було враховано наявність раніше поданої заяви Українського фонду соціальних інвестицій про розгляд справи без участі його представника (а.с. 185 у томі 3).

У судовому засідання 15.06.2023 представник позивача за первісним позовом просив суд задовольнити позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у первісній позовній заяві, відповіді на відзив на первісну позовну заяву та письмових поясненнях.

У судовому засідання 15.06.2023 представник відповідача за первісним позовом проти задоволення первісних позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на первісну позовну заяву, запереченнях та письмових поясненнях.

У судовому засідання 15.06.2023 представник позивача за зустрічним позовом просив суд задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у зустрічній позовній заяві, відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву та письмових поясненнях.

У судовому засідання 15.06.2023 представник відповідача за пзустрічним позовом проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву, запереченнях та письмових поясненнях.

За усним клопотанням представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на стадії судових дебатів у судовому засіданні 16.05.2023 протокольно було оголошено перерву до 20.06.2023.

У судове засідання 20.06.2023 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому судом було враховано наявність раніше поданої заяви Українського фонду соціальних інвестицій про розгляд справи без участі його представника (а.с. 185 у томі 3).

Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 20.06.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом),

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору підряду, строку його дії, порядок та строки виконання робіт, факт виконання та передачі робіт замовнику, наявність підстав для повернення здійсненої попередньої оплати; загальна вартість робіт, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати, наявність підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних у заявлених до стягнення сумах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 17.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" (далі - замовник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" (далі - виконавець, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладено договір субпідряду про надання послуг №МарЖ-17/22/2020 (далі - договір, а.с. 11-14 у томі 1), відповідно до умов пунктів 1.1., 1.2. якого на умовах, визначених договором, виконавець за дорученням замовника зобов`язується надати послуги, пов`язані з господарською діяльністю замовника, що визначені у відповідних додатках-Актах до договору (надалі - послуги). Обсяг та перелік послуг, порядок та строки їх надання, вартість послуг, порядок та строки розрахунків за послуги, узгоджуються сторонами у відповідних додатках до договору, які з моменту їх підписання сторонами становлять невід`ємну частину договору.

У пункті 10.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2021, а в частині невиконаних зобов`язань до їх повного виконання сторонами, взятих на себе за договором.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів зміни чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Визначаючи правову природу спірних правовідносин, суд звертає увагу на таке.

Відокремлення договорів про надання послуг від договорів про виконання робіт (договорів підряду) можливо здійснити за наступними критеріями:

- предмет договору підряду є завжди індивідуалізованим, тобто являє собою упредметнений (матеріалізований) результат зусиль (робіт) підрядника. Результат роботи підрядника виражається в тій чи іншій матеріальній формі. Основним результатом при наданні послуг є результат нематеріального характеру, який не втілюється у жодну з матеріальних форм, однак, попри відсутність матеріальної форми, має економічну цінність та корисний ефект для замовника такої послуги;

- виконуючи взяту на себе роботу за договором підряду, підрядник зберігає певну самостійність, яка виражається в тому, що він сам організовує свою роботу, визначає способи її виконання, черговість виконання окремих операцій. Щодо договорів про надання послуг чинним законодавством не передбачений контроль з боку замовника за процесом надання йому послуги виконавцем, хоча він і є можливим за наявності згоди сторін, вираженої в конкретних умовах договору;

- юридичним завершенням договору підряду є підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, і ця процедура, на відміну від договору про надання послуг, також врегульована чинним законодавством.

Таким чином, основний критерій відмінності роботи від послуги, на який найчастіше звертається увага при розгляді господарських справ (встановлення дійсних правовідносин між сторонами спору) - майновий результат роботи і відсутність такого у послуги.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як убачається з матеріалів справи, у березні-квітні 2021 року на виконання умов договору ТОВ "Битум Плюс" були виконані роботи на загальну суму 1 349 459 грн. 08 коп.

Так, у матеріалах справи наявні:

- додаток № 1 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 та Акт прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021 на загальну суму 400 778 грн. 00 коп. (а.с.124-126, а.с.130-132 у томі 1);

- додаток № 2 до договору про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 та Акт прийому-передачі послуг № М1-2604-1 від 26.04.2021 на загальну суму 948 681 грн. 08 коп. (а.с.127-129, а.с.133-135 у томі 1).

Слід відзначити, що в матеріалах справи наявні копії вказаних документів, що підписані з обох сторін та скріплені печатками обох підприємства. Крім того, у судовому засіданні 15.06.2023 судом оглянуто оригінали вказаних документів, що у повному обсязі відповідають наявним у матеріалах справи копіям.

У той же час, під час розгляду справи судом, ТОВ "ПСП Кронос" (замовник за договором) заперечував факт підписання ним вказаних документів, а також скріплення їх печаткою підприємства; ТОВ "ПСП Кронос" заперечував взагалі факт виконання ТОВ "Битум Плюс" робіт за договором. Отже, посилаючись на невиконання робіт за договором, за які ТОВ "ПСП Кронос" було здійснено попередню оплату в сумі 760 700 грн. 00 коп., ТОВ "ПСП Кронос" звернувся із первісним позовом про стягнення 760 700 грн. 00 коп.

У свою чергу, ТОВ "Битум Плюс" посилається на те, що роботи за договором на загальну суму 1 349 459 грн. 08 коп. були ним виконані належним чином, більше того, частково оплачені замовником (ТОВ "ПСП Кронос") на суму 760 700 грн. 00 коп. Однак, через те, що у повному обсязі виконані ТОВ "Битум Плюс" роботи не були оплачені ТОВ "ПСП Кронос", він звернувся із зустрічним позовом про стягнення вартості неоплачених робіт в сумі 588 759 грн. 08 коп. (1 349 459,08 - 760 700,00) Вказане і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, а вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

До вказаного висновку суд прийшов з таких підстав.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Так, як було вказано вище, умови пункту 1.2. договору передбачають, що порядок та строки розрахунків за послуги узгоджуються сторонами у відповідних додатках до договору.

У пункті 4.3. договору передбачено, що підставою для проведення розрахунків за договором є рахунок-фактура, виставлений виконавцем не пізніше ніж за три банківських дні до закінчення відповідного строку оплати.

У той же час, суд не досліджує питання фактичного отримання рахунку на оплату з огляду на таке:

- за своєю природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, а в даному випадку такі реквізити містилися, зокрема у договорі;

- ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє боржника від обов`язку з оплати поставленого товару.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №922/1831/15 від 09.07.2020, у справі № 908/771/19 від 18.02.2020, у справі № 910/1558/19 від 13.02.2020, у справі ; 910/14282/18 від 17.07.2019, у справі № 918/537/18 від 02.07.2019, у справі № 910/19702/17 від 20.12.2018, у справі № 910/21406/17 від 10.10.2018, у справі №910/22589/17 від 05.09.2018, у справі № 905/915/17 від 13.07.2018.

Отже, проаналізувавши зміст договору, суд встановив, що в договорі сторонами не було встановлено чіткий порядок оплати робіт за договором.

Також у матеріалах справи відсутні підписані обома сторонами додатки до договору, в яких би сторони узгодили порядок оплати виконаної за договором роботи.

У той же час, в матеріалах справи наявні докази оплати замовником (ТОВ "ПСП Кронос") виконаних ТОВ "Битум Плюс" робіт на загальну суму 760 700 грн. 00 коп., а саме:

- платіжне доручення № 1774 від 31.03.2021 на суму 360 700 грн. 00 коп. з призначенням платежу "Оплата за виконані роботи згідно з договором № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020" (а.с.136 у томі 1);

- платіжне доручення № 1829 від 29.04.2021 на суму 350 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "Оплата за виконані роботи згідно з договором № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020" (а.с.137 у томі 1);

- платіжне доручення № 1831 від 30.04.2021 на суму 50 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "Оплата за виконані роботи згідно з договором № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020" (а.с.138 у томі 1).

Отже, у призначені всіх трьох платежів ТОВ "ПСП Кронос" зазначив, що вказані платежі є не попередньою оплатою, а оплатою вже виконаної роботи.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Відповідно до частин 2-4 статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Конституційний Суд України у рішенні від 28.04.2021 № 2-р(ІІ)/2021 зауважив, що словосполучення "а також зловживання правом в інших формах", передбачене у частині третій статті 13 Цивільного кодексу України, слід тлумачити та застосовувати не відокремлено від інших приписів права, а в їх посутньому взаємозв`язку з приписами цього кодексу, насамперед із тими, які є у його статтях 3, 12 і 13. Тому, на думку Конституційного Суду України, учасник цивільних відносин у разі потреби за допомогою відповідної консультації зможе розумно передбачити, які його дії надалі можна буде кваліфікувати як недобросовісні та такі, що порушують межі здійснення цивільних прав, зокрема у формі зловживання правом, та якими можуть бути юридичні наслідки таких дій (абзац другий пункту 3.6 мотивувальної частини рішення). Приписи частини третьої статті 13 і частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України встановлюють для учасників цивільних відносин заборону порушувати межі здійснення цивільних прав, а також дають суду можливість відмовити у захисті цивільного права в разі порушення особою вимог частин другої - п`ятої статті 13 Цивільного кодексу України. Тобто у цих приписах є вказівка на юридичні наслідки дій особи, які не можна кваліфікувати як умови, підстави або міри цивільно-правової відповідальності (абзац перший пункту 8.2 мотивувальної частини рішення).

Для визначення добросовісної поведінки сторони необхідно враховувати наступне:

- одним зі способів захисту добросовісної сторони є принцип, згідно з яким особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування вимог, якщо її попередня поведінка підтверджує, що вона дотримує протилежної позиції (естопель);

- є такі критерії добросовісної поведінки: вона має бути очікуваною, характерною для інших учасників цивільних правовідносин за порівнянних обставин; поведінка учасника цивільно-правових відносин не повинна обмежувати право чи позбавляти права інших осіб та має враховувати права, законні інтереси іншої сторони правовідносин; поведінка сторони має бути законною, зокрема не допускаються дії виключно з протиправною метою або з наміром заподіяти шкоду іншій особі; учасники цивільних правовідносин повинні сприяти своєму контрагенту різними способами, у тому числі через отримання необхідної інформації. Відповідність дій сукупно усім цим критеріям дозволить оцінити такі дії як добросовісні. В іншому разі є підстави стверджувати про недобросовісну поведінку та зловживання правом;

- головне завдання застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоби перешкодити стороні отримати переваги та вигоду внаслідок своєї непослідовної поведінки на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома. Інакше кажучи, принцип добросовісності проявляється у тому, що жодна особа не може отримувати переваги від своєї незаконної або недобросовісної поведінки. Поведінка є недобросовісною, якщо одна сторона договору прийняла виконання від іншої сторони, а після цього стверджує про недійсність договору або його неукладеність. Якщо поведінка однієї сторони давала іншій підстави вважати, що договір є дійсним (сторони протягом тривалого часу належно його виконували), то наступні вимоги про його недійсність або неукладеність є зловживанням правом;

- оцінюючи дії учасника на предмет добросовісності, необхідно враховувати не лише сам факт виконання договору, але й волю сторін на таке виконання та досягнення відповідних їй юридичних наслідків. Так, підписання додаткової угоди про внесення змін до окремих умов договору, ділове листування стосовно нього можуть підтверджувати наявність у сторони волі на виконання договору надалі, що дозволяє контрагенту покладатися на дійсність угоди;

- відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов`язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови);

- згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається;

- за змістом частини другої статті 13 Цивільного кодексу України недобросовісна поведінка однієї особи, яка полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом. Сутність зловживання правом полягає у недобросовісному вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, зокрема всупереч меті останнього. Заборона зловживання правом по суті випливає з властивості рівнозваженості, закладеної у принципі юридичної рівності учасників цивільних правовідносин. За змістом приписів Цивільного кодексу України поняття "добросовісність" ототожнюється з поняттям "безвинність", а "недобросовісність" - з виною. За діяння, якими завдано шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, на підставі частини третьої статті 39 Цивільного кодексу України). Оскільки настання відповідальності, за загальним правилом, пов`язується з виною, то такі діяння є винними (див. висновок сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19).

У постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 Верховний Суд вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов`язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.

Господарський суд вважає, що встановлені у справі обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Таким чином, ТОВ "ПСП Кронос" 31.03.2021, 29.04.2021 та 30.04.2021 здійснював оплату вже виконаної роботи, про що сам зазначав у кожному із трьох здійснених платежів, отже своїми діями визнавав та підтверджував факт виконання ТОВ "Битум Плюс" робіт, але в подальшому під час розгляду справи в суді посилався вже на те, що роботи ТОВ "Битум Плюс" не виконувались, чим, на думку суду, допустив прояв суперечливої поведінки (поведінки, яка суперечить добросовісності, оскільки не відповідає попередній його поведінці).

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд констатує, що обставини справи свідчить, що ТОВ "ПСП Кронос", яке прийняло виконані ТОВ "Битум Плюс" роботи, а в подальшому стало заперечувати факт їх надання ТОВ "Битум Плюс", в такий спосіб діє недобросовісно та з порушенням меж здійснення цивільних прав, встановлених статтею 13 Цивільного кодексу України, що не відповідає ані конституційним принципам, ані загальним принципам права, встановленим статтею 3 Цивільного кодексу України.

Суд відзначає, що фактичне виконання ТОВ "Битум Плюс" робіт за договором підтверджується також наявними в матеріалах справи первинними документи (видатковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями, тощо), які додатково свідчать про виконання ТОВ "Битум плюс" відповідних робіт та здійснення у відповідні періоди (лютий-квітень 2021 року) дій (закупівля та доставка) щодо забезпечення робочого майданчику на об`єкті будівництва за адресою: м. Маріуполь, вулиця Ризька,27, необхідними матеріалами і засобами, що підтверджується товарно-транспортними накладними (пункт розвантаження: м. Маріуполь, вулиця Ризька,27), номенклатурою товару тощо (а.с.216-250 у томі 1, а.с.144-154 у томі 4). Вказані докази підтверджують закупівлю ТОВ "Битум плюс" будівельних та інших матеріалів, замовлення та отримання транспортних послуг з перевезення вантажу по маршруту Дніпро - Маріуполь, послуги оренди риштувань на об`єкті виконання робіт тощо.

Судом також враховано, що з порівняльної таблиці даних ТОВ "Битум плюс" вбачається, що об`єми виконаних робіт, що були здані ТОВ "ПСП Кронос" та сплачені УФСІ, згідно з підписаними актами № 1, № 2, № 3, відповідають об`ємам виконаних робіт, згідно з актами за березень та квітень 2021 року, а саме: Актом прийому-передачі послуг № М1-3003-1 від 30.03.2021 на загальну суму 400 778 грн. 00 коп. та Актом прийому-передачі послуг №М1-2604-1 від 26.04.2021 на загальну суму 948 681 грн. 08 коп. Вказане також вбачається з наданих УФСІ на вимогу суду документів (а.с.187-250 у томі 3, а.с.1-140 у томі 4).

Слід також відзначити, що ТОВ "ПСП Кронос", як учасник господарської операції вчинило юридично значимі дії, а саме: сформувало податковий кредит у відповідні періоди березень-квітень 2021 року, за відповідними господарськими операціями з ТОВ "Битум плюс" та відобразило це у своєму податковому обліку (а.с. 72-131 у томі 3).

З цього приводу слід зазначити таке.

У разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту виконання робіт, сторони не позбавлені права доводити факт виконання робіт (надання послуг) іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини виконання робіт.

Частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частини перша, друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

За приписами частин 3, 8 статті 19 Господарського кодексу України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

З урахуванням наведеного, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як виконавця так і замовника щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку виконання спірних робіт.

Якщо сторона заперечує факт виконання робіт за договором, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання послуг від виконавця та формує як покупець податковий кредит за фактом виконання робіт на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими актами, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (виконавцем) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця, замовника), може бути допустимим доказом факту прийняття виконаних робіт від контрагента на визначену суму, якщо покупець (замовник) вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

При цьому, судом розцінюється критично загальний журнал робіт ТОВ "ПСП Кронос" (а.с.18-59 у томі 3), оскільки вказаний журнал є внутрішнім документом, складається та ведеться працівниками ТОВ "ПСП Кронос", що свідчить про його недостовірність. Більше того, будь-яких інших доказів фактичного виконання робіт силами самого ТОВ "ПСП Кронос" матеріали справи не містять.

Більше того, у даній ситуації суд відзначає, що наявність підписаних з обох сторін Актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) не має вирішального значення, оскільки значення має фактичне здійснення між замовником і виконавцем господарської операції з приводу виконання робіт, яке у даному випадку встановлено судом за наслідком повного та всебічного аналізу всіх наявних у справі доказів.

З приводу правової позиції ТОВ "ПСП Кронос", наданих ним доказів, а також за результатами їх оцінки судом, слід зазначити також наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження фактичного виконання ТОВ "Битум Плюс" робіт на замовлення ТОВ "ПСП Кронос" та, як наслідок, відстуності правових підстав для стягнення суми оплати за договором у розмірі 760 700 грн. 00 коп., що є предметом спору за первісним позовом, є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення 760 700 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача за первісним позовом, пов`язані зі сплатою судового збору за подання первісної позовної заяви у розмірі 11 410 грн. 50 коп., покладаються на позивача за первісним позовом.

З приводу вимог за зустрічним позовом щодо стягнення заборгованості за виконані роботи суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як було встановлено судом вище сторонами не були узгоджені порядок та строки оплати виконаних робіт.

Враховуючи вказане, ТОВ "Битум Плюс" звернувся до ТОВ "ПСП Кронос" із вимогою № 19 від 28.01.2022, в якій вимагав негайно погасити, зокрема, заборгованість за договором " МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 в сумі 588 759 грн. 08 коп. (а.с.110 у томі 2). В матеріалах справи наявні докази направлення вказаної вимоги засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" 03.02.2022 на юридичну адресу ТОВ "ПСП Кронос" у поштовому відправленні №4903816849092 (а.с.111-112 у томі 2).

Враховуючи неможливість відстеження вказаного поштового відправлення через закінчення шестимісячного строку зберігання відповідних даних, суд відзначає, що відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, враховуючи Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (Д+3 - м. Дніпро - м. Суми), а також положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України (+7 днів), граничним строком оплати залишкової вартості виконаної роботи в сумі 588 759 грн. 08 коп. є 15.02.2022.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної оплати виконаних ТОВ "Битум Плюс" у березні-квітні 2021 року робіт на залишкову суму 588 759 грн. 08 коп. ТОВ "ПСП Кронос" не надав, доводи ТОВ "Битум Плюс" щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимога позивача за зустрічним позовом щодо стягнення основного боргу за договором є обґрунтованою та доведеною належними доказами, у зв`язку з чим підлягає задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 588 759 грн. 08 коп.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач за зустрічним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом інфляційні втрати за період з травня 2021 року по вересень 2022 року в сумі 164 200 грн. 43 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем за зустрічним позовом (а.с.115-116 у томі 1), та встановлено, що під час його проведення позивачем було невірно визначено період нарахування інфляційних втрат, оскільки, як встановлено судом, граничним строком оплати є 15.02.2022, отже інфляційні втрати підлягають нарахуванню в період з березня 2022 року.

Таким чином, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем за зустрічним позовом (а.с. 115-116 у томі 1), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Господарським судом також враховано таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем за зустрічним позовом грошового зобов`язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем за зустрічним позовом у розрахунку, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат з урахуванням вказаної вище методики, судом встановлено, що інфляційні втрати підлягають нарахуванню на суму 588 759 грн. 08 коп. у період з березня 2022 року по вересень 2022 року та в цей період складають 108 022 грн. 23 коп.

Враховуючи викладене, вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 108 022 грн. 23 коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач за зустрічним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 3% річних за період прострочення з 01.05.2021 по 22.10.2022 у сумі 26 131 грн. 22 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем за зустрічним позовом (а.с.116 у томі 1), та встановлено, що під час його проведення позивачем було невірно визначено період нарахування 3% річних, оскільки, як встановлено судом, граничним строком оплати є 15.02.2022, отже 3% річних підлягають нарахуванню в період з 16.02.2022.

Таким чином, розрахунок 3% річних, здійснений позивачем за зустрічним позовом (а.с.116 у томі 1), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем за зустрічним позовом грошового зобов`язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем за зустрічним позовом у розрахунку, здійснивши власний розрахунок 3% річних, судом встановлено, що 3% річних підлягають нарахуванню на суму 588 759 грн. 08 коп. у період з 16.02.2022 по 22.10.2022 та в цей період складають 12 049 грн. 40 коп.

Враховуючи викладене, вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 12 049 грн. 40 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог за зустрічним позовом.

Стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягає частина витрат по сплаті судового збору в сумі 10 632 грн. 46 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" про стягнення заборгованості за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 у розмірі 760 700 грн. 00 коп. - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос".

Позовні вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" про стягнення заборгованості за договором субпідряду про надання послуг № МарЖ-17/11/2020 від 17.11.2020 у загальному розмірі 779 090 грн. 73 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" (40011, м. Суми, вулиця Рибалко, будинок 2; ідентифікаційний код 38868033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" (49000, м. Дніпро, вулиця Калинова, будинок 18, квартира 10; ідентифікаційний код 37211760) - 588 759 грн. 08 коп. - основного боргу, 108 022 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 12 049 грн. 40 коп. 3% річних та 10 632 грн. 46 коп. частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом - відмовити

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 20.06.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко