ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2023 р. Справа№ 910/19472/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників сторін:

позивача - Кірюшин Д.О.;

відповідача 1 - Шевченко В.В., Царюк В.В.;

відповідача 2 - Комар Д.Ю.

розглядаючи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" на рішення Господарського суд міста Києва від 01.11.2022

у справі №910/19472/21 (суддя - Удалов О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто"

до 1) Державного концерну "Укроборонпром"

2) Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант"

про визнання укладеним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного концерну "Укроборонпром" та Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант" про визнання укладеним з 25.08.2021 договору №4771/07 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009, проект якого було подано позивачем та отримано відповідачем-2 24.05.2021 разом з листом позивача №23/05-21-1 від 23.05.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що належним чином виконував умови договору оренди №4771 від 21.12.2009 (у редакції договору №4771/06 від 24.02.2020 про внесення змін до договору оренди №4771 від 21.12.2009), а відтак в силу вимог ст. ст. 15, 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» наділений переважним правом на продовження дії договору оренди, у зв`язку з чим 22.09.2020, 20.05.2021 та 23.05.2021 звертався до відповідача із заявами №21/09-20-1, №20/05-21-1 та №23/05-21-1 відповідно, згідно яких просив підписати зміни і доповнення до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності щодо його продовження. Однак жодна із вказаних заяв про продовження дії договору оренди розглянута не була, що на думку позивача порушує його право на продовження дії договору оренди без аукціону.

Позивач, посилаючись на положення ч. ч. 4. 5 ст. 188, ст. 285 Господарського кодексу України, ст. 777 Цивільного кодексу України, ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", просить визнати укладеним з 25.08.2021 договір №4771/07 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009, проект якого було подано позивачем та отримано відповідачем-2 24.05.2021 разом із листом позивача №23/05-21-1 від 23.05.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у справі №910/19472/21.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 (повне рішення складено 05.12.2022) у справі №910/19472/21 у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд зауважив, що позивачем не доведено, що він скористався своїм переважним правом на продовження дії договору оренди №4771 від 21.12.2009, позаяк не надано доказів звернення з відповідною заявою до відповідача-2 та погодження такого договору відповідачем-1. За наведеного суд дійшов висновку, що договір оренди №4771 від 21.12.2009 припинив свою дію 24.08.2021 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Основними доводами апеляційної скарги є:

- позивач скористався своїм переважним правом на продовження дії договору оренди, оскільки звертався до відповідача-2 із заявами від 21.09.2020 №21/09-20-1 та від 23.05.2021 №23/05-21-1;

- листи відповідача-2 від 26.08.2021 №125-836 та від 13.09.2021 №125-898 підписані в.о. директора відповідача-2 Сорокою С.В., у той час, як згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на той момент керівником відповідача-2 був зазначений Положенцев В.В., що вказує на те, що наведені листи підписані не уповноваженою особою та не є доказами вчинення відповідачами дій щодо припинення відносин оренди спірного майна;

- згідно п. 141 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, рішення про продовження договору оренди спірного майна вважається погодженим Державним концерном "Укроборонпром".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" у справі №910/19472/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" залишено без руху на підставі ч. ч. 2, 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/19472/21, зупинено дію оскаржуваного рішення, справу призначено до розгляду на 04.04.2023.

21.03.2023 до суду апеляційної інстанції від Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

Зокрема, відповідач-2 зазначає, що не отримував від позивача листів від 21.09.2020 №21/09-20-1 та від 23.05.2021 №23/05-21-1, тоді як надані позивачем до суду копії листів не можуть бути достатніми доказами їх отримання відповідачем-2.

Листи відповідача-2 від 26.08.2021 №125-836 та від 13.09.2021 №125-898 про припинення договору оренди №4771 з вимогою про повернення орендованого нерухомого майна підписані особою повноваження якої є підтвердженими згідно наказу генерального директора Державного концерну "Укроборонпром" від 09.07.2021 №83-к.

21.03.2023 через систему "Електронний суд" від Державного концерну "Укроборонпром" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого відповідач-1 просить суд залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/19472/21, апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідач-1 відмічає, що позивач втратив право на автоматичну пролонгацію договору оренди, оскільки орендодавець своєчасно заперечив проти продовження його дії. Припинення дії договору оренди у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, відбулося 24.08.2021. Заяви відповідача-2 про припинення договору оренди №4771 з вимогою про повернення орендованого нерухомого майна підписані уповноваженою на те особою та є належним доказом припинення відносин оренди.

Також відповідач-1 зауважує, що позивач не звертався до відповідача-2 із заявою про продовження договору оренди та необхідними документами, які дають йому право на продовження договору оренди без проведення аукціону. Так само, Концерн, як уповноважений суб`єкт управління, в період з 21.09.2020 по 24.08.2021 не отримував жодного документа, ані від позивача, ані від відповідача-2, для погодження передачі майна в оренду (продовження договору оренди).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" відкладено розгляд справи №910/19472/21 до 27.04.2023.

В судовому засіданні 27.04.2023 у розгляді справи №910/19472/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" на рішення Господарського суд міста Києва від 01.11.2022 оголошено перерву до 06.06.2023.

06.06.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто", у розгляді справи №910/19472/21 оголошено перерву до 20.06.2023.

В судове засідання 20.06.2023 з`явились представники сторін та надали додаткові пояснення по справі.

Представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Представники відповідачів заперечували проти доводів апеляційної скарги, з мотивів наведених у відзивах на апеляційну скаргу, просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 21.12.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення водно-спортивної станції "Імпульс" площею 231,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, Труханів острів, вулиці Труханівська, 18, що перебуває на балансі Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант" (далі - балансоутримувач), вартість якого зазначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.06.2009 і становить 598500,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення турбази (для оздоровлення співробітників орендаря).

За умовами п. 10.1 договору, цей договір укладено строком на 11 (одинадцять) місяців, з 21.12.2009 до 21.11.2010 включно.

За актом приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська, 18 від 21.12.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно (нежилі приміщення водно-спортивної станції «Імпульс» площею 231,7 кв. м., розміщені за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська, 18), що перебуває на балансі Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант».

В подальшому сторонами неодноразово продовжувались договірні відносини шляхом укладення договорів про внесення змін до договору оренди №4771 від 21.12.2009, зокрема:

- договором про внесення змін та доповнень №4771/01 від 06.08.2010 викладено у новій редакції п. 10.1 договору та встановлено, що цей договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, з 21.12.2009 до 21.11.2012 включно;

- договором про внесення змін та доповнень №4771/02 від 21.11.2012 договір продовжено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, з 22.11.2012 до 22.10.2015 включно.

27.11.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" (орендар) та Державним підприємством «Науково-дослідний інститут «Квант» (балансоутримувач) укладено договір №4771/04 про внесення змін до договору оренди, згідно з умовами якого орендодавець передав, а балансоутримувач прийняв на себе права та обов`язки орендодавця та став стороною за договором оренди, з метою приведення вказаного договору оренди у відповідність до Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" (далі - третя особа/ДК "Укроборонпром") та Закону України "Про оренду державного та комунального майна", та дійшли згоди викласти договір оренди у новій редакції.

Відповідно до умов п. 10.1 договору оренди в новій редакції, договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 21.12.2009 до 21.11.2012 включно, з урахуванням пролонгації до 22.10.2015 включно.

За умовами п. 10.4. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

30.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" та Державним підприємством «Науково-дослідний інститут «Квант» було укладено договір №4771/05 про внесення змін та доповнень до договору оренди, яким продовжено строк дії договору на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, з 23.10.2015 до 23.09.2018 включно та визначено, що всі інші умови договору оренди (в редакції договору №4771/04 від 27.11.2015) залишаються незмінними.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі №910/8619/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2022, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державний концерн "Укроборонпром" про визнання договору оренди продовженим та зобов`язання укласти договір про внесення змін, зобов`язано "Науково-дослідний інститут "Квант" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" договір №4771/06 про внесення змін у визначеній судом редакції, зокрема, п. 1 такої редакції «договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009, продовжити строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 24.09.2018 до 24.08.2021 включно.

Однак вказані судові рішення скасовані постановою Верховного Суду від 03.12.2020, справу №910/8619/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду провадження у справі №910/8619/19 закрито на підставі відсутності предмету спору, а саме, як зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.04.2021, судом встановлено, що після подання позовної заяви до суду, 24.02.2020 між Державним підприємством «Науково-дослідний інститут «Квант» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» було укладено договір №4771/06 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009.

Відтак, у період з 24.09.2018 по 24.08.2021 включно між сторонами існували орендні правовідносини, що не заперечується сторонами спору, не зважаючи на те, що долучений до матеріалів справи договір №4771/06 від 24.06.2019 не підписаний зі сторони Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант".

За вказаних обставин, з огляду на положення ст. 75 ГПК України, місцевий господарський суд вірно визнав доведеним факт існування між позивачем та відповідачем-2 орендних відносин на підставі договору №4771/06 від 24.06.2019 у період з 24.09.2018 по 24.08.2021 включно.

Листом №21/09-20-1 від 21.09.2020 позивач направив відповідачу-2 заяву, згідно якої просив продовжити без проведення аукціону дію договору оренди №4771 від 21.12.2009 на 5 років.

У відповідь на вказаний лист відповідач-2 листом №125-535 від 20.05.2021 вимагав від позивача усунути ряд недоліків, а саме, надати актуальний звіт про оцінку майна із рецензією на нього, текст чинного договору оренди з усіма змінами і доповненнями до нього та надати проект договору про продовження договору оренди з урахуванням змін розміру орендної плати на підставі нової оцінки нерухомого майна.

За повідомленням позивача, 20.05.2021 він звертався до відповідача-2 із заявою №20/05-21-1, згідно якої повідомляв про намір продовжити договір оренди на 5 років.

Крім того, позивач вказує, що звертався до відповідача-2 з листом №23/05-21-1 від 23.05.2021, до якого долучалась копія додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди №4771 від 21.12.2009.

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, 24.06.2021 Державний концерн "Укроборонпром" звернувся до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант" з листом №UOP4.2-5450 від 24.06.2021, згідно якого з метою приведення орендних відносин Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант" з Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» у відповідність до вимог чинного законодавства та наказів Концерну, просив здійснити заходи щодо повернення у користування підприємства займаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» нежилих приміщень водно-спортивної станції «Імпульс», загальною площею 231,7 кв. м. (розташованих за адресою: вул. Труханівська, 18, Труханів острів, м. Київ).

В свою чергу 25.06.2021 відповідач-2 звернувся до позивача з листом-вимогою №125-636, згідно якої просив позивача повернути займане згідно з договором оренди №4771 від 21.12.2009 нерухоме майно в строк до 30.06.2021.

Крім того, листом від 26.08.2021 №125-836 відповідач-2 повідомив позивача про відсутність наміру продовжувати договір та просив у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди №4771 від 21.12.2009 терміново повернути майно. До листа долучено підписані зі сторони відповідача-2 акти приймання-передачі нерухомого майна.

Вказаний лист отримано позивачем 31.08.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором №0315075584187.

Згодом, 14.09.2021 відповідач-2 звертався до позивача з заявою №125-898 від 13.09.2021 про припинення договору оренди №4771 від 21.12.2009, в якій вказував, що з 25.08.2021 такий договір є припиненим, у зв`язку з чим вимагав повернути майно. До листа долучено підписані зі сторони відповідача-2 акти приймання-передачі нерухомого майна.

Вказаний лист отримано позивачем 15.09.2021, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами (описом вкладення в цінний лист, фіскальним чеком, накладною Укрпошти №0411956330661, роздруківкою з сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення).

Крім того, повідомлення про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди №4771 від 21.12.2009 було опубліковано Державним підприємством "Науково-дослідний інститут "Квант" в газеті «Урядовий кур`єр» №184 (7052) за 23.09.2021.

Позивач, посилаючись на порушення його переважного права на продовження дії вищевказаного договору оренди, звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про визнання укладеним з 25.08.2021 договору №4771/07 про внесення змін до договору оренди №4771 від 21.12.2009, проект якого було подано позивачем та отримано відповідачем-2 24.05.2021 разом з листом позивача №23/05-21-1 від 23.05.2021.

Отже, причиною спору в цій справі стало питання щодо наявності або відсутність підстав для визнання продовженим договору оренди №4771 від 21.12.2009 на п`ять років, до 24.08.2026.

Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Положеннями частини ст. 291 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму також передбачені у ст. 764 ЦК України, відповідно до якої, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Отже, зазначені положення передбачають можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

Як слідує з матеріалів справи, пунктом 1 договору №4771/06 від 24.06.2019 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009, договір оренди продовжено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 24.09.2018 до 24.08.2021 включно.

Пунктом 10.4 договору №4771 від 21.12.2009 визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

У справі, що розглядається, орендоване майно є державним, а тому на ці правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності.

На момент укладення спірного договору був чинний Закон України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII, ч. 2 ст. 17 якого дійсно було передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

В той же час, Закон №2269-XII втратив чинність внаслідок набрання чинності Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019, який введений в дію 01.02.2020.

Пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону №157-ІХ визначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що з 01 липня 2020 року для продовження строку дії спірного договору (який закінчувався 24.08.2021) слід керуватись положеннями Закону "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ (далі - Закон №157-ІХ), якими не передбачено можливості автоматичної пролонгації договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, як це було врегульовано частиною 2 статті 17 Закону №2269-XII, за виключенням випадку, коли договір оренди продовжується відповідно до частини другої статті 18 Закону №157-ІХ.

Зокрема, згідно зі ст. 18 Закону №157-ІХ продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Частиною другою цієї статті передбачено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону №157-ІХ право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу, без проведення аукціону мають державні та комунальні спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров`я населення, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, а також бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону №157-ІХ договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

За приписами ч. ч. 7, 8 ст. 18 Закону №157-ІХ, договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду. Орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини другої цієї статті, встановлюється одним із таких способів: на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі; на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об`єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується. Орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм та положень Закону №157-ІХ орендар мав звернутись до орендодавця із заявою про продовження договору не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди, тобто до 24.05.2021.

За твердженнями позивача, що не заперечується відповідачем-2, позивач листом від 21.09.2020 №21/09-20-1 повідомив відповідача-2 про намір продовжити спірний договір. Однак зважаючи на те, що доданий до заяви пакет документів не відповідав вимогам чинного законодавства (був відсутній актуальний звіт про оцінку майна та рецензії на зазначений звіт, відсутня копія діючого договору разом з усіма додатками та проекту додаткового договору на продовження строку оренди) відповідач-2 листом від 21.05.2021 №125-535 просив позивача усунути виявлені недоліки та направити документи на адресу підприємства.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів звернення позивача з відповідними листами до відповідача-2.

При цьому посилання позивача на те, що 21.09.2020 та 23.05.2021 ним було направлено відповідачу-2 заяви №21/09-20-21 та 23/05-21-1 відповідно, з пакетом документів, у тому числі й звіт про оцінку майна об`єкта оренди, в даному випадку обґрунтовано не взято до уваги місцевим господарським судом, оскільки матеріали справи не містять доказів звернення з вказаними заявами.

Так, зі слів позивача, вищевказані звернення з додатками були вручені відповідачу-2 нарочно, що підтверджується відміткою вхідного номеру у вигляді цифр 723, 780. Проте інших відміток таких як штамп організації, підпис особи якою було отримано документ та її прізвища, або інших ознак які б давали можливість встановити факт отримання відповідачем-2 листів від 21.09.2020 №21/09-20-1 та від 23.05.2021 №23/05-21-1 матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Колегія суддів зазначає, що принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, а висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, оціненими та дослідженими судами, позаяк судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене, істотне значення у наведеному випадку має факт доведення орендарем інформації про намір продовжити спірний договір оренди, а саме направлення орендодавцю відповідного повідомлення в межах встановленого строку та його отримання останнім.

При цьому, наявність відповідної заяви орендаря та належних доказів її надсилання орендодавцю за наданими орендодавцем реквізитами є свідченням про добросовісність дій орендаря.

В даному випадку надані позивачем копії листів від 21.09.2020 №21/09-20-1 та від 23.05.2021 №23/05-21-1 з відміткою у вигляді тризначного номеру не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів та не підтверджують факт отримання відповідачем-2 вищевказаних листів, що свідчить про недобросовісність дій позивача та в свою чергу спростовує твердження останнього про його звернення 21.09.2020 та 23.05.2021 до відповідача-2 із заявою про продовження договору оренди.

Відтак є безпідставними твердження скаржника про порушення його переважного права на продовження дії договору оренди без аукціону, з огляду на ухиляння відповідачів від виконання своїх обов`язків, покладених на них Законом України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки матеріали справи не містять належних доказів надіслання та отримання відповідачем-2 заяв позивача щодо продовження договору оренди нерухомого майна від 21.09.2020 №21/09-20-1 та від 23.05.2021 №23/05-21-1.

З огляду на відсутність доказів звернення позивача до відповідача-2 із заявою про продовження договору оренди та необхідними документами, які дають йому право на продовження договору оренди без проведення аукціону, є неспроможними доводи позивача про погодження Державним концерном "Укроборонпром", згідно п. 141 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, рішення про продовження договору оренди спірного майна.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що в силу імперативних приписів Закону №157-ІХ договір оренди може бути продовжений на той самий строк, на який він був укладений (ч. 3 ст. 18 Закону №157-ІХ). Поряд з цим позивач просить суд продовжити договір строком на 5 років, тоді як договір оренди було укладено на 2 роки та 11 місяців.

Отже, судом достеменно встановлено факт порушення самим орендарем встановленого законодавством порядку продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, що відповідно до положень ст. 18 Закону №157-ІХ унеможливлює продовження строку його дії.

Також безпідставним є посилання скаржника на те, що договір є продовженим на підставі п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №157-ІХ (без проведення аукціону), оскільки такий порядок розповсюджується лише щодо договорів, які укладені та продовжуються вперше. В той же час, як було встановлено, договір оренди №4771 від 21.12.20209 неодноразово продовжувався (згідно договору №4771/02 від 21.11.2012, №4771/05 від 30.11.2015, №4771/06 від 24.06.2019), що унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №157-ІХ.

Крім того позивачем не доведено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" відноситься до фізкультурно-оздоровчого закладу та відповідно, має право на продовження строку договору оренди без проведення аукціону.

Так, згідно абз. 3 п. 1 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 відносини оренди рухомого та нерухомого майна державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, підприємств оборонно-промислового комплексу, включених до складу Державного концерну "Укроборонпром", регулюються цим Порядком з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" та Законом України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі". Щодо об`єктів оренди, які належать до об`єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі, Державний концерн "Укроборонпром" надає згоду на оренду державного майна.

Порядок продовження договору оренди на новий строк регламентуються п. п. 134-152 Порядку та ст. 18 Закону №157-ІХ.

За загальним правилом визначеним п. 135 Порядку та ч. 3 ст. 18 Закону №157-ІХ орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Згідно п. 136 Порядку заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.

Орендар додає до заяви документи, передбачені пунктом 113 цього Порядку та звіт про оцінку майна.

Відповідно до п. 113 Порядку потенційні орендарі, передбачені пунктом 112 цього Порядку, у випадках, якщо вони бажають орендувати об`єкт, що був включений до Переліку другого типу не за їх ініціативою, потенційні орендарі, які мають право на отримання майна без проведення аукціону відповідно до частини другої статті 15 Закону, подають через свій особистий кабінет заяву на оренду об`єкта оренди, включеного до Переліку другого типу, шляхом заповнення електронної форми та завантажують електронні копії документів, передбачені цим пунктом. Доступ до електронної торгової системи надається у порядку, визначеному пунктом 49 цього Порядку.

До заяви для юридичних осіб додаються копія виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та документи, передбачені додатком 1.

Пунктом 16 додатку 1 Порядку визначено перелік документів, які потенцій ний орендар (фізкультурно-оздоровчий заклад) має надати орендодавцю (балансоутримувачу) для продовження договору оренди без проведення аукціону, а саме:

- установчий документ (статут, положення);

- форми звітності для закладів фізичної культури і спорту, що провадять спортивну та фізкультурно-оздоровчу діяльність, та інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правових актів Мінмолодьспорту, прийнятих на виконання вимог статті 46 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо подання статистичних спостережень у сфері фізичної культури і спорту, за останній звітний рік - "Звіт з фізичної культури і спорту"; 5-ФК (зведена, річна) про діяльність дитячо-юнацьких спортивних шкіл (спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву); 8-ФК (річна) "Звіт школи вищої майстерності";

- штатний розклад із зазначенням окремим рядком кількості штатних тренерів;

- інформація про кількість вихованців, включених до складу національних збірних команд України;

- довідка бухгалтерії щодо виконання умови про залучення позабюджетних коштів;

- звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою, затвердженою Мінфіном;

- довідка про облікову кількість штатних тренерів у складі облікової кількості штатних працівників.

У відповідності до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про фізичну культуру та спорт» заклад фізичної культури і спорту - юридична особа, що забезпечує розвиток фізичної культури і спорту шляхом, зокрема, надання послуг у сфері фізичної культури і спорту. Закладами фізичної культури і спорту, зокрема, є: спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, заклади спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров`я населення, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю.

Згідно ст. 15 Закону України «Про фізичну культуру та спорт» фізкультурно-оздоровчі заклади (центри, комплекси, клуби, студії тощо) - заклади фізичної культури і спорту, які здійснюють фізкультурно-оздоровчу діяльність.

Фізкультурно-оздоровчі заклади діють на підставі статуту (положення) та реєструються у встановленому порядку.

Засновниками фізкультурно-оздоровчих закладів можуть бути фізичні та/або юридичні особи.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності фізкультурно-оздоровчих закладів шляхом надання організаційної, методичної та іншої допомоги.

Фінансування діяльності фізкультурно-оздоровчих закладів може здійснюватися за рахунок коштів власника (засновника), інших джерел, не заборонених законодавством.

Тобто, законодавцем не визначено вичерпного переліку закладів фізичної культури і спорту, а тому при з`ясуванні цього питання у першу чергу підлягає аналізу спрямованості діяльності особи.

З наданих до позовної заяви доказів вбачається, що у складі позивача як структурний підрозділ діє фізкультурно-оздоровчий департамент основним завданням якого є створення працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» належних умов фізкультурно-оздоровчої діяльності.

За наведеного, аналізуючи ст. 15 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» позивач не може вважатись фізкультурно-оздоровчим закладом оскільки:

- з його статутних документів не вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» створене виключно як фізкультурно-оздоровчий заклад, основною метою якого є забезпечення розвитку фізичної культури і спорту шляхом, зокрема, надання фізкультурно-спортивних послуг;

- позивачем не надано доказів яку фізкультурно-оздоровчу діяльність здійснює товариство та які фізкультурно-спортивні послуги надає;

- наявність у переліку видів діяльності (93.11 функціонування спортивних споруд) позивача, що зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців не свідчить про те, що позивач автоматично перетворюється у заклад фізичної культури і спорту і здійснює таку діяльність.

Зважаючи на викладене, оскільки позивачем не надано передбачених п. 113 Порядку додаткових документів (вказаних в додатку 1 Порядку), які б підтверджували діяльність позивача як фізкультурно-оздоровчого закладу, як і не доведено того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» є фізкультурно-оздоровчим закладом, відсутні підстави стверджувати про право останнього на продовження договору оренди без проведення аукціону.

Крім цього місцевим господарським судом вірно враховано, що відповідач-2 в передбачений законодавством та умовами спірного договору строк (протягом одного місяця після закінчення строку дії договору) висловив свою позицію про відсутність наміру щодо продовження дії договору оренди №4771 від 21.12.2009 (лист від 26.08.2021 №125-836, заява від 13.09.2021 №125-898, публікація в газеті "Урядовий кур`єр"), з огляду на що вказаний договір оренди припинив свою дію 24.08.2021, тобто у зв`язку з закінченням строку, на який його укладено.

Стосовно тверджень позивача, що листи відповідача-2 від 26.08.2021 №125-836 та від 13.09.2021 №125-898 підписані не уповноваженою особою (підписані в.о. директора відповідача-2 Сорокою С.В., у той час, як згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на той момент керівником відповідача-2 був зазначений Положенцев В.В.), а відтак не є доказами вчинення відповідачами дій щодо припинення відносин оренди спірного майна, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи, заяви Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант" від 26.08.2021 №125-836 та від 13.09.2021 №125-898 підписані в.о. директора Сорокою С.В.

Повноваження виконуючого обов`язки директора Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант" підтверджуються наказом Концерну від 09.07.2021 №83-к, згідно п. 2 якого надано виконуючому обов`язки директора Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант" Сороці С.В. право на підписання розпорядчих, фінансових та інших документів з питань, віднесених до компетенції директора цього підприємства.

Отже, наведені листи відповідача-2 та оголошення в офіційному засобі масової інформації - газеті "Урядовий кур`єр" про припинення договору оренди №4771 з вимогою про повернення орендованого нерухомого майна підписані особою, повноваження якої є підтвердженими. До того ж, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, директором Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант" (з 11.11.2021) значиться Сорока С.В.

З урахуванням викладеного та беручи до ваги, що позивачем не доведено необхідності для відповідача-2 укладення з позивачем договору про продовження строку дії договору оренди в силу прямої вказівки закону або вчинення відповідачем-2 дій щодо ухилення від його укладення, відсутні правові підстави для визнання в судовому порядку укладеним додаткового договору про продовження дії договору оренди нерухомого майна.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в силу положень п. 142 Порядку Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" має переважне право на укладення договору оренди за результатами аукціону, за умови, що він братиме участь в такому аукціоні. Реалізація переважного права здійснюється відповідно до положень цього Порядку.

Відповідно до ст. 24 Закону № 157-ІХ договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону №157-ІХ у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до п. 10.6.1 договору №4771 чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

В разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю (п. 10.9 договору №4771).

Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.

Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця, як власника майна, володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у виді припинення чи продовження договору є пов`язаним із дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

За змістом частин першої, другої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на зазначене вище, позивач продовжує використовувати об`єкт оренди без достатніх правових підстав, порушуючи право власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Отже, з урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Додатково колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19 зазначила, що правовий інститут пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах) та правовий інститут продовження договору оренди на новий строк є взаємовиключними, оскільки реалізація орендарем переважного права можлива тільки у разі припинення дії попереднього договору оренди, а суть такої реалізації зводиться до надання добросовісному орендарю переваги перед іншими особами за рівних запропонованих орендодавцю умов договору оренди.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

За приписами статей 74, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/19472/21 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суд міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/19472/21 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суд міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/19472/21.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 21.06.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов